CC BY
59
• проведения групових активiзуючих занять для тдготовки учшв до сввдомого планування кар'ери i виконання професiйноï ролi;
• скерування у важких ситуацiях до спецiалiстiв - професшних консультанта у психолого-педагопчних консультативних пунктах i центрах зайнятосп, лiкарiв i тощо;
• координування iнформацiйно-консультативноï дiяльностi школи;
• тдтримка батьк1в i вчителiв у процес консультативноï дiяльностi за допомогою оргашзаци шк1льних iнформацiйних зустрiчей, надання ïm iнформацiï та матерiалiв для роботи з учнями i т. д.;
• ствпраця з педагогiчною радою у сферк створення i забезпечення постiйностi внутрiшньоï шшльно1' дiяльностi консультування згiдно з статутом школи; реалiзацiï завдань у галузi пiдготовки учшв до вибору професшного шляху, як поданi у виховнiй програмi школи;
• систематичне пiдвищення власно1' квалiфiкацiï;
• збагачення мюця працi сучасними засобами передання iнформацiï (1нтернет, CD, ввдео i тощо);
• ствпраця з установами, як1 пiдтримують внутршню шк1льну систему консультування -такими, як мiсцевi управлiння освiти, центри iнформацiï i планування професiйноï кар'ери, воеводськ служби охорони гiгiени пращ, установи професшно1' удосконалення, центри ремюництва i малого пiдприемництва, органiзацiï об'еднання роботодавцiв та iн.
Пiдсумовуючи, зазначимо, що школи, особливо гiмназiйнi, потребують професiйних консультантiв, як1 будуть разом з учителями-вихователями, учителiв конкретних предмепв надавати учням професiйну допомогу у правильному плануванш майбутнього власного шляху здобуття освии i професiï.
Л1ТЕРАТУРА
1. Lelinska K. Orientacja i poradnictwo zawodowe w nowym systemie edukacji Warszawa // New Ksztalcenie zawodowe/ - 2000. - № 2 - S. 29-33.
2. Lukaszevicz A., Soltysinska G. Szkolny doradca zawodowy. - Warszawa, 2003
3. Ministerstwo Edukacji Narodowej. Reforma systemu edukacji - szkolnictwo ponadgimnazjalne. // Glos Nauczycielski. - 2000. - № 2.
УДК 376 (438)
М. Я. К1ЧУЛА
СУТШСТЬ I КРИТЕРИ ЯКОСТ1 ОСВ1ТИ В ПОЛЬЩ1
У cmammi 3diümeHO спробу встановити, як трактують яюсть oceimu у польськш педагогщ, eid появи цього поняття в освттй практищ. np0aHani30eaH0 основт критерп та вимоги, що стоять перед яюстю освти, для використання в Укран позитивного досвiду Польщi. Показано, що у польськш освттй системi окреслюеться поняття iнтересaрiус — особа, яка ставить чтю вимоги до якiсноï освти.
Ключовi слова: яюсть освти, оцтювання якостi, iнтересaрiус, освтт послуги.
М. Я. КИЧУЛА
СУЩНОСТЬ И КРИТЕРИИ КАЧЕСТВА ОБРАЗОВАНИЯ В ПОЛЬШЕ
В статье осуществлена попытка установить, как трактуют качество образования в польской педагогике, от дня появления этого понятия в образовательной практике. Проанализированы основные критерии и требования, которые стоят перед качеством образования Украине, для использования позитивного опыта Польши. Показано, что в польской образовательной системе четко очерчивается понятие интересариус — лицо, которое четко очерчивает требования к качественному образованию.
Ключевые слова: качество образования, оценивания качества, интересариус, образовательные
услуги.
