CC BY
3320/3/2
АСШРАНТСЬК!
СТУДИ
Ю. К. Картава
УДК 37.012:371.14
МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ВЧИТЕЛ1В-Ф1ЛОЛОГ1В У СИСТЕМ1 П1ДВИЩЕННЯ КВАЛ1Ф1КАЦ11 АР КРИМ
Компетентшсний пвдхщ як основна методолопчна основа процесу розвитку про-фесшно! компетенгаосп вчт^в-фшолопв у системi щдвищення квалiфiкацii, дае можли-вiсгь по-новому осмислити розумшня сутно-сгi професшно! компетенгностi, яка не обме-жена вузькою спещалзащею, а дозволяе викладачевi орiенгуватися у широкому кш питань, забезпечуе сощальну i професiйну мобiльнiсть особистосп, потребу в активному саморозвитку, продуктивнш реалiзацii творчого потенцiалу в професшно-педагопч-нiй дiяльностi, у досягненнi високого про-фесiйного розвитку.
Вимоги сучасного сустльства до тсля-дипломно! педагопчно! освiти в умовах кардинальних змш, що ввдбуваються в освгт-нш системi, обумовлюють необхщтсть тд-вищення ефективностi розвитку професшно! компетентностi вчт^в-фшолопв у тсля-дипломний перiод. Одним iз шляхiв вирь шення ще! проблеми е проектування науково обгрунтовано! моделi аналiзованого процесу.
Особливий iнгерес щодо проектування моделi розвитку професшно! компетентностi вчителя укра!нсько! мови та лггератури в процесi щдвищення квалфшацй викликають працi, присвяченi теоретичним i прикладним аспектам моделювання; проблемам форму-вання та розвитку професшно! компетент-ностi вчителя-фiлолога; питанням шсля-дипломно! педагогично! освiти [1; 2; 3].
Метою статт е обгрунтування моделi розвитку професшно! компетентностi
вчителш-фшолопв у систем! щдвищення квал1фшацп АР Крим.
Поняття «модель» у науковш лгтератур1 постшно трансформуеться, набуваючи все нових вим1р1в. «Енциклопед1я освгти» поняття «модель» тлумачить як уявну або матер1ально-реал1зовану систему, яка ввд-ображае або вщтворюе об'ект дослвдження (природний чи сощальний) 1 здатна змшю-вати його так, що и вивчення дае нову шформацш стосовно цього об'екта [2, с. 457].
Ввдомий учений, доктор фшософських наук В. О. Штофф у свош грунтовнш пращ «Моделювання та фшософ1я» презентуе поняття модел як мисленнево уявлену або матер1ально реалзовану систему, що, ввд-творюючи об'ект дослвдження, здатна замь щувати його таким чином, и вивчення дае нову шформацш про цей об'ект [4, с. 12].
Практична щншсть модел у будь-якому педагопчному дослщженш, як зазначае В. I. М1хеев, визначаеться 11 адекваттстю дослщжуваним сторонам об'екта, а також тим, насшльки правильно враховаш на етапах побудови модел1 основш принципи моделювання (наочшсть, визначешсть, об'ективтсть). Все це визначае можливосп 1 тип модели 11 функцп у педагопчному дослвджент [3, с. 58]. Модель виступае системоутворюючим чинником щодо визна-чення змкту освгти та форм 11 реалзаци в освгтньому процесс застосування моделей лежить в основ1 методу моделювання. Моделювання педагопчних систем 1 процеав е одним з найважливших завдань сучасно! педагопки, оскшьки зростае вагом1сть проектування й упровадження нових шнова-цшних технологий, що вщповвдають передо-вим теоретичним щеям вгтчизняно1 науки.
Вагомий внесок у теорш моделювання зроблено О. М. Дахшим, який педагопчне моделювання називае самостшним напрямом у загальному метод1 дослвдження, при чому цей напрям характеризуеться специф1чними рисами, котр1 вщображають особлив1сть явищ, що моделюються, та вщкритих як за формою, так 1 за змютом [1].
Педагопчне моделювання в досить короткий термш дозволяе щдготувати сучас-ного фах1вця-професюнала, здатного бути конкурентоспроможним на ринку праш, тобто володпи необхщними професшними якостями.
