CC BY
11
рають корм на поверхт зсм;п, але загалом особливих вщмшностей не простежггп.-ся. Лише в наймекш антропогенпованих насадженнях парку Зал5зш Води зафжсова-но 1 вид, що живиться в noeiTpi (Accipiter nisus).
Склад i щшынсть населения nTaxie в парках змшюсться з bIkom деревно-ча-гарниковоТ рослинностк Найбшьш сприятлив! умови для rrraxiß створюються в ста-рих паркових масивах з добре вираженим шдгпском. [снуе також прямий зв'язок видового рвномашття ¡з розм!рами паркових масив'т та ступенем складносп структури деревосташв.
Суттевим позитивним фактором, я кий сприяе зм'ш! i збагаченню птдопого населения за рахунок синантропних вид1в, е наявгпсть в парков™ масивах буд1вель i споруд людини, тобто утворення змштних люоурбашзованих Micub проживания.
11!д впливом антропогенних факторш в осташп роки сукцесн населения maxin у парках протшають в двох напрямках. Перший: повна чи часткова дитреая nijioro ряду популяцш птах1в, як'| населяють нижшй ярус парково'Г рослшшост!. Серед них -як паземногшздо[п, так i багато чагарникових вщпв. Другий: збшьшення чисел г, пост) синантропних вид^в з ix значною участю в склад! домшуючоТ групп.
Лггература
1. Благосклонов К.Н. П гицы большого городаЛПрирода, № 3. - 1975. - С. 36-46.
2. Благосклонен К.Н. Гнездование и привлечение пгиц в сады и парки. - М.: Изд-во МГУ. 1991.-251 с.
X ГузШ A.I. Фауна i населения хребетних захщного periony Укра'ши. 1.1. Розгаччя. - К., 1997.-161 с.
4. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Паук, думка, 1981. — 248 с.
5. Кучерявый В.А. Типологическая характеристика фитоценозов зеленой зоне города/Практические рекомендации. -Львов: ЛЛТИ, 1984.-48 с.
6. Мартынов E.H. Парковые птицы и млекопитающие. Учеб. пособие для студ спец. 1512/МВ и ССО РСФСР. ЛТА. - Л.:, 1987. - 56 с.
7. Флинт В.Е., Тейхман АЛ. Закономерности формирования орнитофауны городских лесопарков. - В кн.: Орнитология. - М.:, 1976. Вып. 12.-С. 10-25.
Доц. О.О. Орлов, К.6.Н.; асп. О.З. Короткова - По.иськалкова НДС
УкрНДШГА, м. Житомир
ОСОБЛИВОСТ1 СЕЗОННО! ДИНАМ1КИ АКУМУЛЯЦП ,37CS Ф1ТОМАСОЮ ЧОРНИЦ1 (VACCINIUM MYRTILLUS L.) ГА БРУСНИЦ1 (VACCINIUM VITIS-IDAEA L.)
О.О. Orlov, O.Z. Korotkova
Peculiarities of seasonal dynamics of ,37Cs accumulation by phytomass of Bilberry (Vaccinium myrtillus L.) and Cowberry (Vaccinium vitis-idaea L.)
Biological and total ecological regularities of individual and seasonal development of two dwarf-shrubs from the Ericaceae family — bilberry and cowberry on literature data were analysed.
Peculiarities of seasonal dynamics of ,17Cs accumulation by underground and aboveground phytomass of investigated species were shown as well as the interspecific differences of this process. Although bilberry is a deciduous dwarf-shrub in contrast to cowberry which is an evergreen one, the tendency of dynamics of 137Cs accumulation by these plant species is very similar: J7Cs content increased in aboveground phytomass after winter during the spring, the higher
34 До !25-pi44B УкрДЛТУ
specilic activity ot radionuclide was observed 111 July, essential decrease ol ' L's content is character in autumn.
it was shown that in July about 1 % of (lie total ' "('s activity in bilberry was contained in leaves. 26 "» — in slioots, 25 % - in berries and 18 % in ilii/oine with the roots. Also it was analysed the "'Cs intake hy individual plants of bilberry and cowberry of various age so as the ratio ol l17Cs specific activity in its leaves and shoots.
Протягом 1997-1998 pp. нами дослшж\палася сечонна динамка накопи-чення Ls олизькимн за систематичштм положениям япдними видами - чорни-цею (Vaccinium myrtillus L.) та брусницею (Vaccinium vitis-idaea L.), як1 належать до родипи брусничних (Vacciniaceae S.F.Gray). Згадаш пиди харакгернзуються пе-вними ф1зюлопчними особливостями: чорниця с листоиадним чагарником, а бру-сниця - в1чнозеленим. Коренева система обох вн;нв представлена переважно до-датковими коренями, причому у чорниш вони простираються бшьш глибоко по-р1Вняно з брусницею i досягають на мшеральних грунтах глибини 25-30 см |18|. Максимальна глибина залягання корешв брусниш в1дм1чена у сфагнових угрупо-ваннях i досягае 15-18 см. Поршшю з шшими брусничними листя брусниц! характеризуемся меншим обводнениям та найбишшою юльюстю зв'язаноТ води, а та-кож величиною осмотичного тиску клтшного соку та водоутримуючою здатше-тю цитоплазми. Листя чорниш мкгпш, ¡стотно бшыпу к!льк!сть води протягом всьот'о вегеташйного перюду. В Kiimi вегетацн'шого перюду у чорниш обводнения листя досягае мннмалышго значения. Найбшыпа кщьюсть води 6 лист! Bcix вщцв чагаршшв вщм1чаеться гид час цвтння. Високе обводнения також характерна для молодих листюв чагарниюв брусничних, в Mipy старшня вона знижуеться |8].
