CC BY
29
педагогiчний TpeHiHr, в ochobî якого e суб'ектно-opieHTOBaHa педагогiчна система, надасть можливiсть pеалiзувати дiалогiчний тдид до формування педагогiчних вiдносин у сфеpi пpофесiйного навчання, забезпечити високу шзнавальну активн1сть студентiв, розвивати рефлексивне мислення, комун1кативн1 навички, соцiальний штелект, пpофесiйно-важливi якостi та пiдвищувати соцiально-культуpну компетентнiсть. Застосування тpенiнгових фоpм pоботи здiйснюe оpieнтацiю на гуманiзацiю педагопчного пpоцесу, на суб'ект-суб'ектну взаeмодiю, на ствоpення спpиятливоï, добpозичливоï атмосфеpи, яка с^ияе пiдвищенню мотивацiï до навчання та веде до досягнення високих pезультатiв у подальшiй пpофесiйнiй дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андpеева Г.М. Социальная психология. — М.: Изд-во МГУ, 1980. — 416 с.
2. Гапон Н.П. Психотеpапевтичне знання у ^офесшному досвщ педагога.// Непеpеpвна ^офесшна освта: теоpiя i пpактика. — К., 2001e — 391с.
3. Елканов С.Б. Основы пpофесионального самовоспитания будущего учителя. — М.: ^освещение, 1989. — 189 с.
4. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. — Л.: ЛГУ, 1985. — 166 с.
5. Захаpов В.П., Хpящева Н.Ю. Социально-психологический тpенинг: Учеб. Пособие. Изд-во ЛГУ, 1989. — 43 с.
6. Ковалёв Г.А. Активное социальное обучение как метод коppекции психологических хаpактеpистик субъекта обучения. Автоp. Дис. канд. псих. наук. — М., 1980.
7. Куликов В.Н. ^икладное исследование социально-психологического воздействия // ^икладные ^облемы социальной психологию. — М., 1983. — С. 158-171.
8. Lakin M. Interpersonsl encounter: Theory and practice in sensitivity training. N. Y., 1972.
9. Лесли Рай. Ущ>ажнения: схемы и стpатегии. 2-е изд. СПБ: Пт^, 2003. — 256 с.
10. Ломов Б.Ф. Научно-технический ^огресс и сpедства умственного pазвития человека // Волосы общей, педагогической и инженеpной психологии. —М.: Педагогика, 1991. — С.129-156.
11. Новиков В.В. Социальная психология: феномен и наука. (Субъективные очеpки о ^^оде и особенностях социальной психологии, её жpецах и искусниках). — 2-е изд., ис^. и доп. — М., 1998. — 464 с.
12. О'Конноp Дж., Сеймоp Дж. Введение в нейpолингвестическое пpогpаммиpование. — Челябинск: Веpсия, 1997. — 256 с.
13. Паpыгин Б. Д. Основы социально-психологической теоpии. — М.: Мысль, 1971. — 351 с.
14. Петровская Л. А. Теpетические и методические волосы соцiально-психологического тренинга. — М.: Узд-во МГУ. 1982. — 168 с.
15. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Соцыально-психологический тренинг. — М.: Изд.МГУ, 1989. — 216 с.
16. Пет^ушин С.В. Социально-психологический тpенинг в многочисленной ^упле как сpедство pазвития компетентности в общении. Дис. канд. психолог. наук. — Казань, 1995. — 183 с.
17. ^утченков А.С. Соцыально-психологический тренинг в школе. 2-е изд., дополн. и пеpеpаб. — М.: Изд-во ЭКСМО-^есс. 2001. — 640 с.
18. Рибалка В.В. Психолопчш засади особистiсно-оpieнтованоï пiдготовки учнiвськоï молодi в системi непеpеpвн6оï пpофесiйноï освпи. // Непеpеpвна пpофесiйна освiта: теоpiя i пpактика. К., 2001. — 391с.
19. Сисоева С.О. Концепщя педагогiчноï технологи.// Педагогiчний лpоцес: теоpiя i пpактика. Збipник наукових ^аць. Вип.№2, К.: Науковий свiт, 2002. — 391 с.
20. Хpящева Н.Ю Психогимнастика в тренинге. — СПб.: "Речь", Институт тpенинга, 2000. — 256 с.
