CC BY
26
УДК 378.4:502.2:808 (73)
М. С. КОЗОЛУП
АКРЕДИТАЦ1Я П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ПРИРОДНИЧОГО ПРОФ1ЛЮ В КОНТЕКСТ1 ФОРМУВАННЯ ЗМ1СТУ УН1ВЕРСИТЕТСЬКО1
ОСВ1ТИ В США
Розглянуто вплив акредитацп вищог oceimu у США на формування 3Micmy навчальних плате i програм з тдготовки майбутшх фахiвцiв природничого профтю в утверситетах. Визначено статус акредитацшних установ, висвтлено етапи акредитацшного процесу та розглянуто стандартн акредитацшШ вимоги до вищих навчальних закладiв. Проаналiзовано критерп надання акредитацп програмам з тдготовки майбуттх фахiвцiву природничiй галузi та дослiджено вимоги до ¡х змiстового компонента.
Ключовi слова: змiст навчальног програми, тдготовка майбуттх фахiвцiв природничого профтю, процедура акредитацп ВНЗ, акредитацшт вимоги.
М. С. КОЗОЛУП
АККРЕДИТАЦИЯ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ЕСТЕСТВЕННОГО ПРОФИЛЯ В КОНТЕКСТЕ ФОРМИРОВАНИЯ СОДЕРЖАНИЯ УНИВЕРСИТЕТСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В США
Рассмотрено влияние процедуры высшего образования в США на содержание учебных планов и программ по подготовке будущих специалистов в сфере естественных наук в университетах. Определен статус аккредитационных учреждений, освещены этапы аккредитационного процесса, рассмотрены стандартные аккредитационные требования к вузам. проанализированы критерии присвоения аккредитации программам подготовки будущих специалистов в области естественных наук и изучены требования к их содержательному компоненту.
Ключевые слова: содержание учебной программы, подготовка будущих специалистов в сфере естественных наук, процедура аккредитации ВУЗа, аккредитационные требования.
M. S. KOZOLUP
ACCREDITATION SCIENCE MAJOR PREPARATION PROGRAMS IN THE CONTEXT OF THE USA UNIVERSITY EDUCATION CONTENT
The role of accreditation of higher educational establishments in the USA and its impact on the content of programs for students majoring in sciences have been analyzed in the article. In particular, the official recognition status of accreditation agencies has been defined, and the steps of the accreditation process have been described. The criteria for accrediting science programs in American universities have been regarded with a special emphasis on the standard requirements for the programs' content.
Keywords: content of training programs, students majoring in sciences professional training, higher education accreditation procedure, accreditation requirements.
Процес входження Укра!ни в европейський освггнш проспр у рамках Болонсько! декларацп та модершзащя освии передбачають 3Mi^ цшей i планованого результату осв^и, методiв i технологш засвоення змюту на вих рiвнях навчання, iндивiдуалiзацiю навчального процесу, перегляд ствввдношення компоненпв змюту освии, можливють варiативних И систем. Так масштабш трансформацп можуть вщбуватися з певними труднощами, !хш наслвдки не завжди ввдповвдають оч^ваним сподiванням. Для пошуку вдалого виршення проблем, що виникають у перехвдний перюд, варто використовувати досвщ зарубiжних кра!н, вивчати !хш здобутки i невдачi з метою iнтегрування позитивного досвiду та уникнення можливих помилок. США мають багату iсторiю формування традицш вищо! освiти, в кра!т дiють чимало престижних ВНЗ. Сьогодш американська держава докладае великих зусиль до покращення якостi освiти, i змiни у нiй проходять не менш активно, нiж в Укрш'ш.
У формуванш особистосп ключова роль належить змюту освiти, адже у нього закладено систему наукових знань про природу i суспшьство, практичних умшь i навичок, необхвдних для життeдiяльностi людини [1, с. 234].
