Проблема якості вищої освіти в контексті Болонського процесу Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

5) набуття практичных навичок (пот^бно обговорити з аудиторieю, як використовувати отримат знания. Для цього з дтми необхiдно змоделювати рiзнi ризикованi ситуацп, що стосуються використання психоактивних речовин. Цей блок у робот е чи не найважлившим);

6) зворотний зв'язок i завершення тренiнгу [8, 104].

У тих випадках, коли виникла комп'ютерна залежшсть, варто звертатися до фахiвцiв — психолопв i психотерапевтiв. У Тернопол^ зокрема, так1 проблеми допомагае виршити клiнiка «Астра».

Проаналiзувавши науковi джерела з проблеми впливу комп'ютерно! техшки на розвиток дитини, маемо тдстави зробити так1 висновки:

- сучасна освга неможлива без впровадження у навчальний процес шформацшно-комунiкацiйних технологш;

- використання останнiх мае ввдбуватися iз врахуванням саmтарно-ririешчних вимог, щоб запобirти негативному впливовi комп'ютерно! техшки на фiзичний та псих1чний розвиток датей;

- у навчально-виховнiй робот вчителя вагоме мiсце мае посвдати попередження комп'ютерно!, насамперед Iнтернет-залежностi. З щею метою необхiдно проводити з школярами та !х батьками бесвди, профiлактичнi тренiнги, залучати для роз'яснювально! роботи психологiв i психотерапевтiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования; проблемы и перспективы. — М.:

Педагогика, 1987. — 264 с.

2. Дорошенко Ю. Комп'ютерна еколопя: оргашзащя комп'ютиризованого робочого мкця //

Краезнавство. Географiя. Туризм. — 2006. — № 10-11. — С. 21-28.

3. Исаченко И. И., Кочетков Г. Б., Могилевкин И. М. Наука и техника против человека. — М., 1985. — 238 с.

4. 1нтернет зi знаком мшус // Урядовий кур'ер. — 2003. — 29 березня.

5. Лещенко Л. Комп'ютерна залежшсть — це небезпечно // Початкова школа. — 2006. — № 3. — С. 42-46.

6. Москаленко О. Новий вид залежност // Укра!нське слово. — 2004. — 17-23 листопада.

7. Смирнов Д. Только не мой мозг (Интернет зависимость) // Домашний компьютер. — 2006. — № 7.

- С. 84-89.

8. Сощальна робота: В 3 частинах. Ч. 3: Робота з конкретними групами ктенпв / А. М Бойко, Н. Б.

Бондаренко, О. С. Брижувата та ш.; За ред. Т. В. Семипно! та I. М. Григи. — К.: Киево-

Могилянська академiя, 2004. —166 с.

Свгглана САВИЧ

ПРОБЛЕМА ЯКОСТ1 ВИЩО1 ОСВ1ТИ В КОНТЕКСТ БОЛОНСЬКОГО

ПРОЦЕСУ

У статтi розглядаеться розвиток якостi вищог освти в Сврот тсля тдписання Болонськог деклараци в 1999 р. Акцентуеться увага на здобутках i проблемних питаннях вказаного процесу.

Кшець ХХ- початок XXI ст. ознаменований кардинальними змшами, як в^буваються в еврот. Вони охопили вс аспекти сусшльного життя. Ввдбуваеться глобалiзацiя економiки, невпинно розвиваються технологi!. Такий темп життя вимагае ввд освiти тдготовки фахiвця нового поколiння, здатного ефективно працювати, реагувати на прогрес, який в^буваеться в його професшнш галуз^ i постiйно вдосконалюватися. Реагуючи на потреби сустльства, мiнiстри освiти европейського Союзу (еС) iнiцiювали реформу осв^и европейського масштабу, що вiдома як Болонський процес. Вона покликана змшити вищу освiту вiдповiдно до вимог часу та сустльства i грунтуеться на кiлькох принципах, з яких чи не найосновнiшим е яшсть освiти.

Болонський процес загалом i проблема якосл освiти зокрема е об'ектом багатьох дослiджень в Укра!т та за рубежем. У нашш кра!нi проводяться порiвняльнi дослiдження з проблеми реалiзацi! основних положень Болонського процесу. I! вивчають I. Бабин, Я. Болюбаш, В. Грубiнко, I. Зязюн, Б. Корольов, К. Корсак, А. Сбруева, М. Степко, В. Шинкарук та iншi науковцi. Росшсью вченi, зокрема, В. Байденко, Б. Вульфсон, А. Соснов та iншi досладжують вплив Болонського процесу на розвиток европейсько! освiти, Ю. ерастов, В. Сенашенко, А. Суббето, Г. Ткач — проблему якосл

осв™ на Захода. Забезпеченню якосл освiти в Укра!т присвятили науковi розробки К. Левк1вський, Г. Пшняк, В. Салов, Ю. Сухартков, освiти в европi — Л. Антонюк i К. Корсак. Однак питання якосл освiти залишаються ще не до к1нця вивченими.

