CC BY
14
спецiально пiдготовленi фахiвцi. Слад сказати, що в системi освии майбутнi фахiвцi юридичного профiлю набувають спецiалiзованих знань, умiнь, навичок правово! роботи, формують свою правову сввдомють, логiчне мислення.
На пiдставi викладеного нами матерiалу можемо зробити висновок про те, що за родом свое! даяльносп юрист повинен не просто контролювати процес спiлкування, а й аналiзувати його, враховуючи видшеш специфiчнi характеристики спiлкування в сферi юридично! дiяльностi. Це припускае перерахування цiлей спiврозмовника, його психологiчних ролей, виходячи з того, що юрист визначае тактику i керуе ходом стлкування. На нашу думку, юрист повинен володати психологiчною технiкою стлкування, яка включае: технiку психологiчного впливу; психотехнiку визначення внутрiшнього стану людини за зовшшшми ознаками поведiнки; техшку встановлення психологiчного контакту i довiрливого спiлкування; психотехнiку конфлiктноi' взаемодп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бризгалов I. В. Юридична деонтолопя. Короткий курс лекцiй / I. В. Бризгалов - К. : МАУП, 2003. - 48 с.
2. Васильев В. Л. Юридическая психология / Васильев В. Л. - С - Петербург : Питер-Пресс, 1997. -656 с.
3. Губарева О. С. Психолопчш особливост формування комушкативно! компетентност пращвнишв ОВС: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.06 / О. С. Губарева. - Харюв, 2005. - 20 с.
4. Гусарев С. Д. Юридична деонтолопя. Основи юридично! дiяльностi: навч. поЫбник / С. Д. Гусарев, О. Д. Тихомиров. - К .: Знання, 2008. - 495 с.
5. Гусарев С. Д. Юридична дiяльнiсть автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / С. Д. Гусарев. - К., 2007. - 35 с.
6. Каз]шренко Л. I. Юридична психолопя: тдручник/ Л. I. Каз]шренко, в. М. Мокеева. - К.: КНТ, 2007. - 359 с.
7. Скакун О. Ф. Юридическая деонтология: учебник / О. Ф. Скакун, Н. И. Овчарук. - Харьков: Основа, 1999. - 304 с.
8. Сливка С. С. Правнича деонтолопя тдручник / С. С. Сливка. - К.: Атика, 1999. - 335 с.
9. Чупринський Б. О. Формування професшно! культури майбуттх юристав: фшосфсько-правове дослвдження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Б.О. Чупринський. - Львiв, 2010. - 23 с.
10. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология / Ю. В. Чуфаровский - М.: Право и Закон, 1997. -320 с.
УДК [378.14:004]:005
Г. О. ШЛ1ХТА
АКТУАЛЬШСТЬ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ
Викладено актуальтсть вдосконалення професiйно-технологiчноi тдготовки вчителiв тформатики в тфокомуткацтному суспiльствi. Висвтлено протирiччя мiж вимогами та реалiями процесу тформатизацп школи. Обгрунтовано введення в педагогiчну практику вищих навчальних закладiв систем управлтня яюстю професiйноi тдготовки, що вимагае побудови моделi тако системи.
Ключовi слова: вдосконалення професiйно-технологiчноi тдготовки вчителiв тформатики, управлтня яюстю освти, система менеджменту якостi освти.
А. А. ШЛИХТА
АКТУАЛЬНОСТЬ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКА УЧИТЕЛЕЙ ИНФОРМАТИКИ
Изложена актуальность совершенствования профессионально-технологической подготовки учителей информатики в инфокоммуникационном обществе. Отражено противоречие между требованиями и реалиями процесса информатизации школы. Обоснованно введение в педагогическую
Науков1 записки. Сер1я: Педагогша. — 2011. — № 4. 101
практику высших учебных заведений системы управления качеством профессиональной подготовки, которая требует построение модели такой системы.
Ключевые слова: совершенствование профессионально-технологической подготовки учителей информатики, управление качеством образования, система менеджмента качества образования.
А. А. SHLIHTA
ACTUALITY OF IMPROVEMENT OF PROFESSIONALLY-TECHNOLOGICAL PREPARATION OF TEACHERS OF INFORMATION TECHNOLOGY
The article is devoted to the actuality of perfection of professionally-technological preparation of teachers of computer science in informative society. The contradiction between claims and realities of the process of informatization of school are clarified. In the article is grounded the introduction into pedagogical practice of higher educational establishments of the quality of management systems training, which requires the construction of model of such system.
