CC BY
50
4. Забезпечити навчальний процес необхвдними кадровими, матерiально-технiчними й шформацшними ресурсами, активно впроваджувати cy4acHi шформацшш та iнновацiйнi освиш технологи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Журавський B. C. Болонський процес: головш принципи входження в европейський простiр вищо! освiти / Журавський B. C., Згуровський М. З. - К.: Полггехшка, 2003. - 200 с.
2. Задворная О. Л. Непрерывное последипломное образование тледицинских сестер (состояние и перспективы: дисс. ... канд. мед. наук / О. Л. Задворная. - М., 1995. - 184 с.
3. Фигейрас Ж. Реформа больниц в новой Европе; пер. с англ. / Фигейрас Ж., Макки М., Моссиалос Э. - М.: Весь мир, 2002. - 320 с.
4. Salvage J. Развитие сестринского дела // Региональные публикации ВООЗ. Европейская серия. -1995. - № 48. - 162 с.
5. World Federation for Medical Education. World Conference on Medical Education Report. - Edinburhg, Scotland, 1988.
6. World Federation for Medical Education. The Edinburhg declaration. «Medical education». 1988. - P. 481-482.
7. Новосьолова Н. Ф. Проблема якосл медично! освгга у европейському освгшьому простер // Медсестринство. - 2007. - № 1. - С. 16-20.
УДК 378.22:74: [377] :376-056.26
Ю. В. ОСТРОУШКО
ВПЛИВ 6ВРОШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В НА ПОДГОТОВКУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИ ДО ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У СФЕР1 1НКЛЮЗИВНО1 ОСВ1ТИ
У cmammi розглянуто вплив евроттеграцтних проце^в на вироблення технологи тдготовки до професшно! дiяльностi вчителя. Обгрунтовано необхiднiсть розвитку та вдосконалення наявног системи тдготовки майбутнього вчителя технологи доучастi в тклюзивнш освiтi.
Ключовi слова: евроттегращя, iнклюзiя, ттегращя, навчання, особливi потреби, освта.
Ю. В. ОСТРОУШКО
ВЛИЯНИЕ ЕВРОИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ НА ПОДГОТОВКУ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИЙ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В СФЕРЕ ИНКЛЮЗИВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
В статье рассмотрено влияние евроинтеграционных процессов на подготовку учителя технологии. Обоснована необходимость развития и совершенствования существующей системы подготовки будущего учителя технологии к участию в инклюзивном образования.
Ключевые слова: евроинтеграция, инклюзия, интеграция, обучение, особенные нужды, образование.
IU. V. OSTROUSHKO
THE INFLUENCE OF THE EUROPEAN INTEGRATIONAL PROCESSES OF EDUCATION ON THE PREPARATION OF THE FUTURE TECHNOLOGY TEACHER FOR THE PROFESSIONAL ACTIVITIES IN THE SPHERE OF INCLUSIVE EDUCATION
The article examines the impact of European integration processes on the producing techniques for preparation of technology teachers. The necessity to develop and improve the existing system of future teachers' training of technology to participate in inclusive education.
Keywords: European integration, inclusion, fusion, teaching, special needs, education.
Украша на сучасному етат характеризуеться глобальним реформуванням усiх сфер сощального життя. Не винятком стае й освиня галузь. Економiчне й полиичне реформування зумовлюе визначення нових стратепчних цiлей, зокрема забезпечення однакових можливостей для одержання освiти i подальшо! активно! участi всiх громадян у житп суспiльства.
евроiнтеграцiйнi процеси стали каталiзатором появи нового типу освинього середовища, яке характеризуеться компетентшстною гнучк1стю спецiалiстiв европейського простору.
У процес европейсько! штеграцп та демократизаци нашого суспiльства неабиякого поширення набули вде! гумашзацп освiти i прюритепв розвитку особистостi. Однiею з умов формування ще! системи е: забезпечення можливосп вибору освиньо! установи та навчально! програми вiдповiдно до iндивiдуальних особливостей дитини; здiйснення стимулювання досягнень дтай у рiзних сферах дiяльностi; забезпечення соцiально-педагогiчного захисту дiтей; розвиток штегрованих на iнновацiйних пiдходiв та методiв розвитку дитини.
