CC BY
7
3. Поселецька К. А. Шдготовка майбутнiх учителiв фiлологiчних спещальностей до професшно! самореалiзаци: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / К. А. Поселецька. - Вшниця, 2016. - 339 с.
4. Рибалко Л. С. Формування акмеолопчно! позицп майбутнього вчителя в процеи фахово! пiдготовки: монографiя / Л. С. Рибалко, Г. С. Коваленко. - Харюв: Цифрова друкарня № 1, 2013. -190 с.
5. Hjelle LA & Ziegler DJ. Personality theories: basic assumptions, research, and applications. - New York: McGraw Hill, 1992.
REFERENCES
1. Gladkova V. M. Osnovy' akmeologiyi: pidruchnyk [Fundamentals of acmeology], Lviv: Novyj svit -2000 Publ., 2007. 320 p.
2. Poselec'ka K. A. Pidgotovka majbutnih uchyteliv filologichnyh special'nostej do profesijnoi samorealizacii: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 [Training of future teachers of philological specialities for professional self-realization], Vinnytsia, 2016. 339 p.
3. Dubasenyuk O. A. Profesijna pedagogichna osvita: akme-synergetychny'j pidxid (Professional pedagogical education: acme-synegetic approach) Zhy'tomyr, ZDU named after I. Franko Publ., 2011. 389 p.
4. Ry'balko L. S. Formuvannya akmeologichnoyi pozy'ciyi majbutn ogo vchy'telya v procesi faxovoyi pidgotovky (The formation of the acmeological views of the future teacher in the process of studying) Kharkiv: Cyfrova drukarnya № 1 Publ., 2013. 190 p.
5. Hjelle LA & Ziegler DJ. Personality theories: basic assumptions, research, and applications. New York: McGraw Hill, 1992.
Стаття надшшла в редакщю 29.05.2018 р УДК 378.091.12-051:005.336.2]:005.963.1:[378.013.75:54]-047.44
НАТАЛЯ ПШЕНИЧНА
ORCID iD 0000-0002-0351-4950 [email protected] викладач
Бердянський економжо-гумаштарний коледж БДПУ м. Бердянськ, проспект Захщний, 13/2
ФОРМУВАННЯ ХШ1ЧНО1 СКЛАДОВО1 ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В НЕХ1М1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ: РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГ1ЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Наведено auani3 результатiв педагогiчного експерименту з формування xiMiuHoi складовог профестног компетентностi майбуттх учителiв нехiмiчних спещальностей (вчителi технологш, географИ, фiзики). Констатовано, що для рiзних нaпрямiв тдготовки майбуттх учителiв вивчення xiMii е тдгрунтям, на якому базуеться засвоення ряду профыьних дисциплт, ят сприяють формуванню профестног компетентностi. Зазначаеться, що хiмiчнa наука е безперечно важливою для розумтня мaтерiaльного свту, проблем i питань, пов'язаних з будовою речовини, ii властивостями та способами i шляхами перетворення. Обгрунтовано тезу, що нова парадигма освти може реaлiзувaтися завдяки впровадженню у викладацьку систему мiждисциплiнaрних зв'язюв, як уможливлюють розвиток рiзномaнiтних прикладних до^джень. Стверджуеться, що хiмiчний компонент профестног компетентностi дозволяе учителю цыеспрямовано формувати ключовi компетентностi в учтв — зокрема, компетенттсть в природничих науках i технологiях та екологiчну грамоттсть i бажання дотримуватися здорового способу життя. Означено етапи проведення педaгогiчного експерименту (констатувальний, пошуковий, формувальний, коригувальний). Розкриваеться хiд проведення формувального етапу педaгогiчного експерименту: у контрольних групах викладання здiйснювaлося за традицшною методикою, у експериментальних — за авторською; у студентiв перевiрявся рiвень сформовaностi мотивацшного, дiяльнiсного, когттивного та методичного компонентiв хiмiчноi складовог професiйноi компетентностi. Результати початкового та тдсумкового оцтювання порiвнювaлися по кожному з критерйв окремоу контрольтй та експериментальтй групах для кожноi зi спещальностей. Пiдсумки обчислень представлен у виглядi дiaгрaм та таблиць. Пiдсумовaно, що розроблена методика формування хiмiчноi склaдовоi nрофесiйноi компетентностi майбуттх учителiв нехiмiчних спеЩальностей е ефективною.
Ключовi слова: ключовi KOMnemeHmHocmi; тдготовка euumenie технологiй, географй, фiзики; тдготовка майбутнього вчителя; xiMi4Ha складова професшно! KOMnemeHmHocmi.
