CC BY
18
УДК 338.48-44(1-22)(477.87)
О.С. МОЛНАР,
к.е.н., доц., зав\дувач кафедри економ\чноТ теор\ТДВНЗ «Ужгородський нац\ональний ун\верситет»;
Ф.А. ВАЖИНСЬКИЙ, к. е. н., ст. науковий сп\вроб\тник ДУ «¡нститут репональних досл\джень \м. М.1. Дол\шнього НАН УкраТни»;
Н.Ю. КИРЛИК,
к.е.н., доцент кафедри економ\чнот теор\Т ДВНЗ «Ужгородський нац\ональний ун\верситет»
Особливост функцюнування зеленого туризму в Закарпатт!
В статт\ розглянуто та проанал\зовано особливост\ орган\зац\Т та функцюнування с\льського (зеленого) туризму в Закарпатськ\й област\. З'ясовано основн\ перепони, на думку власник\в готел\в, садиб, ресторан\в, ефективного функц\онування та розвитку туризму в област\. Визначено середню зайнят\сть на туристичних об'ектах. Розкрито роль сучасних \нформац\йних технолог\й, зокрема глобальноТ мереж\ ¡нтернет при роз-робц\ маркетингових стратег\й розвитку власного б\знесу. З'ясовано яку саме допомогу в\д державних ор-ган\в влади оч\кують п\дприемц\.
Ключовi слова: туризм, рекреац\я, суб'екти туристичнот д\яльност\, реклама, маркетинг, зелений туризм, рекламн\ нос\Т, ¡нтернет.
А.С. МОЛНАР,
к.э.н., доцент, зав. кафедры економической теории ГВНУ «Ужгородский национальный университет»;
Ф.А. ВАЖИНСКИЙ, к. э. н., ст. научный сотрудник ГУ «Институт региональных исследований им. М.И. Долишнего НАН Украины»
Н.Ю. КИРЛИК,
к.э.н., доцент кафедры экономической теории ГВНУ «Ужгородский национальный университет»
Особенности развития сельского туризма в Закарпатье
В статье рассмотрены и проанализированы особенности организации и функционирования сельского (зелёного) туризма в Закарпатской области. Определены основные препятствия, по мнению владельцев гостиниц, усадьб и ресторанов, эффективного функционирования и развития туризма в области. Установлена средняя занятость на туристических объектах. Раскрыта роль современных информационных технологий, в частности, глобальной сети Интернет при разработке маркетинговых стратегий развития собственного туризма. Выяснено, какую именно помощь от государственных органов власти надеются получить предприниматели.
Ключевые слова: туризм, рекреация, субъекты туристической деятельности, реклама, маркетинг, зелёный туризм, рекламные носители, Интернет.
O. MOLNAR,
Ph.D. in Economics, Associate Professor
F.VAZHYNSKY, Ph.D., Senior Researcher SI «Institute of Regional Research n.a. M. I. Dolishniy of the NAS of Ukraine»
N. KYRLYK,
Ph.D. in Economics, Associate Professor
Peculiarities of rural tourism in Zakarpattya
The articles covers analysis of the specifics of organization and operation of the rural (green) tourism at Zakarpatska oblast. The principle obstacles for efficient operation and development of tourism in the region from the point of view of owners of hotels, estates and restaurants were identified. The estimation was made of the average employment rate at the tourists entities and the role of modern informational technologies, in particular, global network of Internet for development of market strategy in business was determined. It was established what kind of assistance the business expects to receive from the state bodies.
Keywords: tourism, recreation, entities of tourist activities, advertisement, marketing, green tourism, advertising media, Internet.
Постановка проблеми. Розвиток туризму та ре-креаци в Закарпатсьюй област займае провщне мю-це в Репональнм стратеги розвитку ЗакарпатськоТ об-ласт до 2015 року. Таке прюритетне мюце туризму у стратеги розвитку краю обумовлене i пщкртлене пев-
ними факторами. Адже Закарпаття володie розгалу-женою лкувально-оздоровчою Ыфраструктурою, яка включае в себе всесвггньо вiдомi курорти та санато-ри з ункальними мЫеральними водами. Також до по-слуг туриспв бтьше тиcячi приватних садиб, яю за-
© ОС. МОЛНАР, Ф.А. ВАЖИНСЬКИЙ, НЮ. КИРЛИК, 2016 Формування ринкових вщносин в УкраУш №11 (186)/2016 71
ймаються зеленим туризмом, набирае популярност серед туристю ¡ так званий гастрономмний туризм, який представлений широкою мережею ресторана та ¡нших закладю харчування. Отже, можна стверджу-вати, що туризм виконуе не т¡льки важливу економм-ну функцш в област¡, що дозволить бтьш рацюналь-но використати м¡сцев¡ ресурси, але й ще забезпечуе соц¡альну стаб¡льн¡сть, особливо у вщдалених високо-г¡рних районах де основними видами дтльност е ви-добування деревини, або розмщення турист¡в на вщ-починок у власних садибах.
