CC BY
46
Отож, реалiзацп головно! мети - здайснення навчання як штерактивно! дiяльностi на основi суб'ект-суб'ектно! взаемоди, спрямовано! на вирiшення професiйно значущих навчальних задач, сприяе актуалiзацiя таких чиннишв навчання, як наявнiсть i розвиток власно! Я-концепцп в процес професiйного становления, а також особиспсних якостей, необхiдних для продуктивно! взаемоди у навчаннi, майбутнiй професiйнiй дiяльностi.
Розроблена структура дае уявлення про навчальний процес як суб'ект-суб'ектну взаемодш його учасник1в, який здiйснюеться на основi принципiв особиспсно! орiентованостi i е засобом ефективно! реалiзацп адаптивно! функци навчання в ходi фахово! пiдготовки студенпв педагогiчних ВНЗ до майбутньо! фахово! працi.
ЛУТЕРАТУРА
1. Бандура А. Теория социального научения / А. Бандура. - СПб.: Евразия, 2000. - 320 с.
2. Чайка В. Г. Особенности социально-психологической адаптации студентов к обучению в вузе /
В. Г. Чайка // Инновации в образовании. - 2002. - № 2. - С. 35-41.
3. Семиченко В. А. Психолопчна структура педагопчно! дiяльностi: навч. поибники /
В. А. Семиченко, В. С. Заслуженюк. - К.: Видав.-полираф. центр «Ки!вський ушверситет», 2001. -
Ч. I. - 217 с.
УДК 159.923.5:373.6
С. В. МАТВ1ЙЧИНА
САМОРОЗВИТОК ОСОБИСТОСТ1 СТУДЕНТШ КОЛЕДЖУ П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТ1В ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ НА ОСНОВ1 КОМПЕТЕНТН1СНОГО П1ДХОДУ
Висвтлено результати вступного контролю, як показали необхiднiсть вдосконалення саморозвитку студентiв коледжу. Запропоновано використання компетенттсного тдходу, а також модульний пiдхiд до побудови навчальних програм з дисциплiн природничого циклу. Основний акцент зроблено на характеристик практичноI реалiзацii стимулювання мотивацшноI спрямованостi саморозвитку студентiв коледжу тд час вивчення хiмii. Проаналiзовано використання модульного принципу. До^джено оптималью шляхи формування у студентiв коледжу практичних умть i навичок при використанн диференцтованого тдходу. Вказано на необхiднiсть конструювання навчального процесу з вивчення хiмii на основi iнновацiйних методiв навчання.
Ключовi слова: саморозвиток, студенти коледжiв, компетенттсний пiдхiд, диференцтований пiдхiд, дидактичн умови, iндивiдуальнi завдання.
С. В. МАТВИЙЧЫНА
САМОРАЗВИТИЕ ЛИЧНОСТИ СТУДЕНТОВ КОЛЛЕДЖА ПРИ ИЗУЧЕНИИ ПРЕДМЕТОВ ЕСТЕСТВЕННОНАУЧНОГО ЦИКЛА НА ОСНОВЕ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА
Отражены результаты вступительного контроля, которые показали необходимость совершенствования саморазвития студентов колледжа. Предложено использование компетентностного подхода, а также модульный подход к построению учебных программ по дисциплинам естественнонаучного цикла. Основной акцент сделан на характеристике стимулирования мотивационной направленности саморазвития студентов колледжа при изучении химии. Проанализировано использование модульного принципа, исследованы оптимальные пути формирования у студентов колледжа практических умений и навыков при использовании дифференцированного подхода. Отмечена необходимость конструирования учебного процесса по изучению химии на основе инновационных методов обучения.
Ключевые слова: саморазвитие, студенты колледжей, компетентностный подход, дифференцированный подход, дидактические условия, индивидуальные задания.
