CC BY
13118
PEDAGOGICAL SCIENCES / <<ШУШетУМ~^©У©Ма1>>#2(1!4)),2©2©
УДК 377:006.44(4)
Лузан Петро Григорович,
доктор педагоггчних наук, професор, головний науковий ствробтник ORCID. org/ 0000-0002-8853-9275 Мося' 1рина Анатоливна, кандидат педагоггчних наук, старший науковий ствробтник, 1нститут професшно-техтчног освти НАПН Украти, м. Кшв
ORCID.org/0000-0001-7641-3352 DOI: 10.24411/2520-6990-2019-11245 ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФЕС1ЙНО1 ЩДГОТОВКИ МОЛОДШИХ СПЕЦ1АЛ1СТ1В ЗА
КОМПЕТЕНТН1СНИМ П1ДХОДОМ
Luzan Petr,
doctor of pedagogical sciences, professor, Chief Research Fellow
Institute of Vocational Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv
ORCID. org/ 0000-0002-8853-9275 Mosya' Irina, candidate of pedagogical sciences, Senior Research Fellow,
Institute of Vocational Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv
ORCID.org/0000-0001-7641-3352
FEATURES OF YOUNGER PROFESSIONAL TRAINING SPECIALISTS FOR A COMPETENCE
APPROACH
Аннотация.
В статье характеризуются особенности компетентностно ориентированной подготовки младших специалистов в техникумах и колледжах. Обоснована необходимость подготовки младших специалистов к технико-эксплуатационному уровню профессиональной деятельности. Определены направления и задачи модернизации образовательного процесса в коледжах в контексте компетентностного подхода. Abstract:
The article describes the features of competency-based training of junior specialists in technical schools and colleges. The necessity of preparing junior specialists for the technical and operational level of professional activity is substantiated. The directions and tasks of the modernization of the educational process in colleges in the context of the competency-based approach are identified.
Ключевые слова: младший специалист, компетентностный поход, особенности, направления модернизации, техникумы, колледжи.
Keywords: junior specialist, competency-based approach, features, areas of modernization, technical schools, colleges.
У CTCTeMi освии Укра!ни фахова передвища освгга виконуе вкрай важливу роль - вона забезпе-чуе професшну подготовку досить чисельно! групи фахiвцiв-органiзаторiв виробництва середньо! ланки, ввд професiоналiзму яких безпосередньо за-лежить яшсть i кшьшсть вироблено! вичизняно! продукцп, ефективнють використання робггаичих кадав, технолопчного обладнання, охорона навко-лишнього середовища та iн. З огляду на це, сучас-ний освггаш процес у коледжах центруе зусилля пе-дагогiчних працiвникiв на реалiзацil положень ком-петентнiсного тдходу - освиньо! методологи, головною вщмшшстю яко! ввд узвичаено! знаннево! технологи подготовки фахiвцiв е змiщення акценпв з процесу навчання на освгтш результати. Зокрема, у фаховiй передвищш освiтi компетентнiсний тд-х1д спрямований на досягнення основно! мети -подготовку квалiфiкованого фахiвця, конкуренто-
спроможного на ринку працi, який може творчо ви-конувати виробничi завдання, е сощально та профе-сшно мобiльним, здатним до постiйного професш-ного самовдосконалення. Тому модернiзацiя про-фесшно! пiдготовки молодших спецiалiстiв у коледжах на засадах компетентшсно! концепцп е однiею з найбiльш важливих проблем фахово! перед вищо! освiти.
Наголосимо на тому, що теоретичнi i методо-логiчнi засади тдготовки фахiвцiв у закладах про-фесшно! освiти обгрунтовано у працях таких уче-них, як: В. Андрущенко, С. Батишев, С. Гончаре-нко, Дж. В. Зантворт, М. Згуровський, I. Зязюн, С. Калашшкова, В. Кремень, Н. Кузьмiна, В. Луговий, Л. Лук'янова, С. Школаенко, Н. Ничкало, В. Орлов, С. Сисоева та ш. Методичним основам стандарти-заци професшно! освiти присвячено ДOCлi-
<<шушетим-ши©мак>>#2(1!4)),2©2© / РЕБЛООО1СЛЬ 8С1Е1ЧСЕ8
дження М. Вайнтрауба, Л. Коротково!, А. Кален-ського, С. Кравець, Г. Лук'яненко, С. Мельника, I. Осипово!, Т. Пащенко, Л. Пуховсько!, В. Радке-вич, Г. Романово!, Г. Романцева, 1.Савченко, О. Та-расюка та ш. ДослГдники акцентують увагу на ме-тодологiчних i методичних аспектах проектування професiйних та освiтнiх стандарпв, освгтньо-про-фесiйних програм, навчальних плашв, обгрунтову-ють принципи, педагогiчнi умови та етапи компете-нтнiсно орГентовано! пiдготовки фахiвцiв у закладах професшно! освiти. Однак у наявних наукових дослГдженнях проблеми модершзацп професшно! подготовки молодших спецiалiстiв з урахуванням особливостей компетентшсно! концепцп поки що не знайшли свого достатнього наукового обгрунту-вання.
