CC BY
12
«Financial report of a small business entity», pos. by the order of the Ministry of Finance of Ukraine dated August 19, 2014 No.39]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0161-00 (in Ukr.).
6. Natsionalne polozhennia (standart) bukhhalterskoho obliku 1 «Zahalni vymohy do finansovoi zvitnosti», zatv. nakazom Ministerstva finansiv Ukrainy vid 07.02.2013 r. № 73. [National Accounting Standards (Standard) 1 «General Requirements for Financial Statements», pos. by the order of the Ministry of Finance of Ukraine from 07.02.2013 No73]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13. (in Ukr.).
7. Butynets, F. F. (2003). Teoriia bukhhalterskoho obliku: Pidruchnyk dlia studentiv spetsialnosti 7.050106 «oblik i audyt» vyshchykh navchalnykh zakladiv [Theory of Accounting: Textbook for students of the specialty 7.050106 «Accounting and Audit» of higher educational institutions]. 3-ie vyd., dop. i pererob. Zhytomyr: PP «Ruta», 444 s. (in Ukr.).
8. Bashynskyi, O. (2011). Oblik dokhodiv silskohospodarskykh pidpryiemstv za P(S)BO 30 «Biolohichni aktyvy», zastosuvannia na praktytsi [Accounting for the income of agricultural enterprises for P (C) BO 30 «Biological Assets», application in practice]. Vse pro bukhhalterskyi oblik - All about accounting, 40. 21. (in Ukr.).
9. Ulanchuk, V. S. & Oliadnichuk, N. V. (2006). Udoskonalennia pervynnoho obliku v ahrarnykh pidpryiemstvakh - vymoha sohodennia [Improvement of primary accounting in agrarian enterprises is a requirement of the present]. Oblik i finansy APK - Accounting and Finance Agroindustrial complex, 1. 120-124. (in Ukr.).
10.Kantsedal, N. A. (2010). Osoblyvosti rozrakhunkiv silskohospodarskykh pidpryiemstv v umovakh platizhnoi kryzy [Features of calculations of agricultural enterprises in the context of the payment crisis]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii - Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 4. 105-107. (in Ukr.).
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кучеренко Микола Анатолшович, старший викладач кафедри облку та оподаткування,
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
вул. Сухомлинського 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Укра'на
e-mail: [email protected]
orcid.org/0000-0002-7840-0755
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Кучеренко Николай Анатольевич, старший преподаватель кафедры учета и налогообложения, ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kucherenko Mykola, senior lecturer of the Department of Accounting and Taxation, Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University Sukhomlynsky Str., 30, Pereyaslav-Khmelnytsky, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 336.225.3 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-39-29-37
ОСОБЛИВОСТ1 СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ П1ДПРИ6МСТВ В УКРА1Н1 ТА НАПРЯМИ И ВДОСКОНАЛЕННЯ З ВРАХУВАННЯМ ЗАРУБ1ЖНОГО ДОСВ1ДУ
Новак Н. П., Коваль С. В., Круковська О. В.
Предметом досл'дження е процеси й системи оподаткування сльськогосподарських пiдприeмств, Ух складники й принципи; види й обсяги податюв в Укран та за кордоном; тенденцИрозвитку й можливi напрями вдосконалення.
Метою роботи е виявлення особливостей оподаткування д'яльност'! сльськогосподарських пдприемств, його принцип/'в, переваг / недолкв з метою подальшого удосконалення, у т.ч. на засадах вивчення та врахування зару&жного досв/'ду.
Методолог/'чною основою статт/ стали загальнонауков методи пiзнання, - системно-структурного аналзу i синтезу, д'алектичний, сторичний, абстракцИ Також це методи узагальнення, групування, порiвняння, абсолютних / в'дносних величин,/нш/ методи досл'дження.
Результати роботи. Визначено, що системи, механiзми та процеси оподаткування сльськогосподарських п/'дприемств в Укран перебувають у розвитку. Вони потребують значного удосконалення з метою оптим'зацИ притаманних функ^й. Адже вдносно розподльчих i регуляторних тради^йно переважае фюкальна функция. З цею метою були охарактеризован/ основн види податюв та Ух обсяги, оцнен змни Податкового кодексу, визначен основн принципи, завдання й необх'дн'! структура зрушення у систем'! оподаткування. Також детально дослджено й узагальнено досв/'д
© Новак Н. П., Коваль С. В., Круковська О. В., 2018 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 39 29
субсидування, страхування й оподаткування агровиробничоУдiяльносmi у США та европейських кранах. Особливо ц!нними для вiтчизняноУ теори i практики е форми й механiзми податковоУ nidmpuMKu малих i середнх сльськогосподарських п1'дприемств.
Галузь застосування результат'^. Результати дослдження можуть бути використан у теорУУ й практиц обл'¡ку та оподаткування аграрних пдприемств, управлнн Ух фнансовими результатами, виробленн!' стратегй розвитку на перспективу, обфунтуванн1 державноУаграрноУй податковоУ, регуляторноУ та регональноУполтики, при ^дтримц/ розвитку сльських територй i мсцевих територ!альних громад.
Висновки. Системи оподаткування с'тьськогосподарських п!дприемств в УкраУнi мають певнi особливостi у частин1 складникв, розмiрiв та принципiв стягнення. Вони часто змнюються з метою удосконалення, проте основною функ^ею залишають фюкальну. Тому велике значення мае вивчення i, за можливост1, впровадження передового сотового досвду стимулювання, страхування й оподаткування аграрного виробництва з метою його оптим1зацп у перспектив1'.
Ключов'1 слова: оподаткування, сльськогосподарськ пiдприемства, розвиток, удосконалення, зару&жний досвд, врахування, стимулювання, страхування.
ОСОБЕННОСТИ СИСТЕМЫ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ В УКРАИНЕ И НАПРАВЛЕНИЯ ЕЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ С УЧЕТОМ
ЗАРУБЕЖНОГО ОПЫТА
Новак Н. П., Коваль С. В., Круковская Е. В.