M. KICHULA
ESSENCE AND CRITERIA OF THE QUALITY OF EDUCATION IN POLAND
In the article was done an attempt to set how Polish pedagogies interpret a quality of education, from the day of appearance of this concept in educational practice. An author analyzed basic criteria and requirements which stand before quality of education in Ukraine, and uses its positive Poland experience. It is showed that in the Polish educational system is expressly outlined a concept of interesarius. Interesarius is a person which expressly outlines requirements to high-quality education.
Keywords: quality of education, evaluation of quality, interesarius, educational services.
У ходi модершзацп украшсько! освиньо! системи прюритетного значения набувають проблеми покращення якосп освии. Яшсть освии визначае яшсть життя людини i суспiльства. Покращення якостi освiти стае метою освиньо! полiтики нашо! держави, ми починаемо розумии, що це - основна мгая осв^ньо! системи. У цьому напрямку важливим е зарубiжний досввд зокрема щодо покращення освiти в контексп Болонського процесу. Необхiднiсть вивчення та запровадження позитивного досвiду краш £вропейського Союзу (£С)зумовлюе актуальнiсть до^дження.
Метою статп е аналiз науково-педагопчно! лiтератури Республiки Польщi з питання трактування поняття «яшсть осв^и», а також окреслення основних критерпв та вимог до якосп освiти в польськш освiтнiй системi цiеl краши.
Система освiти Польщi, яка е найближчим сусiдом Украши та членом £С давно стала предметом до^джень у наукових колах нашо! краши. Здавалось би, що Украша i Польща виконують однi i ri ж стратегiчнi освiтнi завдання, проте як Польща випередила Украшу. Таким чином, для нас е важливим надбання позитивних елементiв польського досв^ для украгнсько! освИНЬО! полiтики.
Яшсть - категорiя складна для формулювання однозначно! дефшцл. До нинi незважаючи на стол^ш дослiдження, остаточно не встановлено единого и визначення. Польський науковець К. Лiсецька зауважуе, що складнощi як1 виникають при формулюванш визначення, залежать вiд нечiткостi окреслення явища «яшсть» i запiзнiлого защкавлення теорiею проблематики якосл категорiею «яшсть».
Яшсть не е однозначною, тому дати едине визначення неможливо. Вона по^зному штерпретуеться. В дослiдженнях Й. Юрана вирiб чи послуга мае за мету виконувати певнi цш.
A. Феiгенбаум стверджуе, що яшсть - це взаемодiя певних процеав, пов'язаних з продуктом i сервюом, з метою досягнення сатисфакцп клiента. Натомiсть Е. Демiнг якiсть вбачае у безперечносп та вiдповiдностi та одночаснш приналежностi до оточення (вимога ринку). Ф. Кросбi iнтерпретуе яшсть в найпростший спосiб: «вiдповiднiсть вимогам», а Д. Гарвiн i
B. Месшг доповнюють вiдповiднi вимоги.
Сучасш польськ теоретики i практики розглядаючи поняття «яшсть» у сво!х до^дженнях часто звертаються до його штерпретаци класиками.
Можна вiдзначити такi вiдомi трактування дефшцл якостi:
- виражае описовий змiст об'екту (Е. Кшдларський, Й. Багiнський, А. Хамроль, В. Мантура, Й. Ланьцуцький);
- виражае змют оцiнки предмету (Е. Скрипок, Т. Вавак, Р. Колман, Й. Банк, Р. Карашевський, М. Харр^ Р. Схроедер, Д. Ное, Ф. Котлер).
Неодноразово в польськш педагопщ робилася спроба визначення дефшщп «яшсть освии», яка мае мiждисциплiнарний характер, а ll риси детермiнують з суб'ективного та варлсного боку бажань ктенпв освiти.
Аналiзуючи наукову лиературу, можна зробити висновок, що польсьш дослiдники пропонують дотримуватися таких засад, як визначають дефiнiтивнi рамки якосл освiти:
- оцiнювання якостi освии завдае клiентовi менше труднощiв, шж оцiнювання продукту матерiальних цiнностей;
- перцепщя якостi освiти виникае внаслвдок порiвняння очiкувано! якостi з дшсною;
- оцiнювання якостi походить ввд процесу оцiнювання надання освiтнiх послуг i тiсно з ним пов'язана [2, с. 40-44].
