CC BY
20
УДК: 613.62:616-051(477.42):616.9 Covid-19 https://doi.org/10.32402/dovkil2021.01.004
PECULIARITIES OF OCCUPATIONALCOVID-19 INCIDENCE IN MEDICAL WORKERS OF ZHYTOMIR OBLAST AND ASSESSMENT OF THE RISKS OF THEIR INFECTION WITH SARS-COV-2 VIRUS IN THE ASPECT OF SAFETY, OCCUPATIONAL HYGIENE,
AND INFECTIOUS CONTROL
Yavorovskyi O.P., Skaletskyi Yu.M., Brukhno R.P., Kharchuk L.V., Kyrychuk I.M.,
Borys V.M., Shuliarenko V.P.
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФЕС1ЙНО! ЗАХВОРЮВАНОСТ1 МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В ЖИТОМИРСЬКО! ОБЛАСТ1 НА COVID-19 ТА ОЦ1НКА РИЗИК1В IX ЗАРАЖЕННЯ В1РУСОМ SARS-CОV-2 В АСПЕКТ1 БЕЗПЕКИ, ППСНИ ПРАЦ1 ТА 1НФЕКЦ1ЙНОГО КОНТРОЛЮ
'ЯВОРОВСЬКИИ О.П., 1,2СКАЛЕЦЬКИЙ Ю.М., 1БРУХНО Р.П., 3ХАРЧУК Л.В., 4КИРИЧУК 1.М., 5БОРИС В.М., 6ШУЛЯРЕНКО В.П. 1Нацiональний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця 2ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни» 3Державна служба УкраТни з питань прац 4Житомирський медичний Ыститут ЖитомирськоТ обласноТ ради 5КНП «Новоград-Волинське MicbKe районне територiальне медичне об'еднання» 6Брусилiвське районне вiдцiлення Коростишiвського МРВ ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ УкраТни»
Це повiдомлення е лопч-ним продовженням по-передых публiкацiй авто-рiв у журналах «Довкшля i здоров'я» (№3, № 4, 2020), «Охорона працi» (№6, 2020), у щоденнм все-украТнськм газетi «День» (№ 48, № 71-72, 2020) [1-5].
Згадан публкацп стосува-лися загальноТ характеристики небезпек i викликiв, спри-чинених пандемiею COVID-19, оцiнки ризиюв роботи медичного персоналу в умо-вах боротьби з коронавiрус-ною хворобою, управлiння ризиками зараження медич-них працiвникiв вiрусом SARS-CoV-2 в окремих сто-личних клiнiках першо'Т хвилi.
Мета публiкацГГ полягала в оцЫц безпеки, гiгiени працi та Ыфекцмного контролю у закладах охорони здоров'я (ЗОЗ) ЖитомирськоТ област
для покращання управлiння ризиками зараження медичного персоналу вiрусом SARS-CoV-2 та зниження профеайноТ захворюваностi i смертност медичних пра^в-никiв вiд COVID-19.
Матерiали i методи. До-отдження охоплюе етапи класичного та адаптивного карантину вiд 3 кв^ня до 30 вересня 2020 року.
У дослщжены використано бiблiосемантичний, ппешч-ний, анкетно-опитувальний, статистичн методи та методи порiвняльного i системного аналiзу.
Анкетне опитування прове-дене у п'ятьох ЗОЗ ЖитомирськоТ област у 96 лiкарiв КНП «Житомирська обласна дитяча кл^чна лiкарня» Жи-томирськоТ обласноТ ради, КНП «Житомирський обласний онколопчний диспансер»
ОСОБЛИВОСТ1ПРОФЕС1ЙНО1 ЗАХВОРЮВАНОСТ1 МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В ЖИТОМИРСЬКОI ОБЛАСТ1 НА COVID-19 ТА ОЦ1НКА РИЗИК1В IX ЗАРАЖЕННЯ В1РУСОМ SARS-CoV-2 В АСПЕКТ1 БЕЗПЕКИ, ПП6НИ ПРАЦ1 ТА 1НФЕКЦ1ЙНОГО КОНТРОЛЮ 1Яворовський О.П., 12Скалецький Ю.М., 1Брухно Р.П., 3Харчук Л.В., 4Киричук 1.М., 5Борис В.М., 6Шуляренко В.П. 1Нашональний медичний университет iM. О.О. Богомольця 2ДУ «1нститут громадського здоров 'я iM. О.М. Марзеева НАМН Украши» 3Державна служба Украши з питань пращ Житомирський медичний '¡нститут Житомирсько/ обласноi ради 5КНП «Новоград-Волинське мське районне територ'альне медичне об'еднання»
6Брусил'1вське районне в^тення Коростиш'вського МРВ ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ Украши»
Мета публкацп полягала в о^нщ безпеки, ппени пращ та iнфекцiйного контролю у закладах охорони здоров'я Житомирськоi област для покращання управлiння ризиками зараження медичного персоналу вiру-сом SARS-CoV-2 та зниження профеайноi захворюваност i смертност медичних пращвниюв в'щ COVlD-19. Матер'али i методи. Удосл'1дженн'1 було використано б'бл'юграф 'нний, ппен'/чний, анкетно-опитувальний i математичний методи.
Матер'алом досл'щження слугували резуль-
© Яворовський О.П., Скалецький Ю.М., Брухно Р.П., Харчук Л.В., Киричук 1.М., Борис В. М., Шуляренко В. П. СТАТТЯ, 2021.
№ 1 2021 Environment & Health 4
ЖитомирськоУ обласноУ ради, КНП «Новоград-Волинське мiськ районне територiальне медичне об'еднання», КП «Ль карня № 1» ЖитомирськоУ мюько'У ради, КНП «Житомир-ська центральна районна лкарня» ЖитомирськоУ рай-онноУ ради.
Як i в опитуваннi лiкарiв КиУвських ЗОЗ, анкета мюти-ла, крiм загальних паспорт-них, безпековi питання (до-статнiсть i адекватнiсть З1З, Ухнi ергономiчнi та фiзiолого-ппешчш характеристики, рiвнi освiтлення, ефектив-нють вентиляцiУ тощо); питання щодо можливого впливу супутнiх бiологiчному ^русу SARS-CoV-2) психоф^зюло-гiчних, фiзичних i хiмiчних чинникiв; заходiв з запоб^ан-ня поширенню збудника COVID-19 у медичних устано-вах (дезiнфекцiя, стерилiза-цiя, дотримання правил осо-бистоУ гiгiени тощо).
