CC BY
12
автоматически несколько снижается и, наоборот, ценность навыков, например, проведения испытательных работ, возрастает, если в продукт проекта заложено изобретение с низким уровнем новизны. Таким образом, шансы полностью познать продукт проекта возрастают или уменьшаются в зависимости от уровня новизны объекта интеллектуальной собственности. По этой причине показатели С3 и Сн тесно связаны между собой и объединяются произведением.
Если профессиональную компетенцию руководителя проекта определять в относительных единицах, приняв за максимум "У,0, то суммирование двух групп отдельных показателей Сл и С3, Сн, естественно, должно быть уменьшено на количество слагаемых, то есть, в данном случае, уменьшено на 2, что и определило знаменатель выражения.
В заключении отметим: предложенные вербально-числовые шкалы изменения показателей степени знакомства с литературой и непосредственно с объектом интеллектуальной собственности, а также уровня его новизны, на наш взгляд, всесторонне охватывают те вопросы, которыми должен владеть руководитель именно инновационного проекта, тем самым исключая различное их толкование и давая возможность применить предложенную в работе [1] методику оценки профессиональной компетенции руководителя инновационного проекта на практике.
ЛИТЕРАТУРА
1. Калюжный В.В. Методика оценки профессиональной компетентности руководителя инновационного проекта // Управлжня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А. Рач. - 2002. - № 1 (4). - С. 129-137.
2. Трояновский В.М. Математическое моделирование в менеджменте. Учебное пособие. 2-е изд., испр. и доп. - М.: Издательство РДЛ, 2000. - 256 с.
3. Калюжный В.В. О выборе первоначального источника информации для предварительной оценки коммерческого предложения в инновационных проектах // Управлжня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А. Рач. - 2001. - № 1 (3). - С. 93-103.
4. Чус A.B., Данченко В.Н. Основы технического творчества. - Киев-Донецк: Вища школа. Головное изд-во, 1983. - 184 с.
5. Альтшуллер Г.С. Алгоритр изобретения. - М.: Моск. рабочий, 1973. - 296 с.
6. Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука. - М.: Сов. радио, 1979. - 176 с.
7. Селюцкий А.Б., Слугин Г.И. Вдохновение по заказу. - Петрозаводск: Карелия, 1977. -190 с.
Стаття надмшла до редакцп 24.10.2002 р.
УДК 631.115.8
В.Г.Курносенко, В.О.Прижбило
ОСОБЛИВОСТ1 РЕПОНАЛЬНИХ ПРОЕКТ1В ТЕХН1ЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ I РЕМОНТУ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКО! ТЕХН1КИ
Розглянуто ркзж тдходи до виршення проблеми ремонтно-техжчного обслуговування стьськогосподарських шдприемств Одеського репону. Табл.2.
У процеа реформування стьського господарства з колишых колгоств 1 радгоств видтилася велика ктьюсть невеликих за розм1рами аграрних формувань, побудованих на засадах приватноТ власност1 на землю \ майно.
Реальж темпи розвитку цих господарств у виршальжй М1р< визначаються станом Тх техжчного оснащения 1 ¡нженерно-техн'нного обслуговування.
При розукрупненж стьськогосподарських пщприемств стае досить гострою проблема розподту ¡нженернот ¡нфраструктури: ремонтних майстерень, пунючв техжчного обслуговування, машинних двор1в, автогаражш, склад1в запасних частин, нафтосховищ. При цьому досить часто ¡нженерна ¡нфраструкгура крупного господарства розподтяеться м1ж деюлькома новоствореними суб'ектами господарювання таким чином, що одному д1стаеться машинний дв(р, ¡ншому - прим'|щення автопарку, третьому - нафтосховище \ т.п., що унеможливлюе м подальше ефективне використання.
Приватизацш майна районних пщприемств агротехжчного сервюу, створення на Тх баз1 акцюнерних товариств \ ¡нших комерцмних структур у бтыиосп випадюв привело до змЫи напрямюв д1яльносп ремонтних пщприемств, переор1ентацн )'х на ¡нш1" види д1яльност1, не пов'язаж з роботою АПК. Все це негативно позначилося на техжчнш готовности машинно-тракторного парку аграрних формувань.
