CC BY
41
М.Р. Микитюк
АРТЕР1АЛЬНА Г1ПЕРТЕНЗ1Я У ХВОРИХ НА АКРОМЕГАЛ1Ю: АКЦЕНТ НА КАРД1ОВАСКУЛЯРНИЙ РИЗИК
ДУ "1нститут проблем ендокринног патологи ш. В.Я. Данилевського НАМН Украгни", Харкгв
ВСТУП
За даними епщемюлопчних дослщжень, причиною передчасноТ смерт половини хворих на акромегалю е серцево-судинна патолопя [1]. Хроычы серцево-судины ускладнення акроме-галп представлено артер^льною ппертензюю (АГ), ¡шемнною хворобою серця, кардюмюпа-тюю та порушеннями мозкового кровооб¡гу [2]. Серед останых АГ вважаеться одн¡eю з найбшьш прогностично несприятливих [3].
Частота АГ у хворих на акромегалю у 34 рази бшьша за таку у загальый популяцп [4]. B¡дзначають, що частота АГ у загал¡ хворих на акромегалю залежить вщ застосовуваних метода д¡агностики та коливаеться в¡д 18% до 60% [5, 6]. Показано, що у хворих на акромегалю з АГ е бшьшими частота кардюмюпатп з порушеннями серцевого ритму - на 12%, серцевоТ недостатност - на 8%, ¡шемнноТ' хвороби серця -на 12% ¡ гострих порушень мозкового кровооби гу - на 12% пороняно з хворими без АГ [7].
З огляду на внесок АГ у пщвищення ризику передчасноТ смерт хворих на акромегалю особ-ливоТ актуальност¡ набувають досл¡дження чин-ниюв (предиктор¡в) розвитку цього хрон¡чного ускладнення.
В Укра'Ты дос¡ не проводилося дослщжень частоти, в¡кових ¡ статевих особливостей АГ у хворих на акромегалю
Метою даного дослщження було з'ясування частоти, вкових ¡ статевих особливостей АГ у хворих на акромегалю та визначення чинниюв, як впливають на рюень артер¡ального тиску (АТ), залежно в¡д стану клнко-гормонального контролю захворювання.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Проведення досл¡дження схвалено комоею з питань етики ДУ Институт проблем ендокрин-ноТ патолог¡Т ¡м. В.Я. Данилевського НАМН УкраТни". Вщ ус¡х пац¡eнт¡в було отримано ¡н-формовану згоду на участь у дослщжены. Об-стежено 122 (75 жнок ¡ 47 чолов¡к¡в) хворих на акромегалю вком в¡д 18 до 75 роюв. Середн¡й вк хворих у загальн¡й виб¡рц¡ становив 48,22± ±12,19 року. В уск обстежених причиною акро-
мегал¡Т була аденома ппофЬа, вериф¡кована за допомогою магытно-резонансно'Т томографГТ головного мозку. За гормональною активыстю аденоми ппофгёа розпод¡лялися таким чином: ¡зольована соматотротнома (СТ) - 88 випадк¡в ¡ соматомаммотроп¡нома (СМТ) - 35.
Оцшку кл¡н¡ко-гормонального контролю захворювання проводили за м^народними рекомендац¡ями 2000 року [8]. Критертми адекватного кл¡н¡ко-гормонального контролю захворювання були р^ень СТГ <2,5 нг/мл ¡ концен-трацт ¡нсул¡нопод¡бного ростового чинника 1 (1РЧ-1) у межах референтних значень для вку та стат¡ хворого.
У^м пац¡eнтам проведено стандартне клши ко-лабораторне обстеження. Оцшювали в¡к хворого на момент маыфестацп захворювання, загальну тривалють захворювання (ЗТЗ) ¡ три-вал¡сть переднозолог¡чного пер¡оду (ТПП) - час вщ появи перших скарг до д^гностування захворювання. 1ндекс маси тта (1МТ) розрахо-вували як вщношення маси т¡ла (кг) до квадрату зросту (м2). Окружн¡сть тали (ОТ, см) ¡ окруж-ысть стегон (ОС, см) вим¡рювали у горизонтальному положены хворого за допомогою санти-метровоТ стр¡чки. 1ндекс ОТ/ОС (ЮТ/ОС) розра-ховували в у.о. Стутнь ожир¡ння оц¡нювали за 1МТ зг¡дно з критер¡ями ВООЗ 2000 року [9]. Абдомшальний тип ожиршня визначали за ОТ >80 см у жшок ¡ >94 см у чоловкв [10].
