CC BY
83
УДК: 616.716.4:611.724]-008-053.7 В.Ф. Макеев, Ю.О. Риберт, Ю.О. К/наш
ОСОБЛИВОСТ1 РУХ1В СУГЛОБОВИХ ГОЛ1ВОК НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ В МОЛОДИХ ОС1Б БЕЗ КЛ1Н1ЧНИХ ОЗНАК СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ РОЗЛАД1В ТА ОКЛЮЗ1ЙНИХ ПОРУШЕНЬ
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iM. Д. Галицького
У наш час широко використовуються методи електронноТ реестраци pyxiB нижньоТ щелепи. Електронн методи дослiдження проводять при виявлених симптомах м'язово-суглобовоТ дисфун-кцп СНЩС, у складних випадках дiагностики, при незадовiльниx результатах лiкування, повнш ре-конструкци оклюзи, а також для пщтвердження пpавильностi ортопедичного лкування [1,2,3,20].
Уперше використовувати в ктжц pеeстpацiю pуxiв нижньоТ щелепи для налаштування артику-лятора запропонував Evans (1846).
Запис pуxiв нижньоТ щелепи i налаштування iндивiдуального артикулятора вперше здiйснив B. McCollum (1960), а по™ повторив C. Stuart (1986). Внутршньоротову методику запису шдивь дуальних pуxiв нижньоТ щелепи вiдносно верхньо''' для визначення центрального спiввiдношення щелеп та аналiзу pуxiв нижньоТ щелепи викорис-тали у своТх дослщженнях M. Kleinrok (1986), В.А.Хватова (1996), С.И. Шестопалов (1992), K.Ott (1985) [10].
Проте повнютю вiдтвоpити рухи нижньо''' щелепи можуть тiльки електpоннi схеми, якi володiють функ^ею усунення пpоекцiйниx похибок при вщ-твоpеннi дiагностичноl шформаци в мехашчному аpтикулятоpi. У наш час розроблен електpоннi аксiогpафи «CADIAX Compact» i «CADIAX Diagnostic» (фipма "GAMMA'^^^), «ARCUS digma» (фipма-виpобник "KAVO",Нiмеччина), «Axitron quick recorder» №рма-виробник "SAM", Нiмеччина) та ^i [5,17,18].
Аксiогpаф - пристрш для запису паpаметpiв pуxiв нижньо'' щелепи, принцип роботи якого по-лягае в запис pуxiв шаршрноТ осi суглобiв нижньо'' щелепи позаротовим способом у трьох взаемно перпендикулярних площинах.
Реестра^я pуxiв здiйснюеться за допомогою датчикiв i електронних планше^в. Електpоннi датчики дають додаткову шформацш про нервово-м'язoву координацш pуxiв i меxанiчну блокаду су-глоба [3,12,19].
Кpивi руху голiвки СНЩС вiдтвоpюються на ком-п'ютерному дисплеТ в тpивимipнiй проекцп, там же проводяться розрахунок кожно' точки (а Тх може бути при одному запиа до 1000) i Тх обробка.
Таким чином, на сучасному етапi розвитку ме-дицини з'явилася можливiсть ранньоТ дiагностики патологiчниx станiв СНЩС та жувальних м'язiв, вибору iндивiдуальноТ тактики лкування для вщ-новлення цiлiсностi зубних pядiв, що актуалiзуе
проведення подальших дослiджень у цьому на-пpямi [8,9,11].
Метою дослiдження було вивчення особли-востей pуxiв суглобових голiвок нижньо'' щелепи (шаpнipноТ осi обер^в) у молодих осiб без дефек-тiв зубних pядiв, без ортодонтичноТ патологiТ i без клiнiчного порушення оклюзiйниx спiввiдношень.
Матерiали i методи
У дослщженш для дiагностики ружв суглобових голiвок нижньо'' щелепи застосований електронний аксiогpаф «Denar Cadiax Compact 2». Уыкальнють пристрою полягае в тому, що програма сумюна з найбтьш пpофесiйним i сучасним на сьогодн про-грамним забезпеченням «Gamma Dental Software». Отриман програмою дан використовуються для програмування iндивiдуального артикулятора.
«Cadiax» дозволяе виконати вимipювання по-близу СНЩС у проекцй' шаршрно''' оа, що е ваго-мою перевагою в клiнiчнiй пpактицi [15,16].