НАТАЛЬЯ ПШЕНИЧНАЯ
преподаватель
Бердянский экономико-гуманитарний колледж БДПУ Г. Бердянск, проспект Западный, 13/2
ФОРМИРОВАНИЕ ХИМИЧЕСКОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НЕХИМИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ: РЕЗУЛЬТАТЫ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ЭКСПЕРИМЕНТА
Представлен анализ результатов педагогического эксперимента по формированию химической составляющей профессиональной компетентности будущих учителей нехимических специальностей (учителя технологий, географии, физики). Акцентируется внимание на том, что для разных направлений подготовки будущих учителей изучение химии является фундаментом, на котором базируется усвоение ряда профильных дисциплин, способствующих формированию профессиональной компетентности. Указано, что химическая наука важна для понимания материального мира, проблем и вопросов, связанных со строением веществ, их свойствами, способами получения и путями превращения. Обоснована мысль относительно того, что одним из путей внедрения новой парадигмы образования является повсеместное использование междисциплинарных связей, которые позволяют осуществлять различные прикладные исследования. Обозначается, что химическая составляющая профессиональной компетентности будущего учителя позволяет целенаправленно формировать ключевые компетентности у учащихся — а именно, компетентность в естественных науках и технологиях, экологическую компетентность и желание придерживаться здорового образа жизни. Обозначены этапы проведения педагогического эксперимента (констатирующий, поисковый, формирующий, коррекционный). Описан ход проведения формирующего этапа педагогического эксперимента: в контрольных группах преподавание осуществлялось по традиционной методике, в экспериментальных — по авторской. У студентов проверялся уровень сформированности мотивационного, когнитивного, методического и деятельностного компонентов химической составляющей профессиональной компетентности. Итоги вступительного и итогового исследований сравнивались по каждому из критериев в контрольной и экспериментальной группах по каждой из специальностей. Результаты вычислений представлены в виде диаграмм и таблиц. Сформулирован вывод относительно эффективности разработанной методики формирования химической составляющей профессиональной компетентности будущих учителей нехимических специальностей.
Ключевые слова: ключевые компетентности; подготовка будущего учителя; подготовка учителей технологий, географии, физики; химическая составляющая профессиональной компетентности.
NATALIA PSHENYCHNA
teacher
Berdyansk Economics and Humanities College Berdyansk, Prospect Zakhidnyi, 13/2
FORMATION OF THE CHEMICAL COMPONENT OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS OF NOT CHEMICAL SPECIALTIES: THE RESULTS OF THE PEDAGOGICAL EXPERIMENT
The analysis of the results of a pedagogical experiment on formation of a chemical component of future teachers' professional competence of not chemical specialties is submitted (teachers of Technologies, Geography, Physics). The attention is focused on different directions of future teachers' training of studying Chemistry which is based on learning a number of the profile disciplines which help the formation of professional competence. The chemical science is said to be important for the understanding of a material world, problems and questions connected with a structure of substances, their properties, ways of receiving and transformation. It is proved that one of ways of introducing a new paradigm of education is a universal use of cross-disciplinary communication which allows to conduct various applied researches. It is designated that the chemical component ofprofessional competence offuture teacher allows to form purposefully main competences
in pupils — namely, competence of natural sciences and technologies, ecological competence and desire to adhere to a healthy lifestyle. Stages of carrying out pedagogical experiment are designated (stating, search, forming, correctional). The course of carrying out the forming stage of a pedagogical experiment is described: in control groups teaching was carried out with the help of traditional methods, in experimental it was done with the help of author's techniques. The students' level offormation of motivational, active, cognitive and methodical components of a chemical component of professional competence was checked. Results of initial and total researches were compared on each criteria in control and experimental groups in all specialties. Results of calculations are presented in the form of charts and tables. A conclusion concerning the efficiency of the developed technique of formation of a chemical component of future teachers' of not chemical specialties professional competence is formulated.
Keywords: a chemical component of professional competence; main competencies; teaching of the future teacher; training of teachers of Technologies, Geography, Physics.
