CC BY
18
C2> ■ gj ® Клшчна тиреоíдологiя
/Clinical Thyroidology/
International journal of endocrinology
УДК 616.71 007.15 07 08+ 616.43/.45-07-08-084 DOI: 10.22141/2224-0721.13.4.2017.106655
Булдипна Ю.В., Терехова Г.М., Болгов М.Ю., Федько Т.В.
ДУ «1нститут эндокринологи та обмну речовин 1м. В.П. Комсаренка НАМН Укра'Тни», м. КиТв, УкраТна
Патолопя щитоподiбноT залози у пащенпв з акромегалieю: огляд л^ератури та власш дослiдження
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:267-70. doi: 10.22141/2224-0721.13.4.2017.106655
Резюме. Проведено анал'з медично)' науково)' лтератури та ретроспективний анал'з медично)' документа.цихворих, як перебували в клiнiцi ДУ «1нститут ендокринологп та обмну речовин ¡м. В.П. Комсаренка НАМН Укра)ни» з метою дослдження тирео)'дно)' патологи у хворих на акромегал':ю. За даними м'жнародних. дослджень, найбльшу частку в структурi тирео)'дно)'патологи хворих на акромегал':ю становить багатовуз-ловий зоб, а частота випадкв раку щитопо^бно)' залози (ЩЗ) перебувае в межах вд 3 до 12,5 %. Серед хворих на акромегал':ю, як лкувались у клiнц мституту, патолопя ЩЗ спостергалась у 97,7 % па^ен^в, при цьому частка багатовузлового зоба дор'внювала 51,2 %, авто'мунного тирео)диту — 13,9 %, раку ЩЗ — 4,6 %. З цього випливае висновок щодо необ^дност постйного монторингу стану ЩЗ у хворих на акромегал':ю для своечасно) дагностики та лкування, особливо це стосуеться ризику розвитку раку ЩЗ. Ключовi слова: акромегал'я; багатовузловий зоб; рак щитопо^бно)'залози
Акромегалiя — тяжке нейроендокринне захво-рювання, обумовлене хрошчною гшерпродукщею соматотропного гормону (СТГ) у хворих 1з завер-шеним ф1зюлопчним ростом, яке характеризуемся патолопчним диспропорцшним перюстальним ростом юсток, хрящ1в, м'яких тканин, внутршшх оргашв, а також порушенням морфофункщональ-ного стану серцево-судинно!, легенево! системи, периферичних ендокринних залоз 1 р1зних ввддв ме-табол1зму.
Епщемюлопчних даних про реальну пошире-шсть акромегалп небагато насамперед через те, що перюд в1д появи перших ознак захворювання до встановлення д1агнозу може становити вщ 5 до 15 роюв. У 80-90-х роках минулого стор1ччя поши-рен1сть акромегалп оц1нювалась як 40—60 випадюв на 1 млн населення. Зг1дно з даними мiжнародних реестр1в, поширен1сть акромегалп становить вщ 40 до 125 пац1ент1в на 1 млн населення. Але остан-шми роками при застосуванн1 активного пошуку виникають повщомлення про значно бшьшу поши-рен1сть ще! патологи. Наприклад, у Бельги в 2006 р. було зареестровано понад 100 хворих на 1 млн населення, у Шмеччиш — вщ 70 пащенпв (за звер-ненням) до 1024 (при активному пошуку); в 1слан-
дГi зафiксовано 126 хворих, 1спанп — 16—76 хворих на 1 млн [1]. На жаль, в Украш точш даш про по-ширенiсть акромегалп наразi вiдсутнi.
