CC BY
37
ку за кожного найманого прац1вника.
Для фюичних оаб - пщприемц1в, як не е платниками ПДВ, передбачено ведення лише книги облку дохода. Фь зичн особи - пщприемц1, як е платниками ПДВ, будуть вести облк дохода та витрат за формою та в порядку, виз-наченому Мшфшом. Також уточнено перелк вид1в дыльносл на як не може поширюватися спрощена система опо-даткування.
Пщприемц першоТ та другоТ групи, як не використовують працю найманих оаб, матимуть економнно обфунто-ване право на вщпустку: за один мюяць щороку вони не сплачуватимуть "единий" податок. Аналопчна норма д1е також \ у випадку хвороби пщприемця, якщо вона тривае 30 \ бтьше календарних дыв \ пщтверджена копюю листка (листками) непрацездатностк
Л1тература
1.Василенко А. Вигоди та переваги единого податку / А.Василенко // Все про бухгалтерский обл/к. - 2008. - № 70. - С. 56.
2. Закон Украши "Про внесення зм/н до Податкового кодексу Украши та деяких ¡нших законодавчих акт/в Украши що-до спрощеноI системи оподаткування, обл/ку та зв/тност/" в/д 04.11.2011 р. № 4014-17[Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: ЬПр://1акоп1.габа.доу.иа/сд'1-Ь'т/Ш8/тат.сд'1?пгед=4014-17&р=1325929236848879.
3. Кол/сн/ченко П.Т. Першочергов/ заходи реформування податковоI системи Украши / П.Т. Кол/сн/ченко //Науковий в/сник. - 2008. - №2. - С.42.
4.Крисоватий А.1. Податкова система: [навч. пос/бник] / А.1. Крисоватий, О.М. Десятнюк. - Терноп/ль: Карт-бланш, 2006. - 331 с.
5.Податковий кодекс Укра1ни в/д 02.12.2010 р. № 2755-У! [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: ЬПр://2акоп1.^а.до¥.иа/сд1-Ь1п/Шв/та1п.сд1?пгед=2755-17&р=1325929236848879.
6.Про державну п/дтримку малого п/дприемництва [Електронний ресурс]: Закон Украши: [прийнято ВР 19.10.2000 р. № 2063-Ш]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
7.Про засади державноI регуляторноI пол/тики у сфер/ господарськоI д/яльност/ [Електронний ресурс]: закон Укра1-ни: [прийнято ВР 11 вересня 2003 року №1160-!У]. - Режим доступу: http://www.гada.gov.ua.
8. Собецький А. Бути чи не бути единником - обираемо систему оподаткування / А. Собецький // Все про бухгалтерский обл/к. - 2007. - № 49. - С. 63.
9.Ярошенко Ф.О. Формування податковоI системи Укра1ни в контекст/ прийняття Податкового кодексу Укра1ни (ко-ментар/ до пропозиц/й М/н/стерства ф/нанс/в Украши) / Ф.О. Ярошенко // Ф/нанси Украши. - 2010. - № 7. - С. 3-21.
УДК 004.738.5:339.138
Лукашевич Ю.Л.,
викладач кафедри економки пщприемства i економко-математичних дисциплш ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди"
ОСОБЛИВОСТ1 РЕАЛ13АЦП МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГ1Й ШДПРИСМСТВА ЧЕРЕЗ 3АСТОСУВАННЯ 1НТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГ1Й
Визначено особливостi реал1зацн маркетингових стратепй пщприемства через застосування Iнтернет-технолопй. Враховуючи традишйну структуру маркетингового комплексу запропоновано напрями реалiзацiï маркетингових стратепй фiрми в Iнтернет-середовищi.
Ключовi слова: стратепя, маркетингова стратепя, маркетинговi цЫ, 1нтернет середовище, цнова полiтика, кому-^ка^йна полiтика, збут, конкурен^я.
Определены особенности реализации маркетинговых стратегий предприятия через применение Интернет-технологий. Учитывая традиционную структуру маркетингового комплекса предложены направления реализации маркетинговых стратегий фирмы в Интернет-среде.
Ключевые слова: стратегия, маркетинговая стратегия, маркетинговые цели, Интернет - среда, ценовая политика, коммуникационная политика, сбыт, конкуренция.
The features of realization of marketings strategies of enterprise are certain through application the Internet - technologies. Taking into account the traditional structure of marketing complex directions of realization of marketings strategies of firm are offered in the Internet - environment.
Keywords: strategy, marketing strategy, marketings aims, Internet, is an environment, price policy, of communication policy, sale, competition.
Постановка проблеми. У останн десятирiччя одним з головних факторiв, що прискорюе формування i розвиток шформацмного сусптьства е 1нтернет. Так, сьогодн послугами 1нтернету користуються 1,802 млн. населення плане-ти, що в 5 разiв бтьше ыж у 2000 рощ [8].
Невщ'емною частиною сучасноУ дмсносл е становлення й розвиток на основi загальносвтового шформацмного й комункацмного середовища 1нтернет новоУ глобально)' вiртуальноï економки. Вона докоршно вiдрiзняeться вщ еко-номки, що сформувалася в результат промислово) революци. Нова економка характеризуемся трьома основними ознаками: ключовi види ïï економiчноï дiяльностi носять глобальний характер; основними джерелами продуктивное^ й конкурентоспроможносп е новi ще)', нове знання й обробка шформаци; в основу ïï структури покладено мережi фь
© Лукашевич Ю.Л., 2012
Eкономiчний вюник университету | Випуск № 18/1
67
нансових потоюв.
Широкий розмах вщкритих можливостей у новм економщ довол1 часто ставить компаню, що виходить в 1нтернет-проспр, перед завданням ¿хнього вибору для себе, вщавання зайвого й установлення прюрителв. У протилежному випадку велика ктьюсть потенцмних шлях1в руху й ¡нщатив призводить до втрати компанию ор1ентац1У й до збитюв.
1ншими словами, п¡дприeмству необх¡дно визначити свою маркетингову стратепчну можлив¡сть. Проблема актуальна сьогодн для украшських компаый, як¡ починають освоювати нову в^туальну економ¡ку й перебувають уже на стадп ¡нформац¡йно-рекламноí присутност¡ в ый.
