CC BY
63
6. Ukrainska mova: navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. 5-9 klasy. [ Ukrainian language: educational program for general éducation institution]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Osvita», 2013. 160 s.
7. Eichinger L. Deutsche Wortbildung. Eine Eifuhrung. Tubingen: Naar, 2000. S. 46-54
8. Fleischer Wolfgang. Wortbildung der deutschen Gegenwartspache 4, völlig neu bearbeitete Auflage. Berlin/Boston: Hubert & Co.KG, Cottigen. 483 S.
Стаття надшшла в редакцю 02.06.2018 р.
УДК 37.011.31:371
ТЕТЯНА БОРОХВ1НА
https://orcid.org/0000-0002-9326-996X manichka_82@ukr. net астрантка
Млжнародний економжо-гумаштарний ушверситет iMeHi академжа Степана Дем'янчука м. PiBœ, вул. Степана Дем'янчука, 4
1НКЛЮЗИВНА ОСВ1ТА: ГЕНЕЗИС I ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ
Здшснено теоретичный auani3 понять «iuKnw3in», «тклюзивне навчання», «dimu з особливими потребами». Вивчення цих термШв дало можливiсть встановити, що тклюзивна освта заснована на iдеях включення дтей з особливими освтнши потребами до масових навчальних зaклaдiв. Показано, що на сучасному етат розвитку соцуму тклюзивна освта як центральна педaгогiчнa умова успiшностi кожног дитини мае свою чтко окреслену цттсть. Визначено основш принципи тклюзивноï освти вiдповiдно до зaконодaвчоï бази Украти. Розглядаеться iсторiя виникнення та реaлiзaцiï iдей тклюзивного навчання. Уткальтсть iнклюзивноï освти полягае у тому, що вона поеднуе в собi педагогi^, медицину, соцiaльну роботу. Це сприяе теоретичному осмисленню ïï в контекстi кожноï з наукових галузей та формуванню цшсного уявлення про неï. Проaнaлiзовaнi вaжливi на сьогодт завдання, необхiднi для реaлiзaцiï iнклюзивноï освти в Укрaïнi. З 'ясовано, що в основу iнклюзивноï освти покладена iдеологiя, яка запоб^ае будь-якш дискримiнaцiï дтей, забезпечуе рiвне ставлення до усiх, але створюе особливi умови для дтей, котрi мають особливi освтт потреби. Зазначено, що iнклюзивнa освта може тдтримати таких дтей у навчант i досягнент устху, що дасть шанси i можливостi для полтшення ïхнього життя. Доведено, що впровадження iнклюзивноï освти сприяе реструктуризацй культури навчального закладу, залучатиу цей процес всiх: педaгогiв, учтв та ïх батьюв.
Ключовi слова: тклюзивна освта, тклюзивне середовище, iнклюзiя, сегрегащя, дти з особливими освттми потребами.
ТАТЬЯНА БОРОХВИНА
Международный экономико-гуманитарный университет имени академика Степана Демьянчука г. Ровно, ул. Степана Демьянчука, 4
ИНКЛЮЗИВНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ: ГЕНЕЗИС И ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ
Осуществлен теоретический анализ понятий «инклюзия», «инклюзивное обучение», «дети с особыми потребностями». Изучение этих терминов позволило установить, что инклюзивное образование основано на идеях включения детей с особыми образовательными потребностями в массовые учебные заведения. Показано, что на современном этапе развития социума инклюзивное образование как центральная педагогическое условие успешности каждого ребенка имеет свою четко очерченную ценность. Определены основные принципы инклюзивного образования в соответствии с законодательной базы Украины. Рассматривается история возникновения и реализации идей инклюзивного обучения. Уникальность инклюзивного образования заключается в том, что она сочетает в себе педагогику, медицину, социальную работу. Это способствует теоретическому осмыслению ее в контексте каждой из научных отраслей и формированию целостного представления о ней. Анализируются важные сегодня задачи, необходимые для реализации инклюзивного образования в
_ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ_
Украине. Установлено, что в основу инклюзивного образования положена идеология, которая предотвращает любой дискриминации детей, обеспечивает равное отношение ко всем, но создает особые условия для детей, имеющих особые образовательные потребности. Отмечено, что инклюзивное образование может поддержать таких детей в обучении и достижении успеха, что даст шансы и возможности для улучшения их жизни. Доказано, что внедрение инклюзивного образования способствует реструктуризации культуры учебного заведения, включает в этот процесс всех: педагогов, учащихся и их родителей.
