CC BY
173
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2013, ВИП. 5
Ю.В. Рябуха
ХРЕСТ ВИКТОРИИ: 3 1СТОР11 НАГОРОДИ
Стаття присвячена вищог британсъког нагороЫ одержуваног за доблесть на noni бою. Висвтлено причини виникнення нагороди, iстoрiя и розвитку та наведено приклади нагородженъ.
Ключов1 слова: фалеристика, Великобритатя, Хрест ВтторП Y.V. Ruabukha
VICTORIA CROSS: HISTORY AWARDS
Article is devoted to the highest British award received for valor on the battlefield. Studied the causes of awards, the history of its development and examples of awards.
Key words: faleristics, United Kingdom, Victoria Cross
УДК 379.85
Ю. С. Сабадаш, О. С. Гавенко
ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ТУРИЗМ: ОСОБЛИВОСТ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ
РОЗВИТКУ
В статтi розглядаютъся проблеми та перспективи розвитку одного з найпопуляртших напрямшв сучасного туризму - етнотуризм. Зазначаетъся, що важливою проблемою етнотуризму е проблема тдвищення екскурстног nривабливoстi крагн та регюшв. Охарактеризован два основт напрями еттчного туризму, перший, це -традицтний, вт пропонуе знайомство з культурою й побутом нарoдiв, що проживали ратше, а другий - нoсталъгiчний, його особлив^тю е бажання людини побувати на батъювщит свогх предшв й дoвiдатися про wторт та кулътуру тих м^цъ. Наголошено, що на чаЫ пошук та впровадження нових моделей та iнструментiв взаемоди багатъох складових процесу етнокулътурного туризму.
Ключов1 слова: кулътурний туризм, етнотуризм, рекреацтт ресурси, ресурсний потенщал, екозахисний ракурс.
Проблема рацюнального використання культурного потенщалу туристичних pecypcie завжди була актуальною, адже туристично-привабливо краша чи регюн вважасться лише TOfli, коли мае наявний потенщал: юторично-культурний, археолопчний, арх^ектурний, туристичний, рекреацшний або ш. ресурси. 0дним з найпопуляршших напрямюв сучасного туризму е етнотуризм. Вш робить головний акцент на юторп народу, його побуту, культурних традищях, мовних особливостях певних територш, творах фольклору. Проблема етнотуризму мало розроблена в сучаснш украшськш культурологи, сьогодш в Укрш'ш цей напрямок вивчають I. Бочан, В. Великочий, В. В^калов, А. Гаврилюк, Л. Давиденко, В. Клапчук, I. Кулаковська, Л. Мухша, В. Попов, В. Серебрш, В. Федорченко, В. Шикеринець, а також оргашзацп, наприклад, на базi Львiвcького шституту економши i туризму останш два роки проводиться Всеукрашська науково-практична конференщя «Розвиток украшського етнотуризму: проблема та перспективи» (м. Львiв, 2-3 березня 2011 р.; м. Львiв, 25-26 квггня 2012 р.).
Важливою проблемою етнотуризму е проблема тдвищення екскурсшно! привабливосп краш та регюшв. Розкриття саме цього аспекту i е основною метою статп.
Нагадаемо, що е два головш напрями етшчного туризму, перший, це - традицшний, цей вид туризму пропонуе нам, по-перше, знайомство з культурою й побутом наpодiв, що проживали рашше. Зробити це можна через вщвщування eтногpафiчних музе'1'в, у багатьох з яких cтвоpeнi реконструкцп життя й побуту далеких предюв. Зараз великий iнтepec у
ISSN 2226-2849
ВГСНЖ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ФIЛOCOФIЯ, KУЛЬTУPOЛOГIЯ, COЦIOЛOГIЯ, 2013, BИП. 5
тypиcтiв ^шни викликae пpaктичний тpaдицiйний тypизм, який виpaжaeтьcя в пpaгнeннi дoвiдaтиcя ocoбливocтi кyльтypи, пoбyтy, нapoднi пpoмиcли як би зcepeдини. У мaлeнькиx ciльцяx i в icтopичниx цeнтpax вiдтвopюютьcя цiлi caдиби зi cтapoдaвнiм yклaдoм життя, дe мoжнa нe тiльки oзнaйoмитиcя з тoгoчacними peмecлaми, aлe й cпpoбyвaти зpoбити щocь cвoïми pyкaми; нe тшьки пoдивитиcя, щo ши i як cпaли нaшi пpeдки, aлe й пoжити пeвний чac 1хшм життям. Kpiм тpaдицiйнoгo, icнye eтнoтypизм нocтaльгiчний. Иoгo ocoбливicтю e бaжaння людини пoбyвaти нa пpaбaтькiвщинi й дoвiдaтиcя icтopiю тиx мicць, звiдки 6ули poдoм ïï пpeдки. Цeй вид тypизмy poзпoвcюджeний y тиx ^arnax, звiдки в piзнi чacи й з piзниx пpивoдax виïжджaли, пepeceлялиcя, 6ули дeпopтoвaнi aбo нacильнo вивeзeнi гpyпи людeй, a iнoдi й цш нapoди. Beличeзнa кiлькicть пepeceлeнцiв з ^шн Gвpoпи в Cпoлyчeнi Штaти Aмepики в XIX ст., a з Paдянcькoï Pociï в €вpoпy й CШA в XX ст. пopoдилo тeпep нe мeншy xвилю тypиcтiв, якиx cпoвнюe нocтaльгiя зa icтopичнoю бaтькiвщинoю. Haпpиклaд, aмepикaнcькi iтaлiйцi мpiють пpo cвoю icтopичнy Бaтькiвщинy, aбo кaнaдcькi y^arn^ ^aray^ ^Mixara в ^amy, виxiдцями з я^ вoни пo пpaвy ceбe ввaжaють, щoб ближчe пiзнaти мaтepизнy cвoïx пpeдкiв.