Першi повiдомлення про зв'язок мж акромега-лieю та розвитком зоба припадають на 30-Ti роки ХХ сторiччя. Так, у 1936 р. Herrmann et al. провели обстеження 73 хворих на акромегалго i вщзначи-ли, що майже в усiх пацieнтiв спостерiгався зоб [2], що був дiагностований у 82,2 % пащенпв, якi лжу-вались з приводу акромегалп, та у 90,4 % пащенпв з активною стад!ею хвороби, в той час як у конт-рольнш груп1 це число становило 18,1 %. Трапляють-ся поодинок1 дослщження щодо впливу тривалостi пперсекрецп СТГ на розвиток тиреоiдно'i патологи. В 1997 р. N.W. Cheung et al. [3] встановили, що при меншш тривалост захворювання спостерпаеться розвиток дифузного зоба, а надалi, в умовах постно! пперсекрецп шсулшопод!бного фактора росту-1 (1ФР-1) i його впливу на ЩЗ, розвиваеться вузловий зоб. Проведенi в подальшому дослщження пiдтвердили факт, що збiльшення ЩЗ при акромегалп та розвиток вузлового/багатовузлового зоба зале-жать в1д збшьшення р1вня 1ФР-1, оск1льки було ви-явлено, що пацiенти з бшьшим рiвнем 1ФР-1 мають 61льш1 розм1ри зоба [4—6]. Метааналiз, проведений
© <^жнародний ендокринологiчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Булдипна Ю.В., ДУ «1нститут ендокринологп та обмшу речовин iM. В.П. KoMicapeHKa НАМН Украши», вул. Вишгородська, 69, м. КиТв, 04114, УкраТна; e-mail: shlyakhtychserg@gmail.com
For correspondence: Yu. Buldygina, State Institution "V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism NAMS of Ukraine", Vyshgorodska st., 69, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: shlyakhtychserg@gmail.com
Wolinski et al. в 2014 р. [7], продемонстрував збшь-шення кшькосп новоутворень ЩЗ у пацieнтiв з акромегалieю (включаючи злоякiснi), порiвняно i3 загальною популяцieю (табл. 1).
Результати ретроспективного дослщження, про-веденого турецькими вченими в 2014 р. [8], засвщ-чили, що при акромегалИ найчастiше спостерiгався багатовузловий еутиреощний зоб, а юльюсть випад-кiв раку ЩЗ становила 7,8 % (табл. 2).
В аналопчному дослщженш, яке включало аналiз структури та частоти тиреоïдноï патологИ у 106 па-
цieнтiв з акромегалieю, було продемонстровано, що найбшьшу частку серед патологи ЩЗ становив саме багатовузловий нетоксичний зоб (табл. 3) [9].
Росшсью дослщники [10] вивчали частоту роз-витку новоутворень ЩЗ у 125 пащенпв з акромега-лieю (групу контролю становили 324 особи). Отри-манi результати свiдчили про ютотне збiльшення частоти захворювань ЩЗ, зокрема раку, у пащенпв з акромегалieю, особливо цей ризик пiдвищений у оаб чоловiчоl статi незалежно вщ вiку, тривалостi хвороби та рiвнiв 1ФР-1 (табл. 4).
Таблиця 1. Метаанал'з частоти раку щитоподбноï залози у хворих на акромегалю (Wolinski et al., 2014)
Дослщження з групою контролю Пащенти з акроме-галiею Випадки раку ЩЗ у rpyni пащен^в з акромегалiею Контрольна група Випадки раку ЩЗ у контрольна rpyni Сшввщношення
Dos Santos et al., Pituitary. 2013; 16: 109-114 124 9 (7,25 %) 263 (здоров^ 2 (0,76 %) 9,5 (2,2-48,0)
Herrmann et al., Clin. Endocrinol. Diabet. 2004; 112: 225-230; retrospective 73 4 (5,5 %) 199 (здоров^ 0 25,8 (1,4-486,0)
Gasperi et al., J Endocriol. Invest 2002; 25: 240-245 258 3 (1,16 %) 150* 1 (0,66 %) 1,7 (0,2-16,9)
Popovic et al., Clin. Endocrinol (Oxf) 1998; 49: 441-445; retrospective 220 3 (1,36 %) 248* 0 8,0 (0,4-155,7)
Barzilay et al., Arch Intern. Med. 1991; 151: 1629-1632; retrospective 87 2 (2,3 %) 198* 0 11,6
Примтка: * — XBopi з пролактин-секретуючими аденомами.