Ключевые слова: инклюзивное образование, инклюзивное среду, инклюзия, сегрегация, дети с особыми образовательными потребностями.
TETIANA BOROKHVINA
Graduate Student The Academician Stepan Demyanchuk International Economic and Humanitarian University Rivne, 4 Stepan Demyanchuk St.
INCLUSIVE EDUCATION: GENESIS AND MAIN PRINCIPLES
The theoretical analysis of the concepts of "inclusion", "inclusive education", "children with special needs" has been carried out. The study of these terms has made it possible to conclude that inclusive education is based on the idea of including children with special educational needs in mass educational institutions. It has been demonstrated that at the present stage of development of the society, inclusive education as a central pedagogical condition for the success of each child has its clearly defined value. The basic principles of inclusive education are defined in accordance with the legislative framework of Ukraine. The history of the formation and implementation of the ideas of inclusive education has been considered. The uniqueness of inclusive education lies in the fact that it combines pedagogy, medicine and social work. This contributes to the theoretical comprehension of it in the context of each of the scientific fields and the formation of an integral conception of it. The important tasks, which are necessary for the implementation of inclusive education in Ukraine, have been analyzed. It has been found that the basis of inclusive education is the ideology that prevents any discrimination against children, ensures equal treatment for all, creating special conditions for children with special educational needs. It is noted that inclusive education can support such children in learning and achieving success, which will give them chances and opportunities to improve their lives. It has been proved that the introduction of inclusive education contributes to the restructuring of the culture of the educational institution, involving teachers, students and their parents.
Keywords: inclusive education, inclusive environment, inclusiveness, segregation, children with special educational needs.
1дея шклюзивного навчання та його впровадження в Укра!т сьогодт е ще недостатньо вивченою. Проте процес штеграци шклюзи в освиу юнував у втизняному суспшьстм завжди. Бшьш конкретно вш почав проявлятися з 1990-х роюв. Тод почалося спостер^алося зростання юлькосл дней з обмеженими можливостями в загальноосвишх школах. Посилення цього явища ввдбулося тд впливом нових соц1ально-економ1чних факторш та змш в украшському суспшьстм. Актуальност набувае те, що потребуе оновлення технолопя навчання, розробка та впровадження спещальних освишх послуг, як забезпечують ефективний розвиток дггей з особливими потребами незалежно вш мюця проживання, сощального статусу, стану здоров'я. В сучаснш наущ процес шклюзи людини з швалштстю розглядаеться як процес включення в освиню систему i сощум змш, яю тдлаштовуються до потреб людини з особливими потребами.
1нклюзивна освiта е надзвичайно рiзносторонньою, оскшьки задоволення освiтнiх потреб людей з особливими потребами мае специфiчнi риси залежно вiд !хшх вiкових, психологiчних та iнших особливостей.
Проблеми iнклюзивноl освiти у теоретичному i практичному дослiджували украшсью вченi В. Бондар, В. Засенко, Н. Заеркова, А. Колупаева, Н. Кугуенко, С. Семак, Ю. ХамЫч, О. Переверзева, В. Шахненко, В. Шевченко, З. Шевцв та ш. Аналiз 1х наукових розробок засвщчуе рiзнi пiдходи щодо визначення поняття «шклюзивна освиа». Сутн1сть шклюзивно1 освии окреслюеться в контекст! поширення фшософи шклюзи, що передбачае включення учшв з особливостями розвитку до навчально-виховно! роботи у звичайних класах загальноосвиньо1 школи [1, с. 12].