Змши, що торкнулися реформування середньо! освии, мають знаходити ввдображення у тдготовщ B4rn^iB, фаховий piBern яких ввдповвдатиме потребам сучасного суспшьства. Змют тдготовки студенпв повинен залежати ввд тих компетентностей, як майбутнш учитель буде формувати в учшв. Вивчення програм середньо! школи дозволяе скоригувати або прописати програми для вчителш з урахуванням компетентностного тдходу. Хiмiя е фундаментальною дисциплшою, яка мае посщати ввдповвдне мюце у тдготовщ майбутшх вчитeлiв. Нажаль, в останш роки спостер^аеться зменшення юлькосп годин з хiмi! у навчальних планах, а подекуди ця дисциплша зникае зовшм. В той же час, науковщ пiдкpeслюють значущiсть фундаментальних дисциплiн у пiдготовцi фахiвцiв piзних пpофiлiв. Хiмiчна наука е безперечно важливою для pозумiння матepiального свггу, проблем i питань, що пов'язаш з будовою речовини, li властивостями та способами i шляхами перетворення [3]. Нова парадигма освiти може peалiзуватися, у великий мipi, завдяки впровадженню у викладацьку систему мiждисциплiнаpних зв'язк1в, завдяки яким уможливлюеться розвиток piзноманiтних прикладних дослiджeнь. Для piзних напpямiв пiдготовки майбутнiх учитeлiв вивчення х1ми е мiцним пiдгpунтям, на якому базуеться засвоення ряду профшьних дисциплiн, що сприяють формуванню профеийно! компетентности Хiмiчна складова пpофeсiйно! компетентносп дозволяе учителю цiлeспpямовано формувати ключовi компетентност в учнiв - зокрема, компетентшсть в природничих науках i тeхнологiях та eкологiчну гpамотнiсть i бажання дотримуватися здорового способу життя.
Проблема пiдготовки майбутнього вчителя трудового навчання та тeхнологiй дуже широко до^джуеться протягом останнiх рок1в. Рiзноманiтнi аспекти цього процесу розглядали Ю. Ю. Белова, М. I. Бондаренко, Т. М. Борисова, В. М. Буринський, М. I. Вовковшський, Г. Ю. Васильченко, Т. А. Газука, А. Г. Гpiнчeнко, Т. М. Демиденко, В. I. Жипрь, Д. I. Коломiець, Е. В. Кулик, М. С. Курач, В. Г. Лола, Н. В. Манойленко, I. В. Неговський, Г. М. Штченко, Л. М. Пелагейченко, О. М. Шскун, О. В. Плуток, Л. I. Пташтк, Л. В. Оршанський, М. П. Свipжeвський, В. В. Стешенко, Т. О.Столярова, О. М. Торубара, А. В. Федорович, В. Б. Харламенко,С. Д. Цвшик, В. В. Юрженко, Ю. Г. Ягупець та ш.
Окpeмi аспекти формування пpофeсiйно! компeтeнтностi майбутнiх учитeлiв географп дослiджували О. М. Топузов, В. Самойленко, О. Браславська, О. Бугрш, В. Саюк, I. Гукалова, Д. Мальчикова, Т. Назаренко, О. ^мець, С. Тросюк, Г. Лисичарова, М. Криловець.
Проблемами удосконалення викладання фiзики у вищiй школi займалися I. Т. Богданов, С. М. Богомаз-Назарова, Т. П. Гоpдiенко, В. Ф. Заболотний, О. I. Ьаницький, Г. М. Кузьменко, Л. О. Кулик, В. В.Мендерецький, М. А. Пайкуш, Ж. О. Рудницька, В. П. Серпенко, Л. А. Сидорчук, С. П. Ткаченко, С. А. Хазша, К. Г. Чорнобай, В. Д. Шарко.
Питання вивчення непрофшьних дисциплш та !х pолi у становленш фахiвця розглядаеться не часто, проте е дуже актуальним. Подiбною проблемою щкавилися I. Т. Богданов, С. В. Дембицька, А. М. Сшьвейстр, О. А. Фурман та iншi науковщ, але до^дження, пpисвячeннi вивченню хiмi! майбутнiми вчителями нeхiмiчних спещальностей, не проводилися. Доцiльнiсть викладання х1ми у майбутнiх вчитeлiв тeхнологiй, гeогpафil та фiзики обгрунтовано у публшащях автора [3; 4; 6].
Метою статт е проведення аналiзу результат1в пeдагогiчного експерименту з формування хiмiчноl складово! пpофeсiйноl компeтeнтностi майбутнiх учитeлiв нeхiмiчних спeцiальностeй.
_ПРОФЕаЙНА ОCВITA_
Пeдaгогiчний eкспepимeнт e одним з нaйбiльш значущж eтaпiв дослiджeння. За його допомогою було пpовeдeно пepeвipкy eфeктивностi зaпpопоновaноï мeтодики в yмовax нaвчaльно-виxовного ^овдсу вищиx нaвчaльниx зaклaдiв.
Як зaзнaчae C.О.Cисоeвa, eкспepимeнт - цe мeтод пeдaгогiчного дослiджeння, пiд час якого вiдбyвaeться активний вплив на шдагопчш явища шляxом ствоpeння новиx умов, що ввдповвдають мeтi дослiджeння. Мeтою eкспepимeнтy e пepeвipкa тeоpeтичниx положeнь, пiдтвepджeння гiпотeз та всeбiчнe вивчeння тeми дослiджeння [7].
