CC BY
21
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1 _ АРТЕРИАЛЬНАЯ I
CLINICIAL RESEARCHES ■ " ГИПЕРТЕНЗИЯ
УДК 616.12-008.331.1-092:591.41 DOI: 10.22141/2224-1485.6.50.2016.89774
КОВАЛЬ С.М., МИСНИЧЕНКО О.В., СН1ГУРСЬКА S.O., ВИСОЦЬКА О.В., ЦИГАНКОВ О.S, КОРНЕЙЧУК S.A., ПЕНЬКОВА М.Ю.
ДУ«Нац'юнальнийiнституттерапИiменiЛ.Т. МалоÏНАМН Украни», м. Харш, Укра'/на
АКТИВАТОРИ АНГЮГЕНЕЗУ i СЕРЦЕВО-СУДИННi ЗАХВОРЮВАННЯ. РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ PÏBHÏB ВАСКУЛОЕНДОТЕЛiАЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТУ ТА АНГiОПОЕТИНУ-2 В KPOBi У ХВОРИХ НА ГiПЕРТОНiЧНУ ХВОРОБУ
Резюме. Вивчет рiвнi в кровi потужних активаторiв ангюгенезу з прозапальною дieю — васку-лоендотелiального фактора росту та ангюпоетину-2 у хворих на гпертотчну хворобу. Виявлено достовiрне тдвищення рiвнiв у кровi вказаних факторiв у хворих на гтертотчну хворобу nорiвня-но з практично здоровими особами. Встановлено, що рiвнi у кровi ангюпоетину-2 достовiрно зро-стають у хворих на гшертотчну хворобу при тдвищент тяжкостi гшертензи та при наявностi таких метаболiчних порушень, як абдомшальне ожиршня, гiперглiкемiя натще, порушення толе-рантностi до глюкози, гтерурикемiя та комбнована дислiпопротеiнемiя. Рiвнi в кровi васкулоен-дотелiального фактора росту були достовiрно бльш високими у хворих на гшертотчну хворобу зi стабльною стенокардieю напруження порiвняно з хворими без стенокарди. Отримат дат вказу-ють на важливу роль активаци ангогенезу врозвитку гiпертонiчноiхвороби та и серцево-судинних ускладнень.
Ключовi слова: гпертотчна хвороба; ангогенез; васкулоендотелiальний фактор росту; анго-поетин-2; запалення
Вступ
Одним iз актуальних напрямюв дослвджень у галузi кардюлогп останшм десятирiччям е ви-вчення ролi порушень системи ангюгенезу в розвитку i прогресуванш серцево-судинних захво-рювань. У лiтературi накопичено даш про суттевi змши в цш системi при рядi серцево-судинних захворювань — гострому коронарному синдром^ стабшьнш iшемiчнiй хворобi серця, атероскле-розi та гшертошчнш хворобi (ГХ) [1, 12]. Однак значення змш у системi ангюгенезу при даних захворюваннях дотепер залишаеться не зрозумь лим повною мiрою. Результати дослщжень свщ-чать про те, що система ангюгенезу й окремi и фактори можуть вiдiграти неоднозначну i навiть протилежну роль у патогенезi серцево-судинних захворювань [9, 17].
Це стосуеться i ролi ангюгенезу в naToreHe3i ГХ. Так, юнують данi про те, що низька актившсть aHrioreHe3y може спричиняти зменшення площi мiкроциркyляторного русла, що викликае пщви-щення периферичного судинного опору i розвиток артерiальноï ппертензИ (АГ) або ГХ [15, 16]. Ваго-мим пiдтвердженням цього е результати спосте-режень за хворими на злояюсш пухлини, як1 от-римують лiкyвання блокаторами ангiогенезy [8]. Показано, що така терап!я призводить до ураження ендотелiального шару судин i розвитку АГ, навиъ розвитку тяжко резистентноï ïï форми. З шшого боку, отриманi данi про те, що гшерпродукц!я про-ангiогенних фактор!в, як1 одночасно мають потужн1 прозапальш та пролiферативнi властивостi, може мати важливе значення в шщацп запальних i проль феративних процеав у судиннш ст1нц1, в розвитку ïï
© «Артерiальна riпертензiя», 2016 © «Hypertension», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп': Коваль С.М., ДУ «Нацюнальний iнститут терапп iMeHi Л.Т. Мало!' НАМН УкраТни», пр. Л. Мало!', 2а, м. XapKiB, 61039, Укра-!'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: S. Koval, State Institution «L.T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Science of Ukraine», L. Malaya Ave., 2a, Kharkiv, 61039, Ukraine; e-mail: [email protected]
патолопчно! перебудови, прогресуваннi атероскле-ротичних уражень судин i навиъ дестабшзацп ате-росклеротично! бляшки [4, 7, 14].