Пoдopoж зaвжди бyлa нeвiд'eмнoю чacтинoю життя людини, пoчинaючи з тиx чaciв, кoли y cвoï мaндpiвки виpyшaв Oдicceй, a нaщaдки блaгopoдниx pимлян пoдopoжyвaли дo гpeцькиx мicт, aби вiдчyти вeлич ipe^^i кyльтypи. Ta зaвжди пoдopoж бyлa пpивiлeeм нeчиcлeнниx зaмoжниx ocí6, якi нaвiть cвoe мaйбyтнe бyдyвaли caмe нa ocнoвi тoгo дocвiдy тa тиx знaнь, якi вoни здoбyвaли пiд чac пoдopoжyвaння. Дo ниx вiднocилиcь пoлiтики, митцi, пoeти, xyдoжники тa iн. Ha думку вiдpaзy ж cпaдaють пoдopoжi вeликoгo aнглiйcькoгo пoeтa Джopджa Бaйpoнa, який у cвoïx твopax дiлитьcя вpaжeннями вiд пoбaчeнoгo, вiд тoгo, щo йoмy дoвeлocя пepeжити тa чoмy дoвeлocь нaвчитиcя у ^arnax, в якиx вiн пoбyвaв. Пoдopoжi дiйcнo cтaли нaтxнeнням для вeликoгo arn^rn^, шляx мaндpiв гepoя пoeми «Пaлoмництвo Чaйльд-Гapoльдa», якa пpocлaвилa iм'я Бaйpoнa, нe випaдкoвo збiгaeтьcя з мapшpyтoм пoдopoжi aвтopa: Пopтyгaлiя, Icпaнiя, Maльтa, Aлбaнiя, Гpeцiя.
Пoкaзoвo, щo зa ocтaннi 10 poкiв кyльтypнa пoдopoж пoвepнyлa co6í cвoю вaжливicть i пoпyляpнicть у нoвoмy тypиcтичнoмy c^Mpn, ocкiльки cпocтepiгaeтьcя вiдpoджeння iнтepecy дo кyльтypнo-пiзнaвaльнoгo кoмпoнeнтy мaндpiвoк. Koли мoвa йдe пpo кyльтypy, мaeтьcя та yвaзi нe тiльки зaгaльнe пoняття миcтeцтвa, aбo фoльклop у чжтому видi, a caмe кoмплeкc шиpoкoгo cпeктpy цiннocтeй, якi пpитaмaннi тш чи iншiй тepитopiï, чи c^prne cyкyпнocтi тepитopiй, щo cтвopюють opигiнaльнe нeпoвтopнe кyльтypнe явищe. Ця oнoвлeнa iдeя пoвepтae co6í знaчeння пoдopoжi, мeтoю я^ e caмa кyльтypa тa ïï пpocyвaння. Цeй пocтyлaт нe e нoвим чи то мaлoвiдoмим, aлe в yмoвax тeпepiшньoï бaгaтoвимipнoï глoбaлiзaцiï нaбyвae oнoвлeнoгo змюту i знaчeння. Зoкpeмa, нeймoвipнi кoмyнiкaтивнi, iнфopмaцiйнi i тpaнcпopтнi мoжливocтi, дocягнyтими людcтвoм нa пoчaткy III-гo тиcячoлiття, нe пpocтo пoвepтaють пoпyляpнicть ^eï пoдopoжyвaння, aлe й poблять йoгo нaдзвичaйнo пpecтижним тa iнтeлeктyaльнo нaпoвнeним видoм вiдпoчинкy тa дyxoвнo-кyльтypнoгo збaгaчeння. Пpи цьoмy, кyльтypa мoжe пoзнaчaти piзнi пoняття: пo-пepшe, кyльтypa - цe cyкyпнicть знaнь, якими вoлoдie людинa у piзниx гaлyзяx життeдiяльнocтi. Цe eлiтapнe пoняття в ^mmcn нaшoгo poзглядy пpoблeми, пoв'язaнe з eлiтним кyльтypним тypизмoм, дe cлiд вмiти oбиpaти, aдeквaтнo дiяти тa виcлoвлювaти iнтepec. B iншoмy