АТ вим^ювали на л¡вому плеч¡ на р^ы серця за допомогою класичного анероТдного сфк-моманометра CS-110 Premium ¡з манжетою вщ-пов¡дного розм¡ру. Bим¡рювання АТ проводили тсля 5-10 хв. перебування хворого у стаы спо-кою в положены сидячи. Р^ень АТ розрахову-вали як середне трьох послщовних вим¡рювань. АГ д¡агностували за АТ >140/90 мм рт. ст. [11]. Стутнь АГ визначали згщно з класифкацюю АГ ВООЗ 1999 року [12].
Оцшку порушень глюкозного гомеостазу здмснювали згщно з рекомендации Амери-канськоТ д¡абетичноТ асоц¡ац¡Т 2012 року [13]. Глкемю натще (ГН) визначали у плазм¡ кат-лярноТ кров¡ глюкозооксидазним методом на анал¡затор¡ "В^епС".
Чутливють до ¡нсулш-опосередкованого засвоення глюкози оц¡нювали за ¡ндексом HOMA2_%S (у.о.), функц¡ональну активн¡сть ¡нсу-лярного апарату пщшлунково'Т залози - за ¡ндексом HOMA2_%B (у.о.) ¡ ступ¡нь ¡нсулЫорезис-тентност¡ - за HOMA2-IR (у.о.), як п¡драxовували за допомогою сертифковано'Т програми HOMA Calculator v 2.2 для втьного користування [14].
Дослщження р¡вня загального холестерину (ХС), холестерину лтопротеТ'ыв високоТ щтьнос-т¡ (ХС-ЛПВЩ) ¡ тригл¡церид¡в (ТГ) проводили ферментативним методом за допомогою набора "Д1АЛ1ПОН ДС" (Pос¡я) на апарат "Флюо-рат-02-АБЛФ-Т". P¡вн¡ апол¡попротеТн¡в А1 (АпоА1) ¡ В (АпоВ) визначали ¡мЫотурбщимет-ричним методом на автоматичному анал¡затор¡ Cobas 6000 (Roche Diagnostics, Швейцарт). Обчислювали ¡ндекс АпоА1/АпоВ.
Функц¡ональний стан нирок оц¡нювали за швидюстю клубочковоТ ф¡льтрац¡Т (ШКФ) (мл/хв.), яку розраховували за формулою Кок-рофта-Голта [15]. Концентрац¡ю альбум¡ну в добовм сеч¡ визначали за допомогою тест-сис-теми "Aльбум¡н-IФA" (ООО НЛП "Гранум", Ук-раТна) ¡муноферментним методом на автоматичному анал¡затор¡ StatFax 2100. Д¡апазоном для м¡кроальбум¡нур¡Т був р^ень екскрец¡Т альбуми ну (РЕА) в¡д 30 мг/добу до 300 мг/добу.
Ptem СТГ, пролактину, IРЧ-1 та ¡мунореак-тивного ¡нсулну (IPI) у кров¡ визначали натще пюля 8-годинного голодування ¡мунофермент-ним методом на автоматичному анал¡затор¡ StatFax 2100 за допомогою комерцмних набор¡в реагент¡в ф¡рми "ELISA" (DRG Diagnostics. Ри вень I РЧ-1 представлено у вигляд¡ вщсотка в¡д верхньоТ меж¡ нормального значення для стат та вку хворого (ULN, %).
