CC BY
21
Нацюнальний лкотехшчний ун1верситет Украши
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК339.92 Проф. О.В. Макара, д-р екон. наук -
Схiдноeвропейський НУ М Лес Укратки
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В КОНТЕКСТ СОЩАЛЬНО ОР16НТОВАНОГО РОЗВИТКУ КРА1НИ
Розкрито сутшсть становления iнституту державно-приватного партнерства, видь лено сфери економши, якi найбiльш потребують державно-приватного партнерства у контекст формування моделi сощально орieнтованого регулювання нащонально! еко-номжи, окреслено очiкуванi результати в сощально орiштованш економiцi, що дадуть змогу знизити бюджетний дефицит на вих рiвнях державного управлiння та шдвищити якiсть сусшльних послуг завдяки залученню приватних швестс^в, а також полегшити процес довготермшового планування для об'екпв громадсько! iнфраструктури i бю-джетних послуг.
Постановка проблеми у загальному виглядг Трансформацiя сощаль-но-економiчних ввдносин у краíнi, створення ефективного альянсу держави й бiзнесу орieнтуe становления шстптуту державно-приватного партнерства. В Укра!ш формуеться нова цивiлiзована модель розвитку кра!ни. З певними при-пущеннями йдеться про трансформацию державно-корпоративно! модел^ яка формувалася (дуже повiльними темпами) на перших етапах реформування укра-!нсько! економiки. На сьогоднi державно-корпоративна модель отримуе нову ре-альшсть у виглядi впровадження iнститутiв державно-приватного партнерства, що дае змогу констатувати рух до сучасно! форми взаемодц ринку та держави.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй, в яких започатковано ви-р1шеммя цieí проблеми. Теорда становлення соцiалiзацií та питання сощально-го вимiру економiки розглянута у фундаментальних наукових дослiджениях С. Брю, Г. Беккера, Л. Ерхарда, Я. Корна!, Х. Ламперта, Т. Лурi, К. Макконнел-ла, А. Мюллер-Армака, В. Ойкена, А. Рубiнштейна, В. Рьопке, А. Рюстова, П. Самуельсона, Дж. Стiглiца, Д. Сороса, М. Туган-Барановського, М. Фрдаа-на, Ф. Хайека, Й. Шумпетера та ш.
Проблеми формування в УкраЫ соцiально орiентовано! нацiонально! економiки висвилено у працях укра!нських вчених О. Амош, В. Беседiна, Д. Богиш, Б. Буркинського, А. Гальчинського, В. Гейця, В. Гришкiна, М. До-лiшнього, Н. Деево!, В. Куценко, Е. Лiбаново!, А. Мельник, С. Мочерного, В. Новкова, О. Новково!, М. Павловського, С. Панчишина, Ю. Пахомова, В. Скуратiвського, Л. Тимошенко, М. Чумаченко та iн. Але у вичизняшй лтае-ратурi не дослщжено механiзм державно-приватного партнерства в контекста сощально орiентованого розвитку кра!ни, який здатний привести до шдвищен-ня рiвия життя населення нашо! кра!ни.
Мета дослщження. Формування мехашзму державно-приватного партнерства у контекста сощально орiентованого розвитку кра!ни
Виклад основного MaTepiany дослщження. В украíнськiй господарсь-кiй практицi термш "державно-приватне партнерство" з'явився як дослгвний переклад загальноприйнятого у свiтовiй економiцi поняття public-private partnership (РРР). Державно-приватне партнерство е особливою формою вiдно-син влади й бiзнесу (альянс), шститут довiрчоí взаемодií рiзних суб'ектав влас-носп, що мають спiльнi цш та носять рiвнозобов'язаний характер як за витрата-ми й ризиками, так i за отриманими результатами.
На Заход головною метою розвитку державно-приватного партнерства е зниження бюджетного дефщиту на вах рiвнях державного управлiння та шдви-щення якостi сусп1льних послуг завдяки залученню приватних iнвесторiв. Дер-жавно-приватне партнерство також розглядають як шститут узгодження сус-пiльних цiлей i приватних iнтересiв.
