CC BY
41
Methods. International databases of clinical protocols on high standards of scientific quality in the development of local protocols providing medical care to patients with АК, SCCis, cSCC were used for the implementation of the objectives. The implementation of the protocols was made in State Scientific Institution "Scientific and Practical Centre of Preventive and Clinical Medicine" of the State Administration (SSI) in 2015-2018.
Results. Comparing the incidence rates of the affiliated contingent SSI AK, SCCis, cSCC after the implementation of LPDA (2015-2018) with similar indicators before the implementation of LPDA (2011-2014) it should be noted that the incidence rate of AK significantly increased (p<0.05) with the stabilization of the incidence of SCCis and cSCC (p = 0.05 and p = 0.04 respectively). Analysis of the performance criteria revealed that the implementation of the LPDA over 4 years has reliably influenced the increase in the effectiveness of the criterion «achieved remission» in patients with AK, as well as in patients with SCCis, cSCC (p<0.001, p<0.02 and p<0.01 respectively), and the reduction of the criterion «progression of the disease» for skin pathology (р<0,01, р<0,01, p<0,05).
Conclusions. The use of LPDA is an opportunity to introduce modern medical diagnostic and treatment methods in its own medical practice, the effectiveness of which is proved by numerous controlled studies, thereby increasing the quality and effectiveness of providing medical care to patients.
Key words: medical-technological documents, local protocol of medical assistance, epidermal dysplasia of the skin, actinic keratosis, squamous cell carcinoma.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття наджшла 22.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-313-317 УДК 614.2-051(477.87) Погорляк Р. Ю., Слабкий Г. О. характеристика кадрового потенц1алу системи охорони здоров'я на сучасному етап1 на репональному р1вн1 Ужгородський нацюнальний ушверситет (м. Ужгород)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота виконана у рамках НДР «Науковий досвщ, мошторинг та оцшка моделей розвитку сфери охорони здоров'я в УкраТш на регю-нальному рiвнi (2015-2017)» № державноТ реестраци 0115и002852.
Вступ. Виконання основних стратепчних завдань дiяльностi системи охорони здоров'я - збереження й змщнення здоров'я населення та полтшення якосп медичного обслуговування, розробка конкретних ли кувальних i профтактичних заходiв, форм та методiв роботи окремих спецiалiзованих служб - неможли-ве без аналiзу основних характеристик стану та тен-денцш розвитку мережi та кадрiв закладiв охорони здоров'я в УкраТш [1].
Полп"ичш й соцiально-економiчнi перетворення в украТнському сусптьств^ утвердження демократич-них засад, формування новоТ концепци державного управлшня в галузi охорони здоров'я вимагають на-укового обфунтування й удосконалення механiзмiв державного управлiння перебудовою галузi вщпо-вiдно до сусшльних потреб та мiжнародних норм i стандартiв. Адже курс на европейську iнтеграцiю проголошено одним з прюрителв державноТ поли тики. Серед невщкладних завдань, що стоять перед втизняною системою охорони здоров'я, на перший план виступае вдосконалення кадровоТ полп"ики, в тому числi у сферi охорони здоров'я. Кадровий по-тенщал е найвагомiшою складовою ресурсного за-безпечення системи охорони здоров'я. Наявшсть кадрiв, Тх квалiфiкацiя та розподт, умови дiяльностi, оплата працi, сощальний добробут, матерiально-тех-нiчне та технолопчне забезпечення трудового про-цесу обумовлюють належний рiвень надання медичноТ допомоги населенню [2]. Ефективна кадрова пол^ика мае бути спрямована на удосконаленн1 системи медичноТ освiти i пiдвищеннi квалiфiкацiТ
медичних працiвникiв охорони здоров'я [3], покра-щення результативносл [4], повинна фунтуватися на реальних потребах медичноТ галузi [2] та враховува-ти регiональнi особливостi.
