CC BY
29
Актуальт проблеми сучасно! медицини
движение системы 8 с. По результатам исследования визуальные и морфо-рентгенологические характеристики рентгенограмм ВНЧС у больных с глубоким резцовым перекрытием и ортогнатическим прикусом с явлениями функциональной нестабильности СГ в каждой группе с разной степенью тяжести (легкая, средняя, тяжелая) до лечения почти не отличались между собой. Эффективность проведенного комплекса мероприятий по устранению функциональной нестабильности Сг нижней челюсти через год после завершения лечения достоверно подтверждалась равномерностью размеров переднего, верхнего и заднего отделов суставной щели ранее функционально нестабильного и симметричного суставов в обеих группах исследованных больных.
Summary
REMOTE RESULTS OF TREATMENT FOR FUNCTIONAL INSTABILITY OF MANDIBULAR ARTICULAR HEAD IN PATIENTS WITH INCISAL OVERLAPPING AND WITH ORTOGNATHIC BITE ACCORDING TO TARGET TMJ RADIOGRAPHY Rybalov O.V., Yatsenko O. I., Yatsenko P. I., Moskalenko P. A..
Keywords: temporomandibular joint, deep incisal overlapping, radiography, results of treatment
This research is based on the analysis of target areal TMJ radiography performed on 83 patients with deep incisal overlapping accompanied by functional instability of mandibular articular head, and on 49 patients with functional instability of articular head without bite anomalies before the treatment and in a year after its end. Areal TMJ radiography was carried out at the closed and open mouth of a patient by the OPTHOPHOS X65 apparatus under shooting of 60-70 kV, 7 мА, movement of system 8 c. According to the results obtained visual and morphological radiological characteristics of roentgenograms of TMJ in patients with deep incisal overlapping and ortognathic bite with the manifestations of functional instability of AH (articular head) in each group with different severity (mild, moderate, severe) before the treatment didn't differ. The efficiency of the treatment aimed to eliminate the functional instability of mandibular AH in a year was reliably proved by be true uniformity of sizes for anterior, superior, and posterior segments of joint space of previously functionally unstable and symmetric joints in both groups of the patients under the supervision.
УДК 616. 314. 17 - 053. 2 - 08 - 084: 616. 379 - 008. 64 Хоменко Л.О., Карачевська К.О.
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФ1ЛАКТИКИ ТА Л1КУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТА У Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 1 ТИПУ
Нацюнальний медичний уыверситет iменi О.О. Богомольця м. Кшв
Проведено кл{нжо-морфолог{чш досл{дження тканин пародонта у дтей з цукровим д{абетом 1 типу. Визначено високу поширешсть захворювань тканин пародонта у обстежених дтей. За-пропоновано комплекс лжувально-профшактичних заход{в для попередження та лтування захворювань тканин пародонта у дтей, що мають цукровий д{абет.
Ключов1 слова: д1ти, цукровий д1абет 1 типу, пнпв1т, профтактика,
Вступ
В лiтературi наведен дат про високу ураже-нють тканин пародонта у д^ей, хворих на цукровий дiабет. За даними рiзних авторiв, поширетсть захворювань пародонта у д^ей, хворих на цукровий дiабет першого типу (ЦД 1 типу), ста-новить 46-86% [2, 6, 8]. У дано''' категорп д^ей були встановлен мiкроангiопатil, особливо ар-терюло- та кашляропати [5, 7, 11, 15, 16]. Визначено, що важливе значення в розвитку запаль-них змш тканин пародонта при дiабетi в^грае посилення патогенного впливу мiкрофлори ро-тово' порожнини i зниження загально' реактив-ност оргашзму [3, 10].
Матерiали i методи дослвдження Нами проведено обстеження 166 д^ей вком вщ 12 до 16 рош, з них 125 д^ей хворих на ЦД 1 типу (основна група), 41 дитина - без сомати-чних захворювань (контрольна група). Було проведено кл^чы, рентгенолопчш, патоморфолоп-чн та гiстохiмiчнi дослщження. Для визначення штенсивносп кровоточивост ясен використову-
лкування.
вали пашлярний шдекс кровоточивост (papilla bleeding index, PBI) за Saxer i Muhlemann [4, 9]. Для реестрацп ступеню запалення в тканинах пародонта використовували паптяро-маргшально-пародонтальний шдекс - РМА (Parma, 1960; Masler, 1967) та шдекс СР1 - кому-нальний пародонтальний шдекс (ВООЗ, 1997). Гтешчний стан ротово'Г порожнини оцшювали за допомогою спрощеного шдексу Green-Vermillion (1964). Рентгенолопчне обстеження проводили шляхом ортопантомографп та внутршньорото-во' контактно' рентгенографп.
