CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 1. С. 79-88.
УДК 633.2:504.453(477.52).
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОДУКЦ1ЙНОГО ПРОЦЕСУ ТА РОСТУ ЛУЧНОГО Р1ЗНОТРАВ'Я НА С1НОКОСАХ ТА ПАСОВИЩАХ ЗАПЛАВИ ПСЛА
Коровякова Т.О.
Сумський нащональний аграрний уныерситет, Суми, Украгна
E-mail: k_tatyana_a@bk.ru
В статп представлен результата дослщжень продукцшного процесу та росту трьох видiв лучного рiзнотрав'я: Achillea millefolium L., Prunella vulgaris L. та Carum carvi L. Вивчена динамжа основних параметрiв росту даних видiв. Встановлеш пороги стiйкостi популяцiй та оптимальт умови зростання дослiджуваних видiв. Виявлеш закономiрностi можуть бути використанi для визначення оптимальних режимш користування природними кормовими угiддями.
Krnwei слова: лучне р1знотрав'я, р1ст, продукцiйнi процеси, пасквальна та фенiсицiальна дигресiя.
ВСТУП
Заплавш луки р1чки Псел традицшно використовуються в якосп пасовищ та сшокошв, бо вони е основною сировинною базою для тваринництва. Найбшьшу представлешсть на природних кормових угщдях за кшькютю вид1в мае господарсько-боташчна група р1знотрав'я [1], И частка в лучних угрупуваннях заплави Псла становить 69,5 %, у пор1внянн1 ¡з злаками (13,1 %), бобовими (7,1 %) та осоками (10,3 %) вона е найчисельшшою. Серед р1знотрав'я е види високо! кормово! якосп, а також рослини ц1е! групи е основним джерелом вгтамшв, мшроелеменпв i бюлопчно активних сполук, що мають лшувальш властивосп. Багато видiв рiзнотрав'я необхiднi худобi, як ароматизуючи дiетична добавка до злакiв i бобових. Вони необхiднi для тдвищення засвоення та для покращення споживання трав'яного корму [2]. За класифшащею запропонованою Балашовим Л.С. [2], рiзнотрав'я дiлиться на 5 груп:
1. Рослини, як мають кормове значення на пасовищi i в сш.
2. Рослини, якi мають кормове значення та покращують споживання сша.
3. Рослини, якi не мають кормового значення, але покращують споживання сша.
4. Рослини, як не по!даються в зеленому вигляд^ але споживаються в сш.
5. Рослини, як не по!даються, отруйнi та колюча
Господарсько-ботанiчна група рiзнотрав'я дослщжена фрагментарно: в основному вивчалися лшарсью та рiдкiснi рослини [3-6]. Менше уваги придiлялось комплексним популяцшним дослiдженням лучного рiзнотрав'я.
На заплавних луках рiчки Псел iз групи рiзнотрав'я широко поширенi: Achillea millefolium L., Prunella vulgaris L., Carum carvi L. Даш види рiзнотрав'я мають
кормове значення та покращують споживання сша. Вони входять до складу багатьох лучних угрупувань заплави Псла та витримують рiзнi ступен пасовищно! та сшоюсно! дигресп. A. millefolium, P. vulgaris, C. carvi в якост кормових i лшарських складових лучно! трави, мають велике значення, як при пасовищному утриманш велико! рогато! худоби, так i при заготiвлi сiна. Дослiдження формування фггомаси, динамiки основних ростових параметрiв популяцiй даних видiв на луках господарського користування е актуальною науковою проблемою.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Об'ектами дослщження е три види лучного рiзнотрав'я (A. millefolium., P. vulgaris, C. carvi), що широко поширеш на заплавних луках рiчки Псел.
A. millefolium - евразшський вид, гемшриптофгг, багаторiчна трав'яна рослина з тонким повзучим кореневищем. Стебла поодиною або !х декiлька, висотою 1080 см, з 2-3 перисто-розсГченими ланцетними листками i вкороченими облиствленими пагонами в !х пазухах. Суцвггтя зiбрано в складнi щитки, окремi кошики якого мають дiаметр вiд 4 до 10 мм. Вид не вимогливий до грунта, свГтлолюбивий. На луках з шшими травами A. millefolium добре по!даеться великою рогатою худобою, у фазi бутонiзацi! рослини мютять 20-22 % сирого проте!ну [2], крiм того A. millefolium багатий на азулени, складш ефiри, камфору, фiтонциди, органiчнi кислоти, каротин, вггамш С, мiнеральнi солi i т.д. Трава деревiю звичайного покращуе процеси травлення у тварин, тдвищуючи виробку шлункового соку та стимулюючи жовчовидшення [7]. 1снують данi про те, що домшка рослин цього виду близько 10 % покращуе яюсть сша [8].