Анал1з останых дослщжень показав, що проблема структурування маркетингових стратепй в 1нтернел, Ухня класиф¡кац¡я перебувае в початковм стад¡í розробки, актуальна й вимагае подальших досл¡джень. Загалом досль дження можна розд¡лити на дв¡ групи:
- практичн¡ рекомендац¡í, як правило, для компаый, зац¡кавлених просуванням в 1нтернет;
- систематизац¡я зв^у компан¡й, що ведуть активний бюнес у в¡ртуальн¡й економ¡ц¡, та успшно використовують маркетингов¡ стратег¡í, певн¡, спроби ¿хнього структурування.
Так, до першоУ групи можна в¡днести роботу Т. Кеглера "Реклама й маркетинг в 1нтернетГ. Автор пропонуе лише окрем¡ тактичн¡ проведення рекламних кампан¡й у в^туальному простор¡, дае практичн¡ поради по застосуванню 1н-тернету в повсякденый д¡яльност¡ традиц¡йних компан¡й рюного масштабу. Практичну спрямован¡сть мае робота Р. Утсона "Планування стратег¡й 1нтернет-маркетингу" [7]. У н¡й в¡н дае покрокову ¡нструкцю для складання маркетингового плану дм компан¡í в 1нтернет. Однак глибоке вивчення успшно застосовуваних маркетингових стратег¡й на розвинених в^туальних ринках, таких як США ¡ Зах¡дна бвропа, виявлення законом^ностей у íхньому використанн¡, в¡дсутн¡ у цих роботах.
Вигщно в¡др¡зняються дослдаення А. Хартмана [1], У. Хенсона. У них автори докладно розглядають особливост вр туального простору, пов'язаного з ним бюнесу й ефективних маркетингових п¡дход¡в, що випливають з цього. Однак лише в А. Хартмана зроблено спробу аналюу атрибута устлшного б¡знесу в 1нтернел, виявлено базов¡ принципи застос-ування 1нтернет - маркетингу й розробки маркетингових стратепй, що можуть привести до успшного результату.
Метою написання статт е визначення особливостей реалЬацп маркетингових стратег¡й п¡дприeмства через за-стосування 1нтернет - технолог¡й. Враховуючи традицмну структуру маркетингового комплексу запропонувати напря-ми реал¡зац¡í маркетингових стратепй ф^ми в 1нтернет - середовищк
Виклад основного матер1алу. Визначення поняття "стратепя" пов'язане з винятковою багатограннютю характерних величин - властивостей, прояви, переваг, ризик¡в. Стратег¡í характерне векторне формування, що передбачае необхщ-нють взаeмод¡í стратег¡чних, тактичних та оперативних дм п¡д час визначення ринкових напрямюв розвитку б¡знесу.
При спроб¡ комплексного визначення стратег¡í доречно звернути увагу на два значн аспекти. По-перше, страте-г¡я - це сукупнють принцип¡в, пр¡оритетних ц¡лей та напрямюв д¡яльност¡ п¡дприeмства в ¡снуючому й пост¡йно мшли-вому бюнес-середовищк Безл¡ч фактор¡в формування стратег¡í конкретного пщприемства визначають ун¡кальн¡сть кожноí ¡з стратег¡й та íхню надзвичайно широку розмаíт¡сть. По-друге, ус¡м стратег¡ям характеры деяк стал¡ (загаль-н¡) параметри, що визначають залежнють íх адаптацп до м¡нливост¡ ринковоí ситуац¡í, визначення намрв щодо кон-кретних дм та перспективного напрямку формування сут б¡знесу ¡ його устремл¡нь у майбутне. Кожна ¡з стратег¡й передбачае комплекс послщовно визначених стратепчних р¡шень, що забезпечують íí фундамент.
У цьому контекст можливо провести умовне визначення тотожност стратег¡í й сукупност стратег¡чних р¡шень. Так, корпоративна стратепя передбачае послщовнють зд¡йснення конкретних ршень: визначення м¡с¡í та цтей б¡знесу; дь агностику внутр¡шнього та зовышнього середовищ; встановлення стратег¡чних прюрителв та ресурсних обмежень; розроблення стратепчно'[ програми д¡й, проведення стратег¡чного контролшгу. Встановити зворотний зв'язок корпоративно!' стратег¡í б¡знесу можливо за допомогою аналюу ф¡нансового становища п¡дприeмства. Але коли пщприем-ство знаходиться в конкурентному оточены, у нього виникае необхщнють, кр¡м загальноí стратег¡í розвитку пщприем-ницькоí д¡яльност¡, розробляти маркетингову стратепю. Т¡льки маркетингова стратег¡я спрямована на досягнення, по-шук та розвиток конкурентних переваг бюнесу при пщтримц основних нам¡р¡в корпоративноí стратеги.
Маркетингова стратепя як сукупнють стратепчних ршень передбачае: ¡нвестицмну п¡дтримку конкурентних переваг бюнесу, визначення джерел конкурентних переваг п¡д впливом ключових фактор^ комерц¡йного усп¡ху. До цих рь шень належать переваги позицюнування п¡дприeмства та його товару, а також ор^нтацы на досягнення цтей для росту бюнесу й одержання прибутку [ 2, с. 21].
Зрозумто, що важлив¡ стратег¡чн¡ ршення насамперед пов'язан¡ ¡з досягненням маркетингових цтей бюнесу - на-м^и щодо п¡дтримки стаб¡льност¡ ринковоí частки бюнесу, зростання прибутку, досягнення переваг. До стратепчних маркетингових ршень також належать ршення, що передбачають вщношення до споживач¡в в аспектах забезпечен-ня якост¡ й вибору вщповщних ц¡н (щор¡чне зростання на бтьш низькому р¡вн¡, н¡ж у галуз^. Кр¡м того, до цих ршень належить в¡дпов¡дальн¡сть перед роб¡тниками (високий р^ень зарплати, умови прац¡) та громадськютю рег¡ону (пщ-тримка р^ня зайнятост¡, в¡дпов¡дн¡сть европейським стандартам). Тобто необхщно передбачати не т¡льки технолопч-н¡ зм¡ни, але й сощально-економны зм¡ни та тенденц¡í фактор¡в зовншнього середовища.
Так, в умовах сучасних св^ових тенденц¡й визначаються нов¡ прюритети та фактори впливу на розвиток бюнесу. Виникае потреба визначення мюця lнтернет-стратег¡й в класиф¡кац¡í маркетингових стратепй. Так, за критер^м "маркетингов¡ можливостГ можливо в¡докремити стратег¡í п¡дтримки конкурентних переваг - як нам^и щодо розвитку ¡нновацм комплексу маркетингу, управлшня маркетинговими ¡нновац¡ями та 1нтернет-технолопями [7, с. 25 ].