Результати дослвджень та ix обговорення Результати проведенного нами дослщження свщчать про високу розповсюдженють захворювань тканин пародонта у д^ей, хворих на цукровий дiабет 1 типу. Вона становить 76%. При стоматолопчному обстеженн ми визначили, що 30 (24,0%) д^ей з цукровим дiабетом мали кл^чно штактний пародонт, у 81 (64,8%) дитини дiагностовано хрошчний катаральний пнпвп", 5 (4,0%) д^ей мали загострення хроычного катарального гшпв^у, 4 (3,2%) - хроычний
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнська медична сгпомагпологгчна академ1я»
гiпертрофiчний rÎHrÎBÎT, у 5 (4,0%) д^ей дiагностовано хронiчний генералiзований паро-донтит легкого ступеня.
Серед д^ей, хворих на ЦД 1 типу з кл^чно iнтактним пародонтом, 10 мали вперше виявле-ний цукровий дiабет (вперше встановлений дiаг-ноз ЦД 1 типу), у 17 тривалють цукрового дiабе-ту була до 5 рош, у 3 тривалiсть Цд становила бiльше 5 рош.
Розподiл хворих дiтей за статтю не виявив достовiрноï рiзницi мiж захворюванiстю у дiвча-ток та у хлопчиш. Кiлькiсть дiвчаток, хворих на ЦД 1 типу, становила 53, ктькють хлопчикiв -58. Серед контрольно!' групи визначено наступ-ний розподiл дiтей за статтю: дiвчат - 22, хлопчимв - 19. Розподiл дiтей з цукровим дiабетом за вiком був наступним: 12-14 рош -73 дитини, 15-16 рош - 52 дитини.
1ндекс РМА свiдчив, що зi збiльшенням термiну основного захворювання збiльшуeться ступiнь тяжкостi гiнгiвiту (вщ легкого - 23,59% до середнього - 31,62%, проти 15,53% в контрольнш групО.
Нами встановлено, що д^и, хворi на цукровий дiабет 1 типу, мали певну ктькють секстанов з кровоточивiстю за шдексом СР1, Тх кiлькiсть збтьшувалась в залежностi вiд тривалостi дiабету: 2,11 при тривалостi ЦД до 5-ти рокiв, 2,57 - ЦД бтьше 5-ти рокiв. Розповсюдженють кровоточивостi та зубного каменю серед д^ей, хворих на ЦД термшом до 5-ти рокiв, що мали захворювання тканин паро-донта становила 94,73% (36 хворих) та 68,42% (26 хворих) вщповщно. Серед д^ей, хворих на Цд 1 типу бтьше 5-ти рош, розповсюдженють кровоточивост та зубного каменю була 96,97% (32 дитини) i 72,73% (24 дитини) вщповщно.
У 5-ти хворих виявлено хроычний генералiзований пародонтит. Такий дiагноз пщтвердився рентгенологiчним дослiдженням. На рентгенограмi щелеп у цих д^ей визначенi остеопороз i деструкцiя кортикальноТ' пластинки мiжальвеолярних перетинок, що вщповщали легкому ступеню хронiчного генералiзованого пародонтиту.
Результати морфолопчних дослiджень свщ-чать про те, що у д^ей, хворих на ЦД 1 типу, як мають клiнiчно iнтактний пародонт, морфолопч-но в яснах визначаеться комплекс метаболiчних та структурних змш. Виявленi змiни дозволили нам видтити доклiнiчну стадiю хронiчного катарального гшпв^у. Його характер мае первинно хроычний перебiг. Розвиток кл^чноТ' симптоматики запалення обумовлений поглибленям морфолопчних змш в мiкросудинах ясен, а також прогресуванням метаболiчних та структурних порушень в ештелп та сполучнотканиннш основi ясен [12, 13].
Проведений аналiз клiнiко-морфологiчних змiн тканин пародонта дозволив нам розробити схему лкувально-профтактичних заходiв для дiтей, хворих на цукровий дiабет 1 типу. Розгля-
даючи доцiльнiсть застосування
фармпрепарат тих чи iнших груп для профтактики та лiкування захворювань тканин пародонта у д^ей з дiабетом, ми виходили з результат наших дослiджень, а також даних л^ератури про рацiональнiсть призначення препара^в антигомотоксичноТ терапи. Це пояснюеться тривалим хроычним перебiгом цукрового дiабету та необхiднiстю постiйного лiкування. Антигомотоксична терашя передбачае комплексний вплив на оргашзм на клiтинному та молекулярному рiвнях, активiзуе захиснi сили оргашзму, якi страждають в силу порушення при ЦД адаптивно-трофiчних та гор-мональних механiзмiв органiзму [14, 17].