Умови працi персоналу у ЗОЗ ЖитомирськоУ област оцшювалися вiдповiдно до критерiУв «ГiгiенiчноУ класифь кацiУ працi за показниками шкщливост та небезпечностi факторiв виробничого проце-су, важкостi i напруженостi праць> (Наказ МОЗ УкраУни вiд 08.04.2014 р. № 248).
Окрiм ведомостей анкетного опитування для об'ектив-ноУ оцiнки стану безпеки медичного персоналу вико-ристовували дан дашбордiв
ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ —
Кабiнету Мiнiстрiв УкраУни щодо забезпечення ЗОЗ кадрами медичних пра^вниюв, З1З i лкувально^агностич-ною апаратурою; оперативну iнформацiю ДержавноУ служ-би з питань працi щодо над-ходження повiдомлень про гострi професiйнi захворю-вання на COVID-19 пiд час виконання посадових обо-в'язкiв; данi НацюнальноУ служби здоров'я УкраУни, Центру громадського здо-ров'я МОЗ УкраУни щодо захворюваностi населення i медичних працiвникiв на COVID-19; матерiали профе-сора Варивончика Д.В. «Оперативний монiторинг показникiв профшактики на робочому мiсцi та реестрацп випадкiв гострого професй ного захворювання, зумовле-ного COVID-19».
Ризик шфкування вiрусом SARS-CoV-2 серед населення розраховувався за стввщно-шенням кiлькостi оаб, що захворiли, та чисельностi
населення области а ризик iнфiкування медичного персоналу - за стввщношенням медичних пра^вниюв, що захворiли, та чисельност медперсоналу у
Житомирськiй областi.
Результати власних до-слiджень та Гх обговорен-ня. Як зазначалося у наших попередых публiкацiях, через високу вiрулентнiсть i конта-гiознiсть, досить тривале ви-живання на поверхнях i предметах та вiдсутнiсть популя-цiйного iмунiтету вiрус SARS-CoV-2 вiднесено до збудникiв особливо небезпечних Ыфек-цiйних хвороб (Наказ МОЗ УкраУни вiд 25.02.2020 р. № 526). Тому роботу медичного персоналу, професмно зайнятого подоланням пан-демп COVID-19, зпдно з вище згаданою гiгiенiчною класифь кацiею працi, вiднесено до небезпечноУ, або екстре-мальноУ (4 клас).
На ризик зараження медич-них пра^вниюв вiрусом
тати власних спостережень, анкети опитування медичних пра^вниюв, данi МОЗ УкраУни, Центру громадського здоров'я МОЗ УкраУни, ДержавноУ служби УкраУни з питань прац'1, тематичн'1 науков/ джерела '¡нформацП.
Результати дослджень. Роботу медиюв, зад'!яних у подоланн пандемп СОУЮ-19, в'щнесено до небезпечноУ (екстремальноУ). Кр'м вiрусу SARS-CoV-2, на формування умов прац медичних пра^вниюв впливають супутн'1 фiзичнi, хiмiчнi чинники та високе фiзичне / нервово-емоцйне напруження. Серед медичних пра^вниюв з встановле-ним дiагнозом гострого професйного захворювання на COVЮ-19 уЖитомирськй област'1 переважають медичн сестри (38,57%), молодш/ медичн сестри (26,10%), фельдшери (5,37%), л\кар\ загальноУ практики - амейно'У медицини (4,85%), л'кар'-х'рурги (4,16%),
лкар-анестезологи (2,54%), лкар-iнфекцiонiсти (2,08%), л'кар'ьрентгенологи (1,85%).
Висновки. Основними причинами високих рiвнiв профеайно'У захворюваност медичних пра^вниюв закладiв охорони здоров'я ЖитомирськоУ област'1 сл'щ визнати особисту необережнсть потерплих, невикори-стання засобiв iндивiдуального захисту за Ух наявност'1, роботу у вогнищi захворювання, в'щсутн'сть або неяюсне проведення '¡нструктажу з охорони прац/'; неповну забез-печенсть засобами iндивiдуального захисту ЖитомирськоУ област'1 кадрами, а медичних пра^вниюв - засобами iндивiдуального захисту, дефцитл'1кар'1в-еп'1дем'юлопв, ппенюлв / профпатолопв.
КлючовI слова: COVID-19, умови пращ, професйна захворювансть медичних пращвниюв, ризик зараження.
5 Ешиошмг & Нклми № 1 2021
SARS-CoV-2, як вщомо, без-посередньо впливають умови прац^ дотримання персоналом правил особистоУ гiгieни, рiвень iнфекцiйного контролю, як у комплексi формують базовi засади безпечного внутрiшнього лiкарняного се-редовища.
Проведений нами аналiз анкетного опитування 96 лiкарiв ЗОЗ ЖитомирськоУ областi, зайнятих боротьбою з COVID-19, дозволив не лише оцiнити стан УхньоУ без-пеки i ппени працi, а й порiв-няти з умовами прац киУвсь-ких лiкарiв.
За вiком i стажем роботи групи лiкарiв киУвських лка-рень i лiкарень ЖитомирськоУ област були практично щен-тичними. I у першому, i у другому випадках переважали фахiвцi жЫочо'У статi, задiянi у лiкувально-дiагностичнiй дн яльностi, зi стажем роботи понад 15 роюв та вiком 40-59 роюв.
Порiвняльнi данi вiдповiдей житомирських i киУвських ль карiв на деякi питання анкети представлено на рисунку 1.
Про наявнють особистого робочого мiсця серед опита-
них ки1вських лiкарiв позитивно вщповши 87,2%, а серед У'хшх житомирських колег на це питання позитивно вщповши 77,8% опитаних. При цьому стш з робочим крюлом в обох випадках мали однаковий вщсоток опитаних, тодi як персональ-ний робочий комп'ютер мали 51,3% столичних лiкарiв, а лiкарi житомирських ЗОЗ - на 15,4% бшьше (66,7%). Пере-важна кшькють опитаних киУвських лiкарiв мала можли-востi для вiдпочинку, приго-тування чаю i кави.