Виникають нов¡ модел¡ б¡знесу в межах 1нтернет-системи п¡д впливом глобал¡зац¡йних змш у роздр¡бн¡й торг¡вл¡, ¡нтенсиф¡кац¡í галузевоí конкуренц¡í, швидкост¡ освоення нових досягнень. Пщприемство оволод¡ваe конкурентними перевагами, коли його споживач¡ беруть участь в електронних торгах. Конкуренцы ¡з зони виробництва концентру-еться у сферу просунення послуг (продукцп) та споживання.
68 Економтний □¡сник университету | Випуск № 18/1
Koнкypeнтнi пepeвaги Iнтepнeт-тexнoлoгiй вiдкpивaютьcя щoдo пoтeнцiйниx cпoживaчiв, кoнкpeтниx пiдпpиeмcтв, мeнeджepiв з мapкeтингy.
Для oнлaйнoвиx cлyжб xapaктepними е тaкi пepeвaги Iнтepнeт-пocлyг для пoтeнцiйниx cпoживaчiв:
- зaмoвлeння тoвapiв y 6удь-який чac i з бyдь-якoгo мюця;
- мoжливicть вивчeння тa oзнaйoмлeння з цiнoю, якicтю, тepмiнoм, нaявнicтю в пpoдaжy;
- oб'eктивнicть вибopy зaкyпiвлi.
Koнкypeнтнi пepeвaги, щo нaдaють oн-лaйнoвi cлyжби мeнeджepaм з мapкeтингy:
- нaдaння iнфopмaцiÏ пpo о^н pинкoвoÏ cитyaцiÏ;
- дeшeвшa Iнтepнeт-peклaмa;
- iнтepaктивний peжим взaeмoвiднocин iз cпoживaчaми;
- мoжливicть визнaння ильш^и звepнeнь дo caйтy фiзичниx тa юpидичниx ocí6. Пepeвaги для кoнкpeтниx пiдпpи-eмcтв:
- мoжливocтi ocвoeння нoвиx ceгмeнтiв pинкy;
- дocтyпнicть для cпoживaчiв в iнтepecax зaлyчeння yвaги cпoживaчiв;
- виpoблeння твид^!' peaкцiÏ нa пoтpeби cпoживaчiв тa пoвeдiнкy кoнкypeнтiв;
- нaдaння клieнтaм iнфopмaцiйниx пocлyг чepeз Iнтepнeт;
- знижeння витpaт нa виpoбництвo тa пpoдaж тoвapiв тa пocлyг шляxoм знижeння тpaнcaкцiйниx витpaт.
Opгaнiзaцiя дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa в Iнтepнeт вимaгae нacaмпepeд визнaчeння пepcпeктив. Дoбpe oкpecлeнa
пepcпeктивa, cтpaтeгiя - цe уявний oбpaз бaжaнoгo peзyльтaтy, нaйвaжливiшa пepeдyмoвa ycmxy бyдь-якoÏ кoмпaнiÏ. Bиpoблeння cтpaтeгiÏ oзнaчae пpaвильнy oцiнкy cтaнoвищa кoмпaнiÏ i ÏÏ кoнкypeнтiв нa pинкy, poзpoблeння ocнoвнoгo нaпpямкy дiяльнocтi нa юльга poкiв yпepeд i пoшyк шляxiв дocягнeння пocтaвлeниx цiлeй. Цeй пpoцec дyжe вaжливий для фyнкцioнyвaння в мacштaбax нoвoÏ вipтyaльнoÏ eкoнoмiки. Ha вщмшу вiд тpaдицiйнoÏ eкoнoмiки, дe кoнтpoль га-нaлiв з6уту здiйcнюeтьcя пiдпpиeмcтвoм, в Iнтepнeтi цeй кoнтpoль пepexoдить дo cпoживaчiв: вoни визнaчaють пoпит нa вдocкoнaлeнy пpoдyкцiю й oчiкyють iндивiдyaльнoгo oбcлyгoвyвaння. Kpiм того, в Iнтepнeтi бyдь-якi пpoцecи пepe-бiгaють дyжe динaмiчнo, тoмy тpaдицiйнi мeтoди плaнyвaння нe мoжyть бути зacтocoвaнi; cтpaтeгiчнi плaни, зoкpeмa мapкeтингoвi, у цьoмy випaдкy пpидaтнi лишe для кopoткиx пepioдiв чacy.
Iнтepнeт-cepeдoвищe - цe пocтiйнo мiнливe eкoнoмiчнe cepeдoвищe, щo пiдцaeтьcя впливу тexнoлoгiчниx змiн. Cтpaтeгiчнy пpaктикy тут нeмoжливo cпpoгнoзyвaти нaдoвгo
Beликий вплив нa виpoблeння cтpaтeгiчниx piшeнь кoмпaнiÏ мaють xapaктepнi для Iнтepнeт - мoжливocтi.
1. Пocтiйний дocтyп cпoживaчiв дo iнфopмaцiÏ, тoвapiв i пocлyг пiдпpиeмcтвa.
2.Bиxiд нa cвiтoвий pинoк - вдоутнють гpaниць i вiдcтaнeй.
3.Уpiвнoвaжeння мoжливocтeй для пiдпpиeмcтв piзнoгo piвня й мacштaбy.
4.Aвтoмaтичнe ceгмeнтyвaння. Чиcтa цiльoвa ayдитopiя.
5.Moжливicть здiйcнeння пpямиx пpoдaжiв, зaбeзпeчeння якicнiшoгo oбcлyгoвyвaння cпoживaчiв i pecypciв пщ-тpимки.
6.Eкoнoмiя чacтини пoтoчниx витpaт Iнтepнeт.
7.Iнтepaктивнicть.
B.Mapкeтинг iз зaмкнyтим звopoтним зв'язшм.
Eфeктивнo викopиcтoвyючи мoжливocтi Iнтepнeт, кoмпaнiя мae шaнc нa ycпix у вipтyaльнoмy пpocтopi. Iмoвipнicть цьoгo шaнcy визнaчaeтьcя мapкeтингoвoю cтpaтeгieю й вибopoм для oдepжaння кoнкypeнтнoÏ пepeвaги, yдaлoгo мo-мeнтy вxoджeння в Iнтepнeт-eкoнoмiкy, a тaкoж мepeжнoю гoтoвнicтю пiдпpиeмcтвa. Poзpoблeнa cтpaтeгiя пoвиннa бути нeдocтyпнoю для кoнкypeнтiв i пepeдбaчaти бiльшi витpaти для cпoживaчiв пpи пepexoдi дo кoнкypeнтiв. Пpи ^o-му нeoбxiднo зocepeдити yвaгy нa тaкиx фaктopax:
1. Зacтocyвaння cиcтeми зaxoдiв. Bapтo зocepeдитиcь нa дiяx, як пiццaютьcя вимipy й oцiнцi. Уcтaнoвлeнi cиcтeми мip пoвиннi бути вiдoмi yciм cпiвpoбiтникaм.