S. MATVIYCHYNA
MOTIVATIONAL DIRECTION OF COLLEGE STUDENTS' PERSONALITY SELF-DEVELOPMENT IN THE PROCESS OF STUDYING NATURAL SCIENCES ON THE BASIS OF THE COMPETENTIAL APPROACH
The article highlights the results of entrance control, which have showed the necessity of improving college students' self-development. The use of the competential and module approaches for development of educational programs in natural sciences has been suggested. The main emphasis is made on the characteristics of stimulation of the motivational orientation of college students' self-development in the process of studying Chemistry. The use of module principle has been analyzed, the optimal ways offormation of students' practical abilities and skills while using a differential approach have been researched. A necessity has been stressed on development and organizaiton of educational process of studying Chemistry on the basis of innovative teaching methods.
Keywords: self-development, college students, competential approach, didactic conditions, differential approach, individual tasks.
Сучасне суспшьство вимагае ввд людини високого piBra життево! та професшно! компетентносп й оpiентуе фахiвця на постшний саморозвиток, креатившсть. Ниш головною е сформовашсть у майбутшх фахiвцiв мобшьносп у соцюкультурному простор^ що дае можливють стимулювати !х творчу шщатившсть, сприяе конкурентоспроможносп на ринку пpацi. Освiта мае бути спрямованою на майбутне i мотивованою на розвиток ключових компетентностей випускникш ВНЗ, формування в них нових способiв мислення й pеалiзацп практично! дiяльностi.
Окреслена проблема актуальна в системi навчально-виховного процесу ВНЗ I—II piвнiв акредитацп, метою функдiонування яких е формування у майбутшх молодших спецiалiстiв штелектуального потенцiалу суспiльства. Модеpнiзацiя навчання в коледжах вiдповiдно до законiв Укра!ни «Про осв^» i «Про загальну середню освггу» й докуменлв Болонсько! декларацп передбачае посилену увагу до тдвищення якостi освiтнiх послуг. Виникае потреба внесення суттевих змiн в оргашзацш навчального процесу ВНЗ, як б сприяли соцiальному i фаховому становленню особистостi, li самовдосконаленню. Завданням викладача коледжу стае розробка i впровадження певних дидактичних умов для формування студента як висококомпетентно! особистосп, здатно! до саморозвитку i самонавчання.
Вiтчизнянi та заpубiжнi вченi розглядають компетентшснй пiдхiд стрижневою iдеею неперервно! освiти впродовж життя, що е основою людського розвитку. Загальнi методичш аспекти вказаного пiдходу в освт вiдобpаженi в дослiдженнях Т. Алексеенко [1], С. Бондар [2], О. Овчарук [4]. Модульно-рейтингова технолопя у поеднанш з компетентнiсним пiдходом тд час вивчення хiмi! представлена в роботах, Л. Романишино! [5; 6] та I. Хмеляр [7]. Однак дониш ва можливостi компетентнiсного тдходу в пpоцесi мотивацп саморозвитку студенпв пiд час навчання не з'ясоваш. Додаткового дослiдження потребують питання щодо практично! оpганiзацi! навчального процесу при вивченш дисциплiни «Хiмiя» студентами коледжу.
Метою статп е з'ясувати можливосп мотивацi! саморозвитку особистостi студентiв коледжу на пpикладi вивчення змiстового блоку «Речовина» навчально! дисциплiни «Хiмiя» безпосередньо у Фiнансово-економiчному коледжi Буковинського державного фшансово-економiчного унiвеpситету (ФЕК БДФЕУ) в м. Чершвщ.
У Державному стандарта базово! та повно! загально! середньо! освiти наголошуеться на необхвдносп формування здатностi особистостi адекватно сприймати, засвоювати, поповнювати та оцiнювати шформацш, здобувати !! з piзних джерел, логiчно мислити, осягати сутнiсть зв'язюв мiж явищами та об'ектами дшсносп, застосовувати способи творчо! дiяльностi. Ця компетентшсть формуеться поступово, використовуеться i вдосконалюеться кожною людиною особисто через активш форми дiяльностi i ввдтворюеться в унiвеpсальних iнтелектуальних опеpацiях. Найважлившою ознакою компетентнiсного пiдходу е здатшсть особистостi до самонавчання надалi, а це неможливо без отримання глибоких знань.