Предметом исследования являются процессы и системы налогообложения сельскохозяйственных предприятий, их составляющие и принципы; виды и объемы налогов в Украине и за рубежом; тенденции развития и возможные направления совершенствования.
Целью работы является выявление особенностей налогообложения деятельности сельскохозяйственных предприятий, его принципов, преимуществ и недостатков с целью дальнейшего совершенствования, в т. ч. на основе изучения и учета зарубежного опыта.
Методологической основой статьи стали общенаучные методы познания, - системно-структурного анализа и синтеза, диалектический, исторический, абстракции. Также это методы обобщения, группировки, сравнения, абсолютных и относительных величин, другие методы исследования.
Результаты работы. Определено, что системы, механизмы и процессы налогообложения сельскохозяйственных предприятий в Украине находятся в развитии. Они требуют значительного усовершенствования с целью оптимизации присущих функций. Ведь относительно распределительных и регуляторных традиционно преобладает фискальная функция. С этой целью были охарактеризованы основные виды налогов и их объемы, оценены изменения Налогового кодекса, определены основные принципы, задачи и необходимые структурные сдвиги в системе налогообложения. Также подробно исследованы и обобщены опыт субсидирования, страхование и налогообложения агропроизводственной деятельности в США и европейских странах. Особенно ценными для отечественной теории и практики являются формы и механизмы налоговой поддержки малых и средних сельскохозяйственных предприятий.
Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы в теории и практике учета и налогообложения аграрных предприятий, управлении их финансовыми результатами, выработке стратегий развития на перспективу, обосновании государственной аграрной и налоговой, регуляторной и региональной политики при поддержке развития сельских территорий и местных территориальных общин.
Выводы. Системы налогообложения сельскохозяйственных предприятий в Украине имеют определенные особенности в части составляющих, размеров и принципов взыскания. Они часто меняются с целью усовершенствования, однако основной функцией оставляют фискальную. Поэтому большое значение имеет изучение и, по возможности, внедрение передового мирового опыта стимулирования, страхование и налогообложения аграрного производства с целью его оптимизации в перспективе.
Ключевые слова: налогообложение, сельскохозяйственные предприятия, развитие, совершенствование, зарубежный опыт, учета, стимулирования, страхование.
FEATURES OF AGRICULTURAL ENTERPRISES TAXATION SYSTEM IN UKRAINE AND DIRECTIONS FOR ITS IMPROVEMENT WITH CONSIDERATION OF FOREIGN EXPERIENCE
Novak N. P.,
Koval' S. V., Krukovskaya O. V.
The subject of the research is the processes and systems of taxation of agricultural enterprises, their components and principles; types and amounts of taxes in Ukraine and abroad; trends of development and possible directions of improvement.
The aim of the work is to identify the peculiarities of taxation of agricultural enterprises, its principles, advantages and disadvantages for the purpose of further improvement, including on the bases of studying and taking into account foreign experience.
The methodological basis of the article became general scientific methods of cognition, - system-structural analysis and synthesis, dialectical, historical, abstraction. Also, these methods are generalization, grouping, comparison, absolute and relative values, other methods of research.
Results of work. It is determined that the systems, mechanisms and processes of taxation of agricultural enterprises in Ukraine are in development. They require significant improvement to optimize their inherent functions. In fact, the fiscal function is traditionally prevailing in terms of distribution and regulatory factors. For this purpose, the main types of taxes and their volumes were characterized, changes in the Tax Code were assessed, the main principles, tasks and necessary structural changes in the taxation system were determined. The experience of subsidizing, insurance and taxation of agribusiness in the United States and European countries has also been studied and summarized in detail. The forms and mechanisms of tax support for small and medium-sized agricultural enterprises are especially valuable for the domestic theory and practice.
The field of application of results. The results of the research can be used in the theory and practice of accounting and taxation of agrarian enterprises, management of their financial results, development of development strategies for the future, justification of the state agrarian and tax, regulatory and regional policies, with the support of the development of rural areas and local communities.
Conclusions. The taxation systems of agricultural enterprises in Ukraine have certain features in terms of the components, size and principles of collection. They often change in order to improve, but the main function is fiscal. Therefore, the study and, if possible, the introduction of advanced world experience in stimulating, insurance and taxation of agricultural production, with a view to optimizing it in the long term, is of great importance.
Key words: taxation, agricultural enterprises, development, improvement, foreign experience, accounting, incentive, insurance.
JEL Classification: Q13, H21, H32
Постановка проблеми. Становлення ринкового стьського господарства Украши вщбувалося за активного надання державноТ пщтримки, в тому чи^ й за рахунок застосування особливих податкових умов для господарюючих у галузi суб'ек^в. Св^ова практика засвщчуе, що стьське господарство, зважаючи на його специфiчнi особливосп, потребуе державноТ пщтримки навггь у ринкових умовах. Серед заходiв такоТ пщтримки особливе мюце займають специфiчнi податковi преференци для стьськогосподарських пщприемств шляхом застосування спе^альних режимiв оподаткування.