P. vulgaris - багаторiчна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем, стебла висотою 8-20 см, листки яйцевидш або продовгуватг Квгги зiбранi в головчастi або колосовидш суцвiття. Кожна особина утворюе вгд 1 до 10 i бiльше прямих вертикальних генеративних пагошв, квiтучий пагiн несе едине верхiвкове суцвiття або декшька пазушних [9]. Плоди у P. vulgaris - яйцевидш або трьохгранш горшки. ЦвГте i плодоносить з червня до тзньо! осенi. Вид свгглолюбивий, не вимогливий до поживносп грунтГв, але вологолюбивий. В травГ суховершок мютяться ду6ильнГ речовини, смоли, ефiрнi масла, вiтамiни С, К, каротин, тощо. P. vulgaris добре по!даеться худобою на пасовищах i в сГнГ. Траву дано! рослини здавна використовували в народнш медициш [10]: для лiкування захворювань оргашв дихання, при крововтратах i як в'яжучий засiб.
C. carvi - евроазiатський вид, гемiкриптофiт, монокарпiчна, трав'яна рослина, дво-, рiдше одно- або малорiчник. Головний корГнь добре розвинутий, входить глибоко в грунт, веретеновидний, м'ясистий, до 1см в дГаметрГ. Стебла прямостоячГ, у верхнш частинш галузистГ. Листки продовгуватГ, 2-3 перисторозсГчеш, з лГнГйно-ланцентними або лшшними кГнцевими дольками, прикореневГ та нижш стебловГ листки черешковГ, верхнГ - сидячГ або на коротких черешках. Квгш зГбранГ в складнГ зонтики, що утворюють волотевидну синфлоренщю. C. carvi - не вимогливий до юлматичних умов. Вид зустрГчаеться в дГапазош вГд бГдних до багатих грунпв; свГтлолюбивий, зростае на вщкритих дГлянках. C. carvi - цшна кормова рослина, що мГстить до 18,1 % проте!ну, крГм того - вГтамши, мГкроелементи, ефГрнГ масла,
флавано!ди, тощо. Тмин вважаеться бажаним (до 5 %) на природних кормових угщдях, так як рослина сприяе по!данню трав, травленню та обмiну речовин у тварин. C. carvi мае лшарсью властивостi, що пов'язано з мiстом в рослиш бiологiчно активних речовин [11].
Дослщження росту та продукцiйного процесу лучного рiзнотрав'я проводилось в 2009-2010 роках на заплавних луках рiчки Псел в межах Сумсько! областi за градiентом пасквально! (пасовищно!) та фешсищально! (сшоюсно!) дигреси. Ступенi антропогенно! трансформацп лучних фiтоценозiв встановлювали за флористичним складом [12] та фактичним типом користування луками: дшянки луюв iз пасовищним навантаженням дiлилися на 5 ступешв: ПД0 вiдповiдали дiлянки лук, яю не зазнавали антропогенних навантажень; ПД1 - ПД3 - дшянки iз вщповщним збiльшенням кiлькостi поголiв'я велико! рогато! худоби вiд 2-3 до 1012 голiв на га, ПД4 - дiлянки iз безсистемними пасовищними навантаженнями. Градiент фешсищально! дигреси дiлився на 4 ступеш: ФД0 - луки без вираженого антропогенного впливу, ФД1 - луки з одноразов им, ФД2 - дворазовим, ФД3 -безсистемним сшокосшням.