До найбшьш вагомих регуляторiв ангюгене-зу належать васкулоендотелiальний фактор росту (ВЕФР) i анпопоетин-2 (Анг-2). ВЕФР е ендотелш-специфiчним фактором росту, якому вщводить-ся шшдальна роль в активацп анпогенезу [6, 12]. В експериментальних дослщженнях показана ва-зодилатуюча д1я ВЕФР [8]. Саме з вираженою блокадою продукци ВЕФР при застосуванш специфiч-них його блокаторiв у хворих на злоякюш пухлини пов'язуеться вищезазначений розвиток АГ [8, 15]. Одночасно в рядi дослщжень показана прозапальна дiя i здатнiсть ВЕФР активувати ремоделювання судин [19].
Анг-2 е представником амейства анпопое-тинiв — також ендотелiй-специфiчних факторiв росту [6, 10]. Один iз членiв цього сiмейства — Анг-1 вiдповiдае за збереження цшсносп та стабiльностi ендотелiю. Анг-2 функщонуе як антагонiст Анг-1, що здатний викликати дестабiлiзацiю ендотелiаль-них клиин i активувати 1х вiдповiдь на проанпоген-нi та прозапальнi стимули [11].
З урахуванням вищевикладеного метою дано! роботи було вивчення рiвнiв у кровi хворих на ГХ таких активаторiв ангiогенезу, як ВЕФР i Анг-2, i встановлення 1х зв'язкiв з особливостями клтчно-го перебяу цього захворювання.
Матерiали та методи
Був обстежений 91 хворий на ГХ вжом вiд 36 до 69 роюв (чоловiки — 71 (78 %) i жшки — 20 (22 %)).
ГХ 2-го ступеня виявлено у 37 хворих (41 %), 3-го ступеня — у 54 хворих (59 %).
Серед обстежених хворих у 70 (77 %) оаб ГХ мала перебя1 на фош абдомшального ожиршня (АО) I та II ступешв (рекомендаций Всесвггньо! органiзацГl охорони здоров'я, 1997).
У 23 (25 %) хворих виявлена стабшьна iшемiч-на хвороба серця (С1ХС) у виглод стабшьно! сте-нокарди напруження 1—11 функцiональних класiв. У бшьшосп хворих — 77 (85 %) оаб — виявлялась дислшопротешемiя (ДЛП). У структурi ДЛП пе-реважала iзольована гiперхолестеринемiя (ГХС) (37 (48 %) хворих) та комбшована ДЛП (31 (40 %) хворий). 1зольована гшертриглщеридемiя дiагно-стувалась у 9 (12 %) хворих.
У 26 (29 %) хворих були дiагностованi початковi порушення вуглеводного обмiну (гiперглiкемiя на-тще та/або порушення толерантност до глюкози). При цьому шсулшорезистентнють (1Р) виявлялась у 60 (66 %) хворих.
Серед пащенпв, яю були включенi в дослщжен-ня, у 41 (45 %) хворого також виявлялись субклiнiчнi порушення пуринового обмшу у виглядi гшерурике-мп (ГУЕ) (пщвищення рiвня сечово! кислоти в кровi вище н1ж 360 мкмоль/л (рекомендацп бвропейсько! лiги з боротьби з ревматизмом)) [18].
При ультразвуковому дослщжент загальних сон-них артер1й у 17 (19 %) хворих було виявлене збГль-шення показника товщини штими-медп (Т1М), у 22 (24 %) хворих — атеросклеротичт бляшки.
