CC BY
24
М.Р. Микитюк, О.О. Хижняк, Т.Н. Сулима
СТАН ВУГЛЕВОДНОГО ОБМ1НУ ТА ЧУТЛИВ1СТЬ ДО 1НСУЛ1НУ У ХВОРИХ НА АКРОМЕГАЛ1Ю З КОНКОМ1ТАНТНОЮ ГШЕРПРОЛАКТИНЕМ1СЮ
ДУ 'Институт проблем ендокринно'г патологи ím. В.Я. Данилевського АМН Украти", Харкгв
ВСТУП
Досягнення молекулярноТ бюлогп дозволили скласти уяву про походження бтьшост гормонально активних аденом г1поф1за [1]. Вщо-мо, що причиною розвитку акромегалп може бути як ¡зольована соматотротнома, так i зми шана аденома, що походить ¡з двох рiзних титв клiтин аденогiпофiза - соматотрофiв, як про-дукують соматотропний гормон гiпофiза (СТГ), i лактотрофiв, якi продукують пролактин (ПРЛ) [2]. За даними M. Mercado i ствавт., конкоми тантну гiперпролактинемiю за результатами гормонального обстеження дiагностують у 20% хво-рих на акромегалiю з мiкроаденомою i у 40% з макроаденомою гiпофiза [3]. Пперпролактине-мiя додае певних особливостей до кл^чно)' кар-тини акромегалiï, ïï переб^ та прогнозу. Так, Wang M. i ствавт. показали, що наявнють кон-комiтантноï гiперпролактинемiï зумовлюе ран-ню матфестацю та незначну вираженють мор-фологiчних ознак акромегалiï [4]. ^¡м цього, у хворих на акромегалю з конкомiтантною ппер-пролактинемieю рiвень СТГ нижчий, а розмiри аденоми гiпофiза бiльшi, нiж у хворих з ¡зольо-ваною пперсекре^ею СТГ.
Фiзiологiчнi ефекти СТГ i ПРЛ i пов'язан з |'х патологiчною гiперсекрецieю гормонально-ме-таболiчнi порушення в органiзмi людини добре вiдомi [5]. Mеханiзми одночасного впливу ппер-соматотропiнемiï та гiперпролактинемiï на фор-мування хронiчних ускладнень акромегалiï, зокрема порушень глюкозного гомеостазу, за-лишаються досi не з'ясованими. Значення ^eï проблеми полягае в тому, що за сво'|'м впливом на вуглеводний обмЫ супрафiзiологiчнi рiвнi СТГ i ПРЛ можуть справляти як синерпчт, так i ан-тагонiстичнi ефекти.
Метою дослщження було вивчення стану вуглеводного обмну та чутливостi до ¡нсулЫу у хворих на акромегалю залежно вiд наявностi конкомiтантноï пперпролактинемп.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Обстежено 106 хворих на акромегалю (69 жнок i 37 чолов^в), у тому чи^ 21 - на акромегалю de novo, вком вщ 18 до 75 рокiв. Дiаг-ностику захворювання у випадку акромегалп de novo та оцiнку стану клЫко-гормонально!' ремi-сiï захворювання проводили у вщповщност до консенсусу 2000 року [6].
За результатами гормонального обстеження хворих розподшили на двi групи: група 1 (n=74) - з iзольованою соматотропiномою (СТ) i група 2 (n=32) - ¡з соматомаммотропiномою (СМТ). До контрольно'|' групи, порiвнянноï за статевим i вковим складом, увiйшли 34 здоровi особи.
Оцiнку стану вуглеводного обмЫу здiйсню-вали на пiдставi результат дослiдження глiке-мiï натще та впродовж проведення орального тесту толерантной до глюкози пiсля стандартного навантаження глюкозою (75 г) у хворих без цукрового дiабету (ЦД), а також рiвня глiко-ваного гемоглобЫу (HbAc1). Глiкемiю натще та тсля перорального навантаження глюкозою ви-значали в капiлярнiй кровi глюкозооксидазним методом на аналiзаторi глюкози "Biosen C" (Hi-меччина); рiвень HbAc1 - фотоколориметрич-ним методом з використанням наборiв АТ "Реагент" на апара^ "Флюорат-02-АБЛФ-Т" (РФ).
