CC BY
20
лишку валюти на ринку, так i ïï дефiциту. Вибiр системи регулювання валютного курсу потрiбно розглядати як у короткотермшовш, так i в довготермшо-вiй перспективах, вiдповiдно вибiр цiлей, методiв та iнструментiв режиму мае бути заснований на багатоварiантних розрахунках, що будуть враховувати вш можливi наслiдки змiни для економжи загалом та кожного ïï суб'екта зокрема.
Лтратура
1. Фурман 1.В. Валютно-курсова стабшьшсть та регулювання валютного курсу в умовах свггово1' фшансово1' кризи / 1.В. Фурман, Т.В. Гончаренко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/9_DN_2010/Economics/61519.doc.htm
2. Белшська Я.В. Проблеми валютно-курсовоï стабшьносп в Укра1ш // Актуальш проб-леми економжи : наук. економ. журнал. - 2009. - № 8. - С. 200-208.
3. Корнева 1.В. Регулювання валютного курсу в умовах свiтовоï фiнансовоï кризи // Актуальш проблеми економжи : наук. економ. журнал. - 2009. - № 8. - С. 233-237.
4. Мщенко В.1. Гнучкий режим курсоутворення: етапи запровадження та можлив1 нас-лщки для економ1чного розвитку Украши : наук.-аналгг. матер. / В.1. Мщенко, 1.А. Нщзельсь-ка, А.П. Кушнець, С.О. Шульга. - К. : Вид-во НБУ ЦНД. - 2010. - Вип. 15. - 124 с.
5. Журавка Ф. Мехашзм реашзацп валютноï полггики в Укра1ш / Ф. Журавка : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.08 - "Грошг фшанси i кредит" / Ф. О. Журавка. - Суми : Вид-во Укра^сь^ АБС НБУ, 2009. - 28 с.
6. Унковська Т. Взаемозв'язок процентних ставок у контексп монетарноï трансмюи та оптим1зацп рефшансування / Т. Унковська // Вюник Нацюнального банку Украши : журнал. -2005. - № 4. - С. 35-38.
Пелех У.В. Валютно-курсовая политика и ее влияние на монетарную сферу экономики Украины
Отражены методические аспекты реализации валютно-курсовой политики переходного периода. Проанализирован механизм регулирования валютного курса на разных этапах развития отечественной экономики. Обоснован выбор целей, методов и инструментов режима валютного регулирования в Украине на современном этапе и на перспективу.
Ключевые слова: валюта, валютный курс, денежная единица, валютно-курсо-вая политика.
Pelekh U.V. Exchange rate policy and its implications for monetary sphere of economy of Ukraine
Deals with methodological aspects of exchange rate policy in transition. The mechanism of exchange rate at different stages of development of the national economy. The choice of objectives, methods and instruments of exchange control regime in Ukraine today and in the future.
Keywords: currency, exchange rate, currency, exchange rate policy.
УДК339.9:338.48 Доц. А.В. Рибчук, д-р екон. наук -
Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ОБ'еКТШ РЕПОНАЛЬНО1 ВИРОБНИЧО1 1НФРАСТРУКТУРИ
Представлено еволющю регюнально! виробничо! шфраструктури та розгляну-то особливосп формування та функцюнування окремих шфраструктурних об'екпв у межах нових штеграцшних угруповань. Проаналiзовано етапи технолопчно! зршост виробничо! шфраструктури провщних регюнальних екож^чних утворень.
Постановка проблеми. Регюнальш штеграцшш процеси, яю розпо-чалися у Сврот на початку друго! половини ХХ ст. тдтвердили необхщнють
об'еднання нацюнальних економж у neBHi угруповання з метою реатзацп спiльних цiлeй та !хшх iHTepeciB. Досвiд показав, що ефект, який був досяг-нутий в Сврот, екстраполювався на iншi peгiони свiту i також приню пози-тивнi результати. Тому необхщно пpоаналiзувати процес формування об'eктiв виробничо! iнфpастpуктуpи в межах peгiональних об'еднань, показа-ти позитивнi та проблематичш сторони цього процесу.
