ОСОБЛИВОСТі РЕГУЛЮВАННЯ ДіЯЛЬНОСТі АГРОХОЛДИНГіВ У КОНТЕКСТі АГРАРНОї ПОЛіТИКИ УКРАїНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.43.02

ОСОБЛИВОСТ! РЕГУЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1АГР0Х0ЛДИНГ1В У КОНТЕКСТ1 АГРАРНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ

®2018 КАРПИШИН Ю. В.

УДК 338.43.02

Карпишин Ю. В. Особливост регулювання дiяльностi агрохолдингiв у KOHTeKCTi аграрно!' полiтики УкраТни

Метою cmammi е дотдження тенденцй та виявлення особливостей державного регулювання д'яльностi великого аграрного б'внесу та вдо-сконалення теоретико-прикладних засад формування мехашзму регуляторного впливу в контекстi аграрноi полтики Украни. Проанал'вовано теоретичш та методичш питання регуляторноi участi держави в д'тльностi агрохолдинг/в. Установлено, що мщативна державна полтика впроваджуеться Ыд впливом виваженого соцiально-економiчного шдходу, в якому державне регулювання д'яльностiагрохолдингiв виконуе него-ловну, а допомiжну роль, а саме: тдсилюе мехашзми активiзацii товарно-ф'шансового об'гу з метою залучення швестицш в аграрну сферу, розви-тку iiриншв, зокрема сльськогосподарських, пiдвищення р'юня штеграцшних процеав, спрямованих на соцiально-економiчний розвиток сльських територш. Автором об(рунтовано напрями регуляторних дт згiдно зi стратегiею розвитку аграрноi полтики Украни 2015-2020 рр. Запропо-новано узгодження функцюнування агрохолдингiв iз стратегiею розвитку сльських територш на засадах зр'вноваженостi через удосконалення правовоi системи, земельноiреформи, оподаткування, ланцюгiв доданоiвартостi, захисту довклля та поеднання агроб'внесу й науки. Ключов'! слова: аграрна сфера, агрохолдинг, державне регулювання, стратег'я розвитку с'шьського господарства, продовольча безпека, с'шьсьш територИ. Рис.: 2. Ббл.: 11.

Карпишин Юрiй Володимирович - астрант, Житомирський нацональний агроекологчний ушверситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украна)

E-mail: karpyshyn.ya@terrafood.com.ua

УДК 338.43.02

Карпишин Ю. В. Особенности регулирования деятельности агрохолдингов в контексте аграрной политики Украины

Целью статьи является исследование тенденций и выявление особенностей государственного регулирования деятельности крупного аграрного бизнеса и совершенствование теоретико-прикладных основ формирования механизма регуляторного влияния в контексте аграрной политики Украины. Проанализированы теоретические и методические вопросы регуляторного участия государства в деятельности агрохолдингов. Установлено, что инициативная государственная политика внедряется под влиянием взвешенного социально-экономического подхода, в котором государственное регулирование деятельности агрохолдингов выполняет не главную, а вспомогательную роль, а именно: усиливает механизмы активизации товарно-финансового оборота с целью привлечения инвестиций в аграрную сферу, развития ее рынков, в том числе сельскохозяйственных, повышения уровня интеграционных процессов, направленных на социально-экономическое развитие сельских территорий. Автором обоснованы направления регуляторных действий согласно стратегии развития аграрной политики Украины 2015-2020 гг. Предложено согласование функционирования агрохолдингов со стратегией развития сельских территорий на основе уравновешенности через совершенствование правовой системы, земельной реформы, налогообложения, цепочек добавленной стоимости, защиты окружающей среды и сочетания агробизнеса и науки. Ключевые слова: аграрная сфера, агрохолдинг, государственное регулирование, стратегия развития сельского хозяйства, продовольственная безопасность, сельские территории. Рис.: 2. Библ.: 11.

Карпишин Юрий Владимирович - аспирант, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина)

E-mail: karpyshyn.ya@terrafood.com.ua

UDC 338.43.02

Karpyshyn Yu. V. The Features of Regulation of Activities of Agriholdings in the Context of Agrarian Policy of Ukraine

The article is aimed at researching tendencies, identifying features of the State regulation of the large agrarian business activity, and improving the theoretical and applied basis of formation of the mechanism for regulatory influence in the context of agrarian policy of Ukraine. The theoretical and methodical issues of regulatory participation on the part of the State in activity of holdings are analyzed. It has been determined that the initiative State policy is implemented under the influence of the balanced socio-economic approach, in which the State regulation of the activity of agriholdings performs not the main, but auxiliary role, i.e.: strengthens the mechanisms for activation of commodity-financial turnover with the purpose of attraction of investments in agrarian sphere, development of its markets, including agricultural, increase of the level of integration processes directed to socioeconomic development of rural areas. The author substantiates the directions of regulatory actions according to the strategy of development of agrarian policy of Ukraine for 2015-2020. It is proposed to coordinate the functioning of agriholdings with the strategy of development of rural territories on the basis of achieving a balance through improvement of the legal system, land reform, taxation, value-added chains, protection of environment, and a combination of agribusiness with science.

Keywords: agrarian sphere, agriholding, the State regulation, strategy of development of agriculture, food security, rural territories. Fig.: 2. Bibl.: 11.