пiдxoдi, гoвopячи пpo кyльтypy, пocилaютьcя нa cyкyпнicть дyxoвниx, iдeoлoгiчниx тa xyдoжнix цiннocтeй, нa кoмплeкc твopiв, пpиcвячeниx цим цiннocтям, якi пoзнaчaють icтopичнy eпoxy aбo пeвнe cepeдoвищe, пoв'язyючи тaкi кyльтypoтвopчi нaбyтки з мacoвим миcтeцтвoзнaвчим тypизмoм. Moжливicть пocилaтиcя нa oбидвa кoмпoнeнтa poзглядaeтьcя як ^тр^льний мoмeнт у зaгaльнiй пoлiтицi тypизмy, у вiдпoвiднoмy пpoeктyвaннi тa плaнyвaннi у paмкax нoвoï кyльтypнoï мoдeлi cтвopeння тypиcтичниx мapшpyтiв.
Пoявa кyльтypнoгo тypизмy тaкoж вкaзye та ^orpecM^ зpocтaння тypизмy як мacoвoгo пpoявy, який нaбyв мacштaбнocтi тa xapaктepниx pиc у XX ст. Зapaз гoвopять пpo
ISSN 2226-2849
BICH^ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPLS: ФIЛOCOФIЯ, KУЛЬTУPOЛOГIЯ, COЦIOЛOГIЯ, 2013, BИП. 5
шдус^ю дoзвiлля, зaвдяки чoмy тypизм e чимocь пocтiйним, явищeм, я^ дeмoнcтpye cвoю здaтнicть зycтpiти тa пoдoлaти нaвiть пeвнi кpизoвi пepioди i якe пocтiйнo poзвивaeтьcя, 6o кopиcтyeтьcя пoпитoм y 6удь-яку пopy poкy, дo тoгo ж пiдтpимyeтьcя дepжaвними пepioдичними cлyжбaми.
B бшьш кoнкpeтнoмy ceнci пpoeктyвaння мapшpyтy - де кoмплeкcнa дiя, якa пepeдбaчae cиcтeмний пiдxiд з бoкy rax, xto зaймaeтьcя тypизмoм нa piвнi дepжaвнoï aдмiнicтpaцiï тa у ^^aranx тypиcтичниx aгeнцiяx. Caмa пpиcyтнicть кyльтypнoгo eлeмeнтy cepeд pyшiйниx чинникiв здiйcнeння пoдopoжi мoжe викликaти пoдвiйнe о^ийнятся, ocкiльки знaчнa чacтинa мaндpiвникiв пpaгнe дo вiдкpиттiв, збaгaчeння влacнoгo кoгнiтивнo-ecтeтичнoгo дocвiдy, в тoй чac, кoли iншa чacтинa poзглядae кyльтypний кoмпoнeнт paдшe як дoдaткoвий, пoзaяк виpyшae у пoдopoж здeбiльшoгo зapaди мoжливocтi вiдпoчинкy. Xapaктepнoю oзнaкoю пoкpaщeння opгaнiйнo-cepвicнoгo пiдxoдy дo нaдaння тpaнcкopдoнниx пocлyг e мaкcимaльнe cпpoщeння дoкyмeнтaльнo-видoвиx вимoг i oпepaцiй. У минyлoмy, як бyлo cкaзaнo paнiшe, icнyвaлa лишe вyзькe визнaчeння кyльтypнoгo тypизмy, щo oбмeжyвaвcя тiльки пooдинoкими тypиcтaми-eкcпepтaми, якi мaли coцiaльнo-eкoнoмiчнi пepeвaги тa пeвнi фaxoвi зaцiкaвлeння (виcoкий piвeнь дocтaткy, вищa ocвiтa, твopчi зaдyми й пoшyки тa iн.). Cьoгoднi бeз пepeбiльшeння мoжнa cтвepджyвaти, щo бyдь-якa aдeквaтнa людинa мoжe здшснити iндивiдyaльнy пoïздкy в будь-яку цивiлiзoвaнy ^amy з бyдь-якoю мopaльнo випpaвдaнoю мeтoю.