Шаршрну вiсь, розраховану за допомогою «Cadiax», можна точно перенести в артикулятор за допомогою лицевоТ дуги. «Cadiax Compact 2» призначений для використання в стандартних кл^ шчних ситуа^ях та щеальний для програмування артикулятора з додатковими можливостями вияв-лення дисфункци СНЩС. Система дозволяе заре-еструвати такi кpивi (максимум 3 на па^етчв): пpотpузiя, медiотpузiя, закpивання-вiдкpивання рота. Кpiм того, можна зарееструвати 10 поло-жень ^ndylar Position Measuring (СРМ) - визначення положення суглобового вщростка.
Система «Cadiax compact 2» дозволяе зютав-ляти записи, виконан поза суглобом, вщповщно до мiжсуглобовоТ вiдстанi й таким чином отримати реальний запис поступальних pуxiв голiвок ниж-ньоТ щелепи, а також iз урахуванням мiжсуглобо-воТ вiдстанi дае можливють дифеpенцiйованоТ дiа-гностики на базi статичних i динамiчниx оцiнок таких pуxiв.
Роздpукованi результати охоплюють таю дат:
• тpаектоpiя протрузи;
• двi (влiво, вправо) траектори латеротрузи;
• тpаектоpiТ, записанi в процес вiдкpивання i закривання рота;
• таблиця паpаметpiв, необxiдниx для шдивь дуальноТ настройки артикулятора [7].
Кiлькiснi показники стану суглобiв описують як знижений, або ппомобтьний; сеpеднiй; пщвище-ний, або ппермобтьний.
Для проведения електронно''' аксюграфи необ-х1дно вивчити середн параметри траектори за в1дсутност1 порушень (рис.1). Наявн1сть в1дстан1 б1льше 14 мм указуе на зб1льшення рухомост (п-пермоб1льн1сть) (рис.2). Якщо вщстань протрузш-но' трансляци менше 10 мм, то це зниження ру-хомост (г1помоб1льн1сть) у суглоб1 (рис.3).
Якюш показники запису трансляц1йного руху можуть зм1нюватися внасл1док структурних I фу-нкц1ональних суглобових порушень. Екскурсшний та 1нкурс1йний суглобов1 шляхи практично пере-криваються один одним. Функцюнальний стан жу-вально''' та шшоТ мускулатури, що мае в1дношення до СНЩС, також впливае на якють шлях1в. Ослаблен! зв'язки можуть компенсуватися добрим станом м'яз1в, що характеризуеться ч1ткими I вщнос-но в1дтворюваними записами. Якють оцшюеться як в1дм1нна (рис.1), середня (рис.2) I погана (рис.4).
Двоб1чне пор1вняння як1сних I к1льк1сних показ-ник1в, нахил1в, характеристик траектори суглобових шлях1в оц1нюеться при протрузи /ретрузи (рис.5) та в1дкриванн1/закриванн1 (рис.3). При си-метричних рухах не вщбуваеться пом1тних б1чних зм1щень. При вивченш симетри траектор1й необ-х1дно враховувати симетрш обличчя пац1ента в цтому, оск1льки практично завжди обличчя пате-
нта т1ею чи 1ншою м1рою несиметричне. У випад-ках асиметри обличчя важко отримати пщтвер-дження патологи, що е яскравим прикладом фун-кцюнально''' компенсаци структурно'' асиметри.
Суглобов1 шляхи характеризуються як ув1гнут1, прям1 (рис.3), опукл1 та з перемшними характеристиками. У норм1 траектор1я суглобового шляху -передня вв1гнута.
СРМ (Сondylar Position Measuring) дозволяе визначити просторову р1зницю м1ж початковим положенням (центральне сп1вв1дношення) I мак-симальним м1жгорбковим положенням (МГП). За-реестрован1 дан1 накладають на траекторш при протрузи й оцшюють МГП (або положення при з1-мкнутих зубах), яке в норм1 накладаеться на ви-х1дне положення чи трохи попереду вщ нього, фо-рмуючи звичну траектор1ю протрузи. За допомо-гою СРМ можна оцшити в1дношення наявного МГП до суглоба або змоделювати це вщношення п1сля проведення реконструкци з1 змшами оклю-зiйноТ схеми. Наприклад, вщхилення в крашаль-ному напрямку (компреая) мае дiагностичне зна-чення, що вказуе на недостатне оклюзшне наван-таження в дiлянцi молярiв.
Рис.1. Електронна аксограма. Оптимальна яюсть запису при протрузи. Середне значення рухомост'1 суглоба.