Метою нашоТ статтi е показати розвиток проблеми якост вищо! освiти в еврот в контекстi Болонського процесу, проаналiзувати внесок рiзних органiзацiй у розробку теоретичних основ забезпечення якосп та !х втiлення в практику.

Зауважимо, що забезпечення якосл вищо! осв^и не було iнiцiйоване в межах Болонського процесу. Так, у Шдерландах на момент тдписання Болонсько! декларацп система оцiнювання якостi функцюнувала вже понад 10 рок1в. Вона полягае у взаемнiй перевiрцi закладами вах програм вищо! освiти i публшаци результалв [25, 1]. У 1994-1995 рр. проводився европейський пшотний проект з оцiнювання якостi вищо! освии. Вiн та iншi подiбнi проекти сприяли створенню европейсько! мережi забезпечення якостi (еМЗЯ) вищо! освгги i допомогли визначити типовi риси юнуючих европейських систем забезпечення якосл [4, 4]. Найважливiшою подiею доболонського перюду стало пiдписання в кштш 1997 р. у Лiсабонi конвенци з визнання квалiфiкацiй у вищш освiтi [3, 13].

Стан проблеми забезпечення якост у вищiй освт на час пiдписання Болонсько! декларацп проаналiзовано у звiтi проекту «Основш тенденци та проблеми в навчальних структурах вищо! освии в еврот». Його автори вважають зростання европейського вимiру у забезпеченнi якостi, ощнювант та акредитацп одним iз способiв сприяння бажанiй конвергенци (сходженню в однш точцi) i прозоросл структур квалiфiкацiй в европi [24, 4].

До^дження виявило також нагальну потребу розвивати тип оцiнювання, який не базуеться на нацiональних системах чи закладах, а на предметних галузях, дисциплiнах чи професiях. еМЗЯ вимагае в предметних галузях конвергенцп стандарлв i процедур забезпечення якосл й обмiну iнформацiею та даними з аспеклв якосл в усш европi [24, 20].

Загалом, активна робота щодо забезпечення якосл велася до тдписання Болонсько! декларацп. Однак цей документ, тдписаний 19 червня 1999 р., одним iз шести принцитв якого е «сприяння европейський спiвпрацi iз забезпечення якосл з метою розробки поршнюваних критерив i методологш», надав справi нового розвитку [16, 4]. Процес набув ще бшьшо! вагомосл, коли в березт 2000 р. Рада европи поставила перед членами еС завдання (Шсабонська стратегiя): «Союз повинен стати найбшьш конкурентоспроможною i динамiчною економiкою в свт, яка базуеться на знаннях, здатна до стабiльного економiчного зростання, з числентшими i кращими робочими мюцями i бiльшою соцiальною згодою» [10].

Виконуючи доручення Ради европи зпдно з Лiсабонською стратегiею, Рада з питань освии прийняла в 2001 р. «Майбутш завдання освии i систем пiдготовки.» Основними щлями е:

• пiдвищення якост1 та ефективносп освiти i систем тдготовки в еС;

• сприяння загальному доступу до освiти i систем тдготовки;

• вiдкриття освiти i систем пiдготовки ширшому суспiльному загалу.

Отже, Рада з питань осв^и визначила пiдвищення якостi i стандарпв освiти завданням першочергово! ваги для реалiзацi! Лiсабонсько! стратегi!. На думку члешв Ради, «запобiгання та боротьба з безробитям i соцiальним вигнанням починаеться iз пiдвищення якостi освии i забезпечення пiдготовки, включаючи навчання, основане на працi» [2, 20].

Важливою рушiйною силою у забезпечент якост1 освiти стало студентство. Як зазначаеться в Гетеборзькш декларацi! вщ 25 березня 2001 р., «зростаюче визнання внеску студент1в у процес е результатом ршучого зобов'язання европейських студенпв сприяти високоякiснiй, доступнiй i рiзноманiтнiй освiтi.» В нiй говориться також, що «для гарантування та покращення якост1 вищо! освiти потрiбна мiцна сп1впраця нацiональних систем забезпечення якосп» [15, 2].

