CC BY
13
Rubus plicatus, та шдростаюч1 дерева Cerasus avium (L.) Moench., Carpinus betulus L. У трав'яному npyci переважають ксеротермш трави та домшуються ру-деральш види, якщо поблизу е населений пункт. В описах заф1ксовано 65 вид)в, у середньому по 21 в onnci. Характерний вид асощаци - Prunus spinosa. У фггоцено-зах найкраще представлен! класи Molinio-Arrhenatheretea, i Querco-Fagetea. Acoui-ащя формуеться на узлюсях, окраУнах cüi, в ярах з виходами вапняюв та шщанимв на дерново-пщзолистих фунтах.
Rubetum plicati - нещодавно вщокремлений сиитаксон. Смтоценози вщзнача-ються дом1нуваниям Rubus plicatus, до нього часто дом1шуються Frangula alnus Mill., Salix caprea. У розр1дженому трав'яному npyci вщмшаються Calamagrostis epigeios, Poa pratensis, Veronica chamaedrys, Hypericum perforatum. В описах зафжсовано 47 вид1в, у середньому по 16 в onnci. Характерним видом асощаци е Rubus plicatus, до складу фпхщеноз1в входить найбшьше вид ¡в з клаав Epilobietea, Molinio-Arrhenathe-retea, Querco-Fagetea. Асощащя займае мюця по окраТнах та узлюсях листяних л1с1в, на вирубках, надаючи перевагу багатим гпдзолистам фунтам.
Рослиншсть вирубок ßiflirpae неабияку роль в утворенш природних комплексе perioHy, в якому ведеться ¡нтенсивне л1сове господарство. Тому досл1-дження сукцесшних змш таких ценозт мае важливе значения для правильного формування наступних л1сових насаджень. Знания закошв формування вторинних асощацш вирубок дозволить також максимально використати природний хщ л1-совщновних npoueciB для створення стшких, максимально наближених до корш-них, л1сових насаджень.
Л1тература
1. Сорока M.I. Смитахсоном1я рослинносп Укршнського Розточчя// Науковий вгсник УкрДЛТУ.-JlbBiB, 1998,bwi. 7.-С. 37-41
2. Сорока M.I. Синтаксоном1я рослинности природного заповщника "Розточчя". - Пращ Наукового товариства im. Т.Г. Шевченка. - Еколопчний збфник. - JlbBiB, 1999, т. III. - С. 105-113.
3. Braun-BIanquct J. Pflanzensoziologie, Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-Ncw York: Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
4. Falinski J. Przewodnik do dlugoterminowych badan ekologicznych. - Warszawa: Wyd-wo naukowe PWN, 2001. - 680 s.
УДК 630* 15:551.521 В.П. Краснов, д.с.-г.н., I. Т. Гулик - По.йський фшал
УкрНДШГА, ли Житомир
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕСНЯНОГО СПАДУ Р1ВНЯ РАДЮАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ШС8 М'ЯЗШ ДИКОГО КАБАНА НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ ПОЛ1СС1 УКРА1НИ
Наведеш структура, склад та радюактивне забруднення '''Се весняного рашону дикого кабана, а також питомий внесок кормових компоненпв у радюактивне забруднення його оргашзму у весняний перюд. Наведена сезонна динашка вмкпу '"Се у тканинах та внутр1шн1х органах цих тварин на Центральному Полиса Украши. Вщмшеш статево-В1КОВ1 вщмшмосп у величин! радюактивного забруднення м'яз^а.
Prof. У. P. Krasnov, I.T. Gulik- Polis'kiy Branch ofUkrSRIFA
Particularity of the spring decrease 137Cs radio-active pollution level of wild boar muscles in the Central Polisva of Ukraine
The structure, composition and l37Cs radioactive pollution amount of wild boar spring ration, and also the specific contribution of feeding components into its organism radio-active pollution during the spring period are contained in this work. The seasonal dynamics of n7Cs content into these animals tissue and internal organs in the Central part of Ukrainian Polisya is also kept. The secsual-aged varieties in the quantity of muscles radio-active pollution are marked in this work.
Серед диких копитних 3BipiB на rictfiicci УкраУни дикнй кабан е одним з найчисельшших вид1в i мае велике промислове значения, тому дослщження особ-ливостей його радюактивного забруднення е досить важливими. KpiM того, в1до-мо, що фауна - найбшьш радючутливий компонент екосистем, а деят види ссав-щв, наприклад, дикий кабан, по своУй радючутливосп близью до людини, що до-зволяе використовувати ряд даних про рад1ацшш ефекти у цих тварин для оцшки наслщюв життя людей в умовах шдвищеного р1вня радюактивного забруднення навколишнього середовища |12|.
Дослщження щодо нагромадження 137Cs в оргашзм1 дикого кабана с досить складними у радюеколопчному плат. Це пов'язано як з особливостями його 6io-логн (харчування, травления, обмшу речовин), так i екологп (гпдвищеною Mirpa-цшною здатжстю, зональшстю харчування у межах окремого бюценозу, сезонни-ми змшами кормових стацш та ¡н.). Кабани - еврифаги. Вони вживають як рос-линну Тжу (надземш та тдземш частини рослин, плоди, насшня), так i корми тва-ринного походження (личинок, комах, черв'яюв, молюсюв, др1бних, ссавшв, падаль). У чорнобильськш зон1 вщчуження частка надземних оргашв рослин у сере-дньор1чному ращош кабана становить 36 %, на пщземш органи рослин припадае 33 %, на плоди та насшня - 14 %, на корми тваринного походження -5%. Проте частка пщземних оргашв рослин i грунтових тварин взимку залежить вщ наявнос-Ti та глибини сн1гового покриву i може становити в1д 40 до 80 %, проти 30 % л!-том [11]. Вагова частка грунту, який потрапляе в оргашзм кабана внаслщок по-Удання корму з пщстилки, дернини i верхнього шару грунту, у BMicrri шлунку кабана досягае 2 % [9].