Keywords: perfection of professionally-technological preparation of teachers of information technology, the quality of education management, system of management of quality in education..
В yмовах штенсивно1', шформатизацп сyчасного сyспiльства вiдбyваeться стрiмкий розвиток iнформацiйних технологiй, як1 яюсно змiнюють змiст педагогiчного процесy та перетворюють дiяльнiсть yсiх без винятку освiтнiх структур. З одного 6оку, сyчасна, збагачена потоком рiзнорiдноï шформацп освiта набувае нових можливостей, з шшо1' - реалiзацiя цих можливостей стае неодмiнною вимогою адекватно1' тдготовки нового поколiния для yспiшного та продуктивного життя в iнформацiйномy сyспiльствi [4, с. S6-S7].
Соцiальне замовлення вiдносно сучасних випускник1в вищих педагопчних навчальних закладiв потребуе вдосконаления шформацшно1' пiдготовки в цiломy, а насамперед вимагають професшно1' пiдготовки вчителiв шформатики, що особливо потребують безперервного тдвищения професiйноï майстерностi, пiдвищения квалiфiкацiï [3, с. 3].
У процеа становлення майбутнього учителя iнформатики важливо не лише сформувати новi знания та вмшия, але й постiйно тдтримувати високий рiвень професiйно-технологiчноï пiдготовки, що забезпечуеться, перш за все, мщним опануваниям базових ïï компоненпв. Подальше вдосконалення структури та змiстy тдготовки дозволяе вчителевi iнформатики yспiшно орieнтyватися в потоках iнформацiï, yмiти працювати з рiзними iнформацiйними ресурсами та технолопями, знаходити, вибирати та обробляти необхвдний матерiал, ефективно вирiшyвати проблеми iнфокомyнiкацiйного супроводу самого педагогiчного процесу.
Водночас у системi освiти виявлено протирiччя, яке зумовлене експоненцiальним зростанням обсягiв актуально!' iнформацiï та стрiмким розвитком засобiв обробки iнформацiï, з одного боку, а, з шшого - консервативними, у планi змюту, методiв i органiзацiйних форм педагопчного процесу, моделями пiдготовки вчителiв шформатики в рiзних педагогiчних вищих навчальних закладах.
Аналiз вичизняних i зарyбiжних дослiджень дозволяе зробити висновок, що наявш моделi оргашзацп вищоï свiти бакалаврiв та фахiвцiв iз напряму iнформатики потребують переосмислення i корекцiï як сучасних динамiчних умов iнформатизацiï, так i введення у педагогiчнy практику ВНЗ спещальних систем yправлiния як1стю професiйноï тдготовки вчителiв iнформатики.
Питания якостi вищоï освiти в останнi роки привертае багато уваги наyковцiв i державних дiячiв [4, с. 120-122]. Так, яшстю yкраïнськоï освiти, i зокрема вищо", опiкyвалися екс-мiнiстри освiти В. Кремшь, С. Hiколаeнко, чинний Мшстр освiти i науки, молодi i спорту Украши Д. Табачник та Президент Украши В. Янукович. Вичизияш наyковцi також придаляють значну увагу питаниям, пов'язаним iз як1стю освии, серед них роботи В. Вшторова, Л. Ващенко, В. Андрущенка, М. Гончаренка, Л. Горбуново", I. Зязюна, М. Михальченка, С. Сисоeвоï та ш. [б, с. S]
Зпдно з чинними нормативно-правовими актами [1, 3] вища освiта е продуктом iнтегрованоï системи, яка складаеться з освишх програм, освiтнiх закладiв та оргашв yправлiния. Метою фyнкцiонyвания системи освии е задоволения потреби людини в «iнтелектyальномy, культурному та моральному розвитку», тобто в знаниях, професшно-
102
Hаyковi записки. Серiя: Педагопка. — 2011. — № 4.
соцiальних навичках, як1 е основою всебiчного розвитку особистостi та конкурентоспроможносп на ринку працi. Будь-яка система може бути представлена у виглядi взаемопов'язаних процеив, як1сть яких визначаеться досягненням мети, стабiльнiстю (здатшстю утримуватись в регулювальнiй областi) та шновацшним потенцiалом (здатнiстю до вдосконалення) [5, с. 45].