Пряма траекторя суглобового шляху
Рис.2. Електронна аксограма. Пдвищення рухомо^ в обох суглобах. Середня яюсть запису при протрузи'
Рис.3. Електронна аксограма. Зниження рухомост'1 в обох суглобах. Поперечна асиметрiя протрузiйноi'траекторп
Рис.4. Електронна аксограма. Погана яюсть i виражена асиметрiя при вiдкриваннi/закриваннi рота.
Знижена рухомiсть у обох суглобах
У ключному дослщженш iз застосуванням ак-сюграфп погодилися взяли участь 30 оаб, крите-рiями включення яких був вiк 18-25 рош (середнiй вiк 22+1,5 роки), без ознак скронево-нижньо-щелепних розладiв та оклюзшних порушень, якi попередньо були обстежен за скороченим Гам-бурзьким тестом критерив дисфункцiТ СНЩС [13] iз вiд'емними результатами.
Результати дослщження за даними аксюграфи
Серед 30 обстежених у 12 осiб (40% - 7 чоловн кiв, 5 жшок ) були визначенi симетричш, вщтво-рюванi траекторiТ рухiв суглобових голiвок нижньо!'
щелепи, якi починалися i завершувалися в однiй точ^ з плавними або прямими обрисами. Траекторп рухiв суглобових голiвок нижньо' щелепи при вiдкриваннi/закриваннi рота, при протрузи були паралельнi, порiвняно однаковi за довжиною. Екс-курсшш та iнкурсiйнi рухи накладались один на шший. Ця група обстежених позначена як група Контроль I.
У цш груш визначеш середш значення довжини суглобових шляхiв. Значення сантального сугло-бового шляху справа - 10,2 + 1,1 мм, злiва 9,8 - + 1,2 мм. Значення кута сантального суглобового шляху справа i злiва вщповщае середнiм значен-
ням (40°- 45°). Поступальний рух суглобових голИ-вок характеризувався оптимальною якИстю запису електронноТ аксИограми. Кути Беннетта в д1апазон1
5° - 22°.
У груш Контроль II, в яку ввИйшли 18 обстеже-них (60% - 10 чоловшв, 8 жИнок) виявили хаотичнИ, вкороченИ або подовженИ й асиметричн1 траектори' рух1в нижньоТ щелепи. Крив1 рух1в суглобових го-л1вок були викривлен1, неч1тк1, миготлив1. Поступальний рух суглобових гол1вок характеризувався як середн1й у 11 обстежених (6 чоловшв, 5 жшок) та поганий у 7 обстежених (4 чоловшв, 3 жИнки) (рис.5). Цю групу ми роздИлили на 3 пщгрупи за-лежно вИд моб1льност1 суглоб1в :
• обстеженИ з г1помоб1льн1стю СНЩС за ак-с1ограмою (4 обстежених (13,3%) - 1 чолов1к, 3 жшки);
• обстеженИ з г1пермоб1льн1стю СНЩС за аксИограмою (2 обстежених (6,7%) - 2 чоловшв);
• обстеженИ без порушення моб1льност1 СНЩС, 1з розходженням траектор1Т екскурс1йного й шкурсшного рух1в при в1дкриванн1/закриванн1 рота бИльше 0,5 мм та асиметричнИстю траектор1й справа i зл1ва (12 обстежених (40%)- 7 чоловшв, 5 жшок ) (рис.6).
ЖИнки
ЧоловИки
Загальна
Опти мальна якiсгь запису
Середня яксть Погана яксть запису запису
Рис.5. Яюсн1 показники запису аксограм для груп Контроль I i II (%)
У групИ Контроль II для першоТ пщгрупи мИнИма-льне значення довжини сантального суглобового шляху склало 4 мм справа i 3,8 мм злiва. Для другоТ пщгрупи з гтермобИльнютю СНЩС при протрузп (рис.3) та вщкриванш/закриванш рота максимальне значення довжини сагИтального суглобового шляху склало 16,6 мм справа i 16,9 мм злiва. Для третьоТ пщгрупи: справа - 9,8 + 1,3 мм, злiва - 9,6 + 1,4 мм.
За даними електронноТ аксюграфп, значення кута сагИтального суглобового шляху справа i злИ-ва вiдповiдаe середнИм або вище середнiх зна-чень (40°-45°) вiдносно франкфуртськоТ горизон-талi та складае дiапазон 45°-55°, кут Беннетта був у дiапазонi 0 - 25°.