Анал'13 досл'щжень та публ'кащй з проблемы. Проблемам функц¡онування та розвитку туризму ¡ ре-креаци прид¡ляли увагу багато науковц¡в та дослщниюв, ¡ ц¡й проблем¡ присвячено багато праць. Так, специфЬ ка використання, умови та стан освоення туристично-рекреац¡йного потенц¡алу, принципи функцюнування п¡дприeмств туристично-рекреац¡йного комплексу, орган¡зац¡я ТхньоТ д¡яльност¡ у ринкових умовах, класи-ф¡кац¡я форм ¡ вид¡в туристично-рекреацмноТ дтль-ност¡, св¡товий досв¡д ТТ орган¡зац¡Т, переваги ¡ недолЬ ки залучення у ТРК ¡нвестиц¡йних ресурса висв¡тлен¡ у наукових працях таких вггчизняних ¡ заруб¡жних учених як, К. Борисова, Дж. Боузна, А. Гели, В. Главацького, Л. Гриыв, Б. Данилишина, М. Дол¡шнього, В. Бвдоки-менка, I. 3ор¡на, В. Квартальнова, М. Козорю, Ф. Кот-лера, В. Кравц¡ва, О. КузьмЫа, О. ЛюбщевоТ, Дж. Май-кенза, В. Мкловди, Н. НедашювськоТ, М. Нудельмана та ¡нших. Методологт розробки ¡ реалюаци державноТ та регюнальноТ пол¡тики розвитку рекреацп та туризму
знайшла в¡дображення у досл¡дженнях М. Долшньо-го, В. Бвдокименка, В. Кравцюа, В. М¡кловди, М. Га-бреля, Л.Грин¡в, П. Жука, С. Трохимчука та ¡нших. Але особливостям функцюнування туризму на сучасному етап придтено недостатньо уваги.
Метою статт'1 е з'ясування особливостей функцюнування туризму та рекреацп в Закарпатт на сучасному етап та визначення стримуючих факторю роз-витку туризму.
В процеа написання статт¡ були використан так¡ методи як абстрагування, аналюу, синтезу, опитуван-ня та порюняння з метою виявлення сучасних особливостей функцюнування туризму.
Виклад основного материалу. Туристичним порталом Rest4u.com.ua було проведено опитування суб'ектю туристичноТ дтльност в Закарпатсьюй област¡. В проце-с¡ опитування було проведено анкетування 343 суб'ектю (власник¡в приватних садиб, готелю, кафе та ресторана) в ус¡х районах ЗакарпатськоТ обласп. К¡льк¡сть опитаних в розр¡з¡ района наведено на рисунку 1.
Як видно з даних рисунку 1 найбтьша частка серед опитаних припадае на Берепвський район (15,2%), Воловецький та М^прський райони (11,7%), а най-менша - Перечинський район (2,9%) та Хустський район (2,3%).
Також вах суб'eкт¡в туристичноТ д¡яльност¡ було роз-под¡лено на групи в залежност в¡д виду д¡яльност¡, що представлено на д¡аграм¡ рисунка 2.
Як показують дан на рисунку 2 найбтьшу частку (52%) займають представники зеленого (стьського)
Рисунок 1. Розподш опитаних суб'скт1в шдприсмництва по районах Закарпатсько! облает [9]
туризму, 27% опитаних складають санаторп, профЬ лакторп, готель а 21% - ресторани, кафе та бари.
В процеа опитування було задано питання що-до перспектив розвитку туризму в Закарпатт на яке 96,1% дали ствердну вщповщь, але майже 4% не дивлячись на те, що задты в туристично-рекреацм-нм сфер1 сумнюаються у подальшому функцюнуваны туризму в област (див. рисунок 3).
