CC BY
25
M.F. Микитюк, О.О. Хижняк
ГШЕРТРОФIЯ Л1ВОГО ШЛУНОЧKA У XВОFИX НА AKТИВНУ AKFОМЕГAЛIЮ: KЛIНIKО-БIОXIМIЧНI TA KЛШIKО-ГОРМОНAЛЬШ KОFЕЛЯТИ
ДУ «1нститут проблем ендокринног патологИ' ím. В.Я. Данилевського НАМН Украгни», Харюв
ВСТУП
Гiпepтpoфiя лiвoгo шлyнoчкa (ГЛШ) Mae вeликe пpoгнocтичнe знaчeння зa бaгaтьox cepцeвo-cyдинниx зaxвopювaнь. Haпpиклaд, y xвopиx нa apтepiaльнy гiпepтeнзiю (АГ) ГЛШ е нeзaлeжним пpeдиктopoм poзвиткy cepцeвo-cyдинниx ycклaд-нeнь (CCУ) тa виcoкoï cMep^ocri [1]. Фpaмiнгeм-cькe дocлiджeння пoкaзaлo, щo збiльшeння ^e^ cy Ma^ мioкapдa лiвoгo шлyнoчкa (IMMЛШ) нa тлi АГ нa S0 г/м2 пpизвoдить дo пiдвищeння вiднoc-нoгo 4-piчнoгo pизикy poзвиткy CCУ y 2,21 paзy y жiнoк i в 1,73 paзy y чoлoвiкiв [2]. ГЛШ визнaнo тaкoж нeзaлeжним пpeдиктopoм poзвиткy iшeмiч-нoï xвopoби cepця (IXC), xpoнiчнoï cepцeвoï нe-дocтaтнocтi i шлyнoчкoвиx пopyшeнь pитмy. Bизнa-чeння типу ГЛШ y xвopoгo дoзвoляe oцiнити ймoвipнicть poзвиткy y ньoгo CCУ нacтyпними 10 poкaми [3]. Пoкaзaнo, щo 10^чний pизик poз-витку CCУ y xвopиx iз нopмaльнoю гeoмeтpieю ЛШ ШГЛШ) cтaнoвить 9%, з eкcцeнтpичнoю ГЛШ (ЕГЛШ) - 2S% i кoнцeнтpичнoю ГЛШ (KГЛШ) - 30%. Цe oбyмoвлюe вaжливicть paнньoï дiaгнocтики й aдeквaтнoï oцiнки cтyпeня ГЛШ для пpoвeдeння вчacниx лiкyвaльнo-пpoфiлaктичниx зaxoдiв.
Biдoмo, щo тип гeoмeтpичнoï aдaптaцiï ЛШ визнaчaeтьcя пpoфiлeм xpoнiчнoгo гeмoдинa-мiчнoгo нaвaнтaжeння: KГЛШ фopмyeтьcя внacлi-дoк нaвaнтaжeння тиcкoм, a ЕГЛШ - нaвaнтaжeння oб'eмoм [4]. Пpoтe пopяд iз тaк звaними «клacич-ними» типaми ГЛШ, внacлiдoк кoмбiнoвaнoгo впли-ву нa мioкapд нaвaнтaжeння тиcкoм тa oб'eмoм poзвивaютьcя й шш^ «нeклacичнi» вapiaнти ГЛШ. «Heклacичнi» вapiaнти гeoмeтpичнoï aдaптaцiï ЛШ cпocтepiгaютьcя y xвopиx нa aкpoмeгaлiю, y якиx y фopмyвaннi ГЛШ бepyть yчacть тaкoж виcoкi piвнi coмaтoтpoпнoгo гopмoнy (CTГ) тa iнcyлiнoпoдiб-нoгo pocтoвoгo чинникa 1 (IPЧ-1) y кpoвi тa aco-цiйoвaнi з ними iншi чинники (нaдмipнa Maca ™a, iнcyлiнopeзиcтeнтнicть, пopyшeння глюкoзнoгo гoмeocтaзy (ПГГ), лiпiднoгo oбмiнy тoщo) [5]. Poль CTГ i IPЧ-1 як мoдyлятopiв cтpyктypи тa функцп мioкapдa е дoбpe вiдoмoю [б]. Biдoмo, щo CTГ
cпpaвляe вплив нa мioкapд бeзпocepeдньo aбo oпocepeдкoвaнo чepeз IPЧ-1, нa щo вкaзye eкcпpe-ciя в кapдioмioцитax peцeптopiв як СТГ, тaк i IPЧ-1. У xвopиx нa aкpoмeгaлiю внacлiдoк впливу вито-киx piвнiв CTГ i РЧ-1 y кpoвi вiдбyвaeтьcя збть-шeння кiлькocтi тa poзмipiв кapдioмioцитiв зa paxyнoк ïx пoтoвщeння [7].
