CC BY
1Визначалося також зменшення шлькосп ощнок «задовшьно» (з 29,7 % у 2014 рощ до 26,8 у поточному навчальному рощ). Спостертаеться щдвищення яшсно! усшшносп на 2,8 % та зни-ження середнього балу на 0,2.
Наведене сввдчить про те, що перспективним напрямком в навчальнш робоп е залучення сучас-них технологи. Поряд з традицшними фантомами, можуть застосовувати дистанцшне навчання та си-муляцшш модел^ яш вже широко впроваджеш в економ1чно розвинутих кра!нах свиу.
Висновки
1. Комбшоване використання р1зних форм навчання веде до щдвищення якосп викладання та навчання у англомовних студенпв.
2. Самостшна робота студента вимагае засто-сування вдивщуального шдходу до професшного навчання у англомовних студенпв i охоплюе шир-ший об'ем шформацд, в порiвняннi з традицiйною формою навчання, що збiльшуе потребу у залу-ченнi медiйних та шформацшних технологiй.
3. При робоп з англомовними iноземцями для тдвищення рiвня 1х мотивацп для навчання необидно застосовувати сучаснi методи наочного навчання, в тому чи^ мультимедшш технологи
4. При впровадженш сучасних методiв шфор-мацшно-методичного забезпечення навчального процесу досягаеться суттеве зростання показникiв яшсно! та шльшсно! успiшностi.
Список лiтератури
1. Булах I.G. Проблеми оцiнювання знань студенпв у контекстi вимог Болонсько! декларацп /
I.G. Булах, О.П. Волосовець, М.Р. Мруга // Медична освпа. - 2011. - № 2. - С. 20-22.
2. Впровадження кредитно-модульно1 сис-теми органiзацiï навчального процесу у ВМ(Ф)НЗ УкраГни: матерiали Всеукрашсько! навч.-наук. конф. з мш нар. участю. - Тернотль: ТДМУ, 2010. - 494с.
3. Корнещук В.В. Самостшна робота студен-тiв як важливий фактор неперервно! професiйноï пiдготовки фах1вщв: Зб. наук. Праць Хмельницьк. ш.-ту соцiальних технологiй ун-ту «Украна». -2010. - №2. - С. 196-198.
4. Ничик Н.А. Яким навчально-методичним матерiалом для самошдготовки до практичних занять надають перевагу студенти? / Н.А. Ничик // Медична освгга. - 2012. - № 3. - С. 64-65.
5. Пахаренко Л.В. Досвщ викладання акушерства та пнекологп в умовах кредитно-модуль-toï системи / Л.В. Пахаренко, С.Л. Стефанко // Медична освта. - 2012. - № 2. - С. 92-93.
6. Щдвищення якосп навчання практичним навичкам у пiслядипломнiй медичнш освiтi з вико-ристанням муляжiв та тренiнгових класiв. / О.М. Хвисюк, В.Г. Марченко, В.В. Жеребкш [та ш.] // Медична освгга. - 2012. - № 2. - С. 72-74.
7. Perceptions of skill development of participants in three national career development programs for women faculty in academic medicine. / Helitzer DL, Newbill SL, Morahan PS [et al.] // Acad Med. - 2014 -Vol. 89(6):896-903.
8. Mehta AD. Does medical liability affect obstetrics and gynecology resident retention? / Mehta AD, Park BY, Schwartz P. // Obstet Gynecol. - 2014 - Vol. 2., P. 120-123.
Алексеева O.I.
кандидат психологгчних наук, старший викладач кафедри дошкшьног i початковог освти та менеджменту КВНЗ КОР "Академiя неперервног освiти "
Дубровша I.B.
кандидат педагогiчних наук, старший викладач кафедри фiлологiчних, сустльно-гумантарних та ми-стецьких дисциплiн Комунального вищого навчального закладу "Академiя неперервног освти"
ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНОГО СУПРОВОДУ САМООСВ1ТНЬО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 УЧИТЕЛ1В У СИСТЕМ1 П1ДВИЩЕННЯ КВАЛ1Ф1КАЦП
FEATURES OF PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL SUPPORT SELF-OF PEDANGOGICAL
EDUCATION IN-SERVICE TRAINING
Alekseeva O.I.
сandidate in pedagogical sciences, Senior lecturer in preschool and primary education and management
Academy of Continious Education.
Dubrovina I.
сandidate in psychological sciences, Senior lecturer in philology, social, humanitarian and artistic disciplines Academy of Continious Education.