Можливють для розiгрiву Ужi, на вщмЫу вiд киУвських колег (48,7%), мала бшьшють житомирських лiкарiв (69,8%). В обох випадках юмнати для вщпочинку у нiчний час мали близько половини опитаних.
Майже третина житомирсь-ких лiкарiв вiдзначили на-явнiсть пункту громадського харчування в Ухньому ЗОЗ, проте киУвськ лiкарi не мають такоУ можливостi .
Якщо третина опитаних киУвських лiкарiв працювали у режимi чергувань (добу пра-цюють i три вщпочивають), то понад 85% житомирських
лiкарiв працювали щодня певну кiлькiсть годин, але до 60% з них працювали на тв-тори ставки.
КиУвськ лiкарi частiше (43,6%) забезпечуються робочим одягом, нiж Ухн жито-мирськi колеги (23,9%). Вод-ночас робочий одяг медперсоналу у житомирських ЗОЗ перуть у 70,3% випадках, а киУвськ лiкарi такою послу-гою забезпечеш на вдвiчi меншому рiвнi (30,8%).
На запитання «Чи вщчувае-те Ви психо-емоцмне напру-ження на робо^?» позитивно вiдповiли 89,7% киУвських i 74,0% житомирських лiкарiв. Серед причин такого напру-ження на перше мюце i кияни, i житомиряни поставили небезпеку COVID-19 для власного здоров'я i здо-ров'я членiв родини, на друге мюце кияни поставили три-вале перебування у засобах захисту, житомиряни - тяжкий стан хворих, а на трете мюце кияни поставили власш помилки, що негативно впли-нули на стан здоров'я хворих, тодi як житомиряни -тривале перебування у засо-бах захисту.
Рисунок 1
Порiвняльна оцшка варiантiв позитивних вiдповiдей на опитування лiкарiв
Киева та ЖитомирськоУ облает
№ 1 2021 Ежибошмт & Н|л1т11 6
PECULIARITIES OF OCCUPATIONALCOVID-19 INCIDENCE IN MEDICAL WORKERS OF ZHYTOMIR REGION AND ASSESSMENT OF THE RISKS OF THEIR INFECTION WITH SARS-COV-2 VIRUS IN THE ASPECT OF SAFETY, OCCUPATIONAL HYGIENE, AND INFECTIOUS CONTROL 1 Yavorovskyi O.P., 12Skaletskyi Yu.M., 1Brukhno R.P., 3KharchukL.V., 4Kyrychuk I.M., 5Borys V.M., 6Shuliarenko V.P.
1 National O.O. Bohomolets Medical University, Kyiv 2SI «O.M. Marzieiev Institute for Public Health, NAMS of Ukraine», Kyiv 3The State Service of Ukraine for Labor 4Zhytomyr Medical Institute of Zhytomyr Region Council
5MNPE «Novohrad-Volynsk City Regional Territorial Medical Association» 6Brusyliv Regional Department of Korostyshiv IRD SI «Zhytomyr Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine»
Obj'ective: Weassessed safety, occupational health and infectious control at the institutions of public health of Zhytomyr Region of Ukraine to improve the management of the risks of the infection of medical personnel with the SARS-CoV-2 virus and to reduce the occupational morbidity and mortality of medical workers from COVID-19.
Materials and methods: We used bibliographic, hygienic, questionnaire and mathematical methods in the study. The results of our own observations, questionnaires for a survey of medical workers, data of the Ministry
of Health of Ukraine, the Center for Public Health of the Ministry of Health of Ukraine, the State Service of Ukraine for Labor, and thematic scientific sources of information were used as a material for the study. Results: The work of medical workers, involved in COVID-19 pandemicovercoming, is classified as dangerous (extreme). Besides SARS-CoV-2 virus, concomitant physical, chemical factors, and high physical and neuro-emotional stress affect the formation of working conditions in medical workers. Nurses (38.57%), junior nurses (26.10%), paramedics (5.37%), general practitioners of family medicine (4.85%), surgeons (4.16%), anesthesiologists (2.54%), infectious disease doctors (2.08%), radiologists (1.85%) are among medical workers who have been diagnosed with an acute occupational COVID-19 disease in Zhytomyr Region of Ukraine. Conclusions: The main reasons of the high levels of occupational morbidity in medical workers of Zhytomyr Region include personal carelessness of the victims; non-use of personal protection equipment if available; work in the focus of the disease; absence or poor-quality instruction on labor protection; not full provision with personnelin Zhytomyr Region and medical workers with personal protection equipment in the medical institutions; shortage of epidemiologists, hygienists, and occupational pathologists.
Keywords: COVID-19, medical workers, working conditions, occupational morbidity, risk of infection.
КиУвськ лiкарi вщзначили, що протягом чергування ма-ють можливють на 1-6 пе-рерв для вщпочинку триваль стю вщ 10 до 45 хвилин, а Ухн i житомирськ колеги мають можливють для 1-10 таких перерв тривалютю вщ 5 до 60 хвилин.
Житомирськ лiкарi у 22,9% випадюв втому вщчувають у середин робочоУ змши, а 66,7% - наприюнц роботи, а 28,2% киУвських лiкарiв втом-люються посеред робочоУ змЫи, 79,5% - наприюнцк
Достатньо забезпечен З1З у киУвських лкарнях 94,9% лкар1в, тод1 як у житомирсь-ких - лише 62,5%.
Тестування на COVID-19 50000 проводились у 74,% киУвських i 56,5%житомирських лкар1в, хоча Bci вони брали участь у о
прийом1, обстеженш i лку-ванн1 хворих на COVID-19.
Щеплення вщ шфекцмних захворювань у житомирських лiкарiв за рахунок держави проводяться у 68,8% опита-
них, а у ^cbí - у 18,0%. Власним коштом щепляться 27,1% опитаних житомирських лiкарiв i 23,1% киУвських.
Рисунок 2
Динамка шдтверджених випадюв захворювань населення краТни i медичних пращвнимв на COVID-19 у перюд вщ 02.04.2020 до 30.09.2020
250000
200000
150000
100000
208959
123303 /
71056 /
38074
942 16023 20986 7647 —^Г38 .1458^3774 4069 6138 8693 11362 14492
02.04.20 23.04.20 11.05.20 23.05.20 22.06.20 31.07.20 31.08.20 30.09.20
.Загалом захворто населення
, Загалом захворто медиюв
Достатне освiтлення на робочому мiсцi i достатню ефективнють вентиляцií вщ-значили 90,6% та 50,0% житомирян, 51,3% та 30,8% киян вщповщно.