Ниншня модель оподаткування стьськогосподарських пщприемств в УкраТн розроблялась як тимчасова для пщтримки реформованих стьськогосподарських структур в умовах системно!' кризи в галузi в другш половин 90-х рош. Нин стьське господарство суттево в^зняеться вщ того, що функцюнувало напришц ХХ ст., тому чинна практика оподаткування стьгосппщприемств потребуе певного вдосконалення, зокрема, щодо ТТ поступового наближення до загальноприйнятих стандарт. Це обумовлюе актуальнють розробки наукових засад розвитку податковоТ системи щодо аграрного сектору економки, яка б повною мiрою забезпечила виконання функцш податкiв та сприяла збалансованому розвитку агропромислового виробництва в УкраМ
Аналiз ocTaHHix дослiджень та публiкацiй. Багаточисленнi аспекти оподаткування дiяльностi пщприемств дослщжувалися у наукових працях зарубiжних вчених, зокрема варто вiдзначити роботи таких дослщнимв, як: Е. Аткшсона, А. Ауербаха, А. Вагнера, К. Векселя, Т. Гоббса, Дж.Кейнса, П. Кларка, П. Леруа-Болье, Дж. Локка, Р.Лукаса, К. Макконела, Дж. Ст. Мiлля, Ф. Нiттi, А. П^у, Д.Рикардо, П.Ромера, П. Семюельсона, Р. Солоу, Л. Штейна. Серед вггчизняних науковцiв - це В. Андрущенко, I. Благун, Е. Бойко, В. Буряковський, О. Василик, В. Вишневський, М. Вдовиченко, Т. Власенко, М. Дем'яненко, I. Грищенко, В. Загорський, С. 1ловайський, М.1гнатенко, А. Крисоватий, М. Кучерявенко, П. Мельник, Т. Меркулова, Н. Новак та ш. науковцк 1х прац стосувалися видiв, обсяпв, функцiй податкiв, методiв Тх нарахування, використання. Проте стимулюючi аспекти оподаткування виробничо-економiчноТ дiяльностi стьськогосподарських пщприемств з використанням зарубiжного досвщу, особливо для малих i середшх господарств, потребують поглибленого обфунтування.
Метою статт е виявлення особливостей системи оподаткування стьськогосподарських пщприемств, ТТ динамки i структурних зрушень, визначення принцитв i завдань формування, обфунтування напрямiв i засобiв удосконалення, у т.ч. з використанням зарубiжного досвiду.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження. Податки е основним шструментом реалiзацiТ розподiльноТ функци фiнансiв i одним з головних каналiв поповнення доходноТ частини державного бюджету. Виважена i науково обфунтована податкова полiтика щодо запровадження птьг чи надання переваг оподаткуваннi е важливим регулятором пiдприемницькоТ дiяльностi в уах сферах економiки. Податок - це сукупнють грошових вiдносин, що виникають мiж державою i юридичними та фiзичними особами у зв'язку з вщчуженням i присвоенням Тм частини вартостi нацiонального продукту i створенням державного фонду фiнансових ресурав [1, с. 126].
Зарубiжна практика справляння податку з доходiв фiзичних осiб насичена знижками, з яких переважна частина - це знижки з оподатковуваних доходiв, iнодi безпосередньо з податкових зобов'язань. Шляхом розв'язання зазначеноТ проблеми е запровадження системи амейних знижок з оподатковуваних доходiв.
Остання може мати таю складов^ знижка на непрацюючого члена подружжя - 50,0% прожиткового м^муму на мiсяць; знижка на кожну дитину в амТ - 50,0% прожиткового мЫмуму на мiсяць. Податок на доходи фiзичних осiб (прибутковий податок з громадян) у в^чизняних умовах у рiзнi перiоди, з точки зору фiскальноï ефективностi, сприймаються неоднозначно.
Його другоряднiсть у 90-т роки минулого столiття обумовлена трьома причинами: недосконалютю конструкцп' фiскального мехаызму, низьким рiвнем доходiв переважно!' бшьшосп громадян, неготовнiстю платникiв до сплати через низький рiвень довiри до держави. Як наслщок - цей податок посщав друге-трете мiсце серед податкових доходiв бюджету й потребував реформування. Треба враховувати, що пщприемство у системi господарювання набувае ново! якосп: самостiйний вибiр дiяльностi, висока вщповщальнють за результати виробництва, ефективне господарювання, поява рушiйноï сили у виглядi вшьно1' конкурентно! боротьби. Це примушуе уважно стежити за досягненнями науково-техшчного прогресу, передовой' технологи', неухильно полiпшувати якiсть продукцп', всемiрно задовольняти споживача, здшснювати соцiальну вiдповiдальнiсть.
Ефективна податкова полiтика повинна забезпечувати компромю iнтересiв усiх учасникiв економiчних вщносин: уряду, агробiзнесу, сiльських громад, громадян тощо [2, с. 90]. Оподаткування е важливою складовою системи фшансового регулювання розвитку агропромислового виробництва, вагомим важелем впливу на виршення проблем, пов'язаних iз суспiльною значущiстю стьського господарства - забезпечення продовольчо! безпеки кражи, пом'якшення дiï природних та економiчних ризикiв, стимулювання господарсько! активност в сiльськiй мiсцевостi, збереження навколишнього середовища, забезпечення гармонiйного розвитку стьських територiй та пiдвищення рiвня зайнятост й життя сiльського населення.
Ключовими передумовами, що мають враховуватися при формуванн податкового механiзму в стьському господарствi, е залежнiсть галузi вщ природних чинникiв, сезонний характер виробництва, нерiвномiрнiсть надходження доходiв, низький рiвень технiко-технологiчного розвитку, значне розшарування господарюючих суб'ек^в за розмiрами, обсягами та соцiально-економiчними показниками дiяльностi тощо. Також слщ враховувати, що сiльськогосподарське виробництво безпосередньо формуе продовольчу безпеку держави, визначае рiвень со^ально!' стабiльностi в сусшльствк Сучасний iнструментарiй системи фiскального регулювання розвитку сiльського господарства сформувався наприкшц минулого столiття як невщ'емна складова системи державно' пiдтримки суб'ек^в агропромислового виробництва в умовах реформацшних перетворень у галузi.
У процес виконання фiскальних функцiй податкова система взаемодiе з субъектами господарсько' дiяльностi [3, с. 179]. Даний взаемозв'язок е досить складний i мае двостороннш характер. З одного боку, податки впливають на фiнансово-економiчний стан аграрного пщприемства, а саме обсяг оборотних кош^в, величину прибутку, швестицшну дiяльнiсть, а з iншого, - особливост суб'ек^в господарювання (конкурентоспроможнiсть, рентабельнють виробництва, форма власностi, замiна обсяпв виробництва вироблених товарiв чи послуг), - впливають на податки. Ц аспекти прямо пропорцшно впливають на формування бази оподаткування i, як наслщок, на економiчну дiяльнiсть пщприемств.