Дослщжуючи ростовi процеси, ми спирались на загально прийнятi пiдходи [13, 14]. Облш морфометричних параметрiв, що характеризують рют i продукцiйнi процеси (фггомаса особин (W), площа листково! поверхш (A), абсолютна (AGR) та вщносна (RGR) швидкостi росту, вiдносний прирют за добу (R), абсолютна (AGRA) та вщносна (RGRA) швидкосп росту листково! поверхш, нетго-асимшящя (NAR), продуктившсть формування листково! поверхнi (LAR) ) проводився 5-8 разiв протягом вегетацшного перiоду з 25 квiтня по 17 липня, з штервалом 10-12 дшв. Обробка даних проходила з використанням комп'ютерно! програми GROWTH 3, автором яко! е Злобiн Ю.А. [15].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
A. millefolium виявляе високу стшюсть до випасу. Ф^омаса виду за градiентом пасквально! дигресi! поступово зменшуеться: вщ ПД0 до ПД1 спостерiгаеться зниження фггомаси на 32 %, вщ ПД1 до ПД2 - на 48 %, вщ ПД2 до ПД3 - на 57 %, вщ ПД3 до ПД4 - на 63 % (рис. 1, A). A. millefolium добре переносить початковi стадп випасу, але втрачае бшьше половини фггомаси при надмiрному i безсистемному випасаннi. За фенюищальним градiентом фiтомаса Achillea millefolium змшюеться менше: одноразове сшокосшня (ФД 1) даний вид переносить добре - фггомаса зростае на 2 %, дворазове сшокосшня приводить до незначного зниження фггомаси на 17 %, при безсистемному сшокосшш (ФД 3) - величина фггомаси падае на 34 % (рис. 1, В).
Абсолютна швидюсть росту A. millifolium ¡з збшьшенням пасовищних навантажень в перюд з 25 квггая по 12 липня падае вщ 0,0490 г/добу (ПД0) до 0,0176 г/добу (ПД4), поступово знижуеться i нетто асимшящя вГд 0,0024 г/см2 /добу (ПД0) до 0,0015 г/см2 /добу (ПД4) (табл. 1). 1нш1 параметри, що характеризують продукцшш та ростовГ процеси A. millefolium закономiрно змшюються ¡з збiльшенням пасовищних навантажень (табл. 1) та змшою умов зростання лучних трав. 1з збiльшенням сГнокГсних навантажень абсолютна швидкГсть росту
А. тИИ/оИпт в перюд з 01 травня по 17 липня поступово падае вщ 0,0490 г/добу (ФД0) до 0,0309 г/добу (ФД3), знижуеться i нетто асимшящя вщ 0,0024 г/см2 /добу (ФД0) до 0,0018 г/см2 /добу (ФД3) (табл. 1). Характеристика динамши шших ростових параметрiв подано в табл. 1.
А
ПД о ПД 1 ПД 2 ПД 3 ПД 4
Термти (з 25.04 по 12.07.)
В
ФД о
ФД 1
ФД 2 ФД 3
ТермГни (з 01.05 по 17.07.)
Рис. 1. Динамка накопичення фГтомаси (г/особину) Achillea millefolium : А - за градГентом пасквально! дигреси , В - за градГентом фенюищально! дигресп.
1
2
3
4
5
6
7
8
1
2
3
4
5
6
Таблиця 1
Змша показникiв росту Achillea millifolium за пасквальним i фешсищальним
градieнтами
Ступеш AGR RGR R AGRA RGRA NAR LAR
градieнт у г/добу г/г/добу г/добу см2/добу см2/см2 /добу г/см2 /добу см2/г /добу
ПД 0 0,0490 0,0214 0,0087 0,1262 0,0061 0,0024 0,0550
ПД 1 0,0366 0,0287 0,0104 0,2122 0,0171 0,0029 0,1667
ПД 2 0,0261 0,0228 0,0091 0,1568 0,0112 0,0019 0,1371
ПД 3 0,0202 0,0190 0,0081 0,1037 0,0081 0,0016 0,0979
ПД 4 0,0176 0,0193 0,0082 0,0977 0,0083 0,0015 0,1068
ФД 0 0,0490 0,0214 0,0087 0,1262 0,0061 0,0024 0,0550
ФД 1 0,0519 0,0236 0,0093 0,2522 0,0105 0,0022 0,1148
ФД 2 0,0411 0,0217 0,0088 0,2292 0,0110 0,0020 0,1210
ФД 3 0,0309 0,0193 0,0081 0,1338 0,0077 0,0018 0,0834
P. vulgaris добре переносить випас, але на останнш стадп пасквального градieнту (ПД4) даний вид випадае з травостою. У P. vulgaris спостер^аеться не значне зниження фггомаси, порiвняно з A. millefolium: вщ ПД0 до ПД1 середне значення надземно! фггомаси зменшуеться на 27 %, вщ ПД1 до ПД2 - на 34 %, вщ ПД2 до ПД 3 - на 38 % (рис. 2, А). Це явище можна пояснити тим, що P. vulgaris пристосувалась до зростання в умовах пасовищного використання луюв: за рахунок штенсивного вегетативного розмноження та здатносп утворювати лежачi генеративнi пагони, що зберiгають неушкодженими квiти i насiння. Даний вид свплолюбивий i невимогливий до грунт1в, тому розрiдження травостою, що вщбуваеться iз збiльшенням пасовищних навантажень, е сприятливим фактором для розвитку P. vulgaris. Однак, лiмiтуючими факторами для цього виду, ймовiрно, служать - ущшьнення грунту та нестача грунтово! вологи.