Мета роботи: вивчити та проаналiзувати стан ме-режi та кадрового забезпечення на репональному рiвнi в динамiцi протягом 1995-2017 рокiв як необ-хiдного чинника по реформуваннi системи охорони здоров'я в репош.
Об'ект i методи дослiдження. При виконанн1 даноТ роботи було використано статистичний метод дослiдження. Джерелами iнформацiТ стали «Зв^ про медичнi кадри» закладiв охорони здоров'я Закарпат-ськоТ обласп ф. №17. Термiн дослiдження 1995-2017 роки.
Результати дослщження та Тх обговорення. Регi-ональна система охорони здоров'я ЗакарпатськоТ об-ластi мае значш ресурси, включаючи мережу, матери альну i технологiчну базу, професшш кадри.
Система охорони здоров'я в репош станом на 2017 рт представлена мережею лтувально-профи лактичних закладiв у кiлькостi 651, або 5,2 на 10 тис. населення (УкраТна - 5,5 на 10 тис. населення). Мережа медичних закладiв представлена уама видами ли кувальних закладiв, якi зараз iснують в УкраТш. Серед медичних закладiв на репональному рiвнi найбiль-ша частка - 47,6% приходиться на амбулаторп загаль-ноТ практики - амейноТ медицини, якi в основному надають первинну медичну допомогу сiльському населенню, а воно в Закарпатськш обласп складае 63,3%, тобто бiльшiсть.
Протягом дослщжуваного перiоду кiлькiсть за-кладiв змiнювалась за рахунок як реоргашзаци, так i вiдкриття нових лтувально-профтактичних закла-дiв, зокрема створення центрiв первинноТ медико-санiтарноТ допомоги.
Станом на кшець 2017 piK амейними лтарями обслуговуеться 795669 oci6 сiльського та 460635 oci6 мкького населення. В областi зареестровано 755 посад амейних лiкapiв.
Всi структуры змши, якi вiдбуваються в меpежi за-кладiв охорони здоров'я репону спpямованi на шд-вищення доступности якостi та ефективностi медич-ного обслуговування населення.
Серед основних показнишв, що свiдчать про не-ефектившсть використання pесуpсiв - це е забезпе-ченiсть населення стацiонаpними лiжками вщповщ-но до чисельностi населення.
За даними ВООЗ у краТнах Европейського репону, де система медичноТ допомоги вважаеться ефек-тивною, у розрахунку на 10 тисяч населення цей по-казник складае 56,7 лiжок, у краТнах Европейського союзу - 52,8. У 2017 роц в УкраТш цей показник ста-новив 73,1 на 10 тис. населення, що перевищуе вщ-повiднi евpопейськi показники.
Кiлькiсть лтарняних лiжок в pегiонi дослiдження у 2017 роц становило 8449, що на 3289 (38,9%) лiжко менше, нiж у 1995 pоцi (11738). Ц змiни можна вщ-слщкувати щодо числа лiжок на 10 тис. населення -даний показник дещо зменшився з 91,1 у 1995 р. до 67,3 у 2017 роц i був на 8,6% нижчим за середньо-украТнський (73,1 на 10 тис. населення) та на 18,7% вищим за середньоевропейський.
Рiвень госпiталiзацiТ, який на регюнальному piвнi становить 18,4 на 100 оаб i е нижчим за середнш по УкраТш (19,4 на 100 оаб).
Досить розвиненою е мережа денних стацiонаpiв та стацiонаpiв вдома, яка е альтернативою стацюнар-ним лiжкам, що е досить ефективним стосовно використання ресурав i надання медичноТ допомоги, як мкькому, так i альському населенню. Так загалом у дослщжуванш областi у 2017 pоцi медичну допомо-гу надавали 86 денних стацюнари, у яких розгорнуто 1541 лiжко або 12,3 лiжок на кожш 10 тис. населення. Проте це значно менше за середньоукраТнський показник (15,9 на 10 тис. населення).