Кров для гормонального дослщження отри-мували натще з лктьово'( вени. Рiвнi СТГ, ПРЛ та iнсулiноподiбного ростового фактора (1РФ-1) ви-значали ¡муноферментним методом на автоматичному аналiзаторi Stat Fax 2100 за допомо-гою стандартних наборiв реагентiв фiрми "ELISA" (DRG Diagnostics, США) i DRG Instruments GmbH (Ымеччина) для визначення рiвня ¡мунореактивного ¡нсулну (1Р1).
Чутливiсть до iнсулiн-опосередкованого за-своення глюкози оцiнювали за ¡ндексом HOMA2_S%, функцiональну активнiсть ¡нсуляр-ного апарату тдшлунково'( залози - за
Н0МА2_В%, стутнь ¡нсулнорезистентност - за Н0МА2-1Я, як¡ розраховували за допомогою сер-тиф¡кованоí програми НОМА Оа!си!а1ог у2.2 для в¡льного користування [7].
Статистичний анал¡з даних зд¡йснювали за допомогою пакета прикладних програм "Б1а1-дгарМсэ Р!иэ for Windows 3.0" (Мапид1эйс 1пс., США). Для пор^няння показник¡в дек¡лькох груп використовували однофакторний дисперсмний анал¡з [8]. 0триман¡ результати наведено у ви-гляд¡ М±БЕ, де М - середне, БЕ - стандартна похибка. Зв'язок мж залежними та незалежни-ми величинами вивчали за допомогою регре-с¡йного аналгёу. М¡рою залежност¡ або асоц¡ац¡í були коефщюнт кореляц¡í г ¡ коефщюнт детер-м¡нац¡í Я2. Перев¡рку статистичних ппотез проводили за р^ня значущост¡ р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За результатами лабораторного обстежен-ня в усж обстежених було д^гностовано актив-ну форму захворювання (табл. 1).
У загальнм виб¡рц¡ хворих на акромегалю, без урахування гормонально!' активной адено-ми, порушення вуглеводного обмЫу р¡зного сту-пеня д^гностовано у 46 обстежених (43%), у тому чи^ у 32,7% випадюв - цукровий д¡абет. Детальний аналЬ частоти та структури виявле-них порушень глюкозного гомеостазу в дослщ-жуваних групах не виявив статистично значу-щих в¡дм¡нностей м¡ж ними (%2=0,12; р=0,7; табл. 2).
Результати аналгёу особливостей стану вуглеводного обмну у хворих досл¡джуваних груп наведено у таблиц 3.
Визначено, що у хворих груп 1 ¡ 2 без порушень вуглеводного обмну р^ень 1Р1 та ¡ндекси Н0МА2_В% ¡ Н0МА2_1Я були статистично зна-чуще б¡льшими пороняно з¡ здоровими. Це свд чить про пщвищення секреторной' активност¡ ¡нсулярного апарату п¡дшлунковоí залози внас-лщок ¡нсул¡норезистентност¡. У цих групах спо-стер¡галася тенденц¡я до зниження здатност до ¡нсул¡н-опосередкованого засвоення глюкози, що вказуе на пов¡льне зменшення чутливост рецептор¡в периферичних тканин до ¡нсулну (р=0,1). Отже, у хворих на акромегалю без порушень глюкозного гомеостазу незалежно вщ наявност¡ конком^антно'( г¡перпролактинем¡í стан вуглеводного обм¡ну характеризувався пщ-вищенням секреторноí активност¡ Р-кл™н пщ-шлунковоí залози, що слщ розглядати як адап-тивну реакцю орган¡зму на зростаючу потребу в ¡нсулЫ внасл¡док ¡нсул¡норезистентност¡.
У хворих на акромегалю з порушеннями вуглеводного обмЫу незалежно в¡д наявност кон-ком¡тантноí г¡перпролактинем¡í чутлив¡сть до ¡нсулн-опосередкованого засвоення глюкози була значуще нижчою пороняно з¡ здоровими (р=0,01). У хворих групи 1 ¡ндекс Н0МА2_В% в¡дображав зниження функц¡онального резерву ¡нсулярного апарату пщшлунково)' залози (р=0,02), що призвело до кл¡н¡чноí маыфестацп порушень глюкозного гомеостазу. Сл¡д наголо-
Таблиця 1
Результати гормонального обстеження хворих на акромегал1ю (М±БЕ)
Показник Здоровi (п=34) Група 1 (п=74) Група 2 (п=32)
СТГ, нг/мл 0,90±3,90 17,93±13,961) 31,49±21,611)
ПРЛ, мМО.мл 288.71 | 147,4 283,95±153,13 2067,531 1720,83
1РФ-1, нг/мл 269,33±62,96 510,94±293,752) 635,33±246,462)
Примака: 1) - р=0,0001 у пор1внянн1 з> здоровими; 2) - р=0,02 у пор1внянн з> здоровими; 3) -пор1внянн1 з хворими групи 1.