Таблиця 1
Наявнють ) стан стьськогосподарськоТ техжки в Одесьмй области
Назва с/г технжи Станом на 01.01. року Наявн'ють в т.ч. справних КоефМент готовносп Вщхилення 2002 р. вй 2000 р. (+,-)
Трактори (всього) 2000 17941 11419 0,64 -2772
2001 16439 11261 _, 0,69
2002 15169 11012 0,73
Вантажж автомобЫ 2000 12987 8795 0,68 - 1926
2001 11977 8413 0,70
2002 11061 7981 0,72
Севалки тракторж 2000 7944 5200 0,65 - 1155
2001 7214 5308 0,74
2002 6789 5169 0,76
Плуги тракторы 2000 7570 5940 0,78 - 1145
2001 6909 5637 0,82
2002 6425 5290 0,82
Культиватори 2000 9123 6409 0,70 -887
2001 8668 6356 0,73
2002 8236 6261 0,76
1з року в р1к 25-30% наявних стьськогосподарських машин техжчно не готов1 для участ!' в виробничому процесс а т1 що використовуються - на 60-70% ф1зично зношеж, що висувае додатков1 вимоги до ремонтно-обслуговуючоТ бази.
1з досвщу краТн з розвиненою ринковою економкою ми бачимо, що в умовах оргажзацмно-економмного землекористування, що склалося в наапй краТж, найбтыи прийнятною може бути система комплексного ¡нженерно-техжчного обслуговування вах категорм стьськогосподарських товаровиробниюв, яка здатна забезпечити поставку машин \ мехажзмю, запасних частин до них, дюгностику, налагодження, технмне обслуговування I ремонт, монтаж наладку складного обладнання. Оптимальним вар1антом виршення даноТ' проблеми для стьськогосподарських товаровиробниюв ми вважаемо створення власних, повнютю ними контрольованих, агросервюних кооператива на безприбутковм основ! шляхом об'еднання частини свого майна I ф1нансових ресурсш. На сьогодж такий вар1ант не може бути виршеним через вщсутжсть необхщних
грошових коптив в бтыиосп стьськогосподарських пщприемств. Так, навпъ в 2001, високоврожайному роц1, 21% стьськогосподарських пщприемств ОдеськоУ области зак1нчили господарський рйк ¡з збитками. В 2000 роц|' таких господарств було 36%, а в 1997-1999 роках вщповщно 64%, 82%, 66%.
1ншим напрямком виршення проблеми агротехжчного сервюу е створення машинно-технолопчних станцм (МТС). Цтком справедливо фах1вц1 вважають МТС однюю ¡з прогресивних форм техжчного сервюу. На сьогодж МТС створеж лише в 9 районах обласп ¡з 26, \ вони ще дуже слабо техжчно оснащеж. Причина та ж сама - недостатне фЫансування.
Таблиця 2
Наявжсть i стан стьськогосподарськоТ техжки в МТС
Назва с/г техжки Станом на 01.01. року Наявнють в т.ч. справних Коефщент rOTOBHOCTÍ Вщхилення 2002 р. вд 2001 р. (+,-)
Трактори 2001 115 96 0,83
2002 110 87 0,79 -5
Вантажж 2001 189 147 0,78
автомобт1 2002 152 107 0,70 -37
С'тапт 2001 17 15 0,88
тракторж 2002 10 8 0,80 -7
Плуги трактори 2001 42 42 1,00
2002 38 36 0,95 -4
Культиватори 2001 39 36 0,92
2002 31 24 0,77 -8
До того ж, юльюсть техжчних засоб1в не нарощуеться, а, навпаки, зменшуеться. На початок поточного року 23 тракгори I 45 автомоб1л1в вимагали ремонту, що вказуе на слабку ремонтно-техжчну базу МТС, не здатну забезпечити своечасний ремонт, навггь власноТ техжки.
Це свщчить про те, що на сьогоджшжй день I в найближчм перспектив!' МТС не здатж в повному обсяз1 забезпечити ремонтно-техжчне обслуговування стьськогосподарських товаровиробниюв.