Проблематикою змюту вищо! освии в Укршш займалися I. Дроздова, М. Запрняк, З. Слепкань та iншi дослiдники. Особливостям пiдготовки фахiвцiв природничого профiлю присвятили сво! наyковi розвiдки А. Ахулкова, М. Барна, I. Бутницький, Т. Гадюк та ш. Однак досi у вичизнянш педагогiцi не здiйснювалися дослiдження критерпв формування змiстy освiти майбyтнiх фахiвцiв природничо! галyзi в зарyбiжних кра!нах, зокрема у США.
В Укршш змiст освiти визначаеться державними документами та навчально-методичними комплексами ввдповщно до системи стандартш вищо! освгги: державного стандарту вищо! освiти, галузевих стандартiв вищо! освiти, стандартiв ВНЗ. Право провадити освiтню дiяльнiсть, пов'язану iз здобуттям вищо! освiти та квалiфiкацil, вiдповiдно до вимог стандарпв вищо! освiти, а також до державних вимог стосовно кадрового, науково-методичного та матерiально-технiчного забезпечення, украшським ВНЗ надаеться у процесi акредитацп, яку здiйснюе центральний орган виконавчо! влади, що реалiзyе державну полиику в сферi освiти [2]. У США, навпаки, управлшня вищою освиою мае децентралiзований характер, держава мшмально впливае на дiяльнiсть ВНЗ. Стандарти вищо! освии у цiй кра!ш формувалися радше самими ВНЗ та !х асоцiацiями «знизу догори» i загалом не нав'язувались центральною владою. Акредитащя вищо! освiти у США мае специфiчний, передyсiм недержавний характер.
Мета статп - розглянути особливостi акредитацп' вищо! осв^и у США та ощнити И вплив на змiстовий компонент тдготовки майбyтнiх фахiвцiв природничого профiлю.
Вiдповiдно до мети сформyльованi завдання дослiдження: 1) визначити статус акредитацшних органiзацiй у США; 2) ознайомитися з етапами процесу акредитаци та з'ясувати акредитацшш вимоги до ВНЗ; 3) вивчити стандарти акредитацп програм з пiдготовки майбyтнiх фахiвцiв у природничш галyзi та проаналiзyвати вимоги до !х змiстового компонента.
Шсляшшльна освiта у США представлена широким спектром навчальних закладiв, як1 рiзняться мiж собою сво!ми масштабами (ввд невеликих громадських коледж1в до комплексних ушверситепв, що об'еднують дек1лька великих структурних пiдроздiлiв: коледж1в, вищих шкш, iнститyтiв тощо), формою власностi (приватш та державнi), пропонованими програмами (ввд декiлькох дисциплiн до великого вибору програм i кyрсiв у рiзних галузях знань), освиньо-квалiфiкацiйними рiвнями (вiд присвоения професiйних атестатiв та асоцшованого ступеня до доктора фшософй), соцiальною спрямованiстю (вiд закладав загально! орiентацil до таких, як1 обслуговують лише окремi соцiальнi прошарки: за ознаками етшчно!, релтйно!, расово! приналежносп, статi тощо). Загалом у США налiчyеться понад 6000 професiйних та техшчних шкiл i майже 4000 ВНЗ [12]. Власне термш «вищий навчальний заклад» застосовуеться до державних та приватних освiтнiх установ, як присвоюють освiтньо-квалiфiкацiйнi стyпенi вiд бакалавра i вище. Так1 заклади носять рiзнi назви: «коледж», «ушверситет», «шститут», «академiя». Вживання ще! термшологп достатньо довшьне i законодавчо не регламентоване. Зпдно з законом пiсляшкiльнi заклади освгги у США е незалежними органiзацiями, всi аспекти дiяльностi яких, включаючи академiчнi, адмiнiстративнi, фiнансовi та шш^ врегульовуються на засадах самоврядування [9, с. 27].