2.Зocepeджeнicть нa тому, щo poбитьcя нeгaйнo. Якщo пpoцec нeмoжливo зaвepшити зa пepioд, cкaжeмo, вiд тpьox дo шecти мюящв, кoмпaнiÏ вapтo пepeйти нa то, щo мoжнa зpoбити зa тaкий тepмiн.
3.Фiлocoфiя "cтвopeння бeзлiчi вepciй". Уcпiшнo дiючi кoмпaнiÏ ycвiдoмлюють пoтpeбy в бeзпepepвнiй i тpивaючiй мoдифiкaцiÏ Iнтepнeт-бiзнecy.
4.Зocepeджeнicть нa cпoживaчi й тexнoлoгiчнe зaбeзпeчeння. KoмпaнiÏ пoвиннi мaти яcнi, opieнтoвaнi нa cпoживa-чa, пpoпoзицiÏ вapтocтi й кoнцeнтpyвaтиcя нa cтвopeннi цiннocтeй для cпoживaчa.
5.Bимipювaнa й cтaндapтизoвaнa apxiтeктypa. Koмпaнiям нeoбxiднo cтвopити тaкy бaзy для дoдaткiв, якi гeнepy-ють вapтicть, щo pятyвaлa б вiд зaнeпoкoeння зa нecyмicнicть cиcтeм, фopмaти дaниx i питaння вимipнocтi.
6.Зaгaльнe бaчeння пepcпeктив. KoмпaнiÏ пoвиннi cтвopювaти пopтфeль piшeнь в Iнтepнeт-бiзнeci, щo пiдтpимye яcнo cфopмyльoвaнe зaгaльнe бaчeння пepcпeктив, тобто пyтiвник нa нaйближчi двaдцять - вiciмнaдцять мicяцiв.
Bикopиcтaння циx фaктopiв визнaчaeтьcя тaк звaнoю "мepeжнoю готовнютю" пiдпpиeмcтвa. Пiд "мepeжнoю готов-нютю" poзyмiють yнiкaльнe для кoжнoгo пiдпpиeмcтвa cпoлyчeння дeякиx acпeктiв - лiдepcтвa, кepiвництвa, кoмпe-тeнтнocтi й тexнoлoгiÏ, - щo дaють змoгy poзгopнyти виcoкoeфeктивний Iнтepнeт - бiзнec, дocтyпний для кoмпaнiй, щo мaють кoнкpeтнi цiлi [1]. Mepeжнa гoтoвнicть - цe piвeнь гoтoвнocтi пiдпpиeмcтвa, щo дae йoмy мoжливicть викopиcтa-ти у cвoÏx iнтepecax кoлocaльнi мoжливocтi Iнтepнeт-eкoнoмiки.
Haпpями peaлiзaцiÏ мapкeтингoвиx cтpaтeгiй (пoлiтики) пiдпpиeмcтвa з викopиcтaнням Iнтepнeтy poзглядaютьcя нa ocнoвi зacтocyвaння тpaдицiйнoÏ cтpyктypи мapкeтингoвoгo кoмплeкcy.
Toвap i тoвapнa пoлiтикa. Oдним iз нaйбiльш вaжливиx eлeмeнтiв мapкeтингy е тoвap, тoбтo будь-який пpoдyкт пpaцi, щo вoлoдie визнaчeнoю цiннicтю i мoжe зaдoвoльнити peaльнi aбo пoтeнцiйнi пoтpeби й пpoпoнyeтьcя для o6-
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1B/1
69
мiнy. Пpи opгaнiзaцiÏ тopгiвлi пeвними тoвapaми в Iнтepнeтi нeoбxiднo вpaxoвyвaти pяд нacтyпниx мoмeнтiв: xтo бyдe cпoживaчeм цьoгo тoвapy, нa кoгo вiн poзpaxoвaний; як i дe бyдe peaлiзoвyвaтиcя тoвap (чepeз влacнy збyтoвy мepe-жу aбo чepeз тopгoвeльниx пocepeдникiв); яга бyдe peaкцiя кoнкypeнтiв; якa мюткють pинкy цьoгo тoвapy; який eтaп життeвoгo циклу цьoгo тoвapy?
Cтocoвнo peaлiзaцiÏ тoвapнoÏ пoлiтики пiдпpиeмcтвa в Iнтepнeтi мoжyть бути зacтocoвaнi ва ocнoвнi пpинципи тpa-дицiйнoгo мapкeтингy, oднaк клacифiкaцiя пpoдyктiв, якi нaйбiльш ycпiшнo пpoпoнyютьcя в мepeжi, мae cвoÏ ocoбли-вocтi. Пpи цьoмy дoцiльнo вpaxoвyвaти нaявнicть двox ocнoвниx гpyп Iнтepнeт-пpoдyктiв:
а) iнфopмaцiйнi пpoдyкти (piзнoвиди iнфopмaцiÏ), якi нaйбiльш шиpoкo пpeдcтaвлeнi в Iнтepнeтi тa мoжyть нaдaвa-тиcя бeзкoштoвнo aбo зa визнaчeнy плaтy;
б) мaтepiaльнi пpoдyкти, якi iнoдi щe нaзивaють тpaнcaкцiйними пpoдyктaми.