Серед фiзичних чинниюв-житомирськi лiкарi найчасть ше вщзначають вплив ультра-фiолетового випромiнювання (22,9%), на другому мюц -шум (20,8%), на третьому (16,7%) - юызуюче випромь нювання. У (хшх киíвських колег перше i друге мюця та-кож посiдають ультрафюле-тове випромiнювання (48,7%) i шум (20,51%), а трете (18,0%) - електромагытне випромь нювання.
Серед шкiдливих хiмiчних професiйних чинникiв кияни (71,8%) i житомиряни (57,3%) найчастiше називають наяв-нiсть бiоцидiв i лiкарських за^в: 46,2% i 39,6% вщповщно. Опитанi кияни як прояв
впливу хiмiчних чинникiв BiД-значили неприемний запах (41,0%), подразнення слизо-вих оболонок чи шюри (35,9%) i алергiчнi реакцií (18,0%), а в (хых житомирсь-ких колег значення цих про-явiв вiдзначалися на рiвнях 51,0%, 45,0% i 33,3% вщпо-вiдно.
Протягом 2019-2020 роюв серед житомирських лiкарiв-майже кожен 5-й вiдзначив, що вiд 1 до 10 разiв ковзався чи падав через слизьку подлогу, 11 лiкарiв - через слизькi дорiжки на територп ЗОЗ, по 8 оаб - через стороннi пред-мети пщ ногами та вiдсутнiсть поручiв на пiдйомах i спусках, а також 6 оаб - через висок пороги. Приблизно на такому саме рiвнi проблему падiння вщзначали i киíвськi лiкарi.
Схожими виявилися показ-ники травмування киíвських i житомирських лiкарiв через уколи чи подряпини Ы'екцм-ною голкою або уламками скла пщ час вщкривання ампул, а також отримання оптв. Суттево не вiдрiзняла-ся в опитаних групах лiкарiв i кшькють випадкiв травмування опорно-рухового апарату, зафiксованих переважно пiд час перемщення хворих.
За перiод спостереження (вщ 02.04.2020 до 30.09.2020) кiлькiсть пщтверджених ви-
падкiв захворювань на COVID-19 населення Укра'ши загалом i медичних пра^вни-кiв невпинно збiльшувалася (рис. 2).
Як видно з рисунка 2, зро-стання захворюваност населення вщбувалося значно вищими темпами, нiж медичних пра^вниюв. Данi профе-сора Д.В. Варивончика [6], який здмснюе щотижневий монiторинг показникiв профь лактики гострого професм-ного захворювання на COVID-19 на робочих мюцях медичних пра^вниюв у системi охо-рони здоров'я краíни, свщ-чать: середнiй темп приросту нових випадюв iнфiкування вiрусом SARS-COV-2 за по-казником «оаб/день» (тобто «кшькють оаб, що Ыф^вали-ся за день») на вщповщы 8 дат, представлених на графь ку, серед населення кра'ши становили 99,7; 346,4; 367,3; 368,3; 329,3; 818,0; 958,3; 2286,6; 3635,1. Водночас серед медичних пра^вниюв зазначений показник вщповщно становив 18,3; 93,6; 80,6; 78,6; 85,9; 59,9; 114,7; 187,7. Показник «оаб/день» серед населення за перюд спостереження зрю у 36,5 разiв, а серед медичних пра-^вниюв - у 10,3 разiв.
Тобто темпи приросту ш-ф^вання населення вiрусом
Таблиця 1
Динамка числа випадмв захворювань на COVID-19 серед населення i медичних пращвнимв в УкраГш загалом та у Житомирськiй областi за перюд вщ 02.04.2020 до 30.09.2020
Дата* Житомирська область Укра'ша
Кшькють населення з пщтвердже-ним дiагнозом COVID-19 Кшькють медичних пращвниюв з пщ,твердже-ним дiагнозом COVID-19 Питома вага медичних пра^вниюв, що захворши (%) Кшькють населення з пщ,твердже-ним дiагнозом COVID-19 Кшькють медичних пра^вниюв з пщтвердже-ним дiагнозом COVID-19 Питома вага медичних пращвниюв, що захворши (%)
23.04.2020 231 76 32,90 7647 1458 19,07
11.05.2020 370 155 41,89 16023 3114 19,43
23.05.2020 457 170 37,20 20986 4069 19,39
22.06.2020 1037 255 24,59 38074 6138 16,12
31.07.2020 1595 308 19,31 71056 8693 12,23
31.08.2020 2954 421 14,25 123303 11362 9,21
30.09.2020 5923 560 9,45 208959 14 492 6,94
Змша, разiв 25,6 7,4 3,5 27,3 9,9 2,7
Примтка: * У таблиц вдсутня дата 02.04.2020, оскльки облк захворюваност медпрацвниюв у використаних нами джерелах не вдображався.
№ 1 2021 Environment & Health 8
ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ ЖИТОМИРСКОЙ ОБЛАСТИ COVID-19 И ОЦЕНКА РИСКОВ ИХ ЗАРАЖЕНИЯ ВИРУСОМ SARS-COV-2 В АСПЕКТЕ БЕЗОПАСНОСТИ, ГИГИЕНЫ ТРУДА И ИНФЕКЦИОННОГО КОНТРОЛЯ 1 Яворовский А.П., 1 2Скалецкий Ю. Н., 1Брухно Р.П., 3Харчук Л.В., 4Киричук И.Н., 5 Борис В.Н., 6Шуляренко В.П.
1 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев 2ГУ Институт общественного здоровья им. А.М. Марзеева НАМН Украины, г. Киев 3Государственная служба Украины по вопросам труда
4Житомирский медицинский институт Житомирского областного совета 5КНП «Новоград-Волынское городское районное территориальное медицинское объединение»
6Брусиловское районное отделение Коростышевского МРО ГУ «Житомирский областной лабораторный центр МЗ Украины»
Цель публикации состояла в оценке безопасности, гигиены труда и инфекционного контроля в лечебных учреждениях Житомирской области Украины для улучшения управления рисками заражения медицинского персонала вирусом SARS-CoV-2 и снижения профессиональной заболеваемости и смертности медицинских работников от COVID-19.
Материалы и методы. При проведении исследования были использованы библео-графический, гигиенический, анкетно-опросный и математический методы. Материалом исследования послужили результаты собственных наблюдений, анкеты опроса медицинских работников, дан-
ные МЗ Украины, Центра общественного здоровья МЗ Украины, Государственной службы Украины по вопросам труда, тематические научные источники информации. Результаты исследований. Работа медиков, занятых преодолением пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Кроме вируса SARS-CoV-2, на формирование условий труда медицинских работников влияют сопутствующие физические, химические факторы и высокое физическое и нервно-эмоциональное напряжение. Среди медицинских работников с установленным диагнозом острого профессионального заболевания COVID-19 в Житомирской области Украины преобладают медицинские сестры (38,57%), младшие медицинские сестры (26,10%), фельдшеры (5,37%), врачи общей практики -семейной медицины (4,85%), врачи-хирурги (4,16%), врачи-анестезиологи (2,54%), врачи-инфекционисты (2,08%), врачи-рентгенологи (1,85%).
Выводы. К основным причинам высоких уровней профессиональной заболеваемости медицинских работников лечебных учреждений Житомирской области следует отнести личную неосторожность пострадавших, неиспользование средств индивидуальной защиты при их наличии, работа в очаге заболевания, отсутствие или некачественное проведение инструктажа по охране труда, неполную обеспеченность лечебных учреждений Житомирской области кадрами, а медицинских работников - средствами индивидуальной защиты, дефицит врачей-эпидемиологов, гигиенистов и профпатологов.
Ключевые слова: COVID-19, медицинские работники, условия труда, профессиональная заболеваемость, риск заражения.
SARS-COV-2 перевищили тем-пи приросту Ыфкування медперсоналу за перюд спосте-реження у середньому у 3,5 рази.
Кумулятивна чисельнють смертельних випадюв, за да-ними професора Варивончика Д.В., на 2 жовтня 2020 року серед населення краУни через захворювання на COVID-19 становила 4359 особи (летал ь-нють - 2%), серед медичних пра^вниюв - 131 особа (ле-тальнють - 0,8%).
Показники захворюваност на COVID-19 населення i медичних пра^вниюв Жито-мирськоУ област порiвняно з
УкраУною загалом за перюд вщ 23.04,2020 до 30.09,2020 представлено у таблиц 1.
Дан таблиц 1 свщчать, що протягом згаданого перюду спостереження захворюва-нють населення област i медичних пра^вниюв ЗОЗ ЖитомирскоУ област зроста-ла вщносно краУни загалом приблизно пропорцмно.
Найвищий вщсоток захво-рюваност населення на СОШ-19 станом на 30.09.2020, за даними Центру громадсь-кого здоров'я МОЗ УкраУни, зареестровано у Коростен-ському (2,61%), Бердичiв-ському (1,79%), Любарсько-
му (1,04%), Житомирському (0,73 %), Лугинському (1,04%), Овруцькому (0,53%), Рома-швському (0,53%), Чудшв-ському (0,50%) районах та у м. Житомирi (0,66%).
Найнижчi рiвнi захворюва-ност на COVlD-19 зафксова-но у Бараывському (0,145%), Радомишльському (0,14%), Ружинському (0,18%), Наро-дицькому (0,19%) районах.
Показник кшькост помер-лих серед хворих на COVID-19 (летальнють серед насе-лення) перевищував загаль-нонацюнальний, зареестро-ваний станом на 30.09.2020 у Ружинському (4,26%), Черня-
9 Емтошшт & Нклми № 1 2021
хiвському (4,17%), Радо-мишльському (3,92%), Ба-ранiвському (3,64), Лугин-ському (2,68%), Малинсько-му (2,29%), Пулинському (2,25%), Хорошiвському (2,02%) районах та у м. Житомирi (2,12%). Найнижчу леталь-нiсть вщ коронавiрусноí хво-роби вiдзначено в Овруць-кому (0,34%), Коростишiв-ському (0,53%), Любарсь-кому (0,72%) районах. Се-реднiй показник по област був дещо нижчим вiд нацю-нального (2%) i становив 1,84%.
Дан таблицi 1 також вка-зують на поступове, поош-довне i суттеве зменшення вiдсотка зараження вiрусом SARS-COV-2 медичних пра-^вниюв.
Це вiдбулось i у кра'|'ы зага-лом, i у Житомирсьюй областi (вiдповiдно у 2,7 та 3,5 рази), але питома вага медичних пра^вниюв, що захворiли, у
Житомирсьюй областi за увесь перюд спостереження перевищувала нацiональнi показники.
Зазначений факт зменшення вщсотка Ыфкованих мед-працiвникiв, на нашу думку, можна пояснити i набутим медичним персоналом досвь дом у боротьбi з коронавiрус-ною iнфекцiею cOVID-19, i посиленням протиепiдемiч-них заходiв проти поширення вiрусу SARS-COV-2 у ЗОЗ.
За показником вщсотка шфкованих вiрусом SARS-cOV-2 медичних пра^вниюв (9,45%) Житомирська область станом на 30.09.2020 посща-ла 10 мюце пiсля Юрово-градськоí (21,5%), ВЫницько( (12,9%), П олтавськоí (11,9%), Волинсько)' (11,5%), Киíвськоí (11,4%), Черкасько( (10,5%), Закарпатсько( (10,3%), Хмель-ницькоí (10,3%) та Херсон-сько( (9,9%) областей. В Украíнi зазначений показник на цей перюд становив 7,6%. Тобто житомирський показ-ник перевищував загально-нацюнальний майже на 2%.
Характеризуючи стан про-феайно( захворюваност медичних пра^вниюв ЗОЗ Жи-томирськоí областi на гостре професмне захворювання COVID-19, слiд вiдзначити таке.
У розпод^ областей Укра-ши за часткою встановлення
у пра^вниюв галузi охорони здоров'я гострого професй ного захворювання на COVID-19, яка становила на 25.09.2020 34,0%, Житомирська область посщала 12 позицю тсля 1вано-Франюв-ськоí (100%), Харювсько( (79,5%), Хмельницькоí (65,4%) областей, м. Киева (62,4%), Одесько( (49,5%), Закарпат-ськоí (48,4%), Запорiзькоí (45,7%), Кiровоградськоí (45,7%), Миколаíвськоí (42,9%), Дш-пропетровськоí (40,1%), Чер-каськоí (38,4%) областей. На-цiональний показник на цей перюд становив 36,0% i був на 2% вищим.
