Європейський та Український досвід підготовки кадрів для медсестринства Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

УДК: 61(007):614.253.5(477)

С. В. ГОРД1ЙЧУК, Н. П. ЛЕОНЧЕНКО

бВРОПЕЙСЬКИЙ ТА УКРАШСЬКИЙ ДОСВ1Д П1ДГОТОВКИ КАДР1В

ДЛЯ МЕДСЕСТРИНСТВА

У cmammi йдеться про Heo6xidHicmb та напрямки удосконалення якостi медично! oceimu в Укра!т згiдно з европейськими стандартами, особливостi реформування сестринськог освти в нашш кра!т. Розглянуто компоненти яюсног тдготовки сестринського персоналу.

Ключовi слова: медична освта, сестринська справа, яюсть тдготовки.

С. В. ГОРДИЙЧУК, Н. П. ЛЕОНЧЕНКО

ЕВРОПЕЙСКИЙ И УКРАИНСКИЙ ОПЫТ ПОДГОТОВКИ КАДРОВ ДЛЯ

МЕДСЕСТРИНСТВА

В статье проанализировано необходимость и направление усовершенствования качества медицинского образования в Украине в соответственно европейским стандартам, особенности реформирования сестринского образования сегодня в нашей стане. Рассмотрено компоненты качества подготовки сестринского персонала.

Ключевые слова: медицинское образование, медсестринство, качество подготовки.

S. V. GORDIYCHUK, N. P. LEONCHENKO

EUROPEAN AND UKRAINIAN EXPERIENCE OF TRAINING STAFF FOR

NURSING

This article deals with the necessity and ways of improvement of medical education quality in Europe, peculiarities of nursing reforming education in Ukraine. It also covers the basic components of professional training of the nursing staff.

Keywords: medical education, nursing, quality training.

Проблема якост медично! осв^и активно вирiшуeться европейською спшьнотою упродовж останшх десятилт. Необхвдшсть та хвд реформування системи медично! освии Укра!ни, И удосконалення i тдвищення ршня якосп е одшею з найважливших сощокультурних проблем на шляху до евроштеграцп. Укра!на стала учасником Болонського процесу. 1нтегращя в свиовий та европейський осв^нш проспр, безперечно, е велшням часу. Рух до европейського освинього простору передбачае блок змш, ям стосуються i назв предмелв, i методик викладання, i оцiнки знань самих студенпв. Однак тшьки таким шляхом можливо досягнути мобiльностi студента i викладача в сучасному освиньому просторi [1, с. 9].

Метою статп е наукове обгрунтування необхвдносп та напрямк1в удосконалення якостi медично! освии в Укра!нi до европейських стандарлв, а також особливостi реформування сестринсько! освiти в кра!нi сьогодш.

Досягнення поставлено! мети передбачае виршення завдання провести порiвняльний аналiз систем тдготовки сестринських кадрiв (медичних сестер, акушерок i фельдшерiв) Укра!ни з шшими кра!нами европи.

У 60-х роках минулого столiття було визнано, що квалiфiкована медична допомога недоступна для 75% населения св^, передуем для малозабезпечених [4, с. 45]. Виршення проблем охорони здоров'я мiжнародна медична спiльнота пов'язуе з розвитком первинно! медико-санiтарно! допомоги, яка визнае, що:

- для забезпечення позитивних змiн у станi здоров'я населення немае необхiдностi використовувати висококвалiфiкованих медичних спещалюлв;

- проблему боротьби з бшьшютю захворювань можна вирiшити силами добре тдготовленого сестринського персоналу. Так, результати проведених у США до^джень

доводять, що 25-75% функцюнальних обов'язк1в лiкарiв, залежно вiд конкретно! задач^ спроможнi виконувати медичнi сестри [3, с. 123];

- потрiбно пiклуватися не тiльки i не стшьки про хвору людину, скшьки про всi аспекти здоров'я кожного пащента: фiзичнi, психологiчнi, соцiальнi i духовнi;

- основним шляхом полшшення здоров'я населения е формування здорового способу життя та сприяння здоров'ю людей;

- ризик захворювань можна визначити заздалепдь до проявiв хвороби для ефективно! !х профiлактики;

- пащенти повиннi взяти на себе ввдповщальшсть за свое здоров'я та споаб життя, можуть самостшно здшснювати профiлактику багатьох хвороб; навчити !х цьому повинен сестринський персонал [4, с. 27].

