CC BY
32
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ^ . APTEPIAJIbHA* 1
CLINICIAL RESEARCHES t Г1ПЕРТЕН31Я
УДК 616.12-008.331.1.616.379-008.64 DOI: 10.22141/2224-1485.3-4.64-65.2019.177847
Коваль С.М.1, Старченко Т.Г.1, Юшко К.О.1, Мисниченко О.В.1, Пенькова М.Ю.1, Гальчинська В.Ю.1, Корнейчук I.A.1, Щенявська О.М.1, Лшнова О.М.2 1ДУ«Нацюнальний 1нституттерап' 1м. Л.Т. МалоÏНАМН Укра'ни», м. Харк1в, Укра'на 2Нацюнальний фармацевтичний ун1верситет, м. Харк1в, Укра'на
Динамка ремоделювання ^вого шлуночка
у хворих на артерiальну ппертенз№ в поеднанн з цукровим дiабетом 2-го типу та ожиршням шд впливом однорiчноï комбшовано!' терапй'
Резюме. Актуальтсть. Патологiчне ремоделювання лiвого шлуночка (ЛШ) у хворих на ар-терiальну гшертензж (АГ) з цукровим дiабетом (ЦД) 2-го типу та ожиршням асощюеться зi значним тдвищенням серцево-судинного ризику i потребуе ранньог й адекватног медика-ментозног корекци. Матерiали та методи. В до^дження включено 38 хворих на АГ 2-го ступеня iз субкомпенсованим ЦД2-го типу та абдомшальним ожиршням (АО). Обстеження проводили до i тсля однорiчноi терапи блокаторомрецепторiв ангютензину IIолмесартаном
i антаготстом кальцт леркатдипшом у поеднаннi з аторвастатином i метформшом. Ре-зультати. У хворих виявлена висока частота патологiчних титв ремоделювання ЛШ (кон-
центрична та ексцентрична гiпертрофiя ЛШ (ГЛШ) (50 i 37 % вiдповiдно) з розвитком його дiастолiчноi дисфункци у 89 % випадкiв. Комбшована тератя сприяла достовiрному знижен-ню вираженостi ГЛШ та частоти дiастолiчноi дисфункци. Висновки. Тривале застосування олмесартану та леркатдипшу в поеднанш з аторвастатином i метформшом у хворих на АГ
з ЦД 2-го типу та АО е ефективним методом гальмування прогресування патологiчного ремоделювання ЛШ.
Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя; цукровий дiабет 2-го типу; ожиршня; ремоделювання лiвого шлуночка; дiастолiчна дисфункщя; олмесартан; леркатдипш; аторвастатин; метформн
Вступ
Ниш актуальною проблемою кардюлоги й ен-докринологц е асощащя пepвинноï apTepianb^ï ri-пертензН (АГ) з цукровим дiaбeтом (ЦД) 2-го типу та ожиршням [1, 2]. Поеднання цих патолопчних сташв викликае бшьш ранне ураження оргашв-мшеней i значно пщвищуе ризик серцево-судинних та нир-кових ускладнень [3—5]. Одним i3 прогностично не-сприятливих пpоявiв ураження оргашв-мшеней при АГ та в paзi поеднання АГ з ЦД 2-го типу i ожиршням е гшертроф1я мюкарда лiвого шлуночка серця (ГЛШ)
з подальшим розвитком патолоriчноï перебудови ль вого шлуночка та формуванням його дiастолiчноï дисфункци [1, 6]. В основi цих ускладнень лежать про-цеси гшертрофИ кардюмюципв та фiброзування мюкарда, яю у хворих на АГ з ЦД 2-го типу i ожиршням активуються пщ впливом як гемодинамiчних, нейро-гуморальних, молекулярно-генетичних чинникiв, ха-рактерних для АГ [7—9], так i метаболiчних порушень, як1 найбшьш яскраво виражеш при ЦД 2-го типу й ожиршш (гiперглiкемiя, iнсулiнорезистентнiсть, па-толопчна глiоксилацiя 61лк1в та 1н.) [5, 10].