29-30 березня 2001 р. представники понад 300 европейських закладiв вищо! освiти зустршися в м. Саламанка, щоб зробити свш внесок до зустрiчi в Празi мiнiстрiв освiти кра!н-учасниць Болонського процесу. В Саламанськш конвенцi! одним iз факторiв, якi сприяють якосп вищо! осв^и, названо конкуренцiю [13, 1-2]. Учасники визнали як1сть нарiжним каменем будiвництва европейського простору вищо! осв^и (еПВО), що повинен базуватися на основних академiчних цiнностях i водночас вiдповiдати сподiванням зацiкавлених сторш, тобто демонструвати як1сть. Оцiнювання якосп охоплюе викладання i дослiдження, а також управлшня та адмiнiстрацiю, реагування на потреби студенпв i

надання неосвишх послуг. Як1сть е головною умовою, що лежить в основi довiри, доречносп/релевантносп, мобiльностi, сумiсностi i привабливосп в еВПО [13, 2].

Свш внесок у пiдготовку до зустрiчi мiнiстрiв зробила теж еМЗЯ. В !! заявi висловлювалося переконання, що основою для европейського вимiру в забезпеченнi якостi е юнування добре органiзованих та ефективних нацюнальних систем забезпечення якосп [5, 2].

Шдсумовуючи тенденци розвитку проблеми якосп освiти вiд пiдписания Болонсько! декларацл, автори звiту «До европейського простору вищо! освгги» вiдзначили, що вщбуваеться потужний рух до бiльшого забезпечення якост (новi агентства, еМЗЯ), але дуже рiзними способами. Вони вказали на незрозумiлий зв'язок мiж термшами «забезпечення якосп» та «акредитащя,» яю застосовуються до всiх або лише до одте! частини системи вищо! освии [23, 5].

Одним iз прiоритетiв на майбутне в забезпеченш якостi було визначено розвиток механiзмiв цього процесу, що ведуть до знаков якостi европейського рiвня, зароблених на нацюнальному чи регiональному рiвнях. еМЗЯ мала вiдiгравати головну роль i нести основну вiдповiдальнiсть за це, оскшьки бiльшiсть кра!н еС та еПВО розглядали участь в еМЗЯ як важливий аспект !хньо! полиики забезпечення якостi [23, 6].

Групою тдтримки Болонського процесу було проведено спещальт семiнари щодо основних цшей цього процесу. Серед шшого !х учасники зосередили увагу на забезпеченш якосп та акредитацi! (тобто надант сертифiкатiв, як1 визначають певш стандарти якостi) в еПВО [23, 13]. Вказана група тдготувала також зви до зустрiчi мiнiстрiв у Празг Його основнi положення, що стосуються якосп, можна сформулювати так:

• розвиток нацюнальних систем забезпечення якосп, ^м дотримання нацiональних завдань, повинен ставити за мету встановлення взаемно! довiри в европейському просторi вищо! освiти i всьому свт через европейську ствпрацю;

• ввдсутшсть згоди, навiть мiж експертами, стосовно того, що означае термш «акредитац1я»;

• просування европейського iнтелектуального продукту сприятиме престижу та привабливостi европейського простору вищо! освии; престиж не е миттевим результатом якосп, а результатом тривалого !! усвiдомлення [6, 13-14].

Аналiзуючи основнi напрацювання цього перюду, можна пiдсумувати, що якють вищо! освiти е завданням першочергово! значимостi для розбудови европейського простору вищо! освии i розвитку европейського сустльства загалом. Вона мае стати основою для довiри в цьому просторi та базуватися на ефективнш робот на нацiональному рiвнi.

У Празькому комюнiке мiнiстри освiти дали високу оцiнку прогресу в галузi забезпечення якостi. Вони:

• визнали життево важливу роль, яку вшграють системи забезпечення якостi у гарантуванш стандартiв високо! якостi i полегшенш порiвняння квалiфiкацiй в усiй еврош;

• схвалили тiснiшу ствпрацю м1ж мережами визнання квалiфiкацiй i забезпечення якосп;

• вказали на необх^шсть тiсно! европейсько! спiвпрацi i взаемодовiри, а також визнання нацiональних систем забезпечення якосп,

• закликали ушверситети й iншi заклади вищо! освии поширювати приклади зразково! практики i розробляти сценарi! взаемного визнання механiзмiв оцiнювання i акредитацi! (сертифiкацi!).

Мшютри особливо вiдзначили, що як1сть европейсько! вищо! освгги та досл1джень е i мае бути важливою детермшантою м1жнародно! привабливост1 та конкурентоспроможност1 европи [22, 2-3]. З метою просування процесу вони звернулися з проханням до групи п1дтримки Болонського процесу влаштувати семiнари для дослiдження наступних сфер: сп1впраця щодо акредитацй та забезпечення якосп; проблеми визнання та використання кредипв у Болонському процесц розвиток об'еднаних ступен1в; соцiальний вимр, з особливою увагою на перешкодах мобшьносп; розширення Болонського процесу; навчання впродовж життя; залучення студент1в [22, 3].