Пpoтe, збiльшeння тypиcтичниx пoтoкiв пoтpeбyвaлo i пoтpeбye пeвниx cтaтиcтичниx дaниx тa aнaлiтичнoгo ïx дocлiджeння для вдocкoнaлeння плaнyвaння тa peгyлювaння зaвaнтaжeнocтi тиx чи iншиx тepитopiй тa мapшpyтiв. Цe вaжливo i для пoпyляpизaцiï нaйбiльш цiнниx oб'eктiв тa явищ з пoзицiй кyльтypoлoгiчнoï дoцiльнocтi. Cтaють вaжливими yзaгaльнeння тa дифepeнцiaцiя cпoдiвaнь i мoтивaцiй, пiдxoдiв тa oцiнoк caмиx cyб'eктiв тypиcтcькoгo pyxy й пoпитy, 6o вoни cпpaвляють cyттeвий вплив нa шшик пoтeнцiйниx пoдopoжyвaльникiв, щo cвoeю чepгoю впливae нa фopмyвaння пoтoкiв piзниx видiв тypиcтiв кyльтypнoгo cпpямyвaння. B цьoмy плaнi Г. Piчapдc [7, C. 33-34] poзpiзняe кyльтypнoгo тypиcтa з ocoбливoю мeтoю тa кyльтypнoгo тypиcтa з зaгaльнoю мeтoю. Дo пepшoгo виду вiн вiднocить rax тypиcтiв, для якиx кyльтypнi мюця тa пaм'ятки пpeдcтaвляють гoлoвнy мeтy пoïздки. Moвa йдe пpo тypиcтiв з бiльш виcoким piвнeм ocвiти тa дocтaткy. Haвiть якщo гoлoвним пpeдмeтoм зaцiкaвлeння e кyльтypa, вoни тaкoж дoдaють дo ^eï мeти eлeмeнти poзвaги. Ця гpyпa, та думку Piчapдca, cклaдae лишe 10% вщ зaгaльнoï кiлькocтi тypиcтiв, aлe e дyжe вaжливoю, ocкiльки визнaчae кyльтypнi тeндeнцiï, яким пoтiм вiдae пepeвaгy iншa, бiльш чиceльнa чacтинa кyльтypниx тypиcтiв з зaгaльнoю мeтoю.
Для кyльтypниx тypиcтiв з зaгaльнoю мeтoю кyльтypнi пaм'ятки cклaдaють лишe oдин iз кoмпoнeнтiв пoïздки, який cвoeю чepгoю пiдпopядкoвaний iншим видaм дiяльнocтi, пoв'язaним з вiдпoчинкoм тa poзвaгaми (шoпiнг, пляжi тa ш.).
Iншa клacифiкaцiя, зaпpoпoнoвaнa Г. Бaйвoтep [8, C. 37], poздiляe кyльтypнo мoтивoвaниx, кyльтypнo нaтxнeнниx тa кyльтypнo зaцiкaвлeниx тypиcтiв. Дo пepшoгo виду мoжнa вiднecти тypиcтiв, для якиx кyльтypa e гoлoвнoю мoтивaцieю пoдopoжi. Boни cклaдaють 5% вiд зaгaльнoï кiлькocтi тypиcтiв. Дpyгий тип cклaдaють тypиcти, якi вiдчyвaють бaжaння вщвдати пeвнe мicцe (нaпpиклaд, Co6op Cв. Пeтpa у Pимi, Becтмiнcтepcькe Aбaтcтвo у Лoндoнi) a6o oкpeмий зaxiд (нaпpиклaд, Beнeцiaнcький кapнaвaл). Ha дoлю тaкиx цiлecпpямoвaниx шaнyвaльникiв cвiтoвoгo знaчeння oб'eктiв пpипaдae мaйжe тpeтинa вщ зaгaльнoï кiлькocтi тypиcтiв. Дo тpeтьoгo виду вiднocять тypиcтiв, якi тд чac пoдopoжi вiдвiдyють мyзeй, висгавку a6o якусь cпopyдy з iншoю мeтoю. Цe мaйжe 60% тypиcтiв.
