CC BY
8
УДК 614.2(477):004.415.533(045) https://doi.org/10.32402/dovkil2021.01.020
METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE CREATION OF THE INDICES FOR A COMPREHENSIVE ASSESSMENT OF THE HEALTH STATE OF THE POPULATION AND ITS PROVISION OF MEDICAL CARE
Chorna V.V., Dotsenko V.M., Makhniuk V.M., Mogilny S.M., Ocheretiana G.V.
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ 1НДЕКС1В ДЛЯ КОМПЛЕКСНО! ОЦ1НКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1 ЙОГО
МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ
1ЧОРНА В.В., 2ДОЦЕНКО В.М., 2МАХНЮК В.М., 2МОГИЛЬНИЙ С.М., 2ОЧЕРЕТЯНА Г.В 1Вшницыкий нацiональний медичний унiверситет iM. M.I. Пирогова, м. Вiнниця, УкраТна 2ДУ «1нститут громадсыкого здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. КиТв
статтi описано методичнi пщ-ходи до створення Ытегралы-них Ыдекав людсыкого здоров'я (1ЛЗ) та медичного за-безпечення населення (1МЗН), за допомогою яких можна здмснювати узагалынену (н тегралыну, комплексну) оцн ку стану здоров'я населення УкраТни на основi показникiв смертностi, швалщност та захворюваностi, а також за-безпеченостi населення ме-дичною допомогою на основi показникiв забезпеченостi населення лкарями, серед-нiм медперсоналом та лiжка-ми на рiвнi окремих репоыв чи краТн.
Актуальнiсть дослщження i постановка проблеми. Необхiднiсты створення Ытег-ралыних iндексiв здоров'я та медичного забезпечення на-селення викликана певними причинами.
Як вщомо, Ыдексний аналiз широко застосовуетыся в уах сферах людсыкоТ дiялыностi -
в економщ^ торгiвлi, проми-словост^ транспортi тощо. У статистичних поабниках йому присвячуютыся цiлi роздiли.
Нагадаемо, що iндекс - це статистичний вщносний по-казник, що виражае стввщ-ношення рiвня даного явища та його рiвня у минулому (ди-намiчний iндекс) або у про-сторi (територiалыний ш-декс), або рiвня аналогiчного явища, прийнятому як базо-вий (основа). 1ндекси розпо-дiляютыся на iндивiдуалынi, груповi i загалынi (агрегатнi). Груповi i загалынi iндекси от-римуюты з Ыдивщуалыних за спецiалыними математико-статистичними формулами [1-3].
Найширше застосовуютыся у рiзних сферах народного господарства шдивщуалыш iндекси. Значно меншого за-стосування отримали груповi та загалынi шдекси. Щодо застосування групових або загалыних iндексiв для ком-
МЕТОДИЧН1П1ДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ 1НДЕКС1В ДЛЯ КОМПЛЕКСНО! ОЦ1НКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1 МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ
1Чорна В.В., 2Доценко В.М., 2Махнюк В.М., 2Могильний С.М., 2Очеретяна Г. В.
^В'мницький нащональний медичний
университет iм. М.1. Пирогова,
м. Вiнниця, Укра'ша
2ДУ «1нститут громадського здоров 'я
¡м. О.М. Марзеева НАМН Украни», м. Кш'в
Мета роботи: розробка та апробаця розрахунку /ндексу людського здоров 'я (1ЛЗ) та /ндексу медичного забезпечення населення (1МЗН) для комплексно! о^нки стану здоров'я населення, як б оптимальним чином агрегували показники
захворюваностI, /нвалщност/ та смертност населення.
Матер'али дослщження: для визначення 1ЛЗ та 1МЗН використовувалися статистичн дан МОЗ Украни за 2017 рк щодо захворюваност'!, '¡нвал'щност'!, смертност населення Украни та р'1вня забезпечення населення медичною допомогою: лкарями, середнм медичним персоналом та л'!кар-няними лiжками.
Результати. Розроблений у попереднй пер'юд /ндекс здоров'я не в'щпов'щае вимо-гам ВООЗ / донин'1 не знайшов застосуван-ня у практиц охорони здоров'я. Нами створено 1ЛЗ за аналопею з методикою розрахунку /ндексу людського развитку (ЛР). Розрахунки показали: чим менший 1ЛЗ, тим пршим сл'щ вважати рiвень здоров'я населення, а чим вн бльший, тим кращим сл'щ вважати рiвень здоров'я.
© Чорна В.В., Доценко В. М., Махнюк В. М., Могильний С. М., Очеретяна Г. В. СТАТТЯ, 2021.
№ 1 2021 Environment & Health 20
плексно! оц1нки здоров'я на-селення, то причини !х ство-рення, на нашу думку, таю.
Як вщомо, у повсякденнм практиц1 медично! статистики оц1нка стану здоров'я насе-лення зд1йснюеться на основ! трьох основних показник1в здоров'я: смертности шва-л1дност1 та захворюваностк Ц1 показники теж е Ыдивщуаль-ними 1ндексами, як1 вщобра-жають нездоров'я населення. Показниками здоров'я вони називаються умовно. У ме-дичнм статистиц1 1стинний 1ндив1дуальний 1ндекс здоров'я юнуе давно. Це - сп1в-в1дношення к1лькост1 ос1б, що не хвор1ли, та населення загалом, а також ф1зичний розвиток населення. Але вони застосовуються пере-важно у пед1атрп. За вище згаданими показниками за кожним окремо пор1вню-ються р1зн1 групи населення у розр1з1 р1зних адм1нютратив-них територ1й чи фактор1в ризику I залежно в1д !хнього р1вня робляться позитивн1 чи негативн1 висновки про стан здоров'я населення та його фактори ризику [4, 5]. Ця тра-дицмна методика, яка юнуе багато десятил1ть, не пщля-гае запереченню. Вона юну-ватиме й надал1, оск1льки ц1 показники вщображають р1зн1 стани здоров'я населення.