© «Артерiальна гiпертензiя» / «Артериальная гапертензия» / «Hypertension» («Arteriarnaâ gipertenziâ»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky A.Yu., 2019
Для кореспонденци: Коваль Сергiй Миколайович, доктор медичних наук, професор вщдшу артерiальноï гiпертонíí, ДУ «Нацiональний ¡нститут терапГГ iменi Л.Т. Мало!" НАМН Укра'(ни», пр. Л. Мало!', 2а, м. Харш, 61039, Укра'ша; e-mail: sergekovalmd@gmail.com
For correspondence: Sergey Koval, MD, PhD, Professor at the Department of hypertension, State Institution "L.T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', L. Malaya ave., 2a, Kharkiv, 61039, Ukraine; e-mail: sergekovalmd@gmail.com
APTEPIAJIbHA' Г1ПЕРТЕН31Я
Вiдомо, що певну роль у мехашзмах розвитку гiпертрофГi кардюмюципв та фiброзуваннi мю-карда при АГ, особливо при ГГ поеднант з ЦД 2-го типу i ожирiнням, вiдiграе ренiн-ангiотензинова система, одним iз компонентiв якоГ е ангютензин II (А II) [11, 12]. У низщ дослiджень показано, що препарати, яю блокують ефекти А II, — шпбггори ангiотензинперетворюючого ферменту (ЬАПФ) та блокатори рецепторiв А II (БРА II) не тшьки про-являють виражений антигiпертензивний ефект, а й викликають достовiрне зниження активностi iнших вазоконстрикторних, прозапальних i ростових фак-торiв, сприяють зменшенню проявiв ремоделюван-ня серцево-судинноГ системи [13, 14]. Тому з метою найбшьш ефективноГ профiлактики або гальмуван-ня розвитку процесiв гiпертрофГi та ремоделювання серця i судин у хворих на АГ до складу антигшер-тензивноГ терапп в разi вiдсутностi протипоказань рекомендуеться включення ЬАПФ або БРА II [3, 15].
Однак антигшертензивна ефективнiсть моно-терапп е незначною, тому доцiльним е поеднан-ня цих препаратiв з шшими антигшертензивни-ми засобами [3, 16]. Особливо часто необхщшсть у комбшованш терапп спостерiгаеться у хворих дуже високого ризику ускладнень, до яких належать хворi з поеднанням АГ i ЦД 2-го типу [17, 18]. Крiм того, доцiльнiсть застосування !АПФ i БРА II показана у хворих на ЦД 2-го типу навиъ без АГ, оскшьки були виявлеш потужнi ренопротекторнi, антиремоделюючi та антиатерогеннi ефекти пре-парапв цих груп [10, 18].
Одшею з патогенетично обГрунтованих комбь нацш антигiпертензивних засобiв при поеднаннi АГ з ЦД 2-го типу й ожиршням е комбiнацiя IАПФ або БРА II з дипдротридиновими антагошстами кальцiю тривалоГ дГГ [3, 19].
Останшми роками активно вивчаеться БРА II олмесартан, який чинить органопротекторний, антиiшемiчний, антиатерогенний та антиокси-дантний ефект [20—22]. В груш антагошспв каль-цiю своею ушкальшстю привертае увагу антагонiст кальцiю дипдрошридинового ряду тривалоГ дГГ III поколшня лерканiдипiн, який мае найвищу лшо-фiльнiсть у порiвняннi з шшими антагошстами кальщю, що обумовлюе його пролонговану дш. Показанi антиатерогеннi, антиоксидантш та анти-пролiферативнi властивостi леркашдитну, його церебропротекторнi та ренопротекторнi ефекти, яю, за даними низки дослщжень, бiльш вираженi, нж у шших антагонiстiв кальцiю [4, 23].
При розгляданш проблеми лiкування хворих на АГ з ЦД 2-го типу й ожиршням, безперечно, треба вщзначити добре доведену доцшьшсть тривалого л^вання статинами ^ безумовно, необхiднiсть рацюнально'Г антвддабетично'Г терапп [3, 24]. Нате-пер iснують докази суттевоГ переваги застосування при ЦД 2-го типу, особливо за наявност надмiрно'i маси тша й абдомiнального ожирiння (АО), препарату з групи бпуанщв — метформшу [25, 26].
З урахуванням вищевикладеного метою ще'Г роботи було вивчення впливу комбшацп БРА II олмесартану медоксомшу та антагошста кальцiю лерканiдипiну на тлi застосування аторвастати-ну та метформiну на гемодинамiчнi, структурно-функцiональнi показники ЛШ серця та метаболiч-нi показники у хворих на АГ з ЦД 2-го типу та АО.
Матерiали та методи
Обстежено 38 хворих (18 чоловтв i 20 жшок) на АГ з ЦД 2-го типу та АО. Контрольну групу ста-новили 20 практично здорових оиб. Середнш вж хворих на АГ з ЦД 2-го типу — 61,0 ± 3,5 року. В уах обстежених хворих на АГ було дiагностовано субкомпенсований ЦД 2-го типу середнього сту-пеня тяжкосп, що потребував призначення анти-дiабетичних пероральних препаратiв. Також у вих обстежених хворих дiагностувалось АО I ступеня (iндекс маси тша (ШТ) > 30,0 кг/м2 i < 35,0 кг/м2).
Уам хворим проводилися стандартнi клiнiко-лабораторш та iнструментальнi методи дослiджен-ня, яю дозволяють встановити дiагноз АГ i ЦД 2-го типу. Для ощнки ступеня компенсацГГ вуглевод-ного обмшу визначали рiвнi глюкози в сироватш кровi натще та впродовж доби, рiвень глiкованого гемоглобiну у сироватш кровi фотоколориметрич-ним методом з використанням спешальних тест-наборiв.
