CC BY
30
Украша займае 8 мiсце у свiтi за викидами в атмосферу парникових г^в i на И частку припадае коло 2 % свiтових викидш. У зв'язку з цим ш вiдводиться важлива роль у мiжнародних зусиллях зi стабiлiзацií змiн клшату. За даними мiж-народних експерпв, у зв'язку з економiчною кризою, викликаною змiною поль тичноí' системи в УкраМ, протягом 1990-2000 р. спостертаеться iстотне змен-шення викидш вуглецевих газiв i у найближчi 12-15 р. буде знаходитись на бшьш низькому рiвнi, нiж у 1990 р. Враховуючи статус Украши - держави з перехвдною економiкою, вона мае великi потенцшш можливостi для ефективного зменшення викидiв через модернiзацiю промисловостi та впровадження енергоефективних технологiй. Оцiнюючи реальнi перспективи виконання Украшою Кiотського протоколу, нагальним постае питания щодо кшькосп та цiни за квоту, яка може бути продана Захщним европейським крашам. Звiсно, що проблему цши врегулюе ри-нок i наступш мiжнароднi угоди, однак потоки вуглецевих газiв повиннi врахову-ватись не тшьки в односторонньому напряму - промисловi викиди. Надзвичайно важливим е зворотшй потiк вуглецевих газ1в - íхне депонування з атмосфери на-земною та океанською бiотою. З наземних екосистем надзвичайно важлива роль у виртенш цiеí проблеми выводиться лiсовим екосистемам, адже тiльки вони е природним резервуаром депонування вуглецю i забезпечують його довготривалу консервацда.
Лiси в Украí'нi (станом на 01.01.1996 р.) розмщеш на плошд понад 10,8 млн. га iз запасом стовбуровоí' деревини понад 1,7 млрд. м3. З них 9,4 млн. га належать до категорц вкритих лiсовою рослиннктю земель, що становить коло 15,6 % лкистост! За даними наших дослщжень, у лiсах Украши накопичено понад 1237 млн. тон фиомаси, у якiй депоновано понад 615 млн. тон вуглецю. Пере-важна його бшьшкть депонована у хвойних лiсах (87,5 %), якi вiдповiдно е осно-вним бiологiчним регулятором кшматичних та еколопчних процесiв у регiонi. Середня щшьнкть вуглецю на вритих лiсовою рослиннктю землях досить висока i становить 6,5 кг'м -2. За попередшми розрахунками середнiй прирiст рiчного на-копичення вуглецю у лiсових екосистемах краши на промiжку 1988-1996 р. ста-новив коло +18,2 млн. тон у рш. Проведення додаткових експериментальних до-слiджень та одержання даних Лiсового кадастру лiсiв держави дозволить найбли-жчим часом зробити оновлеш прогнознi розрахунки обсяпв накопиченого вуглецю у лiсових екосистемах, його потоюв та впливу на глобальш клiматичнi проце-си та довшлля.
УДК581.524:632.937.2 1.Й. Царик, к.б.н. - 1нститут екологи КарпатНАНУ, Й.В. Царик, д.б.н. -ЛНУ т. Франка, проф. Г. Плахтер - ФШпс-Ушверситет,
Нтеччина
ВИПАСАННЯ ТВАРИН ЯК ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ПРОБЛЕМА
Розглядаються сучасш форми випасу тварин та !х вплив на бiологiчне рiзноманiття. На основi отриманих даних з модельних пасовищ с. Верхнiй Лужок (Старосамбiрський р-н Льв1всько! обл.) зроблено висновок, що екожмчна форма випасу худоби (на великих площах вшьний випас худоби) повинна враховувати перспективи розвитку сшьського го-сподарства у майбутньому i екологiчнi наслщки пасторального впливу.
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
Inna Tsaryk - Institute of Ecology of the Carpathians of the NASU, Josyf Tsaryk - Ivan Franko Lviv National University, Harald Plachter - Philipps-University, Germany
Cattle grazing as eco-economic problem
The modern forms of cattle grazing and their influence on biodiversity are presented. On the base of obtained data for model pastures of Verkhny Luyhok village (Stary Sambir District, Lviv Region) we determined some changes in the structure of pastures and in the form of grazing. The conclusion is drawn that unplanned cattle grazing on large areas is the most effective means for preserving biodiversity. Economical estimation of cattle grazing has to take into consideration the perspective of agriculture development in future and ecological results of pastoral influence.
Випасання худоби належить до проблематичних форм землекористування. В одних мкцях земно!' куш воно призвело до руйнацц первинних екосистем i утворення на 'х мкщ пустель i нашвпустель, а в бврош до формування специфiч-них ландшафпв (високопрш райони) та до збщнення флористичного рiзноманiття [3-5].
Хоча випасання худоби належить до древньо!' форми землекористування, вивчення наслiдкiв його впливу на екосистеми ще й дотепер не щлком вiдомi [1]. Це пов'язано з двома причинами: перша - бшьшкть дослiдникiв цiкавила продук-тивнiсть пасовищ i способи ц пiдвищення, а друга - вiдсутнiсть комплексно!' дов-готривало!' програми дослвдження впливу випасу на екосистеми у рiзних геогра-фiчних зонах з позицп збереження бiологiчного рiзноманiття [2].
Метою наших дослвджень було вивчення впливу випасання корш на пасо-вищнi екосистеми з метою виявлення найбiльш оптимальних форм, яш дозволи б забезпечувати людину продуктами харчування i не призводили б до деградацц бiологiчного i ландшафтного рiзноманiття.
Передумовою потреб у таких дослвдженнях е те, що тепер i у майбутньому тваринництво буде одним iз основних способш забезпечення людини продуктами харчування. Реформування сшьського господарства в Украíнi, приватизация i па-ювання землi, роздержавлення великих колективних господарств, перехвд до ш-дивiдуального i фермерського тишв господарювання призвели до того, що значш площi орних земель через ввдсутнкть технiки та достатньо!' фiнансовоí шдтримки вилучаються з рiльництва i переводяться у сiнