CC BY
35
11. Програма проведення педагопчного експерименту щодо впровадження кредитно-модульно! системи оргашзаци навчального процесу у вищих навчальних закладах: наказ Мiнiстерства освгга i науки Укра!ни вiд 23.01.2004 № 48 // Вища освгга в Украш: норм. Зб. у 2-х томах, т. 1 / за аг. ред. М. Ф. Степка, Л. М. Горбуново!. - К.: Форум, 2007. - С. 214-230;
12. Про запровадження у вищих навчальних закладах навчально! дисциплiни «Вища освгга i Болонський процес»: наказ Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни вiд 21.05.2004 №414: Вища освгга в Украш: норм. зб. у 2-х т., т. 1 / за аг ред. М. Ф. Степка, Л. М. Горбуново!. - К.: Форум, 2007. - С. 213;
13. Про особливост впровадження кредитно-модульно! системи оргашзаци навчального процесу: наказ Мшстерства освгга i науки Укра!ни вщ 20.10.2004 №812: Вища освгга в Украш: норм. Зб. у 2-х т., т.1 / за аг. ред.. М. Ф. Степка, Л. М. Горбуново!. - К.: Форум, 2007. - С. 214-313;
14. Психология и педагогика: учебник / под ред. А. Г. Маклакова. СПб.: Питер, 5005. - 464 с.
15. Романишина Л. М. Модульно-рейтингова технологш викладання у вищих навчальних закладах / Людмила Михайлшна Романишина. - Тернопшь. - ТДПУ, 2000. - 48 с.
16. Романишина Л. М. Система поетапного контролю навчально! дшльност студенлв педагопчних ушверситетав за модульно-рейтинговою технолопею навчання з дисциплш природничого циклу: автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 / Л. М. Романишина. - К., 1998. - 39 с.
17. Сжорський П. I. Модульно-рейтингова система навчання в лщеях: навч.-метод. поЫбник / П. I. Сжормський. - Львiв: Академiчний експрес, 1997. - 96 с.
УДК 372.8:378:811
О. В. МАРТИНЮК
РЕАЛ1ЗАЦ1Я ПРОГРЕСИВНИХ 1ДЕЙ ДОСВ1ДУ США З ПОДГОТОВКИ
МАГ1СТР1В ТЕХН1ЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ В ОСВ1ТНЬОМУ ПРОСТОР1
УКРА1НИ
Проаналiзовано системи профестног тдготовки nерекладачiв в Укран та США. Розкрито змiст поняття «техтчний переклад». Визначено чинники впливу на ефективтсть оргатзацп навчального процесу при тдготовщ техтчних перекладачiв. Висвтлено особливостi оргатзацп навчання магiстрiв техтчного перекладу у вищих навчальних закладах США. Виокремлено прогресивн iдеi американського досвiду з профестног тдготовки техтчних перекладачiв за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем «магiстр» та обгрунтовано напрями гх реалiзацiiу системi вищог освти Украти.
Ключовi слова: профестна освта, техтчний переклад, магiстр.
Е. В. МАРТЫНЮК
РЕАЛИЗАЦИЯ ПРОГРЕССИВНЫХ ИДЕЙ ОПЫТА США В ПОДГОТОВКЕ
МАГИСТРОВ ТЕХНИЧЕСКОГО ПЕРЕВОДА В ОБРАЗОВАТЕЛЬНОМ
ПРОСТРАНСТВЕ УКРАИНЫ
Проанализированы системы профессиональной подготовки переводчиков в Украине и США. Раскрыто содержание понятия «технический перевод». Определены факторы, влияющие на эффективность учебного процесса при подготовке технических переводчиков. Освещены некоторые особенности организации образования магистров технического перевода в высших учебных заведениях США. Выделены прогрессивные идеи американского опыта профессиональной подготовки технических переводчиков в рамках образовательно-квалификационного уровня «магистр» и обоснованы направления их реализации в системе высшего образования Украины.
Ключевые слова: профессиональное образование, технический переводчик, магистр.