Таким чином, чисельшсть лтарняних лiжок у закладах охорони здоров'я в УкраТш, загалом, i регюш, зокрема, значно перевищуе потребу та аналопчний показник у краТнах Европи, що призводить до роз-порошення pесуpсiв та диспропорцш фiнансування галузi, низькоТ якостi медичноТ допомоги. Тому для репону в умовах фшансовоТ кризи гостро стоТть пи-тання оптимiзацiТ та ефективного використання лiж-кового фонду стацiонаpiв.
У закладах охорони здоров'я ЗакарпатськоТ об-ластi зайнято бiля 17 тисяч чоловт, з них 4510 лта-piв, 10097 середнього медичного персоналу (СМП) та 2054 молодших медичних сестер по догляду за хворими. Протягом дослщжуваного перюду дина-мiка кiлькостi лiкаpiв мала piзнонапpавлену тенден-цiю, а загалом Тх кiлькiсть зменшилася на 28 оаб. Загальна кiлькiсть середнього медичного персоналу за цей перюд зменшилася (вщ'емний пpиpiст склав 1870 осiб). Ця тенденщя е характерною для вах трьох бiогеохiмiчних зон ЗакарпатськоТ обласп, тобто для низинноТ, передпрськоТ та прськоТ. Проте, можна вiдмiтити, характерним е переважання загальноТ кiлькостi лiкаpiв у низиннiй зонi, що е цшком зрозу-мiлим, оскiльки в обласному центру який розмЦу-
еться саме в низиннш зонi, зосереджена переважна бтьш^ь потужних лiкувальних закладiв.
Така залежнiсть формуе динамiку показнишв спiввiдношення мiж цими категоpiями i мае характер поступового зниження вщ 1:2,7 у 1995 pоцi до 1:2,2 у 2017 роцк Ця залежшсть е характерною i для Укра-Тни загалом. 1з 1995 по 2017 роки стввщношення мiж лiкаpями та СМП в деpжавi знизилося iз 1:2,6 до 1:2,0. Як було встановлено дослщженням, сшввщно-шення мiж лiкаpями та СМП у piзних зонах ЗакарпатськоТ обласп мае такий характер: низинна зона - на 1 лтаря припадае 1,8 СМП; передпрська зона - на 1 лтаря припадае 2,8 СМП; прська зона - на 1 лтаря припадае 3,1 СМП. Таке сшввщношення у передпр-ськiй та гipськiй зонах е результатом дм замiщення деяких функцюнальних обов'язкiв лiкаpiв i виконан-ня Тх середшми медичними пpацiвниками, що супро-воджуеться замiщенням лiкаpiв середшм медичним персоналом. Проте, за даними ВООЗ, оптимальне сшввщношення мiж лтарями та сеpеднiм медичним персоналом становить 1 до 4 [5].
Показники забезпеченосл населення репону медичним персоналом стабтьно нижч^ нiж по УкраТш. Забезпечешсть населення лiкаpями в обласп протягом дослiджуваного перюду зросла на 8,9%, а забезпечешсть СМП зменшилася за цей перюд на 15,5%. В УкраТш забезпечешсть населення лтарями станом на 2017 рш становив 44,1 на 10 тисяч населення, а СМП - 85,4 на 10 тис. населення.
За даними ВООЗ, в УкраТш, за останнш рш показники забезпечення медичними пращвниками хоч i перевищують, проте наближаються до середньоев-ропейських. Кшьмсть лiкаpiв на 10 тис. населення в середньому в Европ становить 36, у краТнах СхщноТ Европи - 33,2. Середнш показник для краТн СНД - 46 [5].
Забезпечешсть населення практикуючими лта-рями (без оpганiзатоpiв, стоматолопв, статистишв, методистiв) зафiксовано в УкраТш на piвнi 26,5 на 10 тис. населення, що е значно нижчим за середньоевропейський piвень (33 на 10 тис. населення). В обласп цей показник е бшьш наближеним до се-редньоевропейського, мае тенденцш до зростання i знаходиться на piвнi 28,7 на 10 тис. населення (2016 рИ.