Який же вихщ з дано!' ситуацм? Яку модель використати при проектуванж агротехжчного сервюу? На наш погляд, необхщно бтьш рацюнально використати ва наявж можливостк Так, в абсолютна бтыиосп крупних стьськогосподарських пщприемств до Ух реформування функцюнували ремонтж майстерж, в яких виконувалися ва види техжчного обслуговування \ нескладного ремонту машин, а в деяких майстернях 1 бтьш складж ремонти, таю як каттальний ремонт двигуна, ремонт трансм1си, паливноУ апаратури, електрообладнання I т.п. Таю майстерж можуть виконувати ремонтж роботи не лише для власного господарства, а й надавати платж послуги фермерам I ¡ншим господарюючим суб'ектам, що знаходяться на територи реформованого господарства. Тут дуже важливо, щоб крупжшн господарства сприймали др1бних землевласниюв не як конкурента, а як потенц!йних 1нвестор1в. Таю майстерж можуть стати базою для створення кооперативних ремонтно-техжчних пщприемств, або ж кооперативних МТС. Наголошуемо, що така форма ремонтно-технмного обслуговування найбтьш випдна для вах господарюючих суб'екпв, котр1 створили кооперативне пщприемство.
Для бтьш складних ремонпв стьськогосподарськоТ технжи \ надання ¡нших послуг необхщно використати ремонтж пщприемства колишньоТ Стьгосптехнжи. Бтыигсть цих пщприемств стали акцюнерними. Дуже важливо, щоб до числа акцюнерю входили I т1 аграрж шдприемства, як1 користуються Тхжми послугами. У даному випадку районж ремонтно-техжчж станцГТ (РТС) будуть не лише надавати бтьш складж ремонтно-техжчж послуги стьським товаровиробникам, а й координувати Д1яльжсть кооперативних агросервгсних центров, надавати Тм технмну допомогу.
На обласному р(вн! необхщно зберегти систему централ1Эованого виробничо-техжчного обслуговування стьськогосподарських товаровиробниюв (ремонтно-техжчне, агрох^чне.'зооветеринарне, транспортне ¡т.1н.).
Для забезпечення високоТ економмнот ефективносп господарювання виробники стьськогосподарськоТ продукцн повинж мати доступ до високояюсних матер1ально-техжчних ресурав. 3 ц1ею метою вважаемо за доцтьне при обласному центр1 виробничо-техжчного обслуговування створити л1зингов1 формування, основним завданням яких буде здача в оренду господарюючим суб'ектам \ обслуговування на птьгових умовах нов1тжх зразюв стьськогосподарських машин I транспортних засобю. Таю формування повинж взаемод1яти не лише з користувачами техжки, а й з ТТ виробниками, ф1нансово-кредитними I страховими установами.
Стаття надмшла до редакцм 21.10.2002 р.
УДК 656.612
В.В. Барышникова
ПРОБЛЕМЫ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ВИРТУАЛЬНО-СЕТЕВЫХ ОРГАНИЗАЦИОННЫХ СТРУКТУР УПРАВЛЕНИЯ СУДОХОДНЫМИ КОМПАНИЯМИ
Рассмотрен новый вид организационных структур управления судоходными компаниями - виртуально-сетевые. Использован весь комплекс механизмов, необходимых для их проектирования, начиная с определения целей и заканчивая оперативным управлением. Рис.2, ист.4.
В течение последних нескольких десятилетий сформировалась новая научная дисциплина - управление проектами (Project Management), которая представляет собой раздел теории управления социально-экономическими системами и изучает методы, формы, средства и т.д. наиболее эффективного и рационального управления изменениями.
Бурное развитие кибернетики, теории управления и исследования операций в середине двадцатого столетия позволило создать ряд формальных моделей и тем самым заложить научные основы управления проектами. При управлении реальными проектами уже широко используются многочисленные прикладные программы для ЭВМ, разработанные на основе моделей и методов сетевого планирования и позволяющие определить рациональную или оптимальную последовательность выполнения работ при заданных технологических, бюджетных и других ограничениях. Однако формальные модели функционирования организаций, учитывающие специфику целенаправленного активного поведения человека - участника проекта как члена организации и коллектива, на сегодняшний день практически отсутствуют. Отсутствуют также и