Один iз таких семiнарiв вiдбувся 24-25 вересня 2001 р. у м. Мастрiх (Голландiя). Його учасники обговорили прогрес у забезпеченш якосп в межах Болонського процесу. Вони висловили переконання, що «прозорють першого та другого циклiв вищо! освии в еврош передбачае пошук стандарпв ступенiв бакалавра i мапстра, критерi!в оцiнювання якостi i

прогресу щодо акредитацп» [26, 1], а також виявили, що стикаються 3i стльними проблемами, для яких у рiзних кра!нах обирають pi3Hi рiшення та описують рiзними термiнами. Тому важливо створити стльну основу та обмiнюватися iнформацieю. Ця Гдея була пiдтримана й ознаменувала започаткування Стльно! iнiцiативи з якосп (Joint Quality Initiative), що е неофщшною мережею i3 забезпечення якосп та акредитацп програм бакалаврату i магiстратури в европi [27, 1]. Учасники розробили програму дiй, яка передбачае:

• мiжнародну оцiнку якосп з наступною акредитацiею нових програм бакалавра-магистра;

• обмiн досвiдом та обговорення стандартiв бакалавра-магiстра;

• започаткування транснацюнального встановлення стандартiв;

• франчайзинг i забезпечення якосп;

• порГвняння концептуальних положень акредитацii [28, 1].

Ще один крок до зближення був зроблений робочою групою, скликання яко! iнiцiювала комюГя Мiжнародноi асощацп президентiв унiверситетiв (IAUP) з питань Глобально! акредитацп. Ii засiдання вщбулося 13-15 грудня 2001 р. у м. Гент (Бельпя). Ця група складалася Гз членiв вищезгадано! комюп, делегатiв Мiжнародноi мережi агенцiй забезпечення якосп у вищш освт (INQAAHE), ЮНЕСКО та експертiв Гз мiжнародного забезпечення якосп вед Гнших оргатзацш, зокрема еМЗЯ. Щоб сприяти забезпеченню якосп вищо! освГти, яка б користувалося довГрою в усьому свт, поважала культурт вГдмшносп мГж рГзними кра!нами i системами вищо! освгги, робоча група запропонувала створити Всесвинш реестр якосп (Worldwide Quality Register) для визначення пдних поваги агенцш Гз забезпечення якосп та акредитацп у свт [9, 1-2].

1ншою важливою подГею щодо реалГзаци робочо! програми Болонського процесу стало проведення 12-13 березня 2002 р. в Амстердам! мГжнародно! конференци «Створення европейського вимГру якосп.» Як зазначаеться в !! ршеннях, вс кра!ни перебудовують сво! системи вищо! освГти на двохступеневу. Для цього створюються ввдповГдш закони, як вГдображають нацюнальну специфшу. Однак прозорГсть якосп рГзних програм бакалаврату i мапстратури вимагае мГжнародно! ствпращ стосовно критерив якосп [25, 1].

Важливють проблеми якосп освГти на загальноевропейському рГвт ще раз була тдкреслена, коли, продовжуючи ЛГсабонську стратепю, в 2002 р. Глави европейських держав поставили нову цшь: «До 2010 р. европа повинна стати свГтовим лвдером з точки зору якосп !! освГти i систем тдготовки» [10].

Активну дГяльтсть щодо цього проводить Асощащя европейських утверситепв (АеУ). I! члени висловили переконання, що способом покращення академГчно! якосп е розбудова сильних навчальних закладав. Асощащя запропонувала для европи послгдовну полГтику забезпечення якосп, котра грунтуеться на переконант, що автономГя закладу надае i вимагае вадповадальносп, утверситети вадповадають за розвиток внутрГшньо! культури якосп i наступним необхвдним кроком е прогрес на европейському р1вш, який залучае ва защкавлет сторони. За активно! учасп студенпв утверситети повинт перевГряти й ощнювати свою даяльтсть, включаючи програми навчання i ввддали забезпечення. Процедури зовтшнього забезпечення якосп повинт зосереджуватися на перевГрщ (за допомогою аудиту закладу) того, чи внутршнш мотторинг був проведений ефективно. АеУ запропонувала, щоб защкавлет сторони, передуам утверситети, спвпрацювали для створення тимчасового Комггету з якосп вищо! освии для европи. Вш повинен бути незалежним, поважати вадповадальтсть заклад1в за як1сть i реагувати на громадський штерес. Комггет став би форумом для обговорення i через призначення мало! ради перевГряв застосування запропонованого кодексу принципов, створюючи справжнш европейський вимГр якосп [7, 4].