Розрахунки доз зовшшнього та внутрпннього опромшення методом електро-нного парамагштного резонансу емаш зубт диких кабашв, яKi населяють зону вщ-чуження показали, що величина поглиненоУ дози добре корелюе 3i шдльшстю забруднення грунту у мюцях вщстршу та bmIctom радюнуюпду в оргашзм! тварин [2, 3).
У дикого кабана виявлено законом1рш змши ршшв нагромадження l37Cs залежно вщ сезону. У перюд з лютого по жовтень спостер1гаеться зменшення пи-томоУ активност1 м'яз!в. 1Дi сезонш процеси не залежать вщ ийльноспт забруднення грунту [1|. Проте, на нашу думку, у даних доошдженнях недостатньо проанал1зо-ваний весняно-лггнш перюд, у який з квггня по липень протягом багатьох роюв нами спостер1гаеться pi3Ke збшьшення р1вня нагромадження 137Cs у м'язах дикого кабана, а пот1м pi3Ke зниження його до жовтня м1сяця. Пор1вняння питомоУ актив-HOCTi 137Cs у м'язах тварин, яю були добут1 у Житомирськш област1 у межах одного - двох люництв Коростенського ДЛГ (Омеляшвського та Ушомирського) з вщ-носно р1вном¡рним р1внем радюактивного забруднення територ1У, також вказуе на
те, що даний показник ¡стотно змшюеться залежно вщ сезону |8|. У зимовий nepi-од р1вснь нагромадження 137Cs у м'язах може перевищувати такий в осшнш перюд на математичний порядок |5|. Це частково зб1гаеться з динамкою даного показ-ника, наведеною в роботах |4, 13, 16|, в яких проанал1зовано нагромадження 137Cs у м'язах, печшщ, к1стках, шлунку дикого кабана залежно вщ щшьносп забруднення грунту. Таким чином, можна зробити попередшй висновок про те, що нагромадження цього радюнуюпду в оргашзм1 дикого кабана визначаеться не тшьки ийльшстю радюактивного забруднення грунту на територ1ях, де вони перебува-ють, але й сезоном року. Питания про динамшу радюактивного забруднення цього виду мисливських копитних тварин, особливо у перюд з мнця зими до початку весни висв1тлюеться у лггератур1 недостатньо, хоча воно досить актуальне i по-требуе детального вивчення.
Конкретними заеданиями даноУ науково-дослщноУ роботи були: доаш-дження структури рацюну кабана у весняний перюд та його радюактивне забруднення; вивчення чинник1в, ям сприяють зниженню питомоТ активности 137Cs у м'язах кабашв на початку весни, а також визначення частки вкладу окремого виду корму у нагромадження 137Cs протягом перюду з кшця зими до початку лгга.
Даш досшдження проводились у перюд вщносноУ кваз1р1вноваги у Грунто-во-рослинному комплекс! протягом 2000-2001 pp. Вщбф тварин для доагпджень проводився в упддях державних л1согосподарських пщприемств ЖитомирськоУ обласгп, в1ддалених на 100-180 км вщ ЧАЕС, ¡з ийльшстю забруднення грунту 137Cs вщ 20 до 1100 кБк/м2.
3 метою вивчення забруднення тканин i внутршшх оргашв кабана у зазна-чений перюд було проанашзовано 143 зразки 18 його особин. У добутих тварин було дослщжено вмют шлунмв. Анашз видового складу корм1в ¡з шлунюв проводився шсля перев1рки його вмюту на питому актившсть по l37Cs i промивання водою на ситах з отворами, д1аметром 1 мм, здщснювалася щентифжфщя непере-травлених залишшв корм1в. Питома вага неперетравлених залишюв корм1в у шлунках визначалась за модифжованою методикою: визначався видовий склад та питома частка конкретного кормового компоненту вщ загального об'ему вщШра-ноУ проби вм1сту шлунка, шсля чого об'емна частка компоненту у шлунку переводилась у вагову частку шляхом використання постшних коефщюнт1в маси, спе-циф1чних для окремих кормових вид1в (груп вид1в) |5|. Зразки м'язовоУ тканини вщбирались з л1воТ задньоТ юнщвки i анал1зувапись сирими. Bifl6ip проб грунту i корм1в на М1СД1 вщстр1лу тварин проводився у триразовш повторносп у межах одного кварталу люу, а також посезонно на постшних пробних площах. Зразки грунту i рослин на питому актившсть 137Cs дослщжувались у повггряно-сухому стан1 на спектроанашзатор1 LP-4900B з GeLi-детектором. Обробка результате вим1рювань проводилась за допомогою прикладноТ комп'ютерноУ програми Microsoft Excel.
Всього у шлунках тварин навесш виявлено 48 кормових вшив, серед яких: 14 видш тварин, 33 види рослин та один вид гриб1в. KpiM того, у шлунках кабашв траплялися частки люовоУ пщстилки та Грунт. У весняний перюд у рацюш кабана на Центральному Полюс1 переважають корми рослинного походження - 95,3 % (табл.1), серед яких переважну частку займае надземна ф1томаса трав (осотт жов-того та рожевого, кульбаби л1карськоУ, рогозу, щучнику дернистого, ожики воло-систоУ, ¡ван-чаю, грястиш зб1рноУ, польовиць та ¡н. -18,3 %), жолуд1 дуба, ям за-лишились з осеш - 11,9 %.