Статистичний аналю отриманих даних здй снювали за допомогою пакета прикладних про-грам "Statgraphics Plus for Windows 3.0" (Manu-gistic Inc., США). Для пор^няння дек¡лькоx груп використовували однофакторний дисперсмний анал¡з [16]. Oтриман¡ результати представлено у вигляд¡ M±SE, де M - середне, SE - стандартна похибка. Зв'язок м¡ж залежними та незалежними величинами вивчали за допомогою регрессного аналюу. M¡рою залежност або асоц^ци був кое-фщюнт кореляцГТ (r). Перев¡рку статистичних ппо-тез проводили за р¡вня значущост р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
У загальтй виб¡рц¡ хворих на акромегалю частота АГ становила 60,7% (n=74). Для пор^-няння, за даними реестр^ хворих на акромега-
лю Бельг¡Т та Iтал¡Т, частота АГ становить 41% ¡ 33% вщповщно [17, 18]. Високу частоту АГ в обстежетй виб¡рц¡ можна пояснити тим, що близько 92% хворих мали вк понад 50 роюв (рис. 1). Хвор¡ з АГ за стадюю захворювання розподи лялися таким чином: I стадт - 5,4%, II стад¡я -90,5%, III стадт - 4,1%. ОцЫка ступеня тяжкос-т¡ АГ за р^нем АТ показала, що у 45,9% випад-к¡в (n=34) була АГ 1-го ст., у 39,1% (n=29) -2-го ст. ¡ у 17,6% (n=13) - 3-го ст. Не виявлено залежност частоти АГ вщ гормональноТ актив-ност¡ аденоми г¡поф¡за. Так, у грут хворих ¡з СТ частота АГ дор^нювала 59,8%, у грут з СМТ -62,9% (х2=0,01; р=0,91).
Aнал¡з сп¡вв¡дношення чолов¡ки/ж¡нки не ви-явив значущих в¡дм¡нностей мж групами хворих без ¡ з АГ (20/27 ¡ 27/47 вщповщно, х2=0,33; р=0,57). У грут хворих з АГ Тх середтй в¡к був значуще б¡льшим, шж у хворих без АГ (40,08±1,66 року та 53,30±1,10 року вщповщно, р=0,0001). Як чолов¡ки, так ¡ ж¡нки у груп¡ з АГ виявилися значуще старшими за вком, тж у груп¡ без АГ (42,36±1,86 року та 54,36±1,44 вщ-пов¡дно проти 36,9±2,41 року та 51,4±2,07 року в¡дпов¡дно, р=0,00001).
Визначено, що у грут хворих з АГ матфес-тацт акромегал¡Т в¡дбувалася у старшому вц пор¡вняно з хворими без АГ (34,68±1,75 року та 44,78±1,31 року в¡дпов¡дно, р=0,0001). ЗТЗ на акромегал¡ю у хворих з АГ була значуще бтьшою пороняно з хворими без АГ (100,92±12,88 м¡с. ¡ 168,02±12,87 м¡с. в¡дпов¡дно, р=0,01). ТПП у гру-пах хворих з ¡ без АГ становила 46,70±6,78 мю. ¡ 69,66±0,09 м¡с. в¡дпов¡дно, р=0,08). Виявлено, що з¡ зб¡льшенням ЗТЗ у хворих на акромегалю попршуеться переб^ АГ. Так, ЗТЗ у хворих з АГ 2-го та 3-го ст. була значуще бтьшою, тж у хворих з АГ 1-го ст. (181,7±23,2 мю., 181,5±27,6 м¡с. ¡ 152,6±16,9 мю. в¡дпов¡дно, р=0,005). ТДН не позначалася на ступен тяжкост¡ АГ, на що вказуе в¡дсутн¡сть в¡дм¡нностей мж групою хворих без АГ i групами хворих з АГ р1зного ступеня (р=0,43).
i 1 23
ш 1 П 10 s5s s8sb kf &ш
« bcl xbopi 3 аг
Рис. 1. Розпод'т хворих на акромегал1ю з артер'!альною ппертенз1ею за статтю та в'!ком.
Mix трупами хворих з АГ i без АГ не виявле-но статистично значущих вiдмiнноcтей у рiвнях СТГ i 1РЧ-1 у кровi (табл. 1). Це дозволило при-пустити, що на формування АГ у хворих на ак-ромегалiю можуть впливати iншi чинники, яю визначають кардiоваcкулярний ризик: вк хворого, абдомiнальне ожирiння, порушення глю-козного гомеостазу та лтщного спектра кровi, мiкроальбумiнурiя тощо.