Велике рiзноманiття пiсляшкiльних навчальних закладiв у США та дух свободи, що пануе у них, е свiдчениям можливосп вiльного вибору для iндивiда, адже кожен може обирати для себе таку освiтy, яка найкраще ввдповвдае його бажанням, цiлям та можливостям. Однак в умовах глобалiзацil, високо! технолопзацп, зростання конкуренцп на ринку пращ, а ввдтак пiдвищения вимог до професшного рiвия фахiвцiв, необхвдне об'еднання зусиль як з боку держави так i з боку навчальних закладiв для забезпечення найвищо! якосл пiдготовки майбyтнiх спецiалiстiв. Центральним федеральним органом, який займаеться питаниями освии yсiх рiвнiв, е департамент освии США (The United States Department of Education). Його мiсiя полягае у «забезпеченнi покращення навчальних досягнень учшв i студенлв та формуванш готовносп майбyтнiх спецiалiстiв до конкуренцп на глобальних ринках пращ через постшне вдосконалення якостi освии та забезпечення yсiм рiвного доступу до не!» [3]. Традицшно
освиа у США перебувае тд контролем шсцево!, а не федерально! влади. Крiм того, владнi повноваження державних та мюцевих органiв правлiння поширюються переважно на молодшу та середню освiту, тодi як ВНЗ збер^ають достатню автономiю. Разом з тим за останш роки стають все бшьш помiтними централiзованi дИ щодо впорядкування та координацп освгтньо! дiяльностi на всiх ii етапах - ввд дошкольного до пiслядокторського в нацюнальних масштабах, що реалiзуються у низщ iнiцiатив як департаменту освии, так i iнших федеральних оргашв. Пiдтримка освiти здшснюеться передусiм через виявлення найактуальнiших проблем у цш сферi та скеруваннi бюджетних кошпв на !х подолання [16]. У державному бюджет США на 2013 рш значна частка кошт!в виднеться на розвиток освiти, а прюритетними напрямками е:
1) подальше тдвищення якостi та доступностi шсляшшльно! освии;
2) пiднесення статусу вчителя до ршня, на якому вiн перебувае у рiзних системах освiти з найвищими показниками результативностi;
3) посилення зв'язк1в мiж навчанням та працею, краще узгодження програм професшно! тдготовки з вимогами ринку працi [10, с. 3].
Увага влади та громадськосп до шсляшшльно!, зокрема вищо! освiти у США невпинно зростае. Розглянемо мехашзми, з допомогою яких державнi та громадськi оргашзацп можуть впливати на дiяльнiсть ВНЗ. По-перше, для здiйснення дiяльностi в окремих штатах та одержання права на присудження наукових ступенiв ВНЗ зобов 'язаш пройти процедуру сертифшацп (certification/ authorization). Ця процедура полягае у визначенш вщповвдносп закладiв вищо! освии та iхнiх програм вимогам i стандартам, що висуваються законодавством ввдповвдних штатiв. 1ншим засобом впливу на оргашзацш освiтнього процесу, зокрема, на ушфшащю та стандартизацiю змiсту навчальних програм ввдповвдних рiвнiв в американських ВНЗ, е мiжвузiвськi трансфернi угоди (transfer and articulation agreements), мета яких -полегшити процес переходу студенпв з одного навчального закладу (наприклад, 2-рiчного громадського коледжу) до iншого (наприклад, 4-рiчного коледжу або ушверситету). Ще одним ефективним способом гарантування яшсно! освiти у ВНЗ е проходження ними добровiльноi процедури акредитацii, що вiдбуваеться на засадах недержавного взаемного ощнювання.
Здебiльшого акредитащя здiйснюеться асоцiацiями ВНЗ та фахiвцiв-академiкiв. Такi асоцiацii визначають процедуру ощнки якостi ВНЗ та програм, надаючи привiлеi визнання тим iз них, як вiдповiдають узгодженим стандартам. Загалом акредитованi ВНЗ користуються перевагами у вiдборi студенпв, одержаннi федерального та мюцевого фiнансування i мають кращий iмiдж у громадськостi [9, с. 28]. Студенти, якi навчаються в акредитованих ВНЗ, також користуються деякими пшьгами та перевагами, зокрема:
• правом на отримання фiнансовоi допомоги на освггу з федерального та мюцевого бюджеттв;
• перевагами при працевлаштуваннц
• правом складати юпит для одержання державно! лiцензii на здшснення професiйноi дiяльностi;
• спрощеною процедурою переходу з одного ВНЗ до шшого [5, с. 1].