BiKTop КИРИЧЕНКО
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦIÏ РОЗВИТКУ nEAArOri4HOÏ ТЕХНОЛОГИ НАВЧАННЯ 3ArAAbHOÏ XIMIÏ У ВИЩИХ ТЕХН1ЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Аналгзуеться теперШнш стан та пропонуються шляхи i методи оновлення традицшног педагог1чно'1 технолога навчання загально'1 xiMiï у вищий техтчтй школi, центральною ланкою яко'1 повинне бути тновацшне тформацшно-дидактичне забезпечення навчального процесу. Показано, що досягнення необхiдного рiвня особистiсно-зорieнтованого i розвивального навчання студента ткно
пов'язане ьз фундаментал1защею, iндивiдуалiзацieю i гуматзащею освти в контекстi нетрадицшних пiдходiв до конструювання тформацшно'1 системи загально'1 хiмii.
Традицшний навчальний процес iз курсу загально! х1ми у вищих технiчних навчальних закладах (ВТНЗ) як догматично-консервативний не вщповщае вимогам сьогодення - готувати високоосвiчених, iнтелектуальних iнженерiв. Серед низки причин такого стану слщ видiлити головни методична недосконалiсть i пiзнавальна складшсть iнформацiйно-дидактичного забезпечення, яке вiддзеркалюe лише певний рiвень хiмiчно! науки; екстенсившсть i репродуктивнiсть методики i технологи навчання; вiдсутнiсть сучасного навчально-методичного комплекту (друкованого i електронного) тощо.
Метою статт1 е висвiтлення наукових пiдходiв (структурно-системного, дiяльнiсного, кiбернетично-моделювального i когнiтивно-психологiчного) i методiв проектування та конструювання шформацшно! системи курсу х1мп, якi забезпечуватимуть iнновацiйнiсть представлення студенту навчально! шформаци, високу активнiсть його дiяльностi учiння та продуктивну технолопю навчання, а також створення на щй основi сучасного навчально-методичного комплекту (НМК) з хiмп [1; 2; 4].
На сьогодш за межами наших публшацш [3; 4; 5; 6] практично вщсутня науково-методична iнформацiя про стан та перспективи розвитку педагопчно! системи курсу загально! хiмil ВТНЗ на рiвнi основних И складникiв: а) шформацшно-дидактичного забезпечення навчального процесу; б) педагопчно! технологи навчання хiмi!; в) забезпеченост студентiв сучасною навчально-методичною лiтературою. З огляду на дедалi зростаючi вимоги до якосп пiдготовки iнженерних кадрiв та виходячи iз основних положень сучасно! парадигми професiйно! освiти констатуемо, що нинiшнiй, в цiлому незадовшьний, стан фундаментально! пiдготовки студентiв ВТНЗ iз загально! хiмi! потребуе яюсних змiн на рiвнi розвитку та вдосконалення всiх взаемозв'язаних складникiв педагопчно! !! системи [1; 4; 5]. Саме в цьому контекст слщ окреслити загальну алгоритмiчну послiдовнiсть постановки i вирiшення питань даного дослщження.
Не вирiшеними питаннями дано! проблеми е досить низька ефективнють традицшного i репродуктивного за своею сутшстю навчального процесу iз загально! хiмi! у ВТНЗ з причини недосконалосп iнформацiйно-дидактичного його забезпечення, консерватизму методики i педагогiчно! технологi! навчання, застаршстю навчально-методично! лiтератури [1; 3; 4]. До тепер ще не визначеними i неконкретизованими е такi категори наукового дослiдження як об'ект, предмет i мета його. На сьогодш не розробленою е також програма i методи вирiшення генерально! тенденци розвитку педагогiчно! системи курсу загально! хiмi! на засадах фундаменталiзацi!-iндивiдуалiзацi!-гуманiзацi!. Не виршеним е комплекс теоретико-методичних i прикладних питань, пов'язаних iз проектуванням i конструюванням iнформацiйно-дидактично! системи курсу загально! хiмi! ВТНЗ та розробки продуктивних методики i технологи ефективного i розвивального навчання студента.
Дане дослщження концептуально зорiентоване на виршення низки питань, зокрема: а) надання навчальному процесу iз загально! ими ВТНЗ статусу педагопчно! системи iз виявленням iерархiчностi !! структурних компонент; б) виявлення й методичну розроблешсть когнiтивно-психологiчних чинникiв iнформацiйно-дидактично! системи; в) пошук нових пiдходiв до проектування i конструювання iнформацiйно-дидактичного середовища навчання загально! хiмi!; г) активiзацiю сенсомоторно! сфери студента та прискорення формування у нього алгоршмв штенсивно! дiяльностi учiння; д) розробку педагопчно! технологи моделювально-розвивально! дiяльностi студента [3; 4; 5; 6].
