CC BY
14
Следовательно, можно формально определить технологию построения информационного стандарта предприятия как
Т=<1,0,А,Р,и> (7)
Полагая, что
Е(А1) - затраты на реализацию проекта,
1(А\) - затраты на обработку ИСП (получение характеристик А1
информационного объекта), Е(А1) - затраты на проект после отбора информации, г(АЧ) - затраты на обработку ИСП после отбора информации, можем определить, что под информационным стандартом предприятия будем называть систему
1ЭЕс О'хА'хРхи хДК, (8)
где АК(А)=(Е(А|)-2(А))-(Е(А'|)-2(А'|))1 ХДК(А,)^тах.
Таким образом, выделение в информационной среде типовых совокупностей процедур и объектов информационного стандарта позволяет представить процесс реализации проектов как процесс прохождения информации, описывающий каждый проект по так называемому программно-информационному конвейеру, в элементах которого реализуются преобразования информации от вида информационного стандарта - к виду информационного продукта проекта.
ЛИТЕРАТУРА
1. Мир управления проектами (под ред. Решке X., Шелле Х.)-Москва,1994. - 303 с.
2. Управление - это наука и искусство: А.Файоль и др.-Москва, 1992. - 351с.
3. Шапиро В.Д. Управление проектами. - СПб.: Два-три, 1993 - 443 с.
Стаття надшшла до редакцК 21.10.2002 р.
УДК 631.115.8
Сахацький М.П., Запша Г.М.
ДО Ц1ЛЕЙ В1ДРОДЖЕННЯ СШЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглядаються складов! процесу вщтворення агровиробництва, анал1зуються вихщж" положения шдтворення, ям вщповщають сучасшй концепци ринково!' економнки. Дж.1.
Проектне ор'юнтування сусптьства вимагае ч^кого визначення цтей розвитку складових економ!ки. Особливо! уваги заслуговуе стьське господарство, що забезпечуе не ттьки життед1яльнють наци, а й формуе сприятлив1 соц1ально-економ1чн1 умови для п висхщного цивтйацмного руху. Останне може бути спйким I над/йним лише завдяки науковому пщфунтю, агроекономтний напрям якого обслуговуе в аграрному сектор1 сучасж вщроджувальн! процеси. Виходячи з викладеного, визначення цшей вщродження в1тчизняного стьського господарства стало одн1ею з найактуальнших науково прикладних проблем.
При П виршенж маемо виходити з того, що цшь в якосгп безпосереднього мотиву спрямовуе I регулюе перебн- вщроджувальних процеа'в. Вони у цтьному явищ1 поеднують - демонтаж староТ системи ведения галуз1, яка П руйнувала; створення яюсно переважаючого попереджй р1вень агровиробництва; формування сприятливих умов для прискореного розвитку прогресивного нового в аграрному сектора I якщо на першому етаги перехщного перюду домЫувало демонтування державно-адмжютративно!" системи управлЫня, то тепер прийшла черга посилення потужносп утворювальних процеав. У цьому вщношенж ц1пь виконуе двоедине завдання, з одного боку, дозволяе сформувати економ1чж та соц1альн1 критерп розвитку галуз!, з ¡ншого - конкретизуе шляхи досягнення визначених ор1ентир1в.
Головна мета вщродження стьського господарства полягае у створенж новоТ системи його ведения, яю'сть якоТ забезпечуватиме сучасний свтовий р1вень аграрного виробництва та стале соц1ально-економ1чне зростання галуз1 й сусптьства в цтому [1, с. 13]. Масштабний характер зазначених перетворень формуе надзвичайно складну систему пщпорядкованостей одних цтей ¡ншим, ¡ерарх1я яких становить "дерево цтей". Його вершиж - мет1 вщродження, пщпорядковуеться р1вень цтей першого порядку. До основних з них слщ вщнести:
- гарантоване забезпечення населения краТни продовольчою продукц1ею зпдно з науково обг'рунтованими нормами за доступними для споживач1в цжами;
- реал1зац1я експортного потенц1алу аграрного сектора економжи та збшьшення валютних надходжень у крашу як результату ефективноТ зовжшньоеконом1чноТ д'тльност1 аграрних господарюючих суб'ектщ;
- вщповщний сучасним свпчэвим вимогам техжчний та технолопчний р1вень сшьськогосподарського виробництва;
- ефективна полп"ико-правова система захисту стратепчних ¡нтерес1в украТнського селянства;
- соц1ально-економ!чна привабливють проживания в сел1 та зростаюча престижжсть селянськоТ працг,
- стале пщвищення родючостч земл1 та надмний захист природного довюлля.