Пpовeдeний шдагопчний eкспepимeнт базувався на нaстyпниx положeнняx:
• фоpмyвaння xiмiчноï складово1' пpофeсiйноï компeтeнтностi мaйбyтнix yчитeлiв фiзики, гeогpaфiï та тexнологiй e покликом сьогодeння i бaзyeться на положeнняx Концeпцiï Ново1' yкpaïнськоï школи та компeтeнтнiсноï пapaдигми навчання;
• базисну частину кypсy xiмiï для кожно1' з ознaчeниx спeцiaльностeй становлять поняття, як вiдобpaжaють об'eктивнi нayковi взaeмозв'язки;
• вивчeння xiмiï стyдeнтaми кожно1' з ознaчeниx спeцiaльностeй спpияe фоpмyвaнню пpиpодничоï кapтини свiтy, eкологiчноï свiдомостi та тexнологiчного мислeння;
• викладання xiмiï спpямовaнe на pозшиpeння понятiйного arapaiy мaйбyтнix yчитeлiв фiзики, гeогpaфiï та тexнологiй;
• змiст кypсy xiмiï e пpофeсiйно оpieнтовaним, пpaктично с^ямованим та заснованим на мiждисциплiнapниx зв'язкax.
У пpовeдeномy пeдaгогiчномy eкспepимeнтi можна видiлити нaстyпнi eтaпи:
- Констатувальний eтaп дослiджeння (2013 piк) пepeдбaчaв виконання тaкиx завдань: aнaлiз лiтepaтypниx джepeл з мeтою з'ясування стану до^джувано1' пpоблeми; вивчeння досвiдy викладання xiмiï стyдeнтaм нexiмiчниx спeцiaльностeй за тpaдицiйними мeтодикaми та визнaчeння пpоблeм i нeдолiкiв тако1' систeми викладання; вивчeння дiючиx шкiльниx пpогpaм з мeтою пiдтвepджeння значущосл запланованого дослiджeння. Вiдштовxyючись вiд отpимaноï iнфоpмaцiï, ми pозpобили pобочy гiпотeзy дослiджeння, яка полягала y нaстyпниx положeнняx: сучасний вчитeль мae бyтi обiзнaним y сyмiжниx спeцiaльностяx, eфeктивно та доцшьно встановлювати мiжпpeдмeтнi зв'язки; вчитeль-пpeдмeтник мae бути готовим до фоpмyвaння в учтв ключовиx компeтeнтностeй, сepeд якж компeтeнтнiсть в пpиpодничиx нayкax i тexнологiяx та eкологiчнa гpaмотнiсть i бажання дотpимyвaтися здоpового способу життя, що e шможливим бeз фоpмyвaння xiмiчноï складово1' пpофeсiйноï компeтeнтностi. На цьому eтaпi було здiйснeно уточжння ключовиx понять дослiджeння, сepeд якж «комштентшсть», «комштенщя», «ключовi компeтeнтностi», «фaxовi компeтeнтностi», «пpофeсiйнa комштентшсть», «peзyльтaти навчання»; пpовeдeно дiaгностикy за для визнaчeння потeнцiйноï можливосл стyдeнтiв застосовувати знання xiмiчного спpямyвaння мiжпpeдмeтного змiстy y майбутнш пpофeсiйнiй дiяльностi. Поточна дiaгностикa дозволила виявити, що стyдeнти ш знaйомi зi шк1льними пpогpaмaми та ш pозyмiють доцiльностi вивчeння xiмiï для свого нaпpямy пiдготовки, ш мають чiткого yявлeння щодо сучаснж тeндeнцiй pозвиткy освiти взaгaлi, загальноосв^ньо1' школи зокpeмa та нeобxiдностi фоpмyвaння ключовиx компeтeнтностeй в yчнiв - як наслвдок, нe yсвiдомлюють значущють мiжпpeдмeтноï iнтeгpaцiï як eфeктивного засобу пiдвищeння якостi освiти.