Але ж у пор1вняльн1й прак-тиц1 можуть виникати р1зн1 ситуацп. В одн1й пор1вняльн1й
груп1 може бути високий р1вень смертност1 I низьк р1вн1 1нвал1дност1 чи захворю-ваност1. I навпаки, в шшм пор1вняльн1й груп1 смертн1сть може бути низькою, а Ывалщ-н1сть чи захворюванють -високими. За тако! ситуацп практично неможливо дати об'ективну узагальнену оц1н-ку за окремими показниками стану здоров'я того чи Ышого населення, що пор1внюеться.
Таку оц1нку можна дати за допомогою створення ште-грального 1ндексу здоров'я на основ! показник1в смерт-ност1, 1нвал1дност1 та захво-рюваност1. Так вважають й 1нш1 автори [6, 7].
Слщ п1дкреслити, що проблема створення узагальне-них критерпв здоров'я населення, як1 б оптимальним чином агрегували початкову Ыформац1ю, представлену великою кшькютю медико-демограф1чних показник1в захворюваност1, 1нвал1дност1 та смертност1 населення, як зазначаеться у робот1 [8], давно перебувае у центр! уваги фах1вц1в. У цьому л1те-ратурному джерел1 детально розглядаються р1зн1 п1дходи до створення 1нтегральних Ыдекав здоров'я. Ми !х не будемо наводити, бо вони дуже склады для застосуван-ня. Наведемо лише викладен1 у цьому джерел1 сформован! ще 1971 року Всесв1тньою орган1зац1ею охорони здо-
ров'я вимоги до узагальнено-го 1ндексу здоров'я населення, як1 необх1дн1 для обфун-тованого застосування ос-таннього як критер1ю для пор1вняння великих сукупно-стей населення та оцшки ефективност1 програм охорони здоров'я.
Це таю вимоги:
□ Доступнсть даних. 1сну-вання можливост1 для отри-мання необх1дних даних без складних спец1альних дослщ-жень.
□ Повнота охоплення. 1н-декс мае бути отриманим з даних, що охоплюють населення, для якого в1н призна-чаеться.
□ Яюсть. Нацюнальш дан1 не мають зм1нюватись у час1 та простор!.
□ Ушверсальшсть. 1ндекс за можливютю мае висвптпю-вати фактори, як! впливають на р!вень здоров'я.
□ Обчислюванiсть. 1ндекс мае розраховуватися най-прост!шим способом, а роз-рахунок не бути варт!сним.
□ Прийнятнсть. 1ндекс мае бути прийнятним ¡, беззапе-речно, мають ¡снувати прий-нятн! методи для розрахунку ¡ндексу I його Ытерпретацп.
□ Вщтворюванють. П1д час використання 1ндексу здоров'я р1зними спец1ал1стами, за р1зних умов I у р1зн1 часи результати мають бути щен-тичними.
□ Специфiчнiсть. 1ндекс мае
Розрахувавши середню величину /ндексу О,б0з та 0,117, ми з'ясували: середн величини /ндексу лежать у межах 0,603±0,117, тобто в\д 0,513 до 0,747. Величини нижче 0,513 вважаються низьки-ми, а вище 0,747 - високими /ндексами людського здоров'я. Розподл областей Укра)ни за величиною 1ЛР показав, що групу з добрим здоров'ям склали 4 област з середнм 1ЛЗ, який дор'внюе 0,800. До групи з задовльним здоров'ям увйшли 15 областей з середнм 1ЛЗ, який дор'1внюе 0,635, а до групи з незадовльним здоров'ям - 3 област з середнм 1ЛЗ, який дор'внюе 0,453. Середн групов'1 величини /ндексу медичного забезпечення населення становили у груп областей з добрим здоров'ям 0,601, з задовльним здоров'ям населення - 0,513, з незадовльним -0,562. Дисперайний анал'з показав, що ц величини мiж собою суттево не в'щр'з-
няються (F=0,56; р>0,05), тому вс групи населення областей з р '1зним р'1внем здоров'я мають приблизно однаковий рiвень забезпечення медичною допомогою. Висновки. Результати анал 'зу з викори-станням необх'щних методiв математично) статистики дозволяють стверджувати: запропонованi /нтегральн/ '¡ндекси людського здоров'я та медичного забезпечення населення адекватно в'щбивають реальну ситуа^ю, прост/ у застосуванн'1, / )х можна рекомендувати для використання у практиц медично) статистики на р'тн'1 МОЗ / ВООЗ. За )хньою допомогою можна пор'внювати рiвень здоров'я населення та його забезпечення медичною допомогою у розр'з окре-мих репон'в або кра)н.
КлючовI слова: ¡ндекс людського здоров'я, медичне забезпечення, здоров'я населення.
21 Ем11!0\жм & Н|Л1Т11 № 1 2021
вiдображати змiни лише у тих явищах, вiдображенням яких вш служить.
□ Чутлив'1сть. 1ндекс мае бути чутливим до змш вщпо-вiдних явищ.
□ Валiднiсть. 1ндекс мае бути iстинним виразом показ-никiв, мiрилом яких вш е. Мае бути створеною якась форма незалежного i зовнiшнього доказу цього шдексу.
□ Репрезентативнсть. 1ндекс мае бути представницьким пiд час вщображення змiн у здоров'У окремих статево-вiкових та iнших видшених органом управлiння контин-гентiв населення.
□ leрархiчнiсть. 1ндекс мае складатися за единим принципом для рiзних iерархiчних рiвнiв, якi видшяють i охоплю-ють сукупностi населення для врахованих захворювань, Ух-шх стадiй i наслiдкiв. Мае юнувати можливiсть його унь фiкованого згортання i роз-гортання за складовими компонентами.
□ Стан мети. 1ндекс здо-ров'я мае адекватно вщобра-жати мету полiпшення здо-ров'я i стимулювати суспшь-ство до пошуку найбiльш ефективних шляхiв досягнен-ня цiеí мети.