Ощнка функцГ! нирок з урахуванням класифжа-цГ! хротчно! хвороби нирок (ХХН) (KDIGO, 2012) дозволила виявити нормальну або шдвищену швид-к1сть клубочково! фГльтрацп (ШКФ) у 24 (26 %) хворих, незначне зниження ШКФ — у 58 (64 %) хворих, зниження ШКФ вГд незначного до пом1рного — у 9 (10 %) хворих. Мжроальбумшур1я (МАУ) виявлялась у 7 (8 %) хворих.
Група обстежених включала також 45 (49 %) хворих на серцеву недостатнють (СН) I стадГ! з1 збе-реженою фракщею викиду (I i II функцюнальних клас1в за NYHA).
У дослщження не включались хворi на симпто-матичнi АГ, цукровий дiабет, гострГ та хронiчнi за-пальнi процеси, ХХН IV—V стади, тяжкi захворювання печшки, гострий коронарний синдром, CIXC та СН високих градацш.
Як контрольна група були обстежет 12 практично здорових оаб (6 чоловГкГв i 6 жТнок) вГком вГд 27 до 50 роюв.
Обстеження всГх хворих було проведено на базi спецiалiзованого вГддГлення гiпертензiй i захворю-вань нирок ДУ «Нащональний Гнститут терапГ! Гмет Л.Т. Мало! НАМН Укра!ни».
Для класифжацп ГХ, факторiв ризику (ДЛП, АО, початковi порушення вуглеводного обмшу), уражень оргашв-мшеней використовували рекомендаций бвропейського товариства гшертензи та бвропейського товариства кардiологiв (2013) [5].
Обстеження хворих включало загальноклiнiчнi, лабораторнi та шструментальш методи.
Виявлення АО проводили за допомогою антро-пометричного вимiрювання: зрГст, маса тiла з об-численням iндексу маси тiла (IMT) за формулою: IMT = маса тГла (кг)/зрГст2 (м2).
РГвнГ лшщв кровГ визначали ферментативним методом за допомогою аналiзатора Humareazer 21061709 (НГмеччина). РГвнГ глюкози, креатинiну, сечо-вини та сечово! кислоти вимГрювали ферментним методом за допомогою аналГзатора Humareazer-2000 (НГмеччина).
Визначення рГвнГв у кровГ ВЕФР, Анг-2, ш-сулшу та високочутливого С-реактивного протеину (вчСРП) проводили Гмуноферментним методом за допомогою Гмуноферментного аналГзатора ImmunoChem-2100 (США) з використанням на-борГв реагентГв таких фГрм: Invitrogen (США) (для ВЕФР); R&D Systems (США) (для Анг-2); DRG (НГмеччина) (для шсулшу); DRG (НГмеччина) (для вчСРП).
Визначення IP проводили методом обчислення шдексу НОМА (Homeostatic Model Assessment) [3].
РГвнГ МАУ також визначали Гмуноферментним методом з використанням наборГв фГрми «Гранум» (Украша).
Дослщження морфофункц1ональних параметр1в серця проводили стандартним методом ехокар-дюграфй у В- i М-режим1 з використанням ультразвукового комплексу «Ultima PA». Масу мюкар-да лiвого шлуночка (ММЛШ) та iндекс ММЛШ (1ММЛШ) обчислювали за формулою Американсь-кого товариства ехокардюграфй. Гiпертрофiю лiво-го шлуночка (ГЛШ) дiагностували при тдвищенш 1ММЛШ вiд 115 г/м2 (у чоловiкiв) i вище 95 г/м2 (у ж1нок).
Стан загальних сонних артерiй i оцiнку Т1М проводили за даними ультразвукового дослщження з кольоровим допплерiвським картуванням кро-вообiгу та використанням ультразвукового сканера LOGIQ-5 (США). За нормальне значения Т1М брали величину 0,9 мм i менше. За збшьшення Т1М брали ii значення вище 0,9 мм. Крт^ем наявностi атеросклеротично! бляшки був показник Т1М вище 1,5 мм або локальне потовщення загально! сонно! артерп на 0,5 мм або на 50 % вище вщ рiвня Т1М у навколишшх дiлянках судини [2].