Для д^ей, хворих на ЦД, що мали штактний пародонт, проводилось: професшна гiгiена ротовоТ порожнини, сана^я ротовоТ порожнини, пщ-бiр засобiв шдивщуальноТ' гiгiени ротовоТ порожнини (зубних щток, паст, флоав, навчання дiтей методам чищення зубiв, використання флосiв), масаж ясен м'якою щiткою з маззю Траумель С (5-7 хвилин) 2 рази на день протягом трьох тижшв, 2 рази на рк; контрольний огляд пюля лкування, через 3, 6 та 18 мюя^в. Препарат Траумель С мае виражений терапевтичний ефект, чинить протизапальний, регенеруючий, антиексудативний, знеболюючий, кровоспинний, iмуномодулюючий вплив [1].
Для д^ей, хворих на ЦД тривалiстю до 5-ти рош, проводили наступнi лкувально-профiлактичнi заходи: професiйну гiгiену ротовоТ порожнини, санацiю ротовоТ порожнини, п^р засобiв iндивiдуальноТ гiгiени ротовоТ порожнини, аплкаци мазi Траумель С на ясна (15-20 хвилин) 3 рази на тиждень протягом трьох тижшв, 2 рази на рк; контрольний огляд пюля лкування, через 3, 6 та 18 мюя^в.
Для д^ей хворих на ЦД тривалютю бтьше 5-ти рош, враховуючи поглиблення патоморфологiчних змiн та ускладнення клiнiчноТ симптоматики хронiчного катарального гшпв^у, крiм вище вказаного,частоту курав аплiкацiй з маззю Траумель С збтьшували до 34 разiв на рiк.
При загостреннi хрошчного катарального гiнгiвiту ми призначали препарат Траумель С у виглядi таблеток (по 1 табл. сублшгвально 3 рази на день, протягом 3-х тижшв), проводили професшну гтену та аплiкацiТ з маззю Траумель С (15 хвилин) щодня, № 10. Курсом 3-4 рази на рк.
Схема лкування хрошчного генералiзованого пародонтиту включала обробку пародонтальних кишень, зрошення водним розчином Траумель С, шстиляцш в пародонтальш кишенi мазi Траумель С (10-15 хвилин). Курсом 3-4 рази на рк.
Для оцшки ефективност запропонованих лiкувально-профiлактичних заходiв були сформован наступнi (основнi) групи: дiти, хворi на Цд 1 типу з кл^чно iнтактним пародонтом (30 д^ей); дiти, хворi на ЦД 1 типу тривалютю до
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
5-ти рош (20 дiтей); дiти, XBopi на ЦД 1 типу тривалютю бтьше 5-ти poKiB (18 дiтей). До контрольно''' групи увiйшли: дiти, XBopi на ЦД 1 типу тривалютю до 5-ти рош, (15 д^ей) та тpивалiстю основного захворювання бтьше 5-ти рош (15 дiтей). В цш гpупi проводився комплекс лкувально-профтактичних захoдiв без застосу-вання антигомотоксичних препара^в.
Ефективнiсть лiкування oцiнювали шсля закiнчення лiкування, через 3, 6 та 18 мюя^в за змшами кл^чно' картини (частота загострень хрошчного запалення, кpoвoтoчивiсть та набpяклiсть ясен, кoлip слизово' оболонки), що контролювалась пародонтальними iндексами (РМА, РВ1, СР1), пoшиpеннoстi зубних вщкладень (рис. 1, 2, 3).
Рис. 1 Хворий О., 15 р., ЦД 1 тип протягом 3 poKie,
Дiагнoз: Хрошчний генеpалiзoваний катара-льний пнпв^ середнього ступеню тяжкoстi РМА=50% (вигляд до лкування)
Рис. 2 Хворий О., 15 р., ЦД 1 тип протягом 3 poKie,
Дiагнoз: Хрошчний генеpалiзoваний катара-льний пнпв^ середнього ступеню тяжкoстi (РМА=50%)
Рис. 3 Хворий О., 15 р., ЦД 1 тип протягом 3 роюв,
Дiагнoз: Хpoнiчний генеpалiзoваний катараль-ний гiнгiвiт середнього ступеню тяжкост (РМА=7,1% - через 14 дшв вiд початку лiкування)
Значення шдексу РМА у дiтей, хворих на ЦД термшом до 5-ти рош (основна група) до лкування становило 23,59% (в кoнтpoльнiй груш - 22,9%). Пюля проведення лкувально-пpoфiлактичних захoдiв у дано' групи д^ей, значення РМА зменшилося до 7,57% проти 11,85% в контроль У д^ей, хворих на ЦД бiльше 5-ти рош (основна група) значення РМА до лкування вiдпoвiдалo 31,62% (в кoнтpoлi -30,5%). Пiсля лкування значення РМА становило 9,17% проти 13,93% - в контроль Час нopмалiзацiï клiнiчних пoказникiв у обстежених становив 7-8 дшв, що в 1,5 рази перевищувало даш контрольно!' групи (10-11 дшв).