Як бачимо, ще з тих чаав вимоги ВООЗ до iндексу здо-ров'я були дуже жорсткими. Можливо, створен на той час рiзними авторами iндекси здоров'я не вщповщали цим вимогам, i ця щея ВООЗ не знайшла свого втшення у практицi охорони здоров'я всупереч тому, як це вщбуло-ся з шдексом людського роз-витку, яким користуеться свь това практика вже протягом багатьох десятил^ь.
Мета даноУ роботи полягае у розробц та апробацií роз-рахунку шдексу людського здоров'я (1ЛЗ) та шдексу ме-дичного забезпечення насе-лення (1МЗН) для узагальнен-ня критерiíв комплексно)' оцiнки стану здоров'я населення УкраУни, як б опти-мальним чином агрегували показники захворюваност^ iнвалiдностi та смертност населення.
Матерiали та методи. Ма-
терiалами дослiджень були статистичнi даннi iз довiдника МОЗ УкраУни за 2017 рк щодо захворюваностi, iнвалiдностi, смертност населення Укра-Уни i рiвень забезпечення на-селення медичною допомо-гою, а саме: забезпеченють лiкарями, середнiми медич-ними пра^вниками та лiжка-ми у стацiонарi для визначен-ня шдексу людського здоров'я та шдексу медичного забезпечення населення Ук-
раУни. У робот використаш методи математичноУ статистики, зокрема дисперайний метод аналiзу, кореляцiйний метод тощо.
Запропонована нами методика розрахунку шдексу людського здоров'я (1ЛЗ) повнютю вiдрiзняеться вiд ранiше розроблених дуже складних методiв. Наш шдекс людського здоров'я (1ЛЗ) створено за аналопею з методикою розрахунку шдексу людського розвитку (1ЛР),
Таблиця 1
Результати розрахунку шдексу людського здоров'я в Укра'Гш за 2017 рш у розрiзi окремих областей Укра'Гни
Область Первинна захворюва-н1сть, %оо Смертнють, %о Первинна Ывалщнють, %о Зважений Ыдекс людського здоров'я 1ЛЗзв
показ-ник, %оо л с к е д I показ-ник, %о _о с к е д I показ-ник, %о 1ндекс !|
АР Крим - - - - - - -
Вшницька 651 0,622 241 0,295 50 0,500 0,519
Волинська 685 0,537 135 0,825 41 0,725 0,679
Днтропетровська 891 0,022 165 0,675 38 0,800 0,515
Донецька - - - - - - -
Житомирська 641 0,647 200 0,500 43 0,675 0,613
Закарпатська 588 0,780 150 0,750 39 0,775 0,770
Запор1зька 587 0,782 277 0,115 50 0,500 0,600
1вано-Франк1вська 848 0,130 173 0,635 42 0,700 0,477
КиУвська 769 0,327 274 0,130 45 0,625 0,370
К1ровоградська 641 0,647 156 0,720 42 0,700 0,680
Луганська - - - - - - -
Льв1вська 770 0,325 128 0,860 62 0,200 0,532
МиколаУвська 663 0,592 170 0,650 44 0,650 0,622
Одеська 682 0,545 141 0,795 42 0,700 0,660
Полтавська 547 0,882 234 0,330 46 0,600 0,702
Р1вненська 753 0,367 147 0,785 41 0,725 0,600
Сумська 532 0,920 176 0,620 37 0,825 0,821
Терноптьська 687 0,532 148 0,760 42 0,700 0,642
Харк1вська 664 0,590 157 0,715 36 0,850 0,705
Херсонська 541 0,897 159 0,705 37 0,825 0,829
Хмельницька 639 0,652 196 0,520 49 0,525 0,590
Черкаська 651 0,622 200 0,500 35 0,875 0,649
Черн1вецька 633 0,667 112 0,940 39 0,775 0,780
Черн1г1вська 730 0,425 189 0,555 45 0,625 0,511
Ф1ксован1 показники
М1н1мальн1 500 - 100 - 30 - -
Максимальн1 900 - 300 - 70 - -
1хня р1зниця 400 - 200 - 40 - -
Коеф1ц1ент ваги (К) 0,2 - 0,5 - 0,3 - -
№ 1 2021 Еоттошжг & НеаМн 22
METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE CREATION OF THE INDICES FOR A COMPREHENSIVE ASSESSMENT OF THE HEALTH STATE OF THE POPULATION AND ITS PROVISION OF MEDICAL CARE 1 Chorna V.V., 2Dotsenko V.M., 2Makhniuk V.M., 2Mohilnyi S.M., 2Ocheretiana H. V.
1 National Pirogov Memorial Medical University, Vinnitsa
2State Institution «O.M. Marzieiev Institute for Public Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
Objective: We developed and evaluated the calculation of the human health index (HHI) and the index of the medical provision of the population (IMPP) for a comprehensive assessment of the health state of the population, which would optimally aggregate the indicators of morbidity, disability, and mortality of the population. Materials and methods: In the study, we used the statistical data from the reference book of the Ministry of Health of Ukraine for 2017 on the incidence, disability, mortality of the population of Ukraine and the level of the provision of the medical care of the population, namely, the provision of doctors, nurses, and beds in the hospital to determine the human health index and the index of medical provision of the population of Ukraine. Results: The health index, developed by various authors, did not meet the requirements of the WHO and it has not found its application in healthcare practice yet. The Human Health Index (HHI) has been created by us by analogy with the methodology for the calculation of the Human
Development Index (HDI). The calculations show that the lower the human health index, the health level of the population should be considered the worst, and the higher it is, the health level should be considered the best. Having calculated the average value of the index 0.603 and 0.117, we found that the average values of the index lie in the range of 0.603 ± 0.117, i.e., from 0.513 to 0.747. Values below 0.513 are considered low, and above 0.747 - high indices of human health. The average group values of the index of the medical provision of the population in the group of regions with a good health of the population were 0.601, with a satisfactory health - 0.515, with unsatisfactory health - 0.562. Analysis of variance showed that these values did not differ significantly from each other (F=0.56; p>0.05). Therefore, all groups of the population in the regions with different health levels have approximately the same level of medical care provision. Conclusions: The above results of the analysis using the necessary methods of mathematical statistics are a cause to assert that the proposed integral indices of human health and medical provision of the population, which adequately reflect the reality and simplicity of the application, can be recommended for the use in the practice of medical statistics both at the level of the Ministry of Health and at the level of the WHO. The level of the health of the population and its provision with medical care in the context of separate regions or countries can be compared with their help.
