CC BY
8- Кримський терапевтичний журнал -
OpuaiHanbHÏ досп'!дження
УДК: 616.12-008.331.1+616.127-092+616.153.96
Взаемозв'язок структурно-функцюнальних характеристик серця з показниками цитокшового профiлю у хворих на артерiальну гiпертензiю
Т.О. Кожанова
Interrelationship of cardiac structural and functional parameters with cytokines profile levels in patients with arterial hypertension
T.A. Kozhanova
ДУ «Кримський державний медичний утверситет 1мет С.1. Георггевського», Сгмферополь ^K^Bi слова: артерiальна гiпертензiя, ремоделювання серця, цитокши
Aктуальнiсть теми
Артерiальна гiпертензiя (АГ), безумовно, е одшею з актуальнiших проблем сучасно! кардюлогп, що пов>язано з великою поширешстю серед населення та частим розвитком у ойб пра-цездатного вжу [6, 9]. Незважаючи на досягнув в останнi десятирiччя успiхи в профыактищ та л^-ваннi АГ, поширешсть уражень органiв-мiшеней зi зниженням 1х функцii зумовлюють часткову неспро-можнiсть сучасних терапевтичних заходiв зупинити прогресування та розвиток негативних iсходiв за-хворювання. Наприклад, гiпертензивне серце (ГС), разом iз iшемiчною хворобою серця та дилатацш-ною кардюмюпа^ею, вiдноситься до основних чин-ниюв розвитку хронiчноi серцево! недостатностi (СН) [13].
При АГ мае мкце особливий патогенез ремоделювання мюкарду, пов'язаний з порушенням нормально! адаптивно! вщповщ мiокарду на хрошчне навантаження пiдвищеним артерiальним тиском, що призводить до гшертрофп та пщвищення ригщ-ностi стiнок лiвого шлуночка (ЛШ) серця, дилата-цii порожнин серця з подальшим розвитком СН [1, 4]. Однак, поки що не кнуе едино! концепцп, яка б
пояснювала причини бiльш важкого переб^у АГ зi швидким формуванням ремоделювання серця i розвитком СН у окремого контингента хворих, остаточ-но не з'ясоваш молекулярш механiзми, що лежать в основi цих процесiв. У численних дослщженнях було доведено, що процесам гшертензивного ураження серця та iнших оргашв-мшеней супутнi компонен-ти запалення i клiтинноi пролiферацii. При цьому особливу роль вщ^рають медiатори мiжклiтинноi взаемодп: цитокiни та фактори росту [3, 14]. Ряд ав-торiв вказують, що вiдносно до проблеми СН у хворих на АГ необхщно видыити патогенетичний цито-ган-асоцшований механiзм ураження серця, в якому беруть участь фактор некрозу пухлини-а (ФНП-а) та iнтерлейкiн-1 [12, 16]. Висока актившсть системи трансформуючого фактору росту-0 (ТФР-0), чинячи полiвалентну дга на процеси росту, диференщюван-ня кл^ин, репарацii, ангiогенезу, органiзацii мiжклi-тинного матриксу, може прискорювати репаративш процеси, що важливо при гострш патологiчнiй си-
195006, Украина, Симферополь, Крым, бульв. Ленина 5/7, e-mail [email protected]
□ Вс пафенти з ГС И 1-а група (ТФР до 7,0)
В 2-а група (ТФР вiд 7,0)
□ Контроль н 3-я група
Рис. 1. Р'тень трансформу ючого фактора росту бат
туацii. Однак, п]Э1т стабыьному хрошчному процесо, в тому чи^ при АГ, надлишкова актившсть ТФР-|3 може асощювааисо о надлишкьвонв прьл1феращею мiжклiтинного матрюксу, розвгвтком н<^о1В1,^п:в^тгно1 компенсаторно! гшрртрофп мюкарда з надм1рним фiброзом, прискороним формуванням гшертензив-ного серця та дисфункцп кЧокарда [2, 5,15].
Мета досл^дження - вивчення зв'язку рiвнiв ци-токiнiв штерлейгану-1р (IЛ-1Р), iнтерлейкiну-4 (1Л-4), фактора некрозу пухлини-а та трансформуючо-го фактора росту-0 iз структурно-функщональними показниками серцй у хворих на АГ.