Сезонний розвиток брусниш в1дбувагп,ся в досить KopoTKi строки |18|. Строки проходження головних фенофаз у даного виду залежать Ыд еколопчних та ф1тоценотичних умов periony. На територп Украшського Гкшося початок imi-тпшя рослиии в1дм1чаеться з 12 по 20 травня, а в середньому - 17 травня. Цвтння трнвас в1д 12 до 24 дшв. Масове цвтння настае з 20 травня по 2 червня. Нестача вологи у rpyim при cyxifi та сонячшй ног о;н сприяе бш>ш ранимому uniTiitmo |15|. Масове достигання япд брусниш в perioni вщм^чено з 6 по 23 Ьерпня [16). За даними iimiHX дослщниюв [ 131, фенодати початку цвтння та масЬвого цвтння брусниш настають на 3... 10 дшв paninie. В той же час, за даними згаданих досл!-джень, фенодати достигання япд досить близью, р1зниця становить 1 ...3 /mi.
PicT однор1чних naroniB бруспнц! завершуеться 25...30 лип^я. Протягом вегеташйного перюду у брусниш вщбуваеться поступове опадания листя на приростах позаминулого року. Цей пронес тривае до кшця серпня. Починаючи з перших чисел липня i до кшця серпня у брусниш спостершаеться нпенсивне форму-вання та р!ст нових шдземних naroniB та KopeniB 11 8|.
Строки настання основних фенофаз чорниш в perioni УкраУнського Полк-ся характеризуются б1лып раншми, пор1вняно з брусницею, датами: початок цвь тшня- 1 травня, масове цвтння - 10 травня, початок дозр1вання япд-21 червня, масове дозр1вання япд - 29 червня. 3 просуванням на швдень строки початку фенофаз пересуваються на бшын рашпй час |9|.
Характерною особлишстго обох вид)в г здатшеть до формуваиня парш'аль-иих купив. Дороын форми мають cyrrtBi niflMiimocTi як у морфологГ, так i в пронес! утворення naronin. Bikorhh склад ценоггонуляшй чорниш на Ho.iicci Укра'Гни визначаеться переважпою юльтсно паршалышх купив вжом I...5 рок1в (801. Л ¡сове та сядоно-пяркове гослолярстпо 35
(80-85 %), втой час, як куш! тком 9...10 pokíb зустр1чаютъся дуже рщко. Часгка маси листя в надземшй <j)ÍTOMaci одного куща для одно-двор)чних рослин стапо-вить коло 30 %, у б1льш старших - коло 20 %. Гз збшьшенням вжу у паршалъних купив вщ 1 до 6 pokíb збшьшусться надземна ф1томаса i маса листя, а також за га-льна довжина однор1чних пагошв. У 7...8-р1Чних кугшв nepuii два показники по-ступово знижуються, тод1 як трепй може коливатися 110).
Величина радюактивного забруднення надземно'Г ф1томаси рослин "7Сs значно залежить вщ видовоТ специф1чност1 рослин, погодних умов вегетацшиого перюду, фази онтогенезу та ф!зюлого-бюхЫчного стану рослинного орган1зму |11J. Надходження радюнуклщу в надземш органи рослин tícho пов'язане з по-глинанням рослинами вологи. Незалежно в'щ мехашзму надходження радюнукль ду з Грунту до кореневоУ системи, подальший його перерозподш з кореня до стебла вщбуваеться лише з тих мгсць, з яких кореш поглинають вологу [3]. На думку одних вчених, цезш-137 переважно накопичуеться вегетативними органами рослин i меншою Mipoio -генеративними [7|. Зпдно з даними iiiumx дослщшшв 11 2|, концентрацн 137Cs у генеративних i вегетативних органах чагарникш е досить близькими. Дослщження накопичення l37Cs чорницею, брусницею та буяхамн в умовах Карпат теля глобальних випадань у 1962... 1965 роках показало, ню за bmíctom радюнуклщу p¡3ni органи згаданих вид i в утворюють такий рангований ряд: плоди > kopehi > листя > стебла [6J. Bmíct i37Cs в надземнш ф1томас1 чорниш законом!рно змппоеться протягом вегетацшного перюду. Вщм1чаеться, що найСн-льший bmíct даного радюнукгнду у лист) чорниц1 зафксовано в фаз г цвтння та тга початку плодоношения рослини. I (ад ал i останшй ноказник змешнувався, i в kíhuí вегетацп досягав ¡нколи менших значень, шж на початку вегеташ иного перюду. В стеблах чорниш, на шдмшу вщ листя, динам i ка l37Cs була мелш четкою [5|.