Зазначимо, що хiмiчнi знання iнтегpуються в змiст економiчно! освии як складова pеалiзацi! пpофiльного навчання на основi Навчально! програми для ВНЗ I—II piвнiв акредитацп, що здшснюють пiдготовку молодших спещалюпв на основi базово! загально!
середньо! освiти за суспшьно-гумаштарним напрямком профiлiзацi!. Змiст хiмiчно! компоненти освиньо! галузi «Природознавство» зазначеного Державного стандарту грунтуеться на принципi наступносп мiж загальною середньою та вищою освiтою, а !! змiстове наповнення передбачае засвоения студентами знань про речовини та !х перетворення, найважливiшi закони i теорi!, методи до^джения в х1мИ, роль хiмi! в сустльному виробництвi i життi людини, набуття навичок безпечного поводжения з речовинами в буденному життi.
Блок «Речовина» в структурi хiмiчно! компоненти складаеться з таких змютових лшш
1. Склад речовини. Хiмiчна формула.
2. Будова речовин. Хiмiчний зв'язок.
3. Властивосп речовин.
4. Залежшсть властивостей речовин вiд складу i будови.
5. Рiзноманiтнiсть i класифшащя речовин.
З метою визначения рiвня сформованостi базових хiмiчних знань у студенпв, яю вступили на навчання у ФЕК БДФЕУ, було проведено мошторингове до^джения. На першому заиятп студентам запропоновано виконати контрольну роботу у формi тестування, в якому були завдания з вивченого у загальноосвинш школi матерiалу курсу хiмi!. Аналiз результатiв оглядового тестового контролю показав, що обiзнанiсть зi структурою перюдично! системи хiмiчних елементiв переважно! бiльшостi випускиишв 9 класу школи - на низькому та середньо му рiвнi. Встановлено, що бiльше половини учшв, як1 прийшли навчатися в коледж, не вмiють знайти символи елемеипв i визначити характеристики атома (ввдносну атомну масу, к1льк1сть електронш в атомi, заряд ядра, число валентних електрошв тощо). 1х знання про будову атомiв елементiв мають формальний характер i не використовуються ними для прогнозування властивостей елемеипв та !х сполук. Особливi труднощi у 90% студентiв виникли при проведенш обчислень, якi пов'язанi iз знаходжениям хiмiчного елемента.
Пiд час вступного контролю було встановлено також, що студенти знають про валентшсть, властиву не лише окремим атомам, а й групам сполучених атомiв. Однак майже 70% респондентiв вiдчувають труднощi безпосередньо пiд час складання формул сполук. Суттевим недолiком у вивченш в школах навчального предмета «Неоргашчна хiмiя» вважаемо те, що переважаюча бшьшсть (80%) першокурсник1в коледжу не змогли визначити валентшсть елемеипв у формулах бшарних сполук i розмiстити !х у правильнiй послвдовносп. Разом з тим вiдрадним е той факт, що 80% студенпв за допомогою таблиц розчинност правильно вказали заряди складних iонiв, хоча переважна бiльшiсть й не вмши визначити ступенi окиснения елементiв у них.
Найпрше студенти виконали завдання, як1 перевiряли вмiния складати формулу речовини за !! як1сним i кiлькiсним складом. Першокурсники не умшть виконувати обчисления iз застосуваниям шлькосп речовини. Випускники шкiл, якi стали студентами ФЕК БДФЕУ, переважно вiдчувають значш труднощi пiд час розв'язування розрахункових задач через слабку сформовашсть алгоритму дiй, невмiния застосувати знання з математики для розв'язування хiмiчних задач.
Вчорашш дев'ятикласники вже ознайомлеш зi складом i хiмiчними властивостями речовин, хiмiчною поведiнкою сполук в розчинах, з типами хiмiчних реакцш, мають володiти умiниям визначати певш йони за допомогою якiсних реакцш. Умшня складати рiвняния хiмiчних реакцш е головним при вивченш курсу х1ми. Узагальнения результатiв вступного тестування дають тдстави для констатацi! того факту, що лише 10% першокурснишв умшть складати рiвняння хiмiчних перетворень i прогнозувати перебiг реакцiй юнного обмiну.