Матер1ал та методи досл¡дження
Обстежено 116 хворих, оотрi слфаждаюаь на АГ. При цьому в дослщжтння було оииючено КО хворих на АГ з об'ективними проявами ремоделювання серця у виглядi змiни товщини стiнок ЛШ i розмiрiв по-рожнин (ГС) та клМчними проявами СН, також 27 хворих на АГ, як не мали ознак ГС та серцевоi не-достатностi. Всi хворi були розподiленi на 3 групи, причому 1-у i 2-у групи склали хворi iз ГС залежно вщ рiвня ТФР-01 у сироватщ кровi:
1-а група - 39 хворих ГС з нормальним рiвнем ТФР-01 у сироватцi кровi [7]
2-а група - 50 хворих ГС з пщвищеним рiвнем ТФР-01 у сироватцi кровi.
3-я група - 27 хворих на АГ, як не мали ознак ре-
Сuровamковi рiвнi 1Л-1Р, 1Л-4, ФНП-а, СРБу хворих на ар
Т у пворих он ортгр'вальнг г'спероенс'гю.
моделювання мюкорда тг плМчннх проявiв СН (орупа оор!вняння%.
У контрольну групу пули включен! 20 оаб без АГ, ознак ромоделювьнно мюкарда ЛШ, кoтрi не мали клсшкг-лаборатьрнит отнгк запаньаих захворю-вань.
В дослщження ие нключались нвор1 iз вторинни-мнАГ, якi обумовлеш захворюваннями нирок, вада-ми серця, страждають на ендокриннi (в тому чи^ цукровий дiабет), онкологiчнi, запальш, iнфекцiйнi ори шш! зжворжванну, здатними вплинути на рiв-ш цитогашв у е-^овК а також хвор! ж СН 11Б-111 стадii, гоатри м коронарнимсиндромом 1 стен окардieю на-пружоння виш,а II функщональноги класу, з наявшс-тю гемодинамiчно значимих вад серця, хрошчними абт ьксто рет,идтвиюккми ф ормами ф!бриляцп/трь ооузння пкредсерду, яга страждають н а некоронаро-геннi захворювання серця.
Усi групи були зютавлеш за вiком i статевим складом. Також групи суттево не вiдрiзнялись один вiд одного ш за загальною кiлькiстю чинникiв серце-во-судинного ризику, нi за частотою зуст^чаемос-тi окремих чинникiв (вж, палiння, гiпер- i дислшь демiя). Дiагнози АГ, СН, iшемiчноi хвороби серця, стенокардп встановлювались на пiдставi критерiiв ВООЗ i рекомендацiй бвропейського i Украшського товариства кардiологiв [9, 12, 18].
Ус пaцiенти проходили стандартне клМчне, лабо-
раторне та шструментальне обстеження, яке вклю-
Табл. 1
Показник Величина показника (М ± т) в групах обстежених
1-а група 2-а група 3-я група Контроль
п = 39 п = 50 п = 27 п = 20
1Л-1Р, пг/мл 41,63 ± 1,92 * 51,81 ± 2,54 *° 35,76 ± 1,83 30,93 ± 1,74
1Л-4, пг/мл 19,15 ± 0,85 * 26,95 ± 1,08 *° 17,11 ± 0,88 * 12,13 ± 0,94
ФНП-а, пг/мл 34,39 ± 1,87 * 39,48 ± 1,49 *° 27,16 ± 1,33 * 22,34 ± 1,09
СРБ, мкг/мл 27,93 ± 1,10 * 27,07 ± 0,87 * 19,21 ± 1,08 * 12,73 ± 1,22
Прим1тки:
1.* - показник достов1рност1 в1дм1нностей в1д групи контролю (р < 0,05).
2.° - показник достов1рност1 вщмшностей 2-1' групи вщ 1-1' групи (р < 0,05).
чало електрокардюграф^ (ЕКГ), добове монггору-вання артерiального тиску (АТ), ехокардiографiю (ЕхоКГ) з допплерiвським дослiдженням. Вiд Bcix обстежених оаб отримано згоду на участь у досль дженнi.
Рiвень активно! форми ТФР-ßl у сироватцi кровi визначали методом iмуноферментного аналiзу з ви-користанням тест-системи «TGF-ß1 ELISA EIA-1864» (DRG Instruments GmbH, Шмеччина). Визначення рiвнiв IЛ-1ß, 1Л-4 i ФНП-а в сироватцi кровi проводили методом iмуноферментного аналiзу з викорис-танням тест-системи IL-1ß виробництва ТОВ «Цито-кiн» (Роая), тест-системи ProCon IL-4 виробництва ТОВ «Проте!новий контур» (Роая) i тест-системи ProCon TNF-a (ТОВ «Проте!новий контур», Роая) вщповщно. Рiвень СРБ в сироватцi кровi визначали «сендвич»-варiантом твердофазного iмунофер-ментного аналiзу з використанням бютин-стрепта-видiновоi системи пiдсилення сигналу.