Анал1зуючи р1зш падходи до розумшня сутносп, змкту, структури, функцш розвитку професшно1 компетентносп вчител1в фшо-лопчного профшю, виявляючи специфжу професшно1 даяльносп викладач1в-мовник1в, було розроблено теоретичну модель розвитку професшно1 компетентносп вчител1в украш-сько1 мови та лгтератури у процеа щдви-щення 1х квал1ф1каци, яка складаеться з ц1льового, структурно-функцюнального, про-цесуального, результативного блошв 1 блоку педагопчних умов.
Розглянемо кожний 1з цих блок1в бшьш детально.
Перший блок модел1 - цшьовий -охоплюе:
1) сошальний запит до шдвищення якосп розвитку професшно1 компетентносп вчител1в-фшолопв в умовах тслядипломно1' освгти АР Крим, суттевого падвищення цього процесу вщповвдно до сучасних вимог;
2) парадигму: особиспсно зор1ентовну освпу, що дозволяе розглядати процес розвитку професшно1 компетентносп вчител1в укра1нсько1 мови та лгтератури у систем1 щдвищення квал1ф1каци Автономно1 Респуб-лши Крим з позицш системного, культуро-лопчного, компетентшсного шдход1в, з погляду зовшштх зв'язк1в (цшей функцюну-вання вчителя в педагопчнш систем1; його функцюнальних обов'язк1в щодо шших компонента системи); з погляду внутр1шньо1 структури об'екту (псих1чних, штелектуаль-них складових готовносп суб'екта до про-фесшно1 даяльносп);
3) принципи: принцип гуманностг, що передбачае створення оптимальних умов для штелектуального 1 сощального розвитку особистосп, виявлення глибоко1 поваги до людей; принцип системностг, який забез-печуе лопчне поеднання концептуальних
20/3/2
шдходав, мети та змюту системи тслядип-ломно1 освгти вчш^в-фшолопв; принцип цшсностг, що вщображае повноту необхд-них теоретичних та практичних знань i педагопчних yMiïïb, як1 погоджеш з концевою метою пiдвищення квалiфiкацiï; принцип неперервностi, що виявляеться у можливосгi удосконалювати, розвивати, змшювати, поглиблювати р1вень професiоналiзму педагога, що сприяе подальшому професшному, кар'ерному та особиспсному зростанню; принцип eidnoeidHocmi форм оргашзацп навчального процесу практичнш дiяльностi та динамiцi ïï удосконалення; принцип dmaMiHHocmi, що забезпечуе прогнозування нових тенденцш у розвитку професшно]! дiяльностi вчителя й освгтньо]! системи в цшому; принцип màueiàymisa^ï та дифе-ренщацп з урахуванням проблем, iнгересiв, здiбностей учителiв-фiлологiв, ïхнього досвщу у педагогiчнiй дiяльностi. Видiленi нами принципи розвитку професшно]! компетентности вчителiв-фiлологiв вщображають закономiрностi процесу навчання та його спрямованiсть на розвиток особистосп педагога.
4) концептуальнi засади, що грунтуються на провiднiй вдег особистiсть, котра не перестае навчатися, мае професшний потен-цiал, що дае змогу усвщомлювати саму себе та рiзнi аспекти свое]! реально)! та майбутньо]! професiйноï компетентностi, окреслювати iндивiдуальну программ саморозвитку та самореалiзацiï', творення себе як професю-нала.
Другий блок моделi - структурно-функцтний - виявляе багатоаспектнi стосун-ки (зв'язки), як1 встановлюються у вчителя зi вс1ма сторонами його професшно-педагопч-ноï дiяльностi: функцiональною, предметною, особиспсною. Структура професiйноï компетентносп вчителя украïнськоï мови та лгтератури у системi Щдвищення квалiфiкацiï АР Крим обумовлюеться ïï функцiями. Як свщчать результати наукових пошукiв, визначення рiзноманiтного змiсту функцш пiслядипломноï педагогiчноï освiти носить як
традицшний, так 1 шновацшний характер, зокрема, навчально-виховний процес мае культуролопчну спрямовашсть. Тому право-м1рно говорити, що в основу системи щдвищення квал1ф1кацп педагопв покладено вщтворення духовних цшностей 1 людських ресурав, це формуе единий культурно-освишй проспр краши та сприяе розвитку особиспсних професшних ор1ентацш. Зрештою ми приходимо до усвщомлення того, що провщш функцп професшно1 компетентности вчителя-фшолога у систем! щдвищення квал1ф1кащ1: розвивальна, тфор-мсщшна, компенсаторна I рефлексивна.