У грут з АГ вiдcоток хворих на ожирння був значуще бшьшим, нiж у групi без АГ (51,4% i 25,0% вiдповiдно, %2=3,68, р=0,05). Kiлькicть чоловiкiв з абдомЫальним ожирiнням у цiй гру-m була також значуще бiльшою, ыж у групi нор-мотензивних хворих (6/17, %2=4,41, р=0,04), що також пщтверджувала статистично значуща вщ-мЫнють мiж цими групами в ЮТ/ОС (р=0,01; табл. 1). За кшькютю жiнок з абдомiнальним ожирн ням групи з i без АГ не рiзнилиcя (14/30). Частота порушень вуглеводного обмiну у хворих з АГ була значуще вищою, ыж у хворих без АГ (50% i 25% вщповщно, х2=7,57, р=0,006).
Лише у 9,0% (n=11) випадкiв у загальый вибiрцi результати клiнiко-лабораторного обсте-ження вщповщали критерiям адекватного icnirn-ко-гормонального контролю захворювання. У шести хворих ремюя вщбулася пicля хiрургiч-ного л^вання акромегалií (у чотирьох випад-ках - пicля транссфено'щально'( аденомектоми, у двох - пicля юстково-пластично)' трепанацií черепа), у решти п'яти клiнiко-гормональноí компен-cацií захворювання було досягнуто на ™i терапп пролонгованими аналогами соматостатину.
Kлiнiчну та гормонально-бiохiмiчну характеристику хворих залежно вщ клЫко-гормональ-ного контролю акромегалп наведено у табл. 2.
У хворих на активну акромегалю виявлено асощацю САТ iз HOMA2-IR (r=0,24, р=0,04) i САТ i ДАТ iз рiвнем 1РЧ-1 у кровi (r=0,26, р=0,013
i r=0,28, р=0,007 вiдповiдно). З огляду на те, що мiкроальбумiнурiя е маркером серцево-су-динноí патологií [19], шукали асощацю РЕА з рiвнями СТГ i 1РЧ-1 у кровi та АТ у хворих на активну акромегалю Виявлено кореляцю РЕА з рiвнем 1РЧ-1 (r=0,27, р=0,04), САТ (r=0,67, р=0,00001), ДАТ (r=0,48, р=0,001) i HOMA2-IR (r=0,31, р=0,03).
У грут ремюя-контроль САТ i ДАТ асоцю-валися з компонентами метаболiчного синдрому. Виявлено асощащю САТ з 1МТ (r=0,41, р=0,05), ОТ (r=0,63, р=0,01), наявнicтю порушень глюкозного гомеостазу (r=0,26, р=0,01), а ДАТ - iз рiвнем ТГ (r=0,58, р=0,05) i наявнicтю порушень глюкозного гомеостазу (r=0,59, р=0,05).
За допомогою множинного регресшного аналiзу побудовано модель, яка описуе асо^а-цiю мiж САТ i трьома незалежними чинниками (1МТ, рiвень 1РЧ-1 i ТГ у кров^ та апроксимуеть-ся рiвнянням:
CAT = 70,6161 - 0,0115367х1РЧ-1 + 0,87889хв1к + + 1,29988xlMT (1).
Ця модель визначае 42,06% варiативноcтi САТ у хворих на активну акромегалш (р=0,00001). У випадку, коли до незалежних чинниюв включали РЕА, значущють рiвня 1РЧ-1 у моделi 2 знижувалася порiвняно з моделлю 1 (р=0,03 i р=0,29 вщповщно). Це дозволило зро-бити висновок, що вплив 1РЧ-1 на АТ вщбува-еться через РЕА.
ДАТ у хворих на активну акромегалю асоци ювався з 1МТ i РЕА як еквiвалента 1РЧ-1 неза-лежно вiд вiку хворого (р=0,00001). Модель визначае 31,5% варiативноcтi ДАТ i апроксиму-еться рiвнянням:
ДАТ = 49,35 + 0,07хРЕА + 0,98xlMT (2).