Пiд тpaнcaкцieю (тpaнcaкцiя) poзyмiють здiйcнeння зaкiнчeниx дiй cтocoвнo пeвнoгo oб'eктa, щo пepeвoдять цeй oб'eкт з oднoгo пocтiйнoгo cтaнy в шший. Haйбiльш пpидaтними для пpoдaжy в Iнтepнeтi е тaкi тoвapи:
- виcoкoтexнoлoгiчнi пpoдyкти, щo вимaгaють aнaлiзy знaчниx oбcягiв iнфopмaцiÏ з 6o<ó пoкyпцiв для Ïx нacтyпнoгo пpидбaння (Iнтepнeт мae мoжливicть пpeдcтaвити вcю нeoбxiднy iнфopмaцiю нa вeб-cepвepi пiдпpиeмcтвa для пoдaль-шoгo ÏÏ aнaлiзy piзними кaтeгopiями cпoживaчiв; пpиклaдoм тaкиx пpoдyктiв е кoмп'ютepнa тexнiкa тa aвтoмoбiлi);
- пpoдyкти cepeдньoÏ aбo виcoкoÏ вapтocтi, щo пoв'язaнo з пpитaмaннoю ayдитopiÏ Iнтepнeтy дeмoгpaфiчнoю p! coю - виcoким i cepeднiм piвнeм дoxoдiв cepeдньocтaтиcтичнoгo типу кopиcтyвaчiв;
- пpoдyкти тexнiчнoгo пpизнaчeння, тaк як мepeжa Iнтepнeт cьoгoднi шиpoкo викopиcтoвyeтьcя людьми з ocвiтoю тexнiчнoгo cпpямyвaння;
- нoвi пpoдyкти, тoмy щo cпoживaчi мaють пoтpeбy в oтpимaннi нeoбxiднoÏ iнфopмaцiÏ пpo цi пpoдyкти i, щo нaйгo-лoвнiшe, ayдитopiя мepeжi пpeдcтaвлeнa здeбiльшoгo нoвaтopaми, здaтними бiльш лeгкo нaвaжитиcя купити нoвий пpoдyкт, нaвiть пoгoджyючиcь нa пoв'язaний iз цим pизик.
Haйcклaднiшим, aлe oднoчacнo нaйбiльш пpибyткoвим й opieнтoвaним нa cпoживaчa пiдxoдoм, е кoмбiнyвaння в мapкeтингoвiй тoвapнiй пoлiтицi пiдпpиeмcтвa циx двox пiдxoдiв, тoбтo пpeдcтaвлeння нa вeб-cepвepi фipми як ^op-мaцiйниx пpoдyктiв, щo викopиcтoвyють для пpивaблeння вiдвiдyвaчiв нa cepвep, тaк i мaтepiaльниx пpoдyктiв, щo ви-cтyпaють ocнoвним джepeлoм фopмyвaння ÏÏ пpибyткiв.
Цiнa i цiнoвa пoлiтикa. Пpи пpoдaжy тoвapiв чepeз Iнтepнeт цiнa мoжe викopиcтoвyвaтиcя як гнучкий iнcтpyмeнт, щo ido^o впливae нa пoпит i вимaгae вpaxyвaння pядy фaктopiв.
Ocoбливicтю цiнoвoÏ пoлiтики в cepeдoвищi Iнтepнeтy е тe, щo y пiдпpиeмcтв е мoжливicть пepeнeceння чacтини вapтocтi пpoдyкцiÏ, щo пpoдaeтьcя, нa iншy oco6ó. Haйбiльш чacтo цe peaлiзyeтьcя чepeз зaлyчeння peклaмoдaвцiв i пpeдcтaвлeння ÏxньoÏ peклaми нa cepвepi. Bикopиcтaння ^oro мeтoдy, в бiльшocтi, xapaктepнo для фipм, якi пoшиpю-ють iнфopмaцiйнi пpoдyкти i чacткoвo oплaчyють Ïx шляxoм пpoдaжy пocлyг iз poзмiщeння нa cвoÏx cepвepax peклaми iншиx пiдпpиeмcтв.
Cиcтeмa poзпoдiлy тa збyтoвa пoлiтикa. Як вiдoмo, пpoцec poзпoдiлy звoдитьcя дo вибopy oптимaльнoÏ cxeми дo-cтaвки тoвapy вiд виpoбникa дo cпoживaчa тa зaбeзпeчeння yмoв для ÏÏ втiлeння (тpaнcпopтyвaння, збepiгaння, o6po6-<a вaнтaжy тoщo). Пpaвильний вибip cиcтeми poзпoдiлy бaгaтo в чoмy визнaчae кoнкypeнтoздaтнicть тoвapy i, y пщ-cyмкy, йoгo ycmx нa pинкy.
Пepeвaгoю мepeжi Iнтepнeт е мoжливicть уникнути викopиcтaння пocлyг пocepeдницькиx opгaнiзaцiй зa paxyнoк aвтoмaтизaцiÏ пpoцeciв збopy зaмoвлeнь, пpoвeдeння плaтeжiв, вeдeння бaз дaниx пoкyпцiв, щo дoзвoляe peaлiзyвa-ти фyнкцiÏ poздpiбнoгo тopгoвця: дocлiджyвaти кoн'юнктypy, щo cклaлacя нa тoвapнoмy pинкy; визнaчaти пoпит тa пpoпoзицiю нa кoнкpeтнi види тoвapiв; пiдтpимyвaти зв'язки зi cпoживaчaми i т.д. Kpiм тoгo, вaгoмoю пepeвaгoю е знижeння чacтки вapтocтi пocлyг пocepeдницькиx opгaнiзaцiй y кiнцeвiй цiнi тoвapiв, щo пpи тpaдицiйнiй тexнiцi пpo-дaжy мoжe cягaти 50 % i бiльшe.
^м тoгo, oдним iз acпeктiв cиcтeми poзпoдiлy тoвapy е мicцe, дe пoкyпeць poбить cвoÏ пoкyпки. Ha вщмшу вiд тpaдицiйнoÏ cиcтeми збуту, в Iнтepнeтi нeмae фiзичнoгo мюця пpoдaжy, ocкiльки icнye тiльки вipтyaльний пункт пpи-cyтнocтi, чepeз який вiдбyвaeтьcя взaeмoдiя зi cпoживaчaми.
Koмплeкc мapкeтингoвиx кoмyнiкaцiй i кoмyнiкaцiйнa пoлiтикa. Ta<, ocoбливicтю peклaми в Iнтepнeтi е тe, щo ÏÏ цeнтpaльним eлeмeнтoм е вeб-cepвep фipми. Ha йoгo ocнoвi бyдyeтьcя вecь кoмплeкc peклaмниx зaxoдiв. Пepeд влacникoм cepвepa, як пpaвилo, пocтaють двa ocнoвниx зaвдaння: peaлiзyвaти cвoю iдeю y виглядi вeб-cepвepa, щo викoнye пeвнi фyнкцiÏ; пpoвecти йoгo peклaмyвaння для того, щoб кopиcтyвaчi Iнтepнeтy дoвiдaлиcя пpo йoгo icнyвaн-ня i, вiдпoвiднo, змoгли йoгo вiдвiдaти.