АНОТАЦ1Я
У статп представлено теоретичне обгрунтування системи психолого-педагопчного супроводу педа-гопчних пращвнишв у мiжкурсовий перюд в умовах репонально! шслядипломно! педагопчно! освгги. Ви-свгглено особливосп самоосвггаьо! дiяльностi вчителiв в ^araMi тдвищення квалiфiкащl. ABSTRACT
The paper presents a theoretical study of the system of psychological and pedagogical support teaching staff in the period between the course in terms of regional postgraduate education. The peculiarities of self education of music teachers in-service training.
Ключовi слова: самоосвгга, психолопчний супроввд, пiслядипломна освгга, м1жкурсовий перюд. Keywords: self-education, psychological support, postgraduate education.
Дшльшсть сучасних навчальних заклад1в здш-снюеться в умовах високо! ринково! економ1ки, яка пов'язана з конкуренщею. Дослщження стверджу-ють, що вчитель, який прагне пдного сощального статусу та позицп у суспшьств1 1 бажае бути конку-рентоспроможним на ринку пращ, мае постшно на-вчатися новому, набуваючи шновацшних умшь та навичок.
Головним аспектом функщонування системи тслядипломно! педагопчно! освгга стае питання подготовки вчителя до роботи в принципово новш, сучаснш школ1, котра постшно зазнае змш не лише за типом, але й за зм1стом освгга, формами оргаш-заци навчально-виховного процесу тощо.
В умовах реформування системи освгга постае питання подготовки вчителя, який у процеа осо-бистюно-професшного зростання, повинен бути конкурентноздатною особиспстю, володии навич-ками критичного мисленням, емоцшного штелекту, вдало використовувати на практищ перспективш педагопчш технологи, тобто, вмгга бути коучом, тренером, фасилтгатором тощо.
Зазначимо, що самоосвиня д1яльшсть е основною формою шдвищення педагопчно! компетент-носп вчител1в, яка складаеться з удосконалення знань та узагальнення педагопчного досввду шляхом цшеспрямовано! роботи над самовдосконален-ням, а специфша И полягае в тому, що у процеа самоосвгга суб'ект 1 об'ект освгга виступають в однш особ1.
Шдтримувати здшснення самоосвггаьо! д1яль-носп вчител1в у заклад1 освгга покликана методична та психолопчна служби. Зокрема, одним 1з за-вдань практичного психолога е створення умови для формування та розвитку професшно важливих якостей, умшь та навичок педагопчних пращвни-к1в.
Отже, самоосвиня д1яльшсть педагога е характерною ознакою сучасно! освгга 1 необходною умо-вою саморозвитку, зумовлена часом, конституцш-ними вимогами, тенденщями розвитку освгга.
Мета статтi полягае в теоретичному обгрун-туванш системи психолопчного-педагопчного су-проводу самоосвггаьо! д1яльност1 фах1вщв у м1жку-рсовий перюд в умовах системи тслядипломно! педагопчно! освгга.
Висвилимо, насамперед, поняття «психолог^ чний супровiд», здшснюючи теоретичний анал1з на-укових джерел.
А. Москаленко [5] у сво!х працях зупиняеться на тому, що у психолопчнш лггератур1, а також в нормативних документах використовують поняття «психологiчний супровiд» i «психологiчне за-безпечення» без !х розмежування, тобто над1ляють !х однаковим зм1стом.
Посилаючись на розробки М. Корольчука [4], зазначимо, що психологiчний супровiд самоосвт-ньо '1 дiяльностi педагогiв - це комплекс заходiв практичного психолога, скерований на створення умов для
позитивного розвитку педагогiв, з метою формування, пiдтримки та вiдновлення оптимальног пра-цездатностi фахiвця.
Отже, психолопчний супроввд самоосвггаьо! д1яльносп вчител1в спрямований на формування, збереження, тдтримку та ввдновлення !х оптимально! працездатность
Беручи за основу розробки науковщв, спроек-туемо функцп психолопчного забезпечення професшно! д1яльносп на функцП психологiчного супро-воду самоосвтньог дiяльностi педагогiчних прац^ вниюв [6], а саме:
1) психодiагностична функцiя (з метою профе-сшного вщбору та атестаци, визначення необхщно-ст1 1 спрямованосп психолопчного консультування та психокорекцшно! роботи, розвитку особистосп використовуються бесоди, спостереження в профе-сшних ситуащях, вивчення продукпв д1яльност1, тестування та ш.);
2) корекцтна (психолопчний вплив на особи-стють з метою усунення негативних тенденцш в !! розвитку);
3) профшактична (цшеспрямована систематична робота психолога для попередження негативних явищ в колективах; дотримання психолопчних умов д1яльносл пращвнишв; профшактика можли-вих порушень психолопчного здоров'я пращвни-к1в);
4) психолого-педагогiчна (формування та роз-виток професшно важливих якостей, умшь та навичок, необхвдних для виконання професшно! д1яль-ност1, спещальна психолопчна тдготовка, проведения сощально-психолопчних треншпв, сприяння саморозвитку, розвитку конкурентнозда-тност1 вчител1в);
5) просвтницька (щдвищення психолопчно! культури пращвнишв; формування потреб у персоналу оргашзацш в самошзнанш та саморозвитку);
6) консультативна (надання конкретно! пси-холопчно! допомоги за запитами педагопчних пращвнишв);
7) тформацтно-аналтична (анал1з та оцшка проблем та перспектив розвитку педагопчних пращвнишв) та ш. [1].