К. Люецька штерпретуе яшсть освггшх послуг як cyKynHicTb релевантних особливостей та ознак об'екта, що е виршальними у здатностi до задоволення дiйсних i очiкyваних запипв, а також потреб учасник1в освинього процесу в навчальних закладах [10, с. 56].
А. Пабiан визначае яшсть осв!тньо! послуги з точки зору маркетингу, як стутнь задоволення потреб i запитш стyдентiв, що витшають з дидактично! та позадидактично! дiяльностi навчального закладу [14, с. 119]. В цьому визначеннi яшсть е категорiею продукту. Велике значения мае яшсть функцюнування школи, яку зумовлюють персональна i матерiальна база навчального закладу, а також переб!г дидактичних i позашк1льних процесiв.
Подiбно iнтерпретyе це поняття декларацiя ЮНЕСКО, вказуючи на те, що яюсть е поняттям багатовимiрним - як для суспшьства в цiломy, так i для осiб, що причетш до освiти, та охоплюе yd функди та елементи навчальних закладiв, тобто навчальнi програми, кадри, студенти, шше освiтне устаткування та послуги [6, с. 6].
Зпдно з Й. Лунарським та А. Заяца-Плезя поняття продукту може означати:
• випускник, котрий завершуе навчання та отримуе диплом з додатком (sylwetka absolwenta), в якому описана загальна характеристика його знань i вмшь;
• кожна освiтня послуга, що свiдчить на користь стyдентiв як проведення лекцiй, лабораторних чи практичних занять, система оцiнювання;
• поглиблення знань i вмiнь учня чи студента, як надалi допоможуть йому в реал!защ! себе в сyспiльствi та у виборi майбутньо! професп;
• дп з боку студента, спрямоваш на пiдвищення особисто! культури [11, с. 23-24].
Як1сть освии визначаеться також як результат взаемодп учасник1в освiтнього процесу (yчнi, студенти, вчител^ академiчнi викладачi вyзiв, працедавщ, сyспiльство). При цьому ця взаемодiя спрямована на реалiзацiю бажано! мети навчального закладу. Сформульована мета повинна бути ввдображена в головних завданнях навчальних програм [2, с. 41].
Р. Колман i Т. Ткачик зробили спробу класифiкyвати послуги щодо головних потреб людини, локалiзyючи осв^ню послугу як одну iз чотирнадцяти основних, визначаючи l'i як критерш пiзнання (мова йде про навчання, самоосвиа, пiзнання i т. д.) [8, с. 17].
Поняття яшсть осв^и вперше було вжито в Мiжнародномy рапортi OECD School and Quаlity, який був виданий у Париж! в 1989 р. В ньому зазначено: «Звернення уваги на яшсть освии стае тепер одним ¡з прiоритетних питань в крашах £вропейського Союзу. Сподiваемося так буде i в наступних роках. Ще не iснyе певних ресyрсiв для полшшення якосп освии i це -не е одноразовою дiею. У багатьох освишх системах це е питанням актив!заци д!яльносп, спрямовано! на полiпшення майже кожно! ланки освии. Враховуючи це, ми розyмiемо, що буде недоречним пропонувати для вах кра!н едине, стисле i yнiверсальне визначення поняття яшсть освии» [13, с. 17]. Рапорту передувала зустр!ч Мшстр!в освии кра!н £С, яка вiдбyлася в Парижi у 1984 р. II тдсумком став вище згаданий рапорт. З плином часу поняття «яшсть освии» стало ютотним елементом дш, як1 мають за мету тдняти ефективнiсть i дiевiсть освии.