Табл. 1. Склад веспяного рацюиу кабана у л '!сах Центрального Пол'юся Укртич
Категорн корчив Види корм ¡в Кшьюсть видш KopMoei частини даного виду Питома вага корму у весняному pauioni, %
Тваринного походження 14 вид1в (4,24 %) комахи (3,55%) травневий хрущ личинки, ¡маго 2,12
прямокрил1 (мухи) 3 личинки 0,92
мурахи 3 ¡маго 0,40
туруии 2 0,1 1
земноводш (0,36 %) жаби 2 повн ¡стю 0,36
птахи (0,22 %) птахи 0,22
ссавщ (0,11 %) пол1вки 2 0,11
Рослинного походження 33 види (95,30 %) дерева (12,45 %) дуб черешковий жолуд1 Kopeni 11,87 0,01
береза повисла Kopeni 0,56
верба попеляста верхтки пагошв з листям 0,01
трави (42,85 %) осот 2 корен1, надземна ф ¡томаса 14,02
кульбаба лжарська 11,96
щитник чолов1чий 3,57
ропз надзем. ф1томаса 3,52
малина звичайна Kopeni 3,33
шучник дернистий надзем. фггомаса 2,57
ожика волосиста 0,67
¡ван-чай 0,67
грястиця зб1рна надзем. ф1томаса, Kopeni 0,47
польовиш 3 надзем. фггомаса 0,26
слабник водяний 0,06
осоки 3 и 0,02
подорожники 2 н 0,02
кропива дводомна ti 0,01
конюшина 2 II 0,01
хвощ польовий кореш, надз. ф ¡томаса 0,01
енотера двор1чна надзем. фггомаса 0,01
комиш л1совий и 0,01
¡н. трави (не визн.) 3 надзем. фтомаса, KopeHi 1,67
П1дгод1вля с/г кормами (40,0 %) кукурудза зерно 19,69
картопля коренеплоди 19,43
жито зерно 0,53
овес и 0,33
пшениця 0,01
гриби (0,30 %) гриби (0,30 %) дощовик несправж. плод. тгп о 0,30
;iicona шдстилка 0,16
Bci види 48 100
У мюцях штенсивного ведения мисливського господарства по кабану, де регулярно проводиться його пщпхшвля, у шлунках добутих тварин було виявлено зерно кукурудзи, в1вса, зерновщходи жита 1 пшенищ, коренеплоди (всього — 40%).
Корми тваринного походження у весняний перюд займають невелику частку у рацюш, у середньому - 4,2 % вщ маси вмюту шлунка. До основних ¡з них можна вщнести личинок, лялечок та ¡маго комах (травневого хруща, турушв, дро-тяника, прямокрилих (мух), мурах) -3,56 %, жаб - 0,4 %, яких кабан дютае навггь у лютому на дш непромерзаючих люових бол1т. У шлунках часто знаходили ми-шовидних гризушв, переважно - пол1вок, а у травш - шкаралупу яець наземногш-здних вщцв птахш.
Необхщно зазначити, що навесш у шлунках кабана знайдено один вид гриба - дощовик несправжшй. Це заперечуе твердження деяких авторш про те, що кабан школи не вживае гриб1в. Частка цього виду у весняному рацюш була невеликою -
0.1-0,16 %, але у вм1сп шлуныв вш зустр1чався у чотирьох з десяти добутих тварин. Близько 0,16 % вм1сту шлунка кабана весною займають частки люовоУ пщсти-лки та фунт, питома вага яких з лютого до кв1тня ¡стотно знижуеться.
Наприкшщ лютого школи ще лежить сшг, тому рацюн кабана тюно пов'я-заний з риючою д1ялънютю. Незважаючи на те, що з лютого по травень корми ро-слинного походження становлять приблизно однакову частку у загальному ращена а саме: у кшщ лютого - 97,4 %, у березш - 98,2 %, кв1тш - 95,6 %, травш -91,6 %, проте у лютому у вмют1 шлунка кабана переважають кореш та кореневи-ща рослин, як1 кабан дютае, розриваючи л1СОву шдстилку та верхнш шар фунту. Вони становлять у юнщ лютого майже 48 % вщ загальноУ маси споживаних кор-м1в, тод1 як у березш - тшьки 1,5 %, квтп - 3,6 %. Починаючи з середини травня до червня частка кореневищ у рацюш зростае з 10,5 % до 30%. Це пов'язано з1 змшою кормових та захисних стацш кабана.
3 юнця лютого до початку травня у кормовому рацюш кабана швидко зростае частка надземноУ фггомаси трав, яка досягае у травш 81,1 %. Якщо у кшш зими - на початку весни кабани часгпше поУдають гемжриптсфтш (зимовозелеш) форми щучника дернистого, ожики волосистоУ, кропиви, то у друпй половит весни переважно по'щаеться молода зелень ооупв, кульбаби, вщростаючого листя злаюв, а наприкшщ весни - зелень болотних трав: рогозу, комишу. У кегли ще по'щаються минулорЬш жолуд1, якч займають у рацюш кабана 15,9% вмюту шлунка; у травш - Ух вже не знаходили у шлунках.
Як видно з д1аграми (рис. 1), частка корм1в тваринного походження у весняному рацюш дикого кабана поступово збшьшуеться з початку весни до початку лгга. У березш щ корми займають 1,2 % вщ загального вмюту шлунка, у квти -4,1, травш - 8,4%, червш - 18 %. Таке р1зке збшьшення споживання тваринних корм1в вщ початку до кшця весни можна пояснити появою нових вид1в комах, включениям до рацюну загиблих тварин (як1 загинули внаслщок природного добору молодняку зв!р1в р!зних вщцв, у т. ч. копитних), а також пташенят.
Кормов! дшянки кабана, починаючи з травня, приурочен! до болгг та р13-них водоймищ, де тварини захищаються вщ кровосисних комах, вибираючи м1сця для лежанок ¡нколи просто у вод!, або викачуються у болотнш гряз1, утворюючи на поверхш шюри своерщний панцир для захисту вщ прямокрилих та 1сш1щв. У
зв'язку з цим, серед корм1в тваринного походження у рацюш кабана у ней перюд часто, але у невеликш юлькосп, зустр1чаються жаби, а ¡нколи - плазуни та риба.
100% -г
80% -
60% -
г"
г- 40% -
&
а >. 20% -
ш
2 а. 0% -
*
Е 20% -
ГО
40% -
60% -
80% -I
Лютий вв,18
Кв1текь Тр1
Групи корымв:
ж .со ' 1*р««н
!■ Тваринж тдземн!