Karpyshyn Yuriy V. - Postgraduate Student, Zhytomyr National Agroecologi-cal University (7 Staryi bulvar, Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: karpyshyn.ya@terrafood.com.ua

Розробка мехашзму координаци мiж великим аграрним 6í3mtom i загальнодержавними íh-тересами мае базуватися на регуляторних про-цесах. Термш «регулювання» походить вк латин-ського regula - норма, правило. Незважаючи на той факт, що дiяльнiсть агрохолдинпв виходить далеко за межi скьськогосподарського виробництва, регу-

лювання IX дiяльн0стi nOTpi6HO розглядати KpÍ3b призму аграрно! полiтики держави.

1сторично вважалося, що агропромислове ви-робництво е пею галуззю, яка регулюеться державою, осккьки, по-перше, на ринках скьськогосподарсько! продукци бкьшою мiрою проявляеться <^аско ринку»; по-друге, дготь зовншш ефекти в1д економiчноI

EKOHOMIKA

EKOHOMIKA СШЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА I АПК

Ol

w

X m

111 n

X

e

g g о

g ■О

cr c

5' z

rD IO

o1 p lO О

b -i

Ф 00

Хэ

£ л> ■с ф

а "D

П>

О "D

О. О

За Л> "D £ EU DJ S

E

о

1э

о и. a'

"О

g

о

n

О

^^

тз tu* ь

о а"

w го s i О

H à>

о

О

n I

<T> о

Ш 5.

-С*

I

s

I H

ф -1

тз

тз

I

о. n

-е-ф

тз

-С ф

I I

за

^

тз

о

ь U)

о ш

го Ol

о ф

ь W

СГ

ф

о. -С

—• ф

Ol I

<т> I

W ^ за

ф

т;

s

тх

О ^

о Ф

тз тз

н ш S го

>< Э.

го £¡

i ш го'

w 0J

-е- Ш

I il

ш I 0) ^ ь

о го s -1 T3 о X Ф I I

< о

^ ro

I J3 s Ш m S

n H J.

s ro ( >

H w

< ro

H Ш s за w

s <

Я >

о. S a

Я

о >.

ч"

s *

s тз

е. п я' й.

S рд

-Я

0 тз

I—1 о сл X

1 s -fe

° ï: to S О я тз 2.

тз м «

о Я H

ей «

то H

тз рз тз

я

о >.

ч" ^ я

СЪ g

s

о ^ S тз п

H я

рз H

H А

H to

I— о

24 x Й Г № Р

fe Л t-

g й w

s рз

S рз О

2 Я »

> °

я 43 »

о то о

СП >

s

a о

>

о

то >

> *

ей Я

Я

»

a «

о Я H

ей «

то

рз ^

тз

рз

5 S

-Б. л

a s

я я

Я чз

Сй

я, *

ал на

a. S

> ¡5

S *

чо

> q Я s

s я ч тз рз

.Я

XT

a S

В

я

о

тз тз 15 Я п> » о ал ш

^ тз ОТ О ï: оо я' t-' рз

о о > 3

тз

о «

о

Сй I—( ТЗ •

п> TI1

a « -

о ]>

1—1 рз

' Я

S a - S

s í

о > ^ •

s >

3" X s S'

» >

« s От S

о

a тз

о

я

a я

Сй >

s

к

о

рз ТЗ

О w

а\ тз

Я

ей ;>

оз

S м

Я то S

= s

OÈ

о ал

£ ¡ч >

ч о то

•з

рз Я

Я

»

з-Я

о

О тз

! Л>

i ал рз

!

I 03

, Ö : a 3

XT

S

«

ТЗ тз

рз Сй

Я' 03

Я рз

i §

* s

> >

^ s

ТЗ В

X G

к w

Cd Q

po tO

О4 о

а ь?

» ja ■-

К» ~ HJ

о

Сй -"a

S: П "я

M ТЗ рз

Я П> П)

Э ^ ш

> я

н' fe п

a «

о

Я S

о

Я) s

оз (1

Я О

s

« -

g рз _

^ я я

^ я о

S Ä Е

й Ä л

м - я

гъ

о a ^ ^

- < тз

« о

H J3 гъ

ТЗ то рз

СО X РЗ 43 ь-- Сй

Я ^

ft

тз >

■ S X a s я

рз >

«

> ^

я' 2, 03

Я g^T3

« Я

g3 S 3 S * « я 43 2 5

flï ш ÍQ

^ я ^

Я< >

S <r

S то ^ я

> H

Сй

h-. T3

ч Я ^ РЗ то s

I ^ s ^ S рз ^ ffi о

§= e s

Я ал _

то Я

хт >: тз

л хт о

Сй \ \

►е- я

о » >

S3" >

хт Я

О то H

° s

ТЗ g

^ %

> Я

S S н

XT >

S' >

3"

Я

то' H XT

тз

рз H

s a Я

о

я тз

рз a о a Я X

рз «

H

a'

Я п> н

н то

> 3"

Я

Я H рз Я

Я

»

►е-

о тз S

•á рз Я

я

»

U S

a >

Я -

»

