CC BY
15
зацп та декаттатзацп витрат дiяльностi, визначених облжовою полиикою, залежить величина фiнансових результалв дiяльностi, а отже, й власного ка-пiталу пiдприeмства.
Лiтература
1. Шерр И.Ф. Бухгалтерия и баланс : пер. с нем. изд. С.И. Цедербаума / И.Ф. Шерр. - М. : Изд-во "Экономическая жизнь", 1925. - 182 с.
2. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / Я.В. Соколов. - М. : Изд-во "Аудит", ЮНИТИ, 1996. - 494 с.
3. Хендриксен Э.С. Теория бухгалтерского учета : пер. с англ. / Э.С. Хендриксен, М.Ф. Ван Бреда / под ред. проф. Я.В. Соколова. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1997. -576 с.
4. Сопко В.В. Бухгалтерський облж катталу шдприемства (власнос™, пасив1в) : моног-раф1я / В.В. Сопко. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 310 с.
5. Бухгалтерский учёт : учебник / И.И. Бочкарева, В.А. Быков, Я.В. Соколов / под ред. Я.В. Соколова. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : ТК "Велби", 2008. - 776 с.
Крупка Я.Д. Капитал и капитализация: теоретическое обоснование и подача в системе учета и отчетности
Рассмотрены теории капитала и их интерпретация в системе учета, балансе и других формах финансовой отчетности. Определено влияние на результаты деятельности и размер капитала способов и сроков капитализации, рекапитализации, дека-питализации издержек предприятия. Сделаны предложения по расширению информативности финансовой отчетности относительно капитала, прибыли.
Ключевые слова: капитал, теория капитала, капитализация, собственность, собственный капитал, прибыль, учет, баланс, финансовая отчетность.
Krupka Ya.D. Capital and capitalization: theoretical explanation and presentation in the system of records-keeping and reporting
The theories of capital and their interpretation are examined in the system of account, balance and other financial reporting. Influence is certain on the results of activity and size of capital of methods and terms of capitalization, Re of capitalization, decapitalization of charges of enterprise. Suggestions are given in relation to expansion of informing of the financial reporting in relation to a capital, income.
Keywords: capital, theory of capital, capitalization, property, property asset, income, account, balance, financial reporting.
УДК 331(4):52 Доц. А.В. Рибчук, д-р екон. наук -
Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНИХ 1НФРАСТРУКТУРНИХ КОМПЛЕКС1В
Дослщжено особливост державного регулювання нацюнальних шфраструктур-них комплекшв. Проаналiзовано функци держави щодо шдтримки галузей шфрас-труктури в умовах ци^чного розвитку св^ового господарства, а також структура державних витрат на шновацшне оновлення об'екпв виробничо! шфраструктури.
Ключовг слова: нацюнальш шфраструктурш комплекси, шновацшна полггика, "зелена енергетика", лiбералiзацiя, приватизащя.
Постановка проблеми. Держава як суб'ект влади по-р1зному впливае на функцюнування нацюнально! економжи. В одш перюди вона стае на пози-цп протекцюшзму, в шш1 тяж1е до вщкрито! економ1ки. При цьому виважена
державна eKOHOMi4Ha полиика мае орieнтуватися на реатзащю нацiональних штерешв у тих сферах, як забезпечують рацiональне функцiонування ycix суб'екпв господарювання. Мова йде, зокрема, про r^^i виробничо! шфрас-труктури, розвиток яких неможливий без державно! тдтримки, а особливо у кризовий та посткризовий перюди.
Анал1з останшх публ1кац1й. Так, I. Лyнiна, дослщжуючи роль дер-жавних фiнансiв у розвитку iнфрастрyктyри, зазначае: "1нвестицп в матерь альну iнфрастрyктyрy (враховуючи особливосп таких благ - зокрема, трива-лий строк служби вiдповiдних об'екпв, наявнiсть iстотних неповоротних затрат, вплив факторiв ризику i невизначеносп) найчастiше здiйснюеться державою" [7, с. 46].
Скворцова Г. зазначае: "Роль держави як регулятора i безпосереднього учасника господарсько! дiяльностi може бути виражена бшьшою чи меншою мiрою, що залежить вiд пашвного розyмiння !! ролi в тому чи шшому сус-пшьствь.. американська держава виступае в ролi головного шщатора фор-мування i розвитку потужно! економiчноl iнфрастрyктyри" [8, с. 74-75].