-□ Рослинш гпдземн1
Ш Тваринж надземж □ Рослинш нааэемн!
Рис. 1. Структура весняного рацюну дикого кабана у лках Центрального Пол1сся
Укранш
Анашз вмкту шлункш показуе, що особливо активно кабани поУдають шд-год!влю починаючи з1 сходу сшгового покриву наприкшш зими - початку весни. У цей перюд у деяких мисливських господарствах стьськогосподарсью корми служать основними кормовими компонентами у рацюш кабашв. До них можна вщнести: кукурудзу, картоплю, овес, зерновщходи, кормовий 1 столовий буряк. У особливо голодн1 роки наприюнщ зими спостер1галось поУдання кабаном нав1ть пллячкових корм1в ¡з просолених деревно-листяних та кропивних пучмв, заздале-пдь заготовлених егерями у весняний перюд. Так, наприкшш лютого 1996 року в упддях ДМГ "Ушомир" кабани поУдали Тх майже повшстю, залишаючи тшьки ко-мел1, перетягнут1 алюмж1евим дротом.
Вир1шальну роль у радюактивному забрудненш кабана у перюд кваз1р1в-новаги у грунтово-рослинному комплекс!, яка спостер1гаеться у даний час, В]д1-грае його сезонне харчування. Особливост1 харчування тварин пов'язаш з Ух бю-топами (поля, л1си, сукцесн). Зв1дси - набф кормових вид1в, радюактивне забруд-нення яких ¡стотно вщр1зняегься. Анагнзуючи сезонш рацюни дикого кабана у ре-пот та р1вень забруднення конкретних кормових компоненте в окремий сезон року, простежуеться ч1тка залежшсть питомоУ активности шСв у м'язах в1д спожи-вання окремих категорш та конкретних вид1в корм1в.
В упддях, де проводиться регулярна шдгод1вля кабана стьськогосподар-ськими кормами у весняний перюд, спостер1гаеться значне очищення його оргаш-зму В1Д 13?С5. Забруднешсть |37С5 м'яз1в тварин, як1 вживали шдгод1влю (альсько-господарськ1 корми), була у середньому в 2,1 рази нижчою пор1вняно з тварина-ми, яю не вщв1дували тдгодшельш майданчики, а у 3-М1"сячного поросяти дикого кабана, якого вилучили з природного середовища 1 вщгодовували у домашшх умовах протягом 2-х м1сяшв, питома актившсть м'яз1в по '37Сб була нижчою вщ таких же тварин, добутих в упддях, в1д 30 до 270 раз1в.
Анагпз кормових вид1в показуе (табл. 2), що до найзабруднешших кормш кабана у весняний перюд необхщно вщнести (у порядку зменшення коефщ1ент1в переходу '"Сэ з фунту до кормових вид1в): дощовик несправжнш, кореш дерев з грибною 1 бактер1апьною мжоризою, щитник чолов1чий, кореш осот1в та кульбаби.
Табл. 2. Склад весняного рацишу кабана, cepediii коефщкнти переходу 137Cs h грунту у кормовi вида i питомий внесок кормЫ )' рад'юактивне забруднення тварин
№ п/п Види корм1в Kopmobí частини виду Частка кормiв у шлунку, % Косфммснти переходу, м2кг"' 10° Питомий внесок корму у забруднення кабана весною, % |
1 комахи ÍMaro 3,00 3,2 0,67
личинки 1,24 18,9 1,65 I
2 жаби 0,36 2,0 0,05
3 птахи 0,22 6,3 0,10
4 ссавш 0,11 14,5 0,11
5 дуб ЖОЛУД1 11,87 2,1 1,75
Kopeni 0,01 61,0 0,04
6 береза коренi 0,56 48,9 1,92
7 осот Kopeni 9,56 29 19,48
пагони 4,46 9,1 2,85
8 кульбаба кореш 9,00 38 24,03
нагони 2,96 14,2 2,95
9 щитник коренi 3,48 74,0 18,10
10 ропз ф1томаса 3,52 11,2 2,77
11 малина кореш 3,33 17,9 4,19
12 щучка ф1томаса 2,57 12,5 2,26
13 ожика фпомаса 0,67 9,8 0,46
14 ¡ван-чай ф по мае а 0,67 7,4 0,35
15 дощовик ПЛ. Т1ЛО 0,30 420,0 8,85
16 с/г корми 40,00 серед.0,2 5,62
Bci iiuiii вили 2,11 серсд. 12 1,78
Всього 100 - 100
До вщносно чистих у радюеколопчному плаш корм1в належать: жолуд1 дуба, гемжриптофтп форми трав: ожики волосисто'!, щучника дернистого, кро-пиви дводомно!, листя подорожникш, осот1в та кульбаби лжарськоУ.
Розрахунок питомого внеску основних корм1в у радюактивне забруднення оргашзму кабана в окрем! весняш мюящ проводився за формулою:
Хш 1=100(Уш 1 К.Пш1 )/1Ушп-КПтп, % де: Хт1 - питомий внесок корму у забруднення кабана весною; Ут1 - частка корму у весняному рацюш (%); КПт! - коефщент переходу 137Сз ¡з фунту у кормовий вид; 2Утп КПтп - сума добутюв питомих частин кожного корму у весняному рацюш на вщповщш цим кормам коефщенти переходу.
Результата анатзт зразюв м'яз1в диких кабашв (табл. 3) дали змогу розд1-лити пщприемства, в яких вони були вЫбраш, за рвними ступенями радюактив-ного забруднення продукцн кабана.