Якщо аналiзувати втовий ценз лiкаpiв та середнього медичного персоналу (СМП), ям працюють у закладах охорони здоров'я обласп, то можна вщ-м^ити, що бшьше 25% лiкаpiв та понад 8% СМП е пенсюнерами. На жаль, спостер^аеться тенденцiя постаpiння медичних пращвнишв у всiх трьох зонах обласп i загалом також (у 1995 роц лiкаpi пенсш-ного вшу становили 8,1%, 2005 р. - 12,7%, а у 2017 - 25,6%). Частка лiкаpiв пенсшного вту протягом 22 pокiв зросла майже в 3 рази, а СМП - на 67,3%. Най-бiльшi темпи зростання частки пенсiонеpiв вiдмiча-ються в пеpедгipськiй та прськш зонах (збiльшення в 3 та 2,6 рази вщповщно). В УкраТш питома вага лта-piв - пенсiонеpiв становила близько 27,0%, а серед СМП чисельшсть пенсiонеpiв склала 68,7%. Це по-требуе в майбутньому знайти резерви з шдготовки медичних кадpiв з урахуванням компенсаци втрат за цей чинник.
Аналiзуючи статевий склад лiкаpiв та СМП було встановлено, що у лтувальних закладах вах трьох
зон областi працюють переважно жшки. Серед лта-рiв жiнки становлять вiд 55 до 60%. Проте серед СМП жшки складають бшя 95% i е тенденцiя до зменшен-ня Тх частки на 4,1%.
Питома вага лiкарiв стьських адмiнiстративних районiв ЗакарпатськоТ областi також мае тенденщю до зниження - вщ 64% вiд загальноТ ктькосп лiкарiв в 1995 р. до 61,8% у 2017 роцк
Частка як лiкарiв, так i СМП, що працюють у сть-ськш мiсцевостi мае досить хаотичну характеристику i коливаеться у межах 13,4 - 17,8%, а питома вага СМП змшювалася вiд 21,8% у 1995 роц до 26,2% у 2010 роцк Проте, за 22 рiчний перiод частка лтар!в, якi працюють у сiльськiй мкцевосп зросла в 2,7 рази, а СМП - на 17,9%.
В УкраТш в сшьськш мiсцевостi працюе 4,8% лта-рiв iз Тх загальноТ ктькосп. Такий високий процент у Закарпатськш областi обумовлений переважанням сiльського населення над мiським.
Професшний склад лiкарiв регiону налiчуе 36 на-йменувань спецiалiстiв. Серед них найбшьша части-на припадае на лiкарiв загальноТ практики - амейноТ медицини (19,1%), стомaтологiв (8,1%), акушерiв -гiнекологiв (5,6%), терaпевтiв (4,6%), хiрургiв (3,7%), педiaтрiв та невропатолопв (по 3,2%). В сумi Тх 47,5%, тобто майже половина, а це основы лшарсьш специ альносп.
Протягом дослiджувaного перiоду в основному за рахунок зниження питомоТ ваги групи терапевлв (у 4,0 рази) та педiaтрiв (у 4,3 рaзiв) е позитивнi зру-шення у струм^ пiдвищення питомоТ ваги амейних лiкaрiв (у 18,0 рaзiв), анестезюлопв та онкологiв (у 2 рази), шфекцюшспв (+77,4%), лiкaрiв з оргашзаци та упрaвлiння охорони здоров'я (+48,6), психiaтрiв (+38,5%), хiрургiв (+32,1), невропатолопв (+18,5 %) тощо.