р=0,0001 у
Таблиця2
Частота та структура порушень глюкозного гомеостазу у хворих на акромегал1ю
Тип порушення вуглеводного обмшу Хворi на СТ (п=74) Хворi на СМТ (п=32)
п % п %
Без порушень 41 55,4 19 59,4
Гiперглiкемiя натще (ГН) 4 5,4 2 6,3
Порушення толерантностi до глюкози (ПТГ) 3 4,1 2 6,3
ЦД 18 24,3 6 18,8
ЦД + шсулшотератя 8 10,8 3 9,4
Таблиця 3
Показники стану вуглеводного обмшу у хворих на акромегал1ю (М±ББ)
Показник Здоровi (п=21) Без порушень вуглеводного обмiну З порушеннями вуглеводного обмшу (за виключенням хворих на ЦД, як отримують iнсулiнотерапiю) р
група 1 (п=41) група 2 (п=19) група 1 (п=25) група 2 (п=10)
Гглке1^я натще, ммоль/л 4,88±0,35 4,58±0,71 4,82±0,51 8,19±2,031) 6,74±0,981) 1 <0,0001
ИЬДс1, % 4,11 ±0,31 4,81 ±0,51 5,05±0,58 7,20±1,45 6,26±0,99 <0,0001
1Р1, мкОд/мл 8,86±3,26 18,08±8,991) 17,86±9,281) 19,84±5,35" 20,78±7,06' ' ■ <0,05
НОМД2 Б% 109,09±45,70 71,56±37,25 73,40±42,18 40,01 ± 11,26" 44,06±18,87 ' ■ < 0,01
НОМД2_В% 114,98±40,82 157,41±43,17 1) 172,87±64,951) 85,56±31,081) 124,00±49,78 ),2) 2.<0,02
НОМД2-1Р 1,13±0,48 2,00±0,80 2,24±1,11" 2,80±0,72 2,78±0,94 <0,02
Прим/тка: 1) - у пор1внянн1 з/ здоровими; 2) - у пор1внянн1 з групою 1 з порушеннями вуглеводного обм'нчу.
сити, що незважаючи на вщсутысть вщмшнос-тей у значеннях ¡ндекс1в ИОМД2_8% ¡ НОМД2-!Я% мж трупами, у хворих групи 2 секреторна активн¡сть Р-кл™н залишалася значуще вищою, ыж у хворих групи 1 (р=0,04). Таку р¡зницю мж трупами, можливо, пов'язано з впливом конко-м¡тантноí г¡перпролактинем¡í. Це припущення фунтуеться на ран¡ше отриманих ¡ншими авторами результатах про здатысть ПРЛ пщвищу-вати прол¡феративну та секреторну активысть Р-кл™н п¡дшлунковоí залози [9].
На наступному етап¡ дослщження було проведено анал¡з наявност асоц¡ац¡й м¡ж показни-ками стану вуглеводного обмЫу та чутливост¡ до ¡нсулну ¡ р¡внями СТГ, ПРЛ ¡ 1РФ-1 у кров¡ хворих на акромегалю без порушень вуглеводного об-м¡ну. Для хворих групи 2 не отримано значущих асощацм мж р¡внем ПРЛ ¡ дослщжуваними по-казниками. Водночас, незважаючи на вщсутнють статистично значущих м¡жгрупових вщмЫностей, у хворих ц¡eí групи р^ень СТГ визначав 44,1% вар¡ативност¡ 1Р1 (г=0,66; Я2=44,1%; р=0,05) ¡ 30,7% - ¡ндексу НОМА2_В% (г=0,55; Я2=30,7%; р=0,03). Виявлен¡ залежност¡ мали лЫмний характер ¡ апроксимувалися р^няннями:
1Р1 = 9,98 + 0,25*СТГ;
НОМА2_В% = 129,95 + 138*СТГ.