Фенюищальний градiент характеризуеться збщненням грунту через вiдчуження фггомаси, проте P. vulgaris не вимоглива до грунт1в. У зв'язку з цим сшокосшня не впливае на фпомасу даного виду, значення цього параметру коливаеться навколо середнього 2,31 ± 0,058 г/особину (рис. 2, В).
Абсолютна швидюсть росту P. vulgaris ¡з збшьшенням пасовищних навантажень в перюд з 02 травня по 10 липня падае з 0,0272 г/добу (ПД0) до 0,0168 г/добу (ПД3). Вщносна швидкють росту даного виду, порГвняно з A. millefolium, бшыла на стад1ях ПД0 та ПД3. В той час як у деревио звичайного тдвищуеться вiдносна швидюсть росту на сталях пасовищно! дигресп ПД1 та ПД2. Пасовищне навантаження на луки приводить до незначного коливання нетто-асимшяцп (табл. 2). Умови лучних пасовищ та сГнокосГв приводять до змши основних параметрiв продукцГйного процесу та росту P. vulgaris (табл. 2).
a s 10 0 0 0
u
a 0 a S 0 H
e
K
s
ID 0 0 0
\ u
0 a S o h
0
phc. 2. ^HHaMiKa HaKonnneHHa ^rroMacH (r/oco6HHy) Prunella vulgaris: A - 3a rpagiemoM nacKBanbHOi ampecii, B - 3a rpagiemoM ^emcH^anbHOi ampecii.
Таблиця 2
Змша показникiв росту Prunella vulgaris за пасквальним i фешсищальним
градieнтами
Ступенi AGR RGR R AGRA RGRA NAR LAR
градieнт у г/добу г/г/добу г/добу см2/добу см2/см2 /добу г/см2 /добу см2/г /добу
ПД 0 0,0272 0,0237 0,0099 0,1589 0,0085 0,0015 0,1382
ПД 1 0,0195 0,0230 0,0097 0,1420 0,0101 0,0014 0,1674
ПД 2 0,0165 0,0197 0,0086 0,1146 0,0097 0,0014 0,1370
ПД 3 0,0168 0,0244 0,0100 0,1632 0,0147 0,0015 0,2368
ФД 0 0,0272 0,0237 0,0099 0,1589 0,0085 0,0015 0,1382
ФД 1 0,0298 0,0323 0,0114 0,2314 0,0182 0,0023 0,2512
ФД 2 0,0286 0,0295 0,0113 0,2115 0,0151 0,0020 0,2185
ФД 3 0,0281 0,0269 0,0104 0,1740 0,0117 0,0019 0,1668
C. carvi, в основному, зростае на луках, де проводиться надмiрний випас худоби, в наших дослщженнях такi дiлянки природних кормових улдь вiдповiдають стадп ПД3. Зус^чаеться даний вид i на дшянках з безсистемним сiнокосiнням (ФД3). На пасовищах (ПД3) за вегетацшний сезон фiтомаса виду зросла вщ 1,19±0,196 г/особину на початкових стад1ях вегетаци до 9,91±0,615 г/особину наприкшщ сезону (рис. 3, А).
На сшокосах (ФД3) даний параметр був дещо вищий: середне значення фггомаси змiнювалось вiд 2,91±0,251 г/особину на початку вегетаци до 14,72±1,492 г/особину наприкшщ вегетацшного сезону (рис. 3, В). C. carvi витримуе витоптування, може зростати як на бщних, так i на багатих грунтах. Проте, пасовищний градiент мае сильшший вплив на розвиток виду та формування фггомаси, шж сiнокiсний. Середне значення фггомаси одше! особини на сшокосах на 33 % вище шж на пасовищах. Сiнокосiння та випас худоби впливае i на iншi параметри продукцiйного процесу та росту C. carvi (табл. 3).