O. V. MARTYNYUK
IMPLEMENTING THE PROGRESSIVE IDEAS OF THE AMERICAN EXPERIENCE OF TECHNICAL TRANSLATION TRAINING ON MASTER'S DEGREE LEVEL INTO THE UKRAINIAN EDUCATIONAL ENVIRONMENT
The systems of the professional translation training in Ukraine and the USA are analyzed. The term "technical translation" is defined. The factors influencing the effectiveness of the educational process organization in technical translator training are identified. The peculiarities of the Master's degree in technical translation training programs in the higher educational establishments of the USA are highlighted. The progressive ideas of the American experience in technical translators' professional training on the Master's degree level are singled out. The directions of their introduction into the Ukrainian educational environment are suggested.
Key words: professional education (training), technical translator, Master's degree.
В умовах шформацшного вибуху, глобалiзацil суспшьно-полиичних та сощально-eKOHOMiHHrn процеив, якими символiзуeться початок нового тисячолитя, система вищо1 освии Украши потребуе постшного вдосконалення, осшльки вона мае ввдповщати сучасному рiвню розвитку суспшьних ввдносин.
Реформування вищо! освiти, перехiд до динамiчноl ступенево! пiдготовки фахiвцiв, запровадження двоциклово! пiдготовки (бакалаврат, магiстратура) та застосування в навчальному процесi сучасних шновацшних технологiй потребують модершзаци теоретико-методичних засад вищо! освiти, li структурно-оргашзацшно1 перебудови. Професiйна пiдготовка перекладачiв за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем «мапстр» як одна iз складових освиньо-професшно1 системи нашо1 кра1ни не мае залишатись осторонь процесiв оновлення змiсту та форм оргашзаци навчання, розробки нових методик професшно1 пiдготовки фахiвцiв.
Вивчення реального стану професшно1 пiдготовки перекладачiв в Укршш дало змогу виявити поряд з позитивними зрушеннями окремi суперечносл, зокрема: мiж вимогами шформацшно-технолопчного суспiльства й застарiлим змiстом, традицшними формами i технологiями професшно1 тдготовки магiстрiв; мiж ринковою потребою у висококвалiфiкованих спецiалiзованих перекладачах та реальним станом 1'х готовностi до виконання професiйних функцiй; мiж зростаючим обсягом науково-практичное' шформаци у перекладацьк1й сферi i можливостями и засвоення; мiж необхiднiстю функцiонування стандартiв професшно1 тдготовки перекладачiв та браком чiтких критерив для 1'х розробки i впровадження вiдповiдно до свiтових стандартiв.
Одними з етатв процесу формування цшсно1 та ефективно1 концепци пiдготовки магiстрiв перекладу в Укра1ш, на нашу думку, мае бути критичний аналiз та рацiональне запозичення позитивних елеменпв зарубiжного досвiду.