Сезонн1 вщмшноеп у накопиченш l37Cs характерш i для шших вид i в рослин. Зокрема, американсью дослщники в!ДМ1тили швидке пщвищення концентра-«iV n7Cs у лисп злаков на початку вегеташ йного перюду |24]. В сершп концентра-Ц1Я радюну кладу в рослинах виртнювалася, що пов'язуеться дослщниками ¡з зага-льним зниженням наростання ф1томаси в даиий перюд. Под|бна сезонна динамка у накопиченш l37Cs та К+ спостер1галася також ¡ншими вченими, зокрема в ялино-В1Й шпильш спостерц-алося поступове зниження концентрацн вказаних елементш взимку та иаступне швидке шдвигцення весною |25]. Однак сезонна динамка накопичення рослинами мае специф^чш видов! особливостк Так, для молпш голубо!' (Molinia caerulea L.) характерним е зниження концентрацн ,37Cs та К+ у надземшй фггомас1 в1д весни до зими [19|, при цьому динамша концентрацш обох елементш псдабна. Однак ¡ншими доопдженнями було показано, що l37Cs та Kf не завжди поводять себе однаково, тому повшстю ототожнювати Тх поведшку у рос-линному opiaHÍ3MÍ не сл!д |26|. Динамжа в\псту o6míhhhx форм К+ в rpyirri близь-ка до динамши bmíctv l37Cs, тод|' як у рослинах динам1ка поведшки цих елемент1в значно вшр1зняеться. При цьому ряд дослщниюв вщм1чае, шо в перюд штенсив-ного росту, коли рослиш б|'льш потр1бен К*, надходження l37Cs до рослин може знизитися На думку деяких вчених |20], б"1лыиа юльмсть 137Cs по вщношен-ню до К*, юститься у б]'лыи старших за bíkom рослинах, оскшьки внасшдок ста-р!ння в рос.[ипних тканинах втрати К перевершують втрати l37Cs.
36 До IZS-piwi» УкрДЛТ У
Дослщження, проведеш paiiinie, дозволили зробити висновок про те, що радюактивш ¡зотопи по-р1зному нагромаджуються органами рослин pÍ3Horo вжу. Так, шпильки сосни бшьш штенсивно нагромаджують n7Cs протягом перших чо-тнрьох poKin, а падал) bmíct радюнуюпду в них змппосться мало |6|. Даш, то сто-суються деревних рослин в шлому, вказуютъ на бшын високу ппенсивтпсть нако-ничепня радюнуклшв молодими органами та рослннами в шлому пор1вняно з бшьш старими [23, 25|.
Нами дослщження проведеш на постп'ппй пробнш плогш №16, закладенш у вологому субору, де чорниця i брусниця зростали разом ¡ були сшвдомшантами трав'яно-чагарничкового ярусу. Деревний ярус представлений сосною звичайною: склад 10 С, bík 45 pokíb, середня висота 35 м, середшй диметр 24 см, ía бонкет, повнота деревостану - 1,0. У трав'яно-чагарничковому ярус! переважае чорниця, проективне покриття якоТ становить близько 70 %. 11роективне покриття брусншп - 10-20 %. В сушльному моховому покрив! ¡3 зелених moxíb сшвдомшують переважно илеурошй Шребера та дикранум багатошжковий.
Зразки надземноУ фгтомаси чорниш та брусншп вщбиралися щомюячно на дшяпш площею 32 мг, з якоУ було вшбрано зразки грунту по 4 шт./м2. Bei зразки грунту та рослин висушувалися до гювпряно-сухого стану та подр|бнювалися до розм1ру частинок 2 мм. Вим^рювання rmiciv n7Cs нроводилося за допомогою спе-ктроанашзатора LP-4900B "AFORA" ¡з нагпвпров1дниковнм детектором ДГДК-100ВЗ. 1нтегральним ноказником iiiTencnBiiocTi накопичення рал'юнуюпду ¡з Грунту нами був обраний коефннент переходу (КП) в po3MÍpnocri м2 кг"'-10"3.
Досл1дження нродемонстрували, шо у зимовий перюд, коли рослини зна-ходяться в crafíi фЫолопчного сиокою, значения питомоУ aKTHBíiocTi "7Cs у чорниш практично не змшювались. В той же час, у брусниш в литому 1998 року сностер1галося шдвшцения даного ноказника (табл. I).
На нашу думку, потеплшня у c¡4ni 1998 р. викликало деяку активпацно коре-непого живлення згаданого виду, що призвело до збшыпення кшькосп радюнуклщу у ною ф|томлс1. 3 березпя по травень спостерчалося рпке шдвшцеиня питомоУ акти-впост! '"С.Ч у надземних пагонах як чорншц. так i брусншп. Саме вцей перюду рослин вшбуваеться шдготовка до вегеташйного периоду - активпуеться o6míh речовин. У динампц накопичення U7Cs ф1гомасою чорниш та брусншп протягом вегеташйного перюду простежуються певш м1жвидов1 в1дмншостг Максимальш значения пито-Mo'i активное^ n7Cs та, вщповушо, косфнцгнта переходу радюнуюпду ¡з грунту до фпомаси обох вщцв спостер1галися одночаспо. У брусниш, починак\чи з червня, i до кшця вегеташйного перюду bmíct радюнуклщу поступово знижуетьо^, причому ана-JiorÍ4no до зменшення фЬ'юлопчноУ активносп рослини. У чорниш ррке зменшення значень питомоУ активноеп ,:l7Cs у надземнш ф!томас! спостерн anocaiB kíhiü липня -па початку серпня. В цей час у чорншц закшчусться пегетативний рпзвиток, почина-еться побуршня та поступове вымирания листя. штенсивно вщбунаеться п!дземне пагоноутворепня, то енрмчинюг bí;itík як значноУ частки поживннх речовин, так i l17Cs, до гпдземноУ частипи рослини |14|. Протягом серпня-вересня листя чорниш поступово опадае, вшносна частка його у загалмпй фггомаа рослини зменшусться, за рахунок чого спостернаеться зменшення значень питомоУ активтел l17Cs у над-земшй ф']томас'| чорниш. Пкля перюду листопада (у жовтш) значшия останнього ноказника надал1 продовжували зменшуватися i. як пже зазначалося, пишалися практично незмпшими протягом Bcie'í зими аж до березня.