Отже, результати вступного до^дження засвiдчують фрагментарнiсть знань бiльшостi студеипв-першокурснишв коледжу про хiмiчнi явища та знаходження речовин у природi, слабку ерудицш в питаниях використання хiмiчних речовин.
З урахуваниям результатiв вступного контролю рiвня сформованостi базових хiмiчних знань студентiв ФЕК БДФЕУ нами були застосоваш дидактичнi умови, яш суттево впливають на саморозвиток кожного студента ввдповвдно до його можливостей, здiбностей i потреб. Ми керувалися необхвдшстю стимулювати мотивацiйну спрямованiсть саморозвитку особистосп студент1в пiд час вивчення хiмi! на основi компетентнiсного тдходу. В основi нашо! практично! дiяльностi лежить модульний принцип, а застосування методiв сучасних
педагогiчних технологiй допомагае повною мiрою охопити формування предметних компетенцш.
Розглянемо грунтовнiше практичну реалiзацiю стимулювання мотивацшно! спрямованостi саморозвитку студентiв коледжу. Отже, наша практична дiяльнiсть передбачала наступш основнi аспекти.
1. Оргашзащя навчання на основi модульного принципу. В нашому баченнi модульний процес поступово реалiзуе цiлi навчально! дiяльностi i складаеться з двох фаз: проблемно-предметно!, в якш студенти сприймають, вiдкривають та осмислюють конкретний змютовий модуль, i формуючо-коригуючо!, в якш здiйснюеться ввдпрацювання вмiнь, навичок, способiв узагальнюючо! та рефлексивно! дiяльностi. Предметнi компетенцi! студенти набувають тшьки через дiяльнiсть i це базуеться на !хньому особистiсному досвiдi, тому важливо спрямувати !х на своечасне усунення iснуючих прогалин у знаннях, визначення перспектив свого навчання. Практично цьому допомагае розроблений нами навчально-методичний посiбник «Модуль студента» [3], в якому пропонуються випереджуюче домашне завдання, очiкуванi результати навченостi з модуля, теми реферапв, тести для самоконтролю, ознайомлення з системою оцiнювання результапв, стимулюючи таким чином розвиток мотивацшно! компетентностi.
2. Впровадження рiзних форм роботи ввдповвдно до змiсту навчально! даяльносп студенпв пiд час вивчення матерiалу. Широко використовуемо групову та шдив^альну форми навчання, головне в яких - довiра до особистосп студенпв, опора на !х здатшсть вiдповiдати за себе, пiдтримка самоповаги. Робота в парах, малих групах формуе навички спiлкування та сшвпращ. Дуже ефективним, на нашу думку, е оргашзащя групово! роботи над картками-опорними конспектами, диференцшованими тренiнговими завданнями, як1 розробленi нами i включеш до «Модуля студента».
3. Конструювання навчального процесу з вивчення хiмi! на основi iнновацiйних методiв навчання. В оргашзаци навчально! дiяльностi студенпв застосовуемо методи розвитку критичного мислення, зокрема «асоцiативний кущ», «структурований огляд», «семантична карта» для представления поняття чи оцiнки фонових знань, а також вводимо проблемну ситуацiю, хiмiчний експеримент, метод «знаемо - хочемо дiзнатися - дiзналися» з метою активiзацi! навчання. При систематизацi!, узагальненш вивченого навчального матерiалу найчастiше використовуемо аналiз дiаграм, роботу зi схемами, опорними конспектами, таблицями; прийоми розвитку мислення на основi алгоритмiв порiвняння, узагальнення, класифiкацi!; шш-достдження; тестовий контроль, завдання проблемного характеру, що передбачають вербальне спшкування, розвивають критичне i логiчне мислення i грунтуються на внутршньопредметних зв'язках мiж складом, будовою i властивостями. На основi розв'язування проблемних задач у взаемодi! навчаемо студенпв ФЕК БДФЕУ критично ставитися та осмислювати шформацш.