- Пошуковий eтaп дослiджeння (2014 p.) був пpисвячeний pозpобцi плану та ствоpeнню модeлi пpоцeсy фоpмyвaння xiмiчноï складово1' пpофeсiйноï компeтeнтностi мaйбyтнix yчитeлiв. Було визнaчeно мeтy, завдання, пpинципи, мeтодологiчнe шдфунтя, фоpми, засоби i мeтоди навчання, пpовeдeно добip зaсобiв дагностики, ознaчeно компонeнти та piвнi сфоpмовaностi xiмiчноï складово1' пpофeсiйноï компeтeнтностi мaйбyтнix yчитeлiв нexiмiчниx спeцiaльностeй; здiйснeно pозpобкy мeтодичниx мaтepiaлiв для фоpмyвaння xiмiчноï складово1' пpофeсiйноï компeтeнтностi мaйбyтнix yчитeлiв фiзики, гeогpaфiï та тexнологiй. Пepeлiк компeтeнтностeй, якими мae оволодiти майбутнш учитель нexiмiчниx спeцiaльностeй в ^овдс вивчeння xiмiï y ВНЗ, був ознaчeний y виглядi peзyльтaтiв навчання. Було пpоaнaлiзовaно, як1 мeтоди та фоpми навчання нaйбiльш eфeктивно с^натиму^ фоpмyвaнню xiмiчноï складово1' пpофeсiйноï компeтeнтностi. Haвeдeно eтaпи пpоцeсy та зaпpопоновaно мeтодичнe зaбeзпeчeння, якe являe собою лeкцiï, peкомeндaцiï до пpaктичниx та лaбоpaтоpниx pобiт, тeмaтичнi колeкцiï вiдeомaтepiaлiв за тeмaми для застосування мeтодики пepeвepнyтого навчання, пpомiжнi та пiдсyмковi pоботи для пepeвipки eфeктивностi навчання.
- Формувальний етап до^дження (2014-2018 рр.) передбачав впровадження розроблено! методики формування хiмiчноï складово! професшно! компетентностi майбутнiх учителiв нехiмiчних спещальностей вищими навчальними закладами, як1 брали участь у експериментальному дослiдженнi. Для аналiзу отриманих результатiв було використано методи математично! статистики.
- Коригувальний етап дослiдження (2018 р.) був спрямований на аналiз отриманих результапв, ïx iнтерпретацiю та спiввiдношення i3 метою дослiдження. Було визначено подальшi перспективи щодо можливостi застосування розроблено! методики у педагогiчнiй практицi ВНЗ з огляду на отриманi результати педагопчного експерименту.
Педагогiчний експеримент, спрямований на до^ження формування xiмiчноï складово! професiйноï компетентностi майбутнix учителiв неxiмiчниx спецiальностей був органiзований наступним чином. На першому заняттi до початку викладання i проведення органiзацiйниx бесвд студентам контольних i експериментальних груп пропонувалося пройти анкетування з метою визначення рiвня сформованостi окреслених компонешв xiмiчноï складовоï професiйноï компетентностi (когнтвний, дiяльнiсний, методичний та мотивацiйний). Анкети було складено таким чином, щоб максимально ефективно оцiнити цi показники. В той же час, анкетування дозволяло визначити початковий рiвень знань у контрольних та експериментальних группах та зробити необхвдш розрахунки [5]. Безпосередньо тсля проведення анкетування викладання велося за авторською (експериментальш групи) та традицiйною (контрольнi групи) методикою.
Дамо опис методам навчання, як застосовувалися при формування xiмiчноï складово! професiйноï компетентностi майбутнix учителiв. Критерieм добору методiв навчання стала ix вiдповiднiсть метi, принципам, задачам навчання, змiсту конкретних тем, навчальним можливостям певно! групи студентiв (вiк, психолопчш особливостi, ршень загально! пiдготовки), умовам навчання, матерiальнiй забезпеченостi навчального процесу, кiлькостi навчальних годин, вдаедених на вивчення дисциплши вiдповiдно до плану, рiвню пiдготовки та досвiдченостi викладача. Враховуючи означенi вище умови, було дiбрано оптимальнi методи, як сприяли свiдомому засвоенню iнформацiï, дозволили активiзувати студенпв, допомогли кожному проявити свою шдив^альшсть та виявити здiбностi.
Ввдповвдно до сучасного погляду на оргатзацш процесу навчання, студент мае виступати активним його учасником, мати змогу проявляти сво! знання, визначати для себе ïx ршень та контролювати його, ефективно взаемодiяти з членами групи (працювати у командi), самостшно здобувати iнформацiю з рiзниx джерел та критично осмислювати ïï. Актуальним наразi е застосування методiв, побудованих на взаемному навчаннi, сумiсному навчанш та самостiйному навчаннi, що дозволяе уим суб'ектам процесу приймати ршення, давати оцiнку власнiй дiяльностi та дальноси iншиx суб'екпв навчального процесу.
Ми вважаемо, що пошук ефективних методiв мае стосуватися не тшьки практичних, семiнарськиx та лабораторних занять, а й лекцш, якi за усталеною традицiею проходять у виглядi монологу викладача iз застосуванням елеменпв бесiди, демонстрацiй та мультимедiйного забезпечення. При викладаннi курсу xiмiï студентам неxiмiчниx спещальностей за для тдвищення мотивацп до навчання ми зробили спробу за можливостi та там, де це доцшьно, використати сучасш iнтерактивнi технологи навчання (зокрема, технолопю перевернутого навчання тощо).