Процесуальний блок модел дае можли-вють представити процес розвитку професш-но1 компетентносп вчител1в украшсько1 мови у систем! щдвищення квал1ф1кащ1 в едносп и основних елеменпв: зм1стового наповнення, форм 1 метод1в оргашзацп, технологш навчання, що безперечно визначаються цшьовим блоком та зор1ентоваш на резуль-тативний, обумовлюючи функцюнування 1 розвиток уае1 педагопчно1 системи. Багато-аспектшсть 1 динам1чтсть процесу розвитку профестйно1 компетентносп вчител1в-фшолопв дае щдстави розглядати його як прояв внутр1шньо1 активносп особистосп у подолант внутрштх суперечностей 1 макси-мально1 реалзаци творчих можливостей у межах професшно1 д1яльносп
Змктове наповнення розвитку професш-но1 компетентносп вчител1в укра1нсько1 мови та лгтератури у систем! шдвищення квал1ф1кацп Автономно1 Республши Крим характеризуеться знаннями про сутшсть, види, структуру професшно1 компетентносп, способи 11 розвитку у процеа викладання циклу гуматтарних 1 лшгвютичних дисцип-лш Впровадження спецкурсу «Професшна компетентшсть вчителя-фшолога» забезпечуе слухач1в теоретико-методолопчними, методичними 1 практичними знаннями й умшнями.
При визначенш форм розвитку професш-но1 компетентносп вчител1в укра1нсько1 мови та лгтератури у процес шдвищення
кватфшаци АР Крим ми спирались на загальн положення педагогики про об'ектив-ний характер взаемоди форми та змсту у педагогiчнiй дiяльностi, тому основними формами оргашзаци курсово! шдготовкн вчителiв-фiлологiв е лекцiйнi, практичнi, семшарсьы, iндивiдуальнi заняття; консультации спецкурси; майстер-класи; прес-конференци.
У сучаснш педагогiчнiй науцi iснують рiзнi класифшаци методiв навчально! дяль-ностГ Найбшьш доцшьними для нашого дослгдження е використання класифшаци методiв, запропоновано! Ю. К. Бабанським щодо здiйснення цшсного педагогичного процесу: 1) методи оргашзаци навчально! д1яльносп i формування досвщу суспiльно! поведшкн: лекци, пояснения, бесгди, напи-сання наукових статей i доповгдей, дослгд-ницький метод, робота з друкованими джерелами, вiдеолекцi!; 2) методи стимулю-вання i мотиваци пiзнавально! i практично! дiяльностi: дiловi iгри, створення проблем-них ситуацш, круглi столи, мозковi атаки, диспути, навчальнi тренiнги; 3) методи контролю i самоконтролю ефективностi педагогiчного процесу: спостереження, опитування, портфолiо, тестування, анкету-вання, пiдготовка презенгацiй. Ця класи-фiкацiя, на наш погляд, достатньо повно враховуе специфшу процесу шдвищення квалiфiкацi! вчителiв-фiлологiв.