Як показують дан дюграми на рисунку 4, майже у 70 % опитаних працюе до 5 чоловк, у 15% - працев-лаштован вщ 6 до 10 чоловк. В1д 11 до 20 чоловк задты в 11% пщприемств, вщ 21 до 40 чоловк працюе у 4 % опитаних, бтьше 41 людини працюе у 2% закладю сфери туризму.
Дан досл1дження показують, що для суб'ектю пщпри-емництва у сфер1 туризму та рекреацп (особливо для стьського туризму) властиве незначне залучення пра-цюниюв. Як правило, серед зайнятих е сам1 ж господа-р1 садиб, або члени Тх родини, як тут же ¡ проживають.
Наступним питанням, яке дае змогу визначити осо-бливост функцюнування туризму в Закарпатт е про-позицт назвати основы перепони та проблеми на шляху розвитку туризму в област на думку пщпри-емцю. 3 даних дюграми рисунку 4 головы стримуюч1 фактори можна ранжувати наступним чином. На думку власниюв бюнесу (майже 29%) головним стримую-чим фактором являеться нерозвинута ¡нфраструктура (вщсутнють як¡сних дор¡г, водопостачання та водо-в¡дведення, тощо). Також слщ наголосити на тому, що
бтьшють експерт¡в в сфер¡ туризму також наводять вщсутнють належноТ ¡нфраструктури, серед основних стримуючих фактор¡в функцюнування туризму. Недо-статня к¡льк¡сть реклами на думку пщприемцю е другим за значенням стримуючим фактором успшного функцюнування Тх бюнесу.
Майже 25% опитаних визнали, що саме неякюна або невдала рекламна кампант не дозволила забезпечити вищу прибутковють Тх дтльносй В¡дсутн¡сть грошових коштю на третьому за значим¡стю мюц (23%). Майже однакову ктькють голос¡в опитан¡ в^али наступним стримуючим факторам - недостатнм рюень знань та в¡дсутн¡сть досв¡ду (16,9%) та вщсутнють пщтрим-ки з боку влади (16%). Несприятлив¡ умови для веден-ня б¡знесу та тматичы умови перешкоджають ефек-тивному розвитку туризму на думку 13,4% пщприемцю. Нечесна конкуренцт заважае 10,8% опитаних, а низь-кий попит на послуги ттьки - 5%.
Наступна д^грама (рис. 6) показуе як¡ заходи на думку пщприемцю дозволять подолати наявн¡ труд-но1щ та забезпечать розвиток туризму. Як видно з дюграми майже 50% опитаних вважають, що саме ефективна рекламна компант дасть змогу пщвищити прибутковють Тх дтльност та надасть поштовх у подальшому розвитку туризму в область Д¡йсно, сьо-годн¡ ми можемо стверджувати, що наом сус¡ди як ¡ на заход¡ (Угорщина, Словаччина, Польща), так ¡ на сход¡ (Льв¡вська та 1вано-Франювська област¡) проводять досить агресивну широкомасштабну рекламну кам-
Рисунок 3. Чи мае туризм перспективи розвитку в Закарпатт [9]
IУ вщеотках,1
вщ1до5 в1д6до10 вщ 11 до в1д21до вщ 31 до вщ41до бтьше 50 ЧОЛОВШ Ч0Л0В1К 20 чоловш 30 чоловЫ 40 чоловж 50 чоловщ чоловю
Рисунок 4. Кшьмсть пращвнимв на об'ект [9]
Рисунок 5. Чинники, як на думку опитаних шдприемщв, заважають ефективному функцюнуванню туризму [9]
панш (участь у м1жнародних конференцтх та ярмарках, реклама по телебаченню та 1нтернетП. Це призво-дить до того, що ми частково втрачаемо потенцмних туристю, як переорюнтовуються ¡ вибирають мюцем вщпочинку ¡нш1 репони.
Як видно з д^грами майже 50% опитаних вважа-ють, що саме ефективна рекламна компант дасть змогу п¡двищити прибутковють !х д¡яльност¡ та надасть поштовх у подальшому розвитку туризму в область Д¡йсно, сьогодн¡ ми можемо стверджувати, що наол сус¡ди як ¡ на заход¡ (Угорщина, Словаччина, Польща), так ¡ на сход¡ (Льв¡вська та lвано-Франк¡вська области проводять досить агресивну широкомасштабну ре-кламну кампан¡ю (участь у м^народних конференц¡ях та ярмарках, реклама по телебаченню та 1нтернетП. Це призводить до того, що ми частково втрачаемо потен-цмних турист¡в, як переор¡eнтовуються ¡ вибирають м¡сцем вщпочинку ¡нол рег¡они.