Як свiдчать результати нашого наукового пошуку, проблематика професшно1 пiдготовки перекладачiв у вищих навчальних закладах Украши та свiту е актуальною для вичизняних та зарубiжних дослiдникiв. Iсторiя розвитку та сучасш тенденци професшно1 освiти перекладачiв у свиовому контекст вiдображенi у працях К. Гаращука, О. Панасьева, Е. Шма, О. Семенця. Педагогiчнi умови формування та складовi професшно1 компетенци перекладача розглядаються Л. Бархударовим, В. Комюсаровим, Л. Латишевим, Р. Мшьяром-Белоручевим, Г. Мiрамом, С. Нiколаевою, Ю. Пассовим, З. Пiдручною, Я. Рецкером, Н. Соболь, Л. Тарховою,
A. Федоровим, I. Халеевою, О. Чередниченком, Ю. Хольц-Мянттярi. Окремi аспекти проблем оргашзаци професшно1 пiдготовки перекладачiв у вищих навчальних закладах Украши та США частково до^джеш £. Беседшою, К. Клаудi, О. Ковязiною, А. Козак, В. Радчуком, Б. Рубрехтом, Р. Тшслеем. Застосування iнтерактивних технологш у навчаннi перекладачш е одним iз прiоритетiв дослiджень Т. Гуменниково1, Н. 1ваницько1, К. Карпова, Л. Карташово1, С. Коломiйця, В. Терехово1, А. Янковця. На необхiдностi включення елементiв галузево1 спецiалiзацil в систему професшно1 освiти перекладачiв наголошують Н. Гавриленко,
B. Карабан, А. Козак, С. Коломiець, Р. Крюс, Е. Шм, Л. Черноватий. Органiзацiйно-методичнi аспекти навчання фахiвцiв з технiчного перекладу висвилюються М. Габром, Д. Джайлом, П. Зуктанкар, В. Карабаном, П. Кастбергом, Р. Крюсом, С. Пановим, Е. Хеннеса, М. Чех та ш
Незважаючи на низку до^джень вищезазначених автор1в, проблема реалiзацil прогресивних iдей досвiду США щодо професшно! пiдготовки магiстрiв перекладу вузькопрофшьно! (у нашому випадку техшчно!) спецiалiзацil у вичизняну систему професшно! освiти перекладачiв не була предметом окремих наукових роб^, а вiдтак потребуе Грунтовного аналiзу та системного вивчення.
Метою статп е обгрунтування перспективних шляхiв творчого використання прогресивних iдей досв^ США з пiдготовки технiчних перекладачiв за ОКР «мапстр» у системi вищо! освiти Укра!ни.
Основними завданнями дослiдження е: порiвняльна характеристика особливостей процесу професшно! пiдготовки магiстрiв перекладу в Укра!ш та США; выявления позитивних аспектiв зарубiжного досвiду та визначення можливостей !х впроваджения у вичизияну систему вищо! освiти перекладачiв.
Для початку проаналiзуемо особливостi оргашзацп професшно! освiти перекладачiв в Укра!ш та США на державному рiвнi. В Укра!ш централiзоване державне управлшня сферою освiти, стiйка система координування дiяльностi вищих навчальних закладiв та загальнообов'язковi стандарти оргашзацп навчального процесу, пiдкрiпленi законодавчою базою, певною мiрою позбавляють заклади освiти можливостi самостшно змiнювати та доповнювати змiст освгтшх програм пiдготовки фахiвцiв ле! чи шшо! галузi, обирати прiоритетнi напрямки освиньо! дiяльностi, впроваджувати новi спещальносп, суттево змiнювати обсяг навчального навантаження за освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями тощо. Такий пiдхiд не завжди дозволяе вчасно реагувати на змши у вимогах окремих сегмеипв ринку працi до рiвня квалiфiкацil та потреб у фахiвцях тих чи iнших професш. Крiм того, ситуацiя може вiдрiзнятись в окремих регiонах залежно ввд характеру економiчно! дiяльностi пiдприемств, демографiчно! ситуацп, рiвня безробiття та шших чинник1в. Зазначимо, що перевагою централiзовано! полiтики управлiния вищою освiтою е можливють забезпечения належного контролю якосл освiтнiх послуг.
Вища школа США вирiзняеться високим ступенем децентралiзацil. За конститущею кра!ни федеральний уряд не мае повноважень визначати стратеги оргашзацп навчального процесу, встановлювати стандарти для розробки освиньо-професшних програм. Ршення з цих питань ухвалюються уповноваженими особами у межах штату або округу, а також професшними органiзацiями та асощащями [2].
Управлiння бiльшiстю державних коледжiв та унiверситетiв США здiйснюеться на рiвнi !х об'еднань, де кожен з них мае свою мiсiю, навчальт програми, внутрiшню полiтику та методики викладання дисциплiн. Iншi ВНЗ на чолi з президентами, головами ушверсителв, вченими радами самостiйно обирають професорсько-викладацький склад, розробляють (вiдповiдно до системно! полиики) власнi програми, стандарти, навчальш плани, збiльшують фiнансувания за рахунок благодiйних внеск1в та контракпв на дослiджения, розподiляють кошти на поточш потреби [8].