Meтoю дaнoгo дocлiджeння бyлo вивчeння y xвopиx нa aктивнy aкpoмeгaлiю чacтoти, виpaжe-нocтi тa титв гeoмeтpичнo''' aдaптaцi''' ЛШ тa ïx кopeляцi''' з пoкaзникaми глюкoзнoгo гoмeocтaзy тa лiпiднoгo oбмiнy й piвнeм apтepiaльнoгo тиcкy (AT).
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Пpoвeдeння дocлiджeння cxвaлeнo Koмicieю з питaнь eтики ДУ «^титут пpoблeм eндoкpиннo''' пaтoлoгi''' iм. B^. Дaнилeвcькoгo HAMH Укpa'''ни». Biд ycix пaцieнтiв oтpимaнo iнфopмoвaнy згoдy нa yчacть y дocлiджeннi. Oбcтeжeнo 7б (2б чoлoвiкiв i 50 ж^к) xвopиx нa aкpoмeгaлiю. B ycix oбcтeжe-ниx пpичинoю aкpoмeгaлi''' бyлa aдeнoмa гiпoфiзa, вepифiкoвaнa зa дoпoмoгoю мaгнiтнo-peзoнaнcнo''' тoмoгpaфi''' гoлoвнoгo мoзкy. Bk xвopиx y зaгaльнiй вибipцi cтaнoвив вiд 20 дo 70 po^, y cepeдньoмy 48,22±12,19 poкy, зaгaльнa тpивaлicть зaxвopювaн-ня (3T3) - вщ 1 дo 38 po^, y cepeдньoмy 144,33± ±9,97 мкяця.
Oцiнкy cтaнy клiнiкo-гopмoнaльнoгo кoнтpoлю зaxвopювaння пpoвoдили зa мiжнapoдними peкo-мeндaцiями 2000 poкy [8]. Kpитepiями aдeквaтнoгo клiнiкo-гopмoнaльнoгo кoнтpoлю зaxвopювaння були в^у^еть клiнiчниx oзнaк пpoгpecyвaння aкpoмeгaлi''', piвeнь CTГ<1,0 нг/мл i кoнцeнтpaцiя РЧ-1 y мeжax peфepeнтниx знaчeнь для вку тa cтaтi xвopoгo.
Уам xвopим пpoвeдeнo cтaндapтнe клiнiкo-лaбopaтopнe oбcтeжeння. Oцiнювaли вiк xвopoгo нa мoмeнт мaнiфecтaцi''' зaxвopювaння тa 3T3. ^e^ мacи тiлa (IMT) poзpaxoвyвaли як вiднoшeння мacи тiлa (кг) дo квaдpaтy зpocтy (м2). Oкpyжнicть тaлi''' (OT) тa oкpyжнicть а^гон (OC) вимipювaли y гopи-зoнтaльнoмy пoлoжeннi xвopoгo зa дoпoмoгoю
Таблиця 1
Критерп ступеня ппертрофп niBoro шлуночка з урахуванням товщини м1жшлуночково'|* перегородки та iндексу маси мioкарда лiвoro шлуночка
Стан ТМШП, см 1ММЛШ, г/м2
жшки чoлoвiки жшки чоловши
Норма <0,9 <1,0 <95 <115
Незначна ГЛШ 1,0-1,2 1,1-1,3 96-108 116-131
Помфна ГЛШ 1,3-1,5 1,4-1,5 109-121 132-148
Значна ГЛШ >1,6 >1,7
сантиметровой' стртки. Розраховували вщношення ОТ до ОС (ОТ/ОС). Ступшь ожиршня оцшювали за IMT згщно з критертми ВООЗ 2000 року [9].