Таблиця 3
Змша показнитв росту Carum carvi за пасквальним i фешсищальним
градieнтами
Ступеш градieнту AGR г/добу RGR г/г /добу R г/добу AGRA см2/добу RGRA см2/см2 /добу NAR г/см2 /добу LAR см2/г /добу
ПД 3 0,2231 0,0559 0,0210 0,6971 0,0210 0,0067 0,1746
ФД 3 0,3029 0,0415 0,0172 1,0103 0,0138 0,0041 0,1385
Рис. 3. Динамка накопичення фггомаси (г/особину) Carum carvi: А - за градiентом пасквально! дигресп, В - за градiентом фешсищально! дигресп .
Абсолютна швидюсть росту на сшоюсних дшянках становить 0,3029 г/добу, перевищуючи цей показник на пасовищах, який складае 0,2231 г/добу. Проте значення нетго-асимшяцп вище на луках, що використовуються в якост пасовищ -0,0067 г/см2/добу, у порГвнянш з сшокосами - 0,0041 г/см2/добу. Вщносна швидюсть росту C. carvi найвища у порГвнянш з A. millifolium та P. vulgaris.
ВИСНОВОК
За результатами здшснених дослщжень, встановлено, що по мГрГ зростання пасовищних та сшоюсних навантажень на лучний травостш вiдбуваються суттевi змши морфолопчних параметрiв A. millifolium, P. vulgaris та C. carvi, що
характеризують picT та продукцiйнi процеси. За градieнтом пасквально! та фешсищально! дигресп у доcлiджуваних видiв статистично доcтовipно змiнюютьcя наcтупнi параметри: надземна фпомаса особин, абсолютна та вщносна швидкоcтi росту, вiдноcний пpиpicт за добу, абсолютна та вщносна швидкосп росту листково! повеpхнi, нетто-аcимiляцiя, продуктивнють формування листково! повеpхнi. Оптимальними умовами для зростання A. millifolium е луки з помipними пасовищними (ПД0, ПД1, ПД2) та ciнокicними навантаженнями (ФД0, ФД1, ФД2). P. vulgaris, добре пристосована до зростання в умовах лучних пасовищ, однак найбшыла фiтомаcа у виду формуеться на дшянках ПД0 та ПД1. Сшокосшня не справляе вираженого впливу на pозмip надземно! фiтомаcи особин, проте е ефективним для покращення шших показникiв росту, через розрщження травостою. Популяцi! C. carvi найчаспше зуcтpiчаютьcя на луках з безсистемними пасовищними та сшоюсними навантаженнями. Фенюищальний гpадiент вид переносить краще, що сприяе формуванню бiльшо! фiтомаcи особин, але таю показники як вщносна швидюсть росту фггомаси, вiдноcний прирют за добу, вiдноcна швидюсть росту листково! поверхш, негто-аcимiляцiя, продуктивнють формування листково! поверхш бищГ на пасквальному гpадiентi. Вцшому, запас фiтомаcи на 1 м2 за гpадiентом пасквально! дигреси у доcлiджуваних бидГб лучного piзнотpав'я змiнюетьcя наступним чином: у A. millifolium знижуеться вщ 348,5 г/м2 до 241,6 г/м2 , у P. vulgaris - вщ 304,6 г/м2 до 238,5 г/м2. За фешсищальним гpадiентом даний показник зростае у A. millifolium - вщ 348,5 г/м2 до 644,5 г/м2, у P. vulgaris вщ 304,6 г/м2 до 362 г/м2. У C. carvi запас надземно! фп-омаси на дшянках луюв ПД3 становить 245,7 г/м2, на ФД3 - 338,6 г/м2. За динамшою моpфопаpаметpiв лучного piзнотpав'я визначаеться стан популяцш вцшому та piB^ пасовищних та сшоюсних навантажень, яких необхщно дотримуватись при господарському коpиcтуваннi заплавними луками.
Автор висловлюе вдячнють науковому ^рГвниковГ доктору бюлопчних наук, професору Злобшу Ю.А. за допомогу у виконанш роботи.
Список лггератури
1. Коровякова Т.О. Лучне р1знотрав'я, як важливий компонент бюр1зноматття i стабЫзаци заплавних рослинних угрупувань / Т.О. Коровякова // Вгсник Сумського НАУ. - 2010. - В. 4 (19). - С. 28-32.