У формуванш xiмiчноï складовоï професiйноï компетентност майбутнього учителя значна роль належить проведенню практичних та лабораторних занять. За для активiзацiï газнавально! активностi студенпв пiд час викладання курсу xiмiï наряду з проведенням лабораторних дослшв та виконанням практичних завдань нами застосовувалися наступш iнтерактивнi методи навчання (класифшащею О. Нетрибiйчука) [2]: кооперативне навчання, яке являе собою роботу в парах (при виконанш довгострокових проектiв, експрес-завдань або дослiдiв) або в малих групах; колективно-групове навчання, представлене такими методами, як «асощативний кущ» (студенти швидко згадують поняття, як асоцiюються у них з термшом або iдеею, запропонованою викладачем), «коло вдей» та «мозковий штурм» (студенти пропонують можливi варiанти розв'язання конкретно! проблеми); теxнологiя опрацювання дискусшних питань, представлена безпосередньо фронтальними дискуиями або обговоренням у малих групах чи у парах. Дуже ефективним методом формування xiмiчноï складово! ^офе^йно!
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
компетентностi майбутнього вчителя нехiмiчних спецiальностей вважаемо метод проекпв, який використовували в процес впровадження нашо! методики.
Базою дослщження стали Бердянськ1й державний педагопчний ушверситет та Мелiтопольський державний педагопчний ушверситет iм. Б. Хмельницького. У дослщженш взяли участь 119 студенпв спещальносл «Фiзика», 197 студенпв спещальносп «Геоrpафiя», 221 студент спещальносп «Технологична освгга», з яких будо сформовано експериментальну (273 чоловiк) та контрольну (263 студенти) групи. У рiзних видах дослщжень були задiянi викладачi вищо! школи, як беруть безпосередню участю у викладант х1ми студентам нехiмiчних спещальностей (15 чоловiк), вчителi i викладачi, як викладають вiдповiднi дисциптни у середнiх школах та профеайних навчальних закладах 1-11 р1вня акредитаци (87 чоловiк).
На думку В. В. Афанасьева, «для педагога дуже важливо вмiти аналiзувати результати власно! професшно1 дiяльностi, а також грамотно планувати та проводити психолого-педагопчш експерименти та обробляти !х результати. Одшею з головних задач дослщження е аналiз змiн, як1 ввдбуваються в процесi навчання, оцiнка значущосп та спрямованостi цих змiн i виявлення основних факторiв, як1 впливають на процес» [1]. Статистичнi методи дозволяють встановити стутнь достовiрностi, подiбностi та вiдмiнностi дослiджуваних об'екпв на основi результатiв вимiрювання !х показнишв. У ходi педагогiчного експерименту вивчають змiни об'екту, стан якого вишрюеться критерiями. У педагогiчному дослiдженнi критерiем може бути р1вень знань, усшшшсть навчання тощо. Педагогiчний експеримент, як правило, полягае у цшеспрямованому впливi на дослiджуваний об'ект. Подiбний вплив можуть чинити новий змiст, форми та засоби навчання.
Шд час вступного та пiдсумкового дослiдження у студенпв перевiрявся р1вень сформованостi мотивацшного, дiяльнiсного, когнiтивного та методичного компоненпв хiмiчноl складово! професшно1 компететностi. Результати вступного та тдсумкового оцiнювання порiвнювалися по кожному з крперпв окремо у контрольнш та експериментельнiй группах по кожнш зi спецiальностей. Для доведення ефективност розроблено1 методики результати анкетувань експериментально1 та контрольно1 груп порiвнювали мiж собою. За допомогою методiв математично1 статистики було розраховано вибiркову середню величину за кожним з показник1в, вибiркову середню для контрольное' та експериментально1 груп, мiжгрупову дисперсш, коефiцiенти варiацil. Для перевiрки гiпотези про суттевiсть вiдмiнностей мiж двома групами було розраховано параметричний критерп Стьюдента [5].
Представимо отримаш результати у виглядi дiаграм та таблиць.
Експериментальна група. Вступне.
Контрольна група. Вступне.
Експериментальна група. Пщсумкове.
Контрольна група. Пщсумкове.
Майбутнi вчителi Майбутнi вчителi Майбутнi вчителi технолопй географп фiзики
0
Дгаграма 1. Оцтювання мотивацшного компоненту хгмгчног складовоХ професшноХ
компетентностг майбуттхучителгв.
Майбутнi вчителi Майбутнi вчителi Майбутнi вчителi технологiй географп фiзики
I Експериментальна група. Вступне.
Контрольна група. Вступне.
Експериментальна група. Гщсумкове.