о Я

-a. S

я

H H тз

рз Сй о

Я оз

Я > Я

^ я S

,4 й- > рз H

s

а ^ о

® 'S Ê

^ рз h-

я

Сй

Сй

» ^

рз X О

Я

>

Я №

S

я

а

о £

о

» с-а Я< Я

а Я

Я то н

-В "S

Сй Й

» 'S н «

о то Я

о >

рз ТЗ то -3

а

Я тз

я s

-С я я-' -К s

тз s

я

*

рз g -р;

о я

то ТЗ

оз S. Р S g № ^

о я я

о

„ -К s

ТЗ Л> --<

тз

о оз ал " о

-3

s

я<

я

»

H

a: 5

2 rs

с

D тз

я Я

J3

- в

2 ТЗ

о О

- а

Сй

тз H

о е

03 >

у,

О п>

ал нз Я

о >

Сй >

хт

ТО рз

s S

а\ > Я S

то

Я

о то

> i rl 1 Т S Е.

то -3 хт

g S i

ti a s

о я я

рз О ТЗ

Я Л Р3

рз д a

43 ТЗ о

рз g a

- a cü

° .-i

a Я

Я g

X fe

■s В *

я ^ fe

О от я

то о °

s. > q Z. я M о 1 л

рз

s

s ^

й о

ä g s £

п -fe ^ s

О Я

S 3

a 2 ? g

рз ТЗ

ал о

Сй X

оз о

Я >

Сй ]>

л Я Я

S S3

h-З рз

№ g

$ к

Я О

о >

л рз 43 Я то

~ РЗ

g ТЗ S

5 S »

S S ^

ь-: Я a

Я Ö. Я

- e i

Я

рз a о

о Я Я h-= S о

g Я. рз

Я Р3

> ^

S

1-е 43

Е я

a о

Я ^

> о

В "

Й S

я' Й

Я ей

■< «

, О

я я

^о о

S S

Н Я

я ^

я if

. ^ рз

43 Я'

О Я

£ 5 ►е- «

О Й

тз g S

—^ a

a я

РЗ

— О

a

Я g

ей g

тз fe.

H H

от я я «

Я н -<!

^ z >

Cd S

>

■=< в g

н g

J3 я s

Cr1 Cd i—<

о Я -g

m о

s. s >

g р S'

S S

H V №

я Я

s Я

3.

В g; о

S »

тз

о

03

a Я

H «

s fe

^ a

n о

то 03

a a

оз Я рз « Я О я

то

о £

о

о

то хт

л

о S

Я тз

рз «

H Я -с я

о

тз

о

оз оз a рз Я >

«

то Я

Сй

J3 Я

Я ТЗ

тз Я

О Я

ал о

> «

Сй

S

рз ]>

ж ТЗ

s g

Я W

о £°

^ ОТ .Я о я

>

ал рз

■ * >

s

a

i—1 Я

О Сй - >

то тз

a

to

. Сй рз ^ 1-3

тз я

я

*

о a Я

я s хт

a о Я X

о ^ а\ » Я ° s я

1-3

a a

S3 Я »

S Сй Л> « Я о

a тз

>

хт

Й я

О 43

^ рз

О g

ТО 1-3

э- S

Cd ьн

в. S >

"С- оз

О Я

Е i

-с

a то

Я'

43

О

03

a s Я

-з S

X

>

S >

XT

S Я

ï

Сй 03

рз

ал

Сй

X > рз е-тз g Р2 fe

^ Я

Сй О ТЗ То

оз

ТО -3 хт

» ^

Сй

Я 3

« ТЗ

£2- I

I то

Я -g

я

-Зз

tq »

» S

« рз

Сй то

Я' .. Й Я

X 43

S s

О >

a cü Я тз

S g

s ё

С? s

> ,— Сй

S

Сй

я

1-3 рз

О

a Я

£

Сй

a Я то

О «

о о .с

рз

ТЗ то

я >•

хт Я рз

a Я

о

ал >

Сй РЗ

^ Я

о S

то

То 1-3 ^ »

о

то 1-3 рз Я

Я

»

То > £ ï I s

тз

о X

о >

>

я я

рз Я тз

о _

Я >'

я «

g ^

a 3

® я

О S

S? ТЗ fe

рз рз

ТО > Я

рз

к' -а.

Я:

а >

РЗ Л>

Й тз

« ^

ТЗ РО

<ъ Cd

^ а

^ s

S *

S s

Я тз

>

►е-я оз ТЗ

1 ё g g5

о К'

я

о Л.

03

а тз Я рз

4 То

р2 ÏS тз S я £

S: g

Я

1-3 Я 1-3

то а'

to ® to

V-' ТО Я тз

Я «

S н хт

тз g4-^ il ш то Я

Я "g

Tí» <т> S

ей А рз

тз ^ -

I з i

ï g °

S: g Я

- Я ^

а

^ Q

тз Я

Я

о >

тз

Сй

^ 1

S ®

а о

рз ТЗ

Я я

я я

» X

03 Н

рз о

ал g п> vS

03 ^

Я a

Сй J-"

л >

я > ^

я

03 то

S

> tr a С

I * S Я

Я g я S S s

s »

s Я X о Ti ч

О 43

У Сй

а, 04 Я- № ,_, a

ТЗ

Сй

9 ►©-to о чо ^ сл S

> О

-г" оз

Я' g

^ s

Я «

S. te

a g

¿ S'