Так, у м'язах цих зв1р1в, добутих в упддях Овруцько-Народицького СДЛГ у весняний перюд (з юнця лютого до початку червня 2000 та 2001 рр.) максимальна питома актившсть 137Сз зареестрована у кабана, вщстршяного у лютому 2000
р. у 18 квартал! Ьорутинського л1сннцтва (88400 Бк/кг), а м1шмальна (з 6 добутих) - 7 кв1тня 2001р. у Журбенському л1сництв] (5630 Бк/кг). Середня питома актившсть м'яз1в (ПАМ) становила 32005 Бк/кг. 1_Ц1льшсть забруднення грунту '"Сб (1ДЗГ) у М1сцях вщстршу вар1ювала вщ 2,1 до 17,3 Кл/км2, а середня була близька до 6,9 К1/км2.
Табл. 3. Питома активн/сть П7Сх у м'язах дикого кабана весною 2000 та 2001 рр.
№ з/п Держлюгосп Люництво Квартал Вж Стать Дата Питома актившсть 137Сб, Бк/кг
1 Коростенський Ушомирське 1 1 2 р. 02.2000 1678
2 Коростенський Омеляшвське 41 Зр. 02.2000 1710
3 Коростенський Омеляшвське 47 5 р. 02.2000 580
4 Овр. - Народицький Борутинське 18 1 р. 02.2000 88400
5 Овр. - Народицький Журбенське 59 1 р. 02.2001 40721
6 Овр. -11ародицький Журбенське 59 1 р. 02.2001 27908
7 Малинський Чоповицьке 84 1 р. 02.2001 2417
8 Погпльнянський Жовтневе 41 4 р. 03.2001 300
9 Коростенський Ушомирське 7 Зр. 03.2000 1376
10 Коростенський Омеляшвське 56 Зр. 03.2000 3497
11 Нов. - Волинський Ниннвське 76 5 р. 03.2000 79
12 Овр. - Народицький Журбенське 42 2 р. 04.2001 5630
13 Нов. — Волинський Н. - Волинське 54 1 р. 05.2001 876
14 Овр. - Народицький Клишвське 20 2 р. 05.2001 54888
15 Овр. - Народицький Журбенське 46 3 м1с. 05.2001 205*
16 Нов. — Волинський Н. - Волинське 66 3 мю. 06.2000 459
17 Коростенський Ушомирське 42 3 м1с. 06.2000 220
18 Овр. — Народицький Журбенське 4 м1с. 06.2001 6158
Лримгтка: *Зразок м'яз1в 3-м1сячного самця дикого кабана, якого вш1учнли з природного середовища в 1-мюячному В1и1 1 утримували до його загибегп бия домашньо'1 свиноматки у с. Колесники та у домашшх умовах.
3 шести кабашв, добутих за досл1джуваний перюд у Коростенському ДЛМГ при щ!льност1 забруднення вщ 0,96 до 1,9 Ю/км", максимальш значення ПАМ в1дзначеш у дорос л оТ самки, добутоТ у березш 2000 р. в Ушомирському л1сництв1 - 3497 Бк/кг, а мЫмальш - у З-мюячноУ самки, вщсриляноУ на початку червня цього ж року у квартал! 42 цього ж люництва - 220 Бк/кг. Середня питома актившсть м'яз!В кабана по пщприемству становила 1510 Бк/кг.
Найнижчий по области середнш показник питомоУ активности 13?С5 був за-реестрований у кабашв, ям мешкали в упдцях Нов. - Волинського ДЛМГ при ЩЗГ '"Се у мкцях В1дстр1лу 0,3-0,8 К1/км2 - 471 Бк/кг (мМмальний - 78,8 Бк/кг у кв. 76 Пиццвського люництва наприкжщ березня 2000 р., а максимальний - 876 Бк/кг у кв. 54 Нов. - Волинського люництва наприкшщ травня 2001 р.).
Середня ицльшсть радюактивного забруднення Грунту 137Ся у мюцях вщ-стр1лу м1ж першою дослщною дшянкою (Овруцько-Народицький СДЛГ - 2,1-17,3(6,9) К1/км2) та другою [ третьою (Коростенський ДЛМГ - 1-1,9(1,3) Ю/км2 та Нов. - Волинський ДЛМГ - 0,3-0,8(0, 5) К1/км2) значно в1др1знялась 1 була вищою, вщповщно - в 5,3 та 13,8 рази, а середньосезонш показники питомоТ активности 137С5 у м'язах добутих тварин були вищими, в1дпов1дно - в 21 та 68 раз1в. На в1д-мшу в1д цього, ¡стотноУ р1зниш у ццльност1 забруднення фунту '"Сб та питомою
актившстю ^'Св у м'язах тварин м1ж 2-ю та 3-ю дослщними дшянками за досл!-джуваний перюд не спостер1галось. При загальнш вщмшносп у ццльност! забру-днення фунту в 2,6 разу питома актившсть '"Сб у м'язах кабана мала тшьки 3-кратне перевищення.
Необхщно зазначити, що м1ж першою та двома ¡ншими дослщними дшянками ¡стотно вщр1зняються типи люорослинних умов у мюцях вщстрьлу. Якщо на територп першоУ дшянки переважапи там типи л1сорослинних умов, як вологий та сирий суб1р (В3-В4), то на двох шших характерними типами умов мюцезростання були св!жа, вологата сира суд1брови (С2-С4). Значне вщносне перевищення штен-сивносп нафомадження |37С5 у м'язах диких кабашв в умовах Овруцько-Наро-дицького СДЛГ, враховуючи величину ЩЗГ, може пояснюватись значною кратш-стю перевищення кшькосп так званого "доступного" для кормових видш кабана радюцез1ю в умовах вщносно бщних та бшьш вологих умовах мюцезростання, як1, до реч1, переважають не тгльки в упддях цього шдприемства, а й у люах ус1еТ швшчноУ частини ЖитомирськоУ область Як вщомо, коефщ1енти переходу 13 Сб з фунту у рослинш оргашзми пропорцшно залежш вщ ступеню зволоженосп фунту ! обернено пропорцшш його багатству на поживш речовини. Тому залежно вщ стацш перебування та харчування кабана змшюсться 1 стушнь нагромадження та виведення його оргашзмом радюнуклдав. Найбшьший вш у лютому, найменший - у березш - квггш.