1ндекс РВ1 свiдчить, що pедукцiя кровоточивост пiсля лiкування в oснoвнiй груш становить 80,01%, що перевищуе показання контрольно' групи - 64,04%. Через 3 мюяц шсля лкування редук^я кpoвoтoчивoстi залишалась вищою в основнш гpупi i становила 57,4% (39,36% - в контрольна гpупi) (табл. 1).
Таблиця 1
Значення iHdeKcy РВ1 пюля проведення лкувально-профлактичних захoдiв
у дiтей з ЦД
Групи обстежених Значення РВ1 до лкуваня Значення РВ1 шсля лкування Значення РВ1 через 3 мiсяцi пiсля лiкування Значення РВ1 через 6 мюя^в шсля лкування Значення РВ1 через 18 мюя^в шсля лкування
Основна група: Дiти з ЦД до 5-ти роюв 1,02 0,20 *(80,01%) 0,43 ( 57,4%) 0,52 (48,41%) 0,56 (45,54%)
Основна група: Дiти з ЦД бтьше 5-ти роюв 1,2 0,22 (81,77%) 0,52 (56,89%) 0,63 (47,69%) 0,66 (44,96%)
Контрольна група: Дiти з ЦД до 5-ти роюв 0,99 0,36 *(64,02%) 0,60 (39,36%) 0,63 (36,65%) 0,69 (30,02%)
Контрольна група: Дiти з ЦД бтьше 5-ти роюв 1,1 0,42 (62,04%) 0,67 (38,97%) 0,70 (36,22%) 0,83 (29,76%)
*редук^я показника в'дносно даних до лкування
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
За даними таблиц 2 видно, що редук^я секстанов з кровоточивютю за шдексом СР1 пiсля лкування також залишалась вищою в основнш rpyni - 81,99% (62,20% - контрольна група). Через 3, 6 та 18 мюя^в спостеркалась
тенден^я до зниження редукци' як в основнш, так i в контрольнш групах. Проте, данi таблицi свщчать, що показники в основнiй груш залиша-лися вищими (табл. 2).
Таблиця 2
Значення iHdeKcy СР1 псля проведення лкувально-профлактичних 3axodie
у дiтей, хворих на ЦД 1 типу
Групи обстежених Ктьюсть секстант з кровоточивютю до лкування Пюля лкування Через 3 мюяц шсля лкування Через 6 мюяц^в шсля лку-вання Через 18 мюя^в шсля лкування
Основна група: Дiти з ЦД до 5-ти роюв 2,11 0,38 *(81,99%) 0,92 ( 56,40%) 1,11 (47,39%) 1,15 (45,72%)
Основна група: Дiти з ЦД бтьше 5-ти роюв 2,57 0,45 (82,49%) 1,12 (56,42%) 1,35 (47,47%) 1,38 (46,15%)
Контрольна група: Дiти з ЦД до 5-ти роюв 2,09 0,79 *(62,20%) 1,27 (39,23%) 1,31 (37,32%) 1,48 (29,15%)
Контрольна група: Дiти з ЦД бтьше 5-ти роюв 2,55 0,97 (61,96%) 1,55 (39,22%) 1,60 (37,25%) 1,81 (29,05%)
*редук^я секстант з кровоточивютю в'дносно даних до лкування
Отримаш результати свщчать про ефективнють запропонованих лкувально- 7. профтактичних заходiв стосовно хвороб тканин пародонта серед д^ей, хворих на цукровий дiабет 1 типу. Разом з тим, слщ зауважити, що ефект вщ лкувально-профтактичних заходiв досить нестiйкий, редукуеться протягом 4-6 мюя^в пiсля закiнчення курсу лкування. Це, на нашу думку, вказуе на необхщнють проведення пщтримуючих курсiв у таких дiтей 2-4 рази на рк.