(м пщпорядковуеться р1вень цтей другого порядку, декомпозиц1я яких проводиться до базових структурних одиниць аграрного виробництва включно. Фундамент соц1альноТ трамщи вщродження формують вщповщж стьсью населен! пункти. Конкретж умови функцюнування аграрних об'екпв, враховуючи нижшжй соц1ально-економнний стан та ресурсний потенц1ал кожного, визначають змют цтей. Останж повинж бути реальними в досягненж, сусптьно важливими, науково обфунтованими.
Прикладний характер вщродження стьського господарства вимагае вщ ц1ш виконання мобт1зуючоТ функцм. Максимальний результат тут досягаеться при охопленж якомога ширшого кола громадян краТни. Звщси виткае потреба в активному використанж р^них засо&в масовоТ комужкаци щодо поширення в сусшльств1 ¡нформацм про цЫ вщродження, формулювання яких повинно бути простим \ зрозумтим для абсолютно!' бтыиосп загалу. Цього можна досягти через визначення юльюсних I яюсних характеристик цтей та конкретизац1ю термов 1'х досягнення. Вказаж положения, передбачаючи планування, оргажзацю, координац1ю та контроль, дозволяють здмснювати управлшня вщроджувальними процесами. I водночас, завдяки формуванню ¡ерархм цтей, з'являеться можливють розподтити та закртити м1ж р1зними об'ектами по вертикал1 управлЫсью функцм.
Вибираючи шляхи вщродження стьського господарства - другоТ невщ'емно! складово! цт!, важливо уникнути вар1ант'|в, яю не дозволять отримати бажаний результат. Так, галузь не повинна ор1ентуватися на самозабезпечення, бо проведения ¡золяцмно! полпики суперечить вихщним положениям вщродження. Не е прийнятним пщхщ до штучного вилучення на користь аграрив ресурав ¡нших сектор1в економжи. Вп"чизняний ¡сторичний досвщ засвщчив, що абсолютизацт адм1ж'стративних метода в управлЫж економжою, навпъ з найкращими нам1рами, призводить зрештою до загального економ1чного занепаду. Не варто займатися також пошуком благодмниюв, яю за альтруТстичними спонуканнями будуть посилювати потенц|'ал украТнського села. В1рогщнють виршення проблеми таким чином надзвичайно низька.
Осюльки сучасний свтовий р1вень аграрного виробництва сформований на основ1 товарно-грошових вщносин, то цтком лопчно, що саме такий шлях повинен бути основним ор1ентиром. Проте практика ринкового д1йства показуе широк у палггру його форм. Виб1р найбтьш прийнятного ринкового вар1анту розвитку аграрного сектора повинен визначатися головною метою вщродження I вщповщати сучасжй концепцн ринковот економжи. На ц1й пщстав1 не можна пропонувати за генеральну щею вдосконалення виробництва, вдосконалення продукци та ¡нтенсифжацн комерцмно! д1яльност1, яю характеризували ринков! вщносини минулого.
Соц1ально-економ|'чним регулятором, який на сьогодж дозволяе приймати виважеж управл1нськ1 р1шення стосовно стратеги \ тактики ринковот поведЫки завдяки комплексна оц1нц| стажв зовжшнього 1 внутр1шнього середовищ, е маркетинг. На макроеконом1чному р1вн1 його використовують для виршення пол1тико-правових, соц!ально-економ1чних та ¡нших сусптьних проблем, а на мжроеконом1чному - як зааб посилення конкурентоспроможност та пщвищення економ1чно'( ефективностк В кражах з високим рвнем економ1чного розвитку маркетинг використовуе абсолютна бтьшють суб'еклв ринковот д1яльносп, \ в1н виступае в якосл генеральноТ ще! Ух прогресивного руху. При цьому особливост! нацюнальних ринк'ю, р1зж ресурсы потенции пщприемств 1 специф'жа конкретних умов функцюнування, творчють кер1вниш 1 спец1алют1в е пщфунтям велико! р1зноманггносп прояву маркетингово! практики, яку можна використовувати I в нашм кра!ж в ¡нтересах усього сусптьства та вщродження стьського господарства зокрема.