Для тoгo, aби мicцe ввaжaлocь кyльтypнo пpивaбливим, вaжливo вpaxoвyвaти дeкiлькa чинникiв, cepeд якиx тpeбa poздiляти пepвиннi тa втopиннi eлeмeнти. Пepвиннi eлeмeнти, якi cклaдaють cepцeвинy кyльтypнoгo тypиcтичнoгo пpoдyктy, - цe icтopичнi cпopyди, квapтaли,
ISSN 2226-2849
BICH^ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ФIЛOCOФIЯ, KУЛЬTУPOЛOГIЯ, COЦIOЛOГIЯ, 2013, BИП. 5
мyзeï, мoнyмeнти, пoдiï, тeaтpи тa iн. Bтopинними eлeмeнтaми, якi дoпoвнюють дocвiд тypиcтa, ввaжaютьcя pecтopaни, мaгaзини, pинки, бapи, пaби тa ш. Oтжe, нaявнicть caмoгo кyльтypнoгo pecypcy щe нe e зaпopyкoю того, щo цe мicцe гapaнтoвaнo cra^ пpивaбливим для тypиcтiв.
Дocвiд i пpaктикa тypиcтичнoï cпpaви cвiдчить, щй для нaлeжнoгo ycпixy нeoбxiднe вдaлe пoeднaння пepвинниx тa втopинниx чинниюв i caмe цe ми мoжeмo бaчити нa пpиклaдi тaкиx мют, як Лoндoн, Pим, Пapиж тa Hью-Иopк. Oдним iз вaжливиx кoмпoнeнтiв ycпixy циx вcecвiтньo вiдoмиx i зaпoвiтниx для тypиcтiв мicт e caмe вeликa кiлькicть мyзeïв. Ta^ лишe в Hью-Иopкy ïx вiciм. Cлiд зaзнaчити, щo зapaз мyзeï вжe нe cпpиймaютьcя, як де бyлo у минyлoмy, як нудш, cтapoмoднi тa мaлoпpивaбливi мicця. Biдiйшли у минyлe чacи, кoли мicieю мyзeïв бyлo пpидбaння, peecтpyвaння, збepiгaння тa виcтaвлeння в eкcпoзицiï мoжливoï кiлькocтi пpeдмeтiв, ocкiльки змiнилocь cтaвлeння дo фiнaнcyвaння з бoкy дepжaви, aбo ж зaвдяки кoштaм мeцeнaтiв. Toмy ocтaннiм чacoм cитyaцiя cyn^o пoкpaщилacь: пoбyдoвaнi дoдaткoвi зaли, нoвi бyдiвлi, мyзeï cтaли пoпyляpними мюцями виcтaвoк, дo ниx cxoдятьcя люди з ycix ^arn cвiтy.
Ocoбливий iнтepec викликaють eтнoгpaфiчнi мyзeï тд вiдкpитим нeбoм, у якиx мicтятьcя зpaзки cвiтoвoï тa нaцioнaльнoï apxiтeктypи, пpeдмeти пoбyтy. Typиcт мoжe cвoïми oчимa пoбaчити пpeдмeт, який нaлeжaв дo 'rieï чи iншoï кyльтypи тa icтopичнoï eпoxи, дiзнaтиcя ^o йoгo пpaктичнe чи тo cимвoлiчнe пpизнaчeння, iнoдi нaвiть дoтopкнyтиcя дo ньoгo тa вiдчyти пpичeтнicть дo кyльтypи cвoгo чи iншoгo нapoдy.
Дo пoдiй якi пoмiтнo впливaють нa пoжвaвлeння пpитoкy тypиcтiв, вiднocятьcя cпopтивнi змaгaння, peлiгiйнi знaкoвi олужби, вyличнi нapoднi cвяткyвaння. Зoкpeмa, нeймoвipнoю aтpaкцiйнicтю вiдзнaчaютьcя зaxoди, якi зaвжди пpивepтaють yвaгy тypиcтiв e - кapнaвaли тa мacoвi cвятa, щo являють coбoю нaйяcкpaвiшe, нaйcклaднiшe тa нaйeмoцiйнiшe дiйcтвo, кoтpe e xapaктepнoю cклaдoвoю нapoднoï тpaдицiï. Cepeд нaйвiдoмiшиx кapнaвaлiв cвiтy нaйзaгaдкoвiшим тa тайбшьш eкcпpecивним e вeнeцiaнcький. Bпpoдoвж дecятилiть iнтepec дo кocтюмoвaнoгo вeнeцiaнcькoгo кapнaвaлy нe згacae, a нaвпaки, crae бiльш aктивним i зaxoплeним. Biдчyвaли нecтpимний внyтpiшнiй пoтяг дo ^oro cвятa життя i пpиcтpacтi вiдoмi пoeти тa пиcьмeнники, митцi i гол^ики минyлoгo. Taк, нaпpиклaд, пepшa iтaлiйcькa пoeмa Дж. Бaйpoнa «Бeпo» icкpитьcя i cяe yciмa бapвaми вeнeцiaнcькoï кapнaвaльнoï xoди, в нш бaгaтo гpи уяви, пpиcтpacтeй, щo, пepeдyciм, i xapaктepизye нeзбaгнeннy aтмocфepy вeнeцiaнcькoгo cвятa мacoк, вiдчyти й пoбaчити якe пpaгнyть мiльйoни тypиcтiв з ycьoгo cвiтy.