Для вивчення динамжи питомоУ активносп 137Сз у м'язах кабашв протягом весняного сезону, Ух величини по Овр. - Народицькому СДЛГ були згруповаш по 4-х перюдах: кшець зими, перша та друга половини весни 1 початок лгга I приведен! (¡нтерпольоваш) до середньоУ ццльност1 забруднення фунту у мюцях вщстр1-лу, тому представлений графж (рис. 2) складений для ЩЗГ - 6,9 Ю/км2.
90000
ц
■5 80000
ш
в 70000
п
| 60000
ь 50000
о
£ 40000
£ зоооо
«
г 20000
о
5 10000
с
О -I-1-1-1-1
КЫецьзими I половина II половина Початок л1та весни весни
Рис. 2. Сезанна диналика питомоУ активности 137С* у м'язах кабана по Овруцько-
Народицькому СДЛГ (щшъшсть забруднення грунту —
6,9 К'1/км2)
3 уах дослщжених зразюв м'яз1в кабана т1льки у 16 % питома актившсть радюнукшду була близькою до допустимого р1вня забруднення (для вживання в Ужу людиною) - 200 Бк/кг. Як видно з анал1зу, з1 збшьшенням р!вня радюактивного
забруднення угщь нагромадження '"'Се у м'язах диких кабанш зростае. Кр1м того, при анал1з1 сезонного забруднення кабана потр1бно зазначити значну вар1абель-шсть у показниках нагромадження '"Се окремими особинами. Вони в одних 1 тих же упддях (на приклад1 Овруцько-Народицького СДЛГ) можуть мати м1ж собою майже 15-кратну вщмшшсть, на що в1ропдно, бьпьш ¡стотно впливають структура та склад рацюну, а також сезонш особливосп харчовоУ поведшки, шж мозаУчнють щшьносп забруднення фунту 137Сз дшянки мешкання, вж чи стать тварини.
Що стосуеться статево-вжових особливостей кабана у нагромадженж 137Сб, то, з анал1зу перев1рених зразюв випливае, що молод1 тварини, як1 харчу-ються молоком матера мають вщносно низью коефщ1енти агрегатованого переходу у ланцюгу (грунт - кабан), а тварини, яю переходять на самостшне харчу-вання (вжом 1-2 роки) нагромаджують в оргашзм1 радюцезш значно ¡нтенсивш-ше, шж доросл1 тварини, до того ж молод1 самки мають шдвищеш агрегатоваш коефщенти переходу (фунт - м'язи) пор1вняно з молодими самцями (табл.3).
Враховуючи те, що найбшьш значним джерелом надходження '"Ся в орга-шзм тварин с пероральний, було визначено взаемозв'язок м1ж питомою актившс-тю радюнуклща у м'язах кабана та вм1сп його шлунка, а також внутр1шшх органах у весняний перюд (табл. 4). 3 таблищ видно, що, починаючи з лютого мюяця, питома актившсть вм1сту шлунка вщносно такоТ у м'язах спочатку знижуеться у квтп, а пот1м починае збшьшуватись у червш. Це пояснюеться змшами питомоУ активносп складових рацюну кабана.
Табл. 4. Величина сезонных спЫв'Фюшепь питомо/ активностг137Сху тканинах та внутр'чишх органах кабашв протягом пер'юду з кищя зими до початку .ита
Тканини та органи М1сяц1 року
лютий березень квггень травень червень
М'язи 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00
Нирки 0,93 0,90 0,68 1,08 1,28
Серце 0,69 1,00 0,78 0,42 1,11
Селезшка 0,57 0,54 0,39 0,30 1,60
Печшка 0,50 0,57 0,30 0,32 1,05
Легеш 0,85 0,28 0,30 0,25 0,77
Кров 0,12 - - - 0,18
|Головний мозок 0,39 - - - 0,73
Сало 0,18 - - - -
| Внутршшш жир 0,17 - - - -
|Жовчний М1ХУр 0,61 - - -
1 Стшки шлунку 0,90 0,29 - - -
I Вм1ст ШЛУНКу 0,32 0,18 0,14 0,09 0,83
¡Язик 1,09 - - - 0,95
1 П'ятачок (рило) 0,81 - - 0,87
1ПЫра голови - - - 0,87 -
| Матка - 0,52 - - -
|Ембрюни - 0,44 - - -
Що стосуеться внутр1шшх оргашв, то показовими у цьому в1дношенш е нирки. 1х роль в оргашзм1 надзвичайно велика. Кр1м багатьох важливих функцш в оргашзмц нирки регулюють водно-солевий обмш речовин, тому вони першими реагують на шдвищення та зниження р1вня забруднення рацюну, випереджаючи швидюсть нагромадження та виведення радюцезпо. М'язи ж "вщстають" у швид-
косп нагромадження |37С5, пор1вняно з внутршшми органами. В щлому з уах добутих у весняний перюд тварин найбшьша концентрашя радюнуклщ1в спостс-рюаеться у м'язах, серш та нирках, а найменша, пор1вняно з ¡ншими тканинами та органами - у легенях та кровь За величиною коефЫетчв сшввщношення питомоУ активносп 137Сз м1ж собою, тканини та внутр1шш органи дикого кабана у весняний перюд утворюють такий ряд у порядку зниження питомоУ активность м'язи (1,00)> серце (0,71)> нирки (0,67)> печшка (0,45) > селезшка (0,42) > легеш (0,28)> вм1ст шлунку (0,28).