Вплюючи в життя щ положения, АеУ розпочала в 2002 р. проект «Культура якосп». Його необхГдшсть була обумовлена тим, що, на думку члетв АеУ, багато утверситепв розглядають забезпечення якосп як зовшшню дГяльтсть, контроль з боку урядових чи натвурядових оргатзацш. Тому метою проекту було:

• збшьшити усвГдомлення потреби розвивати внутршню культуру якосп в утверситетах;

• забезпечити широке розповсюдження Гснуючих кращих зразшв практики в щй галузц

• прискорити запровадження управлшня внутршньою як1стю для покращення р1втв якосп;

• допомогти ушверситетам конструктивно тдходити до зовшшшх процедур забезпечення якосп;

• зробити внесок в Болонський процес, збiльшуючи привабливiсть европейських ун1верситет1в [11, 1].

Ще одним важливим напрацюванням цього перiоду став звiт еМЗЯ про Г! роботу вiд Празько! зустрiчi, пiдготовлений до зустрiчi мшс^в освiти у Берлiнi в 2003 р. Асощащя видала вичерпний зви про процедури якосп в европейськш вищiй освiтi. Вiн охопив практику забезпечення якосп в усiх кра!нах-членах еМЗЯ i надав авторитетну шформацш про масштаби i рiвень спшьних процесiв i методiв, як1 використовуються в рiзних кра!нах та агенщях [14, 1-2].

Таким чином, упродовж 2001-2003 рр. проявилась потреба пстшо! спiвпрацi щодо проблеми якостi вищо! освiти, зокрема, спiльних критерi!в якосп, започаткована Спiльна iнiцiатива з якосп та iнiцiйований Всесвiтнiй реестр якосп. Вiдзначено також необхiднiсть розбудови сильних автономних навчальних закладав iз розвиненою культурою якосп i залучення до забезпечення якосп всiх зацiкавлених сторш.

19 вересня 2003 р. на Берлшськш конференцi! «Реалiзацiя европейського простору вищо! освии» якiсть була визнана одним iз трьох прiоритетiв на наступи два роки [12, 3]. На думку мiнiстрiв, «якiсть освии виявилася в центрi формування европейського простору вищо! освии», а тому вони зобов'язалися «тдтримувати подальший розвиток забезпечення якосп на рiвнi закладiв освiти та на нацiональному i европейському рiвнях». Вони наголосили на «необхiдностi спiльних критерi!в i методологш забезпечення якостi», вiдзначили, що зпдно з принципом автономi! навчальних закладiв першочергова вiдповiдальнiсть за впровадження якосп покладаеться на кожний окремий заклад i забезпечуе основу для справжньо! пiдзвiтностi академiчно! системи в межах нацюнально! структури якостi [12, 3]. Було погоджено, що до 2005 р. нацюнальш системи забезпечення якосп повинш включати:

• визначення обов'язшв задiяних органiв i закладiв;

• ощнювання програм чи закладiв, включаючи внутрiшне оцiнювання,зовнiшню перевiрку, участь студенпв i публiкацiю результатiв;

• систему акредитацп, сертифiкацi! чи вiдповiднi процедури;

• мiжнародну участь, ствпрацю та створення мереж [12, 3].

На европейському рiвнi мiнiстри освiти дали завдання еМЗЯ у сшвпращ з партнерами (еАУ, еАВНЗ, еСМБ, Бил, ЕШЛ8ИЕ Е81В) розробити й узгодити окремi стандарти, процедури i рекомендацi! щодо забезпечення якостi, дослiдити способи гарантування адекватно! взаемно! перевiрки систем забезпечення якосп И або агенцш з акредитацi! [12, 3].

Виконуючи це доручення, еСМБ розпочала вiдповiдну роботу. Вже в 2003 р. з'явилася публiкацiя «Довiдник европейського студента iз забезпечення якосп у вищш освiтi», в якому поданi визначення основних термiнiв у галузi забезпечення якосп: яюсть, забезпечення якосп, контроль якосп, тдвищення якосп, аудит якосп, культура якосп, стандарти, акредитащя. Так, яюсть визначаеться як тривалий процес, що забезпечуе дотримання узгоджених стандарпв [19, 7-8].

Наступного року еСМБ опубл^вала «Заяву про взаемну перевiрку агенцiй забезпечення якостi та акредитацп». Така перевiрка iснувала ще до початку Болонського процесу, i мшютри освiти запропонували !! як основу для юнування прозоростi i довiри мiж нацiональними системами забезпечення якосп. Мета взаемно! перевiрки — гарантувати, що вш агенцi! iз забезпечення якосп та акредитацп проводять ефективне забезпечення якосп на нацюнальному рiвнi, якому довiряють, що агенцi! ввдповвдають певним критерiям [21, 2].