Забезпечення постiйного спостереження за пацiентами протягом усього життя, висококвалiфiкованого загального, диференцiйованого чи штенсивного догляду за хворими в умовах стацюнарно! допомоги населенню, розвиток нових форм амбулаторно! допомоги, забезпечення динамiчного патронажного спостереження за пацiентами вдома, проведення реабiлiтацiйного та вiдиовного л^вання в спецiалiзованих вiддiлениях чи вщдшеннях сестринського догляду - найважливiшi функци медичних сестер, !х як1сне виконання можливе лише за умови достатньо! та адекватно! пiдготовки сестринського персоналу уих рiвнiв з використанням сучасних освггшх технологiй [2, с. 86].

Реальш соцiальнi потреби у отриманш яшсно! медично! допомоги та доступ до охорони здоров'я вимагають змш у медичнiй освiтi.

У кра!нах европи пошук загально! основи базово! пiдготовки медичних сестер почався в середиш XX ст. У квита 1968 р. Данiя, Францiя, Шмеччина, Грецiя та Велика Британiя тдписали европейську угоду про медсестринську освпу, яка встановила функцiональнi вимоги до медичних сестер загального профiлю, умови вступу до сестринських шк1л, тривалють та змiст теоретичного та практичного навчання (не менше 4600 годин або 3 роки навчання). Генеральна конференщя Мiжиародно! органiзацi!' працi на 63-й сеси прийняла Конвенцiю 149 та Рекомендацп 157 «Про зайнятють, умови працi та життя сестринського персоналу», яка була ратифшована СРСР у 1979 р. У Конвенци ставилося завдання кожнiй кра!нi-члену МОП виконувати необхвдш заходи для оргашзацп професiйно! пiдготовки та освiти сестринських кадрiв, яка б забезпечила здшснення !х функцiй, необхiдних для задоволення умов працi та життя, розвитку кар'ери. Рекомендацi! сприяли створенню рацюнально! структури сестринського персоналу, його класифшацп на категорi! залежно вiд рiвня професiйно! освiти та складностi виконуваних обов'язк1в. У багатьох кра!нах здшснюеться багатоступенева пiдготовка медичних сестер, у тому чи^ медичних сестер з вищою освiтою (академiчним ступенем бакалавра, мапстра, доктора наук) для виконання та оргашзацп складного догляду, управлшня сестринськими службами та охороною здоров'я, здшснення науково-педагопчно! дiяльностi в галузi сестринсько! справи та охорони здоров'я.

У 1988 р. в Единбурзi (Шотландiя) Свiтовою федерацiею медично! освии була проведена Всесвiтия конференцiя з медично! освии, результатом яко! стала Единбурзька декларащя [5, с. 17]. У цш декларацi! вперше за всю юторш медицини та медично! школи було зазначено, що традицшна клiнiко-центрична модель медично! освiти не враховуе належно культурно-цивiлiзацiйнi та сощально-еколопчш аспекти i потреби людства у XXI ст. Фундаментальним недолшом клiнiко-центричних моделей медично! загально! та тслядипломно! освiти е фактична ввдмова вiд ознайомлення студентiв з реальними потребами та штересами населення, насамперед, його неплатоспроможно! частини, яка складае переважну бiльшiсть населення кра!н св^. Единбурзькою декларацiею визначено кроки реформування медично! освiти:

• мета професшного навчання - досягнення професiйно! компетентности

• вiдбiр абiтурiентiв як за штелектуальними, так i за шшими професiйними властивостями;

• релевантне середовище для навчання;

• акценти на попередження захворювань та сприяння пiдтримцi здоров'я;

• активна медична освiта протягом усього життя;

• тдготовка викладачiв медичних By3iB не тшьки як фахiвцiв, ai як педагогiв та освиян;

• iнтегрaцiя науки та клшчно1 практики;

• зв'язок медично! осв^и з потребами практично! охорони здоров'я;

• кооперащя мiж прaцiвникaми системи охорони здоров'я - мультипрофесшна освиа;

• постiйне професiйне пiслядипломне навчання протягом життя [6, с. 481].