На 30.09.2020 до Держпрац Украíни надмшла iнформацiя щодо 560 пiдтверджених випадюв iнфiкування вiрусом SARS-COV-2 медичних пра-цiвникiв. До територiальних управлiнь Держпрац надй шли повiдомлення про 513 випадюв захворювання мед-працiвникiв на COVID-19. Внаслiдок цього за уама по-вiдомленими випадками було утворено комiсií з розслщу-вання причин i обставин виникнення гострого профе-сiйного захворювання. Кож-нiй з 513 комiсiй було подов-жено термiни розслiдування. Кшькють завершених розсль дувань на 30.09.2020 становила 209, або ж 40%. У 203 завершених на 30.09.2020
Рисунок 3
Професм медичних пращвнимв ЗОЗ Житомирсько'Г област1 з встановленим д1агнозом гострого професмного захворювання на COVID-19
№ 1 2021 Еоттошжг & Нклми 10
комiсiйних розслiдуваннях 68 випадюв захворювань мед-працiвникiв i один випадок смертi визнанi пов'язаними з умовами працi. При цьому висновки лкаря-профпато-лога i лкарячнфекцюнюта були наданi у 199 випадках, а лiкарiв-епiдемiологiв - лише у 97 випадках, що становить 47,8% вiд кiлькостi заверше-них розслщувань i 18,9% - вiд повщомлених випадкiв захворювань на COVID-19 медич-них працiвникiв.
Аналiз повщомлень про захворювання на COVID-19, проведений за профеаями медичних працiвникiв, представлено на рисунку 3.
Як видно з рисунка 3, вищi ранговi мюця за професiйною захворюванютю по краíнi загалом посiдають середш медичнi працiвники (медичнi сестри, молодшi медичнi сестри, фельдшери) та адмь нiстративний персонал. Серед фахiвцiв переважають лiкарi ЗПСМ, лiкарi-хiрурги i лiкарi-iнфекцiонiсти.
Данi щодо динамiки захво-рюваностi i розрахованого нами ризику захворюваност населення i медичних пра^в-никiв краíни та Житомирськоí област у перiод вiд 02.04.2020 до 30.09.2020 представлено у таблиц 2.
Як видно з даних таблиц 2, на 30.09.2020 абсолютний ризик захворюваност медич-ного персоналу на COVID-19 становив 7,17-10-3 i був бшь-ше, ыж у 3 рази (3,06) вищим за ризик захворюваностi населення на COVID-19 (2,34-10-э).
Причинами розвитку про-фесiйного захворювання мед-працiвникiв на COVID-19 ко-мiсiями, якi працювали у Жи-томирськiй областi, визнано особисту необережнють по-терпiлих, невикористання З1З за íх наявностi, роботу у вогнищi захворювання.
Привертае увагу та обстави-на, що серед причин ви-никнення гострого професй ного захворювання на COVID-19 комiсií назвали також вщ-сутнють або неякiсне прове-дення Ыструктажу з охорони працi, що, як вщомо, мае особ-ливе значення для допуску до роботи у небезпечних умовах середнього i молодшого ме-дичного персоналу.
До причин виникнення гострого професмного захворювання на COVID-19 серед медичних пра^вниюв Житомирськоí областi, на нашу думку, слщ вiднести й деяю iншi.
Так, за даними анал^ичних панелей Кабiнету Мiнiстрiв
Украíни [7], забезпеченють ЗОЗ Житомирськоí областi медичним персоналом, який надае допомогу хворим на COVID-19, наприкiнцi вересня 2020 року становила 79,4% за середньоукра'шського рiвня 83,5%, а забезпеченють цих медичних пра^вниюв З1З дорiвнювала 68,3% (нацю-нальний показник на той час становив 70,2%). Цшком зро-зумiло, що дефiцит медичних кадрiв призводить до збшь-шення тривалостi роботи наявного персоналу у мед-установi i пщвищення рiвня нервово-емоцiйного напру-ження, а дефщит адекватних З1З у таких умовах роботи значно збшьшуе ризик зара-ження медпрацiвникiв вiру-сом SARS-CoV-2.
Ще одна i, мабуть, найсер-йознiша причина високого рiвня захворюваностi на COVID-19 медперсоналу по-лягае у вiдсутностi об'ектив-но'( можливостi своечасного i повною мiрою проведення комiсiйних розслiдувань об-ставин i причин виникнення випадкiв професiйних захворювань i смертей серед медичних пра^вниюв вщпо-вiдно до Постанови КабмЫу вiд 17.09.2019 року № 337 «Про затвердження Порядку розслщування та облiку не-
Таблиця 2
Прирют числа випадкiв захворювань i ризику захворюваностi населення i медичних працiвникiв на COVID-19 в УкраТш у перiоди карантину та адаптивного карантину
Дата Укра'ша Житомирська область Житомирська область (абсолютний ризик)
Ктькють населення з пщтвердженим д1агнозом COVID-19 UCDL-C^ * О Питома вага медичних прац1вник1в, що захворти (%) Ктьюсть населення з пщтвердженим д1агнозом COVID-19 Ucdl-C^ * О Питома вага медичних прац1вник1в, що захворти (%) Ризик захворюваност1 населення на COVID-19* Ризик захворюваност1 медичного персоналу на COVID-19*
02.04.2020 942 - - 6 - -
23.04.2020 7647 1458 19,07 231 (225) 76 32,90 1,87-10-4 4,46-10-3
11.05.2020 16023 3114 19,43 370 (139) 155 (79) 41,89 1,15* 10-4 4,64-10-3
23.05.2020 20986 4069 19,39 457 (87) 170 (15) 37,20 0,72* 10-4 8,81 • 10-4
22.06.2020 38074 6138 16,12 1037 (580) 255 (85) 24,59 4,81 • 10-4 4,99-10-3
31.07.2020 71056 8693 12,23 1595 (548) 308 (53) 19,31 4,55* 10-4 3,11-10-3
31.08.2020 123303 11362 9,21 2954 (1359) 421 (113) 14,25 1,12-10-3 6,63-10-3
30.09.2020 159702 13100 8,20 5779 (2815) 543 (122) 9,40 2,34* 10-3 7,17-10-3
Примтка: * - ризики розраховували виходячи з чисельност медичного персоналу i населення Житомирськоi област у Ill кварталi 2020 року - 17023 i 1205180 осб в'щпов'щно.