Група Контроль I
Норм. мобИльнИсть з розходженняи траектори руху
ПпермобИльнИсть СНЩС у груп1 Контроль II
ПпомобИльнИсть СНЩС у групИ Контроль II
40%
6,70%
40%
6,70%
6,70% 6,70%
13,30% 3,30' % 10%
Загальна кИлькИсть обстежених ЧоловИки
Жшки
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Рис. 6. Ктьюсн показники запису аксограм (%)
За даними CPM, при змИщеннИ нижньоТ щелепи з положення центрального спИввИдношення в по-ложення звичноТ оклюзи' виявилено значне змИ-щення у фронтальнИй i сагИтальнИй площинах у групИ Контроль II: вертикальне змИщення суглобових вИдросткИв угору та вперед вИд 0,5 до 1,5 мм, що дало пИдставу роздИлити обстежених залежно вИд площини, в якИй вИдбулося змИщення, i величи-ни змИщення суглобового вИдростка.
• У 26,7% обстежених (6 чоловшв i 2 жшки) групи Контроль II без клИнИчних ознак захворюван-ня СНЩС у фронтальнИй площинИ виявлено змИ-щення до 1 мм.
• У 13,3% обстежених (2 чоловИки i 2 жшки) групи Контроль II без клИнИчних ознак захворюван-ня СНЩС виявлено змИщення до 1,5 мм.
• У 20% обстежених (2 чоловИки i 4 жшки) групи Контроль II без клИнИчних ознак захворюван-ня СНЩС виявлено змИщення до 1,5 мм у сагИта-льнИй площинИ.
У трансверзальному напрямку змИщень не ви-явлено.
У 12 пацИентИв групи Контроль I змИщення суглобових вИдросткИв було в межах норми (0-0,5 мм), лише в одного пацИента виявили змИщення по ДХ (сагИтальна площина) злИва до 0,78 мм (рис.7).
Рис.7. Розподт обстежених за змщенням суглобових вдростюв
Висновок
АналИз отриманих результатИв дослИдження по-казуе, що метод електронноТ аксюграфи' дозволяе виявити серйознИ функцИональнИ порушення в СНЩС у пацИентИв навИть без клИнИчних ознак за-
80
70
кльксть
0
хворювання суглоба та оклюзшних порушень, де-монструючи висок K0MneHcaT0pHi властивостi скронево-нижньощелепних суглобiв, що вказуе на необхiднiсть застосування методiв функцюналь-ноТ дiагностики i критичного аналiзу отриманих даних, оскiльки це допоможе адекватно оцшити i запобои дисфункци СНЩС.
Застосування сучасних методiв реестраци ру-xiB нижньоТ щелепи дозволило отримати об'ективне пщтвердження порушень плавност ру-хiв нижньоТ щелепи, демонструючи, що проблема й надалi залишаеться актуальною, вимагаючи розробки нових дiагностичних алгоритмiв i лкар-ськоТ тактики комплексного обстеження та лку-вання пацiентiв.
Лiтература
1. Антоник М.М. Применение электронной аксиогра-фии для диагностики мышечно-суставной дисфункции у пациентов с патологией окклюзии / Антоник М.М., Калинин Ю.А. // Стоматология. - 2011. - Т. 90, №2. - С.23-27.
2. Анализ статической и динамической окклюзии зубных рядов на диагностических моделях / [Антоник М.М., Лебеденко И.Ю., Арутюнов С.Д., Калинин Ю.А.] // Российский стоматологический журнал.- 2011. -№1. - С. 4 - 6.
3. Дмитренко I. А. Особливосл стану зубощелепноТ системи у хворих 1з середшми i великими дефектами зубних рядiв / I. А. Дмитренко, З. Р. Ожоган // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2014. -№ 4. - С. 27-31.
4. Долгалев A.A. Комплексное обследование и лечение пациента с выраженными нарушениями окклюзии / Долгалев A.A., Брагин Е.А. // Современная ортопедическая стоматология.- 2007.- № 7. - С. 17-20.
5. Жегулович З. Е. Клинический анализ функционального состояния жевательного аппарата в применением Axioquick-recorder / З.Е. Жегулович // Современная стоматология: Научно-практический стоматологический журнал. - 2008. - №1. - С. 196-200.
6. Ортопедическая стоматология. Алгоритмы диагностики и лечения: [учеб. пособ.] / [Лебеденко И.Ю.,Перегудов А.Б., Антоник М.М., Каламкарова С.Х.]. - М.: МИА, 2008. - 96 с.