Наявн¡сть асоц¡ац¡í м¡ж р¡внем СТГ та ¡ндек-сом НОМА2_!Я% (г=0,64; Я2=41,2%; р=0,007) вказуе на виняткове значення пперсоматотро-п¡нем¡í у формуванн ¡нсул¡норезистентност¡ у хворих групи 2.
Вплив концентрац¡í 1РФ-1 на 1Р1 виявився слабк¡шим у хворих групи 1 (г=0,53; Я2=28,3%; р=0,006), н¡ж групи 2 (г=0,81; Я2=64,8%; р=0,0002). Анал¡з кривих апроксимац¡í цих за-лежностей показав, що динамка зростання рш-ня 1Р1 у хворих цих груп мала сво'( особливост¡ (рис. 1, 2).
200 400
1РФ-1, нг/мл
Рис. 1. Залежн1сть р'вня 1Р1 вщ концентраци
1РФ-1 у хворих на акромегал '!Ю групи 1.
У хворих групи 1 р^ень 1Р1 досягав максимального значення у д^пазош концентрацм 1РФ-1 вщ 600 нг/мл до 800 нг/мл з наступною його стабшюацюю (рис. 1). Крива апроксимацп ц¡eí залежност у хворих групи 2 демонструе кру-т¡ший п¡дйом р¡вня 1Р1 за концентрац¡í 1РФ-1 >600 нг/мл (рис. 2).
Незалежно вщ наявност конком¡тантноí п-перпролактинем¡í у хворих дослщжуваних груп виявлено т¡сну асощацю м¡ж ¡ндексом НО-
IPI, мкОд/мл
50 40 30 20 10 0
/ . ■ /
/ ■ ■
■
200 400 600 800 1000 1200
1РФ-1, нг/мл
Рис. 2. Зaлeжнicть piвня IPI вд кoнцeнтpaцiï IPÔ-1 у xвopиx нa aкpoмeгaлiю ^упи 2.
MA2_S% i кoнцeнтpaцieю ^Ф-1 y кpoвi. Пpичo-му y xвopиx з iзoльoвaнoю гiпepcoмaтoтpoпiнe-мieю вплив ^Ф-1 нa динaмiкy пaдiння чyтливocтi дo iнcyлiн-oпocepeдкoвaнoгo зacвoeння глюш-зи 6ув cильнiший (r=-0,56; p=0,004), ыж y xвo-pиx iз кoнкoмiтaнтнoю гiпepпpoлaктинeмieю (r=-0,74; p=0,001). Koнцeнтpaцiя ^Ф-1 y кpoвi y xвopиx ^x гpyп визнaчaлa 31,7% i 55,3% вapi-aтивнocтi iндeкcy HOMA2_S% (R2=31,7% i R2=55,3% вiдпoвiднo). Kpивi aпpoкcимaцiï циx зaлeжнocтeй мaли cклaдний нeлiнiйний xapa^ тep i piзнилиcя зa фopмoю (pиc. 3, 4).
Рис. 3. Зaлeжнicть HOMA2_S% вд кoнцeнтpaцiï IPÔ-1 у xвopиx нa aкpoмeгaлiю ^упи 1.
Öi вiдмiннocтi нeмoжливo пoяcнити лишe впливoм кoнкoмiтaнтнoï гiпepпpoлaктинeмiï, ocкiльки y xвopиx фупи 2 cтaтиcтичнo знaчyщoï acoцiaцiï мiж piвнeм ÏPË тa iндeкcoм HOMA2_S% виявлeнo нe бyлo. Peзyльтaти peгpeciйнoгo aнa-лiзy acoцiaцiй мiж кoнцeнтpaцieю IPФ-1 тa rn-дeкcoм HOMA2_S% дoзвoлили зpoбити пpипy-щeння, щo y xвopиx нa aкpoмeгaлiю, нeзaлeжнo вiд нaявнocтi кoнкoмiтaнтнoï гiпepпpoлaктинe-мп, IPФ-1 здiйcнюe cвoepiднy пpoтидiю пpoгpe-cyвaнню iнcyлiнopeзиcтeнтнocтi, cтaбiлiзyючи
Рис. 4. Зaлeжнicть HOMA2_S% вд кoнцeнтpaцiï IPÔ-1 у xвopиx нa aкpoмeгaлiю ^упи 2.