Keywords: human health index, medical care, health of the population.
яку викладено у [9]. По сут^ наш 1ЛЗ е прообразом 1ЛР. Як i 1ЛР, 1ЛЗ розраховуеться на основi кУпькох показниюв, але здоров'я: смертности пер-винноУ Ывалщност та первин-ноУ захворюваностк
Спочатку для кожного по-казника розраховуеться Ыди-вщуальний Ыдекс. Для розра-хунку цього Ыдексу встанов-люються м^мальы i макси-мальш значення показника здоров'я. Вони визначаються експертами шляхом опиту-вання або за допомогою сиг-мального методу оцЫки, за якого м^мальш величини становлять Х-15 i менше, а максимальн - Х+15 i бшьше [10]. Але вони мають бути вищими чи нижчими за фак-тичн показники, щоб у рiзни-ц не отримувати «0» або вщ'емне число. Ц фксоваы показники наводяться у наве-денихтаблицях.
1ндивщуальш шдекси для кожного показника здоров'я
розраховуються за форму- формулу, де у чисельнику лою 1, взятою i3 [9]: рiзниця максимального та
I»
фактичне значення Р - мiнiмальне значення Р1 максимальне значення Р2 - мiнiмальне значення Р1 '
(1)
де Р - фактичний показник здоров'я; Р1 i Р2 - фксоваы м^мальний i максимальний показники здоров'я.
Як вщомо, ця формула при-значена для нормування показниюв стабiлiзаторiв -чим бшьше Ухне значення, тим краще. Тому за ^ею формулою розраховано шдивь
фактичного значення, а у знаменнику - рiзниця максимального та мЫмального значення. Тзд чим бшьшим буде значення шдексу, тим кращим вважатиметься здо-ров'я населення.
Цю формулу (2) наведено нижче. За нею розраховано шдивщуальы шдекси для 1ЛЗ:
максимальне значення Р2 — фактичне значення Р
I = -2- (2)
тя максимальне значення Р2 — мiнiмальне значення Р1
дуальш шдекси для 1МЗН, який вщповщае цим умовам. У нашому випадку нормують-ся показники смертности захворюваност^ швалщност - чим вищi Ухн значення, тим стан суспшьного здоров'я прший, тому тут доцшьно використовувати зворотню
На основi цих Ыдивщуальних Ыдекав i розраховуються уза-гальнен (штегральы) Ыдекси: iндекс людського здоров'я (1ЛЗ) та iндекс медичного за-безпечення населення (1МЗН). При цьому кожному з показни-кiв, за нашою iнiцiативою, при-своюеться коефщент ваги
23 Environment & Health № 1 2021
(значимост1, ц1ни) окремих показниюв п1д час оц1нки стану здоров'я та р1вн1 медич-ного забезпечення населення. Розраховуючи 1ЛЗ, ми вважа-ли, що найб1льшу незворотну шкоду здоров'ю завдае смерть, меншу - 1нвал1дн1сть, ще меншу - захворюванють.
Зважаючи на це, найбшьше значення ми надали коефщ-енту смертност1 - 0.5, швалщ-ност1 - 0.3, захворюваност1 -0.2. Як прийнято, у сум1 ц1 кое-ф1ц1енти не мають перевищу-вати 1 (коеф1ц1енти значимо-ст1 показник1в у розрахунку 1МЗН будуть наведен! нижче).
Визначення запропонова-ного зваженого шдексу людського здоров'я здм-снюеться за формулою 3:
1ЛЗзВ = ^Кс I 2С+К 12+К3 123 ,(3)
Таблиця 2
Розподш областей Укра'Гни за 2017 piK за станом здоров'я населення за величиною 1ЛЗ та за даними про частку л^шх осiб i piвень забезпечення населення медичною допомогою
Область 1ндекс людського здоров'я В!дсоток до всього населення ос!б в!ком 65 рок!в i старше Забезпеченють, на 100 тис. населення
л!ка-рями середн!м мед. персоналом л!ж-ками
1. Хороше здоров'я (1ЛЗ >0,747
Закарпатська 0,770 11,6 388 825 678
Херсонська 0,829 15,4 360 847 764
Черн!вецька 0,780 14,0 601 987 732
Сумська 0,821 17,5 408 1042 820
Загалом 3,2 58,5 1757 3701 2994
У середньому 0,800 44,6 439,2 925,2 748,5
II. Задовшьне здоров'я (1ЛЗ 0,514-0,747)
Волинська 0,673 12,9 383 1001 701
Дн!пропетровська 0,515 16,5 472 871 875
Житомирська 0,673 16,2 379 1031 686
Вшницька 0,519 17,3 491 973 690
К!ровоградська 0,670 17,7 354 952 850
Льв!вська 0,532 14,5 555 1012 830
МиколаУвська 0,622 15,8 339 759 706
Одеська 0,660 15,2 471 835 779
Полтавська 0,702 17,5 487 955 792
Р!вненська 0,600 12,4 415 1044 738
Запор!зька 0,770 16,9 491 902 836
Терноп!льська 0,642 15,4 527 1029 832
Харювська 0,705 16,4 573 870 837
Хмельницька 0,590 16,7 360 959 787
Черкаська 0,649 18,3 386 972 807
Загалом 9,522 239,7 6683 14160 11746
У середньому 0,635 16,0 445,5 944 783
III. Незадовiльне здоров'я (1ЛЗ <0,513)
1вано-Франк!вська 0,477 14,0 613 1057 767
ЧернИвська 0,511 19,2 601 1042 933
КиУвська 0,370 15,3 417 839 725
Загалом 1,358 48,5 1631 2538 2425
У середньому 0,453 16,2 543,7 979,3 808,3
Коефщ!ент достов!рност! F 22,52 0,92 2,51 0,25 0,68
p <0,01 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
33
де 1ЛЗЗВ - шдекс людського здоров'я зважений; Кс, К ,К3 - коеф1ц1енти ваги показниюв здоров'я; 1С ,1 ,I3 - 1ндив1дуальн1 1ндекси показник1в здоров'я.