Для проведення ехокг використовували уль-тразвуковi системи "SIM 5000 Plus" (компашя «Biomedica», Iталiя) i «Philips HDI 4000» (компашя «Philips», Голландiя). Дослщження проводили за загальноприйнятою методикою з використанням стандартних позицiй датчика. Для виявлення ri-пертрофп мюкарда ЛШ визначали товщину мiж-шлуночково! перегородки (МШП) i задньо! стшки лiвого шлуночка (ЗСЛШ), вiдносну товщину його стшки (ВТС), масу мюкарда ЛШ та шдекс маси мюкарда ЛШ (1ММ ЛШ). Для оцшки систолiчноi функцп ЛШ визначали кiнцево-дiастолiчний об'ем, ганце-во-систолiчний об'ем, ударний об'ем i фракцiю ви-киду (ФВ) ЛШ. Для оцшки дiастолiчноi функцп ЛШ вимiрювали максимальш швидкостi кровотоку в фазу швидкого наповнення i передсердно! систоли, ix стввщношення (Е/А), а також в безперервному режимi доплер-еxокардiографii визначали час iзо-волюмiчного розслаблення ЛШ (IVRT) [1, 5, 11].
Статистичну обробку результат здiйснювали за допомогою програми STATISTICA 6 (StatSoft, Inc., www.statsoft.com). Оцшка достовiрностi вщмшнос-тей проводилась з використанням непараметрич-ного U-критерш Манна-У1'тни. Для оцiнки кореля-цшних взаeмозв'язкiв мiж показниками використо-вувався коефщент кореляцii Спiрмена. Вiдмiнностi мiж показниками i кореляцii вважали достовiрними при p < 0,05.
Результати дослщжень та Ух обговорення
Першим етапом дослiдження стало вивчення вмюту ТФР-pi у сироватцi KpoBi у хворих на АГ (рис.1).
Серед 89 хворих на АГ з об'ективними проявами ремоделювання серця, що супроводжувалися дiастолiчною та/або систолiчною дисфункщею ЛШ, 39 пацieнтiв (1-а група) мали сироватковi рiвнi ТФР-pi, як знаходились у межах 2,5-7,0 нг/мл, прийнятих в якостi нормальних значень [7], також як i у вйх осiб у групi контролю, 50 пащен^в (2-а група) мали пщвище-ний рiвень активно! форми ТФР-pi у сироватцi кровi (б№ше 7,0 нг/мл)
Серед 27 пащенпв з АГ без проявiв ремоделювання серця i СН (3-я група) у 16 (59%) рiвень ТФР-01 зна-ходився в межах норми, у 11 (41%) вш був пщви-щений. При цьому було виявлено, що пацieнти групи з тдвищеним рiвнем ТФР-pi в кровi мали бiльш високi стадiю i функцiональний клас СН (p < 0,05 в обох ви-падках), причому ця вщмшнють вiдмiчалась як серед чоловтв, так i серед жiнок вiдповiдних груп. Потрiбно зазначити також достовiрно бiльш висок показники середньоi стадii СН у чоловтв у порiв-няннi iз жiнками, як у хворих з тдвищеними рiвня-ми ТФР-01, так i в загалi серед хворих на АГ. Сутте-вих вщмшностей за оцiнюваними класифжацшни-
Структурш i функц'юнальш характеристики серця у хворих на артер'шльну г'тертенз'1ю
Показник Величина показника (М ± m) в групах обстежених
1-а група 2-а група 3-я група Контроль
n = 39 n = 50 n = 27 n = 20
ЛП, см 4,30 ± 0,08 * 4,42 ± 0,06 * 3,83 ± 0,05°^ 3,62 ± 0,05
КДР ЛШ, см 5,04 ± 0,11 5,05 ± 0,07 4,92 ± 0,05 4,91 ± 0,05
ФВ ЛШ, % 61,59 ± 1,45* 58,38 ± 1,12 * 63,93 ± 1,02^ 65,36 ± 0,93
ТМШП, см 1,29 ± 0,06 * 1,36 ± 0,02 *° 1,05 ± 0,05°^ 0,97 ± 0,02
ТЗСЛШ, см 1,13 ± 0,04 * 1,15 ± 0,02 * 0,95 ± 0,04°^ 0,89 ± 0,02
ВТС ЛШ 0,48 ± 0,01 * 0,50 ± 0,01 * 0,42 ± 0,02°^ 0,38 ± 0,01
1ММ ЛШ, г/м2 145,56 ± 5,17*° 153,84 ± 3,89 *° 110,51 ± 4,6°^ 98,48 ± 3,22
Е/А 0,81 ± 0,01 *° 0,72 ± 0,01 *° 0,97 ± 0,02 *"• 1,21 ± 0,02
IVRT, мс 115,32 ± 4,21* 124,69 ± 4,05 *° 94,48 ± 3,24°^ 84,61 ± 3,48
Примтгки:
1. - показник достов1рност1 в1дм1нностей вщ групи контролю (р < 0,05),
2. ° - показник достов1рносп в1дм1нностей в1д 1-i групи (р < 0,05).;
3. • - показник достов1рност1 вщмшностей в1д 2-i групи (р < 0,05).