Таким чином, для ефективносп психологiчного супроводу самоосвтньог дiяльностi вчителiв прак-тичний психолог повинен систематично проводити роботу та впроваджувати спец1альн1 програми, як1 будуть стимулювати !х до саморозвитку.
На нашу думку, важливим для розгляду особ-ливостi психолого-педагогiчного супроводу са-моосвггньоТ дiяльностi педагогiв у системi пщви-щення квал1ф1кац1Т е розгляд ТТ структури.
Сутн1сть структури самоосв1тньо! д1яльност1 учителя водображено у працях дидакпв (С. Анге-ловсько!, Т. Браже, М. Заборщ1ково!', П. Пшеб1льсь-кого та ш.) як сукупн1сть стшких зв'язк1в м1ж великою кшьшстю компонент1в об'екта, що забезпечу-ють його цшсшсть 1 р1вн1сть самому соб1. Уявлення про структуру пропонуе розгляд об'екта
як системи; конфцуращя та характер зв'язшв все-рединi системи е 11 системою, що залишаеться не-змiнною при змiнах (у визначених межах) системи [2]. Для визначення структури самоосвггньо! дiяль-ностi охарактеризуемо використання алгоримч-ного, андрагогiчного, особисто зорiентованого, дiя-льнiсного, компетентнiсного пiдходiв.
Так, використання алгоритмiчного пiдходу за-безпечуе виконання дiй, змiсту операцш та 1х раць онально! послщовносп, а евристики - переважно штуггавне виконання дiяльностi або окремих 11 дiй. оск1льки самопiзнання здiйснюеться та поглиблю-еться одночасно з розумовим розвитком людини основу процесу вирiшення професшно-педагопч-них задач вчителя музичного мистецтва становить розумова дiя, здiйснення яко1 призводить до ш-знання сутносл явищ чи предметiв. У свою чергу, вважаемо, що розумовi дп можна роздiлити на по-шуковi (евристичнi) i репродуктивно-виконавськ1 (алгоритмiчнi) [3].
Алгоршшчний пiдхiд у визначеннi структури самоосвиньо! дiяльностi передбачае чiтку послщо-внiсть дiй у процесi виршення професшно-педаго-гiчних задач певного характеру, дiяльнiсть з використання дш та операцiй як результат оволодшня певними знаннями i способами, створення умов для успiшного виконання певного виду науково-пошу-ково1 дiяльностi. Такий пiдхiд дозволяе описати структуру самоосвггаьо! дiяльностi, визначити змют та вiдповiдно вивчити до та операцп. Використання алгоритму у здшсненш самоосвiтньоí дiяль-носп забезпечуе виконання дiй, змiсту операцш та 1х рацiональну послiдовнiсть.
Андрагопчний пiдхiд, один iз тих, яш най-бiльш активно нинi розробляеться та упроваджу-еться у андрагопщ, грунтуючись на вивiрених з по-зицiй рiзних наук принципах навчання доросло1 людини. Сучаснi критерй' щодо органiзацií процесу навчання дорослих надають можливiсть виявити характеристику андрагогiчного тдходу, спрямова-ного на реалiзацiю шновацшного змiсту навчання.
На думку В. Серкова, особистiсно зорiентова-ний, дiяльнiсний, компетентнiстний падходи сприя-ють подоланню обмеженосп традицшного пдвищення квалiфiкацii [8]. Ми роздаляемо позищю вченого i вважаемо, що вищезазначенi Щдходи забезпечують форму-вання нового типу працгвника, для якого потреба у само-освiтнiй дiяльностi набирае значущого характеру. Осо-биспсно зорiентований гадай визначаеться науковцями як страгеriчне направлення самоосвiтньоl даяльносп, що дозволяе попередньо спроектувати процес досягнення ви-щого рiвня самоосвггаьо1' дiяльностi дозволить сформу-вати iндивiдуальну позицiю педагогу у виршент професiйно-педагогiчних задач.