Важливiсть проблеми державно-приватного партнерства шдтвер-джуеться прийняттям у 2010 р. Закону Украши "Про державно-приватне партнерство", у 2011 р. - прийняттям Кабшетом Мiнiстрiв Украши вщповвдних ак-тiв [1], ят створюють чiткi та прозорi умови для здшснення вiдносин мiж партнерами. На сьогоднi в УкраЫ загалом створено правове поле для ^естування i розвитку державно-приватного партнерства. Законодавство Украши визначае гарантп дiяльностi для iнвесторiв, економiчнi та оргашзащйш засади реалiзацií державно-приватного партнерства в УкраЫ.
Перспектива iнституцiйного забезпечення взаемозв'язку економiчноí та соцiальноí политики вбачаеться у створеннi механiзмiв, ят об'еднують ринковi й державнi важелi управлiння. Для цього форми останнього треба трансформу-вати так, щоб указане поеднання носило несуперечливий характер. У сучаснш економiцi виникають дедалi новi сфери, зростання та розвиток яких не можуть бути вщображеш нi в традицiйних, нi в нових поняттях i трактуваннях, одшею з яких е державно-приватне партнерство.
Державно-приватне партнерство е взаемовипдним спiвробiтництвом. Держава залучае додатковi фiнансовi ресурси, отримуе можливiсть отримати бшьшу кiлькiсть iнфраструктурних об'ектав, бiзнес не тшьки створюе умови для свого подальшого розвитку, отримуючи прибуток, але й починае працювати в тих галузях, якi вважалися сферою держави. В умовах недофшансування сфери шфраструктури протягом останнiх 20 роюв державно-приватне партнерство може стати дiевим мехашзмом активiзацií iнвестицiйних процессе в УкраЫ.
У крашах 6С питома вага швестищй на принципах державно-приватного партнерства характеризуются такими даними: залiзниця - 46 %, автодороги - 35 %, енергетика - 7 %, аеропорти - 6 %. Найб1льший проект на конце-сiйнiй основi - бвротунель (загальний обсяг iнвестицiй - 15 млрд доларiв США). 6С плануе за 20 рокгв залучити за допомогою державно-приватного партнерства приблизно 400 млрд евро в транс'европейсьт транспортнi та теле-комунiкацiйнi мережi, в енергетичну iнфраструктуру [2].
Державно-приватне партнерство в УкраЫ може реалiзовуватися у рiз-них сферах економiки, але до основних iз них варто вщнести такi (табл.).
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Табл. Сфери економЫи, яю найбтьш потребують державно-приватного партнерства в контекстi формування моделi сощально орieнтованого регулювання национальной' економ'ики та перспективи його реалЬацй
Сфера ре^зацп державно-приватного партнерства
Особливост форм i механiзмiв державно-приватного партнерства
Очшуваний результат у сощаль-нiй орieнтацií економжи
Iнновацiйне швес-тування, створення технопаркiв для роз-робки високих тех-нологiй
Держава бере на себе створення ш-фраструктури (уключаючи сощаль-
ну), надае преференцi'í. Приватнi компанií вкладають кошти в розроб-лення технологiй.
Шдвищення рiвня зайнятостi, зростання продуктивностi правд пiдвищення рiвня доходiв; зростання економiчноí' актив-ностi населення.
Сфера транспортно' ¡нфраструктури (аеропорти, мости, порти, дороги, вок-зали тощо)
Держава здшснюе основне фшансуван-ня великих транспортних шфраструк-турних проектв, залучае приватний бiз-нес для розв'язання окремих завдань проекту, ураховуе штерес бiзнесу в майбутньому щодо цих об'ектв
Економiя фiнансових ресурив держави, шдвищення ефектив-ностi використання державних шфраструктурних об'ектiв.
Будiвництво соцiального житла
У цей час ця сфера активно шдтри-муеться державою через мехашзм iпотеки.
Розширення можливостей отри-мання кредитiв вiд вiтчизняних i зарубiжних фшансово-кредит-них установ пiд державнi гаранта для бiзнесу, забезпечення громадян доступним i комфор-тним житлом.
Створення шфрас-труктури у мютах
Активно реалiзуються проекти в цш сферi на принципах державно-приватного партнерства.