Анал1з останшх публ1кац1й. С.В. Севастьянов, дослiджуючи новi проекти азшсько-тихоокеансько! штеграцп, пiдкpeслюe: "Прюритетним зав-данням у сфepi економжи залишаеться розвиток iнфpастpуктуpи: багатосто-ронш проекти у цiй областi, таю як будiвництво eнepгомостiв, нафто-, газоп-pоводiв, транспортних мапстралей..." [7, с. 53].
Спартак А. зазначае: "Сьогодш в штеграцшш процеси втягнутi практично ус кра1ни свiту, деяк беруть участь у десятках угод, скерованих на зближення iз заpубiжними партнерами..." [8, с. 3]. Зевш Л., розглядаючи спiввiдношeння категорп глобатзм i peгiоналiзм в контeкстi eкономiчного зростання, дiйшов висновку, що: "Досягнення стpатeгiчних цiлeй потребуе ефективно1 оргашзацп eкономiчного простору в межах локальних утворень, державних структур, peгiональних та мiжнаpодних угруповань" [2, с. 43].
Усольцев В., дослщжуючи взаемовiдносини мiж Росiею та eкономiч-ною штегращею в Тихоокeанськiй Азп, зазначае: "що для активiзацп ствро-бiтництва в цьому peгiонi нeобхiдно розвивати туристичну iнфpастpуктуpу (аеропорти, вокзали, автошляхи, готельне господарство)" [9, с. 75].
Оболенський В. зазначае, що регюнальна штегращя спричиняе взаемо-переплетення нацiональних економж в единий господарський мeханiзм. Вод-ночас "peгiоналiзацiя свггово! eкономiки йде шби в pозpiз з процесом глобаль зацп. Вона сприяе певному вiдокpeмлeнню господарських об'еднань вiд цЫс-но1 системи свггово! eкономiки, що формуеться, вiдобpажаючи супepeчностi мiж поточними груповими i довготepмiновими iнтepeсами" [6, с. 17].
Виклад основного матер1алу. Впродовж останшх десятилиъ peri-ональш iнтeгpацiйнi процеси охопили всi континенти. При цьому розширю-ються !хш масштаби, збiльшуеться кiлькiсть кра1н-учасниць, оновлюються форми eкономiчноl взаемодп. Нацiональнi економжи, функцiонуючи як вь докpeмлeнi структури i як складовi елементи регюнальних об'еднань та свгго-вого господарства загалом, вiдчувають на собi негативний вплив глобалiза-цiйних пpоцeсiв. Однак регюнальш угруповання за pозмipами охоплення га-лузей, кра1н та окремих сeктоpiв eкономiки отримують риси глобальносп, i цим самим намагаються поеднати два суперечливих явища у свиовому гос-подаpствi - peгiоналiзм та глобалiзм, peалiзувавши при цьому сво1 iнтepeси.
Останнiм часом найбiльш активними учасниками штеграцшних проце-сiв стали: СС, САВТ, НАФТА, АСЕАН, АТЕС, АЛАД1, КАР1КОМ, ОЛАДЕ, МЕРКОСУР, КОМЕСА, ЕКОВАС, СААРК, САДК, ЮДЕАК та шшг Результатом iнтeгpацiйних процешв е об'еднання нацiональних eкономiк шфрас-труктурних комплeксiв, внаслiдок чого вщтворювальш процеси кра!н-партне-piв виходять за нацюнальш мeжi та активно вплггаються в аналогiчнi процеси iнших держав угруповання, а eкономiчнi вiдносини мiж ними та система ште-решв стають складовими елементами нацiональних господарств кожно! з них.
Важливо зазначити, що утворення iнтеграцiйного об'еднання можливе переважно за умов близького територiального мiсця знаходження (таблиця), оскiльки штеграцшш процеси передбачають створення адекватно! транспор-тно! шфраструктури, яка могла б забезпечити вшьне перемiщення робочо! сили, товарiв та послуг. Формування шфраструктури автомобiльного чи за-лiзничного транспорту, що адекватно функцюнуе, е результативним у випад-ках наявностi стльних кордонiв чи незначних вiдстаней мiж кра!нами-учас-ницями. Прикладом реалiзацil стльних штерешв кра!н регiонального угрупо-вання у сферi iнфраструктурних вiдносин е програма розвитку енергетично! iнфраструктури кра!н МЕРКОСУР та програма 18РЛ з модершзацп транспор-тно! iнфраструктури кра!н розширеного евросоюзу [3, 62, 63].