На наш погляд, процес самоосвггаьо1 дiяльно-стi педагогiв формуеться на основi 1хньо1 активно1 життево1 позици, високого рiвня загально1 куль-тури людини, спрямованосп до саморозвитку та вдосконалення особистiсно-професiйних якостей, здатностi до педагопчно1 рефлекси. Безперечно, процес самоосвiтньоl дiяльностi вчителiв знахо-диться в залежносп вiд поставлених цiлей, завдань,
функцш самоосвггньо! дiяльностi, И окреслених компонента.
СyгнiсIъ самоосвггньо! даяльносп фахiвцiв вклю-чае цiлi, до яких ми вгдносимо: соцiально-психологiчну цть - розвигок усвгдомленого позитивного вгдношення i щдвищення штересу до постшно! самоосвггньо! даяльносп, набутгя погреби i здатносп до самовдосконалення; дидакгичну цшь - розвиток здатносп до самовизна-чення i самореалiзацii в хода самоосвггньо! даяльносп в СППО; науково-методичну цЛь - засвоення нового продуктивного досвгду самоосвггньо! даяльносп з метою досягнення бгльш високого рГвня професюналгзму фахг-вцями; адаптацшну цшь - орГентащя учителя в умовах глобалгзованих змш, вимог сощума та фаху до педагога. Цш самоосвггньо! дГяльносп мають промГжний Г кгнцевий результат. Для кожного вчителя мета самоосвтньог дiяльностi е iндивiдуаль-ною, особистiсно зорiентованою, але завжди спря-мована на зв'язок ¿з основними завданнями педаго-гiчноi працi, яка е завжди творчою. Компоненти самоосвггньо! дгяльносп вчителя формуються на основГ активно! позици саморозвитку особистосп, високого рГвня загально! культури педагога, вдос-коналенш особистюно-професшних якостей, спець ально! педагопчно! подготовки та вмшш рефлексу-вати власш результати пращ. Компоненти самоосвггньо! дГяльностГ включають знання, умшня Г навички, розвиток яких здшснюеться в основному у процесГ самостшно! дгяльностГ суб'екта навчання.
На думку Т. Скоробогатово!, компоненти самоосвггньо! дГяльносп учителя е частиною профе-сшного самовдосконалення та саморозвитку твор-чо! ГндивГдуальностГ з метою отримання теоретич-них знань, обгрунтуванням власних практичних педагопчних "знахгдок" (умовиводГв Г гшотез), для стимулювання дослгдницьких умГнь [7].
Суттсть кожного Гз компонента самоосвггньо! даяльносп спираеться на !! загальну штегральну характеристику, а саме: ушкальшсть, самостшшсть, цшесп-рямовашсть, безперервшсть, професшну обумовле-шсть, особиспсну значимють. Показники компонента самоосвггньо! дГяльносп дозволять за допомогою методГв дГагностики, контролю та педа-гопчно! рефлексй виявити рГвень розвитку самоосвггньо! д1яльносп вчителя та його динамГку в пе-рГод фахово! пГдготовки. ЗмГстовне наповнення компонентГв самоосвггньо! даяльносп вчителГв забезпечуе можливГсть конструювання рГзних педагогГчних си-туацгй, характер та змгст педагоггчних дгй з метою подо-лання наявних протирГч на основГ наукових принцитв: неперервносгГ, системностГ, послгдовносг1, самооргаш-зацй', демокрагизацг!, гуманГзму, спГвробГтницгва, рефле-ксивностГ, творчостГ, варГативносгг, циклГчностГ, адаптивного управлшня, вгдносного завершення, свобода ви-бору, активностг, самостгйностг, андрагоггки, якг забезпечуюгь здатнГсть до самооргашзада, змГну ролей в ходг освгтньо! взаемодг!.
У процеа самоосвГтньо! дiялъносгi вгдбуваегься професГоналгзацГя прюритетних якостей педагогГч-ного працгвника, зокрема самостгйна пгзнавальна акти-внГсть, творчий склад розуму, аналгтичнГ здГбносгг, со-
цальна ввдповвдальшсть, самоконтроль, самоорганза-ця, дисциплтоватсть тактичн1сть, толерантн1сть та шш1 педагойчт якостг
Отже, особливосп психолого-педагопчного супроводу самоосвгги учителя, на наш погляд, спрямоваш на розширення й поглиблення знань i вмшь, шдвищення р1вня предметно! шдготовки, постшне вдосконалення професшно! д1яльност1 з акцентом на ïï соц1ал1зац1ю. Тому фаховий р1вень вчител1в в сучасному освггньому простор1 визнача-еться вже не стшьки набутими знаннями, а сформо-ванютю самоосвггньо1 дгяльносп, готовн1стю сприймати та реал1зовувати педагопчш шновацп в умовах жорстко! конкуренцп на ринку пращ.