Важливою тенденщею розвитку вищо!' школи США на сучасному етапi е iнтенсивне формування цiлоl iнфраструктури органiзацiй, мета яких - забезпечення якостi освiти, надання пiдтримки навчальним закладам у проведент заход1в, спрямованих на вдосконалення методик викладання дисциплш, стимулювання обмiну шформащею мiж учасниками освiтиього процесу [2].
Отже, вичизняним вищим навчальним закладам необхщно адаптуватися до постшних змiн у попитi на освиш послуги та залишатися конкурентноздатними суб'ектами осв^ньо! дiяльностi. Узгодження суттевих нововведень в навчальний процес в окремих ВНЗ на державному рiвнi iнколи потребуе багато часу та додаткових змш законодавчого характеру. Розподiл повноважень та функцш мiж центральними (державними), регюнальними (обласними) органами виконавчо! влади та закладами вищо! осв^и, надання бшьшо! самостiйностi ВНЗ в реалiзацil освiтньоl функц^, тобто часткова децентралiзацiя управлiния системою освiти (з врахуванням позитивних аспектiв досвiду США), на нашу думку, сприяли б зниженню рiвия «консервативностi» вищо! освiти Украши, вiдповiдностi квалiфiкацiйних характеристик випускник1в вичизняних ВНЗ свiтовим стандартам якостi освии, збалансуванню попиту та пропозиц^ на державному ринку пращ. Водночас ми не спростовуемо той факт, що шнцевий мошторинг та контроль якосп надания освiтнiх послуг мае залишатись державним прюритетом.
Сyттeвою пеpевагою автономностi ВГО e можливiсть залyчения додаткових джеpел фiнансyвания. Як показye досвiд США, частина амеpиканських yнiвеpситетiв e ^ибутковими оpганiзацiями, як1 можуть надавати певш види послуг (iнфоpмацiйних, дослiдницьких) пiдпpиeмствам, оpганiзацiям та отpимyвати за них фшансування на поточнi потpеби закладiв. У США важливим джеpелом швестицш e спонсоpськi внески фiзичних та юpидичних осiб. В Укpаïнi ^^e пpактика навчання стyдентiв за кошти пiдпpиeмств, але, на пpевеликий жаль, таке явище не часте, осшльки pоботодавцi не зацiкавленi в фшансуванш навчання потенцiйних пpацiвникiв. Отже, в ситуаци, що склалася y нашш кpаïнi, пошук додаткових iивестицiй в освггу маe стати завданиям не лише деpжавного сектоpy, а й pегiональних оpганiв влади та (що важливо) самих навчальних закладiв.
Гнучшсть та ваpiативнiсть освiтньо-пpофесiйних пpогpам - ознака устшного pефоpмyвания магiстеpськоï освии, як важливо1' складово1' пpофесiйного зpостання фахiвця. Узгодженiсть змiстy магiстеpських та бакалавpських пpогpам спpияe високiй мобшьносп стyдентiв. Якщо бpати до уваги спецiалiзованy пpофесiйнy пiдготовкy пеpекладачiв, y США ^^e цiкава пpактика pозpобки магiстеpських пpогpам пiдготовки технiчних пеpекладачiв для бакалавpiв iнженеpних та техшчних спецiальностей з вiдповiдною iноземномовною тдготовкою [5]. Запpоваджения дистанцiйноï магiстеpськоï осв^и пеpекладачiв (за умов ïï належно1' оpганiзацiï) дало б змогу здшснювати пiдготовкy фахiвцiв y цiй сфеpi без вiдpивy вiд виpобництва.