Табл. 2
ми характеристикам АГ мiж групами не було.
При дослщженш сироваткових концентрацш ряду цитошшВ] що володiють переважно прозапальним вектором впливу, i рiвня СРБ були виявлеш певнi закономiрностi (таб. 1).
Встановлено, що пiдвищення рiвнiв Ш-1р в системному кровотоку мало мюце у хворих на АГ вах груп, однак, в групi пащенпв без ознак ГС це пвдвищення було менш вираженим, нiж в когорп пацieнтiв з ГС (15,6% проти 53,1%). У хворих 1-!' групи дослiджувaний показник був тдвищений на 34,5% (р < 0,001), а 2-!' групи - на 68,0% (р < 0,001), що та-кож статистично значимо вище (р < 0,01), шж у хворих 1-!' групи.
Сировaтковi рiвнi 1Л-4 як в цыому у хворих на АГ, так i у видiлених групах були суттево вище, нiж в грут контролю. Причому в 1-!' грут вiн був тдви-щений на 57,9% (р < 0,001), а у хворих 2-!' групи -на 121,8% (р < 0,001), у хворих 3-! групи - на 41,1% (р < 0,005) порiвняно з групою контролю.
У хворих на АГ вйх груп мало мюце достовiрне тд-вищення рiвня ФНП-а порiвняно з особами iз групи контролю. В 1-й грут на 53,9% (р < 0,001), у 2-й гру-т - на 76,7% (р < 0,001), в 3-й грут - на 21,6%. При цьому у 2-й грут це тдвищення було быьш вираже-ним, шж в 1-й (р < 0,01).
Також у вах групах хворих на АГ визначалось достовiрне тдвищення рiвня СРБ порiвняно з контролем (р < 0,05 у вйх випадках), причому це тдвищення було бшьш значним у пащенпв з АГ та ГС: в 1-й грут - на 119,4%, у 2-й грут - на 112,6%, в той час як у 3-й грут склало тыьки 50,9%. При цьому вщмшностей вмюту СРБ у сироватщ кровi м1ж групами пащенпв з нормальним i тдвищеним рiвнем ТФР-Р1 виявлено не було.
Для визначення кореляцшних взаемоввдносин рiвнiв дослвджуваних цитокiнiв iз структурно-функцiональними параметрами серця були вивчеш основнi ехокардiографiчнi показники, що
характеризують геометрiю лiвих вiддiлiв серця, дiастолiчну i систолiчну функцп ЛШ в обстежених групах (табл.2).
Треба зазначити, що хворi на АГ груп з ознаками ремоделювання серця i СН iз 1-1 та 2-1 достовiрно вiдрiзнялись ввд групи контролю i вiд групи порiвняння (3-я група) за всiма вивчаемими структурними показниками за виключенням КДР ЛШ. Вони харак-теризувались быьшими розмiрaми порожнини ЛП, бiльшими товщиною стiнок i масою мiокaрдa ЛШ.