Табл. КраТни та об'еднання станом на середину 2010р. [8, с. 8]
Кра1ни та об'еднання Репонально-торговельн1 угоди (РТУ) Зокрема
РТУ в торпвл1 товарами угоди про економ1чну штегращю
ее 37 29 8
Чил1 31 18 13
Сингапур 31 17 14
еАВТ 25 17 8
Мексика 24 14 10
США 21 11 10
Япошя 21 11 10
Китай 17 10 7
Туреччина 16 16 0
Республжа Корея 14 9 5
1нд1я 14 12 2
Ташанд 14 9 5
Австрал1я 14 8 6
Украша 14 14 0
Нова Зеланд1я 13 7 6
З метою реалiзацil сво!х штерешв, регюнальш об'еднання защкавле-них кра!н формують умови для створення об'екпв транснащонально! вироб-ничо! шфраструктури. Для проведення ефективно! експортно! полиики, а тз-нiше i самих операцiй, безпосереднi виробники та постачальники пе! чи ш-шо! кра!ни повиннi опрацювати рiзнi маршрути товароруху: способи та меха-шзми транспортування, можливостi використання рiзноманiтних шфраструк-турних об'ектiв. Тiльки за наявносп розвинено! мережi виробничо! шфрас-труктури в кожнш кра!ш можна вести мову про !хне включення до глобально! обслуговуючо! системи наднацюнального виробництва.
Науково-технiчнi здобутки активно впливають на якiсну характеристику сучасних об'екпв виробничо! iнфраструктури. Завдяки останшм регь ональнi iнтеграцiйнi процеси поглиблюються та розширюються, використо-вуючи новi прогресивнi важелi !хнього прискорення. Йдеться про сучасш об'екти виробничо! шфраструктури, як успiшно використовуються регь ональними угрупованнями для ефективного функцiонування мiждержавного вiдтворювального процесу. Новiтнi iнформацiйно-комунiкацiйнi системи, транспортш мережi, морське господарство створюють можливостi для актив-
но! взаемоди нацiональних суб'eктiв господарювання у межах регюнального утворення, якi реалiзують при цьому сво! нацiональнi iнтереси [10, с. 50-51].
За час тввжового функцюнування Свропейського Союзу вiдбувався поступальний розвиток, удосконалення та розширення об'екпв виробничо! iнфраструктури регiонального рiвня, а саме: елеменлв транспортно! системи (залiзничного, автомобiльного, морського, трубопровiдного та повпряного), iнформацiйно! мережi. Водночас вирiшувалися проблеми будiвництва та стандартизацi! станцiй, причалiв, аеропортiв, управлiння рухом активно! час-тини об'eктiв регiонально! виробничо! шфраструктури.
Аналiзуючи еволюцiю европейсько! економiчно! штеграцп, варто заз-начити, що вона розвиваеться двома напрямами: перший - об'еднання нащ-ональних економiк в едину господарську систему регiонального рiвня i дру-гий - просторовий (територiальний) аспект розширення союзу европейських кра!н. Отож, необхiдно видiлити основш перiоди розвитку, поглиблення та розширення об'екпв виробничо! iнфраструктури регiону, яю стали передумо-вою i наслщком прискорення европейсько! iнтеграцi!.
Упродовж першого, початкового перiоду (1957-1970 рр.) шють европейських кра!н: ФРН, Франщя, Iталiя, Бельгiя, Нiдерланди та Люксембург стали на шлях формування "зони вiльно! торгiвлi", "спiльного ринку" та "мит-ного союзу", ефективне функцюнування яких було можливе через узгоджене використання нацюнальних транспортних систем та шших iнфраструктурних елементiв. Уряди защкавлених кра!н розробляли спiльнi проекти щодо розширення об'ектiв та мережi виробничо! iнфраструктури, зокрема транспорту i зв'язку. Важливу роль у розвитку еврорепонально! виробничо! шфраструкту-ри вдаграли першi прояви результатiв науково-технiчно! революцп, яка роз-почалась у 60-х роках XX ст. З'явилися новi види транспорту та зв'язку.