Варнавський В. наголошуе, що: "... е дуже багато кра!н (США, Вели-кобританiя, Респyблiка Корея, КНР, Бразилiя, Iндiя та шш^, уряди яких збiльшyють швестицп у виробничу шфраструктуру, вживають спецiальних заходiв щодо !! розвитку в кризових умовах" [2, с. 38].
Албегова I.M., Немцов Р.Г. i Хохлов А.В., характеризуючи державну економiчнy политику в умовах ринку, зазначають: "Оскшьки попит на послу-ги шфраструктури визначаеться загальноекономiчними умовами, цiльовi установки швестицшно! програми у галyзi iнфрастрyктyри задаються страте-гiею економiчного розвитку кра!ни. Зазвичай, конкретнi швестицшш проекти у цих галузях проходять експертизу в урядових органах та схвалюються державою [1, с. 232].
Шишков Ю.В., дослiджyючи роль держави в епоху глобалiзацil тд-креслюе: "... створення iнфрастрyктyрних систем загальнонацюнального зна-чення (транспортнi магютрал^ водопостачання, електрифiкацiя, телекомуш-кацп i т.iн.), реалiзацiя яких не тд силу приватним тдприемцям... Все це потребувало державного втручання в економiчнi процеси" [10, с. 4-5].
Кондратьев В.Б., розкриваючи вщносини держави та корпоративного сектора, зазначае: "... необхщне завершення процесу формування великих корпорацш в наyкомiстких сферах - авiацil, автомобiлебyдyваннi, кораблебу-дyваннi, атомнiй енергетищ. Вирiшальною може стати роль держави як головного акцюнера" [5, с. 31].
Виклад основного матер1алу. Упродовж ytid юторп становлення та розвитку сучасно! цивЫзацп державу розглядали як невiд'емнy частину еко-номiчного життя сyспiльства. Необхiднiсть активного державного регулю-вання економiки виникла ще в XIX ст., але зрЫ форми !! впливу на розвиток економiчних процесiв утверджувалися пiсля Друго! свггово! вiйни. Саме в цей перюд виникла потреба у сталому соцiально-економiчномy розвитковi, що могло реалiзyватися через адекватну систему форм та методiв економiч-но! полiтики. Ефективнють останньо! визначаеться здатнiстю згладжувати
негативнi результати функцюнування ринково! економжи, сприяти життездатност нацiонального вiдтворювального процесу забезпечувати сощ-альну стабiльнiсть та пiдтримку макроекономiчноl рiвноваги.
Досвiд свiтового економiчного розвитку достатньо подтвердив значне зростання ролi держави у ринковiй економiцi. Революцшш змiни у функцiях державного регулювання економiкою досить часто пов'язують з Дж.М. Кейн-сом, який довiв, що рацiональна грошово-кредитна полiтика держави, скеро-вана на стабiлiзацiю грошового об^, рiвня цiн, валютного курсу та вщсотко-во! ставки стае дом^ючим елементом розвитку ринкового господарства. На початках масштаби державного втручання в роботу ринкових механiзмiв були досить обережними, але згодом змшилися на бажання використовувати державш видатки на регулювання макроекономiчних процеив, з метою згла-джування амплиуди коливань економiчного циклу, що було досить устш-ним до 2008 р. Хоча остання фiнансово-економiчна криза ютотно не вплину-ла на роль держави в економщ, а навпаки - активiзувала ll дп в рiзних сферах економiчноl дiяльностi, зокрема в iнфраструктурi, як i ранiше - в перюд Велико! депресп.
Приклад економiчного розвитку багатьох кра!н свiту щодо будiвниц-тва та удосконалення нацiональних шфраструктурних комплексiв тдтвер-джуе, що у цьому процесi домiнуючу роль мае виконувати держава. Через висок витрати шфраструктурно! сфери, збитковiсть окремих ll галузей тiльки за рахунок податкiв можна вирiшити проблеми швестування шфраструктур-них проектiв. Як засв^ила практика останнiх рокiв, економiчне зростання багатьох азшських кра!н було досягнуто за рахунок зважено! полiтики держави у формуванш iнвестицiйного потенщалу виробничо! iнфраструктури. При цьому не йдеться про вщмову вiд приватних швестицш як доповнюю чого, а в окремих випадках основного джерела катталовкладень тд час створення шфраструктурних об'екпв.