щасних випадкiв, професй них захворювань та аварiй на виробництвЬ>. Замiсть вщве-дених на розслщування одного випадку профзахворюван-ня Постановою Кабмiну 5 дiб i оперативного протиепiдемiч-ного реагування фактично робота затягуеться на тижн i мiсяцi через гострий дефщит або й фiзичну вiдсутнiсть лка-рiв-гiгiенiстiв, лiкарiв-епiде-мiологiв i лiкарiв-профпато-логiв. I ця ситуацiя е характерною не лише для Жи-томирсько( областi, але й для Украши загалом.
Про це переконливо свщ-чить частка завершених роз-слiдувань випадкiв професй ного захворювання на COVID-19 серед пра^вниюв галузi охорони здоров'я, яка станом на юнець вересня 2020 року становила 39,6%. Нацюналь-ний показник дорiвнював 24,6%; у Волинськм, Одесь-кiй, Рiвненськiй, Запорiзькiй, Черывецькм, Сумськiй областях та у м. Кшв вiн був мен-шим за 20%; у Закарпатськм областi було розслiдувано лише 3,4% випадюв захворювань.
Проведений нами кадровий аналiз показав, що на усю Житомирську область, яка увiйшла, до речi, у п'я^рку кращих за цим показником, штатним розкладом ЗОЗ Житомирсько( област на 2020 рiк передбачено 17 ставок лiкарiв-епiдемiологiв, ль карiв з гiгiени працi - 2,5, ль карiв-профпатологiв -1,5.
За вказаними спе^ально-стями в областi нин працю-ють 11 лiкарiв-епiдемiологiв, 3 лiкарi з гiгiени працi та 1 лкар-профпатолог. В Андру-шiвському, Коростишiвсько-
му, Малинському, Овруцько-му мiжрайонних вiддiлах (МРВ) лiкарi-епiдемiологи вщсуты, в Олевському МРВ ставка лкаря-епщемюлога не передбачена штатом. Лiкарi з □пени прац е лише в единому Коростенському МРВ, двi фiзичнi особи працюють у Житомирському обласному лабораторному центрi МОЗ Украíни. Один наявний на область лкар-профпатолог працюе в обласнм клiнiчнiй лiкарнi iменi О.Ф. Горбачевского.
Для порiвняння слщ за-значити, що санiтарне та епь демiологiчне благополуччя Житомирськоí област 2012 року, коли функцiонувала саштарно-епщемюлопчна служба, а Украíна i св^ проти-стояли коронавiруснiй Ыфек-цп МЕRS-CoV-2, забезпечу-вали 38 лiкарiв-епiдемiологiв i 16 лiкарiв з ппени працi.
Висновки
1. Робота медичного персоналу пов'язана з можливим професмним контактом з вiрусом SARS-CoV-2, який вiднесено до збудниюв особливо небезпечних iнфекцiй, за Ппеычною класифiкацiею працi характеризуеться най-вищим класом небезпеки - 4.
2. У закладах охорони здоров'я Житомирсько( области як i у ЗОЗ Киева, якi нами дослiджувалися ранiше, крiм високопатогенного вiрусу SARS-CoV-2, на формування умов прац впливають супутнi фiзичнi, хiмiчнi чинники та високе фiзичне i нервово-емоцiйне напруження. У по-еднанн вони посилюють дiю один одного i зумовлюють функцiональне накопичення втоми у медичних пра^вни-кiв, що, у свою чергу, може пщвищувати ризик виникнен-ня гострого професмного захворювання на cOVID-19.
3. Аналiз динамiки захворю-ваностi населення загалом i медичного персоналу ЗОЗ Житомирськоí областi на COVID-19 за перiод вiд 02.04.2020 до 30.09.2020 засвщчуе бiльш високi темпи зростання захворюваност населення порiвняно з ме-
дичними працiвниками (у 3,5 рази) i зниження частки мед-працiвникiв, що захворiли, вiд 32,9% до 9,45%. Показник летальност населення Жито-мирськоí областi коливався вщ 4,26% у Ружинському район до 0,34% в Овруцькому i становив 1,84% (нацюналь-ний показник - 2%). Показник летальност медичних пра^в-никiв становив 0,78% (в Ук-раíнi - 2%).
4. Аналiз професiйноí за-хворюваностi медичних пра-цiвникiв на COVlD-19 за про-фесiями показав, що бшьше третини медичних пра^вни-кiв, що захворши, у Житомир-ськiй област (38,57%) стано-вили медичнi сестри. Друге мюце посiдали молодшi ме-дичнi сестри (26,1%), трете -фельдшери (5,31%). Захво-рюванiсть лiкарiв ранжувала-ся у такiй послщовностк лка-рi ЗПСМ - 4,85%, лкарь хiрурги - 4,16%, лкарьане-стезiологи - 2,54%, лкарь Ыфекцюнюти - 2,08%, лкарь рентгенологи - 1,85%. Вщ-носно високою виявилася захворюванiсть на COVID-19 серед адмiнiстративного (9%) i господарського (3%) персоналу.
5. Абсолютний ризик захво-рюваност медичного персоналу на COVID-19 станом на юнець вересня 2020 року сяг-нув рiвня 7,17*10-3 i переви-щував ризик захворюваностi населення Житомирськоí об-ластi на COVID-19 (2,34-10-3) у 3,06 рази.
6. Основними причинами високих рiвнiв професiйноí захворюваностi медичних пра^вниюв ЗОЗ Житомир-ськоí областi, за даними комь сiйних розслiдувань i власних дослщжень та спостережень, слщ визнати
□ особисту необережнють потерпших, невикористання З1З за íх наявност^ роботу у вогнищi захворювання, вщ-сутнiсть або неякiсне прове-дення Ыструктажу з охорони працi у разi допуску до робо-ти у шкщливих i небезпечних умовах;
□ неповну забезпеченють ЗОЗ Житомирськоí област
№ 1 2021 ЕжИбоШеМ & Н|л1Т11 1 2
кадрами медичних пра^вни-к1в (наявн1 79,4%) i адекват-ними З1З (68,3%), що призво-дить до збiльшення тривало-CTi роботи, нервово-емоцй ного напруження, розвитку втоми i, як наслiдок, до пщви-щення ризику зараження медпра^вниюв вiрусом SARS-CoV-2;
□ катастрофiчний дефiцит або повна вiдсутнiсть лiкарiв-епiдемiологiв, гiгieнiстiв i профпатологiв, що не тшьки унеможливлюе своечасне ко-мiсiйне розслiдування випад-кiв профеайних захворювань медпрацiвникiв на COVlD-19 i смертi вiд них, а й не дозво-ляе здiйснювати необхщш протиепiдемiчнi i саытарно-гiгieнiчнi заходи у масштабах краУни на державному рiвнi у повному обсязi.