Питанням розробки педагогiчних основ включення школярiв з особливостями психофiзичного розвитку в педагопчний процес загальноосвiтнiх навчальних закладiв займаеться низка фахiвцiв, зокрема Д. I. Бойков, А. А. Колупаева, Г. А. Толмачева, Н. З. Софш. Концептуальш аспекти шклюзивно! освiти, загальш принципи здiйснення адаптацiй та модифшацш навчально-виховного процесу розглядають у сво!х працях е. С. Дорохова, В. I. Лопатша, Ю. М. Найда, О. М. Таранченко. Проблему управлшня iнклюзивною школою на засадах менеджменту освишх iнновацiй дослiджують Л. I. Даниленко, С. В. Корнщова, Н. М. Назарова. Налагодження партнерських стосунюв з родинами - С. М. ефiмова та iн. Бiльшiсть сучасних науково-методичних дослiджень iз питань шклюзивно! освiти стосуються удосконалення методiв, прийомiв, засобiв спещально! освiти, а питання пiдготовки майбутнiх фахiвцiв-учителiв залишаеться ввдкритим.
З iншого боку, актуальною проблемою також е професшно-трудова пiдготовка дией з особливими освiтнiми потребами. На сьогодшшнш день так! дослiдження в контекст педагопчно! практики проводять: О. А. Альоншна, Г. В. Васенков та ш. Розвиток просторово! орiентацi! у дiтей з дитячим церебральним паралiчем у процесi трудового навчання дослiджуе Т. Л. Логачова. Творчу майстерню учителя технологiй для дией, як1 мають вади зору, очолюе Л. В. Боброва. Ввдповвдно роль проектно! д1яльносп в соцiалiзацi! датей з порушеннями опорно-рухового апарату розкривае у сво!х працях Г. П. Василевська. Це все, безумовно, тшьки початок коттко!, грунтовно! працi в практищ роботи загальноосвiтнiх навчальних закладiв.
З 90-х рок1в у зв'язку з кардинальною перебудовою державного устрою, що зумовлено прийняттям нацiональних законодавчих акпв, як1 були ухваленi з урахуванням основних положень Декларацiй ООН, в Укра!ш розпочалися iнтеграцiйнi процеси в освинш системi.
У сучасному свт, в умовах становлення шформацшного, постiндустрiального суспiльства, складний комплекс взаемоди освии, суспiльства, держави та особистосп ставить перед освтою нов! завдання:
- створити безпечнi умови для устшно! соцiалiзацi! та самореалiзацi! особистосп у глобалiзованому свт;
- не стшьки навчити, ск1льки навчити вчитися, привити навички самонавчання;
- забезпечити достов!рну загальнiсть освии [ науки, тдняти мiнiмальний рiвень освии суспшьства [1, с.320].
Альтернативним рiшенням цього завдання стало впровадження в осв!ту Укра!ни «Болонського процесу», початок якого було закладено 19 червня 1999 року: в м. Болонья (Iталiя), де 29 мшстр!в освии тдписали стльний документ, який названо «Болонська декларащя». Зпдно з цим актом краши-учаснищ узгодили спшьш вимоги, критери та стандарти нацiональних систем вищо! освии i домовилися про створення единого европейського освинього та наукового простору. У межах цього простору мають д!яти едиш вимоги до визнання диплом!в про осв!ту, працевлаштування та мобшьносп громадян, що ютотно тдвищить конкурентоспроможнiсть европейського ринку пращ й освишх послуг. Власне, цим документом було задекларовано прийняття загально! системи пор!вняльних освиньо-квалiфiкацiйних р!вшв, зокрема через затвердження додатка до диплому; запровадження в уих кра!нах двох циктв навчання за формулою 3 + 2, при цьому перший, бакалаврський цикл, мае тривати не менше трьох рок1в, а другий, магiстерський - не менше двох рок1в, i вони повинш
сприйматися на европейському ринку пращ якраз як освггш i квалiфiкацiйнi рiвнi; створення систем кредит1в вiдповiдно до европейсько1 системи трансферу ощнок, включно з постiйним навчанням; сприяння европейськ1й спiвпрацi щодо забезпечення якостi освiти, розробка порiвняльних критерпв i методiв оцiнки якостц усунення перешкод на шляху мобiльностi студенпв i викладачiв у межах певного простору [2, с.45].