AT вим^ювали на лтому плеч1 на рты серця за допомогою класичного механтного сф1гмо-манометра CS-110 Premium ¡з манжетою вщпо-вщного розмр п¡сля 5-10 хвилин перебування хворого у стан спокою у положены сидячи. AT розраховували як середне трьох послщовних вим^ювань. АГ д¡агностували за AT>140/90 мм рт. ст. [10]. Стутнь АГ (м'яка, пом¡рна або тяжка) визначали згщно з класиф¡кац¡ею АГ ВООЗ 1999 року [11].
Оцшку ПГГ здшснювали зг¡дно з рекомендации Американсько'' дтбетично''' асофацп 2012 року [12]. Гл^емю натще (Глю0) ¡ впродовж орального тесту толерантносп до глюкози (75 г) визначали в плазм¡ каптярно''' кров¡ глюкозооксидазним методом на анал¡затор¡ «BiosenC».
Досл¡дження р¡вня загального холестерину (ЗХС), холестерину лтопроте'Гшв високо''' щть-носп (ХС ЛПВЩ) ¡ тригл¡церид¡в (ТГ) проводили ферментативним методом за допомогою наборт «Д1АЛ1ПОН ДС» (Рос¡я) на апарат¡ «Флюорат-02-АБЛФ-Т».
Р¡вн¡ СТГ, 1РЧ-1 та ¡мунореактивного ¡нсул¡ну (IРI) в кров¡ визначали натще пкля 8-годинного голодування ¡муноферментним методом на автоматичному анал¡затор¡ StatFax 2100 за допомогою комерцшних набор¡в реагентт ф¡рми «ELISA» (DRG Diagnostics). З метою адекватно''' оцшки р¡вня IРЧ-1 у кров¡ вираховували вщсоток в¡д верхньо''' меж¡ нормального значення для стат та в¡ку хворого (1РЧ-1ULN, %).
Ультразвукове сканування серця проводили на апарат Aloka SSD-1100 (Япон¡я) у секторальному та М-модальному режимах. Вим¡рювання товщини стшок ¡ розм¡р¡в порожнин серця проводили згщно з рекомендацтми Американського ком^ету експерт¡в з ехокардюграфп [13]. Вим^ювали так¡ показники: товщина ммшлуночково''' перегородки
>122 >149
(ТМШП) ¡ задньо''' ст¡нки л¡вого шлуночка (ТЗСЛШ) у д^столу, к¡нцев¡ д¡астол¡чний (КДР) ¡ систол¡чний розм¡ри (КСР) лтого шлуночка (ЛШ). На п¡дстав¡ ехометричних величин розраховували таю показ-ники:
• маса мюкарда лiвого шлуночка (ММЛШ) за формулою [14]: ММЛШ = 1,04 х ([ТМШП +
+ ТЗСЛШ + КДР]3 - [КДР]3) - 13,6 г;
• шдекс маси мюкарда ЛШ (1ММЛШ) як вщ-ношення ММЛШ до площ¡ поверхш т¡ла хворого (S), розраховано''' за [15];
• з метою запоб^ання заниженню ступеня ГЛШ у хворих з 1МТ>25 кг/м2 використовували 1ММЛШ (г/м2,7), який розраховували за формулою [16]: 1ММЛШ = ММЛШ (г) / зркт (м)27;
• вiдносна товщина стшок (ВТС) за формулою: ВТС = 2 х ТЗСЛ1 / КДР).
Наявнкть ¡ ступ¡нь ГЛШ визначали за ТМШП ¡ 1ММЛШ згщно з доповненням до рекомендацш EAE ¡ ASE 2011 року [17] (табл. 1).
Тип ремоделювання ЛШ визначали на п¡дстав¡ оц¡нки ВТС ¡ 1ММЛШ [18] (табл. 2).
Таблиця 2
Критерп тишв ппертрофп niBoro шлуночка
Стан ВТС 1ММЛШ, г/м2
жiнки чоловши
НГЛШ <0,42 <95 <115
КРЛШ >0,42 <95 <115
КГЛШ >0,42 >95 >115
ЕГЛШ <0,42 >95 >115
Статистичний анал¡з отриманих даних проведено за допомогою програмного комплексу "Stat-graphics Plus for Windows 3.0" (Manugistic Inc. USA). Нормальнкть розпод¡лу зм¡нних визначали за тестом Шатро-Утка. Для портняння дек¡лькох
груп 13 нормальним розпод1лом змшних застосову-вали однофакторний дисперсГйний аналГз. Для статистично'Г оцГнки розбГжностей м\ж емпГричними й теоретичними частотами варГацГйного ряду засто-совували критерГй х2. Зв'язок м\ж залежними та незалежними величинами вивчали за допомогою рангово''' кореляцГГ СпГрмена (г5) Г множинного кро-кового регресГйного аналГзу. Визначали показники вГрогщносп рГзницГ (р). ПеревГрку нульових гГпотез проведено з використанням критерГ'в Р \ х2 на рты значущостГ р<0,05. ОтриманГ результати наведено у таблицях у виглядГ Х±Бх, де Х- середне арифме-тичне, Бх - стандартна похибка середнього.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
ЕхокардГографГчнГ ознаки ГЛШ виявлено у 63,2% (п=48) випадкГв. Частота АГ у груп\ з ГЛШ була вищою, н\ж у групГ без ГЛШ: 70,8% \ 42,9% (34/12) вщповщно (х2=5,79; р=0,016). У групах ¡з/без ГЛШ не виявлено в\дм\нностей у частотГ ПГГ, яка становила 52,1% \ 35,7% (25/10) в\дпов\дно (х2=1,91; р=0,017), у тому числГ частота ЦД - 43,8% Г 21,4% вщповщно.
На пГдставГ оцГнки 1ММЛШ Г ВТС в обстежених було виявлено так\ типи ГЛШ: КРЛШ - 21,05% (п=16), ЕГЛШ - 17,1% (п=13) Г КГЛШ - 46,05% (п=35). Лише у 15,8% (п=12) випадкГв була НГЛШ.
Таблиця3
КлМчна та гормонально-бюх1м1чна характеристика хворих ¡з/без г1пертрофГГ л1вого шлуночка
Параметр Без ГЛШ (п=28) ГЛШ (п=48) р
В\к, роки 43,39±2,31 48,19±1,48 0,07
1МТ, кг/м2 27,53±0,96 31,01±0,67 0,003
ОТ, см 90,68±2,47 97,16±1,82 0,04
ОТ/ОС 0,87±0,02 0,91±0,01 0,10
САТ, мм рт. ст. 131,43±3,88 148,03±3,49 0,003
ДАТ, мм рт. ст. 80,81±2,28 90,01±1,99 0,004
СТГ, нг/мл 28,38±6,91 26,42±3,80 0,79
1РЧ-1, нг/мл 590,71±76,77 588,49±55,66 0,98
1РЧ-1 % 216,77±28,65 229,71±21,51 0,72
Глю0, ммоль/л 6,27±0,45 6,90±0,41 0,32
1Р1, мкОд/мл 23,09±3,65 19,65±1,51 0,31
ЗХС, ммоль/л 5,67±0,23 5,51±0,16 0,57
ТГ, ммоль/л 1,42±0,11 1,56±0,09 0,34
ЛПВЩ, ммоль/л 1,27±0,08 1,31±0,05 0,60
Таблиця4
КлГнгчна та гормонально-бюхгмгчна характеристика хворих з урахуванням типу ггпертрофГГ лгвого шлуночка