Фiнансово-економiчна криза 2008-2009 рр. ще раз пiдтвердила, що державне фшансування iнфраструктурних проектiв е домшуючим у бюджет-но-податковiй полiтицi. Визначальш функцп держави у США сприяли тому, що бюджетнi швестицп в шфраструктуру стали чи не найбшьшими за остан-нi пiвстолiття. У Новш Зеландп держава збiльшила витрати на будiвництво нових дорiг та шших об'ектiв транспортно! iнфраструктури. У Кита! щорiч-ний обсяг швестування шфраструктурних проекпв досяг 14 % ВВП, а в Мек-сищ аналогiчний показник становив 6,5 % ВВП [7, с. 49]. Китайський уряд, визнавши транспортну iнфраструктуру одним з важливих чинниюв економiч-ного зростання, скерував значш кошти на будiвництво високошвидкiсних до-рiг, як з'еднають мiж собою найбiльшi мегаполюи кра!ни. На зазначенi цiлi у 2009 р. уже використано 8 млрд дол. [6, с. 21].
Державна полггика регулювання та розвитку шфраструктурних ком-плексiв стала особливо актуальною останшм часом пiсля кризи, яка виявила окремi проблеми у функцюнуванш та життезабезпеченнi нацiональних вщ-творювальних процесiв вiдповiдними об'ектами виробничо! шфраструктури. Одним iз напрямiв тсля кризового оновлення iнфраструктурних галузей е ш-
новацшний тдхвд, який активно впроваджуеться в багатьох кра!нах свiту. Пiдтримка державою рiзноманiтних iнновацiйних розробок та дослiджень сприяе активiзацп iнновацiйних процесiв в шфраструктурному комплексi. В окремих кра1нах свпу саме держава виступае основним швестором технiчних новинок та розробок. 1хня частка у внутрiшньодержавних видатках на НДДКР становлять у США та ФРН 27-28 %, Великобританп - 30 %, Фран-цп - 40 %, Кита1 - 25 %, Бразилп - 53 %, 1ндп - 66 % [4 с. 21].
Фшансування державою прюритетних напрямiв шновацшно! полiтики в перюд останньо1 кризи не тiльки не скоротилося, а навпаки - дютало необ-хiдний iмпульс до 1х розвитку та стимулювання реалiзацп необхвдних шфрас-труктурних об'ектiв. При цьому виконують розгорнутi стратеги розвитку науки, технологш та iнновацiй у сферi iнфраструктури та планують вщповщш обсяги витрат державного бюджету (табл. 1).
Табл. 1. Структура державних витрат на стимулювання економжи в перюд
кризи 2008-2009 рр. [4, с. 21
Кра!ни 1нфраструктура Освгга Зелеш технологи 1нновацшно-досл1дницью розробки
США 0,70 0,58 0,48 0,11
Шмеччина 0,50 0,60 0,20 0,10
Франщя 0,24 0,04 0,00 0,00
Фшлянд1я 0,48 0,02 0,02 0,01
Швец1я 0,27 0,02 0,06 0,29
Канада 1,27 0,12 0,18 0,05
Австрал1я 0,82 1,40 0,48 0,25
Польща 0,07 - 0,00 0,01
Останшм часом у розвинених та нових щдус^альних кра1нах береть-ся орiентир на подальше нарощування бюджетного фшансування прюритетних програм у рiзних галузях шфраструктури. Так, уряд США втiлюе програ-му стимулювання iнновацiйних енергетичних технологш - "зелену енергети-ку". З щею метою плануеться сформувати швестицшний пакет обсягом у 60 млрд дол. за рахунок податкових кредипв, позик та грантiв. Окрiм цього, Мшстерство енергетики США витратить на новi енергетичнi програми 38 млрд дол., а на альтернативну енергетику - 20 млрд дол. Водночас реаль зуеться програма пiдтримки створення виробництва передових автомобшь-них систем та компоненпв - 25 млрд дол. [11, с. 3]. Держава активно формуе та реалiзуе програму пiдтримки розширення транспортно1 мережi через впро-вадження найновiших технологiй тд час планування та виробництва автомо-бiлiв. Так, на 2015 р. передбачено ввести в дш перший мшьйон транспортних засобiв з пбридною силовою установкою, з цiею метою в межах державного фшансування видшено 2 млрд дол., а з врахуванням засобiв Мшстерства енергетики США - додатково 2,4 млрд дол.
Одним iз прюритетних напрямiв державно! тдтримки галузей шфрас-труктури е удосконалення електроенергетичних мереж, яю в багатьох кра!нах i фiзично, i морально застарiли, та не в змозi прийняти та передати ту кшь-кiсть електроенергп, яко! потребують нацюнальш економiки в сучасних умо-
вах. Мова йде про створення нових гнучких та ефективних систем забезпе-чення надшносп електромереж, на якi планують витратити 4,5 млрд дол. Ок-рiм цього, потреби в електроенергп, як альтернативному джерелi, порiвняно з природним газом, постшно зростають i тому необхiдне створення нових ви-соковольтних лiнiй (6,5 млрд дол.)
Для радикального тдвищення ефективностi функцюнування електро-енергетики у свiтi багато кра!н здiйснюють реформування ще! важливо! стра-тепчно! галузi. Цей процес передбачае кiлька етапiв, що послщовно вносять новi перетворення у мехашзм функцiонування галузi на основi партнерських вщносин держави та приватного сектору. З економiчного погляду, зазвичай, процес реформування електроенергетики передбачае двi основш складовi -лiбералiзацiю та приватизащю.
Процеси лiбералiзацп електроенергетики найбiльш активно вщбува-ються у розвинених державах. Кожна друга держава по-своему використовуе власну модель та форми лiбералiзацп, як зазначено у табл. 2. Залежно вщ форм власностi, яю е у тих чи шших кра!нах, розроблення механiзму лiбера-лiзацil проводять адекватним порядком. Так, у США дос не сформований повнютю ринок електроенергп, вiдсутня конкуренцiя на ринку електроенер-гетичних послуг, хоча електроенергетична сфера здебшьшого приватизована. У европейському регiонi темпи лiбералiзацп для кожно! кра!ни рiзнi. Плану-валося, що до 2007 р. у €С усi послуги електроенергетики мають бути вщ-критими для конкуренцп. Тобто основним аргументом в необхщносп прове-дення реформ електроенергетики розвинених кра!н е порiвняння витрат та доходiв споживачiв електроенергп, вiдповiднi вигоди iнвесторiв та iнших учасникiв ринку електроенергетичних послуг.
Табл. 2. Напрями реформування електроенергетики св'ипу [3, 8]
Л1берал1защя електроенергетики Приватизащя в електроенергетищ
- формування гуртового та роздр1бного ринюв електроенергп; - стимулювання конкуренцп серед виробнигав електроенергп; - ч1ткий подш функцш м1ж виробниками електроенергп, II передавання та розпо-дш 1 постачання споживачам; - створення мехашзму державного регулювання л1берал1зацп - перехщ права власност1 в1д держави до приватного б!знесу через продаж актив!в; - продаж приватному сектору частини акцш електроенергетики; - л!зинг енергетичних об'екпв; - контрактне управлшня енергетичною галуззю; - концесшш угоди про експлуатащю енергетичних об'екпв.
Активну регулятивну роль щодо регулювання економiчного розвитку об'ектiв виробничо! шфраструктури виконуе держава у Кита!, де тд !! контролем створюеться сучасна транспортна мережа, а також порти i аеропорти. Держава спрямовуе значш кошти на будiвництво високошвидюсних залiз-ниць, на якi тшьки у 2009 р. було витрачено 8 млрд дол. США. Упродовж 2012 р. Китай мае намiр завершити будiвництво 13 тис. км залiзничних шля-хiв, що дасть змогу функцiонувати 42 високошвидюсним лшям [6, с. 21].
Як свщчить досвiд Нiмеччини, у перiод Велико! депресп економiчне зростання забезпечувалося прямим державним регулюванням нацiонального господарства. Основними формами тако! ди була нацiоналiзацiя галузей
транспортно! шфраструктури, вiйськово-промислового комплексу, проведен-ня активно! швестицшно! та фшансово! полiтики. Таю заходи дали значш здобутки кра!ш в перiод 1933-1938 рр., коли промислове виробництво Шмеч-чини зросло на 102 %, а нацюнальний дохiд - на 200 % [9, с. 16]. Найбшьш глобалiзованим об'ектом виробничо! iнфраструктури е шформацшно-комуш-кацiйна мережа, завдяки прискореному розвитку яко! новi iндустрiальнi кра-!ни активно займають сво! нiшi на свiтовому ринку комунiкацiйних послуг. Орiентир, який взяла, зокрема Iндiя, ще 20 рокiв тому полягав у створенш вiдповiдних технопаркiв. Уряд створив комгтет з iнформацiйних технологiй, який розробив програму удосконалення телекомушкацшно! шфраструктури як основного важеля розвитку уЫх галузей промисловостi та шформатизацп суспшьства. 1снуе погляд, що до кшця 2012 р. Iндiя зможе вийти на трете мю-це у свт за нацiональним ВВП, випередивши Япотю. Адекватна державна стратегiя в багатьох нових iндустрiальних кра!нах щодо розвитку об,ектiв виробничо! шфраструктури дала змогу !м за 4-5 десятилiть здiйснити револю-цiйний економiчний пiдйом. Створивши сучасну матерiальну та фшансову iнфраструктуру, держава бере на себе основш витрати. Так, у крашах Швден-но-Схщно! Ази державш швестици в iнфраструктуру становили 5-7 % ВВП. Водночас свгтовий досвщ свiдчить про те, що швидкий економiчний поступ може здiйснюватися за умови, коли валовi (державнi та приватш) капiталов-кладення становлять не менше шж 25 % ВВП [9, с. 24].