За такою формулою розра-ховувався й 1МЗН.
Результати. Для прикладу, наводиться таблиця 1 з даними для розрахунку комплексного 1ЛЗ у розр1з1 окремих областей УкраУни за 2017 рк, взятих 1з статистичного до-в1дника МОЗ УкраУни [11]. Це дан1 за 22 областями, ос-к1льки за АРК Ух немае, а за Донецькою та Луганською областями вони неповнк I ще сл1д мати на уваз1, що ця стат-тя методичного типу, а не констатацп 1ЛЗ за конкретний рк. Тому р1к, за який взято дан1 для прикладу, не мае значення.
Як випливае з таблиц! 1, узагальнений зважений ш-декс людського здоров'я р1з-ний в окремо взятих областях. Так, найменшим в1н ре-еструеться у КиУвсьюй обла-ст1 (0,370), а найбшьшим - у Херсонський (0,829). Слщ мати на уваз1, що чим менший 1ндекс людського здоров'я, тим р1вень здоров'я населення слщ вважати пршим, а чим вш б1льший, тим здоров'я сл1д вважати л1пшим.
Але виникае питання, як показники сл1д вважати низь-кими, середн1ми та високими величинами. Це питання ми вир1шували за допомогою сигмального методу оцшки. Як вщомо, у межах Х ±13 ле-жить 68% частот, як1 вва-жаються середн1ми величинами. Величини, менш1 за Х-13, вважаються низькими, а бшьш1 за Х+13 - високими величинами [10].
Розрахувавши середню величину Ыдексу за даними таблиц! 1 i УУ 3, як! становили 0,630 та 0,117, отримаемо, що се-редн! величини !ндексу лежать у межах 0,630±0,117, тобто в!д
№ 1 2021 Environment & Health 24
МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К СОЗДАНИЮ ИНДЕКСОВ ДЛЯ КОМПЛЕКСНОЙ ОЦЕНКИ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ И ЕГО ОБЕСПЕЧЕННОСТИ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩЬЮ
1 Черная В.В., 2Доценко В.М., 2Махнюк В. М., 2Могильный С. Н., 2Очеретяная А. В.
1 Винницкий Национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
2ДУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев, Украина
Цель работы: разработка и апробация расчета индекса человеческого здоровья (ИЧЗ) и индекса медицинского обеспечения населения (ИМОН) для комплексной оценки состояния здоровья населения, которые бы оптимальным образом агрегировали показатели заболеваемости, инвалидности и смертности населения.
Материалы исследования: для определения индекса человеческого здоровья и индекса медицинского обеспечения населения Украины использовались статистические данные Справочника МОЗ Украины за 2017 год по заболеваемости, инвалидности, смертности населения Украины и уровню обеспечения населения медицинской помощью, врачами, средним медицинским персоналом и койками в больнице.
Результаты. Разработанный ранее индекс здоровья не отвечал требованиям ВООЗ и до сих пор не нашел своего применения в практике здравоохранения. Индекс человеческого здоровья (ИЧЗ) создан нами по аналогии с методикой определения индекса человеческого развития (ИЧР). Из расчетов видно, что чем меньше индекс человеческого здоровья, тем уровень здоровья населения следует считать худшим, а чем он больший, тем уровень
здоровья следует считать лучшим. Рассчитав среднюю величину индекса 0,603 и 0,117, мы установили, что средние величины индекса лежат в пределах 0,603±0,117, то есть от 0,513 до 0,747. Величины ниже 0,513 считаются низкими, а выше 0,747 - высокими индексами человеческого здоровья. После распределения областей Украины по величине ИЧР определили, что группу с хорошим здоровьем составили 4 области со средним ИЧЗ, равным 0,800, группу с удовлетворительным здоровьем - 15 областей со средним ИЧЗ, равным 0,635, а в группе с неудовлетворительным здоровьем оказались 3 области со средним ИЧЗ, равным 0,453. Средние групповые величины индекса медицинского обеспечения населения составили в группе областей с хорошим здоровьем населения 0,601, с удовлетворительным - 0,513, с неудовлетворительным здоровьем - 0, 562. Дисперсионный анализ показал, эти величины существенно между собой не отличаются ^=0,56; р>0,05). Все группы населения областей с разным уровнем здоровья имеют приблизительно одинаковый уровень обеспечения медицинской помощью. Выводы. Результаты анализа с использованием необходимых методов математической статистики дают основания утверждать: предложенные интегральные индексы человеческого здоровья и медицинского обеспечения населения адекватно отображают реальность, простоту в применении, и их можно рекомендовать для использования в практике медицинской статистики на уровне МОЗ и ВООЗ. С их помощью можно сравнивать уровень здоровья населения и его обеспечения медицинской помощью в разрезе отдельных регионов или стран.
Ключевые слова: индекс человеческого здоровья, медицинское обеспечение, здоровье населения.
0,513 до 0,747. Величини <0,513, вважаються низькими, а >0,747 - високими шдекса-ми людського здоров'я.
Таким чином були розподь лен област УкраУни з таблиц 1 на област з хорошим станом здоров'я Ондекси >0,747), задовшьним Ондекси вщ 0,514 до 0,747) i незадовшьним Ондекси <0,513).