Мета статп - з'ясувати сутнiсть шклюзивно! освiти, вивчити 11 основн1 принципи у вiтчизнянiй педагогiцi.
Сучасною свиовою тенденцiею е жага до iнституалiзацil та соцiального iнтегрування осiб з особливими потребами розвитку. В гуматстичних, демократичних реалiях формуеться нова культурно-освиня норма, що полягае у вихованш поваги до людей з вадами фiзичного та психiчного розвитку. Однак ця норма не е новою. У процес iсторичного розвитку освиня система людей з обмеженими можливостями пройшла тривалий шлях вiд iзоляцil до шклюзп. Генезис стосунк1в держави, суспшьства з особами, як1 мають особливi потреби подiляються на п'ять перiодiв, що охоплюють майже 2,5 тис. роив.
Перший перюд датуеться 996-1715 роками. Це перiод агреси та зневаги до людей, яю мають вiдхилення в психофiзичному розвитку Тоде, зокрема, в Н1меччит було ввдкрито перший притулок для слших. В багатьох кра1нах були заснован монастирськ1 притулки. Другий перiод охоплюе 17151806 рр. Це етап усввдомлення потреби в пiклуваннi людьми iз вадами розвитку i навчанн частини з них. В цей час ввдкриваютъся спецiальнi школи для глухотмих i слiпих.
Третш перюд розпочався в 1806 р. i тривав до 1927 р. Вш позначився усвiдомленням потреби навчати категорп дiтей з порушеннями слуху, зору та розумово ввдсталих. Для цього етапу е характерне законодавче забезпечення освиньо1 галузi, захист iнтересiв дней з особливими потребами. Необхiднi законодавчi акти приймають у Великий Британп, Франци, Нiмеччинi та iнших европейських кра1нах [2, с. 10-11].
Четвертий перюд припав на 1927-1991 рр. Для даного етапу характерне осмислення потреби навчати вах дией iз вадами розвитку. В Захiднiй еврот розвиваеться законодавча база спещально1 освии, вщбуваеться структурне вдосконалення нацiональних систем. Основним каталiзатором цього перiоду е те, що iз 1970-х рр. в освггнш сферi на тлi економiчного та соцiального зростання провщних кра1н свiту почали проявлятися антидискримшацшш настро1 за будь-якою ознакою: нацюнальною, расовою, релiгiйною тощо. Основним принципом цього перюду е формування поваги до ввдмшностей мiж людьми не тшьки за кольором шкiри, релтйними переконаннями, а й за психолопчним розвитком.
П'ятий перiод спiвпав iз здобуттям Укра1ною незалежност1 i тривае й донинi. Вiн характеризуеться зашнченням сегрегативного навчання дiтей з вадами розвитку та переходом до iнклюзивноl освии. У Захвднш европi скорочуеться к1льк1сть спецiальних шк1л, на противагу збiльшуеться к1льк1сть спецiальних класiв у звичайних загальноосвишх школах. Дiти з особливими потребами починають навчатися разом iз здоровими диьми у загальноосвишх школах в iнклюзивному середовищi [2, с. 12-13].
1нклюзивна освiта забезпечуе доступ дiтей з обмеженими можливостями на одержання освiти в загальноосвггньому закладi та створення необхiдних умов для устшного навчання всiх без винятку д1тей незалежно вiд !х фiзичних, псих1чних та розумових можливостей. Якщо навчання стане бiльш ефективним внаслiдок запровадження iнклюзивних iнновацiй, то виграють усi дiти, а не тшьки дли з розумовими вщхиленнями. Навчання в спецiальних iнклюзивних класах чи школах дозволить детям здобути сощальний досвiд та набути знання, що призведе до зменшення дискримшаци, оск1льки дiти, перебуваючи поряд, навчаються сп1лкуватися один з одним, розтзнавати та приймати рiзнi вiдмiнностi у детей. Розумшня цього необх1дно закладати ще у ранньому вiцi, адже люди з обмеженими можливостями, ^м цих можливостей, н1чим не вiдрiзняються.