Департамент освии США вбачае мету акредитацп у забезпеченнi належного рiвня якостi освiти, що надаеться ВНЗ. До процесу акредитацп вищо! осв^и в кра1ш залученi як недержавш, так i урядовi установи. Департамент освии США не здiйснюе акредитацп освишх закладiв та програм, однак ним сформульоваш основнi стандарти якосп вищо! освiти, дотримання яких е необхвдною умовою для одержання акредитованого статусу [18, с. 8-9].
Офщшно визнаш акредитацiйнi асоцiацii, якi користуються заслуженим авторитетом в оцiнцi якосп освiти у ВНЗ, а також навчальних програм цих закладiв, заносяться до спискш Департаменту освiти США та/або Ради з акредитацп вищо! осв^и (The Council on Higher Education Accreditation, CHEA). Станом на 2011 р. щ установи надала офщшний статус 18 шституцшним акредитацшним органiзацiям, якi здiйснюють акредитацiю 7818 закладiв професiйноi та вищо! освии в краiнi [8, с. 6].
Акредитащя вищо! освии, за дефшщею Ради з акредитацii вищо! осв^и, е колегiальним процесом, в основi якого лежить власна та взаемна оцшка навчальних закладiв у питаннях 1хньо1 звiтностi перед громадськiстю i покращення рiвня якостi освiти. Зазвичай, акредитацiя навчальних програм чи ВНЗ передбачае там етапи:
1) факультети, адмшютращя чи персонал закладу, або укладачi навчальних програм здшснюють самооцiнку, опираючись на перелш рекомендацiй щодо якостi, стандарпв та критерiïв оцiнки освiти, розроблених акредитуючою органiзацieю;
2) група експерлв, обраних акредитуючою органiзацieю, переглядае документа, вiдвiдуe навчальний заклад для проведения сшвбесвд з його працiвниками, пише звiт про оцiнку, долучаючи до нього рекомендацп для комiсiï, створеноï акредитуючою органiзацiею;
3) керуючись перелшом вимог щодо якостi та цшсносп освiти, комiсiя вивчае наданi документи i рекомендацiï та приймае власне ршення про акредитацiю, повiдомляючи його акредитованому закладу та iншим защкавленим особам [13, с. 17].
Акредитацшш асощаци представленi широким спектром оргашзацш, зокрема - це нацiональнi та репональш iнституцiйнi акредитацiйнi агенцiï, спецiалiзованi акредитацiйнi агенцп, акредитацiйнi агенцiï для дистанцшно^' та заочно1' освiти тощо [4]. Акредитащя вищо1' освiти у США мае гнучкий та варiативний характер. Однак проведений аналiз критерпв акредитацп рiзними акредитацiйними органiзацiями показуе наявшсть основних спiльних стандартiв щодо даяльносп ВНЗ.
Серед них можемо видшити наступнi групи:
Мтя та цж навчального закладу. За цим крт^ем ввд ВНЗ очiкуеться наявнють друкованого документа, який декларуе його мюш i чiтко визначае завдання. Заклад може бути залученим до виршення певних завдань (дослiдницьких, громадських, релiгiйних тощо), проте освiтнi цш повиннi мати прiоритетний характер [17, с. 3; 11, с. 12; 14, с. 3]. Заклад зобов'язаний мати ввдпрацьовану систему ощнки ввдповвдносп навчальних досягнень студенпв до мети i завдань, поставлених перед ними [11, с. 11].