Macoвe cвятo - цe pитм caмoгo життя, дe poзвaгa тa гpa ri^o пepeплiтaeтьcя з бaжaнням вiдчyти минyлe тa зaзиpнyти в мaйбyтнe, взяти yчaть у кoлeктивнoмy дiйcтвi, бути у ^mpi пoдiй, вiдчyти пyльc тa живe диxaння cвяткoвoгo татовпу, щacливoгo у виявi люд^^ piвнocтi.
Пoмiтним i нaвiть cимптoмaтичним e щe oдин acпeкт кyльтypнoгo тypизмy, вaжливicть якoгo зpocлa зa ocтaннi 10 poкiв: цe cтиль життя тa кyльтypнa aтмocфepa мicтa [9]. I дей acпeкт нe пoв'язaний з якicтю мaтepiaльнoгo життя, тобто piвнeм дoбpoбyтy тa дocтyпнicтю пocлyг, xoчa вoни бeзпepeчнo мaють знaчeння. Moвa йдe нe пpo eкoнoмiчний acпeкт, a пpo пpиcyтнicть митщв тa poбiтникiв кyльтypнoгo ceктopy, яю зaлишaють вpaжeння пo co6í в^ди: в cфepi oбcлyгoвyвaння, в зaклaдax ocвiти, aтмocфepa мicтa вiдчyвaeтьcя у cтилi cтaвлeння дo тиx, xto в ньoгo пpиïжджae.
Bapтo дoдaти, щo вiтчизнянi пpoблeми тa пepcпeктиви тypиcтичнoгo бiзнecy й cepвicy пepeбyвaють в пoлi зopy фaxiвцiв тa нayкoвцiв, якi ввaжaють, щo ocнoвy тypиcтичнo-peкpeaцiйнoï пoлiтики пoвиннi cклaдaти тaкi пpiopитeти як дepжaвнa пiдтpимкa гaлyзi тypизмy тa вiдпoчинкy й oздopoвлeння; кoнцeнтpaцiя кoштiв i pecypciв для cтвopeння oб'eктiв iнфpacтpyктypи: шляxи, cиcтeми вoдoпocтaчaння, кaнaлiзaцiя, зв'язoк, ^ужби cepвicy; cтвopeння пiльгoвиx yмoв для зaлyчeння iнoзeмниx iнвecтицiй у тypиcтичнy
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВН0Г0 УН1ВЕРСИТЕТУ СЕРЫ: Ф1Л0С0ФШ, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0Ц10Л0Г1Я, 2013, ВИП. 5
iндycтpiю; пiдготовка виcококвалiфiкованого кадрового потенщалу в cфepi рекреацшно-туристично'1 дiяльноcтi; i водночас налагодження потужно'' реклами, випуск виcокоякicного iнфоpмацiйно-довiдкового матepiалy [6, С. 75]. Рeалiзацiя вищенаведених прюритетсв створить нeобхiднi cтаpтовi умови для щлеспрямованого нарощування потeнцiалy етнотуристично'1 шдустрп. Активне зростання культурного туризму, з огляду на важливу роль, яку вш ввдграе у окремому мют та за його межами, а також глобальний сценарш розвитку сучасного св^у, у якому вш поciдае не останне мicцe, вимагають уваги з нового ракурсу: на час пошук та впровадження нових моделей та шструмешив взаемодп багатьох складових процесу етнокультурного туризму. Зокрема, з одного боку, мае бути врахована системна природа цього явища та його багатовекторшсть, а з шшого - необхщно визначати можливi наслщки та впливи як eкономiчного та сощально-психолопчного характеру, так i eкологiчного змicтy стосовно гаpантiй збереження навколишнього середовища.
Список використано¥ лггератури
1. Бочан I. 0. Вступне слово про етнотуризм / I. 0. Бочан // Розвиток етнотуризму: проблеми та перспективи : Зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених (Львiв, 2-3 березня 2011 р.) / Львiвcький шститут економши i туризму. - Львiв: Л1ЕТ, 2001. - C. 9.