Зпдно з визначенням Й. Делароса освiта мае важливий вплив як на особиспсть, так i на групу людей, сприяючи !хньому розвитку, та посилюе можливосп стати сввдомими i творчими членами сустльно!, культурно! та нащонально! спшьноти. Лише така освiта може ввдгравати значну роль для громадського i культурного розвитку сyспiльства. Вкладати iнвестицü в людський капiтал стае дедалi економiчно випдно [5, с. 32].
У 90-х роках ХХ ст. науковщ Захвдно! £вропи та Швтчно! Америки стверджували, що як1сна освиа - це високий розвиток особистосп i надання випускникам знань i необхiдних вмшь, як1 допомагають конкурувати з !ншими людьми на ринку пращ. Однак щ два прюритети вимагають запевнення якосл освпшх послуг [4, с.72].
А. Стонер та С. Ванкел вважають, що визначення якосп осв!ти залежить ввд характеру зв'язшв з певним навчальним закладом, ввд того, як в ньому виконують сво! функщ! викладачi, студенти, адмшстращя, а також ввд побажань оргашзащй, як1 працевлаштовують його випускнишв.
У трактyваннi поняття «як1сть освии» не можна забувати й про те, що вона е частиною певно! системи. Яшсть елеменлв ще! системи може бути висока, шш1 ж елементи можуть мати нижчий рiвень, тому це може призвести до погiршення якосп осв!ти загалом [15, с. 44]. У такому випадку дощльно впровадити поняття «киент» - той, хто ставить певш вимоги. Кл!енти - батьки бажають, щоб навчання в школ! було на належному р!вш, а ктенти - вчител! повинш
робити все, щоб оргашзащя, в якш вони працюють, мала як найкращi вiдгуки. Клieнтами е також працедавцi i мiсцева громадсьшсть: першi хотiли б мати добре навчених фахiвцiв, iншi -переконання, що !х податки добре ^естоваш.
На противагу виробничим органiзацiям в осв^нш системi поняття клiент може мати рiзне значения. До защкавлених сторiн у системi освiти належить не тiльки студент (рис. 1).
Суспшьство
Постачальники товарiв i послуг
Студенти
Ради та шституцп по контролю
Акцiонерними i урядовцi
Працедавцi
1нш1 ВНЗ
Локальна спшьнота
Господарськi та бiзнес оргашзаци
Батьки
1нспектори, експерти, аудитори
Сектор середшх загальноосв1тшх заклад1в
Працiвники школи
Рис. 1. Зацжавлет стороны освтньоХ системы
З вищенаведеного рис. 1 можна зробити висновок, що кожен iз згаданих об'ектш (iнтересарiуси освиньо! послуги у ВНЗ) по^зному позначають поняття якють освiти, а тому iншим способом виявляють сво! ознаки та властивосп, як1 дають можливiсть реалiзувати власну мету або мету освiтнього закладу. Учасники процесу навчання, тобто держава, академiчне середовище, ринок (студенти, роботодавщ, випускники) вимагають вiд ВНЗ високо! якостi освiти, i вища школа мае змогу виконувати поставленi перед нею завдання.
Як1сть освiтнiх послуг - це сукупнiсть властивостей та ознак тих послуг, як1 здатш задовольняти потреби та вимоги суб'екпв (зацiкавлених сторiн) [9, с. 6]. Оточення е одним з елеменпв, що безпосередньо формують функцп навчального закладу.
У польськш освiтнiй системi iснуе таке поняття, як iнтересарiус: група осiб, яка безпосередньо впливае на спрямування навчально! дiяльностi для досягнення поставлено! мети. Ця група подметься на дм категорi! - зовшшш i внутрiшнi [16, с. 116]. Одержання освiтньо! послуги за допомогою студента частково залежить ввд того, як функщонують мiж собою окремi елементи в системi. Наприклад, окремi особи, що входять до складу групи, займають кадровi посади, як виконують конкретнi функцi! в ланцюзi послуг, допомагають, окрiм сво!х функцiй виконувати iншi освiтнi послуги. Слабк елементи при проектуваннi будь-яко! частини системи можуть призводити до зниження якостi освiти [17, а 131].