Пщсумовуючи результата дослщжень радюактивного забруднення |37Сб дикого кабана в умовах Центрального Полюся протягом перюду з кшця зими до початку л1та необхщно зазначити, що р1вень забруднення 137Сз м'яз1в цих тварин значно змшюеться, зменшуючись у березш - кв1тш майже в 5 раз1в, пор!вняно з лютим та знову збкпьшуеться у червш, що пов'язано з особливостями кормового рацюну дикого кабана та змшами його кормових стацш. Так, встановлення сшго-вого покриву у зимов1 мюяш викликае р1зке посилення риючоУ д1яльносп кабана 1 споживання ним корешв, кореневищ, як1 розташоваш у сильно забрудненому по-верхневому шар1 грунту, збшьшенням питомоУ ваги люовоУ пщстилки у вмют1 шлунку. Це призводить до швидкого нагромадження радюцез1ю. Пюля сходження сшгового покриву перюд риюча д1яльшсть кабана рпко послаблюеться, що пов'язано з1 зменшенням споживанням пщземних корм1в та появою молодо! зелеш л1-сових трав. У весняному рацюш питома частка надземних корм1в рослинного по-ходження зростае з 67 % у березш до 92 % у квтп. Значну Ух долю становлять сьпьськогосподарсью корми (пщгод1вля), яю характеризуються низькими коефщ1-ентами переходу 137Сз. Весняне зниження ртня надходження 137С$ в оргашзм кабана шдтверджуеться 1 низькими показниками питомоУ активноси '"Се у вм1сп шлунку тварин. Вл1тку кормовими стащями кабана е переважно люов1 болота, де зв1р1 вщшукують корм 1 рятуються вщ кровосисних комах, викачуючись у грязь До основних лтйх корм1в кабана вщносяться: кореневища \ кореш болотних люових трав та дерев, Ух надземна фггомаса, а також пщземш корми тваринного походження. Грунта люових болгг, особливо верхових, на Центральному Полюся дуже часто бщш на поживш речовини. Це, у свою чергу, у вологих умовах сприяе швидкш м1грацн 137Сз ¡з грунту у кормов1 рослини, а вщ них - до кабана. Бшь-шють люових рослин живе у симбюз1 з р1зномаштними видами гриб1в, штрифи куючих бактерш, утворюючи кореневу мжоризу. 1У споживання р1зко збшьшуе надходження радюцез1ю в оргашзм кабана.
Результати дослщження радюактивного забруднення дикого кабана у люових екосистемах Центрального Полюся дозволили запропонувати заходи по орга-шзацнта ведению мисливського господарства по цьому виду у зош рад1ацшного забруднення. Для зменшення м1гращУ кабана в упддях та з метою очищения його продукцп вщ радюактивного забруднення важпиву роль повинна вшграти закуш-вля та заголвля у чистих вщ радюактивного забруднення мюцевостях зернових корми - кукурудзи, ячменю, зерновщходт, корене- 1 бульбоплод1В та регулярна пщплпвля тварин невеликими порщями цих корм1в бшя мисливських веж протягом року. Приблизно за два тижш до вщкриття сезону полювання на кабана бажа-на викладка у пхшвнищ разом з концентрованими кормами, а також у солонш у сум1цл з сшлю речовин-сорбентш, ям зменшують ¡нкорпоращю радюнуювдв в
орган1зм1 тварин, таких, як фероцин та хумол!т. Концентроваш сипум корми не-обхшно збагачувати м1кроелементами, як1 також сприятливо впливають на здо-ров'я тварин i покращують яюсть ïx продукцп. Велику роль можуть вЫграти так-i в иди шдкормок, як крейда, м'ясо-юсткова мука, глауберова ешь. Регулярна гпдго-д1вля дасть змогу привчити кабан ¡в постшно вщвиувати шдпхшвельт майданчи-ки бгля веж, а це, у свою чергу, дозволить егерськш служб1 налагодити облж чи-сельност1 кабана у мисливському господарств1, проводити ветеринарш та селек-щйш заходи. Крш того спортивно-любительське полювання на кабана з мислив-ських веж, на вгдмшу в1д облавного загонного полювання, зможе забезпечити шд-вищення результативносп його добування при загальному, зменшенш фактору турбування тварин в упддях. Користувачам мисливських упдь, при оргашзацн спортивного полювання на кабана в упддях, пильшеть забруднення яких переви-щуе 0, 25 Ki/км", можна рекомендувати гнучю змши термЫв полювання на кабана, а лщензн' на в1дстрш тварин доцшыю видавати тшьки з обов'язковим дозимет-ричним контролем добутоУ продукцн.
Л1тература
1. Архипов N1.11., Буитова О.Г., Гайченко A.B., Гашак С.П., Коваль Г.И., Кучма МД, Стовбчатин В.М., Панов Г.М., l in ар В.М. Наземш скосмсгеми// Бюлетень еколопчного сгану зони вщчуження, 1 (6).- Чорнобильмпершформ, 1996.-С. 45-49.
2. Барьяхтар В.Г., Бугай A.A., Баран II.II., Барчук В.Н., Вишневский II.II., Гайченко В.А., Коваль Г.Н., Максиме» ко В.М., Мнкгнтюк А.Ю., Радчук В.В. Дозы внешнего облучения диких животных в 30-километровой зоне Чернобыльской АЭС// Доклады Академии наук Украины, 1994, №12.-С. 149.
3. Барьяхтар В.Г., Бугай A.A., Гайченко A.B., Коваль Г.Н., Нроекура H.H. Некоторые результаты и проблемы экспериментальной ретроспективной дозиметрии у зоне отчуждения Чернобыльской АЭС// У зб. Проблеми ЧорнобильськоУ Зони вщчуження. - К.: Наук, думка, 1996, вип. 3.-С. 113-120.
4. Гайченко В.А. Радюбюлопчш наслщки аварп на ЧАЕС у популяшях диких тварин зони вшчуження: Автореф. дис. д-ра б.н. - К., 1996. - 48 с.
5. Гулик Н.Т., Орлов A.A., Прклиенко С.П. Закономерности миграции '37Cs по трофическим цепочкам "почва - кормовые растения - дикие копытные" у лесах Полесья Украины за пределами зоны отчуждения ЧАЭС Материалы международной конференции от 24 04 2000 г. "Радиоактивность при ядерных взрывах и авариях". - М., 2000.