Структурно-функцiональнi параметри серця визначали методом ехокардюграфп у В- i М-режимах за стандартною методикою. При цьо-му визначали кiнцево-дiастолiчний розмiр (КДР), товщину м1жшлуночково'Г перегородки (ТМШП) i задньоГ стiнки ЛШ (ТЗС). Ыдекс вiдносно'i тов-щини стшок ЛШ (IВТС) розраховували за формулою: №ТС = (ТМП + ТЗС)/КДР. Масу мiокарда ЛШ (ММЛШ) розраховували за формулою R. De-vereux. Iндекс ММЛШ (IММЛШ) розраховували як вщношення ММЛШ до площi поверхнi тiла [3]. На пiдставi значень IММЛШ i ВТС ви-дiляли такi типи ремоделювання ЛШ: нормальна геометрiя ЛШ (НГЛШ) — IММЛШ у межах нор-ми i IВТС менше 0,42; концентричне ремоделювання ЛШ (КРЛШ) — ШМЛШ у межах норми i IВТС понад 0,42; концентрична гiпертрофiя ЛШ (КГЛШ) — ШМЛЖ бiльше нормальних значень та №ТС понад 0,42; ексцентрична гiпертрофiя ЛШ (ЕГЛШ) — ШМЛШ бшьше за норму, а №ТС менше 0,42. Про дiастолiчну функцiю судили за величиною трансмггрального дiастолiчного кровотоку в iмпульсному допплерiвському режимi. При цьому розраховували максимальну швидюсть раннього дiастолiчного потоку (пiк Е), максимальну швидюсть потоку передсердноГ систоли (тк А), спiввiдношення Е/А та час уповшьнення швидко-стi кровотоку в фазу ранньоГ дiастоли ^сТ).
Всiм хворим проводили комбiновану тератю з використанням двох антигiпертензивних препара-тiв — БРА II олмесартану медоксомшу (в добовш
54
ApTepianbHa rinepreH3ifl, ISSN 2224-1485 (print), ISSN 2307-1095 (online) № 3-4 (65-66), 2019
APTEPIMbHA* Г1ПЕРТЕН31Я
дозi 20—40 мг одноразово) i дипдрошридиново-го антагонiсту кальцiю тривалоГ дп III поколiння лерканщипшу (в дозi 10—20 мг одноразово) в по-eднаннi з аторвастатином (у добовш дозi 20 мг одноразово) та антвддабетичним препаратом з групи бпуанщв — метформшом (у добовш дозi 500—1000 мг одно- i дворазово). вс1м хворим були надан рекомендаций щодо корекцИ способу жит-тя, що включали i загальноприйняп д1ётичн1 ре-комендацп. Обстеження хворих здшснювали до призначення терапИ та п1сля 12 м1сяц1в (один рж) лiкування.
Статистичну обробку отриманих результапв проводили за допомогою статистичних програм Statistica. Для оц1нки характеру розподшу в су-купност1 з ви61рковими даними використовували тест Шатро — У'шка та Колмогорова — Смiрнова. При нормальному розпод1л1 кшьюсн ознаки були наданi у вигляд1 «середне арифметичне ± стан-дартне вщхилення». У разi ненормального розподшу отриман результати наданi у вигляд1 медiа-ни (Ме) й штерквартильного розмаху (25-й i 75-й процентил^. Категорiальнi зм1нн1 наданi у вигляд1 процентно'Г частки. Для ощнки достов1рност1 в1д-мiнностей у динамо комбшовано'Г терапп використовували критерш Вiлкоксона для внутршньо-групових показниюв та хi-квадрат Макнемара для категорiальних зм1н. Критичний рiвень значимос-т1 для вс1х перевiрених статистичних ппотез брали за р < 0,05.
Результати та обговорення
На тл1 проведення однор1чно'г комбшовано'Г антигшертензивно'Г, гiполiпiдемiчноï й антвддабе-тично'Г терапп досягнення цшьових р1вн1в АТ було встановлено у 77 % хворих.
Застосування антвддабетичного препарату, представника групи бпуанщв — метформшу при-звело до досягнення компенсаций вуглеводного обмшу у 87 % пащенлв. У цшому по груп1 хворих показник глжованого гемоглобiну достов1рно зни-зився тсля завершення термiну спостереження з 8,1 ± 0,4 % до 6,0 ± 0,5 % (р < 0,001).
Шсля вказано'Г однор1чно'г комбшовано'Г терапп виявлено достовiрне зниження в сироватш кров1 в ц1лому по груш хворих на АГ з ЦД 2-го типу та АО р1вшв загального холестерину (ЗХС) (на 20 %), холестерину лшопротещв низько'Г щшьносп (ХС ЛПНЩ) (на 16 %) та тдвищення вм1сту холестерину лшопротещв високо'Г щ1льност1 (ХС ЛПВЩ) (на 16 %). Виявлен позитивн1 зм1ни метаболiчних порушень спостерпались на тл1 також позитивно'Г динамжи маси тiла обстежених пацiентiв: зниження 1МТ на 13 % (р < 0,05).