Згодом розвиток та вдосконалення виробничо! шфраструктури у регь ош (1970-1992 рр.) безпосередньо пов'язаний з використанням результапв науково-техшчного прогресу. Завдяки "транспортнiй револющ!" за цей перь од у Свропейському Союзi почали активно розвиватися передов^ порiвняно з традицiйними, види транспорту, зокрема: автомобшьний, трубопровiдний, пов^яний. Пiдтвердженням цьому е досвiд тако! кра!ни, як Великобританiя. Ранiше до Англи морським транспортом прибувало бшьше пасажирiв, нiж повiтряним, але на початку 60-х роюв кiлькiсть пасажирських авiаперевезень зросла вдвiчi, порiвняно з морськими. Тим бшьше, що вартють повпряних перевезень стала нижчою. Якщо у 30-х роках XX ст. середня вартють люди-но-милi перевезень становила 68 ценив, то у 1950 р. - 30, а на початку ХХ1 ст. - 11-15 ценив [11, с. 35].
З 1983 р. европейсью кра!ни розпочали створення ново! системи зв'язку та телекомушкацш як одного з важливих елеменпв виробничо! шфраструктури. Йдеться про супутникову систему зв'язку Е^ека!;, за допомогою яко! послуги надаються автоматично, без попереднього замовлення. Другий етап характеризувався ще й тим, що закшчилося формування единого внут-рiшнього ринку кра!н СС, а це потребувало формування адекватно! виробничо! шфраструктури.
Хpонологiчнi paмки тpeтього пepiодy pозвиткy eвpоpeгiонaльноï ш-фpacтpyктypи визнaчaютьcя зaвepшeнням 80-x тa почaтком 90-x pокiв i тpи-вaють дотeпep. Оcобливicтю цього eтaпy e тс, що в ньому знaxодять вiдобpa-жсння як eкономiчнi, тaк i полiтичнi iнтepecи, зокpeмa кpaïн Цeнтpaльноï тa Cxiдноï евpопи, якi пpaгнyть якнaйшвидшe iнтeгpyвaтиcя y евpопeйcький Союз, викоpиcтовyючи пpи цьому нaявнi об,eкти виpобничоï iнфpacтpyктypи. Оcтaннi потpeбyють знaчниx iнвecтицiй для cвого pозвиткy тa модepнiзaцiï з мстою aдaптaцiï до eвpоpeгiонaльноï iнфpacтpyктypи. Оcтaння ф^нтово-eкономiчнa кpизa нeгaтивно вплинyлa нa фyнкцiонyвaння евpопeйcького СОЮЗУ. Ane в^облання УЗГОДЖСНО1' полiтики оздоpовлeння peгiонy подae нaдiю нa оптимЮТИЧНУ пepcпeктивy.
Aнaлiз ключовиx тeндeнцiй eкономiчного зpоcтaння y тpaнcпоpтнiй гaлyзi дae можливicть пpоcлiдкyвaти тeндeнцiï pозвиткy ^ata еС-27 нa ^pi-од 2000-2020 pp. Як видно з p^yrna, нaйбiльшe зpоcтaння зa ЦСЙ пpомiжок чacy 6УДС влacтивe повiтpяномy тpaнcпоpтy - 108 %, нa дpyгомy мicцi -моpcький тpaнcпоpт - 59 %, нa тpeтьомy - зaгaльний вaнтaжний тpaнcпоpт -50 %. Нaйнижчi ТСМПИ пpиpоcтy m зaлiзничномy пacaжиpcькомy тpaнcпоp-тi - 19 % тa зaлiзничномy вaнтaжномy - 13 %. Доcить ютотно зpоcтe i ВВП y тpaнcпоpтнiй гaлyзi кpaïн еС-27 зa 2000-2020 pp., a caмe нa 52 %. Тобто нaз-вaнi погазники pas зacвiдчyють оптимicтичнi ^огнози pозвиткy тpaн-cпоpтноï iнфpacтpyктypи евpопeйcького СОЮЗУ нa пepcпeктивy. Зaзнaчeнi ТСНДСНЦИ доcить чiтко пpeдcтaвлeнi нa p^yrny.