Ниш медична освиа, як i рашше, активно критикуеться за те, що недостатньо ввдповвдае соцiaльним потребам, недостатньо активно залучаеться до евроштеграцшних процесiв. ВООЗ визнано, що побудова бшьшосп сучасних навчальних плaнiв не базуеться на реальних юнуючих проблемах системи охорони здоров'я та пащенпв. Студенти навчаються переважно в лшарняних умовах, якi демонструють надто деформований (порiвняно iз реaльнiстю) комплекс складних проблем, що не репрезентують майбутню амбулаторну практику або рiвень первинно! охорони здоров'я.

З метою тдвищення якосп та ефективностi вищо! медично! освии европейський Союз прийняв у 1993 р. рекомендацп щодо додипломно! медично! освiти. Цi рекомендaцiï тдтримаш директивою 93/16, прийнятою Радою еС:

• первинною метою програми додипломного навчання е забезпечення формування вiдповiдних знань, навичок, ставлень та етичних цiнностей;

• навчальний план мае складатися з двох ключових частин - базових та клшчних наук, як можуть бути штегроваш мiж собою;

• бaзовi науки мають бути медично-орiентовaними, бiльш практичними та пристосованими до потреб клiнiчноï пiдготовки;

• нaвчaльнi плани та програми не повиннi бути перевантаженими;

• мае бути здшснено перехвд вiд пасивного викладання до активного навчання. ;

• базова i вaрiaтивнa частини навчального плану мають регулярно переглядатись;

• мае стимулюватися участь студенпв у ощнюванш навчального плану та програм пiдготовки;

• рекомендованим е ктшчне викладання позагосттальними та палатними умовами;

• медична освиа мае фокусуватися на студентах, а не на дисциплшах;

• мае придшятись увага навчанню методам пошуку, формулювання та розв'язання конкретних фундаментальних i особливо клiнiчних проблем, базуючись на мультидисциплшарному пiдходi;

• необхвдним е створення европейського медичного випускного iспитy та системи управлшня як1стю освiти.

Вища медична освиа е вищою професiйною освiтою, тому ïï фyнкцiонyвaння та тенденцiï розвитку не можна розглядати у вiдривi вiд европейського та свiтового контексту розвитку вищо!' освiти.

Сьогоднi европа прагне до створення тaкоï системи освии, яка б вiдповiдaлa потребам не окремих европейських крaïн, а усього европейського регюну, створювала б нaйкрaщi можливостi для самовираження студенпв i сyспiльствa. евроiнтегрaцiйний процес передбачае об'еднання нaцiонaльних систем освiти i науки в европейський проспр з единими вимогами, критерiями i стандартами [1, с. 120].

Шввшовий процес европейськоï спiвдрyжностi та европейськоï вищоï школи у напряму iнтегрaцiï та створення единого конкурентоспроможного середовища сформувався з прийняттям Болонськоï декларацп. Хотшося б зауважити, що Болонський процес регулюе вищу, тобто aкaдемiчнy осв^ (починаючи з бакалаврату), а не професшну пiдготовкy. 1нша справа, що сучасний рiвень розвитку сyспiльствa вимагае ввд бiльшостi фaхiвцiв, у тому чи^ i медичних, високого наукового рiвня тдготовки (aкaдемiчноï освiти).

У процес зближення правових норм в крашах еС була прийнята так звана система ECTS (Europen Credit Transfer System ) з метою об'еднання осв^шх програм всередиш еС. Система ЕСТS допомагае навчальним закладам полшшити спiвпрaцю мiж собою та сприяе створенню найкращих умов для навчання, гарантуе студентам визначення навчання закордоном i дозволяе внyтрiшньовyзiвськy, внyтрiшньодержaвнy та мiжнaроднy мобiльнiсть стyдентiв.