Таблиця 1
Клшшо-гормональна характеристика хворих на акромегал1ю (M±SE)
Показник
XBopi без АГ (n=48)
XBopi з АГ (n=74)
ОТ у чоловшв, см ОТ у жмнок, см 1ОТ/ОБ у чоловшв, у.о. 1ОТ ОБ у »iHOK. у.о. 1МТ, кг/м2 СТГ. hi мл 1РЧ-1, нг/мл ULN. %
93.25±2.28 104.50±2.49 0.04
89.10±2,73 96.70' 1.88 0.02
0.92±0.02 0.99±0.02 0.01
0.86 1 0.02 0.89' 0.01 0.11
28,22±0,70 31.39±0.59 0.001
25.0414.64 37.08' 12.36 0.4
639.48±78.29 538.82±42.71 0.22
216.41 '27.56 225.69±18.11 0.70
Таблиця 2
КлЫчна та гopмoнaльнo-бioxiмiчнa xapa^epèc™^ xâopèx на aкpoмeгaлiю з ypaxyвaнням клiнiкo-гopмoнaльнoгo кoнтpoлю (M±SE)
Показник
Активна акpомегалiя (n=111)
Ремiсiя-контpоль
(n=11)
р
Чоловки. % 34.7 (33) 54.6 (6) 0.19
АГ. % 68.4 (65) 18.2 (2) 0.001
ЦД, % 46.3 (44) 9.1 (1) 0.02
Вiк. роки 47.56± 1.24 51.63±3.65 0.29
1МТ. кг/м2 30.29±0.53 28.98±153 0.42
ОТ. см 95.85±1.40 99.00±3.63 0.42
СТГ. нг/мл 36.86±8.54 2.17±0.25 0.02
1РЧ-1. нг/мл 610.67±38.72 158.29±12.89 0.001
ULN. % 236.31 ±15.08 66.78±50.59 0.02
ГН. ммоль/л 6.71 ±0.26 4.43±0.75 0.005
HOMA2-IR. у.о. 2.52±0.13 1.47±0.43 0.02
ХС. ммоль/л 5.58±0.13 5.47±0.37 0.79
ТГ. ммоль/л 1.55±0.07 1.54±0.19 0.95
ЛПВЩ. ммоль/л 1.32±0.04 1.24±0.10 0.48
ЛПНП. ммоль/л 3.56±0.12 3.55±0.34 0.98
АпоА, /АпоВ. у.о. 1.62±0.06 1.02±0.28 0.04
рШКФ. мл/хв. 96.01±3.24 92.85±9.11 0.74
PEA. мкг/добу 102.88±10.81 56.76±29.10 0.14
Для гpyпи peмiciя-кoнтpoль пoкaзникaми, з якими acoцiюeтьcя CAT, виcтyпaли ОТ i HOMA2-IR нeзaлeжнo вiд вiкy xвopoгo (p=0,033). Дaнa мoдeль визнaчae 92,7% вapiaтивнocтi CAT y xвo-pиx цieï фупи тa aпpoкcимyeтьcя piвнянням: CAT = -202,56 - 5,5xHOMA2-IR + 1,4xOT + + 3,5xвiк (3).
Чиннишми, вiд якиx зaлeжить ДAT y фут peмiciя-кoнтpoль, були вiк xвopoгo, ОТ i piвeнь ТГ y кpoвi (p=0,05). Moдeль, щo oпиcye aco^a-цiю мiж ДAT i цими нeзaлeжними чинникaми, aпpoкcимyeтьcя piвнянням: ДAT = 34,2 - 8,4хТГ + 0,2хОТ + 0,7xвiк (4).
У цiй мoдeлi oзнaчeнi вищe чинники визнa-чaють 61,9% вapiaтивнocтi ДAT y гpyпi peмiciя-кoнтpoль.
Oтжe, peзyльтaти дocлiджeнь cвiдчaть пpo вплив IMT i piвня РЧ-1 y кpoвi нa пoкaзники AT y xвopиx нa aктивнy aкpoмeгaлiю. Bиявлeнo, щo вплив I PH-1 нa AT здiйcнюeтьcя чepeз peгyля-цiю PEA, щo дoзвoляe вiднecти xвopиx нa a^ тивну aкpoмeгaлiю дo гpyпи виcoкoгo кapдio-вacкyляpнoгo pизикy. У xвopиx нa aкpoмeгaлiю y cтaнi peмiciï aбo з aдeквaтним клiнiкo-лaбo-paтopним кoнтpoлeм зaxвopювaння нa тлi тe-
parnï пpoлoнгoвaними aнaлoгaми coмaтocтaтинy AT тaкoж acoцiюeтьcя з чинникaми, щo визнa-чaють кapдioвacкyляpний pизик, a caмe вiкoм xвopoгo, нaявнicтю aбдoмiнaльнoгo oжиpiння, piвнeм ТГ y кpoвi тa iндeкcoм HOMA2-IR. З o^ ляду нa цe дo cxeм лiкyвaння xвopиx нa aкpo-мeгaлiю ^in, включaти зaxoди з пpoфiлaктики aбo кopeкцiï вжe нaявниx чинникiв кapдioвac-кyляpнoгo pизикy.