Рис. Kлючовi тенденци економiчного зростання у транспортнш галyзi у перюд 2000-2020рр. у крашах €вросоюзу-27[12, 4]
Baжливy pоль y pозвиткy тpaнcпоpтноï iнфpacтpyктypи еС вiдiгpae кон-цeciйнa фоpмa cпiвpобiтництвa дepжaви тa пpивaтного ceктоpy, зокpeмa в aвто-мобiльномy гоcподapcтвi. Зaвдяки тaкiй фоpмi cпiвпpaцi виникae можливicть в^шсння piзниx пpоблeм, що виникaють y ^оцсЫ фiнaнcyвaння iнфpacтpyк-тypи aвтомобiльного гоcподapcтвa, знижyютьcя piвнi pизикiв тa оптимaльно pозподiляютьcя мiж дepжaвою тa концeciонepaми. Aнaлiз оcновниx пapaмeтpiв тaкоï cпiвпpaцi дae можливicть окpecлити пepcпeктиви тa оcобливоcтi peaлiзa-ци кончай y cфepi iнфpacтpyктypи aвтомобiльного гоcподapcтвa евpопи.
Pозвитковi iнтeгpaцiйниx пpоцeciв y лaтиноaмepикaнcькомy peгiонi cпpияe eнepгeтичнa iнфpacтpyктypa, якa e кaтaлiзaтоpом фyнкцiонyвaння тa-кого об,eднaння, як МЕРКОСУР. Ошовою ycпiшноï тa eфeктивноï взaeмодiï mata об,eднaння e ïx взaeмодоповнювaнicть y cфepi eнepгeтики. Kpaïни peri-
ону видобувають понад 95 % сиро! нафти в райош Латинсько! Америки та Карибського басейну [1, с. 108]. Газова промисловють найбiльш розвинена в Болiвi! (679,6 млрд м3), яка виступае основним постачальником газу на ринок штеграцшного об'еднання, хоча !! запаси набагато менш^ нiж у Венесуелi (4276 млрд м3). В електроенергетищ МЕРКОСУР домiнуе гiдроенергiя, де ль дером виробництва виступае Бразилiя. На початок ХХ1 ст. нараховувалося твтора десятка мiжнацiональних об'еднань лшш електропередач мiж районами виробництва та споживання електроенергп в Аргентиш, Бразилi!, Венесу-елi, Парагва!. Водночас, необхщно зазначити [4, с. 79], що на межi тисячолiть виникли проблеми, якi пiдтвердили необхiднiсть подальшого розвитку i вдос-коналення наявно! енергетично! шфраструктури регiону, оскiльки вона не може вирiшувати перспективнi завдання штеграцшного об'еднання.
Прикладом розвитку регюнально! виробничо! шфраструктури е ств-робпництво кра!н МЕРКОСУР у вирiшеннi проблем забезпечення !х природ-ним газом. Воно включае розвiдку його родовищ, модернiзацiю та об'еднання мереж газопроводiв, будiвництво заводiв з перероблення природного газу. Основна мета тако! взаемодп - пов'язати мiж собою основш газоноснi райони Болiвi!, Венесуели, Перу та Аргентини з кра!нами-споживачами природного газу: Бразилiею, Чилi, Парагваем та Уругваем. наявна система спшьних га-зопроводiв у кра!нах Латинсько! Америки е типовим прикладом регюнально! виробничо! шфраструктури i нараховуе 17 лшш, з яких: 7 - зв'язують Аргентину та Чил^ 4 - проходять вщ Болiвi! до Аргентини, 2 - вщ Болiвi! до Брази-лi!, 1 - вщ Аргентини до Бразилi!, 3 - вщ Аргентини до Уругваю. О^м цього, близько 20 шфраструктурних проектiв газопостачання перебувають на стадп аналiтичного оцiнювання i найближчим часом будуть прийняп до роз-гляду i будiвництва [5, с. 23].