Результати вивчення структурно-функщональ-них показниюв серця у хворих на АГ з ЦД 2-го типу i АО до проведення л^вання за розробле-ною схемою показали наявшсть ГЛШ у 33 (87 %) пащенлв. При цьому фракцiя викиду, що харак-
теризуе скоротливу здатнiсть мiокарда, суттево не вiдрiзнялась в1д тако'Г у практично здорових оаб (p > 0,05).
При аналiзi тип1в ремоделювання ЛШ встановлено, що у пащенлв з АГ у поеднанн з ЦД 2-го типу й АО не виявлялось НГЛШ, а дiагнос-тувались тшьки патолопчш типи ремоделювання: КРЛШ, КГЛШ та ЕГЛШ. Так, КРЛШ зустрiчалась у 13 % хворих, КГЛШ та ЕГЛШ — у 50 та 37 % ви-падюв вщповщно.
Порушення дiастолiчноï функцИ ЛШ вияв-лялося у 34 хворих на АГ з ЦД 2-го типу i АО — у 89 % випадюв. Так, середне значення одного з основних показниюв дiастолiчноï функцИ ЛШ — Е/А — було достов1рно нижче, шж у практично здорових оаб (p < 0,05). Середне значення шшого показника — DcT — було достов1рно вище, н1ж у практично здорових (p < 0,05). При цьому даний показник порушення дiастолiчноï функцИ ЛШ у цшому по груш хворих на АГ з ЦД 2-го типу i АО достов1рно позитивно корелював з р1вжм ТЗСЛШ (r = ± 0,35; p < 0,05).
На тл1 запропонованого курсового призначення комбшовано'Г антигшертензивно'Г терапп олме-сартаном i лерканiдипiном з включенням атор-вастатину та метформшу у хворих на АГ з ЦД 2-го типу i АО встановлен позитивн змши в струк-турно-функцiональних показниках ЛШ, що проявлялось покращенням параметрiв дiастолiчноï функцИ ЛШ в обстежених хворих. Також виявлено вiрогiдне зниження частоти дiастолiчноï дисфункций серед хворих обстежено'Г групи п1сля курсу лжу-вання з 89 до 68 % (p < 0,05).
Призначена комбшована тератя показала зна-чуще покращення параметрiв серця, як1 характе-ризують патологiчне ремоделювання ЛШ. Так, в цшому по груш хворих у динамвд 12-мюячно'Г комбшовано'Г терапп виявлялося вiрогiдне змен-шення ММЛШ (на 13 %, р < 0,05) та 1ММЛШ (у чоловтв — на 12 % (р < 0,05), у жшок — на 11 % (р < 0,05)) без в1ропдного змшення 1ВТС (p > 0,05) (табл. 1).
а^л1з тип1в серцевого ремоделювання показав, що апробована комбшована терашя гальмуе прогресування ступеня ГЛШ i розвиток його па-толопчних варiантiв. Так, за термiн спостереження не вщзначено подальшого збiльшення частоти патолопчних тип1в ремоделювання — КГЛШ i ЕГЛШ. Навпаки, виявлена трансформацiя КГЛШ в КРЛШ у 10 % хворих.
Отже, у хворих на АГ з ЦД 2-го типу i АО вста-новлена висока антигшертензивна ефектившсть комбшовано'Г терапп БРА II олмесартаном та ан-тагошстом кальщю леркашдипшом на тл1 застосування гiполiпiдемiчного та антвддабетичного лiкування. Вказана комбiнована терапiя, що проводилась упродовж тривалого часу — до одного року, призводить до компенсацп вуглеводного обмшу в бшьшосл хворих та достов1рного зни-
АРТЕР1АЛЬНА* Г1ПЕРТЕН31Я
Таблиця 1. Параметри ЛШ серця у хворих на АГз ЦД 2-го типу й АО в динамц 12-мкячнЫ(однор'чно!)
комбшованоУ терапП' (Ме [25 %; 75 %])
Параметри Значення параметрiв Р
КДР, см До лкування 5,22 [5,0; 5,44] > 0,05
Пiсля лiкування 5,1 [5,0; 5,3]
ТМПШ, см До лкування 1,18 [1,13; 1,27] < 0,05
Пiсля лiкування 1,11 [1,09; 1,17]
ТЗСЛШ, см До лiкування 1,17 [1,09; 1,26] < 0,05
Пюля лiкування 1,10 [0,96; 1,15]
1ВТС, см До лiкування 0,45 [0,23; 0,87] > 0,05
Пiсля лкування 0,44 [0,22; 0,77]
ММЛШ, г До лiкування 282,4 [252,2; 362,2] < 0,05
Пiсля лiкування 261,0 [234,2; 293,8]
1ММЛШ, г/м2 До лкування (чоловiки) 58,6 [47,8; 62,5] < 0,05
Пiсля лiкування (чоловки) 53,6 [46,3; 58,5]
До лiкування (жiнки) 53,5 [44,7; 58,9] < 0,05
Пiсля лкування (жiнки) 49,2 [42,8; 56,0]
Примтка: Р — статистична значущсть в'щм'нностей показниюв до i псля лкування.