BÈCHOBKÈ
1. Чacтoтa AГ cepeд xвopиx нa aкpoмeгa-лiю cтaнoвить 60,7%.
2. AT y xвopиx нa aктивнy aкpoмeгaлiю зa-лeжить вiд в^ xвopoгo, IMT i piвня ^Ч-1 y кpoвi.
3. Bиявлeнo, щo вплив IPЧ-1 нa AT вщбу-вaeтьcя чepeз peгyляцiю PEA, щo дoзвoляe вщ-нecти xвopиx нa aктивнy aкpoмeгaлiю дo гpyпи ви^што кapдioвacкyляpнoгo pизикy.
4. У xвopиx нa aкpoмeгaлiю y cтaнi peмiciï aбo з aдeквaтним клiнiкo-лaбopaтopним кoнтpo-лeм зaxвopювaння нa тлi тepaпiï пpoлoнгoвaни-ми aнaлoгaми coмaтocтaтинy AT тaкoж зaлeжить вiд чинникiв, щo визнaчaють кapдioвacкyляpний pизик, a caмe вiкy xвopoгo, aбдoмiнaльнoгo oœ^ piння, piвня ТГ y кpoвi тa iндeкcy HOMA2-IR.
Л1ТЕРАТУРА
1. Holdaway I.M. Excess mortality in acromegaly [Text] / I.M. Holdaway // Horm. Res. - 2007. -Vol. 68, Suppl. 5. - P. 66-172.
2. Vitale G. Cardiac abnormalities in acromegaly. Pathophysiology and implications for management [Text] / G. Vitale, R. Pivonello, G. Lombardi [et al.] / Treat. Endocrinol. - 2004. - №3. - P. 309-318.
3. AACE Acromegaly Guidelines Task Force. American Association of Clinical Endocrinologists medical guidelines for clinical practice for the diagnosis and treatment of acromegaly [Text] / D. Cook, S. Ezzat, L. Katznelson [et al.] / Endocrinol. Pract. - 2004. - №10. - P. 213-225.
4. Vitale G. Hypertension in acromegaly and in the normal population: prevalence and determinants [Text] / G. Vitale, R. Pivonello, R.S. Auriemma [et al.] / Clin. Endocrinol. (Oxf.). - 2005. - Vol. 63,
4. - P. 470-476.
5. Bondanelli M. Pathogenesis and prevalence of hypertension in acromegaly [Text] / M. Bondanelli, M.R. Ambrosio, E.C. Uberti / Pituitary. - 2001. -Vol. 4, 4. - P. 239-249.
6. Colao A. Cardiovascular consequences of early-onset growth hormone excess [Text] / A. Colao, L. Spinelli, A. Cuocolo [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metabol. - 2002. - №87. - P. 3097-3104.
7. Dupuy O. Hypertension and acromegaly in the elderly: French Registry Data [Text] / O. Dupuy, T. Petrossian, L. Bordier [et al.] // Arch. Mal. Coeur. Vaiss. - 2007. - Vol. 100, №8. - P. 660-663.
8. Criteria for Cure of Acromegaly: A Consensus Statement [Text] / A. Giustina, A. Barkan, F.F. Casa-nueva, F. Cavagnini // J. Clin. Endocrinol. Metabol. - 2000. - Vol. 85, №2. - P. 526-529.
9. World Health Organization. Obesity: Preventing and managing the global epidemic. Technical report series no. 894 [Text]. - Geneva: WHO, 2000. - 23 p.
10. Alberti K.G. The metabolic syndrome - a new worldwide definition [Text] / K.G. Alberti, P. Zim-met, J. Shaw / Lancet. - 2005. - Vol. 366, №9491. -P. 1059-1062.