Наступним важливим фактором, який сприяв би розвитку туризму в област е наявысть належно! ¡нфра-структури, так вважають 40% опитаних. В Закарпатт е безл¡ч ун¡кальних м¡сць в¡дпочинку, але !х в¡ддален¡сть
в¡д основних автомапстралей ¡ в¡дсутн¡сть п¡д'íзних шля-хв до них робить !'х малопривабливими для турислв.
Зниження податкового тиску та створення нормальних умов кредитування в кра'У дозволило б покращити умови розвитку туризму на думку 20% опитаних. А 17% вважають ефективним залучення ¡нвестицм Об'еднання в «д-евЬ> асоц¡ац¡'' дасть позитивний результат на думку 8%, а участь у навчальних семЫарах - ттьки 7%.
Наступна д^грама на рис. 7 показуе, що бтьше 96% п¡дприeмц¡в вважають ефективним видтення кошт¡в на рекламу свого закладу.
Яким саме рекламним ностм пщприемц нада-ють перевагу показано на рисунку 8. Як видно сьо-годн¡ 61% надае перевагу розм¡щенню рекламно! ¡н-формацп саме в 1нтернет простор¡. Це як ¡ створення власних веб-сторЫок, так ¡ розм¡щення ¡нформац¡í' на ¡нших туристичних порталах та ресурсах, банерна реклама, контекстна реклама та ¡нше. Готел¡ та приваты садиби, як використовують у просуванн сво'х туристичних послуг новий споаб залучення турист¡в та по-дорожуючих за допомогою 1нтернет-систем броню-вання, можуть це зробити безпосередньо (без участ
реклама
20
19
12_
IУ вщсотках, %
■ ■ ■ - ■
розвинута зниження об'еднання сприятлив1 навчальы семшари залучення
¡нфраструктура податкового тиску суб'еклв туризму в кредиты умови ¡нвестицм
асощацм
Рисунок 6. Чинники, ям сприяють розвитку туризму в Закарпатт [9]
Pиcyнoк 7. Eфeктивнicть poзмiщeння peклaми [S]
пocepeдникiв зa yмoви нaявнocтi влacнoгo вeб-caй-ту) aбo oпocepeдкoвaнo (пpи poзмiщeннi iнфopмaцiÏ нa тypиcтичниx пopтaлax rest4u.com.ua, booking.com, hotels.com тa iншi).
Cepeд вcix oпитaниx 1 5% ввaжaють eфeктивним poзмiщeння peклaми нa тeлeбaчeннi, a 9% пiдпpиeм-цiв нaдaють пepeвaгy poзмiщeнню peклaмнoí' iнфop-мaцiÏ y дpyкoвaниx зacoбax мacoвoí' iнфopмaцií' (гaзeти, жypнaли тa iн.) тa зoвнiшнiй peклaмi (Бiлбopди, Crri-лaйти, Лaйтбoкcи, Koнвeкcбopди, Бeклaйти, Peклaмa нa тpaнcпopтi, Дopoжнi poзтяжки, Bивicки). I ттьки 5% пiдпpиeмцiв нaдaють пepeвaгy peклaмi нa paдio.
Дiaгpaмa нa pиcyнкy 9 пoкaзye, щo cepeд oпитaниx пiдпpиeмцiв y cфepi тypизмy ттьки 60% мae якicний ви-
x^ дo мepeжi Iнтepнeт. Iнтepнeт paзoм зi cвoí'ми тexнiчни-ми i тexнoлoгiчними мoжливocтями peвoлюцiйнo змiнив ою^^и пoбyдoви oбpaзy фipми тa ïï тypиcтичнoí' мapки.