Узaгaльнeнa пpaктикa кopиcтyвaцькoÏ пoвeдiнки ocнoвнoÏ ayдитopiÏ Iнтepнeтy пoкaзye, щo icнye тpи cпocoби пoпa-дaння вiдвiдyвaчiв нa cepвep: cтopiнки cepвepa мoжyть бути виявлeнi зa дoпoмoгoю пoшyкoвиx мaшин; нa вeб-cepвep мoжнa пoтpaпити, cкopиcтaвшиcь гiпepтeкcтoвими пocилaннями нa ньoгo, щo poзмiщeнi нa iншиx cepвepax, y тому чи^ в peклaмниx бaнepax; aбo кoли iм'я cepвepa мoжнa дoвiдaтиcя з iншиx джepeл iнфopмaцiÏ, нaпpиклaд, тpaдицiй-ниx (гaзeт, жypнaлiв, paдio, тeлeбaчeння i т.д.).
Cтимyлювaння збуту. Ha пoчaткoвoмy eтaпi icнyвaння вipтyaльнoгo мaгaзинy aбo пpocтo вeб-cepвepa викopиcтaн-ня вcьoгo кoмплeкcy зaxoдiв cтимyлювaння збуту, ocoбливo в пoeднaннi з peклaмoю, мoжe вiдiгpaти виpiшaльнy poль з пoглядy пoдaльшиx пepcпeктив вeдeння бiзнecy в Iнтepнeтi. Öe poбить eлeктpoнний мaгaзин бiльш вдомим, дoзвo-ляе зaлyчити бiльшe вiдвiдyвaчiв i, вiдпoвiднo, збiльшити чиcлo пoкyпцiв. Пpи пoдaльшoмy фyнкцioнyвaннi виpiшaль-ним фaктopoм cтaнe пoвтopнe зaлyчeння вiдвiдyвaчiв, щo вимaгae нaявнocтi зaгaльнoÏ cтpaтeгiÏ мapкeтингy в cepeдo-вищi Iнтepнeтy.
Фopмyвaння iмiджy пiдпpиeмcтвa. Haйвaжливiшим зaвдaнням е cтвopeння пpивaбливocтi для фipми в oчax гpo-мaдcькocтi, щo дocягaeтьcя piзними шляxaми: peклaмoю, блaгoдiйними aкцiями, cпoнcopcтвoм, випycкoм пpec-peлi-
70 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bumyci № 18/1
зiв тa iнфopмaцiйниx мaтepiaлiв пpo дiяльнicть пiдпpиeмcтвa, зaмoвлeними cтaттями, випycкoм звiтiв, пpoвeдeнням пpec-кoнфepeнцiй i пpeзeнтaцiй.
Bикopиcтaння Iнтepнeтy дoзвoляe icтoтнo знизити витpaти нa PR шляxoм пepeнeceння aкцeнтy з тpaдицiйниx зa-coбiв. У мepeжi мoжyть бути oпyблiкoвaнi пpec-peлiзи чи пpeдcтaвлeнa пoтoчнa iнфopмaцiя для aкцioнepiв, cпoживa-чiв i т.д. Iнcтpyмeнти Iнтepнeтy мoжyть бути викopиcтaнi в кpизoвиx cитyaцiяx, кoли пiдпpиeмcтвo мae пoтpeбy в тep-мiнoвiй peaкцiÏ нa змiнy pинкoвoÏ cитyaцiÏ тoщo.
Cepвicнe oбcлyгoвyвaння i пiдтpимкa cпoживaчiв. Baжливим мapкeтингoвим eлeмeнтoм е cиcтeмa cepвicнoгo o6-cлyгoвyвaння, щo е oдним iз фaктopiв пiдвищeння cпoживчoÏ цiннocтi тoвapiв i зaбeзпeчeння кoмплeкcy пocлyг, пoв'язaниx зi збyтoм i eкcплyaтaцieю cпoживaчeм виpoбiв пiдпpиeмcтвa нa кoнкypeнтнoмy pинкy. Cepвic i пiдтpимкa cпoживaчiв мoжyть бути icтoтнo poзшиpeнi зa paxyнoк зacтocyвaння Iнтepнeтy в тaкиx кaтeгopiяx:
1.Дoдaткoвa пyблiчнa iнфopмaцiя. Фipми мaють мoжливicть poзмiщeння в Iнтepнeтi знaчнoгo oбcягy iнфopмaцiÏ для пpeдcтaвлeння ÏÏ мaкcимaльнo шиpoкoмy кoлy cпoживaчiв, щo ocoбливo кopиcнo у випaдкy виcoкoтexнoлoгiчнoÏ пpo-дyкцiÏ, кoмп'ютepнoÏ тexнiки. У випaдкy пpoдyмaнoгo дизaйнy cepвepa i нaявнocтi фyнкцiй пoшyкy cпoживaчi мoжyть лeгкo знaйти вaжливy для ниx iнфopмaцiю.
2. Mexaнiзм дoдaткoвoгo звopoтнoгo зв'язку. Iнтepнeт мoжнa зacтocoвyвaти для opгaнiзaцiÏ eфeктивнoгo звopoт-нoгo зв'язку зi cпoживaчaми, щo poзшиpюe мoжливocтi iнтepaктивнoÏ взaeмoдiÏ cпoживaчiв i пiдпpиeмcтв. Beликe знa-чeння мae пpeдcтaвлeння aдeквaтнoÏ пiдтpимки вiд фipм нa зaпити пoкyпцiв. Biдcтeжeння й aнaлiз oтpимaниx вiд ш-pиcтyвaчiв мepeжi зaпитiв е eлeмeнтaми, нeoбxiдними для opгaнiзaцiÏ cиcтeми eфeктивнoÏ тдфимки cпoживaчiв.
Bapтicть cepвicy тa тдфимки зa дoпoмoгoю pecypciв Iнтepнeтy мoжe бути знaчнoю, тoмy пpи oцiнцi йoгo eфeктив-нocтi пiдпpиeмcтвy дoцiльнo poзглянyти питaння змeншeння витpaт в iншиx cфepax йoгo дiяльнocтi. O^^m Iнтepнeт пpoпoнye cпoживaчaм дoдaткoвий cepвic пiдтpимки, тo цe пoвиннo пpизвecти дo змeншeння викopиcтaння iншиx ви-дiв звopoтнoгo зв'язку i, вiдпoвiднo, витpaт нa Ïxнe зaбeзпeчeння. ^м тoгo, якщo cпoживaчi oцiнять тдфимку, щo нa-дaeтьcя, як бтьш якicнy i пoвнy, тoдi цe бyдe cпpияти poзшиpeнню пoзитивнoгo дocвiдy взaeмoдiÏ пoкyпця i фipми тa пocилeнню Ïx взaeмoзв'язкy.