Ключовим поняттям процесу оновлення змiсту професшно1 осв^и е професiйна компетентнiсть як найбшьш повний, особистiсно i соцiально штегрований результат освiти, необхiдний для забезпечення повнощнного функдiонування фахiвця в суспiльствi [3, с.8]. Професiйна компетентнiсть як едшсть спедiальних i мiжпредметних ключових компетентностей особистостi означае не тшьки ефективне використання знань i майстерносп, але й постшну генерадiю нових знань i вмiнь, як1 мають забезпечити конкурентоспроможшсть сучасного фахiвдя [1, с. 321].
Ввдповвдно, законодавство Украши про загальну середню освiту базуеться на Конституцп Украши i складаеться з Закону Украши «Про освггу», Закону Украши «Про загальну середню осв^», iнших нормативно-правових акт1в i мiжнародних договорiв Украши, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши.
Конститудiя Украши гарантуе право кожного громадянина на доступнiсть яшсно! освiти. Це повною мiрою повинно стосуватися й дией з особливими потребами, до яких належать дии з проблемами фiзичного та розумового розвитку, з психоневрологiчними захворюваннями, захворюваннями сердево-судинно! системи, з малими i формами туберкульозу, який гасне, а також дии-сироти та дiти, позбавлеш батьк1вського пiклування.
Питання освiти дией з особливими потребами регулюеться також законодавством про ^алвдв, зокрема, Законом Украши «Про основи сощально1 захищеносп iнвалiдiв в Укра1т», «Про реабштацш iнвалiдiв в Укрш'ш», нормативними документами у цш сферi та мiжнародними договорами з питань прав iнвалiдiв.
Для забезпечення права на яшсну освiту дих дiтей мiжнародна практика пропонуе !м вибiр доступних форм здобуття освгги: iндивiдуальну, дистандiйну, екстернатну, «школи консультадiйних класiв», «школи другого шансу», «вечiрнi школи», а також «включеш» («iнклюзивнi») форми навчання. Останш дають змогу дiтям iз особливими потребами навчатися спшьно зi сво!ми здоровими ровесниками, що ефективно впливае на рiвень гхньо! содiалiзадil.
Ус дi передумови сприяють впровадженню ново1 шклюзивно1 моделi освiти. Головний принцип шклюзивного пiдходу полягае в тому, що школи, училища, вищi навчальт заклади мають бути вiдкритими для вех дiтей, незалежно вiд 1хшх фiзичних, iнтелектуальних, содiальних, психiчних чи шших особливостей. До !х числа належать дии не тiльки з особливостями розвитку, а й обдароваш.
Отже, на приклад закордонного досв^ розглянемо деяк1 основнi приндипи шклюзивно1 освiти дiтей з обмеженими можливостями з урахуванням перспектив створення подiбноl системи освiти в укра1нському суспшьствг
Вiд 60-х рок1в ХХ ст. результати соцюлопчних дослiджень в США засвiдчують суттеву нерiвнiсть мiж школярами. Ввдповщальшсть за це явище спочатку було покладено на вчителiв, мотивуючи И тим, що вчителi бшьше уваги завжди придшяли кращим i бiльш здiбним учням. Пiзнiше британськими соцiологами були не тiльки шдтверджеш цi висновки, а й зроблеш доповнення: соцiальна iерархiя серед школярiв не обмежуеться рамками школи. Джерелом сощально1 нерiвностi, як було доведено, е сощальне походження учнiв, а особливо проблема нерiвностi торкнулася дией^нвалвдв, як1 виявилися «пасинками та пасербицями» юнуючо1 системи освiти. Цi до^дження спричинили серед учених, i насамперед педагопв, дискусiю про необхiднiсть так звано1 шклюзивно1 освiти, метою яко! мае стати iнтеграцiя учнiв iз рiзних груп i соцiальних прошаршв, у тому числi iнвалiдiв [4].