Телекомушкацшна iндустрiя, як важливий елемент глобально! вироб-ничо! iнфраструктури, передбачае фiнансування основних проек^в свого розвитку значною мiрою, за рахунок державних iнвестицiй. На рис. показано витрати державного бюджету кра!н ОЕСР на розвиток телекомушкацшно! мережi за регiонами свiту.
50
1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Рис. Державш швестициу телекомушкаци зарегюнами свЫу 1997-2009рр.
[12, с. 105]
Найбшьше швестування (див. рис.) здшснюють кра!ни Швшчно! Америки: якщо у 1997 р. витрати становили 63,1 млрд дол, то в 2008 р. вони сяг-нули 78,9 млрд дол. США. Сповшьнення темшв св^ового економiчного зрос-тання пiсля 2000 р. ютотно вплинуло i на обсяги державних швестицш у те-лекомунiкацiйну сферу. Практично з 2009 р. витрати кра!н Швшчно! Америки повернулися на рiвень 2006 р. Водночас телекомушкацшш швестици держав будуть зростати в перспектив^ оскiльки телекомушкацшш оператори продовжують створювати новi мережi сво!х послуг. Друге мiсце серед реп-ошв свпу за державними швестищями у телекомунiкацiйну iндустрiю пось
дають европейсью краïни ОЕСР. Витрати державного сектору на розвиток те-лекомунiкацiй змшюються у межах 64-74 млрд дол. Свгговий економiчний розвиток (фiнансово-економiчна криза 2007-2008 рр.) негативно вплинув на швестицшш процеси в цьому регюш. Краïни Азiйсько-Тихоокеанського регь ону посильно використовують кошти державного бюджету на розвиток теле-комунiкацiйноï iнфраструктури. Найбiльшi iнвестицiï було здiйснено у 1997 р. - 43,1 млрд дол., що становило 26 % вщ загальних у ОЕСР. Згодом темпи швестування почали сповшьнюватися i у 2004 р. вони становили 22 % у ОЕСР в 2008 р. - 19 %, а в 2009 р. - 21 %. Тобто, тслякризове оздоровлен-ня нащональних економж краш ОЕСР дало змогу зробити перерозподiл сфер державного впливу на швестування iнформацiйноï мережi зазначених держав на користь нових шдус^альних економiк - Китаю та 1ндп.
Висновок. Отже, перехiд свiтовоï економiки у якiсно новий шформа-цiйний простiр розвитку посилюе взаемопереплетення нащональних вщтво-рювальних структур, веде ïх у нову економiчну стадш розвитку. Значною мь рою це зумовлено тим, що телекомушкацшна шфраструктура та ïï послуги е фундаментом iнформацiйноï економiки. Остання створюе умови для:
• по-перше, всебiчного використання можливостей iнформацiйних технологiй у поведшщ споживача, який бажае отримати максимум корисносп вiд ринку. Такий ефект досягаеться завдяки впровадженню iнформацiйних технологш в Yoi сфери економiки, зокрема i у виробничу iнфраструктуру. Споживачi мо-жуть легко i швидко отримати iнформацiю про послуги, зокрема, транспор-тно! iнфраструктури, а саме вибрати ту, котра найбiльше задовольняе 1х потреби. При цьому гснуе подвшний ефект: знижуеться час на пошук послуги та зменшуються витрати на 1х використання;
• по-друге, ново! економiчноï дiяльностi, яка весь попереднш перiод базувала-ся на обмеженосл ресурсiв i поступаеться мiсцем знанням, як основному ре-сурсовi iнформацiйноï економiки. Iнформацiйно-комунiкацiйна шфраструктура перетворюеться у провiдний чинник зростання новоï економiки;
• по-трете, наявностi багатьох джерел iнформацiï, ïх доступностi. У виробни-кiв е можливють займати панiвне становище на ринку товарiв та послуг. Ця тенденцiя набувае рис iнтернацiональностi, i тому формуеться мiжнародне конкурентне середовище, де провщне мiсце займуть новi елементи глобаль-ноï виробничоï шфраструктури.