Цей розподш представлено у таблиц 2, в якм також вщображено дан про частку л^тх оаб як одного з голов-них факторiв ризику для здоров'я та дат про рiвень надання населенню медичноУ допомоги у цих групах областей. Але слщ мати на уваз^ що ц фактори наведено для прикладу. Той чи шший фахь вець на свм розсуд може за
таким принципом дослщити iншi фактори.
Як бачимо з таблиц 2, най-менший шдекс людського здоров'я вщзначаеться у грут областей з незадовшьним здоров'ям населення, який у середньому становить 0,453. У грут областей з задовшьним здоров'ям вш сягае 0,635, а у грут з хорошим здоров'ям - 0,800. А це означае, що у цм грут стан здоров'я населення на 26,0% лшший, тж у грут областей з задовшьним здоров'ям i на 76%, тж у грут областей з незадовшьним здоров'ям. У грут областей з задовшьним здоров'ям рiвень здоров'я населення на 40,1% лшший, тж у грут областей з незадовшьним здоров'ям. Ця рiзни-
ця статистично значима на рiвнi 99% достовiрностi i бшь-ше ^=22,52; р<0,01), за да-ними дисперайного аналiзу.
Щодо результатв розподшу у цих групах областей про частку л^тх оаб та забезпе-чення населення медичною допомогою, то вони таю.
Частка оаб вком 65 роюв i старшi у грут областей з хорошим здоров'ям становила 14,6, у грут областей з задовшьним здоров'ям - 16,0%, а з незадовшьним здоров'ям -16,2%. За даними дисперсй ного аналiзу, рiзниця мiж цими показниками недосто-вiрна (р>0,05).
Показники забезпеченост населення зазначених вище груп областей лкарями, се-редшм медперсоналом та
25 Еоттошит & Неаътм № 1 2021
л1жками, як показав той же дисперайний анал1з, теж ста-тистично не розр1знялися (р>0,05). Тобто ус1 три за-значен1 вище групи областей мали приблизно однаковий р1вень забезпеченост1 насе-лення медичною допомогою та частку л1тн1х ос1б.
Медична допомога, зокре-ма, забезпечен1сть населен-ня медичною допомогою по своУй сут1 спрямована на лк-
в1дац1ю несприятливо! дм фактор1в ризику на здоров'я населення. Але ефективнють медичноУ допомоги не зав-жди досягае очкуваних результат1в за коротший час. Як1 ж фактори ризику, що спричиняють незадовшьне здоров'я у трьох названих у таблиц! 2 областях, потре-бують спец1ального дослщ-ження? Наша стаття - методичного плану.
Таблиця 3
Результати розрахунку комплексного зваженого шдексу медичного забезпечення населення в окремих областях Укра'Гни, 2017 рш
Область Забезпечен1сть населення, %оо 1ндекс медичного забезпечення зважений
лкарями середн1м медичним персоналом л1жками
показ-ник 'л1к показ-ник 'см показ-ник 'лж
АР Крим - - - - - - -
Вшницька 491 0,477 973 0,682 690 0,225 0,513
Волинська 383 0,207 1001 0,752 701 0,252 0,451
Дн1пропетровська 472 0,430 871 0,427 875 0,687 0,491
Донецька - - - - - - -
Житомирська 379 0,197 1031 0,827 686 0,215 0,483
Закарпатська 388 0,220 825 0,312 678 0,199 0,247
Запор1зька 491 0,477 902 0,505 836 0,590 0,510
1вано-Франк1вська 613 0,782 1057 0,892 767 0,417 0,761
КиУвська 417 0,292 839 0,347 725 0,312 0,313
К1ровоградська 354 0,135 952 0,630 850 0,625 0,454
Луганська - - - - - - -
Льв1вська 555 0,637 1012 0,780 830 0,575 0,672
Миколаíвська 339 0,097 759 0,147 706 0,265 0,159
Одеська 471 0,427 835 0,337 779 0,447 0,406
Полтавська 487 0,467 955 0,637 792 0,480 0,526
Р1вненська 415 0,287 1044 0,860 738 0,345 0,536
Сумська 408 0,270 1042 0,855 820 0,550 0,562
Терноп1льська 527 0,567 1029 0,822 832 0,580 0,656
Харювська 573 0,682 870 0,425 837 0,592 0,876
Херсонська 360 0,150 847 0,367 764 0,410 0,292
Хмельницька 439 0,347 959 0,647 787 0,467 0,479
Черкаська 386 0,215 972 0,680 807 0,517 0,464
Черн1вецька 601 0,752 987 0,717 732 0,330 0,677
Черн1г1вська 370 0,175 1042 0,855 933 0,832 0,611
Ф1ксован1 показники
М1н1мальн1 300 - 700 - 600 - -
Максимальн1 700 - 1100 - 1000 - -
Р1зниця 400 - 400 - 400 - -
Коеф1ц1ент К 0,5 - 0,3 - 0,2 - -
Щодо в1дпов1дност1 заде-кларованого 1ЛЗ вимогам ВООЗ, як1 були наведен! вище, то як показало наше сп1вставлення, в1н ц1лком або дуже близько вщповщае ус1м вимогам ВООЗ. Але основне - для його визначення ¡с-нують доступн1 дан1, в1н дуже просто розраховуеться I адекватно вщображае реаль-н1сть. До того ж за наведеним вище алгоритмом можна роз-робити комп'ютерну програ-му розрахунку цього шдексу I визначати його в автоматичному режим1.
На нашу думку, запропоно-ваний споаб визначення 1ЛЗ дозволить на р1зних 1ерарх1ч-них р1внях оц1нювати з висо-кою надмнютю узагальнений стан здоров'я населення окремих репошв краУни чи окремих краУн.
Таким саме способом роз-раховуеться I комплексний шдекс забезпеченост1 населення медичною допомогою. Вш визначаеться на основ! даних про забезпечен1сть населення лкарнями, серед-н1м медперсоналом та лкар-няними л1жками. Ц1 дан1 у розр1з1 окремих областей УкраУни станом на 2017 рк наведено у таблиц! 3.