Високий р1вень професюналзму вчите-лiв укра!нсько! мови та лггератури е тим фактором, що забезпечуе використання як традицiйних (контекстне навчання, групова технологтя, проблемне навчання, технологтя iнтерактивного навчання), так i iнновацiйних (технологи iндивiдуалiзацi! процесу навчання, мультимедшш технологи, технологи ситуативного моделювання, модульне навчання, дистанцшне навчання) технологий у навчальному процеа шслядипломно! освiти. Тому проблема застосування рiзних видiв педагопчних технологий у процеа розвитку професiйно! компетентностi вчителГв-фiлологiв е нaйбiльш актуальною в системi
пгдвищення квалiфiкацi!, оскшьки впливае на як1сть засвоених знань та розвиток фахових умшь i навичок, адже професiйна компетент-нiсть сучасного педагога неможлива без практичного оволодшня новими методами навчання та шновацшними технологтями викладання укра!нсько! мови в школт
Системний аналiз процесу розвитку про-фесiйно! компетенгностi вчигелiв укра!нсько! мови у системi пгдвищення квалiфiкацii АР Крим припускае видiлення критерив, показ-ник1в та рiвнiв !! сформованостi. Четвертий блок теоретично! моделi розвитку професш-но! компетентностi вчител1в укра!нсько! мови у систем1 пгдвищення квалiфiкацi! - резуль-тативний - як основш компоненти мiстить таю критерИ: когштивний, праксiологiчний та професшно! творчостг Когнiтивний кри-терiй включае професiйнi знання науково-лiнгвiстичного, методичного, психолого-педагогiчного характеру, якi становлять основу розвитку професшно! компетентносп вчителя-фшолога у тслядипломний перiод та мктять еталони для шдивгдуального розвитку професшно! компетентности Праксiологiчний критерш включае умшня, якi е складником розвитку професшно! компетентносп вчителiв укра!нсько! мови та лггератури у системi пгдвищення кваль фiкацi!, а критерш професiйно! творчосп виявляе та враховуе потреби педагогов у професiйному зростаннi та оргашзаци цше-спрямовано! роботи з формування мотивГв, як1 стимулюють активнiсть учителГв укран-сько! мови та лггератури у процесi професш-ного розвитку. Розроблена система критерив дозволяе встановити рГвн сформованостi професшно! компетентностi вчителГв-фшолопв - адаптивний, достаттй, компе-тентний. На адаптивному р1вш сформова-носп професшно! компетентностi вчителя-фшолога що характеризуемся становленням педагога у професшнш д1ялъносп, вгд-буваеться формування потенцшно! основи його компетентностi, що включае рГзн види компетенцiй (профшьно-професшш, сощаль-н та шдивгдуально-особиспст), професшну
позищю, психолопчт особливосп, акмео-логiчнi iнварiанти. Достатнiй рiвень вщобра-жае ступшь сформованосп професiйноï ком-петентностi вчителя в едносп ïï взаемо-зв'язаних складових (педагогiчноï', психо-лопчно'', методично]!, мовленево'', культуро-лопчно'', лiнгвiстичноï', iнформацiйноï' компе-тентностей), що припускае висококваль фшэване виконання педагогом багатоаспект-них завдань професiйноï' дiяльностi. Компе-тентний рiвень вщображае найвищi досяг-нення викладача-професюнала, «вершинний» етап його професшного розвитку, що виявляе максимальнi можливосп суб'екта.
П'ятий блок модел1 вщображае сукуп-тсть оргaнiзaцiйно-пеàaгогiчнuх умов, яш розумiються у дослiдженнi як ктотш, значущi обставини, що сприяють найбшьш динам1чному i продуктивному процесу розвитку професшно'' компетентности! вчител1в укра'нсько'' мови та л1тератури у систем падвищення квалiфiкацiï' АР Крим: 1) враху-вання освiтньо-культурного аспекту Крим-ського регiону; 2) здатнiсть учителя-словесника до шновадшно'' дiяльностi;
3) неперервшсть професiйного зростання;
4) потреби та мотивацiя розвитку професшно'' компетентност вчителя-фiлолога;
5) iнфор-мадiйне забезпечення системи щдвищення квалiфiкадiï вчителiв-фiлологiв;
6) створення рефлексивного середовища з метою реал1зацп прагнення вчителiв до саморозвитку. У зв'язку з цим набувае вирь шального значения реалiзацiя виявлених умов в професiйному середовищi для максимального i всебiчного творчого зростання педагога.
Визначеш структурнi складники стисло описують модель розвитку професшно'' компетентносп вчител1в-фшолопв у систеш щдвищення квал'фшаци в АР Крим. Цд ще' також обумовлюють стратегш i тактику проведення експерименгальноï' роботи
Резюмуючи викладене вище, узагаль-нимо: функщонально-структурна теоретична модель дае можливкть розглядати розвиток професiйноï' компетентностi вчител1в украш-
сько! мови у CTcreMi щдвищення квалiфiкацil АР Крим як достатньо тривалий, поетапний процес i3 cпецифiчною структурою i функ-цюнальннми залежностями, закономiрними тенденциями.
Перспективу подальших роз-вщок i3 цього напряму вбачаемо в експе-риментальнш перевiрцi моделi розвитку професшно! компетентноcтi вчител1в украшсько! мови та лiтератури у cиcтемi щдвищення квалiфiкацii.