При цьому 1-а та 2-га групи хворих суттево вiдрiзнялись ввд здорових осiб i хворих на АГ без ремоделювання серця i СН за показниками, що характеризують систолiчну (ФВ ЛШ) i дiастолiчну (Е/А i IVRT) функцп ЛШ. Також якщо ФВ ЛШ в 1-й i 2-й групах пащенпв була достовiрно нижче (р < 0,05) шж в групi контролю, але у вах хворих обох груп була вище 45%, то дiaстолiчнa функщя в обох групах хворих була знижена в значнш мiрi. В уйх хворих на АГ з ремоделюванням серця i СН мав мкце гiпертрофiчний (сповiльнений релаксацiйний) тип дiастолiчноl дисфункцп.
Було виявлено, що пащенти з шдвищеним рiвнем ТФР-Р1 характеризувались быьш вираженою гшер-трофiею мюкарда ЛШ (товщина МШП, ВТС, 1ММ ЛШ), а також бiльш вираженими вщхиленнями показни-кiв дiaстолiчноi функцп ЛШ (Е/А i IVRT, р < 0,0005 в обох випадках). Вщмшностей мiж групами хворих з ремоделюванням серця i СН за розмiрaми порожнин лiвих вiддiлiв серця i ФВ ЛШ виявлено не було.
У результат кореляцiйного аналiзу були виявленi кореляцiйнi зв'язки рiвня ТФР-Р1 зi структурними i функцюнальними параметрами серця (таб. 3).
Мав мюце високо достовiрний зв'язок рiвня ТФР-Р1 з виразнiстю дiастолiчноl дисфункцп як в загальнiй когортi пащенпв з ГС (Е/А i ТФР-Р1: г = -0,61; р < 0,001; ^Т i ТФР-Р1: г = 0,56; р < 0,001), так i окремо в 1-й та 2-й групах. Аналопчш результати одержат при aнaлiзi кореляцп Е/А i ТФР-Р1 окремо в пщгрупах чоловiкiв i жiнок. Зворотний зв'язок
Табл. 3
Кореляцшш взаемов'дносини структурно-функцональних показник'в серця с р'внем трансформуючого фактора росту в1 в 1-й та 2-й групах хворих
Показник 1-а група 2-а група Контроль
Всi Чол. ЖЫ. Ва Чол. ЖЫ. Ва Чол. ЖЫ.
ЛП 0,10 0,02 0,17 0,35* 0,11 0,36* 0,20 0,18 0,29
КДР ЛШ 0,02 0,09 0,22 -0,01 0,32* 0,19 -0,20 -0,55 0,27
ФВ ЛШ -0,14 -0,11 -0,26 -0,13 -0,01 -0,21 -0,16 -0,02 -0,35
ТМШП 0,22* 0,24 0,31* 0,40* 0,35* 0,37* 0,14 0,23 0,03
ТЗСЛШ 0,20 0,25 0,19 0,53* 0,53* 0,50* 0,08 0,24 0,12
ВТС ЛШ 0,03 0,16 0,21 0,39* 0,40* 0,57* 0,28 0,67* 0,22
1ММ ЛШ 0,16 0,11 0,14 0,33* 0,17 0,42* 0,14 0,44* 0,28
Е/А -0,48* -0,49* -0,26 -0,62** -0,40* -0,64** -0,58** -0,60* -0,56*
0,45* 0,18 0,35* 0,53* 0,33* 0,42* 0,34* 0,47* 0,24
Примггки:
1. * - показник достов1рносп кореляцшного зв'язку (р < 0,05).
2. ** - показник достов1рносп кореляцшного зв'язку (р < 0,005).
Е/А i ТФР-ßl виявлений також у rpyni здорових oci6 (r = -0,58; p < 0,01).Серед обстежених пацieнтiв i3 ГС також мали мiсце кореляцп ТФР-ßl з товщиною МШП (г = 0,35; p < 0,001) i товщиною ЗСЛШ (г = 0,22; p < 0,05). KpiM того в загальнiй KoropTi хворих i3 ГС була виявлена пряма кореляцiя ТФР-ßl i ВТС (r = 0,25; p < 0,02). При цьому слщ зазначити, що прямий зв'язок мiж рiвнями ТФР-ßl i ВТС мав мiсце у пащ-eнтiв з АГ II i III ступеня, i був вщсутнш у пiдгрупi з АГ I ступеня.