I. JlicoBe тя салопо-паркопе i осиолярп во 37
Табл. I. Сената динамЫа накопичення '""О ф'томасою чорииц/ та Ору си ши
у 1997-1998 рр. _"
Мгсяць та р|'к вщбору Фаза вегеташ? Г )нтома акгиижсть С.ч у ф¡томас¡, Бк/кг КП. м'-кг'Ю'1
брусниця чорниця чорниш брусниш чорниш брусни-ш
1997 Р1К, травень Початок щнтншя. початок весняного розвитку I1очаток росту листя та пагошв, цвтння 13663 9478 46 32
Червеиь Кшець цвшння, початок зав'язувапня яп'д Початок достигання япд 21.06;масове достигання -29.06 12767 17000 43 57
Серпень Завертуегься формування та р1ст нових пщземних пагошв, зактчусться ве-гетативний р1ст Побуршня лн-стя, початок листопада 9093 15467 31 52
Достигання ягщ, закшчу- сться опад листя на приростах позаминулого року 47
Вересень листопад 11423 13900 39
Жовтень кшець вегетацм 9023 12567 30 42
Грудень 7850 10580 27 36
1998 рж ачень 8483 10800 29 37
Лютий 8213 13200 28 45
Березень 6877 9513 23 32
Кштеш, 9290 10333 31 35
Травень 13000 14933 44 51
Червень 8370 15000 27 51
Липень Завертустъся наростання р1чтих нагон ¡в, початок формування та росту нови* шдземних патент Кшець росту наземноТ фпо-маси, початок пщземного па-гоноутворения 5923 13900 21 49
Серпень 7103 12033 25 42
Жовтень 6760 11000 24 38
Анагпз питомоТ активное^ П7Ся у лисп та стеблах чорниш та брусниш по сезонах виявив, що у обох вшпв питома актившсть 117Сз у лист! вища, шж у стеблах, що п'щтвфрджуеться результатами парного ^тесту (^=3,31> ^=2,45) па 95 % дов1рчому р1вн1.
Як у чорниш, так 1 у брусниш спостер1гасться под1бна тенденшя: рпшщя М1ж значениями питомо'1 активност] |37С5 у лисп та стеблах на початку та в сере-деш вегетацшного пертду значно бшьша, жж в кшш вегеташ иного пер ¡оду та в перюд ф1з'юлспчного спокою (табл. 2).
Також оули В1дм1чен15 певш видов! особливосп у сезонному перерозподш питомоУ актшносп П7Ся по органах чорниш та брусниш. Так, протягом травня-червня питом 1 активн!сть 131 Сй у лист! чорниц! у 1,5 рази перевищувала вщповщ-ний показнику стеблах. 3 кшця липня по кшець серпня спостерлгалося зростання питомоТ актизносп 137Ся у стеблах, ! значения даного показника майже досягало такого у лисг1 (рис. 1). Це явище, напевно, нояснюеться тим, що в цей час в1дбу-
38 До 125-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
валося старншя листя, шдготопка рослин до листопаду, шдпк до стебел пожнвних речовим та разом з ними "7Ся. Обводнения листя в цей перюд досягае мнпмаль-ного значения. У брусншп, яка в липтп ше активно вегетус, р!зниня гшж вказаними гюказпиками на даний пром1жок часу максимальна (рис. 2 ). Т'Ьке зметпнення вм!-сту Ся у лист! спостершасться у брусниш в кшц! сериня, шо обумовлене також вщтоком з листя поживнихречовин шд час тпдготовки до перюду спокою. Протя-гом березня-квтш вм!ст 11' С в у надземпш фпомаа брусншп, зокрема у п лист!, досягав значень в»дпов!дного показника у стеблах \ р1зко збшыпувався в к'шш кв1-тня. Протягом вегетацшного перюду питома актившсть '"Ся у лист! знову у 2-2,5 рази пе^евишувада питому актишпсть П7Ся у стеблах брусниш. Таю коливання пм!сту 'Ся у лист! та стеблах брусншп можливо пояснити тим, шо п!д час шдго-товки до вегетац!йного перюду (березень-кв!тень) в!дбуваеться висхщний т!к мь неральних речовин (а також > '"Се) 13 н!дземних столошв до надземних пагошв, бруньок, а згодом - до молодого листя рослин.
