Научная статья на тему 'Особливості проведення навчально-тренувального заняття з силової підготовки студентів'

Особливості проведення навчально-тренувального заняття з силової підготовки студентів Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
75
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Семенів Б.С., Василів О.В.

З практики виробництва відомо, що високопродуктивна праця у більшості випадків забезпечується не тільки наявністю зацікавленості в робітника до своєї професії, але й пристосованістю його організму до виконання рухових операцій, пов’язаних із його виробничою діяльністю. Як вказують наукові дослідження інтерес студентів зазвичай втрачається до будь-якого виду рухової діяльності, якщо вона викликає в нього швидку фізичну втому. Завдання ППФП: розвиток сили рук (кистей, передпліч, плечей) та їх силової витривалості; силової витривалості розгиначів спини, ніг, в першу чергу, до статичного режиму напруження м’язів; розвитку вестибулярної стійкості і просторової координації в умовах праці на висоті, на обмеженій площі; навчити раціональній техніці підйому і переміщення вантажів без допомоги відповідних механізмів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Особливості проведення навчально-тренувального заняття з силової підготовки студентів»

УДК 796.011.1

Семешв Б.С., асистент © Bacn.iie О.В., старший викладач Льегеський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

ím. С. З. Гжицького

ОСОБЛИВОСТ1 ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ З СИЛОВО1 П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В

З практики еиробництеа егдомо, що еисокопродуктиена праця у быьшостг еипадкге забезпечуеться не тыьки наяетстю зацгкаеленостг е робтника до сеоег професп, але й пристосоеатстю його оргатзму до еиконання рухоеих операцш, пое'язаних гз його еиробничою дгяльтстю. Як еказують наукоег дослгдження ттерес студентге зазеичай етрачаеться до будь-якого еиду рухоеог дгяльностг, якщо еона еикликае е нього шеидку фгзичну етому.

Заедання ППФП: розеиток сили рук (кистей, передплгч, плечей) та гх силоеог еитриеалостг; силоеог еитриеалостг розгиначге спини, шг, е першу чергу, до статичного режиму напруження м'язге; розеитку еестибулярног стткостг i простороеог координацгг е умоеах працг на еисотг, на обмежешй площг; наечити рацюнальтй технщ тдйому i перемщення еантажге без допомоги егдпоегдних мехатзмге.

Атлетичш види спорту мають великий арсенал фiзичних вправ, яю призначеш для рiзних м'язiв тша: рук, шг, спини, плечового поясу та íh.

Рiзноманiтнi вправи виконуються як без обтяження, так i з рiзними приладами (штангою, гирями, гантелями, еспандерами, амортизаторами, блочними пристроями, на спещальних станках, тренажерах), причому виконуються в рiзних режимах i положеннях - стоячи, лежачи, сидячи, у нахилах. Залежно вщ поставлено! мети використовуються вправи з рiзною величиною обтяження, яю створюють ввдповвдш напруження м'язiв, розвивають необхвдш фiзичнi якость В одних випадках, вправи виконуються плавно, рiвномiрно, з великим напруженням м'язiв, в шших - швидко i енергшно iз застосуванням варiацiй - швидкого, повшьного, середнього i дуже повiльного темтв виконання вправ.

Для всiх оаб незалежно вiд рiвня фiзичного розвитку необхiдно дотримуватися основних двох правил навчально-тренувального заняття з атлетичних видiв спорту (АВС).

1. Поступово збшьшувати iнтенсивнiсть, тривалiсть i обсяг тренувального навантаження на м'язовi групи. Нехтування цим правилом призводить до перетренування, перенапруження, розладiв у центральнiй нервовш системi i травматизму.

© Семешв Б.С., Васил1в О.В., 2011

Важливою умовою занять з силово! пщготовки е цшеспрямована розминка з використанням вправ для загального розвитку без обтяжень. Метою розминки е:

- пщготувати нервово-м'язову та функщональну системи оргашзму до основно! роботи з обтяженнями (навантаженням);

- забезпечити широку ампл^ду рухiв у суглобах;

- попередити травматизм.