Виявлення стенокардп i визначення ii функцю-нального класу проводили за допомогою стутн-часто-зростаючо! проби з дозованим фiзичним навантаженням на велоергометрi. Ощнку функцю-нального класу СН проводили за допомогою стандартно! проби з 6-хвилинною ходьбою.
Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою комп'ютерно! програми SPSS-21 для Windows XP iз використанням методав описово! статистики, U-критерiю Манна — Утгш, кореляцш-ного аналiзу (r Спiрмена), методу лопстично! регреси. При статистичнш обробцi даних використовували критерш згоди Колмогорова — Смирнова для пере-вiрки на нормальнiсть. Отримаш в роботi данi по-даш у вигляд медiани й штерквартильного iнтервалу
(Ме [25%; 75%]) у зв'язку з тим, що включен в аналiз ознаки не мали нормального розподлу в групах.
Величина довiрчого iнтервалу як статистично достовiрного в цьому дослiдженнi становила 95 % ^вень значущостi р = 0,05).
Результати та обговорення
На пiдставi даних проведеного дослщження ви-явлено достовiрне пщвищення рiвнiв у кровi вивче-них факторiв активацп ангiогенезу — ВЕФР i Анг-2 у цшому в групi хворих на ГХ порiвняно з практично здоровими особами контрольно! групи (табл. 1). До-стовiрно! рiзницi вивчених факторiв у групi хворих i практично здорових осiб залежно вщ статi та вiку не було виявлено.
Аналiз рiвнiв ВЕФР i Анг-2 в кровi хворих на ГХ залежно вщ ступеня ГХ показав, що у хворих на ГХ 3-го ступеня рiвень Анг-2 в кровi (2276,80 (1934,86; 2663,99) пг/мл) був дост^рно (р < 0,001) вищий за такий у хворих на ГХ 2-го ступеня (1770,20 (1657,88; 1940,85) пг/мл). При цьому рiвнi Анг-2 в кровi хворих на ГХ 2-го i 3-го ступеня були достовiрно вищi (р < 0,001), шж у практично здорових оаб.
Рiвнi в кровi ВЕФР у хворих на ГХ 2-го i 3-го сту-пешв достовiрно не вiдрiзнялись.
У робот виявленi особливостi змiн рiвнiв Анг-2 у кровi хворих на ГХ залежно вщ наявностi ряду ме-таболiчних порушень.
Так, встановлено, що у хворих на ГХ, яка мала перебп на фот АО, рiвнi Анг-2 в кровi були досто-вiрно вищi, нж у хворих на ГХ iз нормальною масою тiла (табл. 2).
Виявлене достовiрне (р < 0,001) тдвищення рiв-ня Анг-2 в кровi хворих на ГХ iз наявшстю почат-кових субклiнiчних порушень вуглеводного обмiну (з гiперглiкемiею натще та/або з порушенням то-
Таблиця 1. PiBHi ВЕФР i Анг-2 в кров1 хворих на ГХ
Групи обстежених PiBHi в KpoBi ВЕФР (пг/мл) Ме (25%; 75%) PiBHi в KpoBi Анг-2 (пг/мл) Ме (25%; 75%)
XBopi на ГХ (n = 91) 158,64 (120,19; 209,43) р < 0,001 1968,65 (1770,20; 2373,00) р < 0,001
Практично здоровi особи (n = 12) 89,07 (61,43; 135,57) 1217,23 (1165,89; 1281,75)
Примтка: р — достовiрнiсть рiзницi м'ж показниками у хворих на ГХ i практично здорових oci6.
Таблиця 2. Р'тш Анг-2 в кров! хворих на ГХ iз нормальною масою тла та у хворих
на ГХ у поеднаннi з АО
Групи обстежених PiBHi Анг-2 в KpoBi (пг/мл) Ме (25%; 75%)
XBopi на ГХ i3 нормальною масою тта (n = 21) 1764,05 (1672,53; 1878,25) р < 0,001
XBopi на ГХ з АО (n = 70) 2143,95 (1870,32; 2527,20) р < 0,001 р1< 0,001
Практично здopoвi особи (n = 12) 1217,23 (1165,89; 1281,75)
Примтки: р — достов!рн!сть р!зниц! показниюв пор!вняно з практично здоровими особами; р1 — досто-в!рн!сть р!зниц! показниюв пор!вняно з хворими на ГХ iз нормальною масою тла.