У цтому на час проведення дослiдження в реп-онi було зареестровано 3970,25 штатних лiкaрських посад. Вони були укомплектовав 3683 лiкaрями, тобто укомплектовашсть штатних лiкaрських посад фiзичними особами становила 92,8%, а по окремих спещальностях нaвiть перевищувала 100%. Критич-ними е укомплектовaнiсть фiзичними особами лта-рями-лаборантами (40,0%), лiкaрями-методистaми (64,2%), статистиками (61,3%) тощо.
Станом на 2017 рт число фiзичних оаб переви-щувало число штатних посад серед СМП. Укомплектовашсть СМП становила 108,1%, а молодшого ме-дичного персоналу в област становить 95,6%.
Одним iз основних чиннишв функцiонувaння сис-теми охорони здоров'я УкраТни е оптимальне забез-печення населення квaлiфiковaними кадрами. Зна-чна увага придшяеться пiдвищенню квaлiфiкaцiйного
рiвня медичного персоналу, що вiдображаeться у покращенш показникiв присвоення квалiфiкацiйних категорш. Показник атестаци лiкарiв та середньо-го медичного персоналу з року в рт покращувався, зростала кшьмсть спецiалiстiв, що мають вищу та першу квалiфiкацiйнi категори. Якщо у 1995 роц в галузi охорони здоров'я обласп працювало 49,3% ли карiв та 24,9% середнього медичного персоналу, що мали ту чи шшу присвоену квалiфiкацiйну категорiю, то у 2017 роц цi показники вщповщно становили 69,4% у лiкарiв (в УкраТш 68,5%) та 67,6% серед СМП. Питома вага атестованих до загальноТ ктькосп лта-рiв протягом 1995-2017 рр. зросла майже на 40,8%, а частка атестованих СМП в 2,7 рази. Це е надзвичайно позитивним фактом i свщчить про пщвищення рiвня майстерносп спецiалiстiв галузi. Проте, все ще зали-шаеться незадовiльним той факт, що станом на 2017 рт в обласп мають тшьки сертифтат лiкаря бiльше 30% лiкарiв (в УкраТш - 23-25%) та 32,3% медсестер.
Серед атестованих лiкарiв обласп вищу квали фшацшну категорiю мають 71,0%, 16,0% - першу та 13,0% - другу категорш. Кшьмсть атестованих лта-рiв з вищою категорiею за перiод з 1995 по 2017 роки зросла в 3 рази, лiкарiв першоТ категори - зменши-лося майже в 2 рази, а частка лiкарiв другоТ категори мае рiзнонаправлену тенденцю
Що стосуеться атестованого середнього медичного персоналу, то в лтувальних закладах охорони здоров'я обласп працюе бтя 70,6% СМП з вищою категорiею, 15,6% - першою та 13,8% - з другою ка-тегорiею. Позитивна динамiка процесу пщвищення квалiфiкацiT полягае у зростаннi питомоТ ваги атестованого середнього медичного персоналу з вищою та другоТ категорiею протягом 22 рошв в 3,3 та 2,8 рази вщповщно i збтьшенш частки СМП першоТ категори - на 57%.
Висновки. Проведений аналiз вказуе на негатив-ш тенденцп щодо ресурсного забезпечення системи охорони здоров'я на репональному рiвнi, якi прояв-ляються у надмiрнiй кiлькостi лiжок, значному змен-шеннi чисельностi середнього медичного персоналу, яке призвело до «нецивЫзованого» сшввщношення мiж лiкарями та середнiм медичним персоналом, низькш забезпеченостi населення репону практи-куючими лiкарями, високою часткою медичного персоналу пенсшного вiку та низький рiвень укомп-лектованостi лтарських посад за окремими специ альностями.
Перспективи подальших дослiджень пов'язанi з удосконаленням моделi системи пiдготовки керiвних кадрiв охорони здоров'я на сучасному етап в умовах реформування галузг
Лiтература
Сhorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu situaciu ta rezultati dialnosti sustemu ochoronu zdorovia Ukraini. 2016 rik: MOZ Ukraini, DU UISD MOZ Ukraini; 2017. 516 s. [in Ukrainain].
