CC BY
0ОСОБЛИВОСТ1 Р1ВН1В ЗАПАЛЬНИХ МАРКЕР1В У ХВОРИХ НА Г1ПЕРТОН1ЧНУ ХВОРОБУ II СТАДП: ФОКУС НА ОРГАНИ-М1ШЕН1
к. мед.н. ОлександрГончаров
Украг'на, Запор1жжя, Запор1зький державний медичний университет, асистент кафедри внутрштх хвороб 2
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/28022020/6927
ARTICLE INFO
Received: 21 December 2019 Accepted: 18 February 2020 Published: 28 February 2020
KEYWORDS
arterial hypertension, inflammatory activation, C-reactive protein, alpha-tumor necrosis factor, target organs.
ABSTRACT
Arm of our study was to evaluate the levels of inflammatory markers in patients with arterial hypertension stage II with depending on the numbers of affected target organs. Levels of C-reactive protein and alpha-tumor necrosis factor were significantly higher in patients with arterial hypertension than in healthy individuals. An involvement of more target organs damages was associated with greater inflammatory activation in hypertensive patients. The levels of C-reactive protein and a-tumor necrosis factor had significant correlation relationship with the markers of target organ damage.
Citation: Олександр Гончаров. (2020) Osoblyvosti Rivniv Zapalnykh Markeriv u Khvorykh na Hipertonichnu Khvorobu II Stadii: Fokus na Orhany-Misheni World Science. 2(54), Vol.1. doi: 10.31435/rsglobal_ws/28022020/6927
Copyright: © 2020 Олександр Гончаров. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (Cc BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Зпдно даним Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'я у свт кожен 3-4 дорослий вшом старше 25 роюв страждае на артерiальну гшертензда (АГ) [1].
Остантми роками важливими маркерами, яю визначають прогноз у пащенлв з АГ, е ознаки ураження оргашв-мшеней (ОМ) [2, 3, 4]. Результати багатьох дослщжень свщчать про те, що розвиток та прогресування АГ i гшертензивного ураження ОМ можуть бути обумовлеш не лише гемодинамiчними чинниками, але й iмунними реакщями [5, 6]. У деюлькох дослщженнях показано взаемозв'язок мiж рiзними запальними молекулами i наявнютю ураження оргашв- мiшеней у пащенпв з гiпертонiчною хворобою (ГХ) [7, 8, 9]. Наш роботи також засвщчили, що прозапальна активацiя вiдiграе важливу роль у розвитку серцево-судинного ремоделювання при ГХ [10].
Однак, незважаючи на досить велику кшьюсть робiт, до кшця не розкрита динамiка маркерiв запалення у залежностi вiд тяжкостi уражень оргашв-мшеней при АГ.
Мета роботи: дослщити рiвень С-реактивного проте!ну (СРП) та альфа-фактору некрозу пухлини (а-ФНП) у хворих на гшертошчну хворобу II стадп в залежностi вщ кiлькостi уражених органiв-мiшеней.
Об'ект i методи дослiдження: у дослiдження включено 104 хворих на ГХ II стади без ктшчно значущо! супутньо! патологи. Серед обстежених було 62 жшки i 42 чоловiки вшом вiд 31 до 73 роюв. Дiагноз ГХ був встановлений зпдно ушфшованого клiнiчного протоколу первинно!, екстрено! та вторинно! (спецiалiзованоl) медично! допомоги й оновлено! та адаптовано! клшчно! настанови, засновано! на доказах, з артерiальноl гiпертензil (Наказ Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни вiд 24.05.2012 року № 384) [11]. Кожен пащент дав добровшьну письмову згоду на участь у даному дослщженш.
Для верифшаци ураження органiв-мiшеней (серце, нирки, судини) всiм пацiентам проведено ехокардюграфда, дослiдження рiвня добово! мiкроальбумiнурil та визначення товщини iнтимо-медiального сегменту загальних сонних артерiй.