У польських ВНЗ до защкавлених в освишх послугах належать: студенти, локальш спiльноти, батьки, пращвники освiтньо! установи, бiзнесовi та господарськ установи, сектор середнiх шк1л, шспектори, експерти, аудитори, iншi вищi школи, роботодавцi, ряд iнституцiй з контролю, суспшьство.
Яшсть освiти е можливою завдяки !! складовим, як1 при взаемодп мiж собою з устхом виконують поставлену перед ними мету [3, с. 70].
Такими складовими е:
• яюсть матерiального потенщалу;
• як1сть нематерiального потенцiалу;
• яюсть процеав, що реалiзуються в школах;.
• яюсть результату [18, с. 16].
У якосл осв1тшх послуг головним е те, що сатисфакщя ктента побудована комбшащею аспекпв, пов'язаних з техшчною як1стю, тобто покупець отримуе виконання освггшх послуг, а також з функцюнальною яюстю, пов'язаною тим, як саме здшснюеться виконання послуг [19].
У модель якосп послуг С. Грунросса ввдображена в як1сть i утверджуеться як нормативна яюсть [8, с. 22-25], тобто дотримання норм i вимог, на що вказують польсью науковщ Р. Колман, Б Питко та К. Седлшовський (рис. 2).
Рис. 2. Модель якостi послуг С. Грунросса
А. Вишневська у своему до^дженш до якосп матерiального потенщалу - технiчну якiсть зараховуе техшчний стан навчальних примiщень, !х саштарний та рекреацiйний стан, !х юльюсть та розмiр, обширнiсть, доступнiсть та актуальшсть бiблiотечних фондiв, а також шших матерiалiв(дiаграми, таблицi), як1 тдтримують к1льк1сть, технiчнiсть, сучасний стан аудю та вiдео устаткування, допомiжнi матерiали у сферi навчання та виховання. Функцiональна як1сть в цiй сферi охоплюе: стараннiсть, сучаснiсть, охайнiсть, естетику.
Технiчну як1сть детермiнуе як1сть нематерiального потенцiалу: достатня кiлькiсть вчителiв з ввдповвдними квалiфiкацiями та досвiдом для кращого здiйснення всiх аспекпв освиньо! програми, i'xKi науковi ступенi та публшаци, патенти, стаж роботи працевлаштованих, вiдзнаки та нагороди. Функцiональна яюсть мае таю ознаки: гнучкiсть, комушкатившсть, особиста гiгiена, особиста культура, управлшсью вмiння, ретельнiсть, достовiрнiсть, зовнiшнiй вигляд.
Техшчна як1сть окреслюе як1сть реалiзованиx процеив, а саме: процес навчання, що здшснюеться техшчними кадрами, адмiнiстративними та службовими працiвниками, види i юльюсть напрямiв пiдготовки, лекцiй, програм (характер предмепв, завантаженiсть розкладу, структура програм, гнучюсть вибору профiлю), виконання навчальних плашв, принципи оцiнювання кадрiв i студентiв (к1льк1сний i якiсний склад, ясшсть принципiв, рiзнокритерiальнiсть), спiвпраця з оргашзащями, впорядкування побутових (гуртожитки, 1дальш) проблем, види i к1льк1сть зустрiчей з потенцiйними роботодавцями, види навчання, науковi кола, закордоннi обмiни. Функцюнальну як1сть у цiй сферi забезпечуе доброзичливiсть, вiдвертiсть, ангажування, обов'язковiсть i пiдготовку персоналу, атмосферу на заняттях, вмiння передання знань, об'ективiзм, справедливють.