Табл. 2. Накопичення
М1сяць вщбору I ¡тома актившсть пгСя, Бк/кг КП, м'кг^О"'
листя (Лт 1) стсбла (Ат 2) Лт 1/Лгп 2 Листя (КП,) стебла (КП2) кп,/кп2
Чорпиця
Сочень - - - - -
Лютий - - - - - -
Березень - - - - - -
Квггень - - - - - -
Травень 16267 10533 1.5 55 35 1,6
Червень 13933 8013 1,7 47 27 1.7
Липень 7343 5213 1.4 26 18 1.4
Сериень 8400 7357 1,1 30 26 1,2
Жовтень - - - - -
Ьрусниця
м|с*Г№ вщбору листя (Лт 1) стебла (Лт 2) Лт 1 /Лт 2 листя (КП,) стебла <КИ2) кп,/кп2
СЧчень 10410 7647 1.4 35 26 1,4
Лютий 14400 10377 1,4 49 35 1,4
Керечет, 8445 8220 1,0 29 28 1.0
Квкень 10400 10100 1,0 35 34 1.0
Травень 18200 9650 1.9 61 33 1.9
1 Черпень 18300 13200 1.4 62 45 1,4
Лииень 19633 11843 1,7 69 42 1,6
I Сернень 15133 9475 1,6 53 45 1.2
Жовтень 12400 9360 1,3 44 33 1,3
П итом а активн1сть Се, Бк/кг
г" г"
листя - * -стебла
Рис. I. Сеюпиа дипамЫа иакопичення О рпиимц органами брус нищ
!. ЛПсовс та салово-паркопе госгюлярство
Таким чином, можна зробити висновок про те, що па сезонну динам!ку на-копичення '"Се брусницею та чорницею суттевий вплнв мае спеииф^а персСмгу ф!з!олопчних процеЫв у них рослин протягом вегетацшного перюду, що е IX важ-ливою видовою характеристикою.
Питома активтетъ117Св, Бк/кг
18000 16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 о
травень червень липень серпемь
Рис. 2. Сезонна дчиамша накопичення 1,7С* р'пшши органами чорниц/
Нами були проведет дослщження, спрямоваш на виявлення законом!рпос-тей перерозподшу П7Ск у надземной та шдземшй ф^томас! чорниш. В'щбф зразк^в проводився в середин! червня в перюд достигання япд чорниц! на стацюнар! №18 у сосняку чорнично-зеленомошному, що е типовим для пологих субор1в Центрального Пол1Сся. Щшьшсть забруднення грунту П7Сз становила 472 кБк/м2. 3 площ! 1м2 шдбиралися вс1 кореневища чорниць, ягоди та наземпа ф1'томаса, що под!лялася на листя та стебла. Зразки даних оргашв чорниць шел я висушуплння зважувалися, та в них визначався вм^ст радюнуклщу, а через вагов! характеристики - розпод!л його загальноУ активное™ в рослинному оргатзмг
Розпод'ш питомо'У активност! '"Сб по органах чорниш' пиявився таким: у лисп' -48260 1>к/кг, у стеблах - 39700 Бк/кг, у ягодах - 37900 Бк/кг, у кореневищах з кореня-ми - 28200 Бк/кг (в поштряио-сухому стан!). Анал!з отриманих даних виявив, що найбшыла частка активност! ,37Сз в п!к вегетацГУ у чорниц! зосереджена в лист! -31 % в!д загальноУ активност!, що м!ститься у рослиш, 26 % активност! ' ,7Сх припа-дае на стебла та 25 % - на ягоди чорниц!. Кореневища даного виду рослин в перюд дослщжень м!стили 18 % активност! радюнуклщу клону (рис. 3).
?5*
Рис. 3. Ртпод'ш и7С.ч по рипих органах чорницг Очевидно, в перюд активно"! вегетащУ чорниш та достигання япд переваж-ш частка поживних речовин, а разом з ними ! "7С5, зосереджена у надземши (¡н-томас! рослини, тод! як корен! вшграють роль пров!дник!в поживних речовин ! е найменш забрудненими радюнукл'шами. Напрнк'шш вегетацшного пер'юду спо-43 До П5-Р|чмя УкрДЛТУ
стерпаеться вщтж поживних речовип з листя до надземних стебел i кореневищ. В пей пром1жок часу значения шдношепня питомоУ активности l17Cs у лист1 до пи-томоТ активносп n7Cs у стеблах зменшуггься з 1,7 у червш до 1.1 у серпш. Якщо у червш нитома актившсть "'Cs у лисп чорниш стаповмла 13933 Бк/кг, а у стеблах - 8013 Бк/кг, то до серпня значения показника, що розглядаеться, у лист1 i стеблах майже зр!внялися i дор1внювали, вщповщно, 8400 Бк/кг та 7357 Бк/кг. Таким чином, винос 117Cs ¡3 фунту надземною фггомасою чорниш маг сезонн1 коли-вапня, i фактичн'1 значеиня його у иерюд листопаду злачно менпп, шж у перюд активно! пегетацп. 3 опаданиям чорниш до iiicoRoV шдстилки надходить ¡стотно мешпа частка "7Cs поршнянп з кшьккпо радюнуюпду, то була акумульована в jmcTi в пiк пегетацп, ренпа радюнуклщу перерозподшяеться м1ж надземною та тдземною частиками рослини.