У якост маркера ураження серця використовували показник 1ндексу маси мюкарда л1вого шлуночка (1ММЛШ), який обчислювався шляхом вщношення маси мюкарда л1вого шлуночка до площ1 поверхш тша пащента. Маса мюкарда розраховувалася за допомогою формули Devereux [12]. Критер1ем ураження серця була величина 1ММЛШ бшьше 115 г/м2 для чоловшв i бшьше 95 г/м2 для жшок. Ехокардiографiя виконувалася на ультразвуковому апарап "MyLab 50X" фiрми Esaote.
У якосп маркера ураження нирок використовували показник добово1 мiкроальбумiнурiï (ДМАУ). Критерieм пошкодження нирок вважали рiвень ДМАУ у межах 30-300 мг/добу. Дослщження рiвня мiкроальбумiнурiï проводилося в клiнiко-дiагностичнiй лаборатори КНП «Мюька лiкарня №7» Запорiзькоï мiськоï ради.
Як маркер ураження артерш використовували показник товщини iнтимо-медiального сегменту (Т1МС) загальноï сонноï артерп бiльше 0,9 мм. Т1МС вимiрювали за допомогою лiнiйного датчика з частотою 10 Мгц на 1-2 см нижче бiфуркацiï. Вимiрювання Т1МС загально1' сонно1' артерiï проводили зпдно рекомендацiй Tahmasebpour H.R. [13]. Ультразвукове дослiдження сонних артерiй виконувалося на ультразвуковому апарап «MyLab 50X» фiрми Esaote.
Всiм пацieнтам визначали рiвень СРП та альфа-ФНП в сироватщ кровi. Рiвень СРП визначали за допомогою набору «Microwell ELISA» фiрми «Diagnostic Automation, Inc.». Вмют а-ФНП в сировaтцi кровi визначали за допомогою набору «Human TNFa ELISA» фiрми «Diaclone» Дослiдження проводили вщповщно до прикладено1' до нaборiв шструкцп. Визначення рiвня СРП та а-ФНП проводили на бaзi Центрально!' науково-дослщно1' лaборaторiï Зaпорiзького державного медичного ушверситету на фотометрi «Digiscan Microplate Reader».
Для анатзу отриманих результaтiв використовували методи параметрично1' i непараметрично1' статистики iз застосуванням програми Exсel пакету Microsoft Office 365. Показники наведеш у виглядi M ± m (середне значення ± похибка середнього), Me (25, 75 %) (Медiaнa; 25; 75 перцентиль) та абсолютне значення (вщсоток) (n (%)). Взаемозв'язки пaрaметрiв aнaлiзувaлись iз використанням коефщента кореляцiï Спiрменa (r). Вiрогiднiсть рiзницi оцiнювaли за допомогою t-критерiю Стьюдента та U-критерiю Мaннa-Уiтнi. Рiзниця вважалась вiрогiдною при значеннях р < 0,05.
Результати дослщження.
У дослщження було включено 104 хворих з ГХ II стади, серед яких 72 пaцiентa (69,2%) мали ураження серця, 61 хворий (58,7%) - ураження нирок i 58 пащенпв (55,8%) - судинне ураження.
У залежносп вiд кiлькостi уражених оргашв-мшеней пaцiенти групи спостереження були розподшеш на 3 групи. Першу групу склали 25 хворих iз ознаками ураження одного органу-мшеш. До 2-ï групи увiйшли 50 пaцiентiв, що мали ознаки ураження двох оргашв-мiшеней. Третю групу склали 29 хворих з ознаками ураження трьох оргашв-мшеней. Групу контролю склали 28 практично здорових об'екнв.
Рiвнi мaркерiв прозапально1' aктивaцiï та показники мaркерiв ураження оргaнiв-мiшеней у хворих на ГХ, а також у ошб групи контролю, представлеш у табл. 1.