гГ »

то

X i-З

P2 Ё'

тз В

рз Сй

a я

Ç о fe

я g

S РЗ

я< Я

тз Я

о я

оз О

13

a ь-

> Я

Сй о

» ES

¥ Я

s S

I— рз

^ ТО

1s

Ä то

тз

о

s

то

£ s

Я S Л Я

Я ^

я >

Сй Сй

я S

рз X ОТ -РЗ Я) оз « О 1—

S а\

Я< рз

Й я

Я я

-i

1-3 Сй Сй « О

I о

° S

^ 2' fD ин

^ S Ä g

рз я

hr-i ^

5 о

о ^ ал тз Я

i-З Q

хт

►е- >-

рз ТЗ «

i-З ^

Я Я л Я<

р Й Я

" й

ТЗ рз

рз ТЗ

a рз

Я «

> ч

о ^

43

г s

6 03

то

OJ

Я

О оз Я i-З S a Я о

43

О >

Сй

Я< >

Сй

43

*

£ Й -i—i cd

Я, s ал •

я ^

нВ л ТЗ »"О

g Е

Я a То s

Я Р3

° fe fe- fD

í я я о

н В.

Сй ]> ° м

s. я

S I

a »

n> ' i-З

s

X

-с s

43

я -е-

О рз «

i-З

о

4 s

5 м

a

te a

Сй «

О

Одним iз завдань держави в здшсненш аграрно! полiтики мае бути забезпечення збалансованост iнтересiв суб'ектiв господарювання, а саме, агрохол-дингiв, та державних прюритепв щодо продоволь-чо! безпеки кра!ни та розвитку скьських територiй з одночасним залученням реального швестора до аграрного сектора. Саме в цьому найбкьше прояв-лятиметься Шщативна (позитивна) роль держави. 3 метою розвитку штегрованих структур холдингового типу в единому цглому зi стратегiею розвитку сiльського господарства та скьських територiй необ-хГдно забезпечити: розробку методики штеграцш-ного процесу науки й великого аграрного бiзнесу та визначення правильно! системи мотивацшних фак-торiв для функщонування новостворених структур; закрiплення тiсного взаемозв'язку агрохолдинпв з фiнансовими iнститутами; запровадження систем рiзносторонньоí пiдтримки агрохолдингами розвитку альських територш.

Biдсутнiсть державного регулювання в напрямку збалансування бiзнес-iнтересiв та потреб укра-!нського села, яке охопила майже суцкьна бГд-нiсть, спричинена перерозпод1лом ресурсiв у процеа аграрно! реформи, обернулася для укра!нського скь-ського господарства експанаею великого кaпiтaлу, а ринкова економжа, деформована масовою корупцш-ною складовою i домiнуючою мотивaцiею «швидких грошей», сформувала специфiчну модель аграрного сектора, вкминою рисою яко! е и дуальна оргашза-цiйнa структура. У цш структурi виокремлюються два типи виробникiв: корпоративний - представниками якого е агрохолдинги, та iндивiдуальний - конкретш фермери та господарства населення. Завдання шдви-щення конкурентоспроможностi вггчизняного аграрного виробництва полягае у створенш умов для зро-стання загального рiвня продуктивностi сектора на засадах сталосп, при гaрмонiйному поеднанш рiзних галузей с1льського господарства i типiв господарств (великих, середн1х i малих), коли кожне з них займае найбкьш притаманну йому ринкову нiшу [1].

За умови реформованого, бкьш гнучкого ринку земель скьськогосподарського призначення в аграр-нiй сферi будуть розвиватися життездaтнi та бага-топрофiльнi господaрюючi структури. Сiльськi господарства рiзних розмiрiв i напрямшв сприятимуть ефективному виробництву скьськогосподарсько! продукцГ!; спецiaлiзaцiя i диверсифiкaцiя виробництва, включаючи розвиток оргaнiчного виробництва, забезпечуватимуть життездатшсть рiзних типiв скь-ських господарств. Ц змiни мають вкбуватися в кон-текстi стабкьно! та передбачувано!, просто!, адресно! та сучасно! аграрно! полiтики та системи тдтримки, в якiй тaкi форми, що викривляють ринок (напри-клад, цшова пiдтримкa та прив'язaнi до виробництва платеж^, зводяться до мiнiмум.

Отже, iнiцiaтивнa державна полiтикa впрова-джуеться шд впливом виваженого сощаль-но-економiчного пiдходу, в якому державне регулювання д1яльносй aгрохолдингiв виконуе не го-ловну, а допомiжну роль, а саме: тдсилюе мехaнiзми aктивiзaцГ! товарно-фшансового обiгу з метою залу-чення швестицш в аграрну сферу, розвитку !! ринкГв, зокрема с1льськогосподарських, шдвищення рГвня iнтегрaцiйних процесiв, спрямованих на сощально-економiчний розвиток с1льських територш.

У зв'язку з цим важливого значення набувае формування швестицшно привабливого iнновaцiй-ного Гмгджу с1льськогосподарських пiдприемств та !х об'еднань, що вимагае: aктивiзaцi! оргашзацшного й iнформaцiйного забезпечення залучення швестицш; полшшення оргaнiзaцiйних, правових та економiч-них умов дГяльностГ iнвесторiв; всебiчного захисту законних прав iнвесторiв, у тому числГ й iноземних; забезпечення ефективного функщонування швестицшно! дГяльностГ в ринкових умовах [3, с. 70-71].