7. Стариков Н. А. Возможное клиническое значение углов сагиттального и трансверзального суставных путей по данным электронной аксиографии / Н.А. Стариков, А.Н. Солнышков // Стоматология. -2011. - Т. 90, №2. - С. 59.
8. Павленко О.В. Зубощелепна система як взаемо-
О.В. Павленко, О.Я. Хохлiч // Медицина транспорту УкраТни.- 2012. - № 1. - С.86-92.
9. Хватова В.А. Клиническая гнатология / В.А. Хвато-ва.- М.:Медицина, 2005. - С.252-258.
10. Хватова В.А. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии / В.А.Хватова. -Н.Новгород, 1996. - 276 с.
11. ШуклЫ В. А. Функцюнально-динаммчна оцшка рухiв нижньоТ щелепи як споаб дiагностики дисфункци скронево-нижньощелепного суглоба / В.А. ШуклЫ // Современная стоматология.- 2010. - № 5. -С.92-95.
12. Alejandra Londono Mejia. Axiografia computarizada:una valiosa herramienta para diagnostic y tratamiento temporomandibular // Federación odontológica colombiana Febrero - Abril 2012 .- Vol. 75, No. 234.Febrero Abril de 2012.- P.8-13.
13. Ahlers М.О. Klinische Funktionsanalyse: interdisziplinäres Vorgehen mit optimierten Befundbögen /Ahlers М.О., Jakstat H.A. - Hamburg: DentaConcept, 2000.
14. Bumann A. TMJ disorders and orofacieal pain. The Role of Dentistry in a Multidisciplinary Diagnostic Approach / Bumann A., Lotzmann U. - Stuttgart: Thieme, 2002. -360 p.
15. Przemyslaw Kurpiel. Indywidualizacja rekonstrukcji powierzchni zwarciowych - opis przypadku / Przemyslaw Kurpiel, Marek Prqtnicki, Jolanta Kostrzewa-Janicka // PROTET.STOMATOL. - 2011, LXI, 4: 322-327.
16. Marek Prqtnicki. Zewnqtrzustna metoda rejestracji ruchów wyrostków ktykciowych zuchwy - system Cadiax Compact / Marek Prqtnicki, Jolanta Kostrzewa-Janicka, Elzbieta Mierzwinska-Nastalska // PROTET. STOMATOL. - 2009, LIX, 5:304-311.
17. Slavicek R. The Masticatory Organ: Functions and Dysfunctions / R. Slavicek. -Klosterneuburg: Gamma Med.-viss. Fortbildung-AG, 2008.- 544 p.
18. Slavicek R. Relationship between occlusion and temporomandibular disorders: implications for the gnathologist / R. Slavicek // Am. J. Orthod Dentofacial Orthop. - 2011 Jan; 139(1):10-14.
19. Computerized axiography in TMD patients before and after therapy with 'function generating bites / Slavicek R., Piancino M.G., Roberi L.[et а!.]// J. Oral Rehabil. -2008 Feb; 35(2):88-94.
20. Unilateral Posterior Crossbite is Not Associated with TMJ Clicking in Young Adolescents / M. Farella, A. Michelotti, G. lodice [et ак] // J. Dent. Res. - 2007 86(2):137-141.
Стаття надшшла 21.09.2015 р.
зв'язoк елеменпв жyвaння, естетики та фoнетики /
Резюме
Для визначення ocoбливocтей ру^в cyглoбoвиx гoлiвoк нижньoï щелепи в мoлoдиx oci6 без клiнiчниx oзнaк cкpoневo-нижньoщелепниx poзлaдiв (CHP) та oклюзiйниx пopyшень oбcтеженo 30 ocí6, крилями включення якиx y дocлiдження був вк 18-25 po^ ^редый вк 22+1,5 po^), iз зacтocyвaнням електpoннoï aкcioгpaфiï aпapaтoм «Cadiax Compact 2». Для виключення CHP зacтocoвaний кopoткий Гамбурзький теcт.
Aнaлiз oтpимaниx pезyльтaтiв дocлiдження пoкaзye, щo метoд електpoннoï aкcioгpaфiï дoзвoляe ви-явити cеpйoзнi функцюнальш пopyшення в CHЩC y па^енпв нaвiть без клiнiчниx oзнaк зaxвopювaння cy-глoбa та oклюзiйниx пopyшень, демoнcтpyючи виcoкi кoмпенcaтopнi влacтивocтi cкpoневo-нижньoщелепниx cyглoбiв. Це вказуе на неoбxiднicть зacтocyвaння метoдiв фyнкцioнaльнoï дiaгнocтики i кpитичнoгo aнaлiзy oтpимaниx дaниx, щo дoпoмoже aдеквaтнo oцiнити i зaпoбiгти диcфyнкцiï CHЩC.