Розминка починаеться з легких вправ: ходьба, бщ б^ з прискоренням, стрибки на мiсцi через скакалку. Шсля цього виконують 5-6 вправ для загального розвитку без обтяження (допускаються легю гiмнастичнi предмети) для м'язiв ши!, плечового поясу i рук, тулуба, нижнiх юнщвок. Пiсля розiгрiвальних вправ можна приступити до тренування з обтяженнями (навантаженнями, напруженнями). Починати вправи слiд iз мало! ваги, поступово збiльшуючи навантаження на м'язовi групи. Висока ефектившсть занять досягаеться тодi, коли обсяг навантаження i напруження на м'язи вщповщае функцiональним можливостям студента, його самопочуття, працездатностi. Особливо важливою умовою тренувального заняття е вибiр конкретних вправ для конкретного м'яза або м'язово! групи iз вiдповiдним дозуванням обтяження за обсягом та штенсившстю.

На початковому етапi занять атлетизмом для кожно! вправи спочатку плануеться один пiдхiд, поступово через 2-3 тижш (коли достатньо добре засво!ться технiка виконання вправ) потрiбно перейти до двох пiдходiв. У мiру того як покращуеться координацiя та фiзична працездатнiсть, можна планувати вправу в трьох пiдходах.

2. Застосування рiзноманiтних засобiв у рiзнобiчному розвитку м'язiв i функцiональних можливостей оргашзму.

У тренуванш силового характеру застосовуеться велика рiзновиднiсть фiзичних вправ, i кожна з них специфiчним чином впливае на розвиток опорно-рухового апарату, на органiзм, його системи або окремi функцi!. Для гармоншного, рiзнобiчного фiзичного розвитку вибiрково використовуються певнi елементи атлетично! гiмнастики, а також вправи з обтяженнями, спрямоваш на розвиток мускулатури тiла. I головна мета цих вправ -залучення до роботи бшьше м'язових груп i сприяння розвитку важливих рухових навичок i функцiй органiзму (серця, оргашв кровообiгу, дихання).

У процес занять атлетизмом одночасно залучаються в силову роботу декiлька десяткiв м'язiв залежно вiд положення тiла, структури руху, використання рiзноманiтних режимiв м'язово! дiяльностi.

Тiло людини або його частина вщповщним скорочення м'язiв приводиться у рух, змшюе свое положення, утримуе, долае опiр сили тяжшня або, навпаки, поступаеться цiй сил1

Для всебiчного пiдвищення тренованостi оргашзму досягнення позитивних фiзiологiчних зрушень, велике значення мае пiдбiр вправ, вщповщшсть !х поставленiй метi, пiдпорядкування !х у комплексi за

значущштю дп на м'язи, дозування оптимального навантаження за обсягом та штенсившстю.

Вибираючи оптимальне навантаження, необхщно враховувати кшьюсть вправ, !х повторення, амплiтуду руху, темп !х виконання, силу i напруження, з якими м'язи беруть участь у силовш роботi, i координацiйну складнiсть. Необхiдно при цьому враховувати також iндивiдуальнi особливостi фiзичного розвитку, стан здоров'я, вiк, тшобудову тих, що займаються.

Для виключення монотонностi тренувально! роботи i ди навантаження, що дуже важливо, силовi вправи рекомендуеться виконувати в рiзному темпi, i з рiзною швидюстю. Прирiст найбiльшо! м'язово! сили досягаеться за рахунок чергування методiв виконання силових вправ (швидкого, середнього, повшьного i дуже повiльного темпу виконання вправи). Така модель роботи створюе умови для ефективного розвитку необхщних якостей - швидкоси, сили, силово! витривалост - та покращуе дiяльнiсть серцево-судинно! та дихально! систем оргашзму. Наприклад, можна створювати рiзнi режими м'язово! дiяльностi, виконуючи одну серш вправ з обтяженнями у середньому темт, iншу - швидкому або в однш i тiй самш серi! при 8-10-разовому повтореннi: 3 рази виконати вправу в середньому, 3 -у швидкому, 3-у повшьному темт.