Цкь державно! полГтики по залученню реального швестора до аграрного сектора фактично досягне-на, проте розвиток агрохолдинпв Укра!ни на початку ХХ1 ст. у переважнш бкьшосп супроводжувався роз-ширенням !х сфери дГяльностГ, виходячи далеко за рамки виробництва скьськогосподарсько! продукцГ!. Тому доцГльно припустити, що цГлГ сьогодення даних оргашзацшних структур можуть йди у розрГз з аграр-ною полГтикою держави.

НинГ мае мГсце ситуацГя, коли декГлька агро-холдинпв впливають на розвиток нацГонально! еко-номГки. ДоцГльно вГдмГтити, що цей вплив е не лише в економГчнш площиш вГдносин, а й переноситься в полГтичну сферу. Фшансово незалежнГ та могутнГ ГнтеграцГйнГ формування виходять з-пГд державного контролю, а в деяких випадках здшснюють тиск на державш ГнституцГ! з метою лобговання сво!х комер-цГйних штереав.

Розвиток агрохолдингГв через поеднання скьськогосподарського, промислового Г торговельного кашталГв слГд розглядати як передумову ефективного розвитку АПК на перспективу. Водночас досвГд пока-зуе, що якими б ефективними не були перетворення оргашзацшних форм господарювання на селГ, за вГд-сутностГ належного рГвня державного регулювання практично неможливо досягти гармоншного розвитку агропромислово! економши Г потреб сГльсько! мГсцевостГ.

Сьогодш науковцГ ННЦ 1АЕ говорять про стра-тегГю розвитку селоутворюючих шдприемств на противагу агрохолдингам [2]. Отже, перед державою вкотре постае питання вибору прюритепв подаль-шого розвитку аграрно! сфери: на засадах крупнотоварного виробництва з високими показниками продуктивной пращ та фондовГддачГ чи фермерського типу господарювання на принципах кооперацГ! з менш привабливими показниками ефективностГ ви-

робництва. Цю проблему потрГбно виршувати на засадах системного шдходу, враховуючи поставлен ц1лГ державно! аграрно! полГтики та результат, який плануеться отримати в майбутньому (рис. 2).

По-перше, створення стабкьно! правово! сис-теми, що вГдповГдае мГжнародним Г европейським стандартам. Шсля максимального наближення прин-ципових питань нацюнального законодавства щодо саштарних Г фГтосанГтарних заходГв до мГжнародних стандартГв для агрохолдингГв, якГ е виробниками харчових продуктГв тваринного та рослинного похо-дження, будуть значно полегшеш процедури вГдкрит-тя доступу до свГтових ринкГв. ДослГдження думок вГтчизняних експертГв дае можливГсть стверджувати, що розвиток агрохолдингових структур вимагае на законодавчому рГвш необхГдшсть визначення точно! ушфшовано! термГнологГ!, що вГдображае сутнГсть Гнтегрованих процесГв у скьському господарствГ, нових наукових розробок Г рекомендацш у напрямГ формування конкурентного середовища.

По-друге, земельна реформа через запрова-дження повноцГнного ринку земель скьськогоспо-дарського призначення (зняття мораторш на кушв-лю-продаж земель), дерегуляцш обороту прав на зем-

лю, стале землекористування та консолгдацгя земле-володГння та землекористування, зростання вартостГ оренди та вартостГ земель скьськогосподарського призначення Г, як наслГдок, зростання доходГв с1ль-ського населення.

Якщо ж говорити про проблеми рацюнально-го землекористування, то тут потрГбний дер-жавний контроль за збереженням родючостГ ГрунтГв. На думку окремих науковцГв, необхГдно за-провадити обов'язкову оцГнку земельних дкянок за об'ективними параметрами: вмГст поживних речовин (азот, фосфор, калш) у рухомГй формГ, наявнГсть за-лишкГв хГмГчних речовин у грунтах (пестициди, гер-бГциди, фунгГциди Г т. ш.), ступГнь еродованостГ та Гн. Таку оцГнку слГд проводити при кожнш змГнГ власни-ка чи користувача земельно! дкянки, а також 1 раз на 5-7 роив (можливо, на час одше! ротацГ! авозмь ни) за вГдсутностГ таких змГн. У разГ попршення по-казникГв порГвняно з попередньою оцшкою власник (користувач) несе в1дповГдальшсть: сплачуе штрафи до бюджету або взагалГ позбавляеться права власнос-т (користування) цГею д1лянкою. Таке покарання за порушення родючостГ грунтГв спонукатиме суб'ектГв

Правова система

Адаптац1я законодавства до вимог £С

Точна уыфкована терм1нолог1я, що в1дображае сутн1сть ¡нтегрованих процес1в у с1льське господарство

Земельна реформа

Зняття моратор^ на землю 1

Зростання вартосп оренди землi

Продовольча безпека

Аграрна наука

Захист довк1лля

Управлiння ¡мпортом

та експортом Стимулювання агрохолдингiв до виробництва продукци тваринництва

Оподатку-вання

Загальна система 1

оподаткування Адмiнiстрування податав,

агрохолдинпв що не дискримiнують бюджети

стьських громад

Ланцюги |к Mодернiзацiя

доданоТ ^ переробних Розвиток ¡нфраструктури

вартост! у' потужностеи транспортування та зберiгання

Стьський розвиток

Стимулювання агрохолдинг1в з високою соц1альною в1дпов1дальн1стю

В1драхування 1% в1д ВВП переробних пщприемств на розвиток стьських громад

Створення сп1льних досл1дницьких програм ¡з агрохолдинговими структурами

Розвиток оргаычного с.-г. виробництва

Рис. 2. Напрями регуляторних дш згiдно зi стратепсю розвитку

Джерело: адаптовано за [6].