Ми глибоко пеpеконанi y необхiдиостi частково1' спецiалiзацiï пеpекладацькоï освiти за сфеpами майбутньо1' пpофесiйноï дiяльностi. Дивеpсифiкацiя кватфшацшних напpямiв (напpиклад, технiчний, медичний, судовий, дiловий пеpеклади тощо) e доцшьною саме для ОКР «мапстр». Як показye заpyбiжиа пpактика, оптимальною для системи вищо1' освiти e взаeмоyзгодженiсть освiтньо-пpофесiйних пpогpам загального та вyзькопpофiльного спpямyвання, зокpема пpогpами пpофiльноï оpieнтацiï pозpобляються для задоволения потpеб y ^офесшному пеpекладi конкpетних сегментiв pинкy пеpекладацьких послуг, тодi як загальнопpофiльна пiдготовка pозшиpюe сфеpy пpацевлаштyвания молодих фахiвцiв [5].
Далi мова йтиме ^о оpганiзацiю навчального ^оцесу для досягнения максимально!' ефективностi навчання майбутшх магiстpiв технiчного пеpекладy.
Шд технiчним пеpекладом pозyмieмо пеpеклад тексту з великою шльюстю вyзькоспецiалiзованих теpмiнiв з певноï галyзi технiки шоземною мовою. У ^pmy чеpгy, йдеться ^о тексти, пов'язанi з iнженеpними науками, а саме: iнстpyкцiï з експлуатаци об'eктiв, технiчнi хаpактеpистики побутових пpиладiв та пpомислового обладнания, техшчна докyментацiя, що хаpактеpизye пpоцеси в^овадження технологiй, патентнi документи, описи техшчних pозpобок тощо. Сюди вiдносимо пеpеклад спецiалiзованоï лiтеpатypи, пiдpyчникiв, жypналiв, буклепв iз статтями технiчноï тематики.
Важливою пpоблемою пiдготовки технiчних пеpекладачiв e необхвдшсть поeднания знания iноземноï мови зi знаниям специфiки галyзi майбyтньоï пpофесiйноï дiяльностi. Вiдтак ефективнiсть оpганiзацiï навчального пpоцесy y пiдготовцi техшчних пеpекладачiв залежить вiд таких основних чиннишв:
• piвень квалiфiкацiï пpофесоpсько-викладацького складу та якiсть викладания дисциплш;
• тpансфоpмацiя змiстy та стpyктypи освiтнiх пpогpам пiдготовки технiчних пеpекладачiв;
• оптимальне поeднания фоpм, методiв i засобiв навчания;
• надання можливостi пpоходжения пеpекладацькоï пpактики y кpаïнi, мова якоï вивчаeться.
Розглянемо коpотко цi чинники. Завдания пpофесоpсько-викладацького складу не зводиться лише до безпосеpеднього виконання iнфоpмативноï фyнкцiï, викладачi беpyть на себе вiдповiдальнiсть за добip навчального матеpiалy, який би ввдповвдав потpебам сучасного pинкy пеpекладацьких послуг, оцiнювания студентських пеpекладiв, обговоpення помилок та пpоблем пеpекладy з метою фоpмyвання y студенпв необхвдних вмiнь та навичок, як1 б ввдповвдали вимогам та кpитеpiям сyчасноï пеpекладацькоï сфеpи. Зокpема, y США найбшьш квалiфiкованi викладачi поeднyють викладания дисциплш з пpактикою пеpекладацькоï дiяльностi, що yможливлюe вiдслiдковyвания найновiших тенденцш pозвиткy галyзi та застосування pезyльтатiв своeï pоботи як наочного матеpiалy.
Розробка програм ирофесшно! шдготовки перекладачiв мае здiйснюватись фахiвцями-педагогами, безпосередньо задаяними у перекладацьк1й практищ. Формувания вмшь та навичок техшчного перекладу неможливе без отримання знань широкого спектра термшологи та специфiки перекладу матерiалiв у галузях шженерп, технiки, технологи тощо. Змiст навчальних програм пiдготовки фахiвцiв з техшчного перекладу у США часто вимагае наявносп у студеипв необхвдно! техшчно! квалiфiкацп. Так1 програми розробленi з метою розширення сфери професшно! дiяльностi до мiжнародного рiвня завдяки вшьному володiнню iноземною мовою та перекладацькш компетенци, набутш в процесi поглибленого вивчення перекладу [5]. Для бакалаврiв нетехнiчних галузей важливою складовою мапстерських навчальних програм мають бути спецiалiзованi технiчнi дисциплiни та дисциплiни, що базуються на застосуваннi комп'ютерно! техшки та результатiв машинного перекладу. Вони забезпечують можливiсть ефективного спiлкування, взаемоди у сферi технiки та технологш, читання, розумiння та перекладу спецiалiзовано! техшчно! лiтератури (технiчних документiв, специфшацш, iнструкцiй з використання виробiв, патентних докуменлв, технiчних брошур, записiв тощо).