Створення цього шдексу зумовлене тими ж причинами, що I створення шдексу людського здоров'я, а саме: за окремими показниками забезпеченост1 не можна да-ти загальноУ оцшки р1вня за-безпеченост1 населення медичною допомого, бо в одн1й област1 може бути велика чисельнють л1кар1в I мала чисельнють середнього медперсоналу чи л1жок, в 1нш1й области навпаки, велика чи-сельн1сть л1жок I мала чисель-н1сть середнього медперсоналу I лкар1в. Застосування штегральноУ оц1нки р1вня ме-дичного забезпечення насе-лення за допомогою зваженого комплексного Интегрального) шдексу медичного забез-печення, що пропонуеться, виключае таку можливють, бо вш об'еднуе ус1 три показники забезпеченост1 населення меддопомогою, враховуючи
№ 1 2021 Еоттошжг & Нклми 26
важлив1сть 1хньо1 дп на оздо-ровлення хворих. Це здм-снюеться за допомогою при-своення кожному показнику, як зазначалося вище, коеф1ц1-ента ваги - важливост1 дм на оздоровлення хворих. Зрозу-м1ло, що найвищий коефщент ваги надали л1карям - 0.5, пот1м середньому медперсоналу - 0.3, а лкарняним л1ж-кам - 0.2.
1ндивщуальний та ште-гральний 1ндекси медичного забезпечення розраховують-ся за наведеними вище формулами: ¡ндивщуальний - за формулою 1, а зважений (¡н-тегральний) ¡ндекс - за формулою 3. Результати розра-хунку представлено у таблиц! 3. Дан1 для розрахунюв взято 1з Статистичного довщника МОЗ УкраУни за 2017 рк [11].
Сл1д мати на уваз1, що чим 1ндекс медичного забезпечення населення бшьший, тим медична забезпеченють краща, I навпаки - чим вш менший, тим медична забезпеченють нижча.
Як видно з таблиц! 3, 2017 року найменшими зважеш ¡ндекси медичного забезпечення були у МиколаУвсьюй, Закарпатськм та Херсонськ1й областях, а найвищими - у Харк1вськ1й, 1вано-Франк1в-ськ1й, Черн1вецьк1й, що озна-чае: у перш1й груп1 областей р1вень медичного забезпечення найнижчий, а у друпй -найвищий.
Для визначення р1вня медичного забезпечення населення з р1зним станом здо-ров'я (таблиця 2) ¡ндекс медичного забезпечення був розподшений нами м1ж тими ж групами областей, м1ж якими було розподшено 1нтегральний 1ндекс людсько-го здоров'я. Цей розпод1л представлено утаблиц1 4.
Як видно 1з таблиц! 4, у грут областей з хорошим здо-ров'ям населення ¡ндекс медичного забезпечення на-селення у середньому стано-вив 0,601, з задовшьним здо-ров'ям - 0,512, з незадовшь-ним - 0,562. Дисперсмний анал!з показав, що ц! величи-ни суттево м!ж собою не вщ-
р!зняються (Р=0,56; р>0,05). Це означае, що ус! групи населення областей з рюни-ми ртнями здоров'я мають приблизно однаковий р!вень забезпечення медичною до-помогою в УУ комплекс!. Отже, ¡нтегральний ¡ндекс медичного забезпечення населення повторюе результати ана-л!зу медичноУ забезпеченост! населення УУ окремими вида-
ми. Це свщчить про те, що запропонований ¡ндекс ме-дичного забезпечення насе-лення адекватно вщбивае реальнють. До того ж в1н просто визначаеться, дан! для його розрахунку доступы тощо. Тобто цей ¡ндекс, як \ 1ЛЗ, цшком вщповщае вимо-гам ВООЗ щодо ¡нтегрально-го ¡ндексу здоров'я населення.
Таблиця 4
Розподш областей Укра'Гни за станом здоров'я населення за величиною шдексу людського здоров'я i за групами шдексу медичного забезпечення населення у цих областях, 2017 рш
Область 1ндекс людського здоров'я (1ЛЗ) 1ндекс медичного забезпечення населення (1МЗН)
1. Хороше здоров'я
Закарпатська 0,770 0,247
Херсонська 0,829 0,920
Черн1вецька 0,780 0,677
Сумська 0,821 0,562
Загалом 3,2 1,216
У середньому 0,800 0,601
II. Задовшьне здоров'я
Волинська 0,673 0,451
Дн1пропетровська 0,515 0,491
Житомирська 0,673 0,483
ВЫницька 0,519 0,513
К1ровоградська 0,670 0,454
Льв1вська 0,532 0,672
МиколаУвська 0,622 0,159
Одеська 0,660 0,406
Полтавська 0,702 0,526
Р1вненська 0,600 0,536
Запор1зька 0,770 0,510
Терноп1льська 0,642 0,656
Харк1вська 0,705 0,876
Хмельницька 0,590 0,479
Черкаська 0,649 0,464
Загалом 9,522 7,676
У середньому 0,635 0,512
III. Незадовшьне здоров'я
1вано-Франк1вська 0,477 0,761
Черн1г1вська 0,511 0,611
КиУвська 0,370 0,313
Загалом 1,358 1,685
У середньому 0,453 0,562
Коефщ1ент достов1рност1 Р 22,52 0,56
р <0,01 >0,05
27 Еоттошжг & НеаМн № 1 2021
Висновки
Наведенi результати аналiзу з залученням необхiдних ме-тодiв математичноТ статистики дають пщстави зробити вис-новок: запропонованi ште-гральнi iндекси людського здоров'я та медичного забез-печення населення адекватно вщображають реальнiсть, про-стi у застосуваны, i Тх можна рекомендувати для впровад-ження у практику медичноТ статистики i на рiвнi МОЗ краТ-ни, i на рiвнi ВООЗ. За Тхньою допомогою можна порiвнюва-ти узагальненi рiвнi здоров'я населення та його медичного забезпечення за окремими репонами чи краТнами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Королев М.А. Статистический словарь. М. : Финансы и статистика, 1989. 621 с.