1нклюзивна освiта як феномен, концепщя, фiлософiя освiти в рiзних джерелах трактуеться по-рiзному.
Феномен - це рвдшсне, надзвичайне, виняткове явище, едине в своему род^ Вiн може бути визначений лише на основi досвiду. Звернення до феноменологil зумовлено тим, що фiлософiя здатна ввдкрити простiр для нових дослiджень, знань, нових змютових елементiв. Феноменологiя дозволяе розробити чию поняття, обгрунтувати науковi гiпотези i теорil, як1 склали основу дослiдження iнклюзивноl освiти [3, с. 207].
Ниш в Украш можемо спостер^ати за парадоксальною ситуащею, що характеризуеться наявнiстю законодавства, яке декларуе права дiтей з особливими осв^шми потребами на всебiчний розвиток, освпу, соцiальне iнтегрування, але водночас не дае практичних механiзмiв ïx реалiзацiï. Так, в Законi Украши «Про осв^» сказано: «Кожна людина, незалежно ввд стану здоров'я, наявностi фiзичного чи iнтелектуального порушення, мае право на одержання освiти, як1сть якоï не рiзниться вiд якосл осв^и здорових людей» [4, с. 2]. Цей ви^в повторюеться у багатьох шших нормативних документах та закладений як основа органiзацiï iнклюзивного навчання дией з вадами псиxофiзичного розвитку.
Один з основних нормативних документа у цш сферi, крiм Конституци Украши та закошв, е наказ МОН Украши «Про створення умов щодо забезпечення права на освпу осiб з iнвалiднiстю», в якому вживаються термiни «дати з тяжкими порушеннями розвитку», «дти з особливими освгттми потребами» [5]. Термiн «особливi освiтнi потребив» тюно пов'язаний з поняттям «шклюзивна освиа».
Термiн «дии з особливими освiтнiми потребами» застосовуеться до дтй, навчання яких потребуе додаткових ресурсiв, чиï освiтнi потреби виходять за межi звичайних можливостей. Це широке поняття охоплюе як обдарованих дией, так i дией з порушеннями псиxiчного та фiзичного розвитку, дiтей iз iнвалiднiстю, рiзниx соцiально вразливих груп (безпритульних, сир^) тощо [6, с. 5]. Проте в Украш це поняття звужене й найчастше використовуеться при впровадженш iнклюзiï лише для дiтей з порушеннями псиxофiзичного розвитку.
Розрiзняють вузьке та широке розумшня термiна «шклюзивна освiта». Вузьке розумiння iнклюзiï - це штегращя дiтей з особливими освптами потребами в систему загальноосвишх навчальних закладiв. Широке розумiння шклюзивно1' освiти полягае у лояльному ставленш до потреб учнiв з вадами розвитку, вмшт цiнувати iндивiдуальнiсть кожного учня, не зважаючи на ïx вiдмiнностi.
На сьогоднi е декшька ключових визначень iнклюзивноï освiти. Так, зпдно з Н. В. Заерковою та А. О. Трейтяк, шклюзивна освиа - це «включення» дией з особливими освiтнiми потребами та дтай з iнвалiднiстю в загальноосв^ш навчальнi заклади [7, с. 10]. Дещо iнше визначення подае М. О. Сяба: «1нклюзивна освiта - це спроба надати впевненостi в сво1'х силах учням з обмеженими можливостями, тим самим мотивуючи 1'х вступити до навчального закладу разом з шшими: ïxнiми друзями та сусвдами» [8, с. 168].
1нклюзивне навчання - це можливiсть для кожного учня розкрити своï приховат таланти за допомогою освiтньоï програми, що е складною, але вщповвдае його здiбностям. 1нклюзивна освiта враховуе спещальт потреби, умови, можливосп, яю необxiднi учневi та викладачу для досягнення максимального результату. Такий вид освпи пояснюе те, що учт з обмеженими можливостями мають таю ж бажання у своему розвитку, як i здоровi учнi, але треба ще додати до цього ïxm особливi потреби.
