CC BY
13
УДК 614.2
НАЦЮНАЛЬНИЙ ТА РЕГЮНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ НАДАННЯ КАРДЮХ1РУРГ1ЧНО1
ДОПОМОГИ В УКРА1Н1 У 2005-2014 Р.Р.
Лжування хворих iз вродженими i набутими вадами серця, iшемiчною хворобою серця чи складними порушеннями його ритму неможливе без хiрургiчного втручання. В дослiдженнi, яке присвячене аналiзу динамiки надання кардюх1рурпчно1 допомоги в Укра1ш за перюд 2005-2014 рр., використанi данi офщшно! медично! статистики. Особливу увагу було придшено частотi оперативних втручань на серщ та пiсляоперацiйнiй летальностi на нащональному i регiональному рiвнях. Встановлено збшьшення обсягiв кардюх1рурпчно1 допомоги за 2005-2014 рр. у 3,5 рази, при цьому питома вага операцш на серщ серед уЫх оперативних втручань зросла з 0,3% до 1,16%. Анал1з репональних особливостей надання кардюх1рурпчно1 допомоги показав найбшьшу частоту операцп на серцi в Киeвi та Днiпропетровськiй областi (22,42 та 12,17 операцш на 10 тис. населення вщповщно), найнижчу - в Чершвецькш та Сумськш областях (0,12 та 0,49 на 10 тис. вщповщно). Кореляцшний аналiз, проведений по вЫх областях Украши, виявив слабкий зворотнш зв'язок мiж частотою операцш на серщ та тсляоперацшною летальшстю.
Ключовi слова: кардiохiрургiчна допомога, серцево-судинш хiрурги, операцп на серцi, тсляоперацшна летальшсть.
Хвороби системи кровооб1гу спричиняють глобальш соц1ально-економ1чн1 втрати населення Украши та посщають перше мюце в структур1 захворюваностц зумовлюють майже дв1 третини вс1х випадшв смерт та третину причин швалщносп. Одним ¡з прюритетних напрямюв реформування та модершзацп роботи системи охорони здоров'я Украши е питання надання кард1ох1рург1чно1 медично1 допомоги [1].
Метою роботи було здшснити анал1з динамши показнишв надання кардюх1рурпчно1 допомоги в Укра1ш за перюд ¡з 2005 по 2014 рр.
Матер1ал та методи дослщження. Дослщження проводилося на основ1 вивчення даних Центру медично1 статистики МОЗ Украши щодо показниюв здоров'я населення та використання ресурс1в охорони здоров'я за 2005-2014 рр. Для розв'язання поставлених завдань був використаний системний пщхщ, шформацшно-анал^ичш та медико-статистичш методи.
Результати дослщження та Тх обговорення. Потужним шдгрунтям щодо забезпечення потреби населення у кардюх1рурпчнш допомоз1 е кадрова i матер1ально-техн1чна забезпечешсть спещатзовано1 та високоспецiалiзованоl ланки медично1 галузь
В Укра1ш 2014 р. налiчувалось 419 серцево-судинних хiрургiв (проти 341 у 2005 р.). Забезпечешсть населення фахiвцями дано1 спецiальностi за 10 рошв збiльшилась на 42,8% i становить 0,1 на 10 тис. ошб, абсолютна чисельнiсть серцево-судинних хiрургiв зросла на 22,8%. Аналiз даних про !х атестацiю свiдчить, що за останне десятирiччя збiльшилась питома вага атестованих лiкарiв з 68,3% до 75,7% [3, 4].
Аналiз яюсних змiн структури атестованих лiкарiв за категорiями (рис. 1.) доводить, що збшьшилась питома вага серцево-судинних хiрургiв вищо1 категорп (з 56,2% до 59,3%), а це, в свою чергу, може свщчити про зростання квалiфiкацiйного рiвня лiкарiв. Зростання ж питомо1 ваги лiкарiв II категорп (з 16,3% до 19,5%) можна пояснити «омолодженням» лiкарського персоналу, який ще не встиг набути бшьш високих категорiй.