У перюд розвитку ринкових ввдносин вiдповiднiсть вимогам державних стандарпв освiти вже не е достатньою умовою для юнування вищого навчального закладу [7, с. 53]. Конкурентоспроможшсть ВНЗ визначаеться функцюнуванням та вдосконаленням чотирьох взаемопов'язаних елеменпв:
• здатнiсть задовольняти споживачiв (зовшшня як1сть);
• зниження витрат та задоволення робiтникiв (внутрiшня як1сть);
• розробка та комерцiалiзацiя iнновацiй;
• управлшня об'ектами штелектуально! власностi.
Виживання та успiх ВНЗ пов'язанi з видшенням та органiзацiею в системi управлiння вишiв трьох iнтегрованих процеив: управлiння як1стю, управлiння iнновацiями, управлшня нематерiальними активами [8, с. 163].
Метою статп е визначення актуальносп удосконалення професшно-технолопчно! пiдготовки вчителiв шформатики на основi впровадження спецiальних систем управлшня яшстю тако!' пiдготовки.
Ыфокомушкацшш технологi! надають широк! можливосл оперативному опануванню практично необмежено! кшькосп шформацп, що ютотно змiнюе процеси надбання, поширення та використання отриманих знань.
Рiзнома!ття iнфокомунiкацiйних технологiй створюе дiеву основу для функцiонування iнформацiйного суспшьства, що надае як1сно нов! вимоги до вих без виключення користувачiв iнформацiйних ресурсiв. Тому на сьогодш сама можливють нормального руху процеив соцiалiзацi! та навчання дiтей залежить ввд своечасного i як1сного формування в них шфокомушкацшних знань, умшь та навичок, що передбачае фундаментальш змши у професiональнiй тдготовщ сучасних педагопв, особливо - вчителiв шформатики. Ушкальшсть !х професiйно-рольового статусу в школ! визначаеться не лише необхвдшстю шфокомушкацшного об'еднання всього школьного колективу на р!вш адекватного комп'ютерного забезпечення педагогiчного процесу, але й постшного просування в цей процес новитх, найбiльш актуальних iнформацiйних технологiй. Учитель шформатики вiдрiзняеться професiйним умшням виокремлювати з усього рiзнома!ття iнфокомунiкацiйних засобiв насамперед л, що вiдповiдають статусу педагопчно необхiдних iнформацiйних технологiй, яю оптимально впроваджуються в педагогiчну практику [4, с. 150].
Передбачаеться, що висока яюсть професшно-технолопчно! тдготовки вчителш iнформатики пов'язана з iнтенсивними дишм!чними !! змiнами, внаслiдок чого змют i форми цiе! п!дготовки систематично вдосконалюються зг!дно з темпами розвитку шформацшних технологiй. Протягом одного окремо взятого перюду навчання майбутнiх вчителiв iнформатики поява нов!тн!х iнформацiйних технологш зумовлена не ст!льки екстенсивними, сшльки iнтенсiональними факторами, серед яких на першому м!сц! знаходиться фактор безперервно! зм!ни дек1лькох покол!нь апаратних та програмних засобiв. Отже, i в професшнш п!дготовц! сучасного вчителя шформатики недостатньо самого лише опанування базових знань та умшь, яю визначеш в!дпов!дним осв!тн!м стандартом. Висока яшсть професшно! тдготовки вчителш шформатики може бути забезпеченою лише на основ! цшеспрямованого управлшня особливим педагопчним процесом, що iнтенсивно розвиваеться та мютить нов!тн! форми навчання i тдвищення квалiфiкацi!. Завдяки спецiально органiзованому управлшню як1стю професiйно! п!дготовки, вища шформацшно-технолопчна освiта набувае не лише сощально-шновацшного, спрямованого на розвиток суспiльства, характеру, але й збертае актуально необхвдну ефективнiсть у рамках наявних соцiально-економiчних умов.
Проблема полягае в тому, що ш дотримання актуальних технологш, ш вiдстоювання консервативних стандарт1в шформатизаци осв!ти, не може стати единою основою тдвищення якосп п!дготовки вчителiв iнформатики. Навпаки, досконала освiта фахiвця завжди мае бути актуальною i спрямованою на розвиток суспiльства, збертати спадкоемнiсть науково-
няуков! записки. Серiя: Педагогiка. — 2011. — № 4.
103
практично! школи ВНЗ, залишаючись ефективною в рамках наявних соцiально-економiчних взаемин.