Koнкypeнцiя. Iнтepнeт дae мoжливicть фipмaм кoнкypyвaти нe нa цiнoвiй ocнoвi, a нa ocнoвi cпeцiaлiзaцiÏ. З тoчки зopy мapкeтингy, кoнкypyвaти виняткoвo нa ocнoвi цiни нeвигiднo. Зaмicть цьoгo фipми нaмaгaютьcя зaдoвoльнити пo-тpeби cпoживaчiв i вcтaнoвлюють цiни нa ocнoвi кopиcнoÏ вapтocтi, щo oцiнюeтьcя caмими cпoживaчaми, a нe нa oc-нoвi витpaт. Taкa мoжливicть виниле, кoли тoвapнa пpoпoзицiя дифepeнцiйoвaнa зa eлeмeнтaми мapкeтингy, a нe зa цiнoю пpoдyктy. Öe нaйбiльшoю мipoю cпpaвeдливo для Iнтepнeтy, дe пpи piшeннi пpo пoкyпкy цiнa мae дaлeкo нe пep-шopяднe знaчeння, a нa пepшe мicцe виcyвaютьcя peзyльтaти зacтocyвaння iнcтpyмeнтiв Iнтepнeт-мapкeтингy.
З rnrnoro бoкy, зaвдяки Iнтepнeтy кoнкypeнцiя пepexoдить нa нoвий piвeнь, тому щo мepeжa знaчнo змiнюe пpocтo-poвий i чacoвий мacштaби cepeдoвищa вeдeння дiяльнocтi. Iнтepнeт - глoбaльний зaciб кoмyнiкaцiÏ, який нe мae якиx-нeбyдь тepитopiaльниx oбмeжeнь, пpи цьoмy вapтicть дocтyпy дo iнфopмaцiÏ нe зaлeжить вiд вiццaлeнocтi вщ нeÏ, нa пpoтивaгy тpaдицiйним зacoбaм, дe ця зaлeжнicть пpямo пpoпopцiйнa. Biдcтaнь мiж пpoдaвцeм i пoкyпцeм вaжливa лишe з пoглядy тpaнcпopтниx витpaт, a цe, в cвoю чepгy:
- вiдкpивae пepeд нeвeликими фipмaми мoжливicть poзшиpeння цiльoвoÏ ayдитopiÏ i cпiлкyвaння з глoбaльнoю ay-дитopieю, тoмy щo виxiд нa глoбaльний pинoк зa дoпoмoгoю тpaдицiйниx видiв зв'язку для нeвeликиx фipм нeмoжли-вий чepeз icтoтний eкoнoмiчний бap'ep, нa пpoтивaгy Iнтepнeтy;
- дoзвoляe мiжнapoдним фipмaм пiдвищити eфeктивнicть кoмyнiкaцiйниx пpoцeciв зa дoпoмoгoю poзшиpeння вну-тpiшньoÏ i зoвнiшньoÏ мepeжi пiдпpиeмcтвa i викopиcтaння мepeжi для пoвcюднoÏ взaeмoдiÏ з пoтoчними i пoтeнцiйни-ми cпoживaчaми;
- для фipм, щo opieнтyютьcя нa викopиcтaння мapкeтингoвoÏ cтpaтeгiÏ, зacнoвaнoÏ нa peгioнaльнiй ocнoвi, cтвopюe пeвнy пpoблeмy, o^^M Iнтepнeт нe мae oбмeжyвaльниx гeoгpaфiчниx фaктopiв, тoмy iнфopмaцiя мoжe бути oтpи-мaнa з бyдь-якoгo мюця зeмнoÏ кyлi.
Чacoвий мacштaб у cepeдoвищi Iнтepнeтy тaкoж знaчнo вiдpiзняeтьcя вiд звичaйнoгo i дoзвoляe фipмaм пpиймaти piшeння в кiлькa paзiв швидшe, нiж paнiшe. Iнфopмaцiя i cepвic у мepeжi дocтyпнi цiлoдoбoвo. Kpiм тoгo, мepeжa Ы-тepнeт мae виcoкy гнyчкicть, щo дoзвoляe лeгкo внocити змiни дo пpeдcтaвлeнoÏ iнфopмaцiÏ i, тим caмим, тдфиму-вaти ÏÏ aктyaльнicть для фaктичниx i пoтeнцiйниx cпoживaчiв бeз нeoбxiднocтi тимчacoвoÏ зaтpимки нa oнoвлeння i дo-дaткoвi витpaти нa пoшиpeння.
Висновки. TeндeнцiÏ й пepcпeктиви poзвиткy Iнтepнeт-cepeдoвищa в УкpaÏнi пpипycкaють piзкe збiльшeння в нaй-ближчi po^ кiлькocтi пiдпpиeмcтв, щo зaймaютьcя Iнтepнeт-бiзнecoм.
З мeтoю кpaщoгo вxoджeння в нoвy eкoнoмiчнy вipтyaльнy peaльнicть yкpaÏнcькиx кoмпaнiй, зaxиcтy вiд пoмилoк i вeликиx збиткiв, нeoбxiднo:
а) вивчaти й твopчo зacтocoвyвaти дocвiд кoмпaнiй, щo фyнкцioнyють нa poзвинeниx лoкaльниx вipтyaльниx pин-кax (C0A, Зaxiднa Sвpoпa);
б) peaлiзoвyвaти мapкeтингoвy CTpaTOnio пiдпpиeмcтвa нeoбxiднo з викopиcтaнням Iнтepнeт - тexнoлoгiй, нa orno-вi зacтocyвaння тpaдицiйнoÏ cтpyктypи мapкeтингoвoгo кoмплeкcy.
Taким чинoм, вкaзaнi ocoбливocтi peaлiзaцiÏ мapкeтингoвиx cтpaтeгiй пiдпpиeмcтвa нa ocнoвi викopиcтaння мo-жливocтeй Iнтepнeтy пiдтвepджyють aктyaльнicть, якi пoвиннi зocepeдитиcь нa poзpoбцi зaгaльнoÏ cxeми пoбyдoви c^ cтeми мapкeтингy пiдпpиeмcтвa в мepeжi тa визнaчeння мapкeтингoвиx цiлeй oкpeмиx eтaпiв цьoгo пpoцecy.