1нтенсившсть розвитку педагопчних технологiй фундаментальних навчальних дисциплш ВТНЗ визначаеться рiвнем iнновацiйного оновлення та досконалосп !х iнформацiйно-дидактичних систем i, в першу чергу, тако! центрально! ланки як навчально! книги (тдручник, практикум, задачник тощо). Саме навчальш книги е шформацшним джерелом методики i технологi! навчання i розвитку студентiв. Нами показано, що педагопчна система курсу хiмi! ВТНЗ е багатокомпонентною та полiфункцiональною (рис. 1) i характеризуеться досить значним осв^ньо-виховним потенцiалом впливу на ефективнють формування у студентiв системного мислення, умшь i навичок дiяльностi неперервного учiння i саморозвитку [4; 5; 6]. Але, з шшого боку, вона як всяка складна шформацшна система (вщповщно до основних
положень кiбернетики) повинна характеризуватись i сво!м внутрiшнiм потенцiалом саморозвитку, який буде дieвим лише за умови закладання його фундаменту - шновацшних засад проектування i конструювання шформацшно-дидактично! системи курсу xiMÜ та нових пiдходiв до оновлення технологи навчання. Структурно-лопчна схема сучасно! педагопчно! системи (рис. 1) характеризуе головш li складники та встановлюе операцшш i функцiональнi зв'язки мiж ними.
Дослщження довело [1; 3; 5], що iнформацiйно-дидактична система навчання х1ми повинна спиратись на ще! i методи ново! кредитно-модульно! системи вищо! освiти та нових комунiкативно-дiалогових взаемовщносин мiж учасниками навчального процесу на рiвнi творчо! особистiсно-зорiентованоl спшьно! навчально-методично! дiяльностi.
Нами розроблена методика побудови тримодульно! системи навчаючо! програми х1ми, яка включена в структуру i систему нового НМК з курсу хiмil у формi наочно-графiчних конструкцш i яка виконуе роль орiентувального i органiзацiйно-управлiнського документа, есюзно! моделi шформацшно-дидактично! системи навчання [1; 4; 5].
Дидактична система курсу:
мета, завдання,
принципи, процедури, засоби навчання
Педагопчна технолопя та методи навчання
Перцептивш
—Системш моделi вщ мiкро- до макро-рiвнiв, вiртуальнi, мовно-графiчнi, наочно-графiчнi, матерiалiзованi тощо
технологiчних
етодологiчних
г
нормативних
1нформац1йна система курсу х1мй з точки зору таких ас-пект1в 11 побудови:^
X
Логiчнi -
Структурно- лопчш схеми: функцiональнi, генетичнi, комбiнованi
Комушкатив-но-дiалоговi
— Системнi технологiчнi картки, схеми:
алгоршгачш, евристичнi, орiентувально-дослiдницькi, проблемно-пошукв тощо.
Модульний навчально-методичний комплект (НМК) «Загальна хiмiя»
Iнформацiйно-методичний блок
Пщручник - Посiбники -Практикум (друковаш i електроннi)
Модель навчаючо'! програми курсу хiмГi:
- модульне i тематичне планування;
- органiзацiйнi та мотивацшш аспекти навчання;
- контрольно-коректувальнi аспекти;
- кшьюсш i якiснi характеристики теори;
- нормування навантаження та дозування часу.
Контрольно-коректувальний блок
Збiрники задач i вправ
V
Професiйно спрямованi завдання Тестовi завдання Комп'ютерний контроль
Тримодульна система курсу xirai як основа х1м1чних знань за вченнями
- про будову речовини i тша - модуль I;
- про хiмiчнi системи та взаемоди мiж ними - модуль II;
- про перюдичшсть будови i властивостей елеменпв, !х сполук i матерiалiв - модуль III.
Рiвнi теоретичних узагальнень
Рис. 1. Структурно-лог1чна схема складниюв педагог1чног системи курсу xiMÜ ВТНЗ
та функщональних зв'язюв мiж ними.