1нклюзивна освiта дае можливiсть уим, хто бажае навчатися повною мiрою, брати участь у житгi колективу - починаючи вiд дошкольного й завершуючи вищим навчальним закладом.
1нклюзивна освiта володiе ресурсами, спрямованими на стимулювання рiвноправ'я усiх, хто навчаеться.
1нклюзивна освиа володiе ресурсами, спрямованими на участь в уих аспектах життя колективу.
1нклюзивна освiта спрямована на розвиток у вих людей без винятку навичок спiлкування та максимально! соцiалiзацi!.
Для нашо! вичизняно! системи освии цей досввд е досить щнним, адже вш, на противагу домашнiй освт дiтей з особливими потребами, яку сьогодш iще практикують в укра!нських загальноосвiтнiх школах, вказуе на те, що люди в громадi псно пов'язанi один ¡з одним, а учш не тшьки взаемодiють м!ж собою в аудиторп, але й ухвалюють спшьш ршення щодо покращення навчального процесу та керiвництво ним [5, с. 43].
1нклюзивна система освии вивчалася р!зними фахiвцями i з погляду ефективносп. Ц дослiдження виявили не тшьки значш досягнення в навчаннi та соцiалiзацi! учшв, але й шдраховаш економiчнi витрати, як1 також св!дчили на користь цiе! моделi. Таким чином, грунтуючись на емпiричних дослвдженнях з цiе! проблеми, нескладно зробити висновок про те, що шклюзивна модель мае впроваджуватися в систему освии, перш за все, заради пе! категорi! дiтей, яка все ще залишаеться ввдрваною ввд сво!х однолишв, а змши, як1 передбачае впровадження навчання дiтей з особливими потребами у повнощнне освiтне середовище, здатнi наповнити сенсом життя уих дiтей з особливими потребами та навиь може створити передумови для повнощнно! соцiально! мобшьносп молодих людей з обмеженими [4, с. 153 ].
Збшьшення кшькосп шклюзивних груп, у свою чергу, викликае питання про тдготовку фахiвцiв-учителiв, як1 б могли ефективно працювати в таких класах.
Як1 ж повинш бути компетентш, конкурентоспроможнi фахiвцi-учителi технологi!? Проаналiзувавши ситуацiю, яка склалася на сьогодш в освиньому простор!, це, ввдповвдно, повинш бути професшно-компетентш та гнучк спещалюти, як1 б змогли ефективно та результативно працювати в не тшьки в звичайних, але й шновацшних та шклюзивних класах загальноосвишх навчальних заклад!в.
Ключовим фактором розвитку шклюзивно! освии мае бути ввдповвдна шдготовка педагопв до роботи з д!тьми з особливими потребами.
I знову випливае питання про тдготовку таких кадр!в, а зокрема вчителя технолог!!.
Учитель технолог!!, працюючи в шклюзивних групах, зможе поглиблювати сво! знання про законом!рност1 розвитку д!тей, ощнювати методичний тдхвд, до вироблення власних позицш щодо ефективност тих навчальних технологш, якими вш володае, осягати розумшня сильного, спшьного та специф!чного у функщональних ! потенцшних можливостях учшв.
Робота в групах формуе у педагога нове розумшня проблем учшв, як1 ввдстають, розкривае перед ними стратепю ! тактику психолого-педагопчно! шдтримки цих оаб. Кр!м того, викладач ¡з нових позицш ощнюе можливосп, працездатност решти учшв, перед ним постають нов! шляхи виховання особистост!
Кр!м того, лсна сшвпраця з р!зними м!жнародними та державними оргашзащями, як1 займаються питаннями шновацшних моделей навчання, буде сприяти росту професшно! компетенцп спещалюлв. Проведения спшьних семшар1в, треншгш, науково-практичних конференцш сприяло б обм!ну досввдом вчител!в.
Розробка типових плашв ! програм та шдивщуальних програм, розроблених освггшми закладами, сприяло б введенню спецкурив у навчальний процес вищих навчальних заклад!в, на яких майбутш вчител! знайомилися з шновацшними методиками та технолопями навчального процесу. Навчальна практика в шклюзивних класах дала б змогу учителев! технологш поступово знайомитися та пристосовувати сво! знання й умшня для навчання учшв з особливими освггшми потребами.