Як1сть результату е четвертою, останньою складовою освiтнix послуг. Вiдповiдно до техшчно! якостi, вона охоплюе чинники: результати в наущ студентiв, результати проведеного анкетування, позицil у вузiвськиx рейтингах, оцiнку акредитацiйноl ситуацil, юльюсть наукових публшацш, науковi конференцil, отримаш нагороди, сертифiкати, вiдзнаки, к1льк1сть випускниюв, працевлаштованих в органiзацiяx. Як1сть результату вiдрiзняеться стосовно функцiональноl якостi освиньо! послуги певними чинниками: виконання доручень студентами i випускниками вищо! школи, сатисфакцiя оточення, зацiкавлення освiтнiми послугами,
утворення центру зв'язшв (наприклад за принципом сшвпращ) з випускниками, роботодавцями, ввдставними працiвниками.
Вищезгаданi складовi можуть слугувати виробленню внутрiшнього зразка якосл пращ вищо1' школи. В цьому випадку важливим е зменшення промiжку мiж як1стю, яку очiкуе клiент, i як1стю сприйняття, що пройшла вiдбiр дiйсно зацiкавлених, на користь збереження i зростання задоволення освiтнiми послугами [18, с. 17].
Говорячи про яшсть освiтнiх послуг, Й. Бердовський вказуе, крiм того, на наступш вимоги i критерiï.
1) Яшсть розроблено1' органiзацiйноï структури вищо1' школи, а також сфер обов'язшв, уповноважень i вщповвдальносп адмiнiстративних, технiчних та шших працiвникiв.
2) Як1сть сощальних умов педагогiчних кадрiв.
3) Яшсть адмшстративного обслуговування, що функцiонують у додаткових шдроздшах ВНЗ.
4) Яшсть пращ окремих деканатiв з дотриманням обов'язкових процедур.
5) Як1сть пращ установ i кафедр, що входять в оргашзацшну структуру вищо1' школи та забезпечують внутрiшню злагоджену дiяльнiсть.
6) Як1сть певно1' документацiï та матерiалiв для здобуття певного статусу ВНЗ, а також забезпечення ввдповвдного трансферу зовнiшньоï взаемодiï.
7) Яшсть розроблених навчальних програм i 1'х поточна верифiкацiя.
8) Як1сть розроблених тдручних необхiдних матерiалiв для реалiзацiï навчальних програм.
9) Як1сть викладацького складу з вiдповiдних дисциплiн.
10) Яшсть навчання i впровадження сучасних способiв передання знань пiд час лекцш.
11) Як1сть проведених семшарських занять освiтнiх рiвнiв «лщенщат» i «мапстр».
12) Як1сть виконання дослщницьких робiт рiзних освiтнiх рiвнiв.
13) Яшсть i дiевiсть зворотно1' шформацп.
14) Якiсть внутрiшньоï i зовшшньо1' взаемодiï у вищiй школi.
15) Яшсть життя викладачiв i студенпв.
16) Якiсть методiв, як1 сприяють покращенню всiх процесiв, що дозволяе правильно функщонувати навчальному закладу, як осередку, котрий мае найбiльшу користь для суспшьства.
17) Якiсть шших чиннишв, що мають iндивiдуальний вплив на студента, який згодом одержуе диплом лiценцiата, iнженера, магiстра чи також доктора [1, с. 279-280]. Висока яшсть освпи сьогодш набирае все бiльшого значення i трактуеться як один з
основних i виршальних елеменпв, позицiï певного типу навального закладу чи його випускнишв на ринку пращ. Це набирае великого значення приналежност Польщi до £С, вказуючи на необхiднiсть ввдповвдносп системи освiти потребам ринку пращ. У такому випадку найбшьшо1' уваги заслуговують навчальнi заклади, основною функщею яких е забезпечення вiдповiдноï якосп освiтнiх послуг.
Отже, можемо зробити висновок, що освга може бути яшсною лише тодi, коли вс ïï компоненти будуть вiдповiдати встановленим критерiям та вимогам сучасного суспшьства.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Berdowski J. B. Akredytacja wyzszych uczelni jako jeden z czynnikow maj^c wplyw na doskonolenie jakosci nauczenia / J. B. Berdowski / Kapital intelectualny jako szansa na poprawç jakosci zarz^dzania w watunkach globalizacji. - Lublin, 2005. - T. 2. - S. 279-280.