2. Балашов Л.С. Кормовиробництво. Луки Чершпвщини: навч.-метод. пос. / Балашов Л.С., Даниленко М.А., Сипайлова Л.М. - Чертпв: Чеpнiгiвcькi береги, 2006. - 280 с.
3. Мшарченко В.М. Життева стратег1я сировинно значущих вид1в л1карських рослин Укра!ни та !! реал1защя в умовах трансформованого навколишнього середовища / В.М. Мшарченко // Укра!нський ботан1чний журнал. - 2007. - Т. 64, № 5. - С. 667-675.
4. Пименова М.Е. Изучение ресурсно-фитохимических ценопопуляций тысячелистника обыкновенного Achillea millefolium L. / М.Е. Пименова, А.Д. Коновалов, Т.А. Нестерова // Вестник Воронежского ГУ. - 2003. - № 2. - С. 225-227
5. Куземко А.А. Охорона флори i рослинносп долини р. Рось / А.А. Куземко // Укра!нський ботатчний журнал. - 2002. - Т. 59, № 5. - С. 569-577.
6. Родшка О.С. Шляхи охорони р1дк1сних вид1в рослин Сумсько! обласп / О.С. Родшка // Вюник ЛъвГбсъкого унiвеpcитету. - 2004. - Вип. 36. - С.91-95.
7. Рабинович М.И. Лекарственные растения в ветеринари / Моисей Исаакович Рабинович - М.: Россельхозиздат, 1981. - 224 с.
8. Луговые травянистые растения / [Губанов И.А., Киселева К.В., Новиков В.С., Тихомиров В.Н.] -М.: Агропромиздат, 1990. - 183 с.
9. Winn A.A. Regulation of seed yield within and among populations of Prunella vulgaris / A.A. Winn, P.A. Werner // Ecology. - 1987. - V. 68, № 3. - Р. 1224-1233.
10. Абрамова Л.И. Черноголовка обыкновенная / Л.И. Абрамова // Биологическая флора Московской области. - М.: Аргус, 1996. - Вып. 12. - С.113-123.
11. Ермакова И.М. Тмин обыкновенный / И.М. Ермакова // Биологическая флора Московской области. - М.: Гриф и К, 2003. -Вып. 15. - С.114-138.
12. Типология лугов Украины и их рациональное использование / [Балашов Л.С., Сипайлова Л.М., В.А. Соломаха, Шеляг-Сосонко Ю.Р.] - Киев: Наукова думка, 1988. - 238 с.
13. Evans G.C. Plant growth and the aerial environment / G.C. Evans, A.P. Hughes // New Phytologist. -1961. - Vol. 60, № 2. - P. 150-180.
14. A modern tool for classical plant growth analysis / R. Hunt, D. Causton, B. Shipley [et al.] // Annals of Botany. - 2002. - Vol. 90. - Р. 485-488.
15. Злобин Ю.А. Популяционная экология растений: современное состояние, точки роста / Юлиан Андреевич Злобин - Сумы: Университетская книга, 2009. - 263 с.
Коровякова Т.А. Особенности продукционного процесса и роста лугового разнотравья на сенокосах и пастбищах поймы Псла / Т.А. Коровякова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2011. - Т. 24 (63), № 1. - С.79-88
В статье представлены результаты исследований продукционного процесса и роста трёх видов лугового разнотравья: Achillea millefolium L., Prunella vulgaris L. и Carum carvi L. Изучена динамика основных параметров роста данных видов. Установлены пороги стойкости популяций и оптимальные условия произрастания исследованных видов. Выявленные закономерности могут быть использованы для определения оптимальных режимов пользования природными кормовыми угодьями. Ключевые слова: луговое разнотравье, рост, продукционные процессы, пасквальная и фенисициальная дигрессия.
Korovyakova T.A. Feature production process and growth meadow forbs on haymakings and pastures of Psel's a flood plain / T.A. Korovyakova // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. -Series: Biology, chemistry. - 2011. - Vol. 24 (63), No. 1. - P. 79-88.
In article results of researches production process and growth of three species meadow forbs: Achillea millefolium L., Prunella vulgaris L. and Carum carvi L. are submitted. Dynamics of key parameters growth these species is resulted. Thresholds of firmness populations and optimum conditions growth the investigated species are established. The revealed laws can be used for definition of optimum modes using by natural fodder grounds.
Keywords: meadow forbs, growth, production process, pascual and fenisicial digression.
Поступила в редакцию 21.02.2011 г.