Аналiз динамши показникiв використання лiжкового фонду свщчить про позитивнi змiни, що вщбулися за останнi 10 рокiв. Так, якщо середньорiчна зайнятiсть лiжка зросла лише на 2% (до 293,73 дшв), то середня тривалiсть лшування зменшилась на 25% (до 8,62 дшв), що пожвавило обiг лiжка на 35% (до 34,06 хворих). Таким чином, ресурс збшьшення доступност кардiохiрургiчноl допомоги для пацiентiв полягае у збшьшенш середньорiчноl зайнятостi лiжок вiдповiдного профiлю (табл. 1).
Таблиця 1
Рк Показник
Середне число дшв зайнятосп л1жка Середне перебування хворого на л1жку Обш л1жка
2005 287,65 11,42 25,19
2014 293,73 8,62 34,06
Бшьшють серцево-судинних захворювань можуть бути ефективно виткуваш лише шляхом хiрургiчних втручань. До них, зокрема, належать: вроджеш та набуп вади серця,
шфекцшний ендокардит, хрошчна iшемiчна хвороба серця, аневризми аорти й гос^ ураження серця i судин, порушення серцевого ритму.
Обсяг кардюх1рурпчно1 допомоги характеризуеться як абсолютним числом операцiй, яке за 10 роюв зросло втричi i становить 23 682 операцп на серщ, що були здiйсненi в 2014 р., так i числом операцш на 10 тис. населення, яке також зросло у 3,5 рази (5,52 на 10 тис. населення проти 1,59 в 2005 р.). Питома вага операцш на серщ серед усiх оперативних втручань зросла з 0,3% до 1,16%. Це яскраве свщчення потужного розвитку кардiохiрургiчноl допомоги в Укра1ш. Бшьш докладний аналiз втручань на серщ по окремих видах операцiй потребуе розмежування даних до 2012 р. та шсля, коли змiнилася форма офщшно! звiтностi щодо кардiохiрургil. Отже, у перюд з 2005 по 2012 рр. частота операцш зросла у 3 рази, зокрема при аорто-коронарному шунтуванш - у 4 рази. Аналiз структури оперативних втручань свщчить про зменшення вдвiчi питомо! ваги iмплантацil кардiостимулятора (табл.2).
Таблиця 2
Динамiка загально! кiлькостi операцш на серщ за перюд 2005-2012 рр._
Найменування операцш 2005 2012 Темп росту 2005/2012, %
Загальна юльюсть на 10 тис. нас. Загальна юльюсть на 10 тис. нас.
абс. к-ть % абс. к-ть %
Операцп на серщ 7424 100,0 1,59 21837 100,0 4,80 у 3,0 рази
з них: на вщкритому серщ 1520 20,5 0,33 4224 19,4 0,93 у 2,8 рази
аорто-коронарне шунтування 440 5,9 0,09 1647 7,5 0,36 у 4,0 рази
¡мплантаци кардюстимулятора 3088 41,6 0,66 4743 21,7 1,04 у 1,57 рази
шш1 2376 32,0 0,51 11223 51,4 2,46 у 4,8 рази
На окрему увагу заслуговуе аналiз динамши оперативних втручань на серщ за перюд 2013-2014 рр. Найчастше в Укра!ш проводять операцп по стентуванню коронарних артерш (1,59 на 10 тис. ошб), найрiдше - з приводу захворювань аорти (0,04 на 10 тис. ошб), що певною мiрою вщображае потребу людей у рiзних видах операцш i можливiсть !х здшснювати, в т.ч. через низьку платоспроможнють населення (при офiцiйно безоплатнiй медициш). Загалом же частота оперативних втручань на серщ за рш знизилась на 10,7%, при цьому на 40% збшьшилась частота операцш при ураженнях клапашв серця, на 33% - при захворюваннях аорти ( табл.3).
Таблиця 3
Динамжа загально'1 кiлькостi операцш на серщ за першд 2013-2014 рр._
Нозолопчш форми 2013 2014 Темп росту/ зниження 2013/2014, %
Абс. юльюсть На 10 тис. нас. Абс. юльюсть На 10 тис. нас.