лерантностi до глюкози) (2388,68 (2018,76; 2775,88) пг/мл) пор!вняно з хворими на ГХ без порушень ву-глеводного о6м1ну (1894,45 (1725,20; 2263,80) пг/мл).
Також було встановлено, що р!вш Анг-2 в кро-в1 хворих на ГХ, у яких рееструвалось сyбклiнiчне порушення пуринового обмшу у вигляд1 ГУЕ, до-стов1рно вищ1 (2099,20 (1913,88; 2421,78) пг/мл, р < 0,001) за таю у хворих обстеженоï групи з нор-мальними р!внями в кров! сечовоï кислоти (1858,77 (1727,98; 2286,49) пг/мл).
Аналiз характеру змш р1вшв Анг-2 у кров1 хворих на ГХ залежно в1д наявносп i типу ДЛП показав до-стовiрне пiдвищення р1вн1в даного фактора в кро-в1 хворих ¡з комбiнованою ДЛП (2140,70 (1881,75; 2652,65) пг/мл, р < 0,05) пор1вняно з хворими, у яких виявлялась iзольована ГХС (1912,75 (1736,30; 2315,68) пг/мл).
На вщмшу в1д наведених змш р1вшв Анг-2 у кро-в1 хворих на ГХ з р1зними порушеннями метаболiз-му достовiрноï р1зниц1 р1вн1в у кров1 ВЕФР у цих хворих залежно вщ указаних вище метаболiчних по-рушень не було виявлено.
При подальшому аналiзi р1вн1в Анг-2 у хворих на ГХ залежно вщ наявносп таких клтчних особливо-стей перебяу ГХ, як 1ХС, стабшьна стенокардiя та СН, ГЛШ та збшьшення Т1М або наявнiсть атеро-склеротично! бляшки, наявнiсть МАУ та зниження ШКФ, достов1рних ][х вщмшностей не було виявлено.
Одночасно виявлено достовiрне пщвищен-ня р1вн1в ВЕФР у кров1 хворих на ГХ, у яких дiаг-ностувалась стабшьна стенокардiя напруження за даними велоергометрИ (208,41 (142,74; 261,46) пг/мл, р < 0,01), пор1вняно з хворими без стенокар-дд (152,68 (101,75; 193,38) пг/мл).
1нших особливостей у р1внях ВЕФР у хворих на ГХ залежно вщ наявностi вищезазначених клшч-них особливостей перебiгy захворювання виявлено не було.
Проведення кореляцiйного аналiзy м1ж р1внями ВЕФР i Анг-2 в кров1 та кл1н1чними, гемодинамiч-ними, структурними i метаболiчними показниками у хворих на ГХ виявило найбшьшу к1льк1сть кореля-ц1й з р1вжм Анг-2 у кров1.
Так, рiвень Анг-2 у кров1 в щлому по груп1 хворих на ГХ достов1рно позитивно корелював: ¡з масою тша (+0,51; р < 0,001), 1МТ (+0,49; р < 0,001); р1вня-ми АТ (з р1вжм дiастолiчного АТ (+0,49; р < 0,001) i систол1чного АТ (+0,37; р < 0,001); маркером запа-лення — р1вжм у кров1 вчСРП (+0,44; р < 0,05) та р1вжм глюкози кров1 натще (+0,40; р < 0,001).
Стосовно кореляцшних зв'язк1в р1вн1в у кров1 ВЕФР була виявлена лише одна достовiрна позитивна кореляцiя цього фактора з р1вжм у кров1 за-гального холестерину (+0,36; р < 0,001).