При оргашзаци навчального процесу постае питания вибору мовного спрямування перекладу. Як засвiдчуе досвiд США, частина програм зосереджеш на пiдготовцi перекладачiв, здатних професiйно здiйснювати переклад лише з шоземно! мови англiйською. Проввдш фахiвцi США вважають, що для усшшно! перекладацько! дiяльностi доцiльнiше звернути бiльше уваги на накопичения знань з термшологи, культурних, лiнгвiстичних реалш шоземно! мови та знань у сферi сучасних науково-технiчних дослiджень кра!ни, мова яко! вивчаеться, анiж на процес здiйснення висококвалiфiкованих перекладiв засобами шоземно! мови.
Оргашзащя навчального процесу та добiр навчального матерiалу мають ввдповвдати специфiцi галузi перекладацько! дiяльностi. Жоден перекладач не може бути ушверсальним, тому для формування належного рiвия перекладацько! компетенцi! доцiльним е концентрування навчального матерiалу навколо одше! або кiлькох спорiднених галузей. Шсля короткого перiоду освоения загальноосвiтнiх дисциплш студенти мають обирати сферу спецiалiзацi!, яка б вiдповiдала потребам ринку перекладацьких послуг та !х власним вподобанням, i продовжувати освiту ввдповвдно до обраного напряму.
Велике значення для ефективностi навчания мае вiдповiднiсть обсягу навчального матерiалу реальним завданням технiчного перекладача. Так, наприклад, якщо студенти перекладатимуть матерiали, обсягом не бшьше 1000 слiв в тиждень, вони виявляться не пiдготовленими до напруженого графiку професiйно! перекладацько! дiяльностi, оск1льки середньостатистичний перекладач щоденно працюе з матерiалами обсягом 2000-3000 ^в. Тематика текстiв для перекладу повинна ввдповвдати рiвню розвитку технiки та технологш у сучасному суспшьств^ при цьому навчальний матерiал необхiдно поновлювати кожш два роки. Наприклад, при перекладi патентiв п'ятирiчно! давностi студенти не матимуть уявления про загальноприйняту форму патентного документа, аналогiчно, переклад комп'ютерно! документаци трирiчно! давност не охопить повною мiрою усю необхiдну термiнологiю та не забезпечить повне розумшия особливостей функцiонувания сучасного програмного забезпечення.
При плануваннi практичних занять з техшчного перекладу необхщно передбачати як завдання для широкого загалу студенпв, так i iндивiдуальнi довгостроковi перекладацько дослiджения (case studies). У першому випадку iснуе можливiсть загального обговорення результатiв перекладу, спiльне вирiшения перекладацьких проблем добору термшологи, обмiну навчальною iнформацiею. У другому випадку студенти мають змогу розвивати навички самостшного опрацювания матерiалу у ситуацiях, наближених до майбутньо! професiйно! дiяльностi.