Усього операцш 28 051 6,18 23 682 5,52 -10,7
вроджених вад серця 2550 0,56 2560 0,60 +7,1
в тому числ1 у д1тей до 1 року 1185 0,26 999 0,23 -11,5
уражень клапашв серця 1125 0,25 1506 0,35 +40,0
1шем1чно1 хвороби серця 6738 1,49 4746 1,11 -25,5
порушень ритму серця 6994 1,54 5489 1,28 -16,9
поеднано1 патологи 1шем1чно1 хвороби серця та клапашв серця 504 0,11 519 0,12 +9,1
в тому числг радючастотна аблящя 1354 0,3 1134 0,26 -13,3
¡мплантащя кардюстимулятора 5577 1,23 4138 0,96 -21,9
захворювань аорти 128 0,03 151 0,04 +33,3
юльюсть операцш з1 штучним кровооб1гом 4451 0,98 4843 1,13 +15,3
стентування коронарних артерш 6956 1,53 6801 1,59 +3,9
Одним з найважливших показниюв якостi надання стацюнарно1 допомоги е летальшсть. В цiлому летальшсть на лiжках кардiохiрургiчного профiлю зменшилась на 37,7% i становить ниш 0,43% померлих на 100 госпiталiзованих, що майже втричi нижче загального показника летальностi в стацiонарах Украши, який складае 1,2% [5].
Пюляоперацшна летальнiсть також зменшилась за 10 роюв на 34,5% i становить 1,52%. Бшьш детальний аналiз показниюв летальностi по окремим операцiях доцшьно проводити за вищезгаданими перiодами. У табл. 6 наведено даш про динамшу шсляоперацшно1 летальностi протягом 2005-2012 рр. Хоча загальна кiлькiсть померлих зросла у 2,1 рази (за рахунок
збшьшення числа операцш), шсляоперацшна летальнiсть знизилась на 40,9%. Найвищою вона лишаеться при операщях на вiдкритому серцi - 2,94%, хоча i знизилась на 52,9%. Найнижчою (0,89%) - при iмплантацil кардiостимуляторiв за позитивно1 динамши зниження на 16,8% (табл. 4).
Таблиця 4
Динамжа тсляоперацшно'1 летальностi протягом 2005-2012 рр._
2005 2012 Темп
Нозолопчш форми Кшьюсть Шсляоперацшна Кшьюсть Шсляоперацшна росту
померлих летальшсть, % померлих летальшсть, % 2005/2012 %
Операцп на серщ 172 2,32 299 1,37 -40,9
з них: на вщкритому серщ 95 6,25 124 2,94 -52,9
аорто-коронарне шунтування 16 3,64 33 2,00 -45,1
¡мплантаци кард1остимулятора 33 1,07 42 0,89 -16,8
Аналiз динамiки тсляоперащйно1 летальностi при операцiях на серщ у перiод, коли змiнилася !х офiцiйна статистика, показав (табл. 5), що при зменшеннi абсолютного числа померлих (на 13,5%), летальнiсть дещо зросла, особливо при стентуваннi (на 40%), при операщях iз штучним кровообiгом (на 23,8%). Проте значним усшхом можна вважати зниження тсляоперацшно1 летальностi при вроджених вадах серця (на 40,0%), в т.ч. у дтей до 1 року (на 21,7%). Найбезпечшшою лишаеться операщя по iмплантацil кардiостимулятора з рiвнем летальносп 0,8%; найвища летальнiсть традицiйно висока при операщях у хворих iз патологiею аорти (7,95%) з позитивною динамшою на 15,2%.