У контрольнш rpyni були також виявлеш прямi кореляцй' piвня ТФР-ßl з ВТС ЛШ (г = 0,67; p < 0,05) i 1ММ ЛШ (г = 0,44; p < 0,01), якi мали мкце серед чоловiкiв i були вщсутш у жiнок. Рiвнi активно! форми ТФР-ßl корелювали з розмiром ЛП (г = 0,48; p < 0,001), КДР ЛШ (г = 0,36; p < 0,05) у чоловтв з АГ II ступеня. В пвдгрупах жшок 3i вама ступенями АГ, piвно як i серед чоловiкiв з АГ I ступеня, кореляцш ТФР-ßl з розмiрами порожнин серця не виявлено. Зворотна корелящя ФВ ЛШ з рiвнем ТФР-ßl мала мiсце тiльки в пщгруш чоловiкiв з АГ II i III ступеня (г = -0,36; p < 0,05) i була вiдсутня як в загальнш ко-гортi хворих з ГС, так i у всiх шших пiдгрупах пащен-тiв. Прямi кореляцшш зв'язки piвня ТФР-ßl зi стадь ею i функцiональним класом СН мали мюце в загалi у пащен^в з ГС, а також окремо в 1-й i 2-й групах.
При подальшому аналiзy кореляцшних взаемоввдношень мiж piвнями дослiджyваних цитошшв i моpфо-фyнкцiональними показниками серця був виявлений ряд залежностей, серед яких варто вiдмiтити звоpотнi зв'язки piвня ФНП-a з pозмipом ЛП (г = -0,3l; p < 0,05) i КДР ЛШ (г = -0,32; p < 0,05) у 2-й груш та достовiрнi прямi зв'язки 1ММ ЛШ з ФНП-a (г = 0,56; p < 0,02) та з ГЛ-lß (г = 0,54; p < 0,02) в l-й групi. Також були виявлеш кореляцшш зв'яки мiж piвнем СРБ i pозмipом лiвого передсердя у чоловiкiв 1-!' (г = -0,65; p < 0,05) i 2-! (г = 04l; p < 0,05) груп та з вщношенням Е/А (г = 0,46; p < 0,05) i стадiею СН (г = -0,59; p < 0,05) у жiнок 2-! групи. Звертае на себе увагу виявлений прямий кореляцшний зв>язок piвня ФНП-a i IЛ-1ß з 1ММ ЛШ, пвдвищення якого е одним iз основних показник1в гiпеpтpофiчного ремоделювання ЛШ.
Таким чином, отриманi результати свщчать про суттеву роль системи ТФР-ß в ремоделюваннi серця при АГ та шдтверджують можливу наявнiсть пато-генетичного зв'язку мiж рiвнями цитогашв IЛ-1ß, ФНП-a i розвитком структурних змш серця у хворих на АГ iз ГС, що сшвзвучно даним попереднiх досль джень [2, 3, 5, l5]. До того ж, встановлено, що шд-вищення вмiсту IЛ-1ß, 1Л-4, ФНП-a в сироватщ кровi у хворих на АГ з об'ективними проявами ремоделювання мюкарда быьш вираженi у пащен^в з шд-вищеним рiвнем ТФР-ßl, що може розглядатися як значимий патогенетичний мехашзм, що пов'язаний з наявшстю хронiчного субклiнiчного запального процесу та зумовлюе прогресування ремоделюван-ня мюкарда та функцюнально! недостатносп серця.
При цьому було показано наявшсть у здорових осiб зв'язку рiвнiв ТФР-ßl з дiастолiчною функщ-
ею серця (показники E/A, IVRT) i ВТС, коли висока базальна активнють ТФР-01 може сприяти пщсиле-ному формуванню сполучнотканинного матриксу мюкарда, що зумовлюе його бiльшу ригщшсть. Це е свiдченням важливого значення генетично визна-ченого варiанту функцюнування системи ТФР-0 в ремоделюваннi серця у хворих на АГ.
Висновки
1. Шдвищення рiвня активноi форми трансформу-ючого фактора росту-01 мае мюце у бiльшостi хворих на артерiальну гiпертензiю з проявами ремоделювання серця та асоцшеться з бшьшою виразнiстю гiпертрофi! мiокарда, дiастолiчно!' дисфункци лiвого шлуночка.
2. У хворих на артерiальну гiпертензiю вщмь чаеться шдвищення сироваткових концентрацш штерлейкшу-1р, штерлейкшу-4 i фактора некрозу пухлини-a, а також С-реактивного быка, быьш ви-ражене за наявностi ремоделювання серця.
3. Щдвищена активнiсть трансформуючого фактора росту-pi у хворих на артерiальну гiпертензiю з наявнiстю ремоделювання серця асоцшеться з додатковим зростанням рiвнiв штерлейшну-ф, iнтерлейкiну-4 i фактора некрозу пухлини a.