Прагнення держави, фiскальних органiв миттевого поповнити бюджет, част змiни в податковому законодавсш призвели до поглиблення нестабтьност господарювання, а також надмiрного податкового навантаження на укра'нських виробниш. Багато дослiджень показуе, що дохщ, отриманий державою суто фiскальними методами, менш значущий порiвняно з економiчним збитком, який завдаеться суб'ектам ринкових вщносин. Податки впливають на прибутковють, на виробничу дiяльнiсть, на платоспроможнють, на формування фiнансових ресурсiв для швестицшно''' дiяльностi та на конкурентоспроможнють продукцiï.
Функцiонування податковоГ системи кражи проявляеться при аналiзi певних податш, що найбiльше впливають на дiяльнiсть пiдприемств, а саме вiдрахувань на со^альы заходи та податок на доходи фiзичних осiб, податку на прибуток пiдприемств. Вона вiдзначаеться складнютю, невпорядкованiстю, порушенням функцюнально1 гармони' окремих складових та системи в цшому. Основне протирiччя пов'язане з неузгодженютю потреб у податкових надходженнях з можливостями |'х отримання. Крiм того, стоить завдання досягти такого рiвня розвитку податково1 системи, щоб забезпечуючи доходи бюджету, остання не стримувала процеси накопичення, зростання виробництва, не вщбувалося перекоав у частин змш у структурi суспiльного господарства, не деформувалися ринковi процеси та, головне, не порушувалася соцiальна справедливiсть стосовно конкретного перюду розвитку нашо1 держави [4, с. 11]. З 2017 р. вщбулися сут^ змiни щодо сплати податш, а саме:
1) для единого со^ального внеску (GCB) встановлена едина ставка 22,0 % замють ставок з урахуванням клаав професшного ризику виробництва iз застосуванням коефiцiента 0,6, який повинен був застосовуватися з 01 ачня 2016 р. При цьому скасований единий со^альний внесок, який сплачувався за рахунок пра^вника (за ставками 2,0 %, 2,6 %, 3,6 % i т.д.), а також пщвищена максимальна величина бази нарахування GCB з 17 до 25 м^мальних мюячних заробiтних плат;
2) для визначення коефiцiента шдексаци' нормативной' грошовой' оцiнки сiльськогосподарських угiдь (рiллi, багаторiчних насаджень, сiножатей, пасовищ i перелопв) застосовуеться iндекс споживчих цiн за 2015 р. iз значенням 120,0%. Податковий кодекс Укражи регулюе вщносини, що виникають у сферi справляння податмв i зборiв, зокрема визначае вичерпний перелк податкiв та зборiв, що справляються в УкраМ, та порядок ^'х адмiнiстрування, платникiв податш та зборiв, ïх права та обов'язки, компетенцш контролюючих органiв, повноваження i обов'язки |'х посадових оаб пiд час адмiнiстрування податкiв, а також вщповщальнють за порушення податкового законодавства [5, с. 251].
В Податковому Кодексi Украши (Стаття 292-1) сказано, що «... об'ектом оподаткування для платникiв единого податку четвертоТ групи е площа стьськогосподарських угiдь (рiллi, сiножатей, пасовищ i багаторiчних насаджень) та/або земель водного фонду (внутршых водойм, озер, ставш, водосховищ), що перебувае у власност сiльськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому чи^ на умовах оренди. Базою оподаткування податком для платниш единого податку четвертоТ' групи для стьськогосподарських товаровиробниш е нормативна грошова оцшка одного гектара сiльськогосподарських угiдь (ртл^ сiножатей, пасовищ i багаторiчних насаджень), з урахуванням коефiцiента Ыдексацп, визначеного за станом на 1 ачня базового податкового (званого) року вщповщно до порядку, встановленого цим Кодексом» [6].
Основы принципи побудови та призначення системи оподаткування нами представлено в табл. 1.
Таблиця 1. Принципи побудови та функци системи оподаткування
Принципи Функцп
обов'язковють стимулювання пiдприемницькоТ виробничоТ дiяльностi та iнвестицiйноТ активностi
рiвнозначнiсть i пропорцiйнiсть справляння податш з юридичних осiб здшснюеться у певнiй частцi вiд отриманого прибутку
недопущення проявiв податковоТ дискримшаци забезпечення со^альноТ' пiдтримки малозабезпечених верств населення
соцiальна справедливiсть Забезпечення со^альноТ' пщтримки малозабезпечених верств населення
стабiльнiсть забезпечення незмшносл податмв i зборiв i Тх ставок, а також податкових птьг протягом бюджетного року
економiчна обфунтованють встановлення податш i зборiв на пiдставi показниш розвитку нацiональноТ економiки та фшансових можливостей
доступнiсть забезпечення дохiдливостi норм податкового законодавств для платниш податш i зборiв
Основними методами перенесення податкового тягаря е: змша складу податкового кредиту; запровадження нових податкових знижок; перегляд птьг, змша шкали ставок. Упроваджувати вщповщш ршення слщ поступово, щоб можливi втрати бюджету не позначилися на фшансуванш основних потреб держави та сусптьства. Доцтьно було б кожен iз запропонованих заходiв впроваджувати з iнтервалом в 1 рк Така практика е стандартною для розвинутих краТн [7, с. 68]. В сучасних умовах нестабтьносл виробництва, кризових явищ, особливо в аграрнш сферi, податкова система функцюнуе ефективно майже тiльки з фiскальних позицiй, чим стримуе i гальмуе розвиток малого i середнього агробiзнесу.
Нестабiльнiсть податкового законодавства, великi штрафы санкцп, невiдповiднiсть бухгалтерського i податкового облiку ускладнюють роботу пiдприемця i бухгалтера, якi повиннi досконально знати вс закони й пiдзаконнi нормативы документи, умгги спiвставляти Тх норми, щоб дшти до узгодження, осктьки у нас дуже часто рiзнi нормативнi документи з питань оподаткування по^зному тлумачать порядок застосування птьг, строки сплати податмв тощо.