Важливим завданиям у процесi формувания перекладацько! компетенци е також набуття навичок швидкого та як1сного оформления перекладацьких завдань. Маемо на увазi навички комп'ютерного набору, вмшия застосовувати найновше програмне забезпечения та здiйснювати пошук необхiдно! iнформацi! в мережi 1нтернет. Матерiально-технiчна база провiдних унiверситетiв США дозволяе активно використовувати штерактивш технологи у процеа пiдготовки фахiвцiв рiзних сфер спецiалiзацi!, у тому чи^ технiчних перекладачiв. Студенти вивчають основи високояшсно! обробки текстових документ1в, принципи застосувания комп'ютерних словник1в, глосарi!в та баз даних, особливоси редагувания
машинного перекладу, розмiщення шформаци на веб-CTopiHKax тощо. Використання pecypciB 1нтернету, телевiдеоконференцiйних систем та програмного забезпечення на зразок «language evaluator», «language partner» та iнших значно полегшуе роботу викладача, забезпечуе взаемозв'язок мiж учасниками навчального процесу, доступ до навчальних ресурив yнiверситетiв, виконуе мотивацiйнy фyнкцiю при виконаннi студентами самостшно1 роботи, уможливлюе ефективне функцюнування системи дистанцiйноï освiти перекладач1в тощо [4; 6; 7]. Активiзацiя процесу впровадження новiтнiх технологiй навчання у систему тдготовки перекладачiв у вичизняних закладах вищоï освiти необхiдна для тдвищення рiвня професiйноï компетенцiï фахiвцiв незалежно вiд сфери ïx майбyтньоï перекладацькоï дiяльностi.
Необxiдною вимогою значно1' юлькосл освiтнix програм мае бути досввд проживання, навчання або перекладацько1' практики в краïнi, мова яко1' вивчаеться. Органiзацiя практики е одним з необхвдних елементiв професiйного становления майбутнього перекладача. Зауважимо, що ввдповвдно до спецiально пiдписаниx угод та договорiв, практична пiдготовка перекладачiв-магiстрiв у США здiйснюеться в будь-якш мiжнароднiй чи европейськ1й органiзацiï (ООН, £С, МОП, ЮНЕСКО та ш). Так, наприклад, для стyдентiв Ушверситету штату Нью-Джерсi (пiдготовка магiстрiв гуматтарних наук з перекладу, iспанська мова), юнуе програма навчання в 1спани протягом лiтнього перiодy, а для юпанських стyдентiв, що навчаються в цьому закладi, розроблений спецiальний курс з крашознавства США. Унiверситет Вашингтону оргатзовуе для сво1'х стyдентiв, як навчаються за програмою пiдготовки магiстрiв iнженерiï з теxнiчноï японсько1' мови (перекладу), проходження лiтньоï практики на провщних пiдприемстваx, в установах чи оргашзащях Японiï [6].
Для тдвищення рiвня пiдготовки фаxiвцiв з техтчного перекладу важливим кроком вперед стали б домовленосп про ствпрацю мiж вищими навчальними закладами та проввдними зарyбiжними пiдприемствами. В результат цього студенти отримали б можливiсть вдосконалювати сво1' квалiфiкацiйнi якостi, поглиблювати знання з iноземноï мови та спецiалiзованоï термiнологiï у процесi проходження практики в реальному середовищi професiйноï дальность
Як бачимо, у США, навиь за вiдсyтностi централiзованого державного контролю якосп освiтнix послуг, можливо налагодити доволi ефективну систему акредитацiï вищих навчальних закладiв та навчальних програм. На нашу думку, в Украш мошторинг та контроль якосл освии мае входити як до повноважень оргашв загальнодержавного рiвня, так i до репональних iнститyцiй i ВНЗ (1'х спiлок). Окрiм акредитацiйниx процеив у ВНЗ, в Украïнi мае ефективно фyнкцiонyвати меxанiзм сертифiкацiï квалiфiкацiй перекладачiв (у США таку функщю здiйснюе Асоцiацiя перекладачiв Америки).
Асощащя перекладачiв Украïни пропонуе дещо схожу процедуру сертифшаци, що охоплюе професшну пiдготовкy за одним чи кшькома видами перекладу (письмовий, послiдовний усний, синхронний усний). За результатами квалiфiкацiйниx юпипв незалежний орган сертифiкацiï безпосередньо або через сво! yповноваженi органи, якщо хм надане таке право сертифшаци, повiдомляе про результати сертифшаци i видае сертифiкати та (або) ввдповвдш посвiдчения [1].