господарювання бкьш дбайливо ставитися до земл^ не «захоплюватися» надмiрним застосуванням мше-ральних добрив та хiмiчних засобiв, б1льше вносити органiчних добрив, дотримуватися ращональних d-возмiн i т. ш. [4, с. 70].

По-трете, продовольча безпека. З цього приводу науковщ зазначають, що в питаннях формуван-ня механiзму державного регулювання, насамперед, мова повинна йти про створення необх^них умов для забезпечення продовольчо! безпеки через сти-мулювання впчизняного виробництва продукци тва-ринництва. Наразi для Украши питання квотування у тваринництвi не сто'йъ, оск1льки ми маемо за мету збкьшити обсяги виробництва цiеï галузь Перед державою гостро стопъ питання про забезпечення продовольчо'1 безпеки за рахунок власного виробництва [9, с. 51, 64].

При цьому виршення завдань продовольчо'1 безпеки пропонують забезпечувати переваж-но через економiчнi шструменти регулювання: вкповкну податкову полiтику; пiльгове креди-тування с1льськогосподарських товаровиробникiв; використання механiзмiв цiнового регулювання (за-ставнi щни, вартiсть пiдтримки, спецiальнi цiни на дефщитну продукцiю тощо); державнi дотаци' на ви-робництво продукци, яка необх^дна для забезпечення рацiональних норм харчування населення (здебкь-шого тваринницько!') [8, с. 188]. У цьому контекст доц1льно пiдкреслити, що не ва форми економiчно'i пiдтримки, як е ефективними при стимулюваннi шдивкуального аграрного бiзнесу, можуть впрова-джуватися при регулюванш дiяльностi агрохолдин-пв. На нашу думку, цiнова шдтримка агрохолдингiв i прив'язанi до обсяпв виробництва дотаци викривля-ють ринок та унеможливлюють здорову конкуренщю на ньому, тому ïx доцiльно звести до мШмуму. Нато-мiсть продовольчу безпеку необх^дно забезпечувати через управлшня iмпортом, просування експорту та розширення внутрiшнього ринку для вiтчизняниx виробниюв в особi агроxолдингiв.

По-четверте, оподаткування. Сьогодш бага-то говориться про податкову реформу, у тому чи^ в аграрному секторi економiки. Спроби перевести агрохолдинги на загальну систему оподаткування натикаються на потужний спротив аграрних «олкар-xiв» iз залученням потужних лобiстськиx груп у парламент^ в урядi та ЗМ1 [8, с. 189]. Доцiльно згадати i про вдосконалення адмшштрування оподаткування агрохолдинив - правил, що регулюють сплату подат-кiв та процедуру ïx вiдшкодування. Старi меxанiзми адмшштрування оподаткування несправедливо дис-кримiнують бюджети скьських громад.

По-п'яте, розвиток агропродовольчих ланцюпв додано! вартостi. Сприяння розвитку рiзноманiтниx форм органiзацiй виробництва в аграрш сферi, особливо холдингового типу, та створення на ïx базi

представництв агровиробнишв пГдвищить !хш пере-говорнГ можливостГ та, вГдповГдно, допоможе запро-вадити господарську практику, адаптовану до гло-бальних проблем. Адже агрохолдинги Укра!ни е ак-тивними учасниками покращення транспортно! шф-раструктури та Гнфраструктури зберГгання, а також осучаснення Г модершзаци переробних потужностей для розширення асортименту продукци з високою доданою вартГстю. Основною перевагою агрохолдинпв е контроль за доданою вартГстю всередиш компаний а це сприяе досягненню тдприемством стшко! конкурентно! переваги.

Концентращя та об'еднання ресурсГв у проце-сГ функцГонування агрохолдингГв сприяе отриман-ню ефекту масштабу д1яльностГ, що, своею чергою, скорочуе постшш трансакцшш витрати на одиницю кГнцево! продукци. Отже, завдяки вертикальнГй ш-теграцГ! створюються можливостГ: зниження витрат, що пов'язаш з проведенням переговорГв; спрощення переходу вГд одного етапу прийняття рГшення до ш-шого; зменшення ризикГв; зростання надГйностГ поставок [11, с. 96], а головне - виробництва продукци з високою доданою вартГстю.