11. Chobanian A.V. The Seventh Report of the Joint National Commit - to on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure: the JNC 7 report [Text] / A. Chobanian, G. Bakris, H. Black [et al.] / JAMA. - 2003. -Vol. 289, №19. -P. 2560-2572.
12. Guidelines Subcommittee. 1999 WHO ISH Guidelines for the management of hypertension [Text] // J.Hypertens. -1999. - Vol. 17. - P. 151-183.
13. American Diabetes Association. Diagnosis and classification of diabetes mellitus [Text] // Diabetes Care. - 2012. - Vol. 35, Suppl. 1. - P. 64-71.
14. www.dtu.ox.ac.uk/homacalculator/index.php/
15. Cockcroft D.W., Gault M.H. Prediction of creatinine clearance from serum creatinine [Text] // Nephron. - 1976. - Vol. 16. - P. 31-41.
16. ЛакинГ.Ф. Биометрия [Текст]: учеб. Пособие для биол. спец. вузов / Г.Ф. Лакин. - 4-е изд., пере-раб. и доп. - М.: Высшая школа, 1990. - 352 с.
17. Petrossians P. The Liege Acromegaly Survey (LAS): a new software tool for the study of acro-megaly [Text] / P. Petrossians, M. Tichomirowa,
Дата надходження до редакцП 12.08.2013 p.
A.Stevenaert [et al.] / Ann. Endocrinol. (Paris). -2012. - Vol. 73, №3. - P. 190-201.
18. Arosio M. Predictors of morbidity and mortality in acromegaly: an Italian survey [Text]/ M. Arosio, G. Reimondo, E. Malchiodi [et al.] / Eur. J. Endocrinol. - 2012. - Vol. 167, №2. - P. 189-198.
19. Weir M.R. Microalbuminuria and cardiovascular disease [Text] // Clin. J. Am. Soc. Nephrol. - 2007. -Vol. 2, №3. - P. 581-590.
РЕЗЮМЕ
Артериальная гипертензия у больных акромегалией: акцент на кардиоваскулярном риске
М.Р. Микитюк
Артериальная гипертензия (АГ) - одно из тяжелых хронических сердечно-сосудистых осложнений акромегалии. Проведена оценка клинико-биохими-ческих параметров с учетом клинико-гормонально-го контроля. Обследованные были разделены на группы: активная акромегалия (n=111) и ремиссия-контроль (n=11). Частота АГ у больных акромегалией составила 60,7%. В группе с активной акромегалией уровень инсулиноподобного ростового фактора 1 (иРФ-1) ассоциировался с систолическим (САД) и диастолическим (ДАД) артериальным давлением (r=0,26, p=0,013 и r=0,28, p=0,007 соответственно) и уровнем экскреции альбумина (r=0,27, р=0,04). Показано, что уровень ИРФ-1 в группе с активной акромегалией коррелирует с САД. В группе ремиссия-контроль и САД, и ДАД ассоциировались с возрастом больного и окружностью талии. У больных активной акромегалией АД зависит от ИРФ-1, а группе ремиссия-контроль - от факторов, определяющих кардиоваскулярний риск.
Ключевые слова: акромегалия, артериальная гипертензия, кардиоваскулярный риск.
SUMMARY
Arterial hypertension in patients with acromegaly: emphasis on the cardiovascular risk M. Mykytyuk
There are several complications of the cardiovascular system caused by acromegaly, especially arterial hypertension (AH). To evaluate AH characteristics in patients with cured-controlled (n=11) acromegaly and with the active disease (n= 111). AH was detected in 60,7% of patients. Subjects with active disease showed a positive correlation between IGF-1 and systolic (SBP) and diastolic (DBP) blood pressure (BP) levels (r=0,26, p=0,013) and (r=0,28, p=0,007, respectively), and a positive correlation between insulin like growth factor 1 (IGF-1) and urinary albumin excretion rates (r=0,27, р=0,04). In patients with active disease, IGF-1 was a predictor of SBP. For individuals with cured-controlled disease, waist circumference and age were the predictors associated with SBP and DBP. Our findings suggest that BP levels in patients with active acromegaly are very similar, and depend on excess IGF-1. However, once the disease be comes controlled and IGF-1 levels decrease, their BP levels will depend on the other cardiovascular risk factors.
Key words: аcromegaly, arterial hypertension, cardiovascular risk.