Таблиця 1. Характеристика мaркерiв запалення та ураження оргaнiв-мiшеней у дослщжуваних осiб.__
Показник Хворi з ГХ Контрольна група (n=28)
Всього по груш (n=104) 1група (n=25) 2 група (n=50) 3 група (n=29)
СРП, мг/л 4,14* [2,12; 5,37] 1,54* [0,95; 2,92] 4,02*# [1,94; 5,03] 5,38*#§ [4,89; 7,35] 0,84 [0,52; 1,28]
а-ФНП, пг/мл 141,80* [110,43; 164,03] 134,40* [107,10; 140,50] 151,70*# [132,90; 168,38] 164,78*# [156,80; 189,30] 105,45 [102,30; 110,93]
1ММЛШ, г/м2 106,0±1,26* 102,56±2,60* 106,45±1,95*# 116,52±1,94*#§ 94,86±2,11
Т1МС, мм 1,10±0,02* 0,86±0,03* 1,01±0,02*# 1,21±0,02*#§ 0,65±0,02
ДМАУ, мг/доба 155,0±9,98* 48,0±14,06* 95,31±12,83*# 215,17±15,95*#§ 16,0±12,14
Примпка. * - p<0,05 у порiвняннi з групою контролю, # - p<0,05 у порiвняннi з пащентами з 1 групи; § -- p<0,05 у порiвняннi з пащентами з 2 групи.
В результат проведеного дослiдження було встановлено, що у щлому по грут хворих на ГХ вмют СРП у сироватщ кровi був вiрогiдно вищим у 3,93 рази у порiвняннi з особами групи
контролю. Аналопчна тенденщя спостер^алася i вiдносно piB^ а-ФНП в сировaтцi кров^ Так його показники у rpyni хворих на ГХ були вipогiдно вищими на 34,47% у поpiвняннi з групою контролю.
При вивченн1 паpаметpiв активацл запальних пpоцесiв у хворих на ГХ у залежносп вщ кiлькостi уражених ОМ було встановлено, що при зростанш кiлькостi уражених ОМ у пацieнтiв вiдзначаeться прогресивне пiдвищення вмiстy СРП i а-ФНП у сироватщ кpовi. При цьому динамiка змiн цих показникiв була досить вираженою. Так, у хворих 2 групи piвнi С-реактивного протешу й а-ФНП були в 1,61 рази (p<0,05) та на 12,87% (p<0,05) вщповщно вищими у поpiвнянш з пацieнтами з наявнiстю ураження одного ОМ. У ошб 3 групи вмют СРП й а-фактору некрозу пухлини у сиpоватцi кpовi вiдзначався вiдповiдно на 33,83% (p<0,05) i 8,62% (p>0,05) бiльшим, шж у хворих 2 групи. Найбшьш значними виявилися вiдмiнностi мiж дослщжуваними показниками мiж пацieнтами з ураженнями трьох та одного ОМ - вищим у 2,49 pазiв (p<0,05) для вмiстy СРП, а також вищим на 22,02% (p<0,05) для а-фактору некрозу пухлини.
Аналiзyючи взаемозв'язок мiж СРП i маркерами ураження ОМ було зареестровано статистично значyщi позитивнi коpеляцiйнi взаемозв'язки середньо! сили мiж piвнем СРП у сироватщ кpовi та показниками 1ММЛШ (r=0,52, p<0,05), Т1МС (r=0,57, p<0,05), та позитивний кореляцшний взаемозв'язк слабко! сили мiж СРП у сиpоватцi кpовi та piвнем ДМАУ (r=0,34, p<0,05). Подiбна спpямованiсть коpеляцiйних взаемозв'язкiв також була виявлена мiж piвнем а-ФНП у сиpовaтцi кpовi та маркерами ураження ОМ: для Т1МС - r=0,62, p<0,05, 1ММЛШ -r=0,47, p<0,05 i ДМАУ - r=0,32, p>0,05 вiдповiдно.
Висновки. 1. У хворих на гшертошчну хворобу piвнi С-реактивного проте!ну й а-фактору некрозу пухлини е достовipно вищими, нiж у практично здорових ошб.