Отже, наша мета - охарактеризувати особли-востi, характернi риси та провгдт напрями компетентшсно орГентовано! пiдготовки молодших спе-щалстш у закладах фахово! передвищо! освгга.
Ученi доводять [2; 3; 4; 5], i з цим варто пого-дитися, що особливостi стратеги освгги, орГентова-но! на результат, детермшують: обгрунтування ць лей i завдань професшно! освiти рiзних рiвнiв на ос-новi визначених стандартами компетентностей (результапв навчання); розроблення системи педа-гопчно! взаемоди учасник1в освггаього процесу за принципами вiдповiдальностi за кiнцевi результати навчання; проектування багаторГвнево! системи очiкуваних результатiв подготовки молодших спе-цiалiстiв; розроблення валiдних дiагностичних методик оцiнювання результатiв навчальних досяг-нень студентiв; проектування освгтньо-професш-них програм, навчальних планiв, змюту робочих навчальних програм дисциплiн, модулiв, Гндивщу-альних навчальних завдань студенпв за вимогами освiтнiх стандартiв; обгрунтування умов оргашзацп самоосвиньо! дiяльностi студенпв.
Водтак, випускники технiкумiв i коледж1в, за-дiянi до компетентнiсно орieнтованого навчання, мають демонструвати як1сно новий тип мислення, сучаснi професiйнi умшня i навички (здатнiсть за-стосовувати професшш умiння та навички при ви-рiшеннi нестандартних виробничих ситуацш; умiння впроваджувати у виробництво сучасну тех-нiку та технологи, що забезпечують безвiдходне, екологiчно безпечне виробництво; умшня комплексно вирiшувати техшчну, технологiчну та еконо-мiчну дощльшсть iдей i пропозицiй при розв'язанш конкретних виробничо-технологiчних проблем; умiння визначати та прогнозувати економiчно вип-дний асортимент продукцп для рiзних титв подп-риемств; умiння аналiзувати, узагальнювати та пла-нувати результати власно! виробничо! дiяльностi; умiння визначати яшсть продукцп, встановлювати фактори, що зумовлюють Г! конкурентоздатнiсть).
Натомiсть практика переконуе: ця освiтня га-лузь поки що вкрай повшьно модернiзуеться за ще-ями компетентнiсного пiдходу. Насамперед, сучас-ною органiзацiйною обставиною, яка сприяе появi додаткових проблем з тдготовкою для роботодав-цiв професшно мобшьних технiкiв, технологiв та
119
iнших молодших спецiалiстiв е те, що техшкуми i коледж1 втрачають приналежнiсть до вищо! освiти. Це, як вказують учеш, продукуе, в багатьох випад-ках, не пльки втрату вступник1в на програми шдготовки молодших спещалюпв, а й перспектив ро-звитку матерГально-техшчно! бази, полшшення кадрового складу. Слiд визнати той факт, що вщне-сення технiкумiв i коледж1в до системи вищо! освгга позитивно вплинуло на розвиток професшно! освiти взагалт завдяки узгодженим нав-чальним планам молодшi спецiалiсти вступали на другий курс бакалаврських програм - реалГзовува-лася ступенева освiта; такi випускники-бакалаври мали грунтовну практичну подготовку i задоволь-няли вимоги роботодавцiв; активiзувалася науково-дослiдна робота студентiв; перехвд на лекцшно-семiнарську систему навчання наблизив освггаш процес технiкумiв, коледж1в до моделей ушверси-тетських технологш навчання тощо.