Л1тература
1. Албегова И.М. Государственная экономическая политика: опыт перехода к рынку / И.М. Албегова, Р.Г. Емцов, А.В. Холопов. - М. : Изд-во "Дело и Сервис", 1998. - 320 с.
2. Варнавский В.Г. Государственно-частное партнерство: некоторые вопросы теории и практики / В.Г. Варнавский // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2011. - № 9. - С. 41-50.
3. Василевский Э.К. Информационные технологии: масштабы и эффективность использования / Э.К. Василевский // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2006. - № 5. - С. 3-9.
4. Ерошкин А.М. Механизмы государственной поддержки инноваций: зарубежный опыт / А.М. Ерошкин // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. -2011. - № 10. - С. 21-29.
5. Кондратьев В.Б. Корпоративный сектор и государство в стратегии глобальной конкурентоспособности / В.Б. Кондратьев // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2009. - № 3. - С. 24-31.
6. Кондратьев В.Б. Инфраструктура и экономический рост / В.Б. Кондратьев // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2011. - № 1. - С. 18-24.
7. Лушна I. Державш фшанси та шфраструктурш проблеми розвитку економ^ / I. Лушна // Економжа Украши : полiтико-економiчний журнал. - 2011. - № 8. - С. 46-56.
8. Скворцова Г.Р. Структурные и институциональные факторы экономического роста / Г.Р. Скворцова // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2010. -№ 3. - С. 73-81.
9. Шишков Ю.В. Государство и догоняющее развития / Ю.В. Шишков // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2011. - № 6. - С. 15-29.
10. Шишков Ю.В. Государство в эпоху глобализации / Ю.В. Шишков // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2010. - № 1. - С. - 3-13.
11. Иванова Н.И. Антикризисные программы в инновационной сфере / Н.И. Иванова, И.В. Данилин // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2010. -№ 1. - С. 26-37.
12. OECD Communications Outlook 2011. - 2011. - 390 р.
Рыбчук А.В. Государственное регулирование развития национальных инфраструктурных комплексов
Исследованы особенности государственного регулирования национальных инфраструктурных комплексов. Проанализированы функции государства по поддержке отраслей инфраструктуры в условиях цикличного развития мирового хозяйства, а также структура государственных затрат на инновационное обновление объектов производственной инфраструктуры.
Ключевые слова: национальные инфраструктурные комплексы, инновационная политика, "зеленая энергетика", либерализация, приватизация.
Rybchuk A. V. Government control of national infrastructure complexes development
The article deals with the peculiarities of government control of national infrastructure complexes. The state functions concerning the support of infrastructure branches under conditions of cyclic development of world economy, also a structure of governmental expenses on innovative renovation of industrial infrastructures objects.
Keywords: national infrastructure complexes, government of innovation, "green energetic", liberalization, privatization.
УДК 336:76 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук;
доц. В А. Сидоренко2, канд. екон. наук; астр. М.Б. Люлик
ПРОБЛЕМИ РЕФ1НАНСУВАННЯ БАНК1В У ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕР1ОД
Проаналiзовано розмiри рефшансування комерцшного сектору бангавсько! сис-теми Укра!ни, виявлено проблемш моменти у цьому процес та запропоновано шляхи !х виршення.
Ключовг слова: рекапiталiзацiя, рефшансування, центральний банк, розриви лжвщност^ стабтзацшний кредит.
Вступ. Свггова економ1чна криза, не оминувши Укра!ни, значною мь рою порушила роботу !! банювського сектору. Зокрема виявила вш йому при-таманш недол1ки та спровокувала виникнення проблем з лжвщнютю та пла-тоспроможнютю комерцшних банюв. За таких умов вихщ Нацюнального
1 Льв1вська КА;
2 Кшвський нацюнальний торпвельно-економ1чний ушверситет;