Kлючовi слова: електpoннa aкcioгpaфiя, мoлoдi ocoби, cкpoневo-нижньoщелепнi poзлaди, oклюзiя.
Резюме
Для определения особенностей движений суставных головок нижней челюсти у молодых лиц без клинических признаков височно-нижнечелюстных расстройств (СНС) и окклюзионных нарушений обследовано 30 человек, критериями включения которых в исследование был возраст 18-25 лет (средний возраст 22 + 1,5 года), с применением электронной аксиографии аппаратом «Cadiax Compact 2». Для исключения СНС применен короткий Гамбургский тест.
Анализ полученных результатов исследования показывает, что метод электронной аксиографии позволяет выявить серьезные функциональные нарушения в ВНЧС у пациентов даже без клинических признаков заболевания сустава и окклюзионных нарушений, демонстрируя высокие компенсаторные свойства височно-нижнечелюстных суставов, указывает на необходимость применения методов функциональной диагностики и критического анализа полученных данных, поможет адекватно оценить и предупредить возникновение дисфункции ВНЧС.
Ключевые слова: электронная аксиография, молодые люди, височно-нижнечелюстные расстройства, окклюзия.
UDC 616.716.4:611.724]-008-053.7
FEATURES MOVEMENTS JOINT HEADS OF THE MANDIBLE IN YOUNG INDIVIDUALS WITHOUT CLINICAL SIGNS OF TEMPOROMANDIBULAR DISORDERS AND MANDIBULAR OCCLUSAL DISORDERS
Makeev Valentin F., Kinash Yurij O, Rybert Yurij O.
LNMU Danylo Galician
Summary
30 individuals were examined to determine the peculiarities of the mandibular condyle movements in young individuals without clinical signs of temporomandibular joint disorders (TMDs) and occlusal disorders. Criteria to be included in the study were as follows: age 18 to 25 (mean age 22+1.5 years) using electronic condylograph Cadiax Compact 2. Short Hamburg test was performed to exclude TMDs.
Three groups were chosen by the results of the study of peculiarities of condylar movements in young individuals without clinical signs of articular and occlusal disorders.
In the group "Control I" symmetrical, reproducible trajectories of mandibular condylar movements were defined, which began and ended at one point with smooth or straight outlines. The trajectories of condylar movement when opening/closing the mouth, in protrusion were parallel and comparatively of the same length. Excursive and incursive movements superimposed one upon the other.
Translational movement of the condyles was characterized by optimal quality of the record. Bennett angles were in the range of 5° to 22°.
In the group Control II including 18 surveyed patients trajectories of mandibular movements were more chaotic, shortened or lengthened and asymmetric. Condylar movement curves were distorted, indistinct, and flashing. Translational movement of the condyles was characterized as average in 11 surveyed and poor in 7 patients.
This group was subdivided into 3 subgroups depending on the mobility of joints. The shift of the mandible from the position of central relationship to the position of usual occlusion was detected, thus it showed significant shift in the frontal and sagittal planes in the control group II, namely vertical shift of articular processes up and forward from 0.5 to 1.5 mm. that suggests us to divide the surveyed patients depending on the plane where the shift took place and the value of articular process displacement.
• in 26.7% of patients (6 men and 2 women) in the "Control II" group with no clinical signs of TMD the displacement of up to 1 mm was found in the frontal plane;
• in 13.3% of patients (2 men and 2 women) in the Control group II without clinical signs of TMD the displacement of up to 1.5 mm was found;
• in 20% of patients (2 men and 4 women) of the Control group II without clinical signs of TMD the displacement of up to 1.5 mm was found in the sagittal plane.
No displacement was found in transverse direction.
Analysis of the findings suggests that the method of electronic condylography enables us to reveal serious functional impairment of TMJ in patients even without clinical signs of joint diseases and occlusal disorders showing high compensatory properties of the temporomandibular joints indicating the need to use methods of functional diagnostics and critical analysis of the findings that enables us to assess and prevent TMJ dysfunction appropriately.
Keywords: electronic condylography, young individuals, temporomandibular disorders, occlusion.