Параметр НГЛШ (п=28) ЕГЛШ (п=13) КГЛШ (п=35) р
В\к, роки 43,39±2,31 45,15±2,84 49,31±1,71 0,10
ЗТЗ, м\с 95,11±11,48 137,23±30,70 162,66±19,64 1-30,03
1МТ, кг/м2 27,53±0,96 31,09±1,38 30,98±0,78 1-20,01 1-30,01
ОТ, см 90,68±2,47 95,58±3,23 97,77±2,22 0,11
САТ, мм рт. ст. 131,43±3,83 136,92±6,53 152,16±3,96 1-30,002
ДАТ, мм рт. ст. 80,81±2,28 83,07±3,10 92,59±2,34 1-30,001 2-30,001
СТГ, нг/мл 28,38±6,91 24,37±5,97 27,19±4,76 0,93
1РЧ-1, нг/мл 590,71±76,77 672,41±130,28 562,11±61,11 0,71
ГН0, ммоль/л 6,27±0,45 6,80±0,72 6,94±0,50 0,61
1Р1, % 23,09±3,65 18,76±2,51 20,07±1,90 0,58
ЗХС, ммоль/л 5,67±0,23 5,35±0,34 5,57±0,19 0,71
ТГ, ммоль/л 1,42±0,11 1,54±0,19 1,57±0,10 0,63
ЛПВЩ, ммоль/л 1,27±0,08 1,32±0,10 1,31±0,05 0,87
Примтка: 1-2 - значущкть в'1дм'1нностей м1ж групами НГЛШ /' ЕГЛШ; 1-3 - м1ж групами НГЛШ 1 КГЛШ; 2-3 - м1ж групами ЕГЛШ 1 КГЛШ.
Оцшка ступеня ГЛШ показала, що у 31,2% випадкГв (п=15) ГЛШ була незначною, у 12,5% (n=6) помГрною та у 56,3% (п=27) вираженою. Частота виражено'Г ГЛШ у жшок становила 61,3%, у той час як у чоловкт - 47,1%. Клштну та гормонально-бюхГмГчну характеристику хворих без ГЛШ (НГЛШ+КРЛШ) i з ГЛШ наведено у табл. 3. Xворi на акромегалГю з ГЛШ характеризувалися бiльшими значеннями антро-пометричних показникiв (IMT, ОТ та ОТ/ОС) i рiвнями CAT i ДАТ, ыж особи без ГЛШ. Виявлено асоцiацiю ГЛШ iз ЗТЗ (r=0,29; р=0,01), яка складала 177,81 ± ±19,89 мiс. i 93,48±9,59 мiс. вiдповiдно (р=0,0002).
З метою деталiзацГ'' виявлених вiдмiнностей мiж групами з/без ГЛШ проведено порГвняльний аналГз клГнГчних i гормонально-бiохiмiчних показ-никГв у групах Гз КГЛШ, ЕГЛШ i без ГЛШ (НГЛШ+КРЛШ) (табл. 4). Виявлено, що тип ГЛШ у хворих на акромегалГю залежить вщ ЗТЗ (r=0,30; р=0,008).
Таблиця5
Залежшсть морфолопчних параметр1в niBoro шлуночка вщ клшшо-лабораторних параметр1в у хворих на акрoмегалiю
Показник Чинник rs Р
вГк 0,43 0,003
ЗТЗ 0,32 0,03
1МТ 0,24 0,09
ТМШП, см ОТ ОТ/ОС 0,54 0,57 0,0005 0,0003
Глю0 СТГ 0,35 0,02
0,06 0,67
1РЧ-1 0,25 0,10
вГк 0,46 0,001
ЗТЗ 0,30 0,04
1МТ 0,30 0,04
ТЗСЛШ, см ОТ ОТ/ОС 0,51 0,54 0,0009 0,0004
Глю0 СТГ 0,34 0,02
0,02 0,88
1РЧ-1 0,23 0,13
вГк 0,27 0,07
ЗТЗ 0,29 0,05
1МТ 0,41 0,005
ММЛШ, г ОТ 0,49 0,002
ОТ/ОС 0,45 0,004
Глю0 СТГ 0,17 0,25
0,09 0,52
1РЧ-1 0,01 0,94
вГк 0,29 0,05
ЗТЗ 0,31 0,04
1МТ 0,24 0,09
1ММЛШ, г/м2 ОТ ОТ/ОС 0,30 0,35 0,05 0,02
Глю0 СТГ 0,23 0,12
0,07 0,65
1РЧ-1 0,06 0,67
НайбГльша ЗТЗ була характерною для хворих Гз КГЛШ.