Отже, враховуючи евроштеграцшш процеси в освиньому простор!, !х вплив на ринок пращ та осв!тшх послуг, шдготовка учителя технолог!! повинна бути бшьш гнучкою, швидко реагувати на змши в осв!тньому середовищ! та враховувати !х. Особливу увагу також слад придшити якосп осв!ти; передуем маеться на уваз! !! д!евють - здатшсть використовувати набут знання ! вмшня на практищ. За експертними ощнками, цим параметром ми поступаемося нашим европейським колегам найбшьше. Знають наш! випускники багато, а навичок практичного застосування знань сформован! недостатньо. За европейським
стандартом, дипломований фахiвець в^азу займае робоче мюце i виконуе сво! посадовi обов'язки, гарантiею чого е диплом i авторитет вищого навчального закладу.
Виршенням проблеми про конкyрентоспроможнiсть наших майбутшх спецiалiстiв доречним стане тдготовка фахiвцiв за новими iнтегрованими навчальними планами з урахуванням сфери шклюзивно! освiти, а також тiсна ствпраця з мiжнародними та державними оргашзащями, як1 спецiалiзyються на цих питаниях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вацик Н. I. Вплив евроiнтеграцiйних та глобалiзацiйних процеив на систему вищо! освiти Укра!ни / Н. I. Вацик // Новгтш технологи у вищiй школг Науковий збiрник Д1РСП, 2010. - С. 319-322. [Електронний ресурс.] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov. ua/portal /Soc_Gum/ Mdtss /Economica/2010/R3%5CR3 S1.pdf
2. Клименюк Н. В. Iнклюзiя людей з особливими потребами до сyспiльного життя: iсторичний аспект. - 2009. - С. 148-153. [Електронний ресурс.] - Режим доступу: http:// www. nbuv. gov.ua /portal/Soc_Gum/Npchdu/Pedagogics/2009_99/99-25.pdf
3. Овчарук О. В. Розвиток компетентшсного тдходу: стратепчш орiентири мiжнародноl спiльноти // Компетентшсний пiдхiд у сyчаснiй освiтi: свгговий досвiд та украшсью перспективи: Бiблiотека з осв^ньо! полiтики / Шд заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: К.1.С., 2004. - С. 6-15.
4. Основш засади розвитку вищо! освгга Укра!ни в контекста Болонського процесу (документи i матерiали 2003 - 2004 рр.) /[М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубшко, I. I. Бабин]; За редакщею В. Г. Кременя. - Тернопiль: ТДПУ iм. В. Гнатюка. Видавничо-полiграфiчний центр, 2004. - 150 с.
5. Сощально-психолопчний захист дггей^нвалвдв та молодих швалвдв / Упор. Н.е. Бенюх. -Донецьк, 1997. - 68 с.
УДК 378.14:81'243
Н. В. ОС1ПЧУК
ПРОБЛЕМАТИКА НАВЧАННЯ 1НОЗЕМН1Й МОВ1 У ТЕХН1ЧНИХ ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
У статтi обгрунтована доцтьтсть тшомовного професiйно-орieнтованого навчання у техтчних вищих навчальних закладах. Аналiзуються проблеми навчання iноземних мов у немовних вузах та шляхи гх виршення. Вказат основт стадп формування комуткативних умть студентiв у вивчент тоземног мови.
Krn4oei слова: професiйно-орieнтоване спткування, комуткативна компетенця, «комуткативт» труднощь
Н. В. ОСИПЧУК
ПРОБЛЕМАТИКА ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ У ТЕХНИЧЕСКИХ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ
У статье обоснована целесообразность иноязычного профессионально-ориентированного обучения в технических высших учебных заведениях. Анализируются проблемы обучения иностранных языков у неязыковых вузах и пути их решения. Указаны стадии формирования коммуникативных умений студентов в изучении иностранного языка.
Ключевые слова: профессионально-ориентированное общение, коммуникативная компетенция, «коммуникативные» трудности.