Ефективне управлтня. Керiвництво закладу повинно всшяко сприяти виконанню покладено1' мiсiï та реалiзацiï завдань через забезпечення автономного, цшсного й ефективного функцiонувания ВНЗ, а також здшснювати грамотне та ввдповвдальне управлiния матерiальними i людськими ресурсами [14, с. 3; 17, с. 3; 15, с. 2-3]. Разом з тим ВНЗ зобов'язаний гарантувати викладачам, студентам та науковцям свободу думки i слова, не обмежувати ix на шляху наукового пошуку iстини [17, с. 3; 6, с. 10].
Висока ятсть освти. Виконання цiеï вимоги передусiм передбачае наявшсть навчальних програм, як ввдповвдають освiтнiм цiлям закладу, нормам вищоï освiти i професiйним стандартам, а також сформованих критерпв допуску до навчання на рiзниx етапах та вимог до оволодшня необxiдними компетенщями для присудження освiтньо-квалiфiкацiйниx i наукових ступешв. Для досягнення запланованих навчальних результапв студентами ВНЗ зобов 'язаш забезпечити факультети достатньою кiлькiстю висококвалiфiкованиx викладачiв, якi працюватимуть з належною ввдповщальшстю та почуттям обов'язку. Як навчальш програми, так i викладачi покликанi активно залучати студенлв до навчально-шзнавально^' дiяльностi, створюючи мотивацiю для досягнення найвищих результалв, забезпечуючи справедливу та належну оцiнку навчальних здобутшв студентiв та вказуючи шляхи до покращення ïxнix навчальних результатiв [11, с. 14-15; 15, с. 5-6].
Забезпечетсть Heo6xidHUMU ресурсами. ВНЗ повинш мати у своему розпорядженш вс необхвдш ресурси для забезпечення виконання своеï мiсiï та цiлей. Серед них можна виокремити такi: а) людськ ресурси, якi включають викладацький склад вiдповiдноï квалiфiкацiï для забезпечення високоï якостi навчання та досягнення освишх цiлей, а також належне керiвництво в особi незалежноï ради правлшня, президента, фiнансового директора та шших осiб, котрi несуть ввдповвдальшсть за дiяльнiсть закладу, скеровану на усшшне виконання обраноï мiсiï; б) фiнансовi та матерiальнi активи, використання яких здiйснюеться згiдно з поставленими освишми завданнями, а також фшансова стабiльнiсть закладу; в) iнформацiйнi ресурси, засоби та послуги наявш i доступш студентам в обсязi та якосп, що необxiднi для забезпечення навчальних результапв вiдповiдно до визначених цшей [11, с. 1819; 14, с. 20-22].
Шдтримка студента. Цей аспект роботи ВНЗ включае створення належних умов для задоволення широкого спектра академiчниx та шших потреб студента, забезпечення його шформацшною, консультативною та фшансовою пiдтримкою, доступом до навчальних засобiв та ресурив. ВНЗ повиннi гарантувати дотримання прав студенпв, визначати мiру ïxнix
обов'язшв, забезпечувати р1вне I справедливе ставлення до студенпв, розглядати [ вчасно реагувати на !хш скарги, гарантувати конфвденщйшсть особисто! шформацп [14, с. 18; 6, с. 35].
Прагнення ВНЗ до розвитку та вдосконалення. Це щнуеться вище, шж ввдповвдшсть певним мшмальним стандартам, оскшьки е альтернативою стагнацп та застою. Прагнення до змш та покращення виявляеться у здшсненш самооцшки, яка включае мошторинг навчальних здобутшв студенпв, оцшку ввдповщност! навчальних програм до вимог, поставлених перед студентами, визначення значущосп внеску викладач1в [ навчальних засоб1в до осв1тшх здобутшв студенпв. ВНЗ, в яких пануе культура самовдосконалення, постшно здшснюють перегляд сво!х навчальних програм, вносять корективи до роботи структурних шдроздшв, переглядають методолопчш засади навчально! д!яльносп, здшснюють стратепчне планування власного розвитку з метою забезпечення стабшьного та ефективного функцюнування закладу [17, с. 3; 11, с. 21-22].