11ами було дослщжено накопичення n7Cs рослинами та органами рпного Bi-ку для чорниш за брусниш • У брусниш визначення вжу ус клади юсм.ся тим, то рослини дуже рано стаюп, вегетативно-рухомими. Тому рослиии нодшялися нами на jmi часгини - приркт поточного року та решту надземноУ ф^омаси. При пор1внянш питомоУ активносп "7Cs було виявлено ч'пку законом)ршсть - у пагонах поточного року ней показник у Bcix випадках був бьтыпим, !йж у penrri фггомаси. Щьзыпсть забрудшения грунту "7Cs на нробшй плонн, де вщбиралася брусниця, дор1втовала 99 кБк/м2. Середне значения нитомоУ активное™ |17Ся у пагонах поточного року становило 15637 Бк/кг, тод1 як середне значения даного показника для решти ф1то-маси - 5193 Бк/кг. Значения коефннснта переходу (KIT) у брусниш в систем! "rpyin-npupicT поточного року" також у три рази перевищувало КП у систем! "грунт-фпомаса нонередшх рок1в". Якшо у першому випадку середне значения КП становило 157, то у другому, вщповшно, - 53.
Чорниця для дослщжень вщбиралася на нробшй нлонп \з середньою ццль-шстю забруднення Грунту цез1ем-137 283 кБк/м2. Макснмальний bik паршалышх куицв на дшянш становив 12-14 рок1в, нереважали ж купи в ¡ком 6-8 poKie. Bifli-браш паршалын куиц чорниш подщялнся нами па три bikobI групи: в!ком 2-3 роки, 4-6 роюв та бшыне 6 роюв. Найбшыпе значения питомоТ актипносл l37Cs було вданчено для дво-трир1чннх купив чорниш - 1 7100 Бк/кг. Для 4-6-р1чних рослип значения цього показника етаповшю в еередпьому 12467 БкУкг, а наймепшою гш-томою актившстто радюнуюнду у фпомаа характеризувалиря рослини, шк яких
неревищував 6 роюв - 7527 Бк/«г (рис. 4).
18000" ; -
» 16000
0
5 «ооо
г 5 12ооо Б ш
1 ._- 10О00
I S 8000 " .t 6000 f e 4ооо I 2000 о
2-Зроки 4-6роон >6 рокгв Рис. 4. Накопичення "'Cs раними шкпвими групами чарт/Ц!
(нтенсишпсть накопичення П7Ск чоргпшею, як показушть результат!) до-слщжень, також знаходнться у прямш залежпосп вщ вжу рослини. КП для паго-
1. Лкове in салопо-паркпве юсппларство , 41
шв в^ком 2-3 роки становить в середньому 60, для 4-5 р!чних рослии - 44, а для рослин старше 6 рою в, вщповщно, - 26.
Результата наших дослщжень показують, що як у брусниш, так I у чорни-Ш, молод! рослини та пагони найбшьш ¡нтенсивно накопичуютьП7Сз пор!вняно з бшьш старими. 1снуе ряд причин, що обумовлюють дане явище. Одна з них ноля-гае втому, шо у молодих пагошв, як! ¡нтенсивно ростуть, процеси обмшу речовин в!дбуваються бгпьш ¡нтенсивно. Ц1 рослини поглинають, вщповщно, бшьшу юль-юсть мшеральних речовин, а також 1 радюнуклщ'ш, що знаходяться в грунт!. Оск1-льки надходження '""Се у рослини безпосередньо пов'язане з поглинанням та утриманням рослинами вологи, сл!д вщмтгги, що листя молодих рослин родини брусничних характеризусться б!льшим обводнениям. Разом з тдвищетшям вм!сту води у лисп шдвищуеться ! мльюсть перенесеного нею у рослини |37С?. Кр'ш без-посереднього зменшення вмюту радюнуклщу у рослинах в м!ру стар!ния окремих особин, з вЫом вщбуваеться ще й перерозпод!л ф!томаси оргап!в рослин, яки як було виявлено, з рвною !нтенсивн!стю акумулюють ,37С8. Як в!дм!чалося, з в1ком частка маси листя в наземнш фиомас! парщалъного куща чорниц! у одно- та дво-р1чних рослин е бьчыпою, шж у бшьш старих. Листя ж акумулюе в соб! бшьшу частку '37Сб, що накопичуеться рослиною. В!дпов!дно, у парщальному куш! 31 зменшенням частки листя в фггомас! зменшуеться \ вм!ст ,37Ся у назем шй фЬома-а бшьш старих рослин.
Попередш дослщження дозволяють стверджувати, що листя портняпо з! стеблами акумулюе б!льшу частку актнвност! '"Се. Анал!з розпод!лу активност! рад!онукл!ду у лист! та стеблах чорниц! р'пних вжових труп показус, що з в!ком р!зниця у накопиченш |37Сз даними органами стае б!льш помтгою. Якщо для пагошв чорниц! в|'ком 2-3 роки вшношення питомоТ активност! 117С.я у лист! до ана-лопчноУ величини у стеблах становить 1.3, то для пагошв вшом 4-6 рок1в дане вишошення дор1внюе 1.8, а для парщальних кугщв чорниц!, в'ж яких перевишуе 6 рок!в - 2.3. Можна зробити висновок про те, що, на вшмшу в!д листя, яке щор1чпо поновлюеться, у бшьш старих парщальних купив чорниц! стебла стар1ють, в них вщбувасться процес здерев'яншня. В результат! стебла дедал! менше вщпрають роль проводников поживних речовин (а також 137Ск), тод! як листя, де в'щбувають-ся активш метабол!чш процеси, накопичуе в!дносно бшьшу частку рад!онукл!ду.