Одним iз важливих iнфраструктурних проекпв у сферi енергетики е будiвництво так званого "енергетичного кiльця", яке об'еднало б наявну мережу газопроводiв кра!н Пiвденно! Америки в едину систему. Основним об'ектом мае стати будiвництво газопроводу вiд перуанського порту Пюко до чилiйського - Токопшья. Наприкiнцi 2005 р. уряд Венесуели запропонував партнерам - сусщшм кра!нам - iдею будiвництва трансконтинентального газопроводу, який зв'язав би Пуерто-Ордас (Венесуела) з Рю-де-ла-Плата (Аргентина) транзитом через Бразилт. Його довжина сягатиме понад 8 тис. км, пропускна здатнють - 100 млн3 газу на добу, i на його будiвництво, яке трива-тиме бiльше нiж 7 роюв, буде витрачено близько 20 млрд дол. [4, с. 80].
Характерними рисами виробничо! шфраструктури Латинсько! Америки е таю: багатоукладнють економжи, дрiбна спецiалiзацiя господарств, за-лежнють вiд iноземного капiталу, наявнiсть великих запаив корисних копа-лин, сприятливий кшмат для ведення сiльського господарства, експортна орiентацiя перспективних галузей нацюнальних господарських комплексiв. Тому основнi елементи виробничо! шфраструктури (автомобшьш шляхи, за-лiзничнi дороги, трубопроводи) зосередженi саме в тих регюнах, що зо-рiентованi на морськi та рiчковi портовi споруди.
Енергетичне господарство кра!н Латинсько! Америки досить неодно-рiдне, що пов'язано з наявнютю природних ресурсiв та географiчним поло-
женням. Нерiвномiрне розмiщення запасiв нафти i газу поставило вимогу ширшого застосування пдроенергп, потенцiал яко! використовуеться приб-лизно на 10 %. В останш десятирiччя, коли електроенергетика перейшла тд контроль держави, була розроблена полпика щодо вивчення гiдроресурсiв та !х планомiрного й ефективного використання. У Бразилп та Аргентинi дiють також першi АЕС як результат науково-техшчного прогресу, що використовуеться даними латиноамериканськими шдус^альними кра!нами.
Регiональне штеграцшне спiвробiтництво кра!н Латинсько! Америки (МЕРКОСУР) допомогло вивести з кризового стану електроенергетику Бразилп (2001 р.) завдяки постачанню електроенергп iз сусщшх кра!н - Аргенти-ни, Парагваю та Венесуели. З метою подальшого попередження таких явищ, за останнш перiод було побудовано декiлька важливих мереж, якi об'еднали нацiональнi системи лшш електропередач (ЛЕП). 1з п'яти функцюнуючих ЛЕП - три об'еднали Аргентину та Бразилт, а двi - Аргентину з Чилi та Уругваем. У 2006 р. укладено договiр мiж Аргентиною та Бразилiею про бу-дiвництво в останшх двох ГЕС "Сiмплiсiо" та "Анта" мiж бразильськими штатами Мiнас-Жерайс та Рю-де-Жанейро. Окрiм цього, процес спшьного будiвництва об'ектiв енергетично! iнфраструктури кра!н МЕРКОСУР щороку зростае. Розпочато реалiзацiю таких енергетичних iнфраструктурних проек-пв: будiвництво Аргентино-Бразильських ГЕС "Гарабi" (1,8 млн кВт) та "Ронкадор" (2,7 млн кВт); Аргентино-Парагвайських ГЕС "Корпус-Крюп" (2,88 млн кВт), а також "1тап-1такора" (1,66 млн кВт). О^м цього, будуть модернiзованi дiючi ГЕС "Яшрета" i "Сальто-Гранде" та шшь Таким чином, реалiзацiя зазначених шфраструктурних проекпв у сферi електроенергетики та об'еднання вже функцюнуючих уможливить виршити наявш проблеми енергопостачання кра!н МЕРКОСУР [4, с. 79].
Перспективу свого функцюнування мае таке регiональне угруповання, як АСЕАН. Прогнозують, що до 2020 р. у Двденно-Схщнш Азп утвориться група кра!н, яка буде у стабшьному союзi дружнiх нацiй [2, с. 49]. Вивчають-ся можливост утворення нового iнтеграцiйного союзу АСЕАН+3 (Китай, Республiка Корея, Японiя). наявнють декiлькох розвинених кра!н дасть змогу поступово пiдключити вiдстаючi держави до сучасних регюнальних науко-вих, технолопчних, виробничих, збутових та iнфраструктурних систем. Останш дадуть змогу ефективно функцюнувати всiм учасникам дiючих та пер-спективних регiональних об'еднань.