Поряд з цим, виявилося, що функцiонування технiкумiв i коледж1в як закладiв вищо! освгга мали i сво! негаразди. Насамперед, у багатьох закладах значних змш зазнали навчальш плани, в яких домiнанта змiстилася в бш теоретичних дисциплш, а рiвень практично! шдготовки, природно, знизився з двох причин: зменшилися термши практик та ви-никли суттевi труднощГ Гз забезпеченням студентiв базами практики. Суттево зменшилася кшьшсть вступник1в на програми подготовки молодших спещатспв у техншумах Г коледжах. За даними Державно! статистично! служби Укра!ни, у 1988 р. в УкраТш функцюнувало 730 середшх спещальних навчальних закладГв, у яких навчалося понад 800 тисяч оаб. I лише 388 тисяч студенпв навчалося в 863 техншумах Г колледжах у 2018 р. Контингент студенпв за цей перюд зменшився на 412 тисяч осГб, натомГсть к1льк1сть таких закладГв освгга зросла на 133 од. У 1988 р. в одному спещальному навчальному закладГ навчалося, в середньому, 1095 студенпв. Прикметно, що у 2019 р. на один тех-шкум чи коледж припадало лише 440 оаб (рис. 1).
Приеднаш до ушверситепв коледж1 так Г не стали !х повноправними структурними шдроздшами: викладачГ не визнавалися науково-педагопчними пращвниками та й, врешп, не могли здшснювати глибоку теоретико-методолопчну шдготовку фах1вщв на рГвш ушверситетсько! освгга. Звюно, наявними стали проблеми фшансу-вання коледж1в, розвитку кадрового потенщалу.
Певними випробуваннями для яшсно! професшно! подготовки молодших спещалюпв тех-шкумами Г коледжами стали неодноразовГ транс-формацп освпнього процесу. Це водчутно загаль-мувало Г процеси модершзацп ще! освггаьо! галузГ за положениями компетентшсно! концепцп. У порь внянш з професшною (професшно-техшчною) та власне вищою освпою сучасна фахова передвища освпа суттево вщстае: лише розпочато роботу щодо розроблення освгтшх стандарта на компете-нтшснш основу вкрай повГльно розробляються професшш стандарта, стандарта оцшювання кваль фшацш.
120
PEDAGOGICAL SCIENCES / <<ШУШетУМ~^©У©Ма1>>#2(1!4)),2©2(1
1000
800
600
400
200
110
095
020
790
820
660
525
500
450
440
1984 1988 1990 1995 2001 2010 2015 2017 2018 2019
0
Рис.1. Середнт контингент студентгв на 1 заклад фаховог передвищог освгти (самостшний або в
структурi утверситету), оаб
Природно, основна особливють формування професшно! компетентносп молодшого спещалюта пов'язана з його майбутньою про-фесшною дiяльнiстю, з тими функщями, задачами, яш мае виконувати випускник закладу фахово! передвищо! освiти. Мова про рiвнi професшно! дГяль-ностi - характеристики, що виокремлюють за озна-ками певно! сукупностi професiйних завдань та обов'язшв, як1 виконуе фах1вець.
Вiдмiтимо, що у сферi працi розрiзняють п'ять рiвнiв професiйно! дiяльностi: стереотипний (вико-навчий); операторський; експлуатацiйний; техно-лопчний; дослiдницький. Як ученi, так i практики демонструють еднiсть думок у тому, що молодший спещалют готуеться для виконання операторського рiвня дiяльностi: випускник мае демонструвати здатнiсть готувати (налаштовувати) систему та управляти нею при виконанш певних задач дГяль-ностi та знання принципiв (основних особливостей) побудови та ди системи на структурно-функцю-нальному рiвнi. Звюно, майбутнiй молодший спецiалiст повинен грунтовно володiти i стереотип-ним (виконавчим) рiвнем професiйно! дiяльностi -за перюд навчання в коледжi чи технiкумi здобути низку робiтничих професш. Наприклад, молодшi спецiалiсти, що опановують квалiфiкацiю 3115 «Техшк-мехашк сiльськогосподарського вироб-ництва», згiдно освiтньо-квалiфiкацiйно! характеристики, мають отримати робiтничi професi! трак-ториста-машинiста, водiя автотранспорту та ш., оск1льки випускники повиннi демонструвати умшня «Керувати тракторами, автомобiлями та альськогосподарськими машинами», «Виконувати слюсарнi, верстатнi, зварювальш, ковальськ1 та контрольнi операцi! (роботи)» [1, с. 21].