Таблиця 2. Ретроспективний aHani3 патологи щитопод'бно)' залози у 64 хворих на акромегалю (Dogan S. et al., 2014)
Багатовузловий зоб Вузловий зоб Токсичний багатовузловий зоб Аденома з кл^ин Гюртля Дифузний зоб Рак ЩЗ Нетирео'щы хвороби
31 (48,4 %) 6 (9,4 %) 1 (1,6 %) 1 (1,6 %) 9 (14,1 %) 5 (7,8 %) 11 (17,1 %)
Таблиця 3. Ретроспективний анал'з патологи щитопод 'бно) залози у 106 хворих на акромегалю (Uchoa H.B. et al., 2013)
Багатовузловий зоб Вузловий зоб Коло'щш кiсти чи гетеpогеннiсть тканини Дифузний зоб Норма
34 (32,5 %) 8 (7,5 %) 22 (20,6 %) 11 (10,4 %) 31 (29 %)
Таблиця 4. Пор'вняльна характеристика нозолопчних форм патологи щитоподбноi залози мiж досл'щжуваними групами за статевою ознакою (Князева О.В. та ствавт., 2015)
Захворювання ЩЗ Пацiенти з акpомегалiею Група контролю
Група в цшому Чоловши, n = 40 Жшки, n = 85 Група в цшому Чоловши Жшки
% Абс. % Абс. % % Абс. % Абс. %
Вузловий зоб 20,8 5 12,5 21 24,7 12,3 7 7,29 33 14,47
Дифузний зоб 20 9 22,8 16 18,8 8,6 14 14,58 14 6,14
Змшаний зоб 36,8 18 45 28 32,9 6,17 7 7,29 13 5,7
Рак ЩЗ 11,2 5 12,5 9 10,5 1,85 2 2,08 4 1,75
Всього 88,8 37 92,5 74 87,1 29,02 30 31,24 64 28,1
Патолопчш змiни не виявлеш 11,2 3 7,5 11 12,9 70,98 66 68,76 164 71,9
Таким чином, аналiз iснуючих закордонних доедает щодо тиреощно! патологи у хворих на акромега-лго вказуе на 11 значну поширешсть i рiзноманiтнiсть. В Украiнi стан ЩЗ при акромегалл! досi не вивчався, що й обумовило проведення нашого дослщження.
Мета дослщження — оцшка частоти та розподiлу нозолопчних форм патологи ЩЗ, частоти злояюс-них новоутворень, аналiз функцiонального стану ЩЗ у хворих з акромег^ею на пiдставi ретроспективного аналiзу медично! документацн.
Матерiали та методи
Дослщження проводилось у клшщ ДУ «1нститут ендокринологп та обмшу речовин 1м. В.П. Комюарен-ка НАМН Украши» шляхом анал1зу медично! докумен-тацй' хворих, як! обстежувались з метою встановлен-ня/тдтвердження д1агнозу «акромегал1я» упродовж останшх 10 роюв. У хворих на акромегал1ю досль джувався структурний i функцюнальний стан ЩЗ.
Для визначення об'ему та структури ЩЗ проводилось пальпаторне й ультразвукове дослщжен-ня за стандартною методикою (апарати Toshiba SSA-580A та Ultima PA ГРИС. 941217.01343 ИЗ). Оцшювання розмiрiв ЩЗ за даними пальпацп здш-снювалося згщно з рекомендацiями Всесвгтньо! ор-гашзацц охорони здоров'я 2001 року. За наявност вогнищевих утворень виконувалася тонкоголкова асшрацшна пункцiйна бiопсiя пiд контролем ехо-графп у положеннi хворого лежачи на спиш.
Оцiнювання функцiонального стану ЩЗ проводилось шляхом визначення вмюту гормошв (тирео-тропного гормону (ТТГ), вiльного тироксину (вТ4), вшьного трийодтиронiну (вТ3)) у сироватцi венозно! кровi методом радiоiмунологiчного аналiзу за до-помогою стандартних наборiв фiрми Immunotech (Чех1я), за яких нормальш значення ТТГ знахо-дяться в iнтервалi 0,17—4,05 мМО/л; вТ4 — в ш-тервалi 11,5—23,0 пмоль/л; вТ3 — в iнтервалi 2,5—5,8 пмоль/л. Антитша до тиреощно'1 перокси-дази (ТПО) також визначались радгамунолопчним методом за допомогою стандартного набору фiрми Immunotech (Чех1я). Нормальними вважаються значення антитш до ТПО вщ 0 до 100 МО/мл.
Уам хворим на акромегалiю визначались вмют СТГ та 1ФР-1 за допомогою стандартних наборiв фiрми Immunech Bio (Чехiя).