Для визначення зв'язку мГж морфолопчними параметрами ЛШ i клГнГчними, бГохГмГчними та гор-мональними показниками проведено кореляцш-ний аналГз, результати якого наведено у табл. 5.
Незважаючи на вщсутнкть вщмшностей мГж групами з/без ГЛШ, а також мГж групами за типом ГЛШ, морфолопчнГ параметри ЛШ залежали вщ вГку хворого та Глю0 (для ТМШП i ТЗСЛШ). Як видно з табл. 5, морфолопчнГ параметри ЛШ в обсте-жених не залежали вщ рГвнГв СТГ i 1РЧ-1 у кровГ, що вщповщае результатам, отриманим Гншими авторами [19, 20].
З метою видтення предикторГв змГн морфолопчних параметрГв ЛШ проводили множинний покроковий регресшний аналГз, де незалежними змшними були ММЛШ, 1ММЛШ, ТМШП i ТЗСЛШ, а залежними - вГк хворого, ЗТЗ, 1МТ, САТ i ДАТ, рГвнГ СТГ, 1РЧ-1, IPI у кровГ та Глю0 (табл. 6).
Таблиця 6
Результати множинного регрессного аналiзу для незалежних змшних
Незалежш змшш Залежш змшш R2, % t р
ММЛШ 1МТ 92,9 13,62 0,00001
ЗТЗ 3,39 0,001
ЗТЗ 3,09 0,003
1ММЛШ 1МТ 93,0 2,06 0,04
САТ 2,13 0,04
1МТ 2,84 0,006
ТМШП Глю0 97,7 2,67 0,01
САТ 4,40 0,00001
1РЧ-1 2,49 0,02
ТЗСЛШ 1МТ 97,5 2,41 0,02
ДАТ 5,16 0,00001
Результати множинного регресГйного аналГзу показали, що рГвнГ СТГ i 1РЧ-1 не е незалежними предикторами змш морфологГчних параметрГв ЛШ (окрГм ТЗСЛШ). Проте 'х виключення з моделГ при-зводило до зниження значущосп Гнших показни-кГв, що дозволило зробити висновок про опосеред-кованГсть дГ'' цих гормонГв через 1МТ, АТ тощо.
Знайдено, що САТ е предиктором збтьшення 1ММЛШ i ТМШП. Причому показники САТ i ДАТ виявилися головними предикторами збтьшення ТМШП i ТЗСЛШ вщповщно. З урахуванням отри-маних результатГв можна заключити, що АГ ро-бить суттевий вклад у збтьшення 1ММЛШ у хворих на акромегалГю.
Згiднo з oтpимaними peзyльтaтaми, гoлoвним пpeдиктopoм збшьшвння ММЛШ i !ММЛШ пpaвить IMT. Як виднo з тaбл. 6, IMT y мoдeлi мнoжиннoгo peгpeciйнoгo aнaлiзy нa cтaтиcтичнo знaчyщoмy piвнi yвiйшoв y piвняння для вcix мopфoлoгiчниx пapaмeтpiв ЛШ. Bиявлeнo, щo збтьшвння IMT нa 1 кг/м2 пpизвoдить дo збшьшвння MMЛШ нa 13,62 г, a IMMЛШ - нa 2,06 г/м2, тoбтo, дocлiджeнi пoкaзники зaзнaють oднocпpямoвaниx зм1Н, мсж-ливo, п1д впливoм виcoкиx piвнiв CTГ i РЧ-1 y кpoвi y xвopиx нa aкpoмeгaлiю.
ВИСНОВКИ
1. Exoкapдioгpaфiчнi oзнaки ГЛШ виявлeнo y 63,2% випaдкiв cepeд xвopиx нa aктивнy aкpo-мeгaлiю, y т. ч. y 46,1% 1з ниx - ^ЛШ.