Пщсумовуючи результати проведеного досль дження, сл1д констатувати, що у хворих на ГХ ви-являеться значне тдвищення р1вшв у кров1 акти-ваторiв ангiогенезy — ВЕФР i Анг-2. При цьому необхщно вказати, що змши р1вшв Анг-2 у кров1
достовiрно асощюються з тяжкiстю ГХ та наявню-тю у хворих таких метаболiчних порушень, як АО, субклiнiчнi порушення вуглеводного i пуринового обмiнiв, а також з особливостями ДЛП. Вказаш асо-цiацГi пiдтверджуються виявленими позитивними кореляцшними зв'язками м1ж рiвнями Анг-2 в кровi i показниками, що характеризують вираженiсть АО, рiвнем глюкози натще, показниками АТ. Важливим також е те, що у хворих на ГХ виявляеться позитивна кореляцiя м1ж рiвнем Анг-2 i специфiчним маркером запалення — вчСРП.
Результати вивчення рiвнiв ВЕФР у кровi хворих на ГХ не дозволили встановити тако! юлькосп взаемозв'язкiв iз показниками, що характеризують особливосп перебiгу ГХ. У той же час дуже важли-вою може бути виявлена асощац1я стабшьно! стено-карди з пщвищенням рiвнiв у кровi ВЕФР.
Отже, результати дослщження свiдчать про ви-ражене пiдвищення продукци таких потужних ак-тиваторiв ангiогенезу або проангюгенних факторiв, якими е ВЕФР i Анг-2.
Велику увагу привертае до себе факт, що про-дукцiя такого проангiогенного фактора, як Анг-2, достовiрно пiдвищуеться при збiльшеннi тяжкост ГХ та у разi поеднання ГХ з рядом метаболiчних порушень, яю значно пщвищують у хворих ризик розвитку серцево-судинних ускладнень: АО, гшер-глiкемГi натще та порушення толерантносп до глюкози i ГУЕ. При цьому рiвень даного фактора в кровi також достовiрно корелюе i з рiвнями АТ, 1МТ, рiв-нем глюкози кровi натще та вчСРП.
Взаемозв'язки рiвня ВЕФР з особливостями перебiгу ГХ не таю явш, але тдвищення його рiв-ня при поеднант ГХ зi стабгльною стенокардiею свщчить, що найбгльша активацiя продукцГ! ВЕФР також асощюеться з пiдвищенням загального сер-цево-судинного ризику хворих.
З огляду на наведенi вище дат про потужт про-запальнi та пролiферативнi властивостi вивчених факторiв ангюгенезу, про !х здатнiсть iнiцiювати не тшьки ангiогенез, а й патолопчне ремоделювання судин та атерогенез [6, 10, 14, 19], найбшьш iмовiр-но припустити, що пiдвищення продукцп ВЕФР i Анг-2 при ГХ може бути проявом компенсаторно! реакцп на пщвищення системного АТ та зниження перфузи органiв i тканин. Але така компенсаторна реакцiя з такою гшерактиващею проангiогенних факторiв у першу чергу, напевне, призводить до ураження судинно! стiнки, а не до фiзiологiчного ангiогенезу, тому що вщбуваеться вже на фонi юну-ючо! системно! гiпертензli.
Тобто виявлена в дослщженш активацiя продук-цп проангiогенних факторiв у хворих на ГХ, особливо при тяжюй ГХ та наявносп прогностично несприятливих метаболiчних порушень, е одним iз дуже важливих факторiв патогенезу ГХ, вщдграе значну роль у прогресуванш ГХ, розвитку серцево-судинних ускладнень i потребуе розробки адекват-них методiв Г! своечасно! корекцГ!.
Висновки
1. У хворих на ГХ виявлено достовiрне шдви-щення р1вн1в у кров1 потужних проангiогенних фак-тор1в — ВЕФР i Анг-2 пор1вняно з практично здоро-вими особами.
2. Встановлено, що р1вш Анг-2 у кров1 достов1р-но зростають у хворих на ГХ при пщвищенш тяжко-ст1 самоï ГХ та при асоцiацïï ГХ ¡з такими метаболiч-ними порушеннями, як АО, гiперглiкемiя натще, порушення толерантност до глюкози, ГУЕ та ком-бiнована ДЛП.
3. Виявлено достовiрне 61льш виражене пщви-щення р1вшв ВЕФР у кров1 хворих на ГХ, що мае переб^ у поеднанш з1 стабiльною стенокардiею на-пруження, н1ж у хворих на ГХ без стенокардИ.