4. Формування у студенпв практичних умiнь та навичок, вироблення норм дiяльностi в типових, а згодом i в нетипових ситуащях. Такий пiдхiд дозволив нам розвивати у майбутнiх фахiвцiв дiяльнiсно-творчу компетентнiсть. Основна увага придшяеться вiдбору вправ за рiвнем складносп i спрямованостi, зокрема: пробнi вправи, пропедевтичнi, пояснювальнi, тренувальнi, творчi роботи. У навчально-виховному процесi застосовуемо авторський дидактичний iнструментарiй, що вiдрiзняеться за своею дидактичною метою - ввд простого ввдтворення до порiвняння, аналiзу, синтезу. Кожне завдання кожного рiвня орiентуе студента на певну кшьшсть балiв. У нашому баченнi такий шдхвд безпосередньо стимулюе мотивацiю д1яльносп студента на заняттi, тодi як функщя контролю вiд викладача переходить до студенпв, здшснюеться на основi використання самооцiнювання, взаемооцiнювання не тшьки результапв, а й процесу навчання. Перевагу надаемо творчим i продуктивним завданням, як1 визначають суть i мотиви вибору навчальних репродуктивних завдань.
5. Практичне розв'язування навчальних хiмiчних задач спрямоване на реалiзацiю триедино! дидактично! мети: освиньо!, розвиваючо! та виховно!. З практично! точки зору нами було застосовано такий метод навчання на вих етапах формування хiмiчних понять в поеднанш з шшими методами i формами навчально! роботи. Так, у практичнш частиш заняття студенти в малих навчальних групах коментовано розв'язують задачi нового типу, розв'язують !х за алгоритмом, складають задачi iз практичним застосуванням або значенням певно! речовини. У
спiлкуваннi мiж собою вони за^плюють, розширюють i поглиблюють набуп знання, переносять ïx в нестандартш ситуацп, розвивають сво1 комунiкативнi вмшня. Вважаемо, що така комплексна i постшна робота i3 студентами формуе систему знань, умiнь i навичок, сприяе встановленню мiжпредметниx зв'язк1в, створюе умови для формування компетентно1 особистосп.
6. Диференцiйований пiдxiд в оргашзацп навчального процесу пiд час вивчення студентами xiмiï. У практичному аспекп диференцiацiя навчання включае рiзноманiтний вибiр завдань рiзноï складностi та опору на самостшшсть студентiв в уих формах навчання. Вагомий акцент ми робимо на пояснення прикладного значення xiмiï для розвитку медицини, текстильноï промисловосп, комфорту в повсякденному житп й iн. Вважаемо, що розумшня сутностi xiмiчниx процесiв принесе майбутньому фаxiвцевi лише користь. Пояснити це, ввдповвдно органiзувати дiяльнiсть студентiв, мотивувати роль xiмiï в життi ми змогли за допомогою тдготовки шдив^альних i групових проектiв, при виконанш яких майбутнi фаxiвцi використовують шформацшш теxнологiï, 1нтернет-ресурси. Такий вид домашнього завдання скерований на формування комушкативно1' компетентностi, умiння працювати з шформащею. Студент здобувае знання з рiзниx джерел iнформацiï, впорядковуе ïx в xодi органiзованоï пошуково-дослiдницькоï дiяльностi.
Як приклад диференщаци наведемо iндивiдуальнi завдання, як ми пропонували студентам (рис. 1)._
Iндивiдуальне завдання
з основною (тдручник) та самостшно добутою шформащею
(спецiальнiсть «Правознавство»)
Що я знаю Про що хочу дiзнатися Джерело знань
Хiмiчнi властивосп Пояснювати застосування оцтовоï кислоти, Творче
оцтово! кислоти опираючись на и xiмiчнi властивостi домашне завдання
Дiзнався i застосував знання
Поясшть, що означае вираз «Напоïти оцтом i жовчю»
Iндивiдуальне завдання
з основною (тдручник) i самостшно добутою шформащею
(спещальнють «Фшанси i кредит»)
Що я знаю Про що хочу дiзнатися Джерело знань
Способи одержання Ознайомитися iз виробництвом оцту в Творче
оцтовоïкислоти Украïнi домашне завдання
Дiзнався i застосував знання
Оцiнiть переваги i недолiки iснуючиx в Украïнi способiв виробництва оцту
Рис. 1. Приклади rndueidycrnbHux завдань з xiMiï для cmydenmie ФЕК БДФЕУ
Отже, саме щ основш аспекти, в нашому баченш, дадуть можливiсть вийти за рамки шаблонно! дiяльностi пiд час вивчення хiмil та стимулюватимуть мотивацшну спрямованiсть саморозвитку студентiв ФЕК БДФЕУ.