Savina TV. Kadrove zabezpetchennia sferi ochoronu zdorovia v Ukraini: stan ta perspectuvu rozvutku. Derzhavne upravlinnia. Investicii: practica ta dosvid. 2017;15:95-8. [in Ukrainain].
Kruzuna NP, Slabkiy GO, Parchomenko GYa. Stan ta perspectuvu modernizatsii merezhi zakladiv ochoronu zdorovia Ukrainu. 2012;2-3(23):115-8. [in Ukrainain].
Kruzuna NP. Analiz stanu kadrovoho potencialy sustemu ochoronu zdorovia Ukraini. Materialu chorichnoi naukovo-practuchnoi konferencii «Kadrova politica u sferi ochoronu zdorovia Ukraini v umovach zahroz nationalniy bezpetci Ukrainy». m. Kiev, 23 bereznya 2017 roku, Kiev: s. 77-9. [in Ukrainain].
Bezkorovayna UYu. Porivnialniy analiz roli meduchnoyi sestri v Ukraini ta u sviti. Derzhavne upravlinnia. Investicii: practica ta dosvid. 2016;15:88-91. [in Ukrainain].
ХАРАКТЕРИСТИКА КАДРОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 НА РЕГЮНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Погорiляк Р. Ю., Слабкий Г. О.
Резюме. Мета роботи: вивчити та проаналiзувати стан кадрового забезпечення на регюнальному piBHi в динамiцi протягом 1995-2017 ромв як необхiдного чинника по реформуванню системи охорони здоров'я в perioHi.
Результати та х обговорення. За дослщжуваний пepioд забeзпeчeнiсть населення регюну лiкаpями зросла на 8,9%, а середшм медичним персоналом зменшилася на 15,5%, проте забезпечешсть населення практикуючими лiкаpями становить 28,7 на 10 тис. населення, що е значно нижчою за середньоевропейський piвeнь (33 на 10 тис. населення).
Нерацюнальним е стввщношення мiж лiкаpями та середшм медичним персоналом, яке на регюнальному piвнi становить 1:2,2, в УкраТ'ш - 1:2, хоча рекомендованим ВООЗ е стввщношення 1:4. В област бтьше 25% лiкаpiв та понад 8% СМП е пенсюнерами i частка Тх збiльшуеться.
Укомплектовашсть штатних лiкаpських посад фiзичними особами становила 92,8%, проте найменша укомплектовашсть фiзичними особами рееструвалась по лшарях-лаборантах (40,0%), лiкаpях-мeтoдистах (64,2%) та статистиках (61,3%). Не атестованими на регюнальному piвнi е бтьше 30% лiкаpiв (в УкраТ'ш - 2325%) та 32,3% медсестер.
Висновки. Проведений аналiз вказуе на негативш тенденци щодо ресурсного забезпечення системи охорони здоров'я на регюнальному piвнi, ям проявляються у надмipнiй ктькосп лiжoк, значному зменшенн1 чисeльнoстi середнього медичного персоналу, яке призвело до «нецивЫзованого» стввщношення мiж лiкаpями та середшм медичним персоналом, низькш забезпеченост населення peгioну практикуючими лiкаpями, високою часткою медичного персоналу пeнсiйнoгo вшу та низький piвeнь укомплектованост1 лшарських посад за окремими спeцiальнoстями.
Ключовi слова: Закарпатська область, кадри, динамiка, забeзпeчeнiсть, квалiфiкацiйна катeгopiя.
ХАРАКТЕРИСТИКА КАДРОВОГО ПОТЕНЦИАЛА СИСТЕМЫ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ НА РЕГИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ
Погориляк Р. Ю., Слабкий Г. А.