еСМБ запропонувала критерi!, за якими ощнюеться агенцiя:

• агенцiя повинна мати чику правову основу, свiй бюджет i професiйний штат з ресурсами, вiдповiдними до визначених завдань;

• агенщя мае проводити свою дiяльнiсть хоча б в однiй iз кра!н-учасниць Болонського процесу;

• результати перевiрок повинш бути об'ективними i не зазнавати тиску зi сторони;

• умови проведення процедур оцiнювання (включаючи коло повноважень i визначення експертiв) повинш визначатися професюналами з оцiнювання з агенцш

забезпечення якосп, котрi мають радитися з представниками студентiв i закладами вищо! освГти, а не iншими оргатзащями;

• механiзми внутрiшнього забезпечення якосп агенцш повиннi також включати мехатзми уникнення конфлiкту iнтересiв при виборi експертiв;

• звiти нацiонально! агенцп повиннi оприлюднюватися;

• процес перевiрок, що проводяться нацiональною агенцiею, мае бути циктчним. Також агенцi! повинт мати:

• внутрiшнi механiзми реагування, що включають процедури зауважень i потiм перегляду процесiв i методш;

• механiзми, що передбачають зворотнш зв'язок з комiсiями зовнiшнiх експертш;

• механiзми, якi забезпечують дiалог i зворотнiй зв'язок iз защкавленими сторонами;

• публiкацiя на сайтi агенци публiчно! (неконфiденцiйно!) полiтики якостi, включаючи завдання агенцi!, процеси, методи, опис процесГв прийняття рiшень i структури управлiння для втшення прозоростi i пiдзвiтностi [21, 4].

еМЗЯ також провела ввдповвдну роботу i в 2005 р. представила «Стандарти i рекомендацi! щодо забезпечення якосп в европейському просторi вищо! освiти». Цей документ окреслюе европейсьы стандарти щодо внутрГшнього та зовнiшнього забезпечення якосп вищо! освГти i щодо агенцш iз зовнiшнього забезпечення якостi. В ньому е також рекомендацп в дотриманш стандартiв. Поданi пропозицi! грунтуються на фундаментальних принципах, як1 автори визначають так:

• защкавлешсть студенпв i роботодавцiв, суспiльства загалом у високш якосп вищо! освiти;

• ключова важливiсть автономi! закладiв та установ, збалансована усвщомленням того, що автономiя передбачае дуже серйозну ввдповщальшсть;

• система зовнiшнього забезпечення якосп повинна ввдповвдати сво!й метi i не ускладнювати роботу навчальних закладiв бiльше, нiж це необхiдно для виконання цiею системою сво!х завдань [1, 9].

У звт беруться до уваги напрацювання в цш сферi, зробленi групою е-4 (еМЗЯ, еАУ, еАВНЗ, еСМБ), i сшльш рекомендацi! Органiзацi! з економiчно! ствпращ i розвитку (ОЕСР) та ЮНЕСКО щодо забезпечення якосп вищо! освГти в мiжнародному просторi. У «Стандартах i рекомендацiях щодо забезпечення якосп в европейському просторi вищо! освГти» пропонуеться створити реестр визнаних агенцш iз зовнiшнього забезпечення якостi, яю дiють в европi у сферi вищо! освiти. Це дасть змогу тдтримувати висок1 стандарти якостi, осшльки iснуе загроза, що вони будуть знiвельованi дiяльнiстю непорядних практик1в [1, 25].

Сучасш системи забезпечення якосп покликаш вирiшити завдання — розробити ввдповвдну методологiю i механiзми, як би стосувалися як iноземних, так i вiтчизняних постачальникш освiтнiх послуг i навчальних програм з метою максимiзацi! переваг та обмеження потенцшних негативних моментiв iнтернацiоналiзацi! вищо! освгги [1, 26].

На зустрГчГ у м. Берген у 2005 р. мшстри освГти вiдзначили, що майже вс кра!ни зробили певнi кроки у створенш систем забезпечення якосп на основГ критерпв, встановлених в Берлшському комюнiке, Г з високим ступенем спiвпрацi та утворенням мереж. Однак потрГбно ще докладати зусиль, насамперед щодо залучення студенпв та мГжнародно! ствпращ [17, 2]. Мшютри прийняли стандарти Г рекомендацп Гз забезпечення якостГ в еПВО у формГ, запропонованГй еМЗЯ. Вони зобов'язалися запроваджувати запропоновану модель взаемно! перевГрки агенцГй Гз забезпечення якостГ на нащональнш основГ, поважаючи загальноприйнятГ рекомендацп та критерп, схвалили принцип европейського реестру агенцш Гз забезпечення якосп, що базуеться на нащональнш перевГрщ. Мшстри погодилися, щоб практична сторона запровадження Г далГ розроблялась еМЗЯ у ствпращ з еАУ, еАВНЗ, еСМБ [17,3]

Отже, для перюду 2003-2005 рр. характерт так1 риси: штенсифшащя мГжнародно! спГвпрацГ щодо проблеми якосп освГти, розроблення загальноевропейських стандарпв Г рекомендацГй щодо якостГ вищо! освГти, активна участь у процесГ студентства.