Лггература
1. Лпдошенко А.К. Биология северных брусничных // Ученые заттнекн МГПУ им А.И.Герцена.-Т. 82. -Л., 1949. -С. 198-199.
2. Антипов Н.И. Некоторые данные о водообмене и газообмене листьев вересковых кустарничков // Экология. - 1981. - №5. - С. 9-13.
3. Лфянаенк Г.И., Пятницкий В.Н. и др. Влияние водного режима на поглощение радионуклидов корневыми системами растений // Экологический статус загрязненных радионуклидами территорий. - Минск, 1"95. - С. 12.
4. Баландина Г.П., Вахромеева М.Г. Брусника обыкновенная // Биологическая флора Московской области,- Л: МГУ, 1978.-С. 167-178.
5. Демкив О.Т. Накопление радиоакгипных изотопов горными растениями: Аотпреф. дисс.... к.б.н. - Киев, 1'<67. -20с.
6. Демк1В О.Т. Денет законом1рноспт розпод^лу радюактивних ¡зеггошв в органах високоп-рних рослин Карпат // Укр. ботан. журн. - 1967. - №6. - С. 50-54.
7. Клечковскгй В.М., Гулякнн И.В. Поведение в почвах и растениях микроколичеств стронция, цезия, руте» я и циркония // Почвоведение. - 1958. - №3. - С. 1-15.
42 До 125-р1ччя УкрДЛТУ
Я. Клиента Л.Л., Черкасов Л.Ф., I орГинопа .11.И. Срапжпс.'П.ная характеристика полного режима некоторых расremiii ccM.Vncciniaceae в условиях Костромской области // Материалы по изучению раситтелыгьгх ресурсов Костромской области: Сб. н.ичн. работ. - Вып.30. - Кострома. 1473.-С. 45-54.
9. Краснов В.П., Tapt онскнн II.II. Биоло! и я [течения и плодоношения черники // Эколо-iнчсскис и фнтонсполо! ичеекпе исследования дикорастущей флоры Украинского 11олесья. - Киев: VCXA. 1485.-С. 23-34.
10. Краснов B.II., Орлов Д.Л. Возрастные ресурсы парциальных кустов Vacciniuin invrtillus I., п пенонот.чяцнях Полесья Украины // Расппелын.тс |юслрсы. - 1941. - 1. 27. выи. 3. — С." 54-59.
11. Манко П.П., Кравченко В.Л., Гапонепко В.И. Основные факторы, определяющие поступление "7Cs в фитомассу доминирующих компонентов экосистем ПГРЭЗ // Экологический статус затрячнешп.тх радионуклидами территорий. - Минск. 1495. - С. 89.
12. Моисеев И,Т., Тихомиров <1>.Л. и др. О некоторых закономерностях поведения цезия-137 в системе почва-сельскохозяйсгвенные растения // Георептчсские и нрактаческие аспекты действия малых доз ионизирующей радиации. - С'ьтвтыпкар,-1977. - С. 122-136.
13. Орлов О.О., Краснов lt.ll., Коропсова О.З. Феноломя шмтшия 1 илодопошеипя япд-ннх рослин родини Vacciniaceae S.I7.Gray в llojiicci УкраУни // Проблемы екологн nicin i jiicoKopnc-тувания на llojiicci УкраУни: Наук, upani HojiicbKoV ЛИДС. - Вип. 4. - Житомир. 1998. - С. 97-104.
14. Полевой В.В. Физиология растений. - М.: Высшая школа. 1989.-430 с.
15. Таргонскнй 11.11. Брусника в состюпьгх лесах Центрального 11олесья Украины и введение ее в кулмуру: Автореф. дисс. ... к.с.-х.н.. - Киев. 1990.-13 с.
16. Tapi опекой 11.11. Особенности цветения брусники на южной границе ее сплошного раеггрос гранения // Лесной журнал. ~1990. - №3. - С. 127-129.
17. Юдина В.Ф., Колупаева К.Г. н др. Брусника. - М.: Леси, иром-сть. 1986. - 12 с.
18. Экология и биология растении восточноевропейской лесотундры / Под ред. П.Г.Солоневич.—Ленинград: Паука, 1970, —С. 53-138.
19. Biinzl К. and Krackc W. Seasonal variation of soiMo-plant Iransrer of К and fallout 134,137Cs in pealland vegetation //Health Phys. - 1989. - 57 (4). - P. 593-600.
20. С lint (i'.M., Harrison A.F. and Howard D M. Rates of leaching of !37Cs and potassium from different plant litters// J. ofF.nviron. Radioactivity. - 1992. -№16. - P. 65-76.
21. Gassmann W. and Schroeder J.l. Inward rectifying K+ channels in root hairs of wheat - a mechanism for aluminium sensitive low-affinity K+ uptake and membrane potential control // Plant Physiology. - 1994. - 105 (4). - P. 1399-1408.
22. Melin Judith, Waclberg Lena, Sunmcla Forma. Long-term retention of cesium in Swedish boreal forest ecosystem // Seminar on the dvnamic behaviour of radionuclides in forest. — Stockholm, May 18-22, 1992.-P. 14.
23. Mamikhin S.V., Shchcglov A.I. Dynamics of Cs-13 7 in the forest of 30-km zone around the Chernobyl nuclear power station // Seminar on the dvnamic behaviour of radionuclides in forest-Stockholm, May 18-22. 1992. - P. 10.