3oкpeмa, зacтocyвaння Iнтepнeтy y диcтpибyцií' ту-pиcтичниx пocлyг дoзвoляe пpeзeнтyвaти клieнтaм Ы-фopмaцiю npo пpoпoзицiю пocлyг na дoвiльнoмy piвнi дeтaльнocтi й y чaci, в якoмy вoни бaжaють. Ha нeoб-xiднicть викopиcтaння тeлeкoмyнiкaцiйниx пocлyг (в ocнoвнoмy Iнтepнeтy) як iнcтpyмeнтy диcтpибyцií' ту-pиcтичниx пocлyг, нaпpиклaд, чepeз тypиcтичнi aгeнцií', виливaють тaкi пpичини [7]:
1) гocтpa кoнкypeнтнa бopoтьбa нa pинкy тypиcтич-ниx пocepeдникiв; з'являютьcя нoвi, дeшeвшi noce-peдники, щo нacaмпepeд пpoпoнyють:
Pиcyнoк 8. Peклaмнi нocи, яким нaдaють пepeвaгy пiдпpиcмцi пpи poзмiщeннi peклaми пpo cвiй oб'cкт [S
Pиcyнoк S. Haявнicть якicнoгo дocтyпy дo Iнтepнeтy [S]
— пpoдaж тypиcтичниx пocлyг бeзпocepeдньo тypиc-там, бeз yчacтi нacтyпниx лaпoк пocepeдникiв (нaпpи-клад, тypиcтичниx aгeнцiй);
— нeгaйний poзpaxyнoк кpeдитнoю кapткoю;
— пocлyги дeшeвшиx тypиcтичниx виpoбникiв пocлyг;
— вищий cтaндapт oбcлyгoвyвaння за нижчoю цiнoю;
— дocтyп дo бты±ю'1' кiлькocтi тypиcтичниx aтpaкцiй за ту ^му цiнy;
— eкoнoмiю y витpaтax пpиïздy i пoвepнeння з мicця тимчacoвoгo пepeбyвaння;
2) Iнтepнeт е нaйдeшeвшим кaнaлoм диcтpибyцi'' ту-pиcтичниx пocлyг; витpaти, якi пoв'язaнi зi cтвopeнням cиcтeми peзepвaцi'' i пpoдaжy швидкo вiдшкoдoвyютьcя;
3) Iнтepнeт cтae нaйбiльшим мicцeм eлeктpoннoÏ тopгiвлi.
Дaнi дiaгpaми на pиcyнкy 10 пoкaзyють, щo тiльки 25% oпитaниx пiдпpиeмцiв мають влacнy iнтepнeт-crop^y. Як виднo з дaнoгo дocлiджeння бaгaтo пщ-пpиeмцiв нeдooцiнюe мapкeтингoвi мoжливocтi якi на-дае cyчacний Iнтepнeт.
Iнтepнeт дoзвoляe тypиcтcьким opгaнiзaцiям, бeз бiльшиx витpaт oдepжaти дocтyп дo бiльшиx гpyп a~io-живaчiв з мeтoю пepeдaчi кoнкpeтнoÏ iнфopмaцiÏ пpo пpoпoнoвaнi пpoдyкти й пpo opгaнiзaцiю Ïx пpoдaжiв; нaдiйнo пoшиpювaти пoвнy й дoклaднy iнфopмaцiю пpo cвoю дiяльнicть; швидкo й eфeктивнo yxвaлювa-
ти заявки клieнтiв i poбити бpoнювaння нeoбxiдниx пo-^уг; cкopoтити витpaти на виpoбництвo й пoшиpeння дpyкoвaнoÏ пpoдyкцiÏ; пpиcкopити й aipoc™™ взaeмo-дiя з пapтнepaми на pинкy [4].
Дaнi нacтyпнoÏ дiaгpaми пoкaзyють, cкiльки гpoшeй гoтoвi пiдпpиeмцi витpaчaти на peклaмy cвoÏx пocлyг. Як виднo з дiaгpaми на pиcyнкy 11 значна бтьшють пiдпpиeмцiв нeгoтoвi видiляти знaчнi cyми гpoшeй на peклaмy cвoÏx пocлyг. Maйжe 40% гoтoвi були видти-ти на цi пoтpeби дo 200 гpн. в piк. Бтя 30% oпитaниx гoтoвi витpaтити на peклaмy дo 500 гpн./piк.
Ïo 10% пiдпpиeмцiв мають бажання ^ec^a™ в cвoю peклaмнy кaмпaнiю дo 1000 гpн./piк та 2000 фн./pk. Tpoxи бiльшe 5% гoтoвi витpaтити на pe-кламний бюджeт дo 5000 гpн./piк, а бiльшe 5000 фн./pk на peклaмy згiднi витpaтити тiльки 3% пщ-пpиeмцiв.