Резюме. Цель работы: изучить и проанализировать состояние кадрового обеспечения на региональном уровне в динамике за 1995-2017 годы как необходимого фактора по реформированию системы здравоохранения в регионе.
Результаты и их обсуждение. За исследуемый период обеспеченность населения региона врачами выросла на 8,9%, а средним медицинским персоналом уменьшилась на 15,5%, однако обеспеченность населения практикующими врачами составляет 28,7 на 10 тыс. населения, что значительно ниже среднеевропейского уровня (33 на 10 тыс. населения).
Нерациональным является соотношение между врачами и средним медицинским персоналом, которое на региональном уровне составляет 1:2,2, в Украине - 1:2, хотя рекомендованным ВООЗ является соотношение 1:4. В области более 25% врачей и более 8% среднего медицинского персонала являются пенсионерами и доля их увеличивается.
Укомплектованность штатных врачебных должностей физическими лицами составила 92,8%, однако наименьшая укомплектованность физическими лицами регистрировалась по врачам-лаборантам (40,0%), врачам-методистам (64,2%) и статистикам (61,3%). Не аттестованы на региональном уровне более 30% врачей (в Украине - 23-25%) и 32,3% медсестер.
Выводы. Проведенный анализ указывает на негативные тенденции ресурсного обеспечения системы здравоохранения на региональном уровне, которые проявляются в избыточном количестве коек, значительном уменьшении численности среднего медицинского персонала, которое привело к нерациональному соотношению между врачами и средним медицинским персоналом, низкой обеспеченности населения региона практикующими врачами, высокой долей медицинского персонала пенсионного возраста и низкому уровню укомплектованности врачебных должностей по отдельным специальностям.
Ключевые слова: Закарпатская область, кадры, динамика, обеспеченность, квалификационная категория.
CHARACTERISTICS OF PERSONAL POTENTIAL OF THE HEALTH SYSTEM AT THE PRESENT STAGE AT THE REGIONAL LEVEL
Pogorilyak R. Yu., Slabky G. O.
Abstract. Implementation of the main strategic tasks of the health care system - preserving and strengthening the health of the population and improving the quality of medical care - is impossible without analyzing the main characteristics of the state and trends of the network development and the personnel of health care institutions in Ukraine.
Goal of research: to study and analyze the status of staffing at the regional level in the dynamics during 19952017 as a necessary factor in reforming the health care system in the region.
Objects and methods. The sources of information were the "Reports of medical personnel" of the healthcare facilities of the Transcarpathian region.
Results and their discussion. During the period of study, the number of hospital beds at the regional level has decreased, and their population provision in 2017 was 67.3 per 10 thousand people, which is lower than the average in Ukraine (73.1 per 10 thousand population) and 18.7% higher than middle European.
The indicators of the provision of medical care to the region's population over the past 22 years have been steadily lower than in Ukraine. During the period of study, the population's security of the region increased by 8.9%, while the availability of mediators decreased by 15.5% during this period.
The population's coverage of practitioners (without organizers, dentists, statisticians, methodologists) was recorded in Ukraine at 26.5 per 10 thousand people, which is significantly lower than the average European level (33 per 10 thousand population). In the region, this indicator is closer to the average European, has a tendency to increase and is at the level of 28.7 per 10 thousand population.
The ratio between doctors and average medical staff is 1: 2.2 at the regional level, 1:2 in Ukraine, although the ratio of 1:4 is recommended by the WHO. Analyzing the age rating of doctors and average medical staff in the health care institutions, it was noted that more than 25% of physicians and more than 8% of average medical staff are retired. Unfortunately, there is a tendency of aging of medical workers in all three zones of the region and in general also. The share of doctors in retirement age for the past 22 years has increased almost 3 times, and average medical staff - by 67.3%.
Among the doctors women are 60% and among the average medical staff women are 95%.