4. Отримаш в ро6от1 данi про виражене пщви-щення продукцИ ВЕФР i Анг-2 у хворих на ГХ, особливо при ïï тяжкому перебiзi та асощацИ з порушеннями вуглеводного, лшщного i пуринового обмтв, вказують на важливу роль факторiв активацïï ангюге-незу в патогенезi як самоï ГХ, так i в розвитку серце-во-судинних ускладнень, i на необхщнють своечас-roï адекватноï корекцïï виявлених порушень.
Конфлiкт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл1кту штереав при п1дготовц1 даноï статтi.
Список лператури
1. Гавриленко Т.И., Рыжкова Н.А., Пархоменко А.Н. Сосудистый эндотелиальный фактор роста в клинике внутренних заболеваний и его патогенетическое значение // Укр. кард. журнал. — 2011. — № 4. — С. 87-95.
2. Серцево-судинш захворювання. Рекомендацп з дiа-гностики, профшактики та лкування// За ред. В.М. Кова-ленка, М.1. Лутая. — К.: Морюн, 2011. — 400с.
3. Borona E., Targher G., Alberiche M. et al. Homeostasis Model Assessment Closely Mirrors the Glucose Clamp Technique in the Assessment of Insulin Sensitivity // Diabet. Care. — 2000. — Vol. 23. — P. 57-64.
4. Chen C.H., Walterscheid J.P. Plaque angiogenesis versus compensatory arteriogenesis in atherosclerosis // Circ. Res. — 2006. — Vol. 99. — P. 787-789.
5. 2013 ESH/ESC Guidelines for management of arterial hypertension // J. of Hypertension. — 2013. — № 31. — Р. 12811357.
6. Fiedler U., Reiss Y., Scharpfenecker M. et al. Angiopoetins: a link between angiogenesis and inflammation // Trend. Immunol. — 2006. — Vol. 27. — P. 552-558.
7. Hiyama T., Tanaka T., Endo S. etal. Angiogenesis in atherosclerotic plaque obtained from carotid endarterectomy: association between symptomatology and plaque morphology // Neurol. Med. Chir. — 2010. — Vol. 50. — P. 1056-1061.
8. Holash J., Davis S, Papadopoulos N. VEGF-Trap: A VEGF blocker with potent antitumor effects // PNAS. — 2002. — Vol. 99, № 17. — P. 1393-1398.
9. Hughes C.C. Endothelial-stromal interaction in angiogenesis // Curr. Opin. Hematol. — 2008. — Vol. 15. — P. 204-209.
10. Iribarren C., Phelps B.H., Darbinian J.A. et al. Circulating angiopoietins-1 and -2, angiopoietin receptor Tie-2 and vascular endothelial growth factor-A as a biomarkers of acute myocardial infarction: a prospective nested case-control study // BMS Cardivasc. Disord. — 2011. — Vol. 11, № 31. — P. 11-31.
11. Korff T., Ernst E, Nobiling R. et al. Angiopoetin-1 mediates inhibition of hypertension-induces release of angiopetin-2 from endothelial cells // Cardiovascular Research. — 2012. — Vol. 94. — P. 510-518.
12. Khurana R., Simons M., Martin G. et al. Role of angiogenesis in cardiovascular disease: a critical appraisal// Circulation. — 2005. — Vol. 112. — P. 1813-1824.
13. Libby P., Ridker P.M., Hansson G.K. Progress and challenges in translating the biology of atherosclerosis // Nature. — 2011. — Vol. 473. — P. 317-332.
14. Lieb W., Safa R.., Benjamin E.J., Xanthakis V. et al. Vascular endothelial growth factor, its soluble receptor, and hepato-cyte growth factor: clinical and genetic correlates and association with vascular function // European Heart Journal. — 2009. — Vol. 30. — P. 1121-1127.
15. Steeghs N., Gelderblom H., Roodt J.O. et al. Hypertension and rarefaction during treatment with telatinib, a small molecule angiogenesis inhibitor // Clin. Cancer Res. — 2008. — Vol. 14. — P. 3470-3476.