2. У пaцiентiв з есенщальною apтеpiaльною гiпеpтензiею збiльшення кшькосп уражених оpгaнiв-мiшеней супроводжуеться бiльш високими piвнями мapкеpiв запалення у сироватщ кров^
3. При гiпеpтонiчнiй хвоpобi piвнi С-реактивного протешу та а-фактору некрозу пухлини мають знaчyщi кореляцшш взаемозв'язки з маркерами уражень оргашв мшеней.
Л1ТЕРАТУРА
1. A global brief on hypertension. World Health Day 2013. World Health Organization 2013. P. 8.
2. Schmieder R E. End Organ Damage In Hypertension. Dtsch. Arztebl. Int. 2010. Vol. 107(49). P. 866-873. DOI: 10.3238/arztebl.2010.0866/
3. C. Cuspidi, G. Macca, I. Michev et al. Left ventricular concentric remodelling and extracardiac target organ damage in essential hypertension. Journal of Human Hypertension. 2002. Vol. 16. P. 385-390. DOI: https://doi.org/10.1038/sj.jhh.1001420
4. Schrader J., Luders S., Kulschewski A., et al. Microalbuminuria and tubular proteinuria as risk predictors of cardiovascular morbidity and mortality in essential hypertension: final results of a prospective long-term study (MARPLE Study). J. Hypertens. 2006. Vol. 24. P. 541-548. DOI: 10.1097/01.hjh.0000209991.48928.c4.
5. Wenzel U., Turner J.E., Krebs C., et al. Immune mechanisms in arterial hypertension. J Am Soc Nephrol. 2016. Vol. 27. P. 677-686. DOI: 10.1681/ASN.2015050562.
6. William G., McMaster, Annet Kirabo, et al. Inflammation, Immunity, and Hypertensive End-Organ Damage. CircRes. 2015. Vol. 116. P. 1022-1033. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.116.303697.
7. Pedrinelli R., Dell'Omo G., Di Bello V., Pontremoli R., Mariani M. Microalbuminuria, an integrated marker of cardiovascular risk in essential hypertension. J Hum Hypertens. 2002. Vol. 16. P. 79-89. DOI: 10.1038/sj.jhh. 1001316.
8. Navarro-Gonzarlez J.F., Mora C., Muros M., Jarque A., et al. Association of tumor necrosis factor-alpha with early target organ damage in newly diagnosed patients with essential hypertension. J Hypertens. 2008. Vol. 26. P. 2168-2175. doi: 10.1097/HJH.0b013e32830e2545
9. D. Muller, H. Kvakan, F. Luft Immune-related effects in hypertension and target-organ damage. Current Opinion in Nephrology and Hypertension. - 2011. - Vol. 20(2). - P. 113-117. DOI: 10.1097/MNH.0b013e3283436f88.
10. В. А. Вiзip, О. В. Гончаров, А. С. Садомов. Особливосп прозапально! активацп та И роль в пaтогенезi серцево-судинного ремоделювання у хворих на гшертошчну хворобу II стада. Запорожский медицинский журнал. 2013. № 4. С. 5-9. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2013.4.16826
11. "Ушфшований кттчний протокол первинно!, екстрено! та вторинно! (спецiaлiзовaно!) медично! допомоги артер!альна гшертензгя". Затверджено Наказ Мшстерства Охорони Здоров'я ввд 24 травня 2012 року № 384. URL: https://www.apteka.ua/article/151151.
12. Devereux R, Alonso D, Lutas E, Gottlieb G, Campo E, Sachs I, Reichek N. Echocardiography assessment of left ventricular hypertrophy: comparison to necropsy findings. Am J Cardiol. 1986. Vol. 57. P. 450-458. DOI: 10.1016/0002-9149(86)90771-x.
13. Tahmasebpour H.R., BuckleyA.R., Cooperberg P.L. [et al.]. Sonographic Examination of the Carotid Arteries. RadioGraphics. 2005. Vol. 25. P. 1561-1575. DOI: 10.1148/rg.256045013.