Лiтература
Антигомотоксическая терапия распространенных заболеваний у детей (справочное пособие для врачей) / Под. ред. С.П. Кривопустова, Б.К. Шамугия. - К. : Книга плюс, 2006. - 248 с. Бабша О.О. Особливост1 кшшки та л1кування пародонтального синдрому у д1тей, хворих на цукровий д1абет: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22"Стоматолопя" / Баб1на О.О. - Полтава, 2000. - 15 с. Бардаро С. Гингивиты с позиции гомотоксикологии / С. Барда-ро // Биологическая терапия. - 1999. - №2. - С. 4-17. Болезни пародонта. Патогенез, диагностика, лечение [ А.С. Григорян, А.И. Грудянов, Н.А. Рабухина, О.А. Фролова]. - М. : Медицинское информационное агентство, 2004. - 320 с. Гарбарчук О.1. Б1ох1м1чн1 компоненти плазматичноТ ланки гемостазу за судинних ушкоджень в динамЩ1 розвитку ЦД : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. бюлог. наук КНУ 1м. Т. Г. Шевченко / О.1. Гарбарчук. - К., 2001. - 19 с. Годованец Л.В. Особенности течения и лечения стоматологических заболеваний у детей больных СД : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук:
8.
9.
10. 11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
14.00.21"Стоматология"/ Л.В. Годованец. - Ивано-Франковск, 1990. - 19 с.
Григорян А.С. Морфогенез ранних стадий воспалительных заболеваний пародонта / А.С.Григорян, О.А. Фролова, Е.В.Иванова // Стоматология. - 2002. - №1. - С. 19-25. Данилевский Н.Ф. Заболевания пародонта / Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко. - К. : Здоровье, 2000. - 461 с. Дмитриева Л.А. Современные аспекты клинической пародон-тологии / Дмитриева Л.А. - М. : Медпресс, 2001. - 125 с. Зак К.П. Иммунитет у детей, больных СД / К.П. Зак., Т.Н. Малиновская, Н.Д. Тронько. - К. : Книга плюс, 2002. - 111 с. Зербшо Д.Д. Ультраструктура гемомiкроциркуляторного русла пародонта у хворих на цукровий дiабет / Д.Д. Зербшо, С.С. Pi-зник // Клтчна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя. - 2004.
- № 1 (6). - С. 57-58.
Карачевська К.О. Клтчш та морфофункцюнальш особливост ураження тканин пародонта у дп"ей, хворих на цукровий дiабет 1 типу, Тх лкування та профтактика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.22"Стоматолопя" / К.О. Карачевська. - К., 2007. - 16 с.
Колесова Н.А.Метаболiчнi та структуры особливост змш тканин ясен у дп"ей, що страждають на цукровий дiабет / Н.А. Колесова, Л.О. Хоменко, К.О. Карачевська // Вюник стоматологи.
- 2004. - № 4 (45). - С. 67-71.
Осшюва А.Ю. Теоретическое обоснование и практический опыт использования препаратов фирмы «Хеель» в комплексной терапии сахарного диабета и его осложнений / А.Ю. Ос-шюва, А.В. Самохин. - М. : Центр натуральной медицины, 2006. - 17 с.
Matsuda T. Mechanism of disorders of coagulation and fibrinolysis in diabetes / T. Matsuda, E. Morishita, H. Jokaji // Diabetes. -1996. - V. 45, - P. 109-110.
Oliver R.C. Enzyme active in crevicular fluid in relation to metabolic control of diabetes and other periodontal risk factor / R.C. Oliver, T. Tervonen, D.G. Thynn // J. Periodontal. - 1993. - V. 64.
- P. 358-362.
Reckeweg H.H. Homeopathia antihomotoxica / Reckeweg H.H. -Baden-Baden : Arelia Verlag. - 1991. - 313 p.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПРОФИЛАКТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА У ДЕТЕЙ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 1 ТИПА Хоменко Л. А., Карачевская Е. А.
Ключевые слова: дети, сахарный диабет 1 тип, гингивит, профилактика, лечение.
Проведены клинико-рентгенологические исследования тканей пародонта у детей, болеющих сахарным диабетом 1 типа. Определена высокая распространенность заболеваний тканей пародонта у обследуемых детей. Предложен комплекс лечебно-профилактических мероприятий для предотвращения и лечения заболеваний тканей пародонта у детей с сахарным диабетом 1 типа.
Summary
PREVENTION AND TREATMENT OF PERIODONTAL DISEASE IN CHILDREN WITH INSULIN-DEPENDENT DIABETES Khomenko L.A., KarachevskyaYe.A.
Key words: children, insulin-dependent diabetes, gingivitis, treatment, prophylactic.
Clinical and roentgenological investigation of periodontal tissues in children with insulin-dependent diabetes have been carried out. This has enabled to reveal high prevalence of periodontal disease in this group. We have worked out the complex of medical measures to prevent this pathology in children.
2
5
6