16. Struijker-Boudier H.A.J., Agabiti-RoseiE. The microcirculation and the haemodynamics of hypertension //ESH Clinical Practice Newsletters. — 2011. — P. 67-68.
17. Zachary I., Morgan R.D. Therapeutic angiogenesis for cardiovascular disease: biological context, challenges, prospects// Heart. — 2011. — Vol. 97. — P. 181-189.
18. Zhang W., Doherty M., Pascual E. et al. EULAR evidence based recommendations for gout. Part I: diagnosis. Report of a task force of the Standing Committee for International Clinical Studies Including Therapeutics (ESCISIT) // Ann. Rheum. Dis. — 2006. — Vol. 65. — P. 1301-1311.
19. Zhang J., Silva T., Yarivinsky T. et al. VEGF Blockade inhibits lymphocyte recruitment and ameliorates immune-mediated vascular remodeling// Circ. Res. — 2010. — Vol. 107. — P. 408-417.
OTpuMaHO 15.12.2016 ■
Коваль С.Н., Мысниченко О.В., Снегурская И.А., Высоцкая Е.В., Цыганков А.И., Корнейчук И.А., Пенькова М.Ю. ГУ «Национальный институт терапии им. Л.Т. Малой НАМН Украины», г. Харьков, Украина
АКТИВАТОРЫ АНГИОГЕНЕЗА И СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ. РЕЗУЛЬТАТЫ ИЗУЧЕНИЯ УРОВНЕЙ ВАСКУЛОЭНДОТЕЛИАЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТА И АНГИОПОЭТИНА-2 В КРОВИ У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ
Резюме. Изучены уровни в крови мощных активато- на-2 у больных гипертонической болезнью. Выявлено ров ангиогенеза с провоспалительным действием — достоверное повышение уровней в крови указанных васкулоэндотелиального фактора роста и ангиопоэти- факторов у больных гипертонической болезнью в
сравнении с практически здоровыми лицами. Установлено, что уровни в крови ангиопоэтина-2 достоверно повышаются у больных гипертонической болезнью при увеличении тяжести гипертонии и при наличии таких метаболических нарушений, как абдоминальное ожирение, гипергликемия натощак, нарушение толерантности к глюкозе, гиперурикемия и комбинированная дислипопротеинемия. Уровни в крови вас-кулоэндотелиального фактора роста были достоверно
более высокими у больных гипертонической болезнью со стабильной стенокардией напряжения в сравнении с больными без стенокардии. Полученные данные указывают на важную роль активации ангиогенеза в развитии гипертонической болезни и ее сердечно-сосудистых осложнений.
Ключевые слова: гипертоническая болезнь; ангиогенез; васкулоэндотелиальный фактор роста; ангиопоэтин-2; воспаление
KovalS.M., Mysnichenko O.V., Snegurskaya I.O., Vysotskaya O.V., Tsigankov O.I., Korneychuk I.A., Penkova M.Yu. SI «L.T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Science of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
ACTIVATORS OF ANGIOGENESIS AND CARDIOVASCULAR DISEASES. RESULTS OF STUDY OF BLOOD LEVELS OF VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTOR AND ANGIOPOETIN-2
IN PATIENTS WITH ESSENTIAL HYPERTENSION
Abstract. Blood levels of vascular endothelial growth factor and angiopoetin-2, powerful activators of angiogenesis with proinflammatory activity were studied in hypertensive patients. Significantly higher vascular endothelial growth factor and an-giopoetin-2 blood levels have been determined in hypertensive patients compared to normotensive control subjects. The blood levels of angiopoetin-2 were found to be enhanced in hypertensive patients while deterioration of essential hypertensive and at presence of such metabolic disorders as abdominal obesity,
fasting hyperglycemia, glucose intolerance, hyperuricemia and combined dyslipidemia. Vascular endothelial growth factor blood levels were higher in hypertensive patients with stable angina pectoris compared to the patients without angina pectoris. The data obtained indicate an important role of angiogenesis activation in the development of essential hypertension and its cardiovascular complications.
Keywords: essential hypertension; angiogenesis; vascular endothelial growth factor; angiopoetin-2; inflammation