ження рiвня глжованого гемоглобшу й атероген-них фракцш лшщв кровi з тдвищенням рiвнiв антиатерогенного ХС ЛПВЩ на ™ зниження ступеня АО.
Запропонована тривала комбшована терапiя хворих на АГ з ЦД 2-го типу призвела до достовiр-ного покращення дiастолiчноT функцп та усунення дiастолiчноT дисфункцп у 21 % хворих, зниження вираженост ГЛШ у щлому по групi хворих i галь-мування прогресування патологiчного ремоделю-вання ЛШ.
Виявлеш в роботi позитивнi змiни гемодина-мiчних, метаболiчних та структурно-функщональ-них показниюв у обстежених хворих, перш за все, були обумовлеш патогенетично обГрунтованим поеднанням у складi комбшованого лiкування ан-тигiпертензивних, гiполiпiдемiчних та антвддабе-тичних препаратiв. Показано, що комбiнацiя БРА II i антагошспв кальцiю е однiею з найбшьш ефек-тивних в антигiпертензивному плаш, а також щодо вiдсутностi негативного впливу на метаболiчнi по-казники [15, 19]. Слщ зазначити можливють покращення пiд впливом тако! комбшовано'Г терапп чутливостi тканин до шсулшу у хворих на ЦД 2-го типу, який мае перебп на ™ надмiрноT маси тша або ожирiння [11, 18].
Адекватшсть призначення в обстежених хворих на субкомпенсований ЦД 2-го типу в поеднанш з АО антвддабетичного препарату з групи бпуанщв метформiну базуеться на результатах багатьох до-слщжень, якi вказують на здатнiсть даного препарату достовiрно знижувати шсулшорезистент-нiсть, що притаманна цим хворим, ^ крiм того,
сприяти профшактищ розвитку у них серцево-су-динних ускладнень [10, 25].
Одним iз важливих етапiв розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на АГ, зокрема при Г! поеднанш з ЦД 2-го типу на ™ АО, е ранне формування патолопчного ремоделювання ЛШ з розвитком ГЛШ i дiастолiчног дисфункцп ЛШ та подальшим прогресуванням у систолiчну СН [3, 5]. У зв'язку з цим дуже актуальною е розробка таких терапевтичних пiдходiв до цих хворих, яю найбшьшою мiрою здатш були б знизити частоту тако! прогностично несприятливоГ трансформацп серця.
Одним iз перспективних пiдходiв у цьому на-прямку е застосування БРА II. Завдяки прямiй бло-кадi АТ1-рецепторiв при застосуваннi БРА II при-гнiчуються ефекти А II, який активуе гшертрофш кардiомiоцитiв та акумуляцш екстрацелюлярного матриксу в мiокардi з розвитком його фiброзу [1, 27]. Так, у дослщженш VЮS встановлено, що олме-сартан на вщмшу вiд атенололу викликае реверсш кардiоваскулярного ремоделювання незалежно вiд вираженост антигiпертензивного ефекту [14].
Додатковий вплив на гальмування ГЛШ мо-жуть викликати i статини, що проявляють також антипролiферативнi та антиоксидантнi властивос-тi [11, 24]. Це може бути пов'язане з тим, що самi атерогенш змiни лiпiдiв кровi здатнi сприяти пато-логiчному ремоделюванню серця i судин завдяки активацп оксидантного стресу, зниженню бюдо-ступност оксиду азоту та пiдвищенню чутливост кардiомiоцитiв до потужних вазоконстрикторiв (А II, ендотелш-1) [11].
56 Артер1альна ппертенз1я, 188И 2224-1485 (рпП), ВЭИ 2307-1095 (опИпе) № 3-4 (65-66), 2019
АРТЕР1АЛБНА* Г1ПЕРТЕН31Я
Цiкавi данi в плаш можливосп впливати на структурно-функцiональнi параметри серця знай-денi останнiми роками у застосованого в цш ро-ботi метформiну. В експериментi був показаний потужний антифiброзуючий ефект цього анти-дiабетичного засобу щодо мюкарда завдяки при-гнiченню одного з основних профiброгенних та пролiферативних факторiв — трансформуючого фактора росту р1 [26, 27].