На ввдм^ вiд США, де сертифiкат залишаеться дiйсним впродовж усього термiнy перебування у статyсi члена АПА за умов проходження передбаченого курсу тдготовки та постшного вдосконалення професiйниx вмшь та навичок шляхом подальшоï освии [3], в Украïнi пiсля зашнчення першого термiнy дiï i через кожних три наступних роки сертифшащя може бути продовжена незалежним органом сертифшаци безпосередньо або через уповноважений орган на новий трирiчний перюд за умови, що фаxiвець надае документ про проходження ним задовiльноï виробничоï дiяльностi без значноï перерви в робоп з виду перекладу, за яким вiн сертифiкований. Однак поки-що така система не користуеться популяртстю серед професiйниx перекладачiв.
Ще однiею проблемою вищоï освiти Украши е випадки невизнання дипломiв украшських фаxiвцiв за кордоном. Iï виршенню мае сприяти активна iнтеграцiя в европейське та свиове освiтне середовище. Такий процес неможливий без розробки ефективних програм акредитацiï, сертифiкацiï та контролю якосп пiдготовки фаxiвцiв, яш б фyнкцiонyвали не т1льки на £вропейському, а й на свiтовомy рiвнi. Ствпраця краïн £вропи щодо фyнкцiонyвания програми «£вропейський магiстр перекладу» е важливим етапом у формувант спiльного
освинього середовища. Варто наголосити, що залучення до ще! програми провiдних вiтчизняних закладш вищо1' освии стало б значним кроком до визнання квалiфiкацiй маriстрiв перекладу за межами Украши та полiпшення якосл освiти у цiй сферi.
Таким чином, прюритетними напрямами розвитку системи професшно! пiдготовки перекладачiв в Укрш'ш вважаемо так1: удосконалення законодавчо! бази; надання бшьшо! автономп вищим навчальним закладам у розробщ освiтньо-професiйних програм пiдготовки перекладачiв; залучення альтернативних джерел фiнансування; розробка стандартiв для тдготовки перекладачiв ОКР «мапстр»; впровадження системи дистанцшно! пiдготовки магiстрiв перекладу; диверсифшащя квалiфiкацiйних напрямiв пiдготовки перекладачiв; забезпечення вiдповiдностi квалiфiкацiйних характеристик випускник1в вимогам ринку працi; трансформацiя змiсту тдготовки; удосконалення форм та технологш оргашзацп навчання; застосування новiтнiх iнтерактивних технологш навчання; розробка гнучкого механiзму контролю якосп професшно! пiдготовки фахiвцiв; об'ективне вивчення зарубiжного досвiду; iнтеграцiя в Свропейське та свiтове освiтне середовище.
Л1ТЕРАТУРА
1. Асоцiацiя перекладач1в Укра'ни (Офiцiйний сайт). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.uta.org.ua. - Загол. з екрану. - Мова укр.
2. Супян В.Б. Образование в США: состояние и приоритеты развития [Електронний ресурс] / В.Б. Супян // Белорусская цифровая библиотека. - Режим доступу : http://www.library.by. - Загол. з екрану. - Мова рос.
3. American Translators Association (Офщшний сайт). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.atanet.org. - Загол. з екрану. - Мова англ.
4. Babel University Professional School of Translation (Офщшний сайт). [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.babel.edu/english. - Загол. з екрану. - Мова англ.
5. Translation Training Programs and Requirements [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.education-portal.com/translation_training.html. - Загол. з екрану. - Мова англ.
6. University of Washington (Офщшний сайт). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.hcde.washington.edu/nav-prog-advise/tjp. - Загол. з екрану. - Мова англ.
7. University of Wisconsin-Madison (Офщшний сайт). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://metj.engr.wisc.edu. - Загол. з екрану. - Мова англ.
8. USA Study Guide. The International Student Guide to Education and Study in the USA. (Офщшний сайт). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.usastudyguide.com/overview.htm. -Загол. з екрану. - Мова англ.