Натомiсть сьогодш невпинно зростае попит на випускнишв технiкумiв i коледжiв, як1 не тшьки за-
безпечують роботу складних технологiчних вироб-ництв, а й здатш професiйно вирiшувати iнтегро-ваш виробничi задачi, виконувати не передбачеш квалiфiкацiйними характеристиками додатковi ор-гашзацшш та управлiнськi функцi!. В умовах виро-бництва молодшi спецiалiсти мають постшно оновлювати набутi в коледжi компетентностi, ово-лодiвати багатофункцiональними умшнями, вiдповiдати за органiзацiю роботи ввддшв, ланок, бригад та iнше.
З огляду на вказанi вимоги до професшно! дiяльностi молодших спецiалiстiв, можемо ствер-джувати, що цих фахiвцiв необх1дно готувати i до технолого-експлуатацшного рiвня професiйно! дiяльностi, а не обмежуватися, як це повсякчас ре-комендують ученi, операторським рiвнем. Проте зазначена проблема потребуе самостiйно! науково! розробки, зокрема в напрямi ошгашзацп освiтньо-професiйних програм.
Отже, за результатами аналiзу сучасних особливостей професшно! тдготовки молодших спецiалiстiв, до прогностичних напрямiв i завдань модершзаци освiтнього процесу в закладах фахово! передвищо! освiти вiдносимо:
- дiеву стандартизацiю фахово! передвищо! освiти як процедуру розроблення, затвердження та впровадження системи квалiфiкацiйних стандартiв - професшних, освiтнiх, стандартiв оцiнювання квалiфiкацiй;
- розбудову в закладах фахово! передвищо! освгга матерiально-технiчно! бази такого рiвня, що шструментально забезпечуе iнновацiйну подготовку майбутшх технiкiв, технологiв, менеджерiв ви-робництва до роботи з сучасним виробничим обла-днанням;
- проектування змГсту фахово! передвищо! освгга за принципами випереджувального навчання
<<шушетим-ши©мак>>#2(1!4)),2©2© / PEDAGOGICAL SCIENCES
з орОентуванням освiтньо-професiйних програм на вимоги майбутньо! iнновацiйноï дiяльностi;
- активну взаемодш закладiв фаховоï перед-вищоï освгги i роботодавцiв задля органiзацiï про-дуктивно1 практично! пiдгоговки сгyденгiв - вщ ви-значення дieвих баз практик до працевлаштування випyскникiв;
- iндивiдyалiзоване та диференцiйоване навчання майбутшх фахiвцiв середньо1 ланки на основi iндивiдyальних навчальних планiв в умовах ство-рення в закладах фаховоï передвищо1 освiги продуктивного освггаьо-виховного середовища.
Перспективи подальшого наукового пошуку пов'язуемо з розробленням технологи проектування змюту копетентшсно орieнгованоï подготовки фахiвцiв у коледжах i технiкyмах.
Список лiтератури
1. Галузевий стандарт вищо1' освгга Украши. Освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика молод-шого спещалюта. КвалОфшащя 3115 «Техшк-меха-шк сшьськогосподарського виробництва» / Розроб. Ю. О. Борхаленко, Ю. В. Пастух, М. В. Галчансь-кий, В. В. Кужель, В. I. Яременко. - К., 2004. - 30 с.
121
2. Гурье Л.И. Интеграгивные основы инновационного образовательного процесса в высшей профессиональной школе: монография / Л.И. Гурье, А.А. Кирсанов, В.В. Кондратьев, И.Э. Ярма-кеев; под редакцией В.В.Кондратьева. - М.: ВИНИТИ, 2006. - 288 с.
3. Мося' I. А. Розвиток самоосвиньо! компе-тентносп учшв професшно-техшчних навчальних закладiв у процес загальноосвггаьо! шдготовки: Методичш рекомендацй' / I.A. Мося'. - К.: 1нститут ПТО НАПН Укра!ни, 2013 - 49 с.
4. Радкевич В. О., Лузан П.Г., Кравець С.Г. Стандартизащя професшно! освгга в контексп eвроiнтеграцiйних процесiв. Наукове забезпечення розвитку освгга в Укра!нг актуальнi проблеми тео-рп i практики (до 25^ччя НАПН Укра!ни). Збiрник наукових праць.— К.: Видавничий дiм «Сам», 2017. - С. 2595. Стандартизацiя професiйно! освгга: теорiя
i практика: монографiя / А. А. Каленський, та ш.; за наук. ред. А. А. Каленського. Житомир: «Полюся», 2018. 256 с.