А ержава ж спкьно з мГжнародними оргашза-/ \ ц!ями (6БРР Г ФАО) розробляють та впрова--г \ джутють механГзм пГдтримки створення ефек-тивних та сталих ланцюгГв додано! вартостГ за участГ малих Г середшх виробникГв. Впродовж останн1х роив 6БРР продовжуе Гнвестувати в розвиток агропродо-вольчо! сфери в середньому 150-200 млн евро що-рГчно. Станом на квГтень 2017 р. загальний портфель проектГв технГчно! сшвпращ, що реалГзуються 6БРР сп1льно з ФАО, становить понад 3,5 млн евро. Це гран-товГ кошти залучеш в контекстГ 11 проектГв технГчно! сшвпращ, яка Г направлена на створення ланцюгГв додано! вартостГ в аграрному секторГ Укра!ни [5].

По-шосте, скьський розвиток - вГдродження укра!нського села. Погоджуемося з думкою науков-цГв, якГ виступають за законодавче обгрунтування можливостГ вГдрахування 1% вГд валового виробництва продукци переробними шдприемствами, якГ в переважнш б1льшостГ е засновниками агрохолдингГв, на розвиток сощально! Гнфраструктури скьських територш [3, с. 70-71]. З боку держави е нагальна необхГдшсть пропагування, а в окремих випадках Г стимулювання, запровадження широко! полГтики со-щально'! вГдповГдальностГ агрохолдингГв, яка включа-тиме, зокрема, Г допомогу в розбудовГ Гнфраструкту-ри укра!нського села.

По-сьоме, аграрна наука, освГта, ГнновацГ! та до-радчГ послуги. В УкраМ вГдсутня дГева система трансферу шновацш, розповсюдження сучасних техноло-гш виробництва Г переробки с1льськогосподарсько! продукци та методГв Г способГв оргашзаци й менеджменту в аграрному шдприемництвГ [6, с. 73]. Держава повинна сприяти науково-техшчному сшвробГтни-

1= <

<

m I—

о

Q_ <

О 1= О

о

о

_Q О _Q

О <

о

<

Ш

цтву у сферГ аграрних наук та заохочення створення стльних дослГдницьких програм Гз агрохолдингово-ми структурами з метою впровадження результатГв наукових дослГджень безпосередньо у виробництво.

По-восьме, захист довккля та управлшня при-родними ресурсами, зокрема розвиток органГчного с1льськогосподарського виробництва та ринку. Роз-вивати оргашчний ринок в Укра'М на сьогодш готовГ лише конкурентоздатнГ пГдприемства. ОкремГ агро-холдинги уже пГдвищують рГвень компетенцГ! та по-кращують ГмГдж органГчного сектора Украши (напри-клад, «Сварог Вест Груп»).

Розвиток органГчного виробництва зробить вне-сок у розв'язання еколопчних проблем, питань зайнятостГ населення та пГдвищення дГлово! активностГ, особливо в сГльськГй мГсцевостГ. Врахо-вуючи зростаючий попит на оргашчну продукцГю як на внутрГшньому, так Г на зовшшнГх ринках, державне регулювання дшльносп агрохолдингГв мае стимулю-вати виробникГв органГчних харчГв до розширення !х асортименту шляхом введення до нього готових продуктГв, що автоматично вГдображатиметься на ланцюгу додано! вартостГ. Поодинщ малим агрови-робникам не виршити проблеми сертифшаци, зберь гання, транспортування оргашчно! продукци, !м слГд об'еднуватися з агрохолдингами, а держава мае вГд-працювати мехашзм !х взаемодГ!.

Становлення якГсних економГчних Г сощальних ГнститутГв у сГльськГй мГсцевостГ можливе за умови об'еднання зусиль та спкьно! участГ в цьому процеа держави, аграрного бГзнесу, науки та скьського населення. Задоволення штереав Г розвиток ГнГцГативи селян у кшцевому пГдсумку вигГднГ бГзнесу, натомГсть Ггнорування !х перешкоджатиме нарощенню валового виробництва, вилученню надприбутшв Г дуже скоро стане на завадГ досягненню як продовольчого самозабезпечення кра!ни, так Г реалГзацГ! загально-економГчних ц1лей, пов'язаних з виробництвом Г екс-портом сГльськогосподарсько! продукци [1].

ВИСНОВКИ

Для реалГзацГ! конкурентних переваг необхГдна конструктивна аграрна полГтика, яка в умовах свГто-во! економГчно! кризи мае стати прГоритетною в сис-темГ економГчних перетворень. Передуам це стосу-еться розробки стратеги розвитку скьського госпо-дарства, а саме: узгодження функцюнування агрохолдингГв Гз стратепею розвитку сГльських територш на засадах зрГвноваженостГ; удосконалення земельного законодавства та врегулювання вГдносин власнос-тГ на землю, контролю за Г! використанням Г яшстю земельних дкянок; входження до свГтового сшвто-вариства; розвитку Гнфраструктури аграрного ринку та захисту вГтчизняного товаровиробника; залучення швестицш, спрямованих на вГдтворення та модернГ-зацГю ресурсного потенцГалу скьськогосподарських

пiдприeмств та освоення сучасних ресурсозберцга-ючих технологiй виробництва екологiчноí скьсько-господарсько! продукцГí; удосконалення податкового мехашзму та кредитно-фiнансовоí полiтики; регулювання експортно^мпортних операцiй; запровадження цкеспрямовано! державно! шдтримки агропромисло-вого виробництва з одночасним полшшенням шфор-мацiйного, наукового, кадрового забезпечення. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Бородша О., Прокопа I. Яка модель агросектору необхщна Укра!ш? Дзеркало тижня. Укра!на. 2012. № 18 (31). URL: https://dt.ua/ECONOMICS/yaka_model_agrosektoru__ neobhidna_ukrayini.html

2. Гадзало Я. М., Жук В. М. Науковi основи розвитку аграрного пщприемництва та сiльських територiй за се-лозберiгаючою моделлю : наукова доповщь. Ки!в : ННЦ 1АЕ, 2015. 40 с.