1нформацшна вiдкритiсть. ВНЗ повинш забезпечувати для сво!х наявних та потенцшних студенпв, а також шших защкавлених представник1в громадськосп доступ до вичерпно!, правдиво!, точно! та актуально! шформаци про себе, свою мюш, завдання, статус, сво! програми та курси, викладач1в, матер1альш засоби, шформацшш та шш1 ресурси, права та обов'язки студенпв, варпсть осв1тшх послуг, можливосп отримання фшансово! допомоги тощо. 1нформац!я з ус1х паперових та електронних джерел мае ввдповвдати дшсносп, бути узгодженою та вчасно оновлюватися [17, с. 4; 14, с. 24-25].
Вищеперел1чет критери оцшки американських ВНЗ акредитацшними оргашзащями шюструють ключову роль освиньо! мюп ушверситепв [ коледж1в та вказують на важливють досягнення навчальних цшей. Змютовий компонент осв1ти, представлений у навчальних планах, програмах з основних дисциплш та додаткових курав, займае особливе мюце у процеа акредитацп. Акредитацшш асощацп висувають значний перелш вимог щодо змюту осв1ти поряд ¿з шшими стандартами акредитацп. Кр1м того, програми тдготовки фах1вщв можуть проходити окрему, самостшну акредитацш. У США ¿снують 62 акредитацшш оргашзацп, що спещал1зуються на акредитуванш програм тдготовки спещатсттв у окремих галузях [8, с. 6].
Одшею ¿з найбшьших оргашзацш, яка займаеться акредитуванням програм з тдготовки фах!вщв природничих, ¿нженерних та техшчних спещальностей, е неприбуткова, недержавна оргашзащя АВЕТ. Вона здшснюе акредитацш програм у коледжах та ушверситетах США та 24 кра!н за !х межами. АВЕТ офщшно визнана Радою з акредитацп вищо! осв1ти США.
Здшснивши анал1з критерш ощнки програм з тдготовки фах1вщв у природничш галуз1, як висуваються р1зними акредитацшними оргашзащями США (як шституцшними, так [ програмно-ор1ентованими), ми виявили спшьш вимоги щодо наступних аспекпв.
1) Освтт завдання програм з тдготовки фахiвцiв. Мета \ завдання програми повинш узгоджуватися з основною мгаею ВНЗ, критер1ями оцшки програм з тдготовки фах1вщв, як висувае акредитуюча оргашзащя, а також урядовими стандартами, визначеними департаментом осв1ти США. Програми тдлягають регулярному перегляду та оновленню.
2) Навчальт досягнення студентiв. ВНЗ повинш здшснювати постшний мошторинг осв1тшх здобутк1в студенпв \ зютавляти результати ¿з щлями та завданнями програм. Компетенцп, сформован! у випускнишв, мають узгоджуватись !з стандартами в1диов!дних осв!тньо-квал!ф!кацшних ступешв. Зокрема, програми тдготовки бакалавр1в природничих специальностей повинш забезпечити формування у студенпв таких умшь, навичок та компетенцш:
• вмшня застосовувати знання з математики, теоретичних та прикладних природничих дисциплш;
• вмшня планувати та проводити експеримент, анал1зувати його результат;
• вмшня виявляти та вир1шувати проблеми у природничш сфер!;
• розумшня професшно! етики;
• здатшсть до ефективного стлкування;
• усввдомлення необх1дност1 навчання впродовж життя;
• розумшня проблем сучасностц
• вмшня використовувати здобуп навички, технолог!!', сучасш науково-техшчш прилади у професшнш дгяльностц
• здатшсть працювати у командах фамвцш рiзного профiлю.
Програми з тдготовки магiстрiв додатково включають дослiдницьку роботу, результатом htoï е виконання проекту, що демонструе досконале знання предмета спецiалiзацiï та високий рiвень володшня навичками комунiкацiï.
Контрольнi замiри знань студеипв на рiзниx етапах навчального процесу надають цiнну iнформацiю, яка допомагае вчасно переглядати та вносити необxiднi корективи до змiсту i форм навчання.