До основних елеменлв оподаткування, за допомогою яких здiйснюеться вплив податкiв на фшансово-господарську дiяльнiсть пiдприемств агросфери, можна вщнести: об'ект оподаткування; база оподаткування; ставки податку; джерело сплати податку; строки сплати податку; податковi птьги; штрафы санкци за порушення податкового законодавства. Дiя цих елемен^в оподаткування виявляеться на таких показниках фшансово-господарськоТ дiяльностi, як собiвартiсть i цiна продукцГТ, обсяг реалiзацiТ, прибуток вiд реалiзацiТ, платоспроможнiсть i фшансова стiйкiсть пiдприемства, iммобiлiзацiя обiгових засобiв, залишки нереалiзованоl продукци, обсяг залучення креди^в, чистий прибуток, використання прибутку [8, с. 160].
Пiдтримка аграрних товаровиробниш, незалежно вщ виду й обсягу продукци, яку вони виробляють, може надаватися шляхом: встановлення спе^альних режимiв та механiзмiв оподаткування аграрного сектора економки; часткового бюджетного вщшкодування вартостi висiяного високорепродуктивного насiння стьськогосподарських культур; пщтримки аграрних виробникiв через фшансовий лiзинг; виконання цiльових державних програм, спрямованих на пщвищення родючост фун™, боротьбу зi шкiдниками та хворобами стьськогосподарських рослин i тварин, ефективного ведення аграрного господарства; видтення бюджетних субсидiй з розрахунку на одиницю оброблюваних угщь [9, с. 5].
Усшшний соцiально-економiчний розвиток агропромислового виробництва можливий при умовi державного регулювання та науково обфунтованих структурних зрушень в нацiональнiй економiцi краТни. На нашу думку, доцiльно прийняти нормативно-законодавчi акти про мiжгалузевi економiчнi вiдносини, в яких необхiдно передбачити наступне:
а) запровадження оподаткування отриманих надприбутш за прогресивними ставками;
б) створення фонду пщтримки галузей економки з уповтьненим оборотом кашталу, який би формувався в бюджет краТни за рахунок коштiв, якi отримали вщ надходжень оподаткування сiльськогосподарських пщприемств надприбуткових галузей нацiональноТ економiки.
На думку С.М. Кваш^ органiзацiйно-господарський мехаызм вiдтворення аграрно'Т сфери полягае «... у використанн як заходiв державного регулювання, так i ринкових важелiв. Серед перших видiляються
протекцiонiсrськi заходи на в^чизняному продовольчому ринку, непряма бюджетна пщтримка сiльськогосподарського виробництва, пiльговi умови оподаткування та кредитування стьськогосподарських товаровиробникiв. Ринковi регулятори структурних зрушень у стьськогосподарському виробництвi передбачають спiввiдношення та динамку попиту i пропозици на стьськогосподарську продукцiю, використання законiв конкуренци на аграрному ринку, маркетингових Ыструментв та стратепй функцiонування у ринковому середовищЬ» [10, с. 165].
Отже, до основних шляхiв здiйснення аграрноТ полгтики у сучасних умовах можна вщнести: а) структурнi - формування галузевого розвитку агропромислового виробництва; б) визначення стввщношення обсяпв виробництва рослинництва i тваринництва; в) бюджетнi - ефективне визначення ринкових регуляторiв ВВП; штенсивне субсидування аграрного виробництва; обсяги бюджетного фшансування повиннi вiдповiдати потребам агропромислового виробництва; г) податковi - звтьнення вiд ПДВ комплектуючих виробiв, запасних частин, засобiв захисту рослин i тварин, мiнеральних добрив; д) звтьнення вщ оподаткування фiнансування наукових розробок для агропромислового виробництва; е) зменшення податкового тиску на стьськогосподарських виробнимв.
Вщповщно цього, прiоритетними завданнями структурних змЫ в агропромисловому виробництвi в ниншшх умовах господарювання можна вщнести: продовження пол^ики модерызаци виробництва i набуття технологiчних переваг вiтчизняних товаровиробниюв вiдносно зарубiжних; залучення державних програм розвитку переважно тваринницьких галузей на основi ринкових iнструментiв пiдтримки; формування ефективних еквiвалентних макроекономiчних пропорцiй у сферi структурних ланок пiдприeмств агропромислового виробництва; зменшення залежност аграрноТ економки вiд iмпорту товарiв та виробничих ресурав.
В результатi проведеного дослщження нами пропонуеться розглядати органiзацiю структурно' пол^ики у динамiцi й управлшня нею на нижче приведених iерархiчних рiвнях, зокрема: 1 рiвень - галузь у св^овш економiцi; 2 рiвень - галузь у нацюнальнш економiцi; 3 рiвень - структура галузей (пщгалузей); 4 рiвень -структура споживчого ринку; 5 рiвень - структура переробноТ (харчово'О промисловосп; 6 рiвень - структура стьськогосподарських виробнимв за категорiями; 7 рiвень - структура собiвартостi стьськогосподарськоТ продукци. Отже, удосконалення структурно' полiтики в агропромисловому виробництвi шляхом розробки економiчного та органiзацiйного механiзмiв регулювання сприятиме пщвищенню ефективностi функцiонування всiх галузей i сфер агропромислового виробництва.
Стьське господарство здатне ефективно функцiонувати при умовi вiдпрацьованостi економiчного механiзму регулювання, за якого ва галузi нацюнальноТ економiки мали б стартовi умови господарювання. До основних принцитв функцюнування системи оподаткування необхiдно вiднеси принцип рiвнозначностi i пропорцiйностi, який дасть можливють справляння податкiв з юридичних осiб здiйснювати у певнiй частц вiд отриманого прибутку та забезпечувати сплату рiвних податкiв i зборiв усiма суб'ектами пщприемницькоТ дiяльностi. З метою удосконалення оподаткування стьськогосподарськоТ дiяльностi предметним е врахування досвiду зарубiжних краТн [11]. Свiтовi моделi пщтримки сiльського господарства систематизовано та представлено в табл. 2.