Уступна дiaгpaмa iлюcтpye oчiкyвaння пiдпpиeмцiв вщ opгaнiв дepжaвнoÏ влади. Як пoкaзyють дaнi дocлi-джeння 36% oпитaниx oчiкyють вiд дepжaви бyдiвни-цтвo нoвиx та peмoнт icнyючиx aвтoмaгicтpaлeй. rpo-шoвy дoпoмoгy вiд влади мають бажання oтpимaти 23% пiдпpиeмцiв, а 20% cпoдiвaютьcя на пoкpaщeн-ня нopмaтивнo-пpaвoвoÏ бази щoдo yмoв вeдeння бiзнecy. Ha poзpoбкy дieвoÏ cтpaтeгiï poзвиткy тypиз-му в oблacтi oчiкyють 19%, а на дoпoмoгy в opгaнiзa-
Pиcyнoк 10. ^явн^ть у пiдпpиcмцiв влacнoгo вeб-caйтy [9]
Pиcyнoк 11. Bитpaти пiдпpиcмцiв нa peклaмy зa piк [9]
Pиcyнoк 12. Зaxoди нa якi oчiкyють пiдпpиcмцi з 6o^ дepжaвниx opгaнiв влaди [S]
цп тa пpoвeдeннi тypиcтичниx фecтивaлiв тa яpмapoк - 16% влacникiв тypиcтичниx пiдпpиeмcтв.
Дocить мaлa юлькють oпитaниx oчiкye нa yчacть дepжaви у пpoвeдeннi piзнoгo poдy PR-зaxoдiв, як нa нaцioнaльнoмy, тaк i нa мiжнapoднoмy piвняx (6%) тa у пpoвeдeннi нaвчaльниx ceмiнapiв, i^oqo ocoбливocтeй фyнкцioнyвaння тypиcтичнoгo бiзнecy (5%). Ц^вим е тoй фaкт, !o мaйжe чeтвepть oпитaниx пiдпpиeм-цю взaгaлi нe oчiкyють жoднoÏ дoпoмoги вщ дepжaви, a poзpaxoвyють ттьки нa влacнi cили тa дocвiд.
Bиcнoвки
Дaнe дocлiджeння дoзвoляe зpoбити нacтyпнi ви-cнoвки. B пpoцeci oпитyвaння бyлo зaдaнo питaння щщдо пepcпeктив poзвиткy тypизмy в Зaкapпaттi нa якe 96,1% дaли cтвepднy вiдпoвiдь, aлe мaйжe 4% нe дивлячиcь нa тe, щo зaдiянi в тypиcтичнo-peкpeaцiй-н1й cфepi cyмнiвaютьcя у пoдaльшoмy фyнкцioнyвaннi тypизмy в oблacтi.
Дaнi дocлiджeння пoкaзyють, !o для cyб'eктiв пщ-пpиeмництвa у cфepi тypизмy тa peкpeaцií' (ocoбливo для ciльcькoгo тypизмy) влacтивe нeзнaчнe зaлyчeн-ня пpaцiвникiв. Як пpaвилo, cepeд зaйнятиx е caмi ж Toa~^api caдиб, aбo члeни Ïx poдини, як тут œe i npo-живaють.
Як виднo з дocлiджeння мaйжe 50% oпитaниx ввa-жaють, щo caмe eфeктивнa peклaмнa кoмпaнiя дacть змoгy пщвищити пpибyткoвicть Ïx дiяльнocтi тa нaдacть пoштoвx у пoдaльшoмy poзвиткy тypизмy в oблacтi.
Cьoгoднi 61% нaдae пepeвaгy poзмiщeнню peклaм-нoÏ iнфopмaцií' caмe в Iнтepнeт пpocтopi. Öe як i cтвo-peння влacниx вeб-cтopiнoк, тaк i poзмiщeння Ы-фopмaцií' нa iншиx тypиcтичниx пopтaлax тa pecypcax, бaнepнa peклaмa, кoнтeкcтнa peклaмa тa iншe. Зa-cтocyвaння Iнтepнeтy у диcтpибyцiÏ тypиcтичниx пocлyг
дoзвoляe пpeзeнтyвaти клieнтaм iнфopмaцiю npo npo-пoзицiю пocлyг na дoвiльнoмy piвнi дeтaльнocтi й у чa-ci, в я^му вoни бaжaють.
Як пoкaзyють дaнi дocлiджeння 36% oпитaниx oчi-кують вщ дepжaви бyдiвництвo нoвиx тa peмoнт юну-rc^x aвтoмaгicтpaлeй. Гpoшoвy дoпoмoгy вщ влaди мaють бaжaння oтpимaти 23% пiдпpиeмцiв, a 20% cпoдiвaютьcя нa пoкpaщeння нopмaтивнo-пpaвoвoÏ бaзи щoдo yмoв вeдeння бiзнecy. Maйжe 25% oпитa-ниx пiдпpиeмцiв взaгaлi нe oчiкyють жoднoÏ дoпoмo-ги вщ дepжaви, a poзpaxoвyють ттьки нa влacнi оили тa дocвiд.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Гaзyдa M.B. 0coбливocтi нaдaння пocлyг у тypиcтич-нм cфepi / M.B. Гaзyдa, B.É. Epфaн, C.M. Гaзyдa // Hayra-вий вюник Ужгopoдcькoгo yнiвepcитeтy. Cepiя Eкoнoмiкa. -2014. - Bипycк 1 (42). - C. 261-266.
2. Дoлiшнiй M. Koнцeптyaльнi зacaди poзвиткy peгioнaль-нoí' юлГтики / M. Дoлiшнiй // 3oвнiшньoeкoнoмiчний кyp'ep. - 2000. - № 7-8. - C. 5-8.
3. 6вдoкимeнкo B.K. Peгioнaльнa пoлiтикa poзвиткy тypизмy (Meтoдoлoгiя фopмyвaння. Mexaнiзм peaлiзaцií') / B.K. 6вдoкимeнкo. - Чepнiвцi: Ïpyr, 1996. - 288 c.
4. ^н^ьга T. Cпocoби пoшиpeння iннoвaцiйниx npo-дуктГв у тypизмi / T. ^н^ьга [Eлeктpoнний pecypc]. - Pe-жим дocтyпy: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstrea m/123456789/18809/1 /300.pdf
5. ^яп M.П. Cyчacнi piзнoвиди тypизмy / M.П. Kляп, Ф.Ф. Шaндop. - Haвчaльний пociбник. - Ю/лв: Знaння. -2011. - 336 c.
6. Koлoдiйчyк A.B. □ль^кий зeлeний тypизм як нeвiд'eмнa чacтинa мaтepiaльнoгo виpoбництвa / A.B. Koлoдiйчyк // Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в y^ay: Збipник нayк. np. Bzn. 4(179). - K., 2016. - C. 53-55.
7. Kyflna H.e. MapKeTèHr TypncTi/iHHi/ix nocnyr / H.S. Kyfl-na [EneKTpoHHèé pecypc]. - Pexrnvi flocTyny: http://mobile. pidruchniki.com/1 5341 220/turizm/suchasni_kanali_ distributsiyi_turistichnih_poslug.
8. MiênoBfla B.Ï. PèHKOBa TpaHc^opMaiörn eKOHOMiêè perio-Hy / B.Ï. MiênoBfla. - Yxropofl. - KapnaTè. - 2000. - 186 c.
9. OcHoBHi nepenoHè Ta MoœnèBocTi po3BèTKy Typè3My b 3aKapnaTTi [EneKTpoHHèé pecypc]. - PeœèM flocTyny: http:// rest4u.com.ua/reviews/osnovni-pereponi-ta-mozhlivosti-rozvitku-turizmu-v-zakarpatti.html
10. Hvizdovö, E. 2014. Culture - important factor for tourism development towards economic growth of the country. Central European reviev of Ekonomics & Finance Vol 6, No. 3 (2014) pp. 61-74. Publishing Cooperation - Institut noukowo-wydawniczy «Spatium«, ISSN 2082-8500. (B)
11. Hvizdovö, E.: Znacka a kvalita hotelovach zariadenH. In. Wojciech Slomski; Bronislaw Burlikowski; Henryk Pilus. W strone marzen. - 1. vyd. - Warszawa: Wydawnictwo wyzszej szkoly menedzerskiej w Warszawie, 2013. - ISBN 978-837520-146-8, S. 321-331.
78 ÔopMyBaHHH pèHKOBMX bîahocmh B YKpaÏHi №11 (186)/2016