Контрольна група. Гщсумкове.
Дгаграма 2. Оцгнювання методичного компоненту хгмгчног складовог професгйног компетентностг майбутнгх учителгв
Майбутш вчител1 Майбутн1 вчител1 Майбутн1 вчител1 технолопй географи ф1зики
■ Експериментальна група. Вступне.
■ Контрольна група. Вступне.
■ Експериментальна група. Шдсумкове.
■ Контрольна група. Пдсумкове.
Дгаграма 3. Оцтювання когнтивного та дгяльнгсного компоненту хгмгчног складовог професгйног компетентностг майбутнгх учителгв.
Таблиця 1
Т-критергй Стьюдента у експериментальнгй та контрольнгй групах. Вступне та _тдсумкове оцгнювання. Майбутнг вчителг технологгй_
Компонент професшно! компетентносп Вступне тестування Шдсумкове тестування
Мотив ацшний 0,02 9,5
Методичний 1,5 13,15
Когштивний та д1яльнюний 1,69 17,79
Таблиця 2
Т-критергй Стьюдента у експериментальнгй та контрольнгй групах. Вступне та _тдсумкове оцгнювання. Майбутнг вчителг географп_
Компонент професшно! компетентносп Вступне тестування Шдсумкове тестування
Мотив ацшний 0,74 12,7
Методичний 0,9 18,56
Когштивний та д1яльшсний 1,72 24,49
Таблиця 3
t-Kpumepiü Стьюдента у експерименталънш та контрольнш групах. Вступне та _тдсумкове ощнювання. Майбутт вчителi фiзики_
Компонент професшно1' компетентносп Вступне тестування Шдсумкове тестування
Мотивацшний 1,35 8,37
Методичний 0,003 7,86
Когштивний та дiяльнiсний 1,2 3,57
Як сввдчить аналiз AÎarpaM та таблиць, розроблена методика формування xîmîhhoï складово1 професiйноï компетентностi майбутнiх учителiв HexiMÎHHrn спецiальностей е ефективною. Значна ввдмшшсть мiж значенням t-критерiю Стьюдента при вступному та пiдсумковому оцiнюваннi дозволяе зазначити, що пiсля впровадження розробленоï методики вiдмiннiсть мiж контрольною та експериментальною групами е суттевою, що тдтверджуе ïï ефективнiсть.
Можна тдсумувати, що запропонована методика формування хiмiчноï складово1' професiйноï компетентностi майбутнiх учителiв нехiмiчних спецiальностей е ефективною i може використовуватися не тiльки для означених у нашому дослiдженнi спещальностей, а й для будь-яких шших з поправкою на специфiку професшно1' дiяльностi, обумовлену змiстом шкiльних навчальних програм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Афанасьев В. В. Математическая статистика в педагогике: учеб. пособие / В. В. Афанасьев, М. А. Сивов. - Ярославль: Типография ЯГПУ, 2010. - 76 с.
2. Нетриб^ук О. Використання хмарних сервiсiв i технологи «Перевернутого навчання» на уроках xiHU / О. Нетриб^ук // Бюлопя i хiмiя в рiднiй школг - 2017. - № 5. - С. 2-9.
3. Пшенична Н. С. Викладання xiмiчниx дисциплш у майбутнix учителiв неxiмiчниx спещальностей як запорука формування професшжй компетентност / Н. С. Пшенична // Молодий вчений. - 2016. - № 12.1. - С. 514-518.
4. Пшенична Н. С. Обгрунтування доцшьносл вивчення дисциплши «Хiмiя» майбутшми вчителями теxнологiй / Н. С. Пшенична // Педагопчний процес: теорш i практика. - 2017. - Вип. 3 (58). -С. 89-95.
5. Пшенична Н. С. Структура та критерп сформованост професшжй компетентност майбутшх учителiв неxiмiчниx спещальностей / Н.С. Пшенична // Педагопчш науки. - Вип. LXXVI. - Т. 3. -Херсон, 2017. - С. 74-79.
6. Пшенична Н. С. Формування професшжй компетентносл майбутнього вчителя фiзики шляхом встановлення мiжпредметниx зв'язюв iз xiмiею / Н. С. Пшенична // Науковий вкник Мелггопольського державного педагогiчного ушверситету. Серiя: Педагогiка. - 2014. - № 1 (12). -С. 134-140.
7. Сисоева С. О. Методолопя науково-педагопчних дослщжень: пiдручник / С. О. Сисоева, Т.С.Кристопчук. - Рiвне: Волинськi обереги, 2013. - 360 с.
REFERENCES
1. Afanasev V.V. Matematycheskaya statystyka v pedahohyke: uchebnoe posobye [Mathematical statistics in pedagogy: textbook], Yaroslavl', 2010. 76 p.