Оскшьки методично-досконала шформацшна система загально! х1мп разом iз продуктивною педагогiчною технологiею навчання виконують провiднi педагопчш функци: засвоення студентом системи знань, формування його системного мислення та рис творчо! особистосп, то в розробщ i системи, i технологи важливо спиратись на сучасш методолопчт концепци формування особистостi, зокрема: оперцюнальну, оперантного научування, соцiально-когнiтивну, научування через моделювання, особистюних конструктiв. Науковий анатз !х переконав нас в тому, що виршувати дослiджувану проблему краще на засадах як провiдних щей цих концепцiй, так i вщомих методичних пiдходiв (структурно-системного, дiяльнiсного, юбернетичного). Побудоване саме на таких засадах шформацшно-дидактичне середовище навчання хiмi! [4; 5; 6], здатне штенсивно i ефективно формувати у студента в переб^у його взаемоди з викладачем орiентувальну основу дослiдницько! (тобто перетворювально!) дiяльностi як iнновацiйного фактора учшня, який не лише реалiзуеться з допомогою нового НМК з хiмi!, а i розвиваеться, удосконалюеться за загальною методолопчною схемою:
Навчально-методичний комплект (НМК) з х1ми
^ ^ ^
Нами розроблений метод системно-моделювального конструювання навчального змiсту курсу ими, сутнiсть якого можна скорочено виразити мотивацiйним алгоритмом: видiлення наукових елементiв змiсту хiмil ^ навчально-методична !х модифiкацiя (методами апроксимаци, абстрагування, формалiзацil тощо) в навчальнi елементи (НЕ) шформацшного забезпечення ^ структурно-лопчна та функцiональна 1х систематизацiя ^ перетворення НЕ змiсту в елементи навчальних дiй (ЕНД) ^ побудова систематизованих мiкромоделей НЕ i ЕНД ^ розробка рiзноманiтних за типами i формами наочно-графiчних методичних, комушкативно^алогових конструкцiй i комплексiв змiсту курсу х1мп ^ побудова трирiвневоl модульно! шформацшно-методично! системи за принципом графiв навчально! пiрамiди ^ розробка технологи представлення iнформацiйних матерiалiв в навчальному комплектi з х1ми [1; 2; 4].
Викладене шюструеться фрагментом навчального алгоритму важливого питання першого модуля — атомарний рiвень будови речовини. З допомогою спещально1 моделi "електрон в атомi - перюдична система елеменпв" (рис. 2) пояснюють студенту схожiсть та спiввiдноснiсть мiж структурними одиницями електронно1 оболонки атомiв i площини перюдично1 системи (ПС) за умови розумшня важливостi вислову "електрон - це хiмiя, так само як хiмiя - це електрон" та алгоритму важливих понять даного питання [1; 2; 6].
Квантов1 числа Структурш одинищ
електронно1 оболонки атома площини ПС
п-Головне Енергетичш р1вш: п ^ вщ 1 до да; Перюди ПС, п ^ вщ 1 до 7
1з зростанням значень п енерг1я електрошв зростае -►
/-Орбггальне Енергетичш шдр1вш в межах р1вня: 1 ^ 0(5-); 1(р-); 2(ё-); 3(/-); Родини елеменпв ПС в межах перюд1в: 5-, р-, ё-, /- родини.
1з зростанням значень 1 енерг1я електрошв зростае -►
даг-Магнггне Атомш орбггал1 (АО) електрошв в межах шдр1вшв: п - одна 5-ДО III 1 - три р-ДО ГТ1 П 1 -п'ять ё-АО \ т.д. Групи елеменпв як електронних аналопв родин елеменпв: дв1 5-групи; ш1сть р-груп; вю1м ё-груп (або 10 вертикальних колонок).
Рис. 2. Навчальна модель, яка шюструе ствв1дностстъ мгж структурними одиницями електронног оболонки атомгв г площини ПС елемент!в
Нами доведено, що побудова досконалого шформацшно-дидактичного забезпечення курсу хжи створюе передумови вирiшення триедино1 проблеми "фундамешашзаци - iндивiдуалiзацil -гумашзаци" освiтнього середовища за запропонованим нами алгоритмом (рис. 3). Як показуе рис 3, в переб^у формування у студента умiнь i навичок системно1 орiентувально-дослiдницькоl дiяльностi (ОДД) умовно видiляeмо певнi стади: мотивацшно-щльову, дослiдницьку, перетворювальну, контрольно-оцiнну, регуляторно-коригувальну, яю на етапi своа штерюризаци трансформують всю здобуту систему ОДД в розумову дiяльнiсть [4; 5; 6].