2. Лопатников Л.И. Краткий экономико-математический словарь. М. : Наука, 1979. 358 с.
3. Власенко, Н.1., Дучин-ський, Б.Н., Канаров-ська Л.О. та ш. (уклад). Словник термшв з первинноТ медико-саытарноТ допомоги населенню. За ред.
B.В. Загороднього, Р.М. Макомели. К., 2000. 132 с.
4. ^боровський О.М. Здоров'я населення i факто-ри ризику, що впливають на його стан, як об'ект управлн ня (огляд л^ератури). Украна. Здоров'я нацП. 2015. № 2 (34). С. 13-19.
5. Белкова 1.В., Кострь ков А.В. Показники здоров'я населення та сучасн погляди на методи Тх розрахунку. ВСник ВДНЗУ «Укранська медична стоматологчна ака-дем'я». 2017. Т. 17, № 1 (57).
C. 18-20.
6. Белкова 1.В., Кострь ков А.В., Радченко Н.Р. 1нформацмне забезпечення моыторингу стану здоров'я населення у сучасних умо-вах. Актуальн проблеми сучасно)медицини. 2018.
Т. 18, № 1 (61). С. 9-13.
7. Голубчиков М.В., Орлова Н.М. Мiжнародний досвщ використання штегральних показниюв для моыторингу
та оцшки стану здоров'я населення (лек^я). Укра)на. Здоров 'я нацп. 2017. № 3 (44). С. 89-94.
8. Ермаков С.П. Моделирование процессов воспроизводства здоровья населения (научный обзор). Москва : ВНИИМИ, 1983. 69 с.
9. УкраТна. Людський розвиток. Звт К. : ПРООН, 1974. 384 с.
10. Мерков А.М., Поляков Л.Е. Санитарная статистика (пособие для врачей). Ленинград : Медицина, 1974. 384 с.
11. Заболотько В.М., Кравчук Н.Г., Стешенко 1.6. та ш. (уклад.). Показники здоров'я населення та використання ресурав охорони здоров'я в УкраТн за 2016-2017 роки / Центр мед. статистики МОЗ УкраТни. КиТв : Полiум, 2018. 327 с.
REFERENCES
1. Korolev M.A. Statisticheskiy slovar [Statistical Dictionary]. Moscow : Finansy i statistika ;1989 : 621 p. (in Russian).
2. Lopatnikov L.I. Kratkiy ekonomiko-matematicheskiy slovar [Brief Economics and Mathematics Dictionary]. Moscow : Nauka ; 1979 : 358 p. (in Russian).
3. Vlasenko N.I., Duchyn-skyi B.N., Kanarovska L.O. et al. Slovnyk terminiv po pervyn-nii medyko-sanitarnii dopomozi naselenniu [Glossary of Terms for Primary Health Care of the Population]. Kyiv; 2000 : 132 p. (in Ukrainian).
4. Tsiborovskyi O.M. Zdorovia naselennia i faktory ryzyku, shcho vplyvaiut na yoho stan, yak obiekt upravlinnia (ohliad literatury) [Health of the Population and Risk Factors Affecting its State as an Object of Management (Literary Review)]. Ukraina. Zdorovia natsii. 2015; 2 (34) : 13-19
(in Ukrainian).
5. Bielikova I.V. and Kostri-kov A.V. Pokaznyky zdorovia naselennia ta suchasni pohliady na metody yikh rozrakhunku [Population Health Indicators and Modern Views on the Methods of their Calculation].
Visnyk VDNZU «Ukrainska medychna stomatolohichna akademiia». 2017 ;17 (1/57) : 18-20
(in Ukrainian).
6. Bielikova I.V., Kostri-kov A.V. and Radchenko N.R. Informatsiine zabezpechennia monitorynhu stanu zdorovia naselennia v suchasnykh umovakh [Information Support for Monitoring of the Health State of the Population under Modern Conditions]. Aktualni problemy suchasnoi medy-tsyny. 2018 ; 18 (1/61) : 9-13 (in Ukrainian).
7. Holubchykov M.V. and Orlova N.M. Mizhnarodnyi dosvid vykorystannia intehral-nykh pokaznykiv dlia monitorynhu ta otsinky stanu zdorovia naselennia (lektsiia) [International Experience in the Application of Integrated Indicators for Monitoring and Assessment of the Health State of the Population (Lecture)]. Ukraina. Zdorovia natsii. 2017 ; 3 (44) : 89-94 (in Ukrainian).
8. Ermakov S.P. Modelirova-niye protsessov vosproizvodst-va zdorovia naseleniya (nauch-nyy obzor) [Modeling of the Processes of Population Health Reproduction (Scientific Review)]. Moscow ; 1983 :
69 p. (in Russian).
9. Ukraina. Liudskyi rozvytok. Zvit [Ukraine. Human Development. Report]. Kyiv : PROOON ; 1974 : 384 p. (in Ukrainian).
10. Merkov A.M. and Polyakov L.E. Sanitarnaya statistika (posobiye dlya vrachey) [Sanitary Statistics (Guide for Doctors)]. Leningrad : Meditsina ; 1974 : 384 p.
(in Russian).
11. Zabolotko V.M., Kravchuk N.H., Steshenko I.Ye. et al. Pokaznyky zdorovia naselennia ta vykorystannia resursiv okhorony zdorovia v Ukraini za 2016-2017 roky / Tsentr medychnoi statystyky MOZ Ukrainy [Health Indicators of the Population and Use of Health Resources in Ukraine for 2016-2017 / Center for Medical Statistics of Ukraine]. Kyiv : Polium ; 2018 : 327 p.
(in Ukrainian).
Haa 'Mwno go pega^n 21.10.2020
№ 1 2021 Environment & Health 28