знижeнy чутливють дo ^улиу нa пeвнoмy piвнi. Öe пpипyщeння фyнтyeтьcя нa peзyльтaтax дo-cлiджeнь, в якиx бyлo пoкaзaнo нaявнicть у IPФ-1 iнcyлiнoпoдiбнoï aктивнocтi, яш пpoявля-eтьcя у пiдвищeннi чyтливocтi дo iнcyлiнy зa pa-xyнoк пoлiпшeння чyтливocтi iнcyлiнoвиx pe^^ тopiв i пocлaблeння кoнтpiнcyлiнoвoгo eфeктy СТГ [10, 11].
Oтжe, нa пiдcтaвi пpoвeдeнoгo aнaлiзy aco-цiaцiй мoжнa дiйти виcнoвкy, щo у xвopиx нa aкpoмeгaлiю нeзaлeжнo вiд нaявнocтi кoнкoмi-тaнтнoï гiпepпpoлaктинeмiï виcoкий piвeнь СТГ cпpичинюe знижeння чyтливocтi peцeптopiв дo iнcyлiнy, якe кoмпeнcyeтьcя зa paxyнoк пiдви-щeння ceкpeтopнoï aктивнocтi ß-клiтин пiдшлyн-кoвoï зaлoзи. Гiпepiнcyлiнeмiя у xвopиx нa aкpo-мeгaлiю е cвoepiднoю aдaптивнoю peaкцieю opгaнiзмy, cпpямoвaнoю нa пoдoлaння iнcyлiнo-peзиcтeнтнocтi. Koнцeнтpaцiя IPФ-1 у кpoвi нe-пpямo внocить cвoï кopeктиви, cтaбiлiзyючи зни-жeння чyтливocтi дo iнcyлiн-oпocepeдкoвaнoгo зacвoeння глюкoзи. Biдcyтнicть acoцiaцiï мiж piв-нeм ÏPË i cтaнoм вyглeвoднoгo oбмiнy у xвopиx фупи 2 пiдтвepджye визнaчaльнy poль кoнтpiн-cyлiнoвoгo впливу тpивaлoï гiпepcoмaтoтpoпiнe-мп у фopмyвaннi пopyшeнь глюкoзнoгo гoмeo-cтaзy у xвopиx нa aкpoмeгaлiю.
Maтeмaтичнi мoдeлi aпpoкcимaцiï гopмoнaль-нoï peгyляцiï cвiдчaть пpo тe, щo у xвopиx нa aкpoмeгaлiю з кoнкoмiтaнтнoю гiпepпpoлaкти-нeмieю вiдбyвaютьcя бiльшi вiдxилeння пoкaз-никiв, якi xapaктepизyють cтaн вyглeвoднoгo oбмiнy тa чутливють дo iнcyлiнy, нiж у xвopиx з iзoльoвaнoю гiпepcoмaтoтpoпiнeмieю, щo вимa-гae зaлyчeння cклaднiшиx кoмпeнcaтopниx мe-xaнiзмiв, cпpямoвaниx нa пiдтpимкy глюкoзнoгo гoмeocтaзy.
висновки
1. У 43% випадюв у хворих на акромегалю виявляються порушення вуглеводного обмну р1зного ступеня, у т.ч. цукровий д1абет - у 32,7%.
2. Частота та структура порушень глюкоз-ного гомеостазу у хворих на акромегалю не залежить вщ наявност конкомтантно'Т пперпро-лактинеми.
3. У хворих на акромегалю незалежно вщ наявност конком^антно'Т пперпролактинемп зниження чутливост до ¡нсулн-опосередкова-ного засвоення глюкози ур^новажуеться за ра-хунок п¡двищення функцюнальноТ' активност¡ ¡н-сулярного апарату пщшлунково'Т залози.
4. Mатематичн¡ модел¡ апроксимацп проце-с¡в гормональноТ регуляц¡Т вуглеводного обмЫу св¡дчать про б¡льш¡ вщхилення показник¡в у хворих на акромегалю з конкомтантною пперпро-лактинемюю, що вимагае залучення складн¡ших компенсаторних мехаызмю, спрямованих на пщ-тримку глюкозного гомеостазу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Florio T. Adult pituitary stem cells: from pituitary plasticity to adenoma development. // Neuroen-docrinol. - 2011. - Vol. 94, №4. - P. 265-277.