Зупинимося ще на деяких окремих тдходах, як були нами застосоват з метою стимулювания у студенпв коледжу прагнения до саморозвитку. В оргашзацп навчального процесу ми ввдмовилися ввд порiвияния студентiв одного з одним. Як результат - було прийняте ршення, що поступ кожного студента ощнюеться за багатьма його особиспсними параметрами порiвияно iз самим собою. Щкавим вважаемо особистий досввд щодо формування рефлексi! студентiв за аналiзом !хньо! освiтньо! траекторi! (у графiчному виглядi). На основi
побудови тако1 TpaeKTopiï студенти коледжу мають змогу ощнювати cboï досягнення i разом з викладачем планувати подальшi дiï для досягнення кращого результату.
Вагомим позитивним ефектом щодо саморозвитку володie формування у студенпв умiння здiйснювати самоаналiз i самоощнювання. Пiд час формувального етапу експериментального дослiдження було встановлено, що самоанатз дозволяе виявити кожному студентовi власнi помилки i проектувати шляхи ïx усунення. Саме внаслiдок такого тдходу майбутнiй фаxiвець, що навчаеться в коледж1, набувае особистий досввд, у нього формуеться позитивна настанова на подальше навчання, вш здшснюе оцiнювальну дiяльнiсть у поеднаннi з ощнкою викладача. Зазначимо, що перевагу в ощнюванш мае не ощнка викладача, а взаемооцiнка та самоощнка в групах студентiв у межах спiльноï дiяльностi та змiсту.
Таким чином, запропоноват нами практичнi мехашзми органiзацiï навчально-виховного процесу пiд час вивчення xiмiï дають можливiсть суттево стимулювати мотивацiю навчально1' дiяльностi студенпв ФЕК БДФЕУ i позитивно впливають на саморозвиток особистосп.
Перспективи подальших дослiджень вбачаемо у перевiрцi доцшьносп застосування дидактичних умов в процес стимулювання саморозвитку особистостi майбутнix фах1вщв пiд час вивчення ними в коледжi дисциплiн природничого циклу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексеенко Т. А. Модульна оргашзащя навчального процесу як умова управлшня яюстю пiдготовки спецiалiстiв / Т. А. Алексеенко // Проблеми розробки та впровадження модульно1 системи професшного навчання : зб. наук. праць. - Харюв, 1999. - С. 132-136.
2. Бондар С. Компетентшсть особистосп - iнтегрований компонент навчальних досягнень учшв / С. Бондар // Бюлопя i xiмiя в школi. - 2003. - № 2. - С. 8-9.
3. Матв^ина С. В. Модуль студента <Ж]шчш елементи та 1х сполуки» з базового курсу навчально1 дисциплiни «Хiмiя»: навч.-метод. посiбник. - Чершвщ, 2014. - 100 с.
4. Овчарук О. В. Компетентносл як ключ до оновлення змкту освiти / О. В. Овчарук // Стратепя реформування освiти в Украш. - К.: К.1.С., 2003. - С. 13-29.
5. Романишина Л. М. Модульно-рейтингова теxнологiя викладання у вищих навчальних закладах: помбник. - Тернопiль, 2000. - 48 с.
6. Романишина Л. М. Модульно-рейтингова технолопя викладання xiмiï у техшкумах неxiмiчного профiлю: посiбник / Л. М. Романишина, I. М. Мельничук. - Тернопшь, 2001. - 47 с.
7. Хмеляр I. Модульно-рейтингова технолопя викладання xiмiï в лще1 / I. Хмеляр // Науковi записки Тернопшьського державного педагопчного ун1верситету. Сер1я: Педагогiка. - 2002. - № 1. - С. 70-76.