2. Buchner-Jeziorska A., Boczkowski A. Procedury i negocjacje / A. Buchner-Jeziorska, A. Boczkowski / Jakosc ksztalcenia w szkole wyzszej. - Lodz, 1996. - S. 40-44.
3. Clewes D. A Student-centered Conceptual Model of Service Quality in Higher Education / D. Clewes / - W., 2003. - Nr 9. - S. 69-84
4. Dzierzgowska I., Wlazlo S. Mierzenie jakosci pracy szkoly / I. Dzierzgowska, S. Wlazlo. - W., 1996. -96 s.
5. Edukacja jest w niej ukryty skarb / red. nauk. J. Delors, W. Rabczyk / Raport dla UNESCO MiçKomisji ds. Edukacji dla XXI wieku. - W., 1998. - S. 32.
6. Jablecka J. Szkolnictwo wyzsze w XXI wieku: od wizji do dzialania / J.Jablecka // Swiatowa declaracja UNESCO. Tlumaczenie. - W. :"Nauka i szkolnictwo". - S. 5-18.
7. Kolman R., Pytko B., Siedlikowski K. Wplyw jakosci uslug na wartosc firmy [Text]. / R.Kolman, B.Pytko, K. Siedlikowski / Problemy Jakosci. - W., 2004. - nr. 2. - S. 22-25.
8. Kolman R., Tkaczyk T. Jakosc uslug / R. Kolman, T. Tkaczyk. - Bydgoszcz, 1996. - 75 s.
9. Lisiecka K. O potrzebie zapewniania i oceny jakosci uslug edukacyjnych / K. Lisiecka.- W. : „Problemy Jakosci ", 2000. - Nr 2. - S. 6-7.
10. Lisiecka K. Zapewnienia i oceny jakosci kzstalcenia w szkole wyzszej / K. Lisiecka. - Katowice, 2001.
- 98 s.
11. Lunarski J., Zaj^c-Pletia Klient, wyrob, proces w systemie edukacyjnym wedlug wymagan ISO 9001:2000 / J. Lunarski / Zarz^dzania jakosci^. dydaktyki w jednostce uczelni wyzszej. - Zamosc, 2001.
- S. 23-24
12. Maci^g J. Wzorec jakosci uslugi edukacyjnej / J. Maci^g . - W.: Probleby jakosci, 2005. - Nr 2. - 54 s.
13. Miçdzynarodowy Raport OECD Schools and Quolity. - Paryz 1989. -17 s.
14. Pabian A. Marketing szkoly wyzszej / A.Pabian. - W., 2005. - 134 s.
15. Stoner J. A. F., Wankel C. Kierowanie / J. A. F Stoner, C. Wankel. - W., 1997. - 156 s.
16. Sureshchander G. S., Rajendran C., Kamalanabhan T. J. Customer perceptions of service quality: A critique. / G. S. Sureshchander, C. Rajendran, T. J. Kamalanabhan - W., 2001. - Nr 1. - Vol. 12. - 220 s.
17. Surmacz T. Pomiar jakosci swiadczonych uslug jako bodziec do zmian I usprawnien w przedsiçbiorstwie / Red. nauk. E. Skrzypek / Uwarunkowania sukcesu przedsiçbiorstwa w gospodarce opartej na wiedzy/ T. Surmacz / - Lublin, 2004. - T. 2.- 260 s.
18. Wisniewska M. Total Quality Education. Proba definicji i model wdrazania / M. Wisniewska / Problemy Jakosci. - W., 2007. - Nr 9. - S. 16-17.
19. Grönroos C. A service quality model and its market implications [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://scialert.net/fulltext/?doi=tasr.2011.57.64