З огляду на наведеш лiтературнi данi виявле-не в дослщженш значне покращення дiастолiчног функцп ЛШ i гальмування розвитку ГЛШ та патолопчного ремоделювання ЛШ тд впливом терапп, що включала БРА II олмесартан, антагошст кальщю леркашдишн, статин (аторвастатин) та антвддабетичний препарат метформiн, е патоге-нетично обГрунтованим. Але, безумовно, одшею з ключових умов досягнення позитивного впливу на дослщжеш в робот структурно-функцiональнi параметри серця у хворих на таку поеднану пато-логiею, як АГ i ЦД 2-го типу на ™ АО, е достатня тривалють вказаноГ комбшовано'Г терапп [3, 22].
За отриманими нами даними, така тривалють повинна бути не менше н1ж один рiк. При цьому абсолютно очевидно, що пщбрану такому контингенту хворих комбшовану тератю, спрямовану на нормалiзацiю i гемодинамiчних, i метаболiчних порушень, потрiбно продовжувати далi, невизна-чено довго — протягом усього майбутнього життя пацiента зi своечасною корекщею терапп, з ураху-ванням конкретно! клжчно! ситуацп.
Дуже важливим, але тiею ж мiрою дуже склад-ним для реалiзацll компонентом терапп хворих на АГ у поеднанш з ЦД 2-го типу та АО е корекщя способу життя з оптимiзацiею фiзичног активност та нормалiзацiею дiети, що сприяе як зниженню маси тiла, так i корекцп прогностично несприят-ливих метаболiчних порушень, притаманних цим хворим.
Таким чином, у результат проведеного досль дження показано, що довготривале (однорiчне) лiкування хворих на АГ, що мае перебп у поеднанш з ЦД 2-го типу та АО, за допомогою комбь нацп БРА II олмесартану з дипдрошридиновим антагонiстом кальцiю тривалоГ дп леркашдишном та статинотерапiею (аторвастатином) i антвддабе-тичним засобом з групи бпуанщв метформiном на тлi рекомендацп щодо корекцп способу життя е достатньо ефективним в плаш антигшертензивноГ дп та призводить до суттевого покращення стану вуглеводного i лiпiдного обмшу, гальмування па-тологiчного ремоделювання ЛШ, що сприяе по-кращенню прогнозу в даного контингенту хворих.
Висновки
1. У хворих на АГ з ЦД 2-го типу на ™ АО вияв-лена висока частота розвитку патолопчних тишв ремоделювання ЛШ та ранне формування дiасто-лiчног дисфункцп ЛШ.
2. Одноpiчнa комбшована тepaпiя таких хворих, яка включае БРА II олмесартан, дипдрошридино-вий антагошст кальщю тривало! дИ леркашдишн, на фош застосування статинотерапИ (аторвастатин) i aнтидiaбeтичного препарату (метформш), проявляе високу aнтигiпepтeнзивну aктивнiсть i супроводжуеться вираженим покращенням вугле-водного i лшдного обмiну.
3. Тривале проведення комбшовано! антип-пертензивно!, гiполiпiдeмiчноï та антвддабетично! терапИ на rai адекватно! корекцп способу життя у хворих на АГ з ЦД 2-го типу та АО призводить до гальмування прогресування патолопчного ремоделювання ЛШ i покращення його дiaстолiчноï функцщ що сприяе профшактищ розвитку серце-во! недостатност у цього контингенту хворих.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтepeсiв при пщготовщ дано! стaттi.
Список лператури
1. Cifkova R. Epidemiology of hypertension. Manual of hypertension of the European Society of Hypertension. 2014. P. 1-13.
2. CipeHKO Ю.М. ApmepimbHi гтертензп при ендокринних захворюваннях. К.: Четверта хвиля, 2004. 165 с.
3. Williams B., Mancia G., Spiering W, Agabiti Rosei E. et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart J. 2018. Vol. 39. P. 3021-3104.
4. Серцево-судинш захворювання. Класифжащя, стан-дарти дiагностики та лжування. 3-те вид., переробл. i до-повн. К.: Моршн, 2018. 224с.
5. Маньковский Б.Н. Артериальная гипертензия у больных сахарным диабетом 2 типа — особенности течения и терапии. ДОМС. 2013. № 4(11). С. 10-13.
6. Koval S., Iushko K., StarchenkoT. Relations of apelin with cardiac remodeling in patients with hypertension and type 2 diabetes. Folia Medica. 2018. Vol. 60(1). P. 117-123.
7. Vysotska O.V.,KovalS.M.,Bespalov Yu.G.,PecherskaA.I., Lytvynova O.M., Dyvak A.M. Mathematical simulation of the structure of pulsed arterial pressure relations with vascular damage factors in patients with arterial hypertension. In book: Information Technology in Medical Diagnostics II. Wjcik, Pavlov& Kalimol-dayev (Eds), 2019 Taylor & Francis Group, London, ISBN 978-0-367-17769-0:pp. 47-52. doi: 10.1201/9780429057618-32.