Основними позитивними факторами кредитно! системи е:

• широкий даапазон вибору для формування iндивiдуального навчального плану, гармоншшсть у виборi темпу та форми навчання;

• можлива мобiльнiсть студенпв мiж факультетами, вузами, регiонами чи закордоном;

• можливють пiдготувати собi «моза!ку» навчання на рiзних факультетах;

• бшьша гнучк1сть, яка дозволяе полегшити навчання мiж рiзними обраними спещальностями;

• зближення з освггтми закладами, котрi прийняли систему ЕСТ 8;

• центральна комп'ютерна тдготовка розкладу всерединi навчального закладу;

• кращi умови для розвитку широкого використання електронних технологiй, мультимедiйних програм та дистанцшного навчання.

Недолiки кредитно! системи, що визнанi науково-педагогiчними фахiвцями кра!на еС:

• велик! витрати на адттстращю (опрацювання документацi!, складання розкладiв, iнформацiйна мережа на робочих мюцях тощо);

• необхiднiсть iснувания бiблiотек i читальних залiв у кожному вуз! та клшщц

• забезпечення доступу до велико! кшькосп навчально! лiтератури;

• у викладача е можливють працювати лише з невеликою кшьшстю студентiв, щоб можна було придшити !м бiльше уваги;

• не зважаючи на стабшьний робочий план, викладач повинен використовувати якомога бшьше часу на студенпв;

• студент може постаратися i вибрати найлегший шлях для отримання кредита;

• у студентiв iснуе можливють продовжити перебування на факультетi.

Метою модершзаци вищо! медично! освии в Укра!ш е приведения !! до потреб системи охорони здоров'я, суспшьства i пацiентiв, пiдвищения якосп тдготовки медичних кадрiв, а також !! гармонiзацiя ввдповвдно до вимог европейсько! освии (ефективнiсть, ступневiсть, безперервнiсть, навчання впродовж усього життя, конкурентно-спроможиiсть).

Принципова р!зниця систем тдготовки сестринських кадр!в (медичних сестер, акушерок i фельдшерiв) Укра!ни з шшими кра!нами полягае в наступному.

1. У кра!нах евроатлантичного регiону ввдсутнш освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень вищо! сестринсько! освии, еквiвалентний вичизняному ршню «молодший спещалют». Одночасно здшснюеться ступенева професiйна пiдготовка медичних сестер (наприклад, пом!чник1в медичних сестер, лщензованих, зареестрованих медичних сестер), як1 не мають вищо! освии.

2. У кра!нах европи, кр!м Укра!ни та кра!н СНД, а також в шших економiчно розвинених кра!нах свггу, не iснуе квалiфiкацi! «фельдшер» ¡з спецiальностi «медико-профшактична справа» та «л!кувальна справа»; спецiальностi <шкувальна справа» ввдповвдае квалiфiкацiя «лшар». Загалом в Укра!ш е надлишкова i недостатньо збалансована з потребами суспiльства та ринку пращ шльшсть спецiальностей, за якими готують фахiвцiв з вищою освггою. У кращих же свиових системах вищо! освии !х удшч! менше i вони бшьш унiверсальнi.

3. У бшьшосп кра!н свггу тдготовка акушерок не здшснюеться на додипломному р!вш, а е спецiалiзацiею медично! сестри на тслядипломному р!вш або напрямом клшчно! тдготовки медсестри на р!вш бакалаврату.

4. Три-чотирир!чний термш тдготовки медичних сестер е мшмальним в бшьшосп европейських кра!н, тод! як в Укра!ш трир!чний термш впроваджено лише з 2006 р.

5. У бшьшосп кра!н европи, в США та Канад! викладачами медсестринських шк1л, коледжiв ! сестринських факультепв медичних ушверситепв е медичш сестри з академ!чним ступенем медсестринсько! освии (мапстри та доктори наук, а в сестринських школах - ! бакалаври). В Укра!ш лише в Житомирському шституп медсестринства з 2008 р. проводиться наб!р студенпв на навчання за двор!чною програмою тдготовки на здобуття звания мапстра наук з медсестринства.

6. В економ!чно розвинених кра!нах свггу тдготовка медичних сестер здшснюеться винятково на баз! повно! середньо! освии (переважно 12-р!чна освиа); в Укра!ш аб!тур!ент може мати базову середню осв!ту (9 клаив загальноосвиньо! школи).