Таблиця 2. Свiтовi моделi субсидування, страхування й оподаткування стьськогосподарських пщприемств
Кража Моделi пiдтримки сiльського господарства
1 2
США У 2014 р. прийнято новий Закон про стьське господарство. Вгн збергг кредитну програму сприяння торгiвлi у виглядi субсидiй фермерам, коли цгни на основнi культури падають нижче певного рiвня. Втiм, прямi виплати були замiненi страховими. Тобто, головним орieнтиром стало страхування врожаю. Концепцiя страхування розширилась на гншг сфери (виробництво молока, iн.). Загалом, фермери можуть обирати схему пщтримки збуту продукци з-помiж двох основних програм. Перша - страхування вгд падгння цгн (PLC) передбачае компенсаций якщо цгни на продукцгю рослинництва падають нижче заздалеггдь визначених ргвнгв. Друга - страхування ризикгв (ARC). Вона забезпечуе виплати фермерам в разг зменшення доходгв нижче середнього по кражг показника. Кргм того, гснуе ще кглька варгантгв страхування врожаю або прибуткгв. При цьому уряд може субсидувати страховг преми за ставками 38,0% - 80,0%, в залежностг вгд ргвня покриття i варгантгв, обраних виробниками. Цей високий ргвень субсидгй необхгдний для цгновоТ доступностг продукци.
Нгдерланди Досягнувши сталих позицгй на свгтовому ринку, основними пргоритетами у сгльському господарствг називаеться сталий розвиток, ¡нноваци, покращання умов утримання тварин, використання вгдновлюваних джерел енергетики тощо. Серед субсидгй для фермергв гснуе програма гарантування частини позики, яку готова взяти на себе держава. Претендувати на цю програму можуть малг й середнг пгдприемцг, молодг фермери вгком до 39 рокгв. Додатковг позики, якг фермер отримае пгд гаранти, мають бути витраченг на чгтко визначенг цглг - оптимгзацгю виробництва, покращенням якостг продукци або умов утримання тварин. Держава пгдтримуе ферми, де вгдмовилися вгд використання хгмгкатгв та пестицидгв. Для того, щоб забезпечити конкурентоспроможнгсть 'х товаргв, уряд пгдписав договори гз супермаркетами та Федерацгею агропромисловостг i тепличного виробництва про розширення дистрибуци цге' продукци. Ще одна мета - розширення використання бгомаси як палива у фермерських господарствах. Так, до 2030 р. плануеться замгстити 30,0% нафтопродуктгв на «зелену енергетику». Тому пгдтримуються науковг дослгдження у цгй сферг.
Продовж. табл. 2
1 2
Франтя Суттевий вплив на аграрну полiтику держави надае розвинена мережа профспток, ям пiклуються про умови працi та життя фермерiв, а також про збереження «м^мального рiвня доходiв» нав^ь у разi неврожаю або природних катаклiзмiв. Особливою е й система оподаткування: розрахунок суми доходу, що пщлягае оподаткуванню, проводиться виходячи з даних земельного кадастру, середшх показнимв вартост продукци, витрат виробництва, врожайност сiльгоспкультур i продуктивностi худоби. Центральне мюце в системi кредитного забезпечення галузi вiдiграе банк «Кредi Агрколь».
Францiя Механiзм дГТ пiльгових кредитiв для стьського господарства заснований на погашены банком рiзницi мiж договiрною процентною ставкою i ставкою шльговоТ позики, наданоТ фермеру. Крiм уряду, фермерiв також пiдтримуе й бвросоюз через Сшльну аграрну полiтику (САП). Франтя отримуе близько 17% вiд загального бюджету. У середньому, одне господарство отримуе близько 12,0 тис. евро субсидш на рк.
Австралiя Фшансова пщтримка уряду надаеться фермерам для компенсацГТ збиткiв, спричинених природними або техногенними факторами - це тривалi посухи (на всiй територГТ краТни поеднуеться зрошення i сухе землеробство), повеы, пожеж1 або деякi iншi стихшы лиха. При цьому урядовi дотацп надаються лише у випадку, коли збитки у зв'язку зi стихмним лихом терпить значна кiлькiсть господарств у регюш. Така пiдтримка може мати рiзнi форми: гранти, короткостроковi кредити за низькими вiдсотковими ставками, ш. Також держава надае податковi пiльги фермерам для компенсацГТ амортизацп сiльськогосподарського обладнання. Для захисту нацюнального агросектору уряд застосовуе систему спе^альних платеж1в та iмпортних мит. Виробники рiзних видiв стьськогосподарськоТ продукци сплачують податки за рiзними ставками. Так, цукрова промисловють не отримуе податкових птьг, тодi як виноробство мае певн переваги в оподаткуваннi.
Канада Стьське господарство Канади отримуе значну державну пщтримку (щороку варiюеться у межах 6,0-8,0 млрд. дол.), хоча вона в рази менша, шж у краТнах 6С. Втiм, такi низьк показники завдячують унiкальнiй канадськiй системi державноТ монополiТ на закупiвлю молока, сиру, яець та птиц пщ назвою «управлiння поставками». Спецiально створеш державнi компанiТ регулюють пропозицiю цих товарiв на ринку, контролюючи внутршне виробництво та обмежуючи iмпорт за допомогою високих мит, що можуть сягати 200,0%. Така система дае змогу уникнути прямого субсидування агросфер^ але шкодить споживачам. Адже через державне регулювання цши тут на кшцевий продукт на 30,0-300,0% вищ^ шж в iнших краТнах. Таким чином, покупц через високi цши пщтримують товаровиробникiв.