Важливим етапом роботи була розробка методики трансформування тзнавальних процедур хiмiчноl науки в навчально-методичнi засоби i прийоми навчально1 дисциплiни -загально1 х1ми. Таке трансформування спираеться на загальнонауковi прийоми i процедури
апроксимаци, абстрагування, формалiзацil тощо з тенденцiею постiйного змiщення меж формалiзованого i неформалiзованого в системi хiмiчних знань, формування яко! спираеться на видшеш науковi елементи (НЕ) змюту хiмil як науки, що слугують «будiвельним матерiалом» для процедур диференщювання i структурування певно1, лопчно визначено1, кiлькостi НЕ. В свою чергу, певна кшьюсть добре диференцшованих i структурованих за функцюнально-генетичним принципом НЕ служить основою для подальших процедур навчально-методично1 !х модифшаци з метою популяризаци змiсту курсу х1ми [1, 4, 6].
Рис. 3. Алгоритмгчна схема виршення комплексног проблеми фундаментал1зацИ' навчального процесу 7з загалъног х1мИ'у ВТНЗ.
Центральною ланкою оновленого шформацшно-методичного середовища навчання х1мп, а також i всiеl системи нового НМК з хiмil [2, 4, 6] е низка розроблених нами перцептивних, рiзнорiвнево й iерархiчно побудованих моделей навчальних об'ектiв, явищ, процесiв i систем, якi пояснюють студенту !х функцiональну сутнiсть та пiзнавальну лопку i динамiку думки, зокрема перюдичшсть змiни фiзико-хiмiчних величин: а) за перюдами злiва направо чи
навпаки (^); б) за групами зверху до низу чи навпаки (Т); в) за умовними дiагоналями вiд лiвого нижнього кута площини ПС до правого верхнього (^ ) чи навпаки ( тощо.
Нами запропоновано закономiрну перiодичну змiну первинних (2, N5, щ, ra) i вторинних (/1, Есп, х) фiзико-хiмiчних величин, яю умовно називають «критерiями перюдичностЬ>, представляти студенту у формi векторно-знакових мiкромоделей, наприклад, зростання значень
Я^^^Ь, Есп, х. Все це дае
величин Z, N, ne, ra, I1, Ea
X: ra^R; R^Jne
kZ, Ne
можливiсть побудувати навчальну модель, яка пояснюе важливе питання про взаeмозв'язаннiсть закономiрностей формування: з одного боку, електронно! оболонки атомiв елементiв, а з шшого - площини подовженого варiанта ПС, наголошуючи при цьому на закономiрностях формування електронних формул валентних рiвнiв атомiв елементiв: а) вiд
ns1-2 - до np1+6; б) вщ ns1-2 - до (n - 1)d1+10 i далi - до np1+6 [2, 3, 6]. 2
3
4
5
6
Рис. 4. Законом1рност1 змти значень "критерИв пер!одичност!" в площинi ПС.
3 Z,Ne XmaJIIA
Z^ ^ J^ -
Zmax Kjj
в.
IIIB IVB VB VIB VIIB VIIIB IB IIB
1УА УЛ У1Л У11Л
z
VINA
Ne
Ar
Mn
Zn
Ge
(3
Kr
(2
Sb
Xe
Re
Hg
Tl
Po
АЫ
Rn
d-Me
р-елементи
Рис. 5. Структурування площини ПС за принципомреальног (д1агональног) схожост1 будови 7 властивостей елемент1в.
Структурування площини ПС дало можливють розробити одну iз генерашзуючих моделей першого рiвня iерархiчноl системи навчаючих конструктiв i модулiв. На основi структуровано! площини ПС розглядають узагальнюючу модель, яка пояснюе сутшсть феноменологiчних факторiв "протилежносп-едносп" та "симетричносп" в динамiцi змiни "критерпв перюдичносп", а також 1х вплив на систематику елеменпв - простих речовин [2, 3, 4].
1) Динам1ка зм1ни первинних критерИв пер1одичност1 2, N 1 щ г а в площин! ПС (рисунки 4 / 5).
- лiворуч площини ПС (дмнка 1) значения Z i ne -ттмальт, а значення ra - велика, загалом; - праворуч площини ПС (дiлянка 3) значення Z i ne максимальш, а значення ra - мал^ загалом;
- зверху до низу число р1вшв (n) зростае i, отже, значення ra зростають; - знизу до верху (Т) число рiвнiв (n) зменшуеться i, отже, значення ra зменшуються;
- як результат, в л1вому нижньому куп площини ПС значення ra - максимальш i, отже, вони зменшуються за напрямками ^^ . - як результат, в правому верхньому куп площини ПС значення ra - ттмальт i, отже, вони зростають за напрямками т .