2. Xвopим нa aкpoмeгaлiю з ГЛШ пpитaмaннi бшь-ш1 знaчeння aнтpoпoмeтpичниx пoкaзникiв (IMT, OT i OT/OC), CAT i ДAT, н1ж xвopим без ГЛШ.
3. Bиcoкi piвнi CTГ i IPЧ-1 не e нeзaлeжними пpe-диктopaми ГЛШ y xвopиx нa aкpoмeгaлiю. Bплив CTГ i IPЧ-1 нa фopмyвaння ГЛШ y xвopиx нa aкpoмeгaлiю oпocepeдкoвyeтьcя чepeз aнтpo-пoмeтpичнi пoкaзники тa виcoкi CAT i ДAT, як1 зa peзyльтaтaми мнoжиннoгo peгpeciйнoгo aнaлiзy e пpeдиктopaми зм1н мopфoлoгiчниx пapaмeтpiв ЛШ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Bluemke D.A. The relationship of left ventricular mass and geometry to incident cardiovasculare vents: the MESA (Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis) study / D.A. Bluemke, R.A. Kronmal, J.A. Lima [et al.] / J. Am. Coll. Cardiol.- 2008. - Vol. 52, W 25. - P. 2148-2155.
2. Prognostic implications of echocardiographically determined left ventricular mass in The Framingham Heart Study / Levy D., Garrison R.J., Savage D.D., Kan-nel W.B., Castelli W.P. / N. Engl. J. Med. - 1990. -Vol. 322, W 22. - P. 1561-1566.
3. Koбaлaвa Ж.Д., Komoвcкaя Ю.В. Apтepиaльнaя гипepтoния в вoпpocax и oтвeтax: Cпpaвoчник пpaктикyющиx вpaчeй. Псд peA. чл.-кopp. PAMH B.C. Moиceeвa. - M.: «Фopтe Apт», 2002. - 100 c.
4. Pязaнoв A.C., Cмupнoвa М.Д., Юренев А.П. Гипepтpo-фия миoкapдa лeвсгс жeлyдсчкa. Bспpсcы пaтoгe-нeзa // Tep. apx. - 2000. - W 2. - P. 672-677.
5. Lombardi G. Is Growth hormone bad for your heart? Cardiovascular impact of GH deficiency and of acromegaly / G. Lombardi, A. Colao, P. Marzullo [et al.] / J. Endocrinology. - 1997. - W 155. - P. S33-S37.
6. Colao A. Systemic Complications of Acromegaly: Epidemiology, Pathogenesis, and Management / Colao A., Ferone D., Marzullo P., Lombardi G. / Endocrine Reviews. - 2004. - Vol. 25, W1. - P. 102-152.
7. Palmeiro C.R. Growth hormone and the cardiovascular system / C.R. Palmeiro, R.Anand, I.K. Dardi [et al.] / Cardiol. Rev. - 2012. - Vol. 20, №4. - P. 197-207.
8. Criteria for Cure of Acromegaly: A Consensus Statement / A. Giustina, A. Barkan, F.F. Casanueva,
F. Cavagnini // J. Clin. Endocrinol. Metabol. - 2000. -Vol. 85, № 2. - P. 526-529.
9. World Health Organization. Obesity: Preventing and managing the global epidemic. Technical report series no. 894. - Geneva: WHO, 2000. - 23 p.
10. Chobanian A.V. The Seventh Report of the Joint National Commit- to on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure: the JNC 7 report / A. Chobanian, G. Bakris, H. Black [et al.] / JAMA. - 2003.
- Vol. 289, № 19. - P. 2560-2572.
11. Guidelines Subcommittee. 1999 WHO ISH Guidelines for the management of hypertension // J. Hypertens. -1999. - Vol. 17. - P. 151-183.
12. American Diabetes Association. Diagnosis and classification of diabetes mellitus // Diabetes Care. -2012. - Vol. 35 (Suppl. 1). - S. 64-71.