Результати
Для виконання поставлених завдань досль дження була проаналiзована медична документа-цiя 86 пащенпв з акромегалiею, серед яких було 20 (23,2 %) чоловЫв i 66 (76,7 %) жшок вiком вщ 22 до 88 роюв (у середньому 56,8 ± 1,54 року). Три-валiсть захворювання на момент початку досль дження коливалася вщ 1 до 15 роюв i в середньому становила 6,0 ± 1,2 року.
Серед загально! кiлькостi хворих у 64 (74,4 %) па-цiентiв спостериалась активна стадiя захворювання, у 22 (25,6 %) пащенпв — ремю1я (пiсля проведеного хiрургiчного чи комбшованого лiкування).
При дослiдженнi структурного та функцю-нального стану ЩЗ було встановлено, що тшьки у 2 (2,3 %) хворих iз 86 обстежених не було виявле-но патологи ЩЗ. Решта пащенпв мала тиреопатп, що представленi за нозолопями (табл. 5). Загалом у бшьшосп хворих на акромегалiю переважав бага-товузловий еутиреощний зоб (51,2 %), розмiри яко-го коливались вщ 11,49 до 123,34 см3 i в середньому становили 38,88 ± 3,47 см3. Розмiри вузлових утворень коливались вщ 5 до 68 см3.
Обговорення
При ретроспективному вивченш цитолопчних дослщжень отримано таю даш: у 68,2 % випадюв ви-явлений аденоматозний вузол або вузловий зоб з аде-номатозною гiперплазiею фолiкулярного епiтелiю, у 2,3 % — вузловий зоб з Б-клгтинною метаплазiею, у 29,5 % — юстозно змiнений вузол. Отримаш нами данi пiдтверджують результати аналопчних шо-земних дослiджень [3—9], що вказують на перевагу саме багатовузлового еутиреощного зоба в структурi тиреощно'1 патологи у хворих на акромегалш. При проведеннi нашого дослiдження у 4 (4,6 %) хворих на акромегалш виявлено рак ЩЗ: у двох випадках — патлярну карциному, в одному випадку — фолжу-лярну карциному i в одному — медулярний рак.
Таблиця 5. Нозологiчнi форми тиреощно)' патологи у хворих на акромегалю
Нозолопя Абсолютна кшьмсть хворих %
Багатовузловий зоб 44 51,2
Вузловий зоб 6 6,9
Дифузний еутиреощний зоб 6 6,9
Автамунний тирео'щит (з дифузною залозою та вогнищевими утвореннями) 12 13,9
Дифузний токсичний зоб 2 2,3
Пюляоперацмний гiпотиреоз 7 8,1
Рак ЩЗ 4 4,6
Вторинний ппотиреоз 2 2,3
Гiпоплазiя ЩЗ 1 1,2
Норма 2 2,3
Всього 86 100
Висновки
1. Патолопя ЩЗ спостерiгаеться у 97,7 % хворих на акромегалш.
2. У структур! тиреощно! патологи переважав багатовузловий еутиреощний зоб (51,2 %), рак ЩЗ спостериався у 4,6 % хворих на акромегалш.
3. Постшний мон1торинг стану ЩЗ у хворих на акромегалш е необхщним для своечасно! дiа-гностики та л^вання тиреопатiй, особливо це актуально у зв'язку з ризиком розвитку раку ЩЗ.
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нють конФл1кту iнтересiв при пщготовщ дано! статп.
References
1. Pronin VS, Chubrova NA, Pronin EV, Kotliarevs-kaya EI. Prevalence and curative manual in acromegaly. Meditsinskiy sovet. 2014;11:70-4. (In Russian). doi: 10.21518/2079-701X-2014-11-70-75.
2. Herrmann BL, Baumann H, Janssen OE, Gorges R, Schmid KW, Mann K. Impact of disease activity on thyroid disease in patients with acromegaly: basal evaluation and follow-up. Exp Clin Endocrinol Diabetes. 2004;112(5):225-30. doi: 10.1055/s-2004-817967.
3. Cheung NW, Boyages SC. The thyroid gland in acromegaly: an ultrasonographic study. Clin Endocrinol (Oxf). 1997May;46(5):545-9. PMID: 9231049.
4. Scacchi M, Andrioli M, Carzaniga C. et al. Elasto-sonographic evaluation of thyroid nodules in acromegaly. Eur J Endocrinol. 2009;161:607-13. doi: 10.1530/eje-09-0558.