6. Животный мир у зоне аварии на Чернобыльской АБС// Под ред, Л.М. Сущени, М М. Пикулика, А.Е. Пленина. - Минск: Наука i техшка, 1995.-263 с.
7. Козло II.Г., Дуннн В.Ф., Сидоренко О.Н. и др. Оценка накопления радионуклидов у охотничье-промысловых млекопитающих Белоруссии// Тез. докл. Всесоюз. радиобиол. Съезда -Пущино, 1989. - С. 460-461.
8. Краснов B.II. Радюеколопя лют По.чюся Укра'ши/ Вищ.ред. ВО. Б рун. - Житомир: Волннь. 1998.-112 с.
9. Михалусев В.Н., Гулаков A.B., Аверин B.C., Цуранков Э.Н. Гаврнлов A.B., Толкачев В.И., Смирнов A.A. Ботанический состав содержимого желудка и анализ расчетных суточных рашюнов диких копытных// Проблемы лесоведения и лесоводства: Сб. науч. тр. - Вып.45. - Гомель, 1997.-С. 247-253.
10. Охотничье хозяйство СССР/ Под ред. Гракова H.H.. - М.: Лесн. пром-сть, 1973. - С.
245-246.
11. Петров М.Ф. Питание кабана (Sus scrofa L.) в зоне Чернобыльской катастрофы на территории Украины// У зб. Проблеми Чорнобильсько! Зони вщчуження. - К.: Наук, думка, - 1996, вип. 3.-С.69-81.
12. Тихомиров Ф.А.. Романов Г.Н. Дозы облучения организмов в условиях радиоактивного загрязнения леса// Эеологические последствия радиоактивного загрязнения на Южном У рамс. -М„ 1993.-С. 13-20.
13. Eriksson О., Gaichenko V., Jones В. and all. Evolution of the contamination rate in game// The radiological consequences of the Chernobyl accident: Proceedings of the first international conference, Minsk, Belams. 18-22 March, 1996.-EUR 16544. 1996.-P. 147-154._
14. Jngiclak J., Dzikicuicz Sapiecha 11., Sosinska A. Radioccsium concentrations in game meat from Poland 1986-1990// Seminar on the dynamics of the behavior of radionuclides in contamination forests, Stockgolm, Sweden, May 18-22, 1992.: Book of Abstracts. - Stockgolm, 1992. - P. 56.
15. Rozhdcstvcnskava A. Peculiarities of reproduction of bank voles in the radioactive cesium-contaminated environment// Polish ecological studies. - 1994. - V.20,3-4. - P.509-515.
16. Transfer of radionuclides to animals, their comparative importance under different agricultural ecosystems and appropriate countermeasures. Final report// Editors by Strand P., Howard B., Averin V.. - Luxembourg: Office for official publications of the European Communities, 1996. - P. 144-156.
УДК551.521 О.О. Орлов, к.б.н.; В.П. Краснов, д.с.-г.н. - Потсъкий
фЫал УкрНДШГА
KlJIbKICHA Ф1ТОШДИКАЦ1Я ГРУНТОВИХ ПАРАМЕТР1В ТА ДОСТУПHOCTI 137CS ДЛЯ КОРЕНЕВОГОЖИВЛЕННЯ РОСЛИН в ЕКОСИСТЕМАХ Л1СОВИХ СФАГНОВИХ БОЛ1Т ПОЛ1ССЯ
УКРА1НИ
Викладено результата KiiibKicnoi фптмндикацп основннх arpoxiMiMmtx параметра rpyirriB у рпних ценозах сфагнових бoлiт. Вивчсно залежшеть ¡нтенсивносп надходження ' Cs до япд журавлини uiд параметров грунту.
О. Orlov, У. Krasnov -Polis'kiy Branch ofUkrSRIFA
Quantitative phytoindication of soil parameters and availability of l37Cs for root nutrition of plants in ecosystems of forest sphagnum bogs of Polissya of Ukraine
Results of quantitative phytoindication of the main agrochemical soil parameters in various cenoses of sphagnum bogs have been reported. Connection of 137Cs uptake to cranberry berries with the soil parameters was research.
Люов1 сфагнов1 болота e досить поширеними в Полюа УкраУни, за характером мшерального живлення вони е мезотрофними або ол1готрофними [2|. Осо-бливостями Ух екосистем у цшому е зрщжений деревостан ¡з Pinus sylvestris L., трав'яно-чагарничковий ярус, що складаеться переважно ¡з ол1готрофних мезопг-рофкльних та пгрофшьних вид1в з невисоким проективним покриттям (15-30 %), суцшьний ярус сфагнових Moxie [1|. Бшышсть вид!в судинних рослин у згаданих екосистемах с обл1гатннми мжотрофами [9|, зокрема - yci види родин Ericaceae Juss. та Vacciniaceae S.F.Gray, у тому числ1, такий господарсько цшний вид, як журавлина болотна (Oxycoccus palustris Pers.) (11, 12, 15|. Характерною рисою Mi-нерального обмшу у згаданих екосистемах е ¡нтенсивний перерозподш мжераль-них речовин, у тому чиаш i 137Cs, у систем! "торф-вода" [5]. Журавлина за допо-могою мжоризи (мiкромiщлч в з род1в Phoma, Cladosporium та ш.) засвоюе з води болгг вище назван! елементи (11], а також радюнуклщи. Як нами було з'ясовано рашше, в екосистемах, де переважають торфи низького ступеня розкладу, ¡з м1зе-рною часткою мшеральноУ складовоУ, простежуеться ¡нтенсивне накопичення 37Cs у вегетатившй фггомаа та ягодах Oxycoccus palustris [15|. А осюльки и' про-мислов1 запаси найбшьш характеры для люових сфагнових бол1т мезотрофного та мезоол1готрофного типу (4|, що певним чином В1др1зняються за рослинним по-кривом, мае науковий та практичний ¡нтерес використання мльюсноУ фггошдика-ij.ii" грунтових умов та ¡нтенсивност1 накопичення '37Cs у ягодах журавлини в ос-