2) Динамжа змти значень енергй йотзацп I1 (рисунки 4 i 5):
- лiворуч площини вони е найменшими;
- в лiвому нижньому куп площини значения Ii е мшмальними Iimm,eB; зростання ïx значень за
- праворуч площини вони е найбшьшими;
- в правому верхньому куп площини значення Ii е максимальними 11тах,еВ; зменшення ïx значень за
напрямками Т
3) Динамiка змiни узагальненог величини - електронегативностi Хадн. (рисунки 4 i 5):
- лiворуч площини значення х^дН. е низькими, а в лiвому нижньому KyTi площинi значення %вдн. е мiнiмальними (^дн.тт у Цезiя С); зростання !х
значень за напрямками
- праворуч площини значення Хеш. е великими, а в правому верхньому куп площини значення Хе^н. е максимальними (хунтах у Флуора F); зменшення ïx
значень за напрямками т
За цими ж напрямками понижуеться актившсть ввд в1д найактившшого металу-вщновника Cs (дш. 1 площини ПС) повщних властивостей елеменпв: в1д найактившшого неметалу-окисника F (дш. 3 площини ПС)
дiють фактори протилежностi i симетричностi
Рис. 6. Систематика елементiв - простих речовин на ocHoei структурованог площини ПС та факторiв "протилежностi-eдностi" й "симетричностi", яю дтть у площин (фрагмент).
Видшеш найважливiшi риси перцептивно-знакових моделей як елеменпв iерархiчно-змодельовано! системно! шформаци [1, 3, 4, 6]: а) тзнавальний рух вщ першо! до наступних моделей супроводжуеться нарощуванням !х науково! шформативносп; б) пiзнавальний !х потенцiал обумовлюеться високими стрyктyрованiстю i систематизованiстю шформаци i розкриваеться в !! стислосп, конкретностi, достyпностi сприйняття i посильносп засвоення; в) iерархiчнiсть моделей шюструе бiнарний пiзнавальний принцип дослiдження: шформащя спочатку диференцiюеться до елементiв змюту i дiй, а вже по^м iнтегрyеться в методичнi конструкти i комплекси, що сприяе ефективностi процедур сприйняття - усвщомлення -розумшня; г) системний ланцюг таких моделей несе в w6i передумову формування у студента моделювально-розвивально! технологи дiяльностi yчiння.
Соцiально-педагогiчне значення нового НМК з хiмп для ВТНЗ як центрально! ланки навчально-виховного процесу [2, 4, 6], в епiцентрi якого знаходяться суб'екти педагопчно! системи курсу хiмп - i викладач, i студент, слiд оцiнювати пiд кутом зору iндивiдyалiзацп i гумашзаци навчального процесу, який набувае певних шновацшних рис зокрема: а) Трансформованост "чисто науково!" шформаци хiмп у навчально-методичну шформащю курсу хiмi!, яка е адаптованою до потреб сyб'ектiв системи. б) Трирiвнево! iерархiчностi та варiативностi побудови шформаци на засадах методично-розроблених процедур структурування, систематизаци i моделювання. в) Здатностi створювати атмосферу активного шформацшно-методичного середовища особистiсно-орiентованого навчання, в якому з'еднуються в процесi дiяльностi суб'ект i об'екти пiзнання. г) Забезпеченосп добре розробленою навчальною програмою змiстy, яка створюе певний алгоритм функцюнування навчального процесу. Комплекс вшх цих визначальних рис нового НМК з хiмп, цiлей i завдань, поставлених перед ним, шюструеться спещальною стрyктyрно-логiчною схемою (рис. 7). Показано, що новий НМК з хiмп суттево впливае на активнiсть дiяльностi yчiння та на ефективнiсть засвоення знань, в перебиу навчально! дiяльностi, структуру яко! пропонуемо умовно виражати формулою дiяльностi: Д = Од + Вд + Кд + Крд, де символами позначеш головш типи дiй: орiентyвальнi - Од, виконавчi - Вд, контролювальнi - Кд, коригувальш - Крд
[1, 5, 6].