3. Данкевич А. £. Розвиток iнтегрованих структур у стьському господарствi : монографiя. Ки!в : ННЦ 1АЕ, 2011. 350 с.

4. Детермшанти соцiально-економiчного розвитку пщприемств : монографiя. Вип. 2 / за наук. ред. д-ра. екон. наук., проф. £. В. Мшенша. Харш : ТОВ «Дiса Плюс», 2013. 444 с.

5. £БРР та ФАО активно пщтримують створення ефек-тивних агропродовольчих ланцюпв додано! вартостi. URL: http://www.minagro.gov.ua/node/23732

6. Сдина комплексна стратепя та план дiй розвитку стьського господарства та сiльських територiй в Укра!ш на 2015-2020 рр. : проект. URL: http://minagro.gov.ua

7. Основи аграрно! економ^и / за ред. В. Галушка, Г. Хуленбрука. Ки!в : Вища освiта, 2003. 400 с.

8. Пилипенко В. В. Концептуальн засади формуван-ня державно! аграрно! полiтики в реформуваннi аграрного сектора економш. Глобальн та нацiональнi проблеми еко-номки. 2016. № 11. С. 186-190.

9. Сус Л. В. Формування мехашзму державного регулювання галузi тваринництва : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03. Житомир, 2015. 194 с.

10. Черевко Г. В. Державне регулювання економш АПК : навч. поаб. Ки!в : Знання, 2006. 340 с.

11. Якимець В. В. Формування додано! вартост в умовах вертикально! штеграцп пщприемств м'ясопереробно! га-лузi : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03. Житомир, 2015. 204 с.

Науковий кершник - Дема Д. I., кандидат економiчних наук, професор, завщувач кафедри фшанав i кредиту Житомирського нацюнального агроеколопчного ушверситету

REFERENCES

Borodina, O., and Prokopa, I. "Yaka model ahrosektoru neobkhidna Ukraini?" [What model of agricultural sector is necessary for Ukraine?]. Dzerkalo tyzhnia. Ukraina. 2012. https://

dt.ua/ECONOMICS/yaka_model_agrosektoru_neobhidna_

ukrayini.html

Cherevko, H. V. Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky APK [State regulation of the economy of agroindustrial complex]. Kyiv: Znannia, 2006.

Dankevych, A. Ye. Rozvytok intehrovanykh struktur u sils-komu hospodarstvi [Development of integrated structures in agriculture]. Kyiv: NNTs IAE, 2011.

Determinanty sotsialno-ekonomichnoho rozvytku pid-pryiemstv [Determinants of socio-economic development of enterprises]. Kharkiv: TOV «Disa Plius», 2013.

Hadzalo, Ya. M., and Zhuk, V. M. Naukovi osnovy rozvytku ahrarnoho pidpryiemnytstva ta silskykh terytorii za selozberihai-uchoiu modelliu : naukova dopovid [Scientific fundamentals of agrarian entrepreneurship and rural areas development for the rural-preservation model: scientific report]. Kyiv: NNTs IAE, 2015.

Osnovy ahrarnoi ekonomiky [Fundamentals of agrarian economics]. Kyiv: Vyshcha osvita, 2003.

Pylypenko, V. V. "Kontseptualni zasady formuvannia derzhavnoi ahrarnoi polityky v reformuvanni ahrarnoho sek-tora ekonomiky" [Conceptual principles of the formation of the state agricultural policy in reforming the agrarian sector of the economy]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 11 (2016): 186-190.

Sus, L. V. "Formuvannia mekhanizmu derzhavnoho rehu-liuvannia haluzi tvarynnytstva" [Formation of the mechanism of state regulation of the livestock sector]: dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.03, 2015.

"YeBRR ta FAO aktyvno pidtrymuiut stvorennia efek-tyvnykh ahroprodovolchykh lantsiuhiv dodanoi vartosti" [The EBRD and FAO are actively supporting the creation of effective value added agri-food chains]. http://www.minagro.gov.ua/ node/23732

"Yedyna kompleksna stratehiia ta plan dii rozvytku sils-koho hospodarstva ta silskykh terytorii v Ukraini na 2015-2020 rr. : proekt" [Integrated Strategy and Action Plan for Agricultural and Rural Development in Ukraine for 2015-2020: Project]. http://minagro.gov.ua

Yakymets, V. V. "Formuvannia dodanoi vartosti v umo-vakh vertykalnoi intehratsii pidpryiemstv miasopererobnoi haluzi" [Formation of added value in the conditions of vertical integration of enterprises of the meat processing industry]: dys. ... kand. ekon. nauk : 08.00.03, 2015.

1= <

<

m I—

o

CL <

o 1= o o

o

_Q O _Q

o <

o

<

o

W

BI3HECIHQOPM № 4 '2018 183

www.business-inform.net