Таблиця 5
Динамiка тсляоперацшно'1 летальностi протягом 2013-2014 рр._
Нозолопчш форми 2013 2014 Темп росту/ зниження 2013/2014, %
К1льк1сть померлих Шсляоперацшн а летальшсть, % Кшьюсть померлих Шсляоперацшн а летальшсть, %
ВЫ операцп 419 1,49 360 1,52 +2,0
вроджених вад серця 68 2,67 41 1,60 -40,0
в тому числ1 у д1тей до 1 року 53 4,47 35 3,50 -21,7
уражень клапашв серця 37 3,29 53 3,52 +6,9
1шем1чно1 хвороби серця 102 1,51 76 1,60 +5,9
порушень ритму серця 48 0,69 34 0,62 -10,1
поеднано1 патологи 1ХС та клапашв серця 12 2,38 13 2,50 +5,0
в тому числг радючастотна аблящя 2 0,15 0 0,00 -
¡мплантащя кардюстимулятора 49 0,88 33 0,80 -9,1
захворювань аорти 12 9,38 12 7,95 -15,2
операцп з1 штучним кровооб1гом 80 1,8 108 2,23 +23,8
стентування коронарних артерш 59 0,85 81 1,19 +40,0
Кардiохiрургiчнi операцп стають все бшьш безпечнiшим для пацiентiв, зростае число операцш, що мають короткий шсляоперацшний перюд, який тривае без серйозних ускладнень.
Частота оперативних втручань на серщ i пiсляоперацiйна летальнiсть мають певш регiональнi особливостi (табл. 6). Лщерами щодо показникiв частоти операцш на серщ були i лишаються Кшв та Днiпропетровська область - осередки кардюх1рурпчно1 допомоги, де вона е добре розвиненою (22,42 та 12,17 на 10 тис. населення вщповщно), «аутсайдерами» - Чершвецька (вщповщно 0,12), Сумська (0,49), Житомирська (1,26) та Кшвська областi (1,34). Десятирiчна динамiка частоти операцiй на серщ у переважнш бiльшостi областей була позитивною (зростання у 44,6 разiв у Кшвськш областi, в 16,3 - у Полтавськш, у 15,1 - в Тернопшьськш), за винятком Чершвецько1 та Волинсько1 областей. Зрозумшо, що частота операцiй на серщ залежить не тшьки вiд рiвнiв захворюваностi населення областей, а скорше вiд наявностi чи вiдсутностi можливостей надання кардiохiрургiчноl допомоги в область Тому виникае необхiднiсть не тшьки у вщкритп нових кардiохiрургiчних центрiв i вiддiлень; проблема скорiше за все в ефективному
використанш наявного ресурсу, кооперацй спещатзованих медичних закладiв на мiжобласному рiвнi [2].
Аналiз показникiв шсляоперацшно! летальностi в регюнальному аспектi продемонстрував значнi успiхи окремих регiонiв (у Микола1вськш областi - 0,27% iз зниженням на 84,9%, у Волинськш - 0,42 iз зниженням на 55,8%).
Таблиця 6
Загальна кiлькiсть операц1й. Шсляоперацшна летальмсть_
Число операцш Темп Пюляоперацшна Темп
Адмшютративш на 10 тис. нас. росту/ летальшсть росту/
зниження зниження
2005 2014 2005/2014, рази 2005 2014 2005/2014, %
Укра'ша 1,59 5,52 + у 3,47 2,32 1,52 -34,5
Вшницька 0,70 4,15 + у 5,9 1,69 2,54 +50,3
Волинська 7,12 4,63 - у 0,6 0,95 0,42 -55,8
Дншропетровська 4,59 12,17 + у 2,6 1,96 1,27 -35,2
Житомирська 0,09 1,26 + у 14 1,12 1,26 +12,5
Закарпатська 0,53 2,30 + у 4,3 0,00 2,78 -
Запор1зька 1,38 3,99 + у 2,9 3,50 2,40 -31,4
1вано-Франювська 0,43 3,71 + 8,6 6,78 2,93 -56,8
Кшвська 0,03 1,34 + 44,6 0,00 1,30 -
Юровоградська 0,44 1,97 + у 4,5 3,47 1,55 -55,3
Льв1вська 3,04 7,33 + у 2,4 4,63 2,49 -46,2
Миколшвська 0,92 3,17 + у 3,4 1,79 0,27 -84,9
Одеська 2,47 7,19 + у 2,9 1,69 2,04 +20,7
Полтавська 0,28 4,58 + у 16,3 0,00 0,45 -
Р1вненська 0,77 3,42 + у 4,4 1,12 2,02 +80,3
Сумська 0,16 0,49 + у 3,1 0,00 0,00 -
Терноп1льська 0,58 8,77 + у 15,1 1,56 1,07 -31,4
Харк1вська 0,39 1,24 + у 3,2 8,26 1,78 -78,5
Херсонська 1,01 10,03 + у 9,9 0,00 0,37 -
Хмельницька 2,66 8,66 + у 3,2 0,00 1,24 -
Черкаська 2,26 8,38 + у 3,7 0,66 1,52 + у 2,3 р.