АНОТАЦ1Я
У статп запропоновано модель розвитку професшно! компетентносп вчител1в-фто-логiв у CTO^i пiдвищення квалiфiкацii!, розкрито поняття «модель професшно! компетентносп вчителя» вщповщно до таких позицш, як осмислення феномену моделювання тслядипломно! оcвiти педагога та уточнення змшту загального поняття «модель».
Ключовi слова: модель, моделювання, професшна компетентшсть, освпа, система щдвищення квалiфiкацii, вчитель-фiлолог.
АННОТАЦИЯ
В статье предложена модель развития профессиональной компетентности учителей-филологов в системе повышения квалификации, раскрывается понятие «модель профессиональной компетентности учителя» в соответствии с такими позициями, как осмысление феномена моделирования последипломного образования педагога и уточнение содержания понятия «модель».
Ключевые слова: модель, моделирование, профессиональная компетентность, образование, система повышения квалификации, учитель-филолог.
SUMMARY
The article proposes a model of professional competence growth of teachers-philologist in postgraduate education, disclosed the notion "teacher's professional competence model" based on such items as the understanding of the modeling phenomenon of teachers postgraduate education and clarify the content of the notion "model".
Key words: model, modeling, professional competence, education and post-graduate education, teacher-philologist.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дахин А. Н. Моделирование компетентности участников открытого образования : монография / А. Н. Дахин. - М. : НИИ школьных технологий, 2009. - 288 с.
2. Енциклопедя освгги / [гол. ред. В. Г. Кремень]. - К. : Юршком 1нтер, 2008. -1040 с.
3. Михеев В. И. Моделирование и методы теории измерений в педагогике / Виктор Иванович Михеев. - [изд. 4, доп.]. -М. : Изд-во: Красанд, 2010. - 224 с.
4. Штофф В. А. Моделирование и философия / В. А. Штофф. - М. : Наука, 1966. - 304 с.
О. Ю. Нетребна
УДК 342.4:044.5:008
ГУМАН1ТАРНИЙ П1ДХ1Д ЯК МЕТОДОЛОГ1ЧНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В ТУРИЗМУ
На
1 а межi XX-XXI ст. у перюд входження краш свиу в постшдус^альну добу роз-витку постають все бшьш очевидними тенденцп змiни цiннiсних прiоритетiв, що забезпечують суспiльний розвиток. Зокрема,
в економiчно розвинених кранах найбiльш яскраво починае проявляти себе феномен «переакцентаци» джерел створення нацю-нального добробуту з експлуатацii природ-них ресурав, використання у великих обсягах фвичноц низькоакумулятивноi' працi i финансового капталу на максимальне залу-чення наукомютких технологiй та ште-лектуального потенщалу.
Необхвдно вiдзначити, що у цих умовах, коли найцiннiшим товаром стають шформа-цiя, iнтелект, професiйна та особиспсна надiйнiсть людей, змiнюеться i роль освiти, вiд яко!, в першу чергу залежить, чи зможе суспшьство забезпечити себе необхвдним для ефективного розвитку iнтелектуальним i моральним ресурсом, дати можливiсть сво!м громадянам у повнiй мiрi розвинути власний природний й особистiсний потенцiал. У зв'язку з цим, практично у всгх крашах, хоча i по^зному, йде перманентний процес реформацii нацюнальних систем освiти, якi опинились сьогодш в умовах кризи.
Не е винятком i вiтчизняна система вищо! професiйноi освiти. Щоб мати можли-вiсть забезпечувати високий рiвень пвд-готовки фахiвцiв для рiзних сфер сощально-економiчного життя Укра1ни, освгта мае задовольняти цiлком конкретнi вимоги. Як засвiдчуе свiтовий досвiд, до таких належать неперервшсть, фундаментальнiсть та утвер-сальнiсть, антропологiзм i демократизм. Крш того, вона повинна мати мехашзми дина-мiчного саморозвитку i оволодiти iннова-цiйнiстю. Особлива увага при цьому при-дiляеться пвдготовщ менеджерського корпусу, який посвдае особливе мiсце у системi забезпечення ефективностi функцiонування та розвитку окремих органiзацiй, економiч-них галузей i держав у цiлому. У повнш мiрi це вiдноситься i до менеджерiв сфери туризму Украгни.
Проблема формування професiйноi культури у майбуттх фахiвцiв не вiдноси-ться до числа нових. 1й присвячено досить велику кiлькiсть робiт, написаних у рiзнi часи. Зокрема, професiйну культуру та