Польща Для того, щоб модель малих амейних ферм не була витиснута великими, пiдтримка проводиться iз використанням економiчних (краще пристосування продукци до потреб ринку) i соцiальних (збереження бiльшоТ кiлькостi робочих мюць на селi i кращоТ екологiчноТ ситуацГТ) мотивiв. Держава намагаеться встяко пiдтримувати дрiбнi аграрнi пщприемства, якi демонструють поступову динамiку зростання, особливо на ^ европейських доплат за орш землi чи окремi види продукцiТ. Кiлька банкiв спецiалiзуються на кредитуваннi агросфери, зокрема BGZ. По довгострокових кредитах (до 10-ти рош) держава може компенсувати половину вщсотковоТ' ставки. Популярним е також птьгове кредитування, коли пiдприемець може сплатити лише 3,0%, а решту суми по вщсотковш став^ банку повертае держава.
Китай У КитаТ стьськогосподарськими податками е: на землеробство i на утримання i розведення худоби. Платниками податюв виступають юридичнi та/або фiзичнi особи, якi отримують дохщ вiд землеробства або тваринницькоТ дiяльностi. Також сплачуеться податок за користування стьгоспугщдями. Цим податком обкладаються землi сiльськогосподарського призначення, що перебувають у державнм та колективнiй власностi. Ставки податку диференцюються по регiонах (мюцевостях) залежно вiд середнього розмiру земельно! дiлянки, що припадае на людину, економiчноТ' ситуацГТ в них. З метою недопущення великого розриву в ставках мiж сусщыми регiонами, МУстерство фiнансiв затвердило середню ставку податку, рiвну 2,5-9,0 юанiв. Податок сплачуеться одноразово. Продук^я власного виробництва, яка самоспйно реалiзуеться, не оподатковуеться ПДВ.
1з змiстом спiльноТ аграрноТ полiтики (САП) 6С 2014-2020 рр. пов'язанi завдання зробити ТТ ринкову орiентацiю бтьш глибокою, суспiльну пiдтримку аграрного сектору цтеспрямовашшою, пiдвищити довгострокову продуктивнiсть, стшкють та ефективнiсть сiльського господарства. У центрi уваги САП на цей перюд визначенi економiка, екологiя й сшьсьм територи. Зважаючи на позитивний вплив шльгового оподаткування сiльськогосподарськоТ дiяльностi на цiнову полiтику пiдприемств та розвиток нацюнальноТ' економiки, для краТни доцiльним вважаеться Тх ситуацiйне використання з впровадженням св^ових моделей пщтримки сiльського господарства.
Висновки. Оподаткування стьськогосподарськоТ' дiяльностi повинно проводитись диференцiйовано. Воно мае здшснюватися в залежностi вщ прiоритетiв розвитку видiв сiльськогосподарськоТ дiяльностi, масштабiв виробництва, зважаючи на темпи переходу на еколопчне й оргашчне виробництво та ефективнiсть
використання бiоресурсiв, фактори впливу на цшу продукци'. Висока ризикованють здiйснення такоï дiяльностi потребуе впровадження ефективного мехашзму страхування на перспективу. Необхщно також враховувати й генномодифковану продукцiю та ïï вплив на вщтворення довкiлля й здоров'я населення.
Список використаних джерел
1. Малiнiна Н. М., Тулуш Л. Д. Особливостi формування системы прямого оподаткування аграрного сектору в розвинутих кранах. Соцiально-економiчнi проблемы i держава. 2012. Вип. 1 (6). С. 124-134.
2. Березовський В. В., Тулуш Л. Д. Податкове регулювання конкурентоспроможностi с'шьськогосподарсько)' продукци. Всник Сумського на^онального. аграрного ун'терситету. Серiя: Фнанси i кредит. 2008. № 2. С. 88-95.
3. Сеперович Н. В., Тулуш Л. Д., Пронна В. I. Оподаткування стьськогосподарських товаровиробниюв. Льв'в : НВФ «Укра'(нсью технологи», 2009. 296 с.
4. Лупенко Ю. О., Тулуш Л. Д. Оподаткування сльського господарства в умовах трансформацп спе^альних податкових режимiв. Економка АПК. 2016. № 1. С. 5-17.
5. Давиденко Н. М. Вплив податковоУ реформи на с'льськогосподарськ'! пiдприeмства. Вюник Хмельницького нацонального унверситету. Економiчнi науки. 2016. № 1. С. 250-253.
6. Лист ДФС УкраГни вд 03.01.2017 № 8/7/99-99-15-03-02-17 «Про скасування спе^ального режиму оподаткування д'яльностi у сферi сльського та лсового господарства, а також рибальства». URL: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/print-70807.html.
7. Мармуль Л. О. Оптим'за^я структури та пдвищення ефективностi землекористування сльськогосподарських п1'дприемств. Науковий всник ХДУ. Серiя: Економiчнi науки. Вип. 15. Ч. 2. Херсон : Вид. д'м «Гельветика», 2015. С. 66-69.
8. Ярош М. В. Оптимiзацiя оподаткування ПДВ: о^нка р'вня податкового навантаження при оподаткуваннi сльськогосподарських продукт'т. Економiчний всник Запор'зькоï державно)' нженерно/' академи. 2016. Вип. 6(2). С. 159-163.
9. 1гнатенко М. М., Новак Н. П. Новi вимоги нормативно-законодавчого забезпечення облку, о^нки та оподаткування використання земельних ресурсв. Економка та держава: наук. жур. № 2. 2018. С. 4-6.
10.Кваша С. М. Напрями удосконалення механ1'зм1в формування ринково)' р'тноваги на ринках с'шьськогосподарсько'! продукци. Економка АПК. 2011. № 2. С.161-167.
11.Свiтовi модел'1 пдтримки сльського господарства URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2012230-svitovi-modeli-pidtrimki-silskogo-gospodarstva.html.
References
1. Malinina, N. M. & Tulush, L. D. (2012). Osoblyvosti formuvannya systemy pryamoho opodatkuvannya ah-rarnoho sektoru v rozvynutykh krayinakh [Features of the formation of the system of direct taxation of the agricultural sector in the developed countries]. Sotsial'no-ekonomichni problemy i derzhava - Socio-Economic Problems and the State, 1 (6), 124-134 (in Ukr.).