Черн1вецька 0,35 0,12 - у 0,34 1,32 9,09 + у 6,8 р.
Черн1г1вська 0,58 4,72 + у 8,1 4,48 2,60 -41,9
м. Кшв 3,97 22,42 + у 5,6 3,23 1,32 -59,1
Найгiршi показники продемонстрували Чершвецька область (9,09%) iз збiльшенням у 6,8 разiв, Iвано-Франкiвська (2,93%) iз зниженням на 56,8% та Чершпвська (2,6%) iз зниженням на 41,9%. Негативна динамша цього показника спостерпаеться також в Черкаськiй, Рiвненськiй i Вiнницькiй областях. Однак аналiз причин подiбних змiн потребуе окремого детального анатзу. Вiдомо, що пацiентiв з найскладшшими випадками захворювань намагаються госштатзувати у мiста, де функцiонують потужш науковi центри, зокрема, у Кшв. I саме там висока квалiфiкацiя персоналу, найкраще матерiально-технiчне забезпечення дозволяе утримувати показник летальност нижчий за середньоукрашський (1,32% проти 1,52%) з позитивною динамшою на 59,1% за останш 10 рокiв [4].
2014
2005
□ II категор1я
□ I категор1я
ИВища категор1я
6 п ♦ч2,32
4
2 " ,59
0 -Н
5,52 2'5
-- 2
1,52 1,5
-- 1 -- 0,5 --0
2005
2014
■Частота операцм на серцi (на 10 тис.нас.)
100%
Рис.1. Даш про атестащю протягом 2005-2014 рр.
серцево-судинних хфурпв
Рис. 2. Динамка частоти операцш на серщ (на 10 тис. населення) та шсляоперацшно! летальност (2005-2014 рр.)
Кореляцiйний анашз, проведений по всiх областях Украши, мiж частотою операдiй на серщ та шсляоперацшною летальнiстю встановив слабкий зворотнш зв'язок у 2005 р. (гху = -0,052, р>0,01); у 2014 р. зв'язок також виявився слабким та звороттм, проте його абсолютне значення збiльшилось (гху
= -0,281, р>0,01). Тобто, i3 збшьшенням частоти операцш на серщ вiдбулося одночасне зменшення тсляоперацшно! летальностi (рис. 3). Це свщчить про те, що 3i збiльшенням кiлькостi проведених операцш ирурги набувають досвiду; це в решт призводить до подальшого зниження летальностi. Цiкавим також е аналiз ирурпчно! активностi (показник спiввiдношення кшькосп операцiй на серщ, проведених протягом року, на одного серцево-судинного ирурга. В 2005 р вш становив 1:21,7, у 2014 р. - 1:56,4. У середньому в Укра!т на одного ирурга за рш припадае понад 55 оперативних втручань. Якщо врахувати, що серцево-судинт ирурги роблять операцп не тшьки на серщ, а й судинах, то !х кшькють може бути ще бшьшою.
Встановлено збшьшення обсяпв кардюхАрурпчно! допомоги за 2005-2014 рр. у 3,5 рази, при цьому питома вага операцш на серщ серед усАх оперативних втручань зросла з 0,3% до 1,16%. На фош зростання забезпеченост населения лшарями-кардюхАрургами та лАжками вщповщного профшю збшьшилась частота оперативних втручань при зменшенш середньо! тривалост лшування та частоти тсляоперацшно! летальность АналАз регюнальних особливостей надання кардюхАрурпчно! допомоги показав найбшьшу частоту операцш на серщ в КиевА та Дшпропетровськш обласп (22,42 та 12,17 на 10 тис. населення вщповщно), найнижчу - в Чершвецькш та Сумськш областях (0,12 та 0,49 на 10 тис. вщповщно). Кореляцшний аналАз, проведений по вшх областях Укра!ни, виявив слабкий зворотнш зв'язок мАж частотою операцш на серщ та шсляоперацшною летальшстю.