Залежно вщ поставленого завдання в силовому тренуванш використовуються рiзнi комбiнацi! силових вправ. При цьому застосовуються блочш пристро!, тренажери, амортизатори, еспандери, штанги, гантел^ гирi та ш.

Такий метод тренування дозволяе досягнути велико! щiльностi занять, при цьому рiзко зростае iнтенсивнiсть тренувального навантаження на м'язи i оргашзм у цiлому, збiльшуеться обсяг виконано! роботи з використанням рiзних приладiв та засобiв.

Пiсля засвоення початкових (2-3 мюящ) курсiв силового тренування, у подальшому, щоб уникнути наслщюв адаптацi! м'язово! системи i оргашзму на стандартне i монотонне тренувальне навантаження, слiд використовувати варiативний метод. У нашому випадку варiативнiсть полягае у розподш тренувального навантаження за обсягом i iнтенсивнiстю в тижневому ци^ занять: мала, середня, велика або у зворотнш чи шшш послiдовностi.

Такий методичний пiдхiд дозволяе обновити тренувальну програму, сприяе рiзнобiчнiй розробцi м'язових груп, змiнюе характер режимiв м'язово! дiяльностi.

Варiацiя обсяпв та iнтенсивностi тренувального навантаження е важливим чинником для подальшого вдосконалення i прогресу занять з силово! пщготовки.

Проводячи заняття з атлетично! пщготовки, слщ враховувати рiвень фiзичного розвитку студентiв (таблиця).

Таблиця

Режими тренувальних дш i дозування навантаження у комплексах силових _вправ для студентiв рйного рiвня шдготовленость_

Режим тренувально! дп Стутнь ф1зичного розвитку

слабкий середнш мщний

Кшьшсть навчально-тренувальних занять на 2 3 3-5

Тривал1сть навчально-тренувального заняття, 1 1,5 2-2,5

Кшьшсть силових вправ 6-8 10-12 12-13

Кшьшсть пвдход1в у вправ1 1-2 2-3 4-5

К1льк1сть повторень у шдход1 6-8 8-10 10-12

1нтервал ввдпочинку мiж тдходами, хв. 2-3 2 2-1,5

Основнi принципи застосування програми снлово!' шдготовки i навчання силовим вправам.

В 0CH0Bi втiлення рiзних програм розвитку фiзичних якостей спещалютами фiзичного виховання були сформульованi принципи побудови процесу фiзичного виховання, тобто основш способи застосування засобiв фiзичноl культури, якi призводять до позитивного виконання завдань програми.

Першим iз цих принципiв е принцип свщомост i активностi студентiв.

Другим - принцип систематичность

Далi йдуть принципи: наочност i слова, доступностi й iндивiдуалiзацil, мiцностi i прогресування.

Лггература

1. Андрейчук В.Я. Методичнi основи гирьового спорту: Навч.посiб. - Л.: Трiада плюс, 2007. - С. 150-279.

2. Ашмарин Е.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании: Пособие для студентов аспирантов и препод. ин-тов физ. культуры. - М.: ФиС, 1978.

3. Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая активность человека. -К.: Здоровье, 1987.

4. Безпека життедiяльностi тд час занять фiзкультурною: 1нструктивно-методичш рекомендаци // Здоров'я та фiзична культура. - 2005. - №15-16. - С. 33-37.

5. Береговенко В.А., Микич М.С., Ревин П.П. Организация занятий в группах атлетической гимнастики: Метод. Рекомендации. - Л.: ЛГИФК, 1989.

6. Бернштейн Н.А. Физиология двигательной активности. - М.: 1990.

7.. Боген М.М. Обучение двигательным действиям. -М.: ФиС, 1985.

Стаття надшшла доредакцИ 2.04.2011

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.