The analysis of the professional staff of the region's doctors found that the majority of specialists had doctors of general practice - family medicine (19.1%), dentists (8.1%), obstetricians-gynecologists (5.6%), physicians (4.6% ), surgeons (3.7%), pediatricians and neuropathologists (by 3.2%).
The number of full-time medical positions by individuals amounted to 92.8% (in Ukraine - 78.6%), and in individual specialties even exceeded 100%. The smallest number of individuals was recorded by doctors-laboratory assistants (40.0%), doctors-methodologists (64.2%) and statisticians (61.3%).
In 2017, the qualifying category was 69.4% for doctors and 67.6% for average medical staff. However, the fact that at the regional level only doctor's certificate has more than 30% of doctors (in Ukraine - 23-25%) and 32.3% of nurses are still unsatisfactory.
Conclusions. The analysis indicates negative trends in the provision of health care resources at the regional level, which are manifested in excessive numbers of beds, a significant reduction in the number of mid-level medical staff, which led to an "uncivilized" relationship between doctors and mediators, poor provision of the population of the region by practitioners, a high proportion of medical personnel of retirement age and a low level of staffing of medical positions by specialty.
Key words: Transcarpathian region, personnel, dynamics, security, qualification category.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття наджшла 17.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-317-321 УДК 351.77 Роша Л. Г.
обгрунтування ново!' функц1онально-орган1зац1йно1' модел1 патологоанатом1чнот служби укратни Одеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження е фрагментом комп-лексних науково-дослщних робп" державноТ установи «УкраТ'нський шститут стратепчних МОЗ УкраТни»: «Наукове забезпечення реалiзацN бвропейськоТ по-лп"ики ЗДВ-21 в умовах оптимiзацiТ охорони здоров'я УкраТни» (№ державноТ реестрацп 0112и002809).
Вступ. Реформа охорони здоров'я - це дiяльнiсть, що пов'язана зi змшою пол^ики та шститупв охорони здоров'я, через ям вона проводиться. На результати реформ впливають там фактори, як полп"ичш рефор-ми, економiчнi фактори, культуры традицп [1].
^м того, вщповщно до постанови Кабшету Мши стрiв УкраТни вщ 30.11.2016 р. № 932, медична реформа, о^м децентралiзацiТ, включае в себе створення нових територiальних об'емчв - госттальних окрупв, причому вони не сшвпадають з межами областей та райошв.
Патологоанатомiчна служба (ПАС) також буде зади яна у процес реформування медицини УкраТни. Уза-гальнене питання обфунтування, розробки та впрова-дження оргашзацп моделi ПАС носить багатогранний комплексний характер [2-5] i висувае його на вщповщ-ний систематизований рiвень розумшня, котрий вщ-
повщно охоплюе досить суттевий спектр дослщжень iз позицп розумшня структурноТ моделi ПАС.
Мета дослщження: обгрунтувати доцшьшсть, ви-значити сильш та слабм сторони новоТ функцюналь-но-оргашзацшноТ моделi патологоанатомiчноТ служби УкраТни - системи патологоанатомiчних репональних центрiв.
Об'ект i методи дослщження. В дослщженш ви-користано методи експертних оцшок, моделювання, математичноТ обробки даних, системного шдходу. Експерти (19 чоловш) характеризувались за посадою (1 - лiкарi оргашзатори охорони здоров'я пращвники оргашв управлшня охороною здоров'я та завщувач^ професори, доценти кафедр патологоанатомiчних до-слщжень, 2 - завiдувачi вщдшень та заступники головного лшаря з медичних питань, 3 - головы лшар1 закладiв охорони здоров'я), з вщповщним фшсова-ним ефектом.
Оцшка валiдностi експертних оцшок ефективносл впровадження нових форм централiзацiТ та оптимi-зацГТ патоморфолопчних дослiджень безпосередньо базуеться на вщповщнш змiстовностi структурних за-лежностей, зокрема вщповщей i характеристик екс-перпв, опосередкування Тх елементами дизайну.