4. У пащенпв з гiпертензивним серцем мають мюце прями кореляцшш взаемозв'язки м1ж рiвнями трансформуючого фактора росту-pi та виразшстю дiастолiчно! дисфункцi! серця, а також мiж рiвнями фактора некрозу пухлини a i iнтерлейкiну-lp та шдексом маси мiокарду лiвого шлуночка.
Лтература
1. Е.Н. Амосова Диастолическая и систолическая сердечная недостаточность: попытка сравнительного анализа клинических характеристик, ремоделирования левых отделов сердца и качества лечения / Е.Н. Амосова, Я.В. Шпак // Украгнський терапевтичний журнал. — 2005. — № 4. — С. 4-8.
2. Н.В. Белая Механизмы ремоделирования миокарда при артериальной гипертензии / Н.В. Белая // Международный медицинский журнал. — 2006. — № 2. — С.15-18.
3. Бгловол О. М. Тендернг в1дмтност1 мунозапальнихреакцшу хворих з артергальною ггпертензгею залежно вй вгку / О. М. Бгловол,
H.1. Питецька // Украгнський кардгологгчний журнал. — 2009. — № 6. — С. 42-46.
4. О.Б. Децик Ремоделювання та функщональний стан лшого шлуночка у хворих з ¡зольованою систол1чною гтертензкю / О. Б. Децик, О. Й. Жар1нов, I. М. Тумак // Украгнський кард1олог1чний журнал. — 2008. — № 2. — С. 58-62.
5. Ликов В. Ф. Взаимосвязь содержания эндотелина-1 и трансформирующего фактора роста бета1 с процесссами ремоделирования сердца у больных артериальной гипертензией, ассоциированной с истинной полицитемией / В. Ф. Ликов, МА. Степченко // Артериальная гипертензия. — 2007. —№ 1. — С. 42-46.
6. Медико-соц1альт аспекти хвороб системи кровообку (Анал1тично-статистичний поабник) / за ред. В.М. Коваленко, В.М. Корнацького — К., 2009. — 146 с.
7. Методология изучения системного воспаления / Е.Ю. Тусев,
Л.Н. Юрченко, ВА. Черешнев, Н.В. Зотова // Цитокины и воспаление. — 2008. — Т. 7, № 1. — С. 16-25.
8. Рекомендацй Украгнськог асощацй кардюлог1в з профилактики та л1кування артер1альног гтертензй.Робоча группа з артер1альног гтертен-за Украгнськог асоцгаца кардгологгв. — К.: ПП ПМБ. — 2008. — 80 с.
9. Ю.М. Сгренко Артер1альна гтертензгя: виявлення та стратиф1ка-цгя ризику / Ю.М. Сгренко // Практична ангiологiя. — 2005. — №
I. —С. 62-66.
10. R.B. Devereux, Wachtell K., Gerdts E. et al. Prognostic significance of left ventricular mass change during treatment of hypertension // J. Amer. Med. Assoc. — 2004. — Vol. 292. — P. 2350-2356.
11. Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the ESH/ESC / G. Mancia, G. De Backer, A. Dominiczak [et al.] // Eur. Heart J. — 2007.
— Vol. 28, № 12. — P. 1462-1536.
12. Haugen E. Pathophysiological role and clinical relevance of cytokines in hypertensive heart failure. A combined clinical and experimental study / E. Haugen. — Sweden: Göteborg University, 2007. — 284p.
13. Hyypertension and heart failure: adysfunction of systole, diastole or both? / G.W. Yip, J.W. Fung, Y.T. Tan, J.E. Sanderson // J. Hum. Hypertension.
— 2009. —Vol. 23. — P. 295-306.
14. IL-18 induction of osteopontin mediates cardiac fibrosis and diastolic dysfunction in mice / QYu, R.Va%que%, E.V. Khojeini [et al.] // Amer. J.
Physiol. Heart Circ. Physiol — 2009. — Vol. 297, № 1. — P. 76-85.
15. Rosenkranz S. TGF-beta1 and angiotensin networking in cardiac remodeling / S. Rosenkranz// Cardiovasc. Res. — 2004. — Vol. 63. — P. 423-432.
16. Subfornical organ mediates sympathetic and hemodynamic responses to blood-borne proinflammatory cytokines. / S.G. Wei, Zhang Z.H, T.G. Beltz, Yu Y, Johnson A.K R.B. Felder // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 62(1). —P. 118-125.