Отже, iнформатизацiя сучасного суспшьства, з одного боку, змiнюе вимоги, що склалися, зокрема, до тдготовки вчителя iнформатики, з iншого боку, вкрай неприйнятне абсолютне заперечення методологи та теорп педагогiки вищо!' школи, а також юторичного досвiду тдготовки педагопчних кадрiв високо! квалiфiкацii.
Педагопчт системи, що iсторично склалися, е складними за своею структурою, i в той же час - ввдкритими ввдповвдно до зовнiшнiх умов. Значш iсторичнi подii i неодмшт змiни в зовнiшньому i внутршньому освiтньому середовищi можуть призвести до неввдповвдносл ранiше прийнятих освiтнiх програм i способiв дiй до нових умов i вимог [7]. При цьому, тi або iншi неввдповвдносл досвiду i ново! iнформацii можуть в бшьшш або меншiй мiрi не лише ускладнювати, але й сприяти досягненню необхiдного результату.
Якщо метою дослiдження стае пошук шляхiв тдвищення ефективностi управлiння як1стю професшно-педагопчно! пiдготовки вчителiв iнформатики, то необхвдно прагнути адаптувати наявний педагогiчний процес до нових умов розвитку шформацшних технологiй виявити i перетворити найбшьш стшш i пластичнi базовi компоненти педагопчного процесу, аби на !х основi забезпечити необхiдну ефективнiсть тдготовки сучасного вчителя шформатики.
Природно, що в умовах динамiчних культурно-цивiлiзацiйних змш суспiльних стосунк1в, що викликанi шформатизащею повсякденного людського буття i прискореного розвитку iнформатики, суспiльнi iнфокомунiкацiйнi вимоги часто випереджають шформацшно-технологiчнi можливосл наявних освiтнiх стандартiв. Отже, мета введения системи управлшня як1стю може бути досягнута на основi випереджального поеднання суси1льних вимог i можливостей, освiтнiх стандартiв шляхом видшення найбшьш перспективних i ефективних критерiiв, що визначають високу як1сть професiйно-технологiчноi тдготовки вчителiв iнформатики.
Загалом на концептуальному рiвнi дослiджения, пошук шляхiв тдвищення ефективностi професiйно-технологiчноi пiдготовки вчителя шформатики призводить до того, що яшсть пiдготовки вчителiв, яку проектують, повинна ввдповвдати не лише вимогам стандарпв, але й реалiям ринку пращ. Тому слад передбачити, що управлшня яшстю тдготовки сучасного вчителя шформатики е особливим видом випереджального шфокомуткацшного управлшня, цшеспрямовано органiзованого спецiалiзованою моделлю досягнення суспiльно визначених i прогнозованих результатiв педагогiчно адекватноi вищо! професшно" освiти. Це визначення мае принципове методологiчне i, вiдповiдно, концептуальне значення не лише пiдготовки вчителiв шформатики, але й проблеми управлiния яшстю освии будь-якого сучасного фахiвця.
При цьому системи оцшок якосл тдготовки i ефективностi управлiния 11 яшстю повинт не лише констатувати позитивт змiн педагогiчного процесу, але й бути досить динамiчними, тобто такими, як сприяють розвитку педагогiчного процесу ввдповвдно до критерiiв проектованоi професiйно-технологiчноi пiдготовки.
Структура критерiiв i, ввдповвдно, основних компонентiв, що визначають яшсть тдготовки вчителя шформатики в цшому адекватна структурi пiдготовки сучасного фахiвця, i в той же час вiдрiзняеться пiдвищеною, iнтенсифiкованою и «спрямоватстю» на актуальнi суспiльнi iнфокомунiкацiйнi вимоги. По-перше, слад вказати на п важливi компоненти, як1 е загальними при оцiнцi професiйноi пiдготовки будь-якого сучасного фахiвця:
• федеральний компонент встановлюеться державою, що визначае обов'язковий мшмум вмюту i рiвия тдготовки фахiвця;
• регiональний компонент, що ввдображае нацiонально-регiональнi освiтнi можливостi i особливостi професiйноi освiти, що бажана на регюнальному ринку:
• вузiвський компонент, що вiдрiзияеться додатковими науково- i практико-орiентованими вимогами до випускнишв, покликаних продовжити розвиток i трансляцiю культури, традицiй i досв^ науково-освiтньоi дiяльностi окремого унiверситету.