Варто ввдзначити активнiсть еСМБ. Члени бюро висловили переконання, що якють i доступнiсть вищо! осв^и взаeмопов'язанi, адже не потрiбна загальнодоступна вища освiта, яка не е яшсною, i яшсна, та недоступна освиа теж безцiльна. Також вони ввдзначили, що ще iснуе плутанина в термiнах, а ситуацiя з акредитащею хаотична i неконтрольована, що не сприяе взаемнш довiрi i загрожуе мобiльностi. еСМБ визначае забезпечення якост як безперервний процес, що забезпечуе постачання узгоджених стандартiв. Метою забезпечення якосп е покращення освии, а тому воно повинно ввдбуватися на всiх рiвнях (курс дисциплши, програма, заклад i його шдроздши) й бути безперервним процесом. Акредитащя - це одночасно статус i процес. Вона повинна надавати публiчну сертифiкацiю прийнятно! мшмально! якостi, а також можливють i стимул для самовдосконалення в програмах, як1 були акредитоваш. Процес акредитацп мае давати вищш освiтi можливiсть критичного самоаналiзу, що веде до покращення якосп, консультування i порад вiд представникш iнших ВНЗ [20, 1—2].

Важливий крок був зроблений Радою еМЗЯ, яка 21 вересня 2006 р. прийняла Рекомендацй' щодо нацiональних перевiрок агенцiй-членiв еМЗЯ. Правила членства в еМЗЯ вимагають, щоб усi агенци проходили зовнiшню перевiрку принаймнi раз в кожш п'ять рок1в [8, 2].

Важливу проблему акцентуе Берлшська декларацiя, прийнята 18 березня 2007 р. на 13-й европейськш студентськш конвенци. «Болонський процес допомагае створити для вих кращу европу i майбутне, в якому всi громадяни матимуть можливiсть розвивати свою особистють i стати активними демократичними громадянами», — говориться в цьому документ! Однак за вiсiм роюв, як пройшли з часу пiдписання Болонсько! деклараци, студенти i навчальнi заклади ще не стали прюритетом дискусш, але мають стати такими в майбутньому. еСМБ наголошуе на важливосп залучення студентiв i вiдзначае прогрес, який був зроблений у залученш студенпв до процесiв прийняття ршень. Висловлюючи сво1' зауваження перед цьогорiчною зустрiччю мiнiстрiв освiти кра1'н-учасниць Болонського процесу, члени еСМБ звертають особливу увагу на те, що в забезпеченш якостi студенти повиннi бути задiянi як рiвноправнi партнери, а не лише як клiенти [18, 1—2].

Проаналiзувавши вiдповiднi документи, звии, заяви, науковi публшацп, ми зробили висновок, що Болонський процес став потужним поштовхом для юнуючо! в европейських крашах практики забезпечення якост! Основнi принципи Болонського процесу ввдповвдають стратегiчнiй метi европи: стати найбшьш конкурентоспроможною i динамiчною економiкою в свт, що базуеться на знаннях. Конкурентоспроможнiсть можлива лише за умови демонстрування якостi, тому саме яшсть вищо1' освiти була загальновизнана нарiжним каменем будiвництва еПВО. Забезпечення якост освiти в цьому просторi вимагае сшвпращ з метою розробки спшьних стандартiв, критерпв i методологiй. Сшвпраця вiдбуваеться завдяки утворенню численних мереж iз забезпечення якост! Активну участь у цш робот беруть ВНЗ i студенти, як1 через сво1' оргашзацп вносять пропозицп i долучаються до процесу прийняття ршень. Це сввдчить, що процес перестав бути суто полиичним i в европейських закладах вищо! освии формуеться культура якост! Тепер зусилля зосередженi на впровадженш стандарт1в i рекомендацiй в практику, на розробщ механiзмiв внутршнього та зовнiшнього елементiв забезпечення якосп, залученнi всiх зацiкавлених сторiн до процесу забезпечення якосп i прийняття ршень.

Наша стаття не вичерпуе зазначену проблему, а лише ввд^дковуе l! розвиток у контекстi Болонського процесу. Мехашзми забезпечення якостi та 1'х застосування у предметних сферах мають бути предметом подальших до^джень.

Л1ТЕРАТУРА

1. Стандарти i рекомендацй щодо забезпечення якоста в европейському просторi вищо! освiти. — К.: Леши; 2006. — 35 с.