У педагопщ та психологи iнклюзивна освiта розглядаеться з позици системности що в процеа функцiонування прагне до еволюци, зумовлежл наявнiстю таких процеав, як ^егращя та сегрегаця. Так, поняття «штегращя» i «шклюз1я» е водночас синонiмiчними поняттями, проте мають певну ввдмштсть у тлумаченнi. 1нтеграц1я дитини з сучасним освiтнiм простором означае тдготовку ща дитини до життя та роботи у колективi, а шклюз1я - це пристосування сустльства до спiвiснування i спiвпрацi з длъми з вадами розвитку. Термш «сегрегаця» е протилежний до двох попередтх понять й означае вщокремлення дiтей з особливими потребами ввд iншиx за рiзними ознаками.
Традицшно поняття «iнклюзивна освiта» обмежувалось визначеннями, що стосувалися переважно реалiзацiï права на освпу та соцiальну штеграцш виxованцiв, як1 потребують корекцiï псиxофiзичного розвитку. Найбiльш конкретним е трактування «iнклюзивноï освiти» як соцiально-педагогiчного явища, що надае рiвний доступ до яшсно! освiти усix дiтей без винятку. Таке визначення грунтуеться на вдеях гуманiзму, людяносп, рiвновазi штелектуальних, етнiчниx та фiзiологiчниx компоненлв. Однак ця концепцiя еволюцiонувала у бш iдеï про те, що вс без винятку дiти повиннi мати однаковi права, умови та можливосп здобуття освiти незалежно вiд !хнього економiчного чи соцiального статусу тощо [3, с. 207].
1нклюзивну освпу забезпечуе iнклюзивна школа, до яко! входять заклади освiти (вiд дошильно! до вищоï школи), що адаптують навчальнi програми та плани, методи i форми навчання, використовують наявш ресурси, залучають батьк1в та фаxiвцiв для надання спецiальниx послуг ввдповщно до потреб дiтей з вадами розвитку, забезпечують сприятливий клiмат в освпньому середовищi. Головнi напрямки роботи полягають у створенш безперешкодного доступу до навчання та вiдпочинку людей з обмеженими можливостями. Не
менш важливими е професшна пiдготовка фахiвцiв - осiб, котрi будуть впроваджувати iнклюзивне навчання. До них ввдносять не лише педагогiв i психолопв, а й технiчних прац1внишв, як забезпечують технiчне оснащения всiх освишх закладiв, розробляють спецiальнi навчальнi курси для педагопв та учнiв. Робота у таких навчальних закладах грунтуеться на розробщ спецiального обладнания та освггшх програм, як1 спрямованi на те, щоб полегшити процес адаптацп учнiв з особливими потребами в загальноосвишх закладах. Школи потребують розробки, корекцiйних засобiв навчання та реабштацшного обладнания для iнтенсивного впроваджения шклюзивно1 освiти.
Iнклюзивнi пiдходи застосовуються не лише в межах навчальних закладiв, а й у им'1. Наприклад, батьки дiтей з особливими освггшми потребами можуть отримувати консультаций допомогу та обмiнюватися досвiдом з шшими батьками, якi виховують особливих дией. Вчителi iнклюзивних класiв глибше розумшть iндивiдуальнi вiдмiнностi й особливостi дней, а також ефектившше ствпрацюють з батьками та фахiвцями. 1нклюзивна система освии е також корисною iз суспшьно! точки зору, оск1льки завдяки спiльному навчанию дiти змалку вчаться розумии i терпеливо ставитися до людських вiдмiнностей.
Зарубiжна практика шклюзп в освiтi мае багатий досввд i законодавче закрiпления, тодi як украшський досвiд тiльки починае складатися i розвиватися. 1нклюзивиу освiту саму по собi органiзувати неможливо. Цей процес пов'язаний зi змiнами в соцiумi на цiннiсному та моральному рiвиi. Готовнiсть суспiльства до змш назустрiч iншому е важливою передумовою вдало1 шклюзи i вона повинна виховуватися. Ця готовнiсть мае рiзнi фактори впливу: психологiчний, культурний, сощальний, полiтичний, економiчний i передбачае рiзm етапи у своему розвитку. Не кожен може бути однаково прийнятий суспшьством.