Шдвищення ефективност використання державних шфрас-труктурних об'ектiв
Об'екти шфраструк-тури охорони здо-ров'я та освiти
Бiзнес активно вкладае кошти в щ сфери, але в разi достатньо' присут-ностi держави (у формi бюджетних ресурсiв, або на шльгових умовах для вкладання засобiв)._
Створення позитивного iмiджу для бiзнесу в суспiльствi, тдви-щення якост соцiальних послуг для суспiльства, зниження рiвня захворюваностi населення.
Системи електро-постачання, водо-постачання, каналь зацп_
Бiзнес поки неохоче йде в щ проекти, але якщо будуть гарант подальшо' передачi 'м цих об'екпв, активнiсть його посилиться.
Пiдвищення ефективност вико-ристання системи електропоста-чання, водопостачання, каналь зацп._
Державна закупiвля та державне замовлення
Специфiчна форма партнерства, у якiй зацшавлеш обидвi сторони: державi необхiдний результат, продукт; бiзнесу - стабшьний прибуток.
Пiдвищення ефективностi використання державних кошйв, створення нових робочих мюць, пiдвищення платоспроможностi населення.
Примiтка. Складено автором
Завдання реалiзацií прiоритетних нащональних проектiв вимагае опра-цювання економiчних i правових питань задля мобшзацц всiх можливих ресур-сiв, що особливо актуально у зв'язку з труднощами в 1х реалiзацií. Одна iз широко використовуваних у свт форм залучення приватно!' Ыщативи, шд-приемницького досвiду, приватних швестищй у сферу соцiальноí вщповвдаль-носп держави - це проекти державно-приватного партнерства. Таю проекти тшьки стартують у сферi транспорту, енергетики тощо. Потенщал механiзмiв державно-приватного партнерства також може бути зад^яний у забезпеченш громадян доступним i комфортним житлом, у розвитку агропромислового сектору, сфери освгги, у впровадженнi результапв НДДКР, у розробленнi та виго-товленнi медичного обладнання та медикаментов. Механiзми партнерства мо-
жуть бути одшею з форм залучення бiзнесу до виконання масштабних загаль-нонащональних програм.
Зокрема, на необхiднiсть звернення до тако! форми взаемода! звернув увагу Президент Укра!ни В.Ф. Янукович у посланнi до укра!нського народу (2010 р.): "Забезпечення партнерських вщносин держави, бiзнесу та громадськост! мае по-сiсти чшьне мiсце серед мехашзм1в, що дають змогу ефективно вирiшити проблему обмеженост! ресурав мiсцевого розвитку через об'еднання зусиль, потенщал1в та узгодження iитересiв. Особливу роль державно-приватне партнерство мае вщг-равати у розбудов! об'ектав мкцево! виробничо!, транспортно!, комунально! та социально! iнфраструктури, що перебувають у критичному сташ" [3].
Сучасний державно-корпоративний пристрш мае забезпечити баланс ш-тересiв, ефективне досягнення соцiально-економiчних цшей даяльносп економ!ч-них суб'ектав держави й б!знесу, яш е детермшуючим фактором економжо-сощ-альних процес1в та зумовлюють ключов! теиденцií розвитку, р1вень економiчноí активност!, визначають потенциал економжи й б!знесу, ефектившсть сощально ор!ентованого регулювання национально! економжи та р1вень життя населення.
Застосування мехашзм!в державно-приватного партнерства приводить до забезпечення справедливого розподшу доходав у кра!ш, формування системи сощального партнерства, социально ор!ентовано! шдприемницько! д!яльност! Вщповвдальнкть ус!х нащональних актор1в перед сустльством насамперед сто-суеться балансу обов'язюв та прав, з одного боку, держави, б!знесу - з шшого.
Модель державно-приватного партнерства мае змогу усшшно конкуру-вати !з традицшною системою надання бюджетних послуг, полегшити процес довготермшового планування для об'ектав громадсько! шфраструктури й бюджетних послуг, а також покращити спiввiдношения щни та якосп щодо прозо-росп витрат у процес! надання послуг.