3) Навчальний план. Акредитацшш оргашзацп не ставлять жорстких вимог щодо включення курсiв з конкретних дисциплш у навчальнi плани. Однак при шдготовщ останнix рекомендовано придiляти належну увагу та вдаодити вiдповiдну шльшсть навчального часу всiм компонентам змюту навчання за даною спецiальнiстю у пропорцiяx, необxiдниx для успiшноï реалiзацiï завдань програми тдготовки фаxiвцiв i мети ВНЗ. Крiм того, вс акредитацiйнi установи вiдзначають необxiднiсть включення загальноосвинього компонента до навчальних плашв для студентiв I—II курив уих спецiальностей у мшмальному обсязi 30 кредит1в (для здобуття ступеня бакалавра). До перелiку обов'язкових загальноосвишх дисциплiн входять математика, основи природничих наук, основи гуманiтарниx та сустльних наук, курси, спрямованi на формування комунiкативниx навичок.
4) Ресурсна тдтримка. ВНЗ зобов'язаний створити необхвдш передумови для успiшного виконання програм з тдготовки фаxiвцiв та одержання бажаних навчальних результатiв. По-перше, навчальний процес мають забезпечувати викладач^ рiвень квалiфiкацiï яких дозволяе зробити належний внесок у реалiзацiю освптах завдань програми. По-друге, матерiальна база, зокрема, навчальш примiщения, лаборатори, необхщне обладнання, комп'ютерна теxнiка тощо, повинш бути доступними для студентiв i тдтримуватися у належному станi. Бiблiотечне обслуговування та iнформацiйна iнфраструктура мають валяко сприяти навчальнiй, науковiй та професшнш дiяльностi студентiв i викладачiв [7, с. 1-4; 14, с. 7-12; 18, с. 19].
У результата проведеного дослiдження особливостей акредитацп вищоï освiти у США з'ясовано:
• акредитащя осв^и здiйснюеться недержавними неприбутковими органiзацiями на добровiльниx засадах з метою гарантування якостi осв^и та ïï постiйного вдосконалення;
• акредитащя ввдбуваеться у три основи етапи, як1 включають самооцiнку закладу, ввдввдання та оцiнку закладу комгаею експертiв, розгляд результатiв оцiнки та винесення рiшения акредитацiйною комiсiею. Основними критерiями оцiнки ВНЗ для надання ïм акредитацп е чiтко задекларована освiтня мiсiя закладу, наявнiсть ресурав, необxiдниx для досягнення поставлених завдань, прагнення до самовдосконалення, iнформацiйна вiдкритiсть, забезпечения основних прав i свобод студеипв i працiвникiв;
• програми з тдготовки фаxiвцiв можуть проходити самостiйну акредитацiю, основними критерiями якоï е вiдповiднiсть програми до мети i завдань ВНЗ, досягнення освптах результапв, що узгоджуються з вимогами до ввдповвдних освiтньо-квалiфiкацiйниx ступенiв, ресурсна тдтримка програм, постшний контроль за яшстю навчання та вiдповiдна корекцгя програм. Змiст освiти визначаеться завданням досягнення студентами балансу мiж вузькопрофшьними знаниями та умiннями для виконання сво^х фахових обов'язк1в i широкими загальнонауковими пiзнаниями й комунiкативними навичками для успiшноï дiяльностi у рiзноманiтниx культурних i професiйниx середовищах.
Вивчення змiсту навчальних планiв рiзниx природничих спещальностей у провiдниx ВНЗ США може стати перспективним напрямком подальшого дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кузьмiнський А. I. Педагопка вищо^ школи: навч. поЫбник / А. I. Кузьмшський - К.: Знання, 2005 - 486 с.
2. Закон Украши про вищу освггу. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2984-14. - Загол. з екрана. - Мова укр.
3. About ED: Overview and Mission Statement. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www2.ed.gov/about/landing.jhtml. - Загол. з екрана. - Мова англ.