2. Development of acromegaly in patients with prolactinomas. [Text] / Andersen M., Hagen C., Frys-tyk J., Schroeder H.D., Hagen C. / Eur. J. Endocrinol. - 2003. - Vol. 149, №1. - P. 17-22.
3. Clinical-biochemical correlations in acromegaly at diagnosis and the real prevalence of biochemically discordant disease. [Text] / M. Mercado , A.L. Espinosa de los Monteros , E. Sosa et al. / Horm. Res. - 2004. - Vol. 62, №6. - P. 293-299.
4. The characteristics of acromegalic patients with hyperprolactinemia and the differences in patients with merely GH-secreting adenomas: clinical analysis of 279 cases. [Text] / M. Wang, C. Mou, M. Jiang / Eur. J. Endocrinol. - 2012. - Vol. 166, №5. - P. 797-802.
5. Systemic Complications of Acromegaly: Epidemiology, Pathogenesis, and Management [Text] / A. Colao, D. Ferone, P. Marzullo, G. Lombardi // Endocrine Rev. - 2004. - Vol. 25, №1. - P. 102-152.
6. Criteria for Cure of Acromegaly: A Consensus Statement [Text] / A. Giustina, A. Barkan, F.F. Casa-nueva, F. Cavagnini // J. Clin. Endocrinol. Meta-bol. - 2000. - Vol. 85, №2. - P. 526-529.
7. www.dtu.ox.ac.uk/homacalculator/index.php
8. Лакин Г.Ф. Биометрия [Текст]: учеб. пособие для биол. спец. вузов / Г. Ф. Лакин. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1990. -352 с.
Дата надходження до редакцП 22.10.2012 р.
9. Focus on prolactin as a metabolic hormone. [Text] / Ben-Jonathan N., Hugo E.R., Brandebourg T.D., LaPensee C.R. / Trends Endocrinol. Metab. -2006. - Vol. 17, №3. - P. 110-116.
10. Clemmons D.R. Involvement of insulin-like growth factor-I in the control of glucose homeostasis. [Text] // Curr. Opin. Pharmacol. - 2006. - Vol. 6, №6. - P. 620-625.
11. Clemmons D.R. Metabolic actions of insulin-like growth factor-I in normal physiology and diabetes. [Text] // Endocrinol. Metab. Clin. North. Am. -2012. - Vol. 41, №2. - P. 425-443.
РЕЗЮМЕ
Состояние углеводного обмена и
чувствительность к инсулину у больных
акромегалией с конкомитантной
гиперпролактинемией
М.Р. Микитюк, О.О. Хижняк, Т.Н. Сулима
Исследованы состояние углеводного обмена и чувствительность к инсулину у 106 больных с активной формой акромегалии с учетом наличия конкомитантной гиперпролактинемии. В 43% случаев диагностированы нарушения углеводного обмена разной степени, в т.ч. в 32,7% - сахарный диабет. Частота и структура выявленных нарушений не зависят от наличия конкомитантной гиперпролактинемии. Представлены математические модели аппроксимации процессов гормональной регуляции углеводного обмена у больных акромегалией с учетом наличия конкомитантной гиперпролактинемии.
Ключевые слова: акромегалия, конкомитантная гиперпролактинемия, углеводный обмен, сахарный диабет.
SUMMARY
State of carbohydrate metabolism and insulin sensitivity in patients with acromegalia with concomitant hyperprolactinemia M. Mykytyuk, O. Khyzhnyak, T. Sulima
linvestigation state of carbohydrate methabolism and insulin sensitivity was done in patients with acromegalia with concomitant hyperprolactinemia. The disturbance of carbohydrate metabolism was diagnosed at 43 % patients including 32.7 % with diabetes mellitus. Frequency and structure of carbohydrate metabolism in patient with acromegaly does not depend on concomitant hyperprolactinemia. Effects of growth hormone, prolactin and insulin-like growth factor-1 on carbohydrate metabolism and insulin sensitivity were deternined due to analysis of associations of those factors with basic indexes of carbohydrate metabolism. Level of growth hormone and duration of its pathological influence define stage of disturbance of carbohydrate metabolism at patients with acromegalia.
Key words: acromegalia, concomitant hyperpro-lactinemia, carbohydrate metabolism, diabetes mellitus, insuline resistans.