Потрiбно передбачити, що всi вказанi компоненти загалом визначають яшсть професiйноi тдготовки як деяку сукупнiсть iстотних и ознак. У той же час, таке сукупне розумiния якост1 професiйноi пiдготовки i якост1 взагалi не е досить визначеними, особливо маючи на увазi
104
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2011. — № 4.
конкретну орiентовану практику напружено! шфокомуткацшно! взаемодi! на сучасному глобальному свт, де ввд якосп тдготовки вчителя iнформатики в певнiй м!р! залежить як1сть професiйного самовизначення ! як1сть життя його учтв [8, с. 163].
Скасування державного розпод!лу випускникв вуз!в; дефщит фах!вц1в, здатних працювати в умовах ринково! економ!ки; зниження штересу до оволодшня техшчними знаниями та набуття !нженерно! професп; скорочення фшансування з державного бюджету загальноосвиньо! та науково! д!яльносп зумовлюють юнування проблеми забезпечення ! тдвищення якосп вищо! осв!ти.
На сьогодш актуальш питання визначення критерПв якосп професшно! освпи вчител1в шформатики особливо, питання управлшня як1стю !х професшно! тдготовки в умовах динам!чного розвитку шформацшно! культури дотепер не мають достатнього науково-педагопчного висв!тлення. Помпним е актуальне протир!ччя м!ж неперервним ускладненням шфокомуткацшних ! професшно-технолопчних вимог до оргатзацп сучасного педагопчного процесу та явно недостаттми досл!дженнями шлях!в реал!зацп цих вимог у сфер! управлшня яюстю професшно! тдготовки вчител!в шформатики у вищому навчальному заклад!. Шдвищення якосп навчального процесу в загальноосвинш ! вищш школ! е неможливим шляхом поступового усування вказаного протир!ччя за рахунок розвитку можливостей сучасно! шформацшно! цившзаци ! стихшного залучення нових засоб!в шформацшно-технолопчного забезпечення в педагопчну практику.
Таким чином, виршення вказаного протир!ччя передбачаеться можливим на основ! спещально оргатзованого управлшня тдготовкою вчител!в шформатики, що й складае проблему нашого досл!дження: чим та як будуть визначатися змют ! технолог!! управлшня яюстю професшно-технолопчно! тдготовки вчител!в шформатики у ВНЗ, тобто проектування та реал!защя модел! управлшня яюстю тако! тдготовки. Як висновок нашо! статп можемо сказати: одним !з можливих шлях!в виршення проблеми забезпечення устху утверситету в конкурентнш боротьб! на ринку послуг у сфер! вищо! освии е розробка та запровадження системи менеджменту якосп осв!ти, що стане проблемою нашого подальшого досл!дження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши «Про освпу» // ВВР Украши. - 1991. - № 34. - С. 451.
2. Закон Украши «Про вищу освггу» // ВВР Украши. - 2002. - № 20. - С. 134.
3. Наказ Мшстерства освгга та науки Украши «Про затвердження Плану дш щодо забезпечення якост вищо! освгга Украши та и штеграци в европейське ! св^тове освпне ствтовариство на перюд до 2010 року» в!д 13 липня 2007 р. № 612. - К.: МОН Украши, 2007. - 10 с.
4. Вжторов В. Г. Управлшня яюстю освгга: (сощально-фшософський анал!з): монограф!я /В.Г. В!кторов. - Дншропетровськ: Пороги, 2005. - 286 с.
5. Вгткш Л. М. М!сце Украши у свгговш та европейсьюй якосп / Л. М. Витан // Стандартизац1я, сертифжащя, яюсть. - 2002. - № 3 (18). - С. 43-49.
6. Коротков в. Концепщя якосп освгга / в. Коротков // Шдручник для директора. - 2006. - № 7. -С. 4-24.
7. Стимул и инструмент повышения качества деятельности вузов / В. Соловьёв, А. Кочетов, А. Шестаков [та ш.] // Стандарты и качество. - 2002. - № 4. - С. 52-56.
8. Терентьева Н. О. Управлшня яюстю освгга - запорука конкурентоспроможносп ВНЗ / Н. О. Терентьева // Педагопчний альманах: зб. наук. праць. - Херсон: Вид-во РШО. - 2008. - № 3. -С. 161-165.
Науков! записки. Сер!я: Педагопка. — 2011. — № 4. 105