2. Council of the European Union. Report from Education Council to the European Council on the Concrete Future Objectives of Education and Training Systems. (680/01 EDUC 18), Brussels, 14 February 2001. — 17 p.: http://ec.europa.eu/education/policies/2010/doc/rep_fut_obj_en.pdf

3. Council of Europe. Convention on the recognition of qualifications concerning higher education in the European region (The European Treaty Series, n 165, — UNESCO joint Convention) Lisbon, 11 April 1997. - 23 p.: http://www.bologna-berlin2003.de/pdf/Lisbon_convention.pdf

4. Council Recommendation of 24 September 1998 on European cooperation in quality assurance in higher education (98/561/EC).: http://www.bologna-berlin2003.de/pdf/l_27019981007en00560059.pdf

5. Follow-up on the Bologna declaration: a European Quality Assurance System.: http://www.bologna-berlin2003.de/pdf/enqa_position_paper.pdf

6. Furthering the Bologna Process: Report to the Ministers of Education of the signatory countries. Prague, May 2001./ Rapporteur: Pedro Lourtie. — 42 p.: http ://www.bologna-berlin2003 .de/pdf/Lourti e_report.pdf

7. Graz Declaration. Forward from Berlin: the role of universities to 2010 and beyond. Leuven, 4 July 2003. —5 p.: http://www.aic.lv/ace/ace_disk/Bologna/Bol_semin/Oth_conf/Graz/Graz_Decl.pdf

8. Guidelines for national reviews of ENQA member agencies. (Approved by the ENQA Board, 21 September 2006). - 8 p.: http://www.enqa.eu/files/review_leaflet.pdf

9. International Association of University Presidents. Towards a Worldwide Quality Register for Quality Assurance and Accreditation Agencies. WQR Paper — Version 5 /3 April 2002. — 8 p.: http://www.bolognaberlin2003 .de/pdf/Internationale_ Rektoren.pdf

10. Lisbon Strategy: http://ec.europa.eu/education/policies/2010/et_2010_en.html

11. Quality Culture Project (A Socrates sponsored project of EUA). Call for applications-institutions. — 2 p.: http://www.eucen.org/projects/Quality_Culture_EUA2002.pdf

12. Realising the European Higher Education Area: Communique of the Conference of Ministers responsible for Higher Education in Berlin on 19 September 2003. — 9 p.: http://www.bologna-berlin2003 .de/pdf/Communique1 .pdf

13. Shaping the European Higher Education Area: Message from the Salamanca Convention of European higher education institutions. — 4 p.: http://www.bologna-berlin2003.de/pdf/salamanca_convention.pdf

14. Statement of the European Network of Quality Assurance in Higher Education (ENQA) to the Conference of European Ministers of Education in Berlin, 18-19 September, 2003. — 8 p.: http ://www.enqa.eu/files/030918-19STATEMENT_ENQA.pdf

15. Student Goteborg Declaration of 25 March 2001. — 4 p.: http ://www.bologna-berlin2003 .de/pdf/Student_documents_ESIB .pdf

16. The Bologna Declaration: Joint declaration of the European Ministers of Education of 19 June 1999. — 6 p.: http://www.bologna-berlin2003.de/pdf/bologna_declaration.pdf

17. The European Higher Education Area — Achieving the Goals: Communique of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Bergen, 19-20 May 2005. — 6 p.: http://www.bolognabergen2005.no/Docs/00Main_doc/050520_Bergen_Communique.pdf

18. The National Unions of Students in Europe. Berlin Declaration, 18 March 2007. — 4 p.: http://www.esib.org/index.php

19. The National Unions of Students in Europe. European Student Handbook on Quality Assurance in Higher Education. — 80 p.:

http://www.esib.org/index.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=367&Itemid=263

20. The National Unions of Students in Europe. Quality Assurance and Accreditation — improving quality and promoting mobility. — 6 p.: http://www.esib.org/index.php? option=com_docman&task=doc_ view&gid=454&Itemid=263

21. The National Unions of Students in Europe. Statement on peer review of Quality Assurance and Accreditation agencies. Adopted at the 46th Board Meeting Banja Luka, Bosnia-Herzegovina, April 2004. — 5 p.: http:/www.esib.org

22. Towards the European Higher Education Area: Communique of the meeting of European Ministers in charge of Higher Education in Prague on May 19th 2001. — 4 p.: http://www.bologna-berlin2003.de/pdf/Prague_communiquTheta.pdf

23. Towards the European Higher Education Area: survey of main reforms from Bologna to Prague. — 90 p.: http://www.bologna-berlin2003.de/pdf/trend_II.pdf

24. Trends in Learning Structures in Higher Education: Project Report, 7 June 1999. — 69 p.: http://www.bologna-berlin2003.de/pdf/trend_I.pdf

25. Working on the European Dimension of Quality: Report of the international conference, Amsterdam, March 12 and 13, 2002. — 4 p.: http://www.bologna-berlin2003.de/pdf/Amsterdam_Results.pdf

26. http ://www.j ointquality.nl/framework_action.html)

27. http://www.jointquality.nl./intro. html)

28. http://www.jointquality.nl./maastricht240901 .html