Оскшьки операцп державно-приватного партнерства в!др!зняються особливою складшстю, то держава мае стежити за тим, щоби компетентшсть представнитв державного сектору ввдповщала компетентноси фахнвщв приватного сектору, накопичеш бази даних координувалися на р!вш державного сектору загалом, а досввд реал!зацп проекпв державно-приватного партнерства обов'язково фжсувався ! вивчався для подальшого його використання.
Нов! тенденцп, як! впливають на взаемодда влади та б!знесу, створюють умови для реатзацп сучасно! методолог!! ввдносин р!зних шститутав держави та економ!чних суб'ектав у р!зних сферах економши. Це особливо важливо, тому що функцп бшьшосп державних шститупв в умовах змтано! форми влас-носп в Укра!ш хоча ! визначеш, але реал!зуються недостатньо ефективно.
Сам д!алог партнерських в!дносин влади та б!знесу варто розглядати як вузловий мехашзм буд1вництва життездатно! держави на основ! змтано! влас-ност! Модель держави й влади мае стати гнучкою та двоединою формою учасп р!зних економ!чних суб'ектав в управлшш. Тшьки ця модель держави може створити стимулювальне сощально-економ!чне середовище на основ! змтано! власносп, виявити людський потенщал у процес! економ!чних ! громадських шшдатив. Якщо сусшльство не накопичить досвщу створення сощально-еконо-м!чного середовища, що стимулюе й заохочуе людську Мщативу, йому не виб-ратися на цившзований шлях розвитку.
Нащональний лкогехшчний ун1версигег Укра'ни
Держава продовжуе робити ставку на реатзацда приватно-державних проект1в !з високим ступенем рентабельности внаслвдок яких зможе отримувати стабшьний дохвд. Це поки единий можливий споаб для влади знайти реальш важел! впливу на приватний каштал. Проте, варто зазначити, що критерш висо-ко! рентабельной не завжди мае бути виртальним щодо вибору партнерства. Бшьш важливими е критерц, як! пов'язаш !з забезпеченням нащональних ште-рес!в, сощал!защею економжи та сустльства краши загалом.
У таких умовах, по-перше, держава мае брати на себе функцда просу-вання вичизняних товар!в на зовшшшй ! внутршнш ринки ! подолання адмь шстративних бар'ер!в, по-друге, функцда створення й фшансування фонд!в за схемою, у якш кошти вносять ! б!знес, ! держава, а попм здайснюеться взаемний контроль за розподшом коштав. Безумовно, у цьому випадку ! кредит-ш ставки, ! термши виконання в!др!зняються ввд звичайних ринкових. Сшльш фонди мають проводити постшний мошторинг тих регюшв, у яких вони мк-тяться, та давати об'ективну шформацда щодо шдприемницького кл1мату, р!вня корупцц, умов роботи тощо. Результати цього мошторингу повинш регулярно надаватися партнерам, що е запорукою усшшно! сшльно! д!яльност!
У цьому контекст! заслуговуе на увагу корисний досввд Японл, яка почала активно використовувати державно-приватне партнерство шсля Друго! свь тово! вшни. Японська система передбачала постшш консультацп м!ж урядом, насамперед ММстерством зовшшньо! торпвл! та економши, та найбшьшими б!знес-компашями. На таких зустр!чах обговорювалися, а потам приймалися принципов! ршення з економ!чно1 полтаики краши. Головною темою зустр!чей тих ротв була експанс!я на свггов! ринки, виртення питань, як! шш! та з якими продуктами найдоцшьшше освоювати. Усшхи, як! продемонструвала японська економжа в шслявоенш роки, були пов'язаш саме з щею роботою. Япошя швидко вийшла на той р1вень, коли вона сама змогла пропонувати захвдним крашам свш досввд щодо шдвищення продуктивной пращ та освоення свгго-вих ринтв.