2. Berezovs'kyy, V. V. & Tulush, L. D. (2008). Podatkove rehulyuvannya konkurentospromozhnosti sil's'-kohospodars'koyi produktsiyi [Tax regulation of competitiveness of agricultural products]. Visnyk Sums'koho nats. ah-rarnoho un-tu. Seriya: Finansy i kredyt - Bulletin of Sumy National Agrarian University Series «Economic Sciences», 2, 88-95 (in Ukr.).
3. Seperovych, N. V., Tulush, L. D. & Pronina, V. I. (2009). Opodatkuvannya sil's'kohospodars'kykh tovarovyrobnykiv [Taxation of agricultural commodity producers]. L'viv : NVF «Ukrayins'ki tekhnolohiyi» (in Ukr.).
4. Lupenko, Yu.O. & Tulush, L. D. (2016). Opodatkuvannya sil's'koho hospodarstva v umovakh transfor-matsiyi spetsial'nykh podatkovykh rezhymiv [Taxation of agriculture in the context of the transformation of special tax regimes]. Ekonomika APK - The Economy of Agro-Industrial Complex, 1, 5-17 (in Ukr.).
5. Davydenko, N. M. (2016). Vplyv podatkovoyi reformy na sil's'kohospodars'ki pidpry-yemstva [The impact of tax reform on agricultural enterprises]. Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'no-ho universytetu. Ekonomichni nauky -Herald of Khmelnytsky National University. Economic Sciences, 1, 250-253 (in Ukr.).
6. Lyst DFS Ukrayiny (2017) Pro skasuvannya spetsial'noho rezhymu opodatkuvannya diyal'nosti u sferi sil's'koho ta lisovoho hospo-darstva, a takozh rybal'stva [On the abolition of the special regime for taxation of activities in the field of agriculture and forestry, as well as fisheries]. URL: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/print-70807.html. (in Ukr.).
7. Marmul, L. O. (2015). Optymizatsiya struktury ta pidvyshchennya efektyvnosti zemleko-rystuvannya sil's'kohospodars'kykh pidpryyem stv [Optimization of the structure and increase of the efficiency of land use of agricultural enterprises]. Naukovyy visnyk KHDU. Seriya: Ekonomichni nauky - Scientific Journal of KSU. Series «Economic Sciences», 15, 66-69 (in Ukr.).
8. Yarosh, M. V. (2016). Optymizatsiya opodatkuvannya PDV: otsinka rivnya podatkovoho navan-tazhennya pry opodatkuvanni sil's'kohospodars'kykh produktiv [Optimization of VAT taxation: assessment of the level of tax levy on the taxation of agricultural products]. Ekonomich-nyy visnyk Zaporiz'koyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi -Scientific Journal of ZSEA. Series «Economic Sciences», 6(2), 159-163 (in Ukr.).
9. Ihnatenko, M. M. & Novak, N. P. (2018). Novi vymohy normatyvno-zakonodavchoho zabezpechennya obliku, otsinky ta opodatkuvannya vykorystannya zemel'nykh resursiv [New requirements of normative and legislative
support of accounting, estimation and taxation of land use]. Ekonomika ta derzhava - Journal «Ekonomika ta derzhava» a special journal in Ukraine on economics, 2, 4-6 (in Ukr.).
10.Kvasha, S. M. (2011). Napryamy udoskonalennya mekhanizmiv formuvannya rynkovoyi rivnovahy na rynkakh sil's'kohospodars'koyi produktsiyi [Directions of improvement of mechanisms of formation of a market equilibrium in the markets of agricultural products]. Ekonomika APK - The Economy of Agro-Industrial Complex, 2, 161-167 (in Ukr.).
11.Svitovi modeli pidtrymky sil's'koho hospodarstva [World Models of Agricultural Support]. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2012230-svitovi-modeli-pidtrimki-silskogo-gospodarstva.html (in Ukr.).
ДАНI ПРО АВТОР1В
Новак Наталiя neTpiBHa, доктор eKOHOMi4HMx наук, доцент, доцент кафедри облку i оподаткування, ДВНЗ «Херсонський державний аграрний ушверситет» вул. Стр^енська, 23, м. Херсон, 73006, Украша e-mail: [email protected]
Коваль Свгглана BiKTopiBHa, кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри облку i оподаткування, ДВНЗ «Херсонський державний аграрний ушверситет» вул. Стр^енська, 23, м. Херсон, 73006, Украша e-mail: koval s [email protected]
Круковська Олена Boлoдимиpiвнa, кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри облку i оподаткування,
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний ушверситет» вул. Стр^енська, 23, м. Херсон, 73006, Украша e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Новак Наталья Петровна, доктор экономических наук, доцент, доцент кафедры учета и налогообложения, ГВУЗ «Херсонский государственный аграрный университет» ул. Сретенская, 23, г. Херсон, 73006, Украина e-mail: [email protected]
Коваль Светлана Викторовна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры учета и налогообложения,
ГВУЗ «Херсонский государственный аграрный университет» ул. Сретенская, 23, г. Херсон, 73006, Украина e-mail: koval s [email protected]
Круковська Елена Владимировна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры учета и налогообложения,
ГВУЗ «Херсонский государственный аграрный университет» ул. Сретенская, 23, г. Херсон, 73006, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Novak Natalia, Doctor of Economics, Associate Professor, Associate Professor Department of Accounting and Taxation,
«Kherson State Agrarian University»
Str. Sretenskaya, 23, Kherson, 73006, Ukraine
e-mail: [email protected]
Koval Svetlana, Candidate of Economics, Associate Professor, Associate Professor Department of Accounting and Taxation,
«Kherson State Agrarian University»
Str. Sretenskaya, 23, Kherson, 73006, Ukraine
e-mail: koval s [email protected]
Krukovskaya Elena, Candidate of Economics, Associate Professor, Associate Professor Department of Accounting and Taxation,
«Kherson State Agrarian University»
Str. Sretenskaya, 23, Kherson, 73006, Ukraine
e-mail: [email protected]