7. Потребуе невщкладного вирiшення проблема кадрового дефщиту лiкарiв, задiя-них безпосередньо у бороть-бi з пандемieю COVID-19, шляхом оргаызацп та прове-дення у стиош термiни курсiв спецiалiзацiУ на базах кафедр тслядипломно'У освiти вищих навчальних закладiв УкраУни з пщготовки лiкарiв за спецiальностями епще-мюлопя, гiгieна прац^проф-патологiя, психотерапiя, ш-фекцiйнi хвороби та iнших за потреби.
Л1ТЕРАТУРА
1. Яворовський О.П., Шкурба А.В., Скалець-кий Ю.М., Брухно Р.П. та Ы. Гiгieна та охорона працi медичного персоналу
в умовах подолання пандемп COVID-19 (перше повiдомлення). Довклля та здоров'я. 2020. № 3 (96). С. 10-18.
2. Яворовський О.П., Зенюна В.1. Медики УкраУни найменш захищенi. Охорона прац. 2020. № 6 (312).
С. 46-49.
3. Яворовський О.П., Шкурба А.В. Небезпеки та виклики коронавiрусноУ хвороби COVID-2019. Газета «День». 2020.
16 березня. (№ 48). URL: https://day kyiv. ua/uk/article/c uspilstvo/n ebezpeky- ta - vyk-
lyky (дата звернення: 15.10.2020).
4. Яворовський О.П., Скалецький Ю.М., Шкурба А.В. Захистити
i зберегти лкаря: що можна i треба зробити. Газета «День». 2020. 16 кв^ня. № 71-72. URL: http://day. kyiv. ua/uk/article/cu spilstvo/zahystyty-i-zberegty-likarya (дата звернення: 15.10.2020).
5. Яворовський О.П., Брухно Р.П., Брухно О.М. Збудники Ыфекцмних захворювань як шкiдливi та небез-печн фактори умов прац медичних пра^вниюв. Актуальн проблеми профi-лактичноi медицини: зб. наук. пр. Львiв, 2020. Вип. 20. С. 3-15.
6. Varyvonchyk D.V. Operational Monitoring of Indicators of Prevention at the Workplace and Registration of Cases of Acute Occupational Disease Caused by COVID-19 in Ukraine . Collection of Online Newsletters. : 2020. Vol. 3. Issue 9-12. Р. 111. doi:10.13140/RG.2.2.24574.4 1289
7. КабЫет Мiнiстрiв УкраУни. Анал^ичы панелi (дашборди). URL: https://covid 19. gov. ua/analitic hni-paneli-dashbordy
(дата звернення: 15.10.2020).
REFERENCES
1. Yavorovskyi O.P., Shkurba A.V., Skaletskyi Yu.M., Brukhno R.P. et al. Hihiiena ta okhorona pratsi medychnoho personalu v umovakh podolan-nia pandemii COVID-19 (per-she povidomlennia) [Hygiene and Labour Protection of Medical Personnel under Conditions of COVID-19 Pandemic Overcoming (First Report)]. Dovkillia ta zdorovia (Environment & Health). 2020 ; 3 (96) : 10-18
(in Ukrainian).
2. Yavorovskyi O.P. and Zenkina V.I. Medyky Ukrainy naimensh zakhyshcheni [Ukrainian Doctorsarethe Least Protected Ones]. Okhorona pratsi. 2020 ; 6 (312) : 46-49 (in Ukrainian).
3. Yavorovskyi O.P. and Shkurba A.V. Nebezpeky ta vyklyky koronavirusnoi khvoro-by COVID-2019 [Dangers and Challenges of COVID-2019 Coronavirus Disease]. Hazeta «Den». 2020; 16 March
(№ 48). URL:
https://day. kyiv. ua/uk/article/c uspilstvo/nebezpeky- ta-vyk-lyky (mode of access : 15.10.2020) (in Ukrainian).
4. Yavorovskyi O.P., Skaletskyi Yu.M. and Shkurba A.V. Zakhystyty i zberehty likaria: shcho mozhna i treba zrobyty [Protect and Save the Doctor: What Can and Should Be Done]. Hazeta «Den». 2020; 16 March. № 71-72. URL: http://day. kyiv. ua/uk/arti-cle/cuspilstvo/zahystyty-i-zberegty- likarya
(mode of access: 15.10.2020) (in Ukrainian).
5. Yavorovskyi O.P., Brukhno R.P. and
Brukhno O.M. Zbudnyky infek-tsiinykh zakhvoriuvan yak shkidlyvi ta nebezpechni fakto-ry umov pratsi medychnykh pratsivnykiv [Pathogens of Infectious Diseases as Harmful and Dangerous Factors of Working Conditions in Medical Workers]. In: Aktualni problemy profilaktychnoi medytsyny: zb. nauk. pr. [Topical Problems of Preventive Medicine: Coll. Sci. Works]. Lviv; 2020 ; 20 : 3-15 (in Ukrainian).
6. Varyvonchyk D.V. Operational Monitoring of Indicators of Prevention at the Workplace and Registration of Cases
of Acute Occupational Disease Caused by COVID-19 in Ukraine . Collection of Online Newsletters. 2020 ; 3(9-12):111.
doi:10.13140/RG.2.2.24574.4 1289 (in Ukrainian).
7. Kabinet Ministriv Ukrainy. Analitychni paneli (dashbordy) [The Cabinet of Ministers of Ukraine. Analytical Panels (Dashboards)]. URL : https://covid 19. gov. ua/analitic hni-paneli-dashbordy (mode of access: 15.10.2020).
Hag'Mwno go pegaKW 12.11.2020