Висновки i перспективи подальших розробок. Шдсумовуючи викла-дене вище, можна зробити так! висновки. По-перше, розвиток державно-приватного партнерства в контекст! формування модел! сощально ор!ентованого регулювання нацюнально! економжи е важливим напрямом розв'язання супе-речностей у сфер! сощально! политики, одшею з форм прояву яких е нер1вно-м!рнкть розподалу сощального навантаження м!ж державою, приватним сектором ! сусшльством. Економ!чне партнерство держави й б!знесу, що дае змогу залучити додатков! швестици, стае особливо важливими для розвитку економь ки краши. Протягом тривалого перюду держава не може реал!зувати велик! ш-фраструктурш проекти, у яких мае потребу приватний каштал, але брак швес-тицш стримуе цей процес. Виртенню таких проблем допомогла б така форма партнерства, як концес!я. У кшщ 90-х роюв минулого столитя у концесда стали активно передаватись об'екти надрокористування та значно меншою м!рою -об'екти електроенергетики, транспорту, портав, аеропортав тощо.
По-друге, державно-приватного партнерства в контекст! формування мо-дел! сощально ор!ентованого регулювання нацюнально! економши передбачае
необхщнкть нормативно-правового регламентування, а також певного píbhh фь нансового забезпечення та регулювання.
Лiтература
1. НАУ. Законодавство Украши. Кодекси. Закони Украши. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.nau.kiev.ua/.
2. Delmon D. Understanding options for private participation (PPP) in infrastructure: Seeing the forest for the trees: PPP, PSP, BOT, DBFO, concession, lease / D. Delmon. - World Bank, 2010.
3. Послання Президента Украши Вжтора Януковича до Украшського народу (з Експер-тною доповвддю Н1СД "Украша ХХ1 столитя. Стратегия реформ i сусшльно! консолщаци" / уклад. А.В. Срмолаев. - К. : Вид-во Н1СД, 2010. - 128 с.
Макара О.В. Государственно-частное партнерство в контексте социально ориентированного развития страны
Раскрыта сущность становления института государственно-частного партнерства, выделены сферы экономики, которые наиболее нуждаются в государственно-частном партнерстве в контексте формирования модели социально ориентированного регулирования национальной экономики, очерчены ожидаемые результаты в социально ориентированной экономике, которые позволят снизить бюджетный дефицит на всех уровнях государственного управления и повысить качество общественных услуг благодаря привлечению частных инвесторов, а также облегчить процесс долгосрочного планирования для объектов общественной инфраструктуры и бюджетных услуг.
Makara O. V. Public-Private Partnership in the context of socially oriented development of the country
The essence of the public-private partnership institute establishing is determined. The areas of economy that greatly need public-private partnership in the context of socially oriented national economy regulation model are highlighted. Results expected in socially oriented economy allowing reduction of budget deficits at all levels of management and improvement of public services quality by attracting private investment, and also facilitating long-term planning for public infrastructure and public services, are outlined.
Keywords: public-private partnership, economy, socially oriented economy, services, investment, long term planning.
УДК332:341.1:711.432:911.375 Acnip. A.B. Колодшчук -
1нститут регюнальних доcлiджень НАН Украти
1ННОВАЦ1ЙНА МЕТРОПОЛ1ЙНА ФУНКЦ1Я М1СТА ЧЕРН1ВЦ1В: 1НФРАСТРУКТУРНИЙ П1ДХ1Д
Застосовано шфраструктурний шдхщ до аналiзу реалiзацil шновацшно! метропо-лшно! функцн Чершвщв. Охарактеризовано склад i учаснигав шновацшно-трансфер-тно! шфраструктури Miw^ Чершвщв, серед яких Буковинський шновацшний центр, 1н-новацшний фонд "Буковина шновацшна", шновацшш шдроздши вищих навчальних заклад1в мюта тощо. Сформульовано рекомендацн щодо удосконалення виконання об-ласним центром Буковини його шновацшно! метрополшно! функцн. Висловлено про-позицн щодо створення Буковинського шновацшного кластера, а також обгрунтовано передумови його формування.
Ключовi слова: шновацн, метрополшна функцш, бiзнес-iнкубатор, шфраструктура, кластер, шновацшний фонд, транскордонне сшвроб^ництво, трансфер, промисловiсть.
Постановка проблеми. Розвиток шноващйно1 iнфраструктури е потуж-ним чинником модернiзацií промисловосп, eK0H0Mi4H0r0 зростання. 1ннова-