24. Salt С.Л. and Mayes U.W. Seasonal variations in miliocaesium uptake by resecdcd hill pasture grazed at different intensities by sheep // J. of Applied Т-'cology. - 1998. - Vol. 28. - P. 947-962.
25. Sombre L., Vanhouclie M., S. dc Itromver et al. Long-term radiocaesium behaviour in spruce and oak forests // Sci. of the Total Environ. - 1994. - Vol. 157. - P. 57-71.
26. Woltubcck Il.T. and M. de Rruin. Xylcm and phloem import of Na). К f. Kb 1. Csl- and Sb(S04)2 in tomato frutits: differential contributions from stem and leaf// J. of Hxperim. Botany. - 1986. -37(180). -P. 928-939.
УДК351. 85f Докторант О.Я. Jlamp, к.с.-гм. - Укратська Академ ¡я
державного управлшня
ДЕРЖАНИЕ УПРАВЛШНЯ Л1СОШ1М ГОСИОДЛРСТВОМ РЕПОНУ: СТАН, ИРОВЛЕМИ ТА ШЛЯХИ IX ВИРППЕННЯ
11роаналповаио сган та проблем» державного управгиши «¡сопим госнодарстпом у Jli.BincbKoMy perioiii. Прогтон5'ються ocnotmi пяпрямкп усунепня вияпленнх недолтв п метою формуванпя повношнних nicin у майбугньому.
t. .1 unrtr тя салппо-ларкспе госполарсшо 43
Dociorant Oleg Lazor- Ukrainian Academy of Public Administration
The State Government by Region Forestry: Condition, Problems antl Ways of
Solvings
The condition and problems of state government by forestry in I.viv region are analysed. The ways of elimination оГ exposed defects are proposed for the purpose to form valuable forests in the future.
JlicH - одне 3 головних природних багатств Льв1вщики, яш займають нло-щу 680 тис. rexxapiB. Це становить близько 28 % repHTopiV облает i та 9 % nicin УкраУни. Державному л1совому фонду належить 471 тис. гектар]в, агропромисло-вому комплексу - 146 тис. гектар1в, Мпнстерству оборони - 51 тис. гектар in, Mi-шстерству ocbîth - 7 тис. гектар1в, Нацюнальному природному парку "Явор'тсь-кнй" - 3 тис. reKTapie.
Шсовий фонд цих користувач!в, за винятком Jiicin агропромислового комплексу, характеризуеться високими таксацшними показниками. Середшй запас на один гектар вкритих л ¡совою рослиншстю земель становить 3 17-363 м3, а в окре-мих деревостанах сягае 600-700 м3. 1Цор1чно приростае 2 млн. м\ у середньому -4,5 м3 на один гектар. На високобоштетш насадження припадае 24 % деревоста-Hie, середньоповнотш - 70 %, низькоповнотш - тшьки 6 % вкритих люовою рослиншстю земель. Кореневий запас у люовому фонш облас-ri становить нопад 118 млн. м3. Запас деревини на душу населения у Льв1вськш облас-ri вщповщно становить: загальний - 30,31 м3, стиглого люу - 1,93 м3. Використання приросту - 68 %. OcHOBHi л1соутворююч1 породи на теренах области дуб, бук, сосна, ялина, ялиця, вьтьха. У piвнипних районах поширеш дубов), дубово-грабов1, 6yKoei, cochobî, широколистяно-cocHOBi люи. У горах домжують смереков), ялицеш, буков! лгси.
Шеи JlbBÎBCbKoï облает! за еколопчним i господарським значенням no/ii-ляються на дв1 групи: природоохоронш та експлуаташйш.
До першоУ групи належить третина л1с1в Льв1вщини. Ochobiiî ïx функцп -водоохоронна i водорегулююча, грунтозахисна, саштарно-ппешчна та юпмато-утворююча. Лки, регулюючн поверхневий ctîk, захищають грунт вщ epo3iï, дже-рела води вщ забруднення, запобшають утворенню селевих явищ, icynin ciiiroBnx лавин у горах. Люи другоУ групи, виконуючи еколопчш функцп, служать джере-лом отримання деревини.
Значну частину (37 %) jricin Льв!вщини займають молодняки. Середньовжо-Bi, 40-60-ти pi4Hi насадження ростуть на 45 % вкритоУ jiicoM imouii, пристш aurti -на 12 %, стиглих лгав - тшьки до 6 %. Таке сшввщношення е результатом нггенси-вноУ експлуатащУ nicie, як у шелявоенш роки, так i до недавнього часу.
Анашз динамики люового фонду облает) за десятир!ччя (рев1зшнин перюд) за такими показниками: загальна площа, лшиспсть, BixoBa структура, породний склад i повнотнiсть дас можливють встановити, шо поряд ¡3 позитивними зм'шами (зб1льшеиня площ земель, вкритих люом, збшыиення площ твердолистяних наса-джень, покращення в!ковоУ структури), деяк1 лк1внич1 показники стану лкопого фонду попршились: pi3<o зменшились плоил високоповпотних насаджень, i на-впаки - збшьшилисъ низькоповнотш; знизився запас деревини на один гектар; зменшились площ! хвойних насаджень, збщьшились - м'яколистяних (табл. 1 ).
44 До 125-Р1ЧЧЯ УкрДЛ гу