8. Koval S.M., Snihurska I.O., Vysotska O., Strash-nenko H.M., Wojcik W., Dassibekov K. Prognosis of essential hypertension progression in patients with abdominal obesity. In book: Information Technology in Medical Diagnostics II, Wojcik, Pavlov& Kalimoldayev (Eds), 2019 Taylor & Francis Group, London, ISBN 978-0-367-17769-0: pp. 275-288. doi: 10.1201/9780429057618-32.
9. Koval S., Snihurska I., Yushko K., Lytvynova O., Bere-zin A. Plasma microRNA-133а level in patients with essential arterial hypertension. Georgian medical news. 2019. Vol. 5 (290). P. 52-59.
10. American Diabetes Association. Standards of Medical Care in Diabetes-2018. Diabetes Care. 2018 Jan. Vol. 41 (Suppl. 1). P. S1-S159.
APTEPIAJIbHA' Г1ПЕРТЕН31Я
11. Victor R.G. Systemic hypertension: Mechanisms and diagnosis. In: Braunwalds heart disease: a textbook of cardiovascular medicine. 2015. P. 934-952.
12. Коваленко В.Н. Сердечно-сосудистые заболевания и ренин-ангиотезиновая система. К.: Морион, 2013. 232 с.
13. de la Sierra A., Barrios V. Blood pressure control with angiotensin receptor blocker-based three-drug combinations: key trials. Adv. Ther. 2012. Vol. 29(5). P. 401-415. doi: 10.1007/ s12325-012-0019-7.
14. Smith R.D., Yokoyama H., AverillD.B., Cooke L., Bros-nihan K.B., Schiffrin E.L., Ferrario C.M. The protective effects of angiotensin II blockade with olmesartan medoxomil on resistance vessel remodeling (The VIOS study): rationale and baseline characteristics. Am. J. Cardiovasc. Drugs. 2006. Vol. 6(5). P. 335-42.
15. Radchenko G.D., Mushtenko L.O., Sirenko Yu.M. Influence of fixed-dose combination perindopril/amlodipine on target organ damage in patients with arterial hypertension with and without ischemic heart disease (results of EPHES trial). Vascular Health and Risk Management. 2018. Vol. 14. P. 265-278.
16. Ettehad D., Emdin C.A., Kiran A., Anderson S.G., Cal-lender T., Emberson J., Chalmers J., Rodgers A., Rahimi K. Blood pressure lowering for prevention of cardiovascular disease and death: a systematic review and meta-analysis. Lancet. 2016. Vol. 387. P. 957-967.
17. Bangalore S., FakheriR., Toklu B, MesserliF.H. Diabetes mellitusas a compelling indication for use of renin angiotensin system blockers: systematic review and meta-analysis of randomized trials. BMJ. 2016. Vol. 352. i1525.
18. Коваль С.М., Сшгурська 1.О., Пенькова М.Ю., Лт-вшова О.М., Божко В.В., Юшко К.О. Артерiальна гтертен-зiя та цукровий дiабет: питання оnтимiзацii контролю ар-терiального тиску. Артериальная гипертензия. 2018. 2(58). 9-18.
19. Ruilope L. Fixed-Combination Olmesartan/Amlodipine Was Superior to Perindopril + Amlodipine in Reducing Central
Systolic Blood Pressure in Hypertensive Patients With Diabetes. J. Clin. Hypertens. (Greenwich). 2015. P. 1-8.
20. Saseen J.J. Review of Olmesartan Medoxomil in Achieving Guideline Recommended Target BP Goals and Implications for Managed Care Current. Hypertension Reviews. 2012. Vol. 8. P. 190-195.
21. Raff U, Walker S, Ott C, Schneider M.P., Schmieder R.E. Olmesartan improves pulse wave velocity and lowers central systolic blood pressure and ambulatory blood pressure in patients with metabolic syndrome. J. Clin. Hypertens (Greenwich). 2015. Vol. 17(2). P. 98-104. doi: 10.1111/jch.12458.
22. CipeHKO Ю.М. Про Hoei европейсьт рекомендаци з apmepiaabHo'i гтпертензи тсля ix першог презентацп (коментар). Артериальная гипертензия. 2018. 3(59). 19-22.
23. Peng M.I., Jiang X.J., Dong H. et al. Lercanidipine improve renal function in patients with atherosclerotic renal artery stenosis undergoing renal artery intervention. Curr. Med. Res. Opin. 2015. Vol. 31(1). P. 177-82.
24. Драпкина О.М. Статины и риск развития сахарного диабета. Рациональная фармакотерапия в кардиологии. 2013. 4 (9). 444-447.
25. Worsley R.., Jane F., Robinson P.J., BellR.J., Davis S.R. Metformin for overweight women at midlife: a double-blind, randomized, controlled trial. Climacteric. 2015 Apr. Vol. 18(2). P. 270-7. doi: 10.3109/13697137.2014.954997.