Перспектиеи подальших дослгджень пов 'язаш з вивченням docmymocmi та якостi надання кардiохiрургiчноi допомоги населенню Украши.
1. Лазаренко О. Н. Кардиохирургия для кардиологов: учебное пособие для студентов высших учебных заведений / О.Н.Лазаренко // - К.: Институт кардиологии имени Н.Д. Стражеско НАМН Украины, - 2013. - 279 с.
2. Оптим1зац1я системи кардюх1рурпчно1 допомоги в Укра1ш // Управлшня закладом охорони здоров'я. - К., -2015.-№4. -С. 12-15.
3. Показники здоров'я населення та використання ресурЫв охорони здоров'я в Укрш'ш за 2005-2006 роки. - К.: Центр медично1 статистики МОЗ Украши, -2007. - 312 с.
4. Показники здоров'я населення та використання ресурЫв охорони здоров'я в Укршш за 2013-2014 роки. - К.: Центр медично1 статистики МОЗ Украши, -2015. - 320 с.
5. Щор1чна доповщь про стан здоров'я населення Украши та саштарно-ешдем1чну ситуащю та результати д1яльност1 системи здоров'я Украши. 2013 рк. - К.: ДУ У1СД МОЗ Украши, -2015. - 460 с.
НАЦИОНАЛЬНЫЙ И РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТЫ
ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАРДИОХИРУРГИЧЕСКОЙ ПОМОЩЬЮ В УКРАИНЕ В 2005-2014 ГГ.
Доник Е. Н.
Лечение больных с врожденными и приобретенными пороками сердца, ишемической болезнью сердца или сложными нарушениями его ритма невозможно без хирургического вмешательства. В исследовании, посвященном анализу динамики предоставления кардиохирургической помощи в Украине за период 2005-2014 гг., использованы данные официальной медицинской статистики. Особое внимание уделено частоте оперативных вмешательств на сердце и послеоперационной летальности на национальном и региональном уровнях. Установлено увеличение объемов кардиохирургической помощи за указанный период в 3,5 раза, при этом удельный вес операций на сердце среди всех оперативных вмешательств вырос с 0,3% до 1,16%. Анализ региональных особенностей предоставления кардиохирургической помощи показал наибольшую частоту операций на сердце в Киеве и Днепропетровской области (22,42 и 12,17 операций на 10 тыс. населения соответственно), самую низкую - в Черновицкой и Сумской областях (0,12 и 0,49 на 10 тыс. соответственно). Корреляционный анализ, проведенный по всем областям Украины, выявил слабую обратную связь между частотой операций на сердце и послеоперационной летальностью.
Ключевые слова: кардиохирургическая помощь, сердечнососудистые хирурги, операции на сердце, послеоперационная летальность.
Стаття надшшла 30.03.2016 р.
DESCRIPTION OF SURGICAL CARE IN UKRAINE IN 2005-2014: NATIONAL AND REGIONAL ASPECTS Donik E. N.
The treatment of patients with the congenital and acquired heart disease, coronary heart disease or its difficult rhythm disturbance could not be possible without surgical intervention. In this research of analysis of cardiac surgery aid dynamics in Ukraine during 2005-2014s was using the official medical statistics data. The main attention is paid to the operative heart intervention frequency and postsurgical lethality on the national and regional levels. The increase of volumes of cardiac surgery aid is set for indicated period in 3,5 times more. Moreover, the specific weight of cardiac surgery among all operative interventions grew up from 0,3% to 1,16%. The analysis of regional features of cardiac surgery aid displayed the most frequency operative heart interventions in Kyiv and Dnipropetrovsk region (22,42 and 12,17 surgeries on a 10 thousand of population accordingly), the most low - in Chernivtsi and Sumy region (0,12 and 0,49 on 10 thousand of population). The correlation analysis conducted on all regions of Ukraine detected the weak back coupling between the cardiac surgery frequency and postsurgical lethality.
Key words: cardiac surgery aid, cardiovascular surgeons, cardiac surgeries, postsurgical lethality.
Рецензент Катеренчук I.П.