2. Netrybiychuk O. Vykorystannya khmarnykh servisiv i tekhnolohiyi «Perevernutoho navchannya» na urokakh khimiyi [Use of cloud services and technology "Inverted learning" in chemistry lessons]. Biolohiya i khimiya v ridniy shkoli, 2017, vol. 5, pp. 2-9.
3. Pshenychna N.S. Vykladannya khimichnykh dystsyplin u maybutnikh uchyteliv nekhimichnykh spetsial'nostey yak zaporuka formuvannya profesiynoyi kompetentnosti [Teaching chemical disciplines in future teachers of non-chemical specialties as a key to the formation of professional competence]. Molodyy vchenyy, 2016, vol. 12.1, pp. 514-518.
4. Pshenychna N.S. Obgruntuvannya dotsil'nosti vyvchennya dystsypliny «Khimiya» maybutnimy vchytelyamy tekhnolohiy [Rationale for the study of the discipline "Chemistry" future teachers of technology]. Pedahohichnyy protses: Teoriya i praktyka, 2017, vol. 3 (58), pp. 89-95.
5. Pshenychna N.S. Struktura ta kryteriyi sformovanosti profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv nekhimichnykh spetsial'nostey [Structure and criteria of formation of professional competence of future teachers of non-chemical specialties]. Pedahohichni nauky,2017, vol. LXXVI. Tom 3, pp. 74-79.
6. Pshenychna N.S. Formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutn'oho vchytelya fizyky shlyakhom vstanovlennya mizhpredmetnykh zv"yazkiv iz khimiyeyu [Formation of professional competence of the future teacher of physics by establishing interdisciplinary connections with chemistry]. Naukovyy visnyk Melitopol's'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriya: Pedahohika, 2014, vol. 1 (12), pp. 134-140.
7. Sysoyeva S.O. Metodolohiya naukovo-pedahohichnykh doslidzhen': Pidruchnyk [Methodology of scientific and pedagogical research: Textbook], Rivne, 2013. 360 p.
Стаття надйшла в редакцЮ 21.05.2018 р.
УДК 37.015.3:005.32:33
OLENAILIENKO
http://orcid.org/0000-0002-6353-9332 [email protected]
PhD (Philology), Associate Professor O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
Kharkiv, 17 Marshal Bazhanov St.
TRAINING MOTIVATION COMPONENT OF COMPETITIVENESS FOR FUTURE PROFESSIONALS OF IN MUNICIPAL ECONOMY
The article focuses on the role of motivation in developing competitiveness of future professionals of municipal economy. On the basis of literature analysis, the role of motivation for developing the needs-and-motivation component of future professionals of municipal economy is substantiated, the scientific and methodical system used for its improvement is described. The analysis of the scientific literature is used to prove that the majority of the authors register motivation as a precondition for a successful professional realization, in particular, the motivation for achievement. This type of motivation involves a desire to get a success, high results in the activity that organizes an integral behavior, increases the proactive attitude of the individual, and affects the formation of the goal and the choice of the ways to achieve it. It is demonstrated that professional orientation of the personality, which is displayed mainly by a developed approach for professional fulfillment and awareness of its value, is also significant for training of the competitiveness of a future professional. The needs-and-motivation component of competitiveness is defined, which involves a high motivation of students as for the professional activity, motivation for achievement, an adequate level of accomplishment; shapes the need for a successful work and recognition of performance. The pilot survey conducted for the students majoring in the field of municipal economy demonstrates that the needs-and-motivation component is insufficiently formed and should be trained using a specially designed scientific and methodical system. The following reasons are defined for the lack of a developed competitiveness: 1) insufficient motivation for training in order to have a professional fulfillment; 2) insufficient motivation to be successful in the profession; 3) lack of awareness of the students about the significance of acquiring professional experience; 4) lack of awareness of the need to acquire a high level of professionally relevant competencies and personal qualities. Trainings for enhancing the motivation potential of the students, in particular, work with a motivational dictionary, a gradual training on setting goals and their successful achievement as well as trainings on stimulating motivation for educational activities were conducted. The results of the control testing register a significant increase in the motivation criterion of professional achievement, in particular, in the indexes of motivation for professional training, motivation for success and need for achievement, which proves the effectiveness of the types and forms of the scientific and methodical system for training competitiveness of the future professionals of municipal economy.
Keywords: motivation, professional training, competitive professional, professional in municipal economy, scientific and methodic system, needs-motivation component.
ОЛЕНА шьенко
кандидат фшолопчних наук, доцент Харювський нащональний ушверситет мюького господарства
iM. О. М. Бекетова м. Хармв, вул. Маршала Бажанова, 17