Проте готовнiсть до навчання у звичайних укра1нських загальноосвiтнiх навчальних закладах оиб з особливими освггшми потребами ще доволi незначна, пов'язано це, насамперед, з непошформовашстю населення щодо суп шклюзивно! освiти, и переваг. II кориснiсть у тому, що учнi з вадами розвитку звикають жити в середовищi сво!х здорових чи то вiдносно здорових однолггюв, беруть участь у житп навчального закладу, привчаючись таким чином до активного життя в сошумг Iхнi ж однолiтки звикають толерантно сприймати людей з особливими потребами i ставитися до них як до ршних [9].
Iнклюзивнiй освт властивi так1 основнi принципи:
- вс дiти мають право навчатися разом безперешкодно незважаючи на певш труднощi чи вiдмiииостi, що юиують мiж ними;
- цiннiсть дитини не залежить ввд И розумових чи психiчних здiбностей;
- заклади освiти не розмежовують дiтей за !х розумовими чи психологiчними здiбностями;
- дiти з особливими освггшми потребами повиннi отримувати додаткову допомогу для забезпечення успiшностi процесу навчання.
1нклюзивна освiта мае не лише принципи, а й цшностг Найважливiшi з них:
- взаеморозумiния (дитина е найважлившою цiннiстю);
- толерантшсть (терпеливе ставления до дiтей з рiзними вадами розвитку);
- дитина е частиною суспшьства;
- кожна дитина ушкальна, тiльки потрiбно допомогти розвинути И здiбностi.
Беручи до уваги принципи та цшносп iнклюзивноI освiти, необхiдно визначити результат впровадження iнклюзивноI освiти:
- активна участь особливих дией у всiх заходах, ям вiдбуваються у загальноосвiтньому
навчальному закладi;
- адаптацiя дiтей у соцiумi проходить швидше та легше;
- стирання стереотипiв щодо дией з особливими потребами;
- розширення можливостей для спiлкувания з одноликами;
- iндивiдуальна допомога педагога чи сощального працiвника, яка не повинна iзолювати
учня з обмеженими можливостями.
Навчаиия в 1нклюзивиих школах дозволяе д1тям набути зиаиия i соц1альиий досвiд. Це призведе до змеишеиня дискрим1иацИ, оск1льки д1ти, навчаючись спiлкуватися один з одиим, навчаються розп1знавати i приймати рiзиi вiдмiиностi. Водночас для дiтей з обмежеиими можливостями iиклюзивна освiта стае надзвичайиим стрибком. Воии починають тягиутися до здорових дгтей i р1виятися иа иих,
бачать, що к приймають, не вщкидають, а заохочують i тдтримують, що в них переважае особистють, а не 1х недуг. Це допомагае вiрити у власнi можливоста [3, c. 209].
Наприкiнцi вiдзначимо, що шклюзивна освпа е унiкальним процесом доступно! освiти для кожного. Вона розрахована на довготривалу перспективу, яка упродовж к1лькох поколiнь покликана зламати ексклюзивш усто! i сформувати нове цившзоване, гуманне суспiльство.
Позитивним е те, що МОН Украши розробляе освинш онлайн-курс для вчител1в початкових iнклюзивних клаав, пропонуе для широкого обговорення постанови щодо порядку оргашзаци дальноси iнклюзивних груп, у закладах дошкшьно! освии, загальноосвiтнiх школах i вишах стимулюе ствпрацю з мтжнародними партнерами з ще! проблеми. У зв'язку з тим, в деяких областях Укра1ни вже вщкриваються шклюзивно-ресурст центри, здiйснюеться подготовка i переподготовка кадр1в.
У свiтлi вищезазначеного зростае потреба впчизняно! освпньо! системи в необхвдносп досконалого вивчення питання впровадження шклюзивно! освiти з метою створення единого iнклюзивного навчального простору в Укра!ш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондар В. 1нклюзивне навчання як соцiально-педагогiчний феномен / В. Бондар // Рвдна школа. -2011. - № 3. - С. 10-14.