х1м1чш наука: методи 7 процедури тзнання природи Методи i способи Загальна х1м1я як навчальна дисциплiна: методи 7 технолога природи тзнання
трансформування " 1
в1д наукових процедур абстрактизацп, формал!зац!!, апроксимацп, диференцiювання, штегрування, алгорштшзацп тощо до таких же навчально-методичних процедур
1 1
Навчальнi модул! вщповщно до програми х1м1! та поставлених перед ними мети i задач Методи i технолог^ створення шформацшно-осв1тнього середовища 1з системи модельних конструкц1й за тримодульною програмою х1м1!
I
т
Модуль I: основи вчення про будову
речовини i тша; розумгння концепцИ «будова — властивост1 — систематика елементгв 7 речовин»
Перший р1вень структурування, систематизащя 1 моделювання
Генеральна система навчальних елеменлв модуля 1 ди з ними
1. Структура 1 система генеральних конструкцш моделювального
тзнання
1.1 1.2 1.3 1.4 1.8*1.10
Модуль II: основи вчення про хiмiчнi системи та взаемодп мiж ними; розумгння концепцИ' «будова — властивост1 —взаемодИ' —способи одержання —
систематика сполук»
X
л
Модуль III: основи вчення про перюдичшсть при вивченш х1ми елементiв, !х сполук, матерiалiв i технологiй; розум1ння концепцИ' «будова — властивост1 — взаемодИ х1м1чних систем —матер1али 7 технолога галузей»
Другий 1 третш
р1вш структуризацИ, >систематизацп ! моделювання аналопчш першому
Навчально-методичний комплект 1з загально! х1ми: п1дручник, пос16ник, практикум, дидактична система (цш, задачi, процеси ! процедури, принципи тощо)
Рис. 7. Структурно-логична схема комплексного тдходу до аналгзу особливостей побудови, цыей 7 завдань навчально-методичного комплекту з хгмИ.
Висновки. Розроблена нова, продуктивна системно-моделювальна технолопя проектування ! конструювання шновацшно! шформацшно-дидактично! системи курсу загально! х1ми ВТНЗ, яка здатна активiзувати сенсомоторш фактори д1яльност1 уч1ння студента й штенсифшувати розвиток його розумових зд!бностей та системного мислення. Створено, видано (в друкованому ! електронному вар!антах) i впроваджено у навчальний процес сучасний НМК з курсу х1ми для студентiв ВТНЗ, який спирасться на нову iнформацiйно-дидактичну систему, тримодульну навчаючу програму, технологiю моделювально-розвивального ! особистiсно-зорieнтованого навчання [1; 2].
Л1ТЕРАТУРА
1. Кириченко В.1. Змют i методика навчання загально! х^ми у вищш техшчнш школ1: Монограф!я. -Хмельницький: Вид-во «Мська друкарня». - 2004. - 315 с. - ш.
2. Кириченко В.1. Загальна хгшя: Навч. поаб. для студенпв ВТНЗ. - К.: Вища школа. - 2005. - 650 с. - ш.
3. Кириченко В.1. Особливосл модульно! побудови навчального процесу 1з загально! х1мп у вищш техшчнш школ // Педагопка i психолопя професшно! освпи. - 2004. - № 5. - С. 87-97.
4. Кириченко В.1. Система навчально-методичного комплексу з х^ми для вищо! школи // Педагопка i психолопя професшно! освпи. - 2005. - №2. - С. 53-62.
5. Кириченко В.1. Методика орieнтувально-дослiдницько! д1яльносп учшня - д!евий фактор активiзацi! навчання загально! х1мп // Педагопка i психолопка професшно! освпи. - 2006. - №4. -С.109-120.
6. Киpиченко В.I., Яpошенко О.Г. Cтpyктypно-cиcтемний acпект по6удови навчально-методичного
комплекcy з xiмiï для вищо! школи // Педaгогiкa i го^ологт пpофеciйноï оcвiти. - 2005. - №З. -С.69-81.
Наталя КАЗАН1ШЕНА
МОДЕЛЬ П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧН1В
Cтaття пpиcвячeнa пpоблeмaм пiдготовки мaйбyтнього вчитeля до eкологiчного виxовaння yчнiв. Хapaктepизyeтьcя модeль вyзiвcькоï тдготовки вчитeля до eкологiчного виxовaння. Фоpмyвaння пpофeciйноï готовноcтi вчитeля здiйcнювaлоcя y дeкiлькa eтaпiв. У cmammi виcвiтлeно оcобливоcтi кожного: мemy й зaвдaння, yмови ïx peaлiзaцiï, форми й мemоди, що викоpиcmовyвaлиcь в eкcпepимeнmaльнiй pобоmi.