Лiтepaтypa
1. Xapтмaн А. Cтpaтeгiï ycnixy в Iнтepнeт-eкoнoмiцi / А. Xapтмaн. - К: Ëopi, 2001. - 265 c.
2. Дзй Д. Cтpaтeгичecкий мapкeтинг / Д. Дзй. - M.: Экcмo-пpecc, 2002. - 640 c.
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Bипycк № 1B/1
71
3. Береза А. Електронна комершя: Навч. поабник /А. Береза. - К: КНЕУ, 2002 - 326 с.
4. Кеглер Т. Реклама и маркетинг в Интернете / Т.Кеглер, П. Доуменг. - М.: Альпина паблицер, 2003. - 640 с.
5. Мамыкин А. А. Стратегия и тактика маркетинга в Интернете / А. А.Мамыкин // Маркетинг у России и за рубежом. - 2000. - № 3. - С.15 - 18.
6. Уилсон Р. Планирование стратегии Интернет-маркетинга / Р. Уилсон. - М.: Изд. Дом Гребенникова - 2003 - 262 с.
7. Хэнсон У. Интернет-маркетинг / У. Хэнсон. -М.: ЮНИТИ, 2002 - 530 с.
8. Internet World Stats.- [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http //www.internetworldstats.com/stats.htm/ 02.15.2012/.
УДК 658.27
Мазур А.В.,
acnipaHT, Нацюнальний университет "Льв1вська пол^ехнка", м. Льв1в
ОЦ1НЮВАННЯ СТРУКТУРИ ОСНОВНИХ ЗАСОБ1В НАУК0В0-ТЕХН1ЧН01
П1ДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА
Досл1джено структуру основних засоб1в на стадИ' науково-техмчно' пщготовки виробництва. Запропоновано мето-долопчний п1дхщ для оцнювання структури основних засоб1в науково-техмчно' пщготовки виробництва.
Ключовi слова: основы засоби, науково-техн1чна пщготовка виробництва (НТПВ), структура основних засо&в.
Исследована структура основных средств на стадии научно-технической подготовки производства. Предложен методологический подход для оценки структуры основных средств научно-технической подготовки производства.
Ключевые слова: основные средства, научно-техническая подготовка производства (НТПВ), структура основных средств.
The structure of the fixed assets at the stage of scientific and technical preparation of production has been investigated. The methodological approach for evaluation of the structure of the fixed assets at the stage of scientific and technical preparation of production is offered.
Keywords: the fixed assets, scientific and technical preparation of production (STPP), structure of the fixed assets.
Постановка проблеми. Ефективысть функцюнування виробництва та дiяльноcтi пщприемства загалом е нем-ожливою без ефективно сформовано! структури основних зacобiв. Особливо! уваги заслуговуе процес формування структури зacобiв пращ для потреб пщготовки виробництва, осктьки саме cтaдiя науково-техычно! пщготовки виробництва (НТПВ) забезпечуе виробництво високотехнолопчно! продукци, що задовольняла б попит cпоживaчiв. 3 огля-ду на вaжливicть формування структури основних зacобiв для проведення НТПВ, постае необхщнють розв'язання пи-тання щодо оцшювання дослщжувано! структури основних зacобiв на даый стади.
Анал1з останых дослщжень i публшацш. Дослдаенням поняття основних зacобiв та !х структури займались таю вченьекономюти як Бойко M.I., Бтоусенко Г.Ф., Вайнер М.Г., Дем'яненко М.Я., Деркач Л.П., бльцов А.Г., 1ванов Е.А., Калита Н.С., Сирота Н.Л., Петрович Й.М. [1] та ш. Зокрема, професор Петрович Й.М. формулюе i об^рунтовуе склад показниюв для aнaлiтичного оцiнювaння використання виробничих потужностей машинобу^вних пiдпpиeмcтв та !х застосування в пpоцеci проведення aнaлiзу. Разом з тим, з огляду на сучасы конкуpентнi умови ринково! еконо-мiки, актуальним постае питання формування структури основних зacобiв на стади нaуково-технiчноТ пiдготовки виробництва, яка спрямована на розроблення ново! стратеги виробництва продукци з використанням нов^ых технолога, pеaлiзaцiя яких безпосередньо вщбуваеться через впровадження нових машин, мехaнiзмiв, устаткування та обладнання. Питанням науково-техычного розвитку пщприемства присвячено пращ Бойко О.М., Дорошенко I.O., Кузьмша O.S. [2], Сай Л.П. та Ы.
Постановка цшей та завдань. Метою cтaттi е розв'язання питання щодо оцiнювaння структури основних зacобiв на cтaдiТ науково-техычно! пiдготовки виробництва. Вiдповiдно до поставлено! мети основним завданням дослдаен-ня е розроблення системи покaзникiв для оцЫювання структури основних зacобiв на стади НТПВ.
Основний мaтеpiaл i результати. Формування структури основних зacобiв залежить вiд умов оpгaнiзaцiТ стади нау-ково-технiчноТ пiдготовки виробництва. Саме структура основних зacобiв, якi використовуються у процеа науково-технiчноТ пщготовки виробництва, впливае на технiчну оснащеысть пiдготовки виробництва i технiчну озброенють пpaцi. Вiдповiдно, для оpгaнiзaцiТ ефективного процесу пщготовки виробництва, перш за все, важливим е формування структури зacобiв пpaцi, якi будуть здмснювати цей процес.
3гiдно "Енциклопеди бiзнеcменa, економicтa, менеджера" структура - це:
1) внутршня будова чогось, певний взаемозв'язок складових цiлого;
2) подт економiки, економiчного об'екта, економiчно! кaтегоpiТ (кaпiтaлу, основних фондiв, споживання, цш тощо) на cклaдовi за певними ознаками, встановлення взаемозв'язку мiж цими складовими частинами;
3) склад i побудова економiчного об'екта [4, с. 562-563].
Структура основних зacобiв - виражене у вщсотках стввщношення мiж окремими групами основних фондiв (видова структура), а також мiж активною та пасивною !х частинами (технологiчнa структура) [5, с. 560].
Структурою основних зacобiв науково-техычно! пiдготовки виробництва cлiд вважати виражене у вщсотках ств-вiдношення мiж групами основних зacобiв, якi покликаы виконувати певний вид pобiт НТПВ, зi встановленим взае-мозв'язком мiж ними.
Для того, щоб оцЫити структуру основних зacобiв, перш за все, необхщно клacифiкувaти Тх з огляду на можли-
72 Eкономiчний вicник унiвеpcитету | Випуск № 18/1
© Мазур А.В., 2012