Важпивють визначення центрально! ще! ново! системи ведения агровиробництва, на яку мають ор1ентуватися вектори руху вс!х учасниюв вщроджувального процесу, зумовлена тим, що конкретж ц1т об'ект1в вщродження (абсолютна бтьшють ¡з них е суб'ектами господарювання 1 виступають конкурентами) можуть не ствпадати I нав1ть бути суперечливими. Завдяки наявност1 загально! ще! вдаеться узгодити цт1 вах ¡ерарх1чних р1вн!в аграрного виробництва. Адже вщродження в1тчизняного стьського господарства визначаеться потребами населения кра!ни 1 свпчэвого сш'втовариства в агропродовольч1й продукци. Звщси розподт цтей за ровнями пщпорядкованост! полягае в конкретизаци локальних нужд 1 потреб у стьськогосподарсьш продукци. Задовольняючи виявлеж потреби, аграрж господарююч1 суб'екги (об'екти) через економ|'чж мехажзми ринкового обм!ну досягають сво!х соц!ально-економ1чних цтей.
Таким чином, будучи зор1ентованими до головно! мети вщродження, цт1 конкретних господарюючих суб'еклв поряд з нормал1зац1ею процесу розширеного аграрного вщтворення, повинж передбачати яюсну I юльюсну вщповщжсть виробленого продукту потребам сусптьства. Встановлена вщпов'щнють забезпечуватиме ефективжсть виробництва агропродовольчо! продукцп \ в
юнцевому рахунку безперервнють, спйюсть I надмнють функцюнування стьського господарства, саме це гарантуе система соц1ально-економнних цтей, яка динам!чна I постмно змЫюеться вщповщно до змЫ людських уподобань та потреб.
Соц1альж складов! ц!л! вщродження повинж вщповщати духовним та матер1альним потребам селян. Вони передбачають розвиток освпги та культури, охорони здоров'я, соц1ального забезпечення, побутового обслуговування, буд1вництва дор1г, упровадження сучасних засобю зв'язку та ¡нших соц1альних заход1в, спрямованих на формування повноц1нного життевого середовища селян \ зростання престижносп Тх працк Взаемозалежнють економ1чних \ соц1альних цтей, визначаючи комплекснють Тх досягнення, зумовлюе потребу враховувати особливосп та структуру кожноТ складовоТ вщроджувального лроцесу. Поеднання цих цтей стосовно в&х об'екпв вщродження сприятиме формуванню ново!' системи ведения стьського господарства. А одночасне досягнення множини цтей та Т'х едност1 забезпечуватимуть постшне самовщтворення вже на нов1й основ1 та стале соц1ально-економ1чне зростання виробництва в аграржй сфер1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Сахацький М.П. Проблеми вщродження стьського господарства. - К.: 1АЕ, 2000. - 304 с.
Стаття надмшла до редакцм 21.10.2002 р.
УДК 347.775 (035)
Т.Н. Гладченко
ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОВОКУПНОГО КРИТЕРИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Представлены основные положения методики обоснования уровня экономической безопасности предпринимательской деятельности (ЭБПД). Показаны ее практические приложения к разработке проектов ЭБПД. Табл.5, ист.З.
Многие предприятия серьёзно озабочены созданием проектов экономической безопасности бизнеса во всех направлениях своей деятельности. При отсутствии надежного научного аппарата обоснования параметров таких проектов данная проблема решается преимущественно эмпирически или не решается вообще, вследствие чего бизнес в Украине характеризуется весьма высокими рисками.
Уровень ЭБПД базируется на том, насколько эффективно службам конкретного предприятия удаётся решать задачи выявления, предотвращения, нейтрализации, пресечения, локализации, отражения и уничтожения угроз, а также устранения ущерба от негативных воздействий на различные аспекты его экономической безопасности. Очевидно, что все перечисленные задачи должны стать параметрами проекта ЭБПД, а безусловная их реализация -перманентным продуктом такого проекта.
В работе [1] предлагается оценивать уровень ЭБПД с помощью совокупного критерия, рассчитываемого на основе мнений квалифицированных экспертов по частным функциональным критериям ЭБПД, которые в свою очередь выводятся из оценки потенциальных ущербов бизнесу и эффективности действий фирмы