Висновки. Таким чином, наявнють розвинених шфраструктурних мереж та потреба у сучасних об'ектах виробничо! шфраструктури в масштабах штеграцшних угруповань сприятиме: по-перше, тдвищенню мобшьносп вшх факторiв виробництва, !хньому перемiщенню в межах регюнального утворення; по-друге, реалiзацi! економiчних iнтересiв суб'ектiв регiональних угруповань, оскшьки потреба i можливiсть створення об'екпв виробничо! iн-фраструктури дае змогу реалiзовувати поставленi цiлi; по-трете, активiзацi! узгоджених дiй урядiв зацiкавлених кра!н щодо вироблення адекватно! iнвес-тицшно! полiтики, спрямовано! на залучення та використання фшансових ре-сурсiв як регюну, так i мiжнародних оргашзацш.
Л1тература
1. Глинкин А.И. Интеграция в Западном полушарии и Россия / А.И. Глинкин. - М. : Изд-во "Наука", 2004. - 206 с.
2. Зевин Л.З. Глобализм и регионализм в контексте экономического роста / Л.З. Зевин // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2009. - № 6. - С. 43-53.
3. Злоказова Н.Е. Расширение ЕС: за и против с позиции его членов / Н.Е. Злоказова // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2004. - № 1. - С. 62-70.
4. Кудрявцева Е.Ю. Энергетическая составляющая экономической интеграциии стран МЕРКОСУР / Е.Ю. Кудрявцева // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2008. - № 2. - С. 76-86.
5. Левут А. А. ЮАСН - новый экономико-политический блок / А. А. Левут // Латинская Америка. - 2006. - № 1. - С. 20-28.
6. Оболенский В.П. Россия на пути к инновационному развитию / В.П. Оболенский // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2008. - № 9. - С. 31-39.
7. Севастьянов С.В. Новые проекты азийско-тихоокеанской интеграции / С.В. Севастьянов // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2011. - № 1. -С. 48-54.
8. Спартак А.Н. Современный регионализм / А.Н. Спартак // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2011. - № 1. - С. 3-15.
9. Усольцев В. И. Тихоокеанская Азия: экономическая интеграция и перспективы России / В.И. Усольцев // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. -2011. - № 8. - С. 67-75.
10. Фейгин Г.Ф. Национальные экономики в эпоху глобализации: перспективы России / Г.Ф. Фейгин. - СПб. : Изд-во СПб ГУП, 2008. - 200 с.
11. Шишков Ю.В. Мирохозяйственный механизм: движение к глобалистике // Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / Ю.В. Шишков / под ред. И.С. Королева. - М. : Экономистъ, 2003. - 604 с.
12. European Commission Directorate - General for Energy and Transport. Keep Europe moving // MEMO. - June 2006. - P. 4-11.
Рыбчук А.В. Особенности развития объектов региональной производственной инфраструктуры
Представлена эволюция региональной производственной инфраструктуры и раскрыты особенности формирования и функционирования отдельных инфраструктурных объектов в рамках новых интеграционных группировок. Проанализированы этапы технологической зрелости производственной инфраструктуры ведущих региональных экономических образованный.
RybchukA.V. Features of the objects development of regional industrial infrastructure
The article deals with the evolution of regional industrial infrastructure and the peculiarities of formation of separate infrastructure objects within new integration groupings. Analyzes stages of technological maturity of the productive infrastructure of the leading regional economic formations. _
УДК 336.71 Астр. М.Я. Ревич1 - Львтська КА
МЕХАН1ЗМ УПРАВЛ1ННЯ ПРИБУТКОВ1СТЮ БАНК1В
Охарактеризовано основний мехашзм управлшня прибутковютю банювсько!' дiяльностi та його складовг Проаналiзовано перелж об'екпв управлшня прибутком бангавсько!' установи. Запропоновано систему управлшня прибутковютю банюв, що базуеться на концепци видшення так званих цен^в вщповщальностг
Ключовг слова: управлшня прибутковютю банюв, управлшня доходами, управлшня витратами, системи управлшня, мехашзми управлшня прибутком.
1 Наук. керавник: проф. О.1. Копилюк, канд. екон. наук