4. Accreditation in the United States. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www2.ed.gov/admins/finaid/accred/index.html. - Загол. з екрана. - Мова англ.
5. Becoming Accredited. Handbook for Applicants & Candidates for Accreditation. - Philadephia: Middle States Commission on Higher Education, 2008. - 35 p.
6. Characteristics of Excellence in Higher Education. Requirements for Affiliation and Standards for Accreditation. - Philadelphia, PA: Middle States Commission on Higher Education, 2006. - 76 p.
7. Criteria for Accrediting Applied Science Programs. - Baltimore, MD: ABET Applied Science Accreditation Commission. - 12 p.
8. Document%2C5fa00220-896c-e111-b379-0025b3af184e%3B&accountId=5968.
9. Eaton, Judith S. An Overview of U.S. Accreditation. - Washington, D. C.: Council for Higher Education Accreditation, 2012. - 10 p.
10. Education in the United States: A Brief Overview. - Washington, D. C.: U. S. Department of Education, 2005. - 42 p.
11. Fiscal Year 2013 Budget Summary and Background Information. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www2.ed.gov/about/overview/budget/budget13/summary/
12. 13summary.pdf. - Загол. з екрана. - Мова англ.
13. Handbook of Accreditation. - Alameda, CA: Accrediting Commission for Senor Colleges and Universities. WASC, 2008. - 60 p.
14. Organization of U.S. Education: Tertiary Institutions. - International Affairs Office, U. S. Department of Education, 2008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ed.gov/international/usnei/edlite-index.html. - Загол. з екрана. - Мова англ.
15. Recognition of Accrediting Organizations: Policy and Procedures. - Washington, D. C.: Council for Higher Education Accreditation, 2010. - 24 p.
16. Standards for Accreditation. New England Association of Schools and Colleges. - Bedford, MA: Commission on Institutions of Higher Education, 2011. - 27 p.
17. Standards for Accreditation. Northwest Commission on Colleges and Universities. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.nwccu.org / Pubs % 20 Forms % 20 and % 20 Updates / Publications/Standards%20for%20Accreditation.pdf. - Загол. з екрана. - Мова англ.
18. The Federal Role in Education. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: -http://www2.ed.gov/about/overview/fed/role.html?src=ln - Загол. з екрана. - Мова англ.
19. The New Criteria for Accreditation. Higher Learning Commission. A Commission of the North Central Association - Chicago, 2012. - 12 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: -
20. http://www.ncahlc.org/Information-for-Institutions/criteria-and-core-components.html. - Загол. з екрана. - Мова англ.
21. The Principles of Accreditation: Foundations for Quality Enhancement. - Decatur, Georgia: The Southern Association of Colleges and Schools Commission on Colleges, 2012. - 44 p.
УДК 06.053.56.001=111
Ю. Б. ГОЛОВАЦЬКА
ЗАРОДЖЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ П1ДГОТОВКИ ПЕРЕКЛАДАЧ1В У КАНАД1
Висвтлено становлення та етапи розвитку системи професшноЧ тдготовки nepeKnadauie в KaHadi. Розглянуто основш pieHi та напрямки вказаноЧ тдготовки у вищт школi крати. np0aHani30eaH0 жанрову сneцiaлiзaцiю дiяльностi nepeклaдaчiв та врахування галузевоЧ специф^и в ïx фаховт тдготовщ. Охарактеризовано головн профестш об'еднання nepeклaдaчiв Канади та визначено ïx роль у перекладацькш дiяльностi i вдосконаленш системи тдготовки. Виявлено основт чинники високого розвитку та eфeктивностi функ^онування системи npофeсiйноï тдготовки nepeклaдaчiв в утверситетах Канади.
Ключовi слова: тдготовка nepeклaдaчiв Канади, жанрова сneцiaлiзaцiя, напрями тдготовки nepeклaдaчiв, профестш об'еднання nepeклaдaчiв Канади.