7. Змют сестринськоï освiти, як i рашше, формуеться переважно емпiричним шляхом на основi стереотипного медичного (лшарського) уявлення про сестринську дiяльнiсть.

Яшсть пiдготовки сестринських кaдрiв залежить ввд багатьох компонентiв: мaркетинговоï дiяльностi закладу осв^и, у тому числi сучасних форм профорiентaцiйноï роботи з молоддю, застосування сучасних методик вiдборy aбiтyрiентiв для навчання, мотивацп стyдентiв у шзнавальнш дiяльностi, соцiaльного статусу сестринськоï професп у сyспiльствi, рiвня сощального захисту стyдентiв, сyчaсностi i актуальносп запропонованих навчальних плaнiв та програм тдготовки, наявносп чiтких, конкретних i зрозумших стaндaртiв освiти, дiaгностики рiвня знань, yмiнь i навичок студенпв, а також рiвня компетентностi випускнишв, застосування активних i розвивальних методiв та iнновaцiйних технологiй навчання, наявносп i рiвня пiдрyчникiв, оргашзацп роботи бiблiотек, якостi науково-методичного забезпечення навчального процесу, мaтерiaльно-технiчного забезпечення ayдиторiй, кабшеттв доклiнiчноï практики та лaборaторiй, рiвня iнформaтизaцiï навчального процесу, демократизаций гумашзацп, iндивiдyaлiзaцiï та диференцiaцiï навчального процесу, забезпеченосп клiнiчними базами практичного навчання, наявносп та стану власних клшш, зaбезпеченостi та рiвня квaлiфiкaцiï науково-педагопчних кадр1в, рiвня нayковоï роботи педагопчних кaдрiв, мотивацп виклaдaчiв, наявносп ефективноï системи контролю оргашзацп навчання, квaлiфiковaного та ефективного yпрaвлiння медичним ВНЗ, вiдповiдностi системи освiти вимогам светового освiтянського простору, монiторингy використання сестринського персоналу та шших [7, с. 16].

Про позитивш зрушення у реформуванш медсестринства свiдчaть нaслiдки роботи Всеукрашського конгресу «Розвиток медсестринськоï справи в Украш», який вiдбyвся у жовтш 2007 р. на бaзi Буковинського державного медичного ушверситету, тдписання наказу МОЗ Укрaïни вiд 2 листопада 2007 р. № 688 «Про внесення змш до наказу МОЗ Украши вiд 23.02.2000 № 33» i введення посади заступника головного лшаря з медсестринства, затвердження фyнкцiонaльнi обов'язки для зaймaноï посади. З метою удосконалення системи безперервного навчання середнього медичного персоналу, покращення надання медичноï допомоги населенню Украши створено i затверджено наказом МОЗ Украши ввд 7 травня 2007 р. № 229 «Положення про медичну сестру-координатора лiкyвaльно-профiлaктичного закладу».

Фундаментальним кроком у розвитку медсестринства в Украш е запровадження фaхiвцiв - мaгiстрiв зi спецiaльностi «Сестринська справа» (наказ МОН Украши ввд 26 листопада 2007 р. № 1033 «Про затвердження Змш до Перел^ нaпрямiв та спещальностей, за якими здiйснюеться пiдготовкa фaхiвцiв у вищих навчальних закладах за вiдповiдними осветньо-квaлiфiкaцiйними рiвнями»), адже центральною ф^рою в процесi тдготовки молодших медичних спещамсттв в Укрaïнi, як це е у США, Кaнaдi i бшьшосп крaïн европи, повинна бути медична сестра з високим рiвнем сестринськоï освiти, тобто мaгiстр. Крiм того, отримання ступеню мaгiстрa передбачае провадження нayковоï роботи, отримання наукових ступешв i вчених звань. Якщо розглядати сестринську справу як самостшну спецiaльнiсть, а медичну сестру - не як додаток до лшаря, а професюнала з чiтко окресленими функщями, то медсестрам належить розвивати наукову думку в сво!й гaлyзi знань, створювати науково-методичну базу своеï профес^, робити нayковi вiдкриття в доглядi за хворими, розбудовувати сестринську науку, створювати новггш технолог^ навчання медичних сестер, провадити пiдготовкy фaхiвцiв.