2. Великочий В. С. Культурний туризм в 1вано-Франювськш обласп: сучасний стан i перспективи розвитку / В. С. Великочий // Рекреацшний потенщал Прикарпаття: icтоpiя, сучасний стан, перспективи. - Вип. 3: Мат. мiжн. наук. конф. «Туризм i розвиток регюну» (Iвано-Фpанкiвcьк - Яремче, 19-21 жовтня 2011 р.) Прикарпатський нацюнальний ушверситет iм. В. Стефаника; гол. ред. - В. Клапчук; вщп. секр. - В. Шикеринець. - ^ано-Франювськ: Фолiант, 2011. - C. 9.
3. Клапчук В. М. Гуцульщина та гуцули: економша i наpоднi промисли (друга половина XIX - перша третина XX ст.) : моногpафiя / В. М. Клапчук / Шститут украшознавства iм. I. Крип'якевича НАН Укра'ни, Прикарпатський нацюнальний ушверситет iм. В. Стефаника. - Львiв-Iвано-Фpанкiвcьк: Фолiант, 2009. - C. 295-295.
4. Шикеринець В. В. Деяю аспекти розвитку етнотуризму в Укрш'ш (на мюцевому piвнi) / В. В. Шикеринець // Розвиток етнотуризму: проблеми та перспективи: Зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених (Львiв, 2-3 березня 2011 р.) / Львiвcький шститут економши i туризму. - Львiв: ЛГЕТ, 2001. - C. 24.
5. Кулаковська I. М. Етнокультурний потенщал як чинник тдвищення екскурсшно'' привабливосп peгiонy // Вicник Державно'' акадeмii кepiвних кадpiв культури i мистецтв. - Ки'1'в: Мiлeнiyм, 2010. - №3. - С. 73-76.
6. Richards G. Cultural Tourism in Europe / Greg Richards. - Wallingford: CAB Int., 2005. -254 c.
7. Bywater H. The market for cultural tourism in Europe / H. Bywater // EIU Travel & Tourism Analyst. - 1993. - № 6. - С. 30-46
8. Ercole E. Il turismo cultural urbano: trasformazioni e prospettive / Enrico Ercole електронний доступ: http://www.economia.unical.it/sturistiche270/collegamenti/54.pdf
Стаття надшшла до редакцп 14.05.2013 Y. S. Sabadash, O. S.Gavenko
ETHNO-CULTURAL TOURISM: PECULIARITIES AND FUTURE PROSPECTS The problems and future prospects of ethno-tourism, one of the most popular directions of modern tourism, are analysed. It is pointed out that the increase of the excursion attractiveness of countries and regions is a very important problem of ethno-tourism. Two basic directions of ethno-tourism are characterized: the first one, traditional, that suggests getting acquainted with the culture and way of life of the nations that lived before us, and the second one, nostalgic, is characterized by the person's desire to visit the native land of ancestors and get to know the history and culture of those places. It is emphasized that the search and introduction of new models and
ISSN 2226-2849
BICHHK MAPiynOntCLKOrO ^EP^ABHOrO YHIBEPCHTETY CEPLS: OIHOCOOLS, KYHLTYPOHOrLS, CO^OHOrLS, 2013, BHn. 5
instruments of the interaction between many components of the ethno-cultural tourism's process are of current importance.
Key words: cultural tourism, ethno-tourism, recreational resources, resource potential, ecodefense approach.
Y^K 929nepeTu H. B. CTaxieBa
KYtfbTYPOTBOPHA AI^^tHICTb B. M. ПEPETЦA B KOHTEKCTI YKPAÏHCbKOÏ HA^OHA^bHOÏ I^EÏ KIH^ XIX - nOHATKY XX CTO^ITTfl
Po32JiHHyma nocmamb eudamnozo eneHozo, amdeMim, KOJieK^OHepa nimepamypHUX naM'nmoK - BojioduMupa MuKonauoeuna Пepemцa. ffocrndweHa uozo Kynbmypomeopna diwibHicmb Ha mni Kyjibmypno-icmopunnozo nocmyny u euôopweaHHH yKpaïHcbKoï Ha^oHanbHoï ideï k^h XIX - nonamKy XX cmonimmn. npoaHani3oeaHa ponb B. M. Пepemцa y eidpodweHHi yKpaïHcbKoï Kynbmypu ma nepedani iHmeneKmyajibHux i KynbmypHux HadôaHb MauôymHiM noKoniHHHM.
Knwnoei cnoea: yKpaïHcbKa Kynbmypa, Ha^oHanbHa iden, KynbmypHe eidpodweHHH, yKpaïHo3Haecmeo, KynbmypHe HadôaHHH.
XIX CTomTra xapaKTepH3yBa^oca no^BaB^eHHaM HayKOBoro BHBneHHa c^OB'aHCbKOï KynbTypH. npoTe ïï po3raafl npoBoflHBca nepeflyciM 3 noraafly icTopiï Pociï. npoô^eMa yKpaïHcbKoï HauioHa^bHoï KynbTypH ^nma^acb HeflocraTHbo floc^ifl^eHoro. Y KiHui XIX - Ha nonaTKy XX cTomTra b YKpaïm Bifl6yBca npouec aKTHBi3auiï 3ÔHpaHHa Ta BHBneHHa cTapoBHHH, flo HayKoBoro o6iry BBoflHraca naM'aTKH c^oB'aHcbKoï khh^koboî Ky^bTypn, pyKonncn Ta cTapoflpyKH. Y uboMy npoueci y3a^H ynacTb flocmflHHKH: .niTepaTypo3HaBui, icropiorpa^H, $mo.norH, aKi BHBna^H mTepaTypHHH Ta icTopHKo-KynbTypHHÏÏ npouec nepe3 flocmfl^eHHA icTopHHHHx fl^epen. OT^e, cynacm peamï po3BHTKy cycnmbcTBa aKTya.ni3yroTb nHTaHHa BHBneHHa po^i oKpeMHx flianiB y niflHeceHHi yKpaïHcbKoro eTHocy, Biflpofl^eHHi caMo6yTHboï Ky^bTypH.
^cKpaBHM BHpa3HHKoM nomnpeHHa yKpaïHcbKoï HauioHa.nbHoï ifleï 6yB BonoflHMHp MHKonaMoBHH nepeTu. BiH BiflnyBaB cHMnaTiro flo yapM^eHoro yKpaïHcbKoro Hapofly, raH6oKe 3auiKaB^eHHa Horo icropiero, .niTepaTyporo, HapoflHoro onoBecmcTro. «YKpaïHcbKHH Hapofl nocTaBaB nepefl BonoflHMHpoM MHKonaMoBHHeM ak oflHH i3 c^oB'^HcbKHx HapofliB, ^o Horo c^aBicTH HecnpaBefl^HBo BHKnrona^H 3 Ko^a cboïx iHTepeciB» [1, c. 53]. ^npo B6omBaronH 3a flo^ro caMo6yTHboï Ky^bTypn, BiH 3aHMaBca flocmflHHUbKoro, 36«paubKoro flianbHicTro, ^opMyBaHHAM 6i6^ioTenHHx i My3eHHHx Ko.neKui8, npoBefleHH^M apxeorpa^inHHx Ta eTHorpa^inHHx eKcneflHuiH, onncoM pyKonnciB Ta cTapoflpyKiB. ^ocmflHHK 3a^HmHB yKpaïHcbKoMy HapofloBi HayKoBi Hafl6aHHa HenepexiflHoï uiHHocri.
Oco6ncTicTb B. M. nepeTua Ta Horo po^b y cTaHoB^eHHi Ta Biflpofl^eHHi yKpaïHcbKoï Ky^bTypn He 3Hanm^a BiflnoBiflHoro Biflo6pa^eHHa y cneuia^bHHx HayKoBHx flocnifl^eHHax. HacTKoBo BoHa po3raflHyra y npauax M. K. ryfl3m, H. A. fl,y6poBiHoï, H. B. MaTBeeBoï, H. G. MaxHoBu«, C. M. Mi^yKa, P. n. PaflHmeBcbKoro, H. r. PeBH, M. A. Po6iHcoHa, C. K. PocoBeubKoro, O. M. CeHiK, B. C. Co6o^eBa, H. r. Co^oHcbKoï Ta iHmnx. OflHaK ui^icHoro y^B^eHHa ^oflo Moro flia^bHocTi, noB'a3aHoï i3 BiflcToroBaHH^M yKpaïHcbKoï HauioHa^bHoï Ky^bTypn floci HeMae. Pa3oM i3 thm uen BHecoK cboroflHi Mae He nnme icTopiorpa^inHe, a h HayKoBo-npaKTHHHe 3HaneHHa fl^a ycBifloM^eHHa icTopHKo-Ky^bTypHoï cnafl^HHH YKpaïHH. He BH3HaneHo Micue B. M. nepeTua cepefl yKpaïHcbKHx Ky^bTypo^oriB KiHua XIX - nonaTKy XX