^облема по^ащення еколопчного стану планети пеpебyвae в ^rnpi yвaги науковщв piзниx гaлyзей. По^и це, важлива pоль y виpiшеннi екологiчниx пpоблем належить cиcтемi екологiчного в^овання, якicть яко1' значною мipою залежить вiд пiдготовленоcтi педагога до pозв'язaння завдань екологiчного виxовaння.
Питання тдготовки вчителя до еколопчно1' оcвiти та в^овання yчнiв piзного вiкy pозглядaeтьcя y пpaцяx О. Бiди, М. Бойчево^ Е. Вайводе, О. Доpошко, О. Iвaнцiв, Т. Коpнеp, А. Неко^ Т. Hiновоï, С. Cовгipи, Г. Фiлaтовоï, О. еpнишовоï та ш. I вcе ж, незважаючи на нaявнicть знaчниx нayковиx нaпpaцювaнь, piвень готовноcтi мaйбyтнix вчителiв початков^ клaciв, як cвiдчить пpоведений нами конcтaтyючий екcпеpимент [З; 4] та aнaлiз нayковиx джеpел, e недостатшм.
Мета cmammi — обrpyнтyвaти модель вyзiвcькоï пiдготовки yчителя до еколопчного виxовaння школяpiв з метою шдвищення ефективноcтi пpоцеcy тако1' пiдготовки. Модель дae можливicть пpоcтежити взaeмозв'язки та взaeмозaлежнicть компонентiв пiдготовки i дозволяe ефективно покpaщyвaти та оптимiзyвaти ïï.
Пpоцеc фоpмyвaння готовноcтi мaйбyтнього вчителя до екологовиxовноï pоботи — отладова чacтинa вcieï cиcтеми пpофеciйного навчання та виxовaння вузу, водночac, йому влacтивi цiлicнicть та певна вiдокpемленicть, нaявнicть чiтко визначено1' мети, завдань, змюту пiдготовки, дотpимaння певниx педaгогiчниx пpинципiв та умов, зacтоcyвaння вiдповiдниx фоpм нaвaльно-виxовного пpоцеcy, методiв та пpийомiв педaгогiчноï дiяльноcтi, зacобiв доcягнення визнaчениx завдань пiдготовки cпецiaлicтa у ïx eдноcтi та оптимальному добоpi.
Важливою умовою фyнкцiонyвaння моделi e ч^ка оpieнтaцiя ycix компонентiв на доcягнення eдиноï мети, що зaбезпечye цiлicнicть, оpгaнiзовaнicть та дieвicть модели Метою пiдготовки вчителя до еколопчного в^овання yчнiв e фоpмyвaння ^офе^йно!' готовноcтi ïx, яку ми визнaчaeмо як eднicть двоx взaeмопов'язaниx отладов^ — оcобиcтicноï та педaгогiчноï готовност! майбутнього cпецiaлicтa. Пiд оcобиcтicною готовнютю ми pозyмieмо цiлicне оcобиcтicне yтвоpення, що xapaктеpизyeтьcя певним piвнем оволодшня екологiчними знаннями, cфоpмовaним цiннicно-мотивaцiйним ставленням до навколишнього cеpедовищa i людей та активною житт^вою позицieю у питaнняx виpiшення екологiчниx пpоблем ^огодення. Педaгогiчнa готовнicть пеpедбaчae нaявнicть етстеми cпецiaльниx пcиxолого-педaгогiчниx знань, умшь та навичок, якi дозволяють оpгaнiзовyвaти екологовиxовнi зaxоди у школi, та внyтpiшню нaлaштовaнicть на необxiднicть ïx зд^нення.
Пpофеciйнa готовнicть, зaзнaчae I. Дич^в^ка, e зaкономipним pезyльтaтом cпецiaльноï пiдготовки, caмовизнaчення, оcвiти, caмооcвiти, в^овання та caмовиxовaння. Вона pегyлюe дiяльнicть та зaбезпечye ïï ефективнicть [2, 277].
Ми визначили таю завдання для доcягнення поcтaвленоï мети:
- фоpмyвaти оcнови cyчacниx пpиpодничиx та екологiчниx знань,
- виxовyвaти щннюне, беpежливе cтaвлення до об'eктiв навколишнього cеpедовищa як джеpелa мaтеpiaльниx та дyxовниx благ cycпiльcтвa;