17. World Health Organization nomenclature and criteria for diagnosis of heart diseases // Circulation. — 1979. — Vol. 59. — P. 607-609.
Взаимосвязь структурно-функциональных характеристик сердца с показателями цитокинового профиля у больных артериальной гипертензией
Т.А. Кожанова
Изучена связь уроня цитокинов: интерлейкина-1р (ИЛ-1р), интерлейкина-4 (ИЛ-4), фактора некроза опухоли-а (ФНО-а) и трансформирующего фактора роста-р (ТФР-р), - со структурно-функциональными показателями сердца у больных артериальной гипертензией (АГ). Выявлено, что повышение уровня активной формы ТФР-р имеет место у большинства (56%) пациентов с АГ с проявлениями ремоделирования сердца и ассоциируется с большей выраженностью гипертрофии миокарда, диастолической дисфункции левого желудочка, хронической сердечной недостаточности. У всех больных АГ отмечается повышение сывороточных концентраций ИЛ-1Р, ИЛ-4 и ФНО-а, достоверно более выраженное при наличии ремоделирования сердца. Повышенная активность ТФР-р у больных АГ с наличием ремоделирования сердца ассоциируется с дополнительным ростом уровней ИЛ-1р, ИЛ-4 и ФНО-а.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, ремоделирование сердца, цитокины
Взаемозв'язок структурно-функцюнальних характеристик серця з показниками цитокшового профыю у хворих на артерiальну гшертензш
Т.О. Кожанова
Вивчено зв>язок уроня цитокшв: штерлейкшу- 1ß (1Л- 1ß), штерлейкшу- 4 (1Л- 4), фактора некрозу пухлини - а (ФНП- а) i трансформуючого фактора росту- ß (ТФР - ß), - 3i структурно - функцюнальними показниками серця у хворих на артерiальну гшертензш (АГ). Виявлено, що тдвищення р1вня активнл форми ТФР - ß мае мгсце у бшьшосл (56%) пащент1в з АГ з проявами ремоделювання серця i асощюеться з бшьшою виразшстю гшертрофп мюкарда, дiастолiчноï дисфункцп лiвого шлуночка, хротчнш серцевш недостатносп. У всх хворих АГ вщзначаеться тдвищення сироваткових концентрацш 1Л- 1ß, 1Л- 4 i ФНП - а, достовiрно бшьш виражене при наявност ремоделювання серця. Шдвищена активтсть ТФР - ß у хворих АГ з наявтстю ремоделювання серця асощюеться з додатковим зростанням рiвнiв 1Л- 1ß, 1Л-4 i ФНП - а.
Kto40bî слова: артерiальна гiпертензiя, ремоделирование серця, цитокши
Interrelationship of cardiac structural and functional parameters with cytokines profile levels in patients with arterial hypertension
T.A. Kozhanova
Interrelationship of cytokines profile (serum levels of transforming growth factor pi (TGF-pi), interleukine-ip (IL-ip), interleukine-4 (IL-4) and tumor necrosis factor-a (TNF-a)) with cardiac remodeling clinical manifestations of chronic heart failure in patients with arterial hypertension have been studied.
The total of 116 arterial hypertension patients, including 89 hypertensive subjects with cardiac remodeling and chronic heart failure and 27 hypertensive subjects without cardiac remodeling and chronic heart failure were enrolled. Control group included 20 subjects without arterial hypertension, chronic heart failure, cardiac remodeling, clinical and laboratory signs of inflammation.
Has been shown that increased levels of active transforming growth factor pi are present in majority of arterial hypertension patients with cardiac remodeling. Increase of TGF-pi concentration is associated with higher degrees of hypertrophy and diastolic dysfunction of left ventricle, higher functional class of chronic heart failure. Increased plasma concentrations of interleukin-ip, interleukin-4 and tumor necrosis factor-a were found in all 89 hypertensive patients with cardiac remodeling. In patients with increased plasma TGF-pi, levels of interleukin-1, interleukin-4 and tumor necrosis factor a were higher compared to those with normal TGF-pi.
The data are suggestive for the role of TGF- pi system activation in the development of hypertensive cardiac remodeling. Increased activity of IL-ip, IL-4 and TNF-a in patients having relatively high TGF-pi seems to be one of the mechanisms responsible for maintenance of chronic inflammation and progressive cardiac remodeling. Key words: arterial hypertension, cardiac remodeling, cytokines.