Вважаемо, що для пiдвищення якосп та наближення медичноï освiти до европейського рiвня необхiдно здiйснити певш заходи.

1. Створити систему тдготовки науково-педагопчних кaдрiв з медсестринства (в aспiрaнтyрi та докторaнтyрi).

2. Розробити i запровадити нaвчaльнi плани i програми пiдготовки медичних сестер (ктшчних напрям1в) на основi сестринських моделей допомоги населенню. Переорiентyвaти нaвчaльнi програми дисциплш iз вторинного (переважно стацюнарного) на первинний рiвень медико-соцiaльноï допомоги. Здшснювати монiторинг навчальних програм.

3. У кожному медичному вyзi розробити систему управлшня як1стю освiти. Здшснювати мошторинг професiйноï компетентностi педaгогiчних пращвнишв.

4. Забезпечити навчальний процес необхвдними кадровими, матерiально-технiчними й шформацшними ресурсами, активно впроваджувати cy4acHi шформацшш та iнновацiйнi освиш технологи.

Л1ТЕРАТУРА

1. Журавський B. C. Болонський процес: головш принципи входження в европейський простiр вищо! освiти / Журавський B. C., Згуровський М. З. - К.: Полггехшка, 2003. - 200 с.

2. Задворная О. Л. Непрерывное последипломное образование тледицинских сестер (состояние и перспективы: дисс. ... канд. мед. наук / О. Л. Задворная. - М., 1995. - 184 с.

3. Фигейрас Ж. Реформа больниц в новой Европе; пер. с англ. / Фигейрас Ж., Макки М., Моссиалос Э. - М.: Весь мир, 2002. - 320 с.

4. Salvage J. Развитие сестринского дела // Региональные публикации ВООЗ. Европейская серия. -1995. - № 48. - 162 с.

5. World Federation for Medical Education. World Conference on Medical Education Report. - Edinburhg, Scotland, 1988.

6. World Federation for Medical Education. The Edinburhg declaration. «Medical education». 1988. - P. 481-482.

7. Новосьолова Н. Ф. Проблема якосл медично! освгга у европейському освгшьому простер // Медсестринство. - 2007. - № 1. - С. 16-20.

УДК 378.22:74: [377] :376-056.26

Ю. В. ОСТРОУШКО

ВПЛИВ 6ВРОШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В НА ПОДГОТОВКУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИ ДО ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1

У СФЕР1 1НКЛЮЗИВНО1 ОСВ1ТИ

У cmammi розглянуто вплив евроттеграцтних проце^в на вироблення технологи тдготовки до професшно! дiяльностi вчителя. Обгрунтовано необхiднiсть розвитку та вдосконалення наявног системи тдготовки майбутнього вчителя технологи доучастi в тклюзивнш освiтi.

Ключовi слова: евроттегращя, iнклюзiя, ттегращя, навчання, особливi потреби, освта.

Ю. В. ОСТРОУШКО

ВЛИЯНИЕ ЕВРОИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ НА ПОДГОТОВКУ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИЙ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В СФЕРЕ ИНКЛЮЗИВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

В статье рассмотрено влияние евроинтеграционных процессов на подготовку учителя технологии. Обоснована необходимость развития и совершенствования существующей системы подготовки будущего учителя технологии к участию в инклюзивном образования.

Ключевые слова: евроинтеграция, инклюзия, интеграция, обучение, особенные нужды, образование.

IU. V. OSTROUSHKO

THE INFLUENCE OF THE EUROPEAN INTEGRATIONAL PROCESSES OF EDUCATION ON THE PREPARATION OF THE FUTURE TECHNOLOGY TEACHER FOR THE PROFESSIONAL ACTIVITIES IN THE SPHERE OF INCLUSIVE EDUCATION

The article examines the impact of European integration processes on the producing techniques for preparation of technology teachers. The necessity to develop and improve the existing system of future teachers' training of technology to participate in inclusive education.

Keywords: European integration, inclusion, fusion, teaching, special needs, education.