Список лгтератури
1. Алексеева О.1. Психолопчне забезпечення розвитку конкурентноздатносп управлшського персоналу освггшх оргашзацш державно! форми вла-сносп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук : спец. 19.00.10 «Оргашзацшна психологгя; економ1чна психологгя» / О.1. Алексеева - К., 2016 - 24 с.
2. Бондаревская Е. Теория и практика личностно-
ориентированного образования / Е. Бондаревская. - Ростов-на-Дону: Изд-во РГПИ, 2000. - 352 с.
3. Дубровша I. Деяш аспекти самоосвiтньоï дiяльностi в систе!Ш пiслядипломноï освiти / I. Дубровша // Науковий огляд. - Кшв. - 2015. -№ 3. -С. 45-48.
4. Корольчук М. С. Теорiя i практика профе-сiйного психологiчного вщбору: навч. посiб. для слухачiв та студ. ВНЗ / М.С. Корольчук, В.М. Край-нюк. - К.: Нiка-Центр, 2006. - 532 с.
5. Малхазов О.Р. Психологiя пращ: навчаль-ний посiбник: рек. МОН Украши для студ. ВНЗ / О.Р. Малхазов. - К.: Центр учбовоï лггератури, 2010. - 206 с.
6. Москаленко А.П. Концептуальний шдхвд до органiзацiï психолопчного забезпечення служ-бовооперативно1 дГяльносп в системi МВС / А.П. Москаленко // Украшський сощум. - 2005. -№ 4. - С. 56-65.
7. Основы андрагогики: терминологический словарь [для студ. соц.-гуманит. спец.] / сост. Мас-лова В.В. - Мариуполь, 2004. - 19 с.
8. Сериков Г. Обучение как условие самоподготовки к профессиональной деятельности / Г. Сериков. - Иркутск, 1985. - 137 с.
Клименко Ю.А.
кандидат педагоггчних наук, старший викладач кафедри соц1ально'1 педагогжи та соц1ально'1 роботи
Уманського державного педагоггчного унгверситету 1мет Павла Тичини
СОЦ1АЛЬНА АКТИВН1СТЬ В1ТЧИЗНЯНИХ ЕСПЕРАНТИСТ1В У ПЕРШ1Й ТРЕТИН1 ХХ
СТОЛ1ТТЯ
SOCIAL ACTIVITY NATIONAL ESPERANTO IN THE FIRST THIRD OF THE TWENTIETH
CENTURY
Klimenko Ju.
Ph.D., associate professor department of social education and social work Uman state pedagogical university named Paul Tyczyne
АНОТАЦ1Я
У статп висвилено сощальну актившсть як основну рису вггчизняного есперанто-руху у першш тре-тиш ХХ столитя. Автором з'ясовано, що в штори вггчизняного есперанто-руху, незважаючи на офiцiйну полиику уряду щодо ролi i значения дослвджуваного феномену для суспiльства i, вiдповiдно, iнтенсивнiсть його розвитку в рiзноманiтних напрямах, основна риса, що характеризувала його в рiзнi перюди, - соща-льна активнiсть у культурницькому, освiтньо-просвiтницькому, видавничому, есперкорiвському та шших напрямах дiяльностi есперанто-осередк1в.
ABSTRACT
In the article the social activity as the main feature native esperanto movement in the first third of the twentieth century. The author found that a history of domestic esperanto movement, despite the official policy of the government on the role and importance of the studied phenomenon for society and therefore the intensity of its development in various areas, the main feature that characterized it in different periods - social activity in cultural, educational and educational publishing, esperkorivskomu and other activities Esperanto cells.
Ключовi слова: есперанто, есперанто-рух, сощальна актившсть есперантиспв, культурницька, освь тньо-просвггницька, есперкорiвська дгяльшсть.
Keywords: esperanto esperanto movement, social activity esperanto, cultural, educational and enlightening, esperkorivska activities.
Вступ. Людство завжди намагалося знайти або створити м1жнародну мову. У такш якосп розгля-дались в рiзнi перюди грецька, латинська, фран-цузька мови. Але ус вони не могли залишитися мо-вами мiжнародними, осшльки кожна з них тiсно
пов'язана з нащональними особливостями, тра-дищями, iсторiею народу. Поступово прийшли до переконання, що жоднш з юнуючих мов не суди-лося бути мовою мiжнародною хоч б тому, що тодi