26. Junior V.C., Fuchs F.D., Schaan B.D., Moreira L.B., Fuchs S.C., Gus M. Effect of metformin on blood pressure in patients with hypertension: a randomized clinical trial. Endocrine. 2019. Vol. 63(2). P. 252-258.
27. Sakata Y., Shiba N., Takahashi J. et al. Clinical impacts of additive use of olmesartan in hypertensive patients with chronic heart failure: the supplemental benefit of an angiotensin receptor blocker in hypertensive patients with stable heart failure using olmesartan (SUPPORT) trial. Eur. Heart J. 2015. Vol. 36. P. 915-923.
Отримано 04.08.2019 ■
Коваль С.Н.1, Старченко Т.Г.1, Юшко КА.1, Мысниченко О.В.1, Пенькова МЮ.1, Гальчинская ВЮ.1, КорнейчукИ.А.1, Щенявская О.Н.1, Литвинова О.Н.2
1ГУ «Национальный институт терапии им. Л.Т. Малой НАМН Украины», г. Харьков, Украина Национальный фармацевтический университет, г. Харьков, Украина
Динамика ремоделирования левого желудочка у больных артериальной гипертензией с сахарным диабетом 2-го типа и ожирением под влиянием одногодичной
комбинированной терапии
Резюме. Актуальность. Патологическое ремоделиро-вание левого желудочка (ЛЖ) у больных артериальной гипертензией (АГ) с сахарным диабетом (СД) 2-го типа и ожирением ассоциируется со значительным повышением сердечно-сосудистого риска и требует ранней и адекватной медикаментозной коррекции. Материалы и методы. В исследование включены 38 больных АГ 2-й степени с субкомпенсированным СД 2-го типа и абдоминальным ожирением (АО). Обследование проводили до и после одногодичной терапии блокатором рецепторов ангиотензина II олмесартаном и антагонистом кальция лерканидипином в сочетании с аторвастатином и мет-формином. Результаты. У больных выявлена высокая частота патологических типов ремоделирования ЛЖ
(концентрическая и эксцентрическая гипертрофия ЛЖ (ГЛЖ) (50 и 37 % соответственно) с развитием его диасто-лической дисфункции в 89 % случаев. Комбинированная терапия способствовала достоверному снижению выраженности ГЛЖ и частоты диастолической дисфункции. Выводы. Длительное применение олмесартана и леркани-дипина в сочетании с аторвастатином и метформином у больных АГ с СД 2-го типа и АО является эффективным методом торможения прогрессирования патологического ремоделирования ЛЖ.
Ключевые слова: артериальная гипертензия; сахарный диабет 2-го типа; ожирение; ремоделирование левого желудочка; диастолическая дисфункция; олмесартан; лерка-нидипин; аторвастатин; метформин
58
ApTepianbHa ппертенз1я, ISSN 2224-1485 (print), ISSN 2307-1095 (online) № 3-4 (65-66), 2019
APTEPIMbHA* rmEPTEH3Ifl
S.M. Koval1, T.G. Starchenko1, K.O. Yushko1, O.V. Mysnychenko1, M.Yu. Penkova1, V.Yu. Galchinska1, I.A. Korneichuk1, O.M. Shenyavska1, O.M. Lytvynova2
1L.T. Malaya Therapy National Institute of the National Academy of Medical Science of Ukraine, Kharkiv, Ukraine 2National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine
Dynamics of left ventricular remodeling in patients with arterial hypertension associated with type 2 diabetes and obesity under the influence of one-year combined therapy
Abstract. Background. Pathological left ventricular remodeling in patients with arterial hypertension combined with type 2 diabetes and obesity is associated with a significant increase in cardiovascular risk and requires early and adequate drug correction. Materials and methods. The study included 38 patients with stage 2 hypertension associated with type 2 diabetes and abdominal obesity. The examination was carried out before and after one-year therapy with angiotensin II receptor blocker olmesartan and calcium antagonist lercanidipine in combination with atorv-astatin and metformin. Results. Patients showed a high frequency of pathological types of left ventricular remodeling (concentric and eccentric left ventricular hypertrophy — 50 and 37 %,
respectively) with the development of left ventricular diastolic dysfunction in 89 % of cases. Combined therapy contributed to a significant decrease in the severity of left ventricular hypertrophy and the frequency of diastolic dysfunction. Conclusions. Long-term use of olmesartan and lercanidipine in combination with atorvastatin and metformin in patients with arterial hypertension associated with type 2 diabetes and abdominal obesity is an effective method of inhibiting the progression of pathological left ventricular remodeling.
Keywords: arterial hypertension; type 2 diabetes mellitus; obesity; left ventricular remodeling; diastolic dysfunction; olmesar-tan; lercanidipine; atorvastatin; metformin