13. Lang R.M. Recommendations for chamber qualification: a report from the American Society of Echo-cardiography's guidelines and standards committee and the chamber quantification writing group, developed in conjunction with the European Association of echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology / R.M. Lang, M. Biering, R.B. Devereux [et al.] / J. Am. Soc. Echocardiogr. - 2005.
- № 18. - P. 1440-1463.
14. Devereux R.B., Reichek N. Echocardiographic determination of left ventricular mass in man. Anatomic Validation of the Method // Circulation. - 1977. -Vol. 55. - P. 613-618.
15. Mosteller R.D. Simplified calculation of body-surface area // N. Engl. J. Med.- 1987. - Vol. 317, № 17. - P. 1098.
16. Poeo3a A.H. npo6^eMa MHfleKcaMMM Maccbi MMOKapfla AeBoro we^yflOMKa Ha pa3Mepb Te^a y naMMeHTOB c M36bTOMHOM MaccoM Te^a [TeKCT] / A.H. Poro3a,
E.B. O^enKOBa, H.B. fla3apeBa [m flp.] / Tep. apxMB. -2006. - № 9. - C. 92-96.
17. Barbieri A. Left ventricular hypertrophy reclassification and death: application of the Recommendation of the American Society of Echocardiography / A. Barbieri,
F. Bursi, F. Mantovani [et al.] / Eur. J. Echocardiogr. -2011. - № 5. - P. 2-9.
18. Caudoea M.A. CoBpeMeHHbe noflxoflb k oMeHKe ™-nepTpo^MM AeBoro we^yflOMKa. flM^epeHMMa^bHo-AMarHocTMMecKMe acneKTb // Tep. apx. - 2012. - № 4.
- C. 5-11.
19. Bezante G. Morphologic and functional evaluation of the left ventricle in patients with acromegaly [Text]. /
G. Bezante, S. Pestelli, G. Gnecco [et al.] / Minerva Cardioangiol. - 1990. - Vol. 38, № 1-2. - P. 11-16.
20. Terzolo M. Doppler echo-cardiographic patterns in patients with acromegaly / M. Terzolo, L. Avonto, C. Matrella [et al.] / J. Endocrinol. Invest. - 1995. -Vol. 18, № 8. - P. 613-620.
РЕЗЮМЕ Гипертрофия левого желудочка у больных активной акромегалией: клинико-биохимические и клинико-гормональные корреляты М.Р. Микитюк, О.О. Хижняк
Обследованы 76 (26 мужчин и 50 женщин) больных активной акромегалией, в возрасте от 20 до 70 лет, средний возраст 48,22±12,19 года. Эхокардио-графические признаки гипертрофии левого желудочка (ГЛЖ) выявлены в 63,2% случаев, в т. ч. в 46% - концентрическая ГЛЖ. Установлено, что высокие уровни соматотропного гормона (СТГ) и инсулиноподобного ростового фактора 1 (ИРФ-1) не являются независимыми предикторами ГЛЖ. Влияние СТГ и ИРФ-1 на формирование ГЛЖ опосредуется через антропометрические показатели и систолическое и диастолическое АД, которые являются предикторами ГЛЖ у больных акромегалией.
Ключевые слова: акромегалия, гипертрофия левого желудочка, гормон роста, инсулиноподоб-ный ростовой фактор 1.
SUMMARY
Left ventricular hypertrophy in patients with active acromegaly: clinico-biochemical and clinico-hormonal correlation M. Mykytyuk, O. Khyzhnyak
Examined 76 (26 men and 50 women) patients with active acromegaly aged from 20 to 70 years, average age 48.22±12.19 years. Echocardiography signs of hypertrophy of the left ventricular (LVH) revealed in 63.2% of patients, including 46.0% -concentric LVH. Found that high levels of pituitary growth hormone (GH) and insulin like growth factor-1 (IGF-1) were independent predictors of LVH. Influence of GH and IGF-1 on the formation of LVH mediated through anthropometric parameters and levels of systolic and diastolic blood pressure, which are predictors in patients with acromegaly LVH.
Key words: acromegaly, left ventricular hypertrophy, growth hormone, insulin like growth factor 1.
Дата надходження до редакцп 27.01.2014 p.