5. Tramontano D, Cushing GW, Moses AC, Ingbar SH. Insulin-like growth factor-1 stimulates the growth of rat thyroid cells in culture and synergizes the stimulation of DNA synthesis introduced by TSH and Graves'-IgG. Endocrinology. 1986Aug;119(2):6940-2. doi: 10.1210/endo-119-2-940.
6. Miyakawa M, Sagi M, Tsushima T, Wakai K, Shisume K. Thyroid volume and serum thyroglobulin levels in patients with acromegaly; correlation with plasma insulinlike growth factor I levels. J Clin Endocrinol Metab. 1988 Nov;67(5):215-20. doi: 10.1210/jcem-67-5-973.
7. Wolinski K, Czarnywojtek A, Ruchala M. Risk of thyroid nodular disease and thyroid cancer in patients with acromegaly — meta-analysis and systematic review. PLoS One. 2014 Feb;9(2):e88787. doi: 10.1371/journal. pone.0088787.
8. Dogan S, Atmaka A, Dagdelen S, Erbas B, Erbas T. Evaluation of thyroid diseases and differentiated thyroid cancer in acromegalic patients. Endocrine. 2014;45(1):114-121. doi: 10.1007/s12020-013-9981-3.
9. Uchoa HB, Lima GA, Correa LL, Vsdal AP, Cavallieri SA, Vaisman V, Buesku A, Gadelha MR. Prevalence of thyroid disease in patients with acromegaly: experience of a Brazilian center. Arq Brazil Endocrinol Metab. 2013;57(9):685-90. doi: 10.1590/S0004-27302013000900003.
10. Kniazeva OV, Molitvoslovova NN, Rozhinska-ya LYa. Prevalence of newly diagnosed thyroid formations. Klinicheskaya i eksperimental'naya tireoidologiya. 2015;11(3):34-37. (In Russian).
OTpuMaHO 20.06.2017 ■
Булдыгина Ю.В., Терехова Г.М., Болгов М.Ю., Федько Т.В.
ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комисаренко НАМН Украины», г. Киев, Украина
Патология щитовидной железы у пациентов с акромегалией: обзор литературы и собственные исследования
Резюме. Проведен анализ медицинской научной литературы и ретроспективный анализ медицинской документации больных, находившихся в клинике ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комисаренко НАМН Украины» с целью исследования тиреоидной патологии у больных акромегалией. По данным международных исследований, наибольшую долю в структуре тиреоидной патологии составляет многоузловой зоб, а частота случаев рака щитовидной железы (ЩЖ) колеблется от 3 до 12,5 %. Среди больных акромегалией, ле-
чившихся в клинике института, патология ЩЖ наблюдалась у 97,7 % пациентов, при этом частота случаев многоузлового эутиреоидного зоба составила 51,2 %, аутоиммунного тиреоидита — 13,9 %, рака ЩЖ — 4,6 %. Таким образом, необходим постоянный мониторинг состояния ЩЖ у больных акромегалией для своевременной диагностики и лечения тиреопатий, особенно это касается риска развития рака ЩЖ.
Ключевые слова: акромегалия; многоузловой зоб; рак щитовидной железы
Yu.V. Buldygina H.M. Terekhova, M.Yu. Bolgov, T.V. Fedko
V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Thyroid pathology in patients with acromegaly: review of literature and own researches
Abstract. The analysis of medical scientific literature and retrospective analysis were performed using medical documents of patients treated in the clinic of the State Institution "V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine", in order to study a thyroid pathology in acromegalic patients. In accordance with data of international studies, the multinodular goiter constitutes the biggest part in the structure of thyroid pathology of acrome-galic patients, and the incidence of thyroid cancer ranges from
3 to 12.5 %. Among acromegalic patients who were treated in this clinic, the thyroid pathology was observed in 97.7 % of patients, and the part of multinodular goiter made up 51.2 %, autoimmune thyroiditis — 13.9 %, thyroid cancer — 4.6 %. It may be concluded that it is necessary to evaluate on a constant basis the condition of thyroid gland in acromegalic patients for timely diagnosis and treatment, especially in terms of thyroid cancer risk.
Keywords: acromegaly; multinodular goiter; thyroid cancer