2. Колупаева А. А., Таранченко О. М. «1нклюзивна освиа: вщ основ до практики»: монографiя / А. А. Колупаева, О. М. Таранченко. - К.: ТОВ «АТОПОЛ», 2016. - 152 с.
3. Малишевська I. Актуальш аспекти впровадження шклюзивно! освии в Укра!т / I. Малишевька // Проблеми тдготовки сучасного вчителя. - 2016. - № 13. - С. 205-211.
4. Про освпу: закон Укра!ни вщ 05.09.2017 р. № 2145-VIII. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show.
5. Про створення умов щодо забезпечення права на освпу оиб з ^алвдшстю: наказ Мiнiстерства освии й науки Укра!ни № 691 ввд 02.12.2005 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uazakon.com/documents/date_9o/pg_izwdow.htm.
6. Нагорна О. Б. Особливосл корекцшно-виховно! роботи з диьми з особливими освишми потребами: навчально-методичний посiбник / О. Б. Нагорна. - Р1вне, 2016. - 141 с.
7. 1нклюзивна освиа вiд А до Я: порадник для педагога i батьюв / Укл. Н. В. Заеркова, А. О. Трейтяк. - К., 2016. - 68 с.
8. Сяба О. М. 1нклюзивна освиа як сучасна модель навчання / О. Сяба //Духовшсть особистоста: методолопя, теорiя i практика. - 2012. - № 2 (49). - С. 167-171.
9. ХамЫч С. Ю. 1нклюзивна освиа в контекста шновацшного розвитку Украши / С. Ю. Хамшч, О. В. Переверзева. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://confcontact.com/2013_03_15/35_Haminich.htm.
REFERENCES
1. Bondar V. (2011) «Inklyuzyvne navchannya yak sotsialno-pedahohichnyy fenomen» [Inclusive education as a socio-pedagogical phenomenon], Ridna shkola, vol. 3, pp. 10-14.
2. Kolupayeva A.A. and Taranchenko O.M. (2016), «Inkliuzyvna osvita: vid osnov do praktyky» [Inclusive Education: From Basics to Practice], Kyiv, ATOPOL, 152 p.
3. Malyshevska I. (2016) «Aktualni aspekty vprovadzhennia inkliuzyvnoi osvity v Ukraini» [Actual aspects of the introduction of inclusive education in Ukraine], Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia, vol. 13, pp. 205-211.
4. The Verkhovna Rada of Ukraine (2017), The Law of Ukraine «Pro osvitu» [About education], available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
5. Ministerstva osvity y nauky Ukrayiny (2005), «Pro stvorennya umov shchodo zabezpechennya prava na osvitu osib z invalidnistyu» [On creating conditions for the right to education of persons with disabilities], available at: http://www.uazakon.com/documents/date_9o/pg_izwdow.htm
6. Nahorna O. B. (2016), «Osoblyvosti korektsiino-vykhovnoi roboty z ditmy z osoblyvymy osvitnimy potrebamy» [Features of correctional and educational work with children with special educational needs], navchalno-metodychnyi posibnyk, Rivne, 141 p.
7. Inklyuzyvna osvita vid A do Ya: poradnyk dlya pedahohiv i batkiv (2016), [Inclusive Education from A to Z: A Guide for Teachers and Parents] Kyiv, Ukraine.
8. Siaba O. M. (2012) «Inkliuzyvna osvita yak suchasna model navchannia» [Inclusive education as a modern educational model], Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka, vol. 2, pp. 167-171.
9. Khaminich S. and Pereverzeva O. (2013) «Inklyuzyvna osvita v konteksti innovatsiynoho rozvytku Ukrayiny» [Inclusive Education in the Context of Ukraine's Innovation Development], [Online], available at: http://confcontact.com/2013_03_15/35_Haminich.htm (Accessed 15 Mar 2013).
Стаття надтшла в редакцю 25. 05.2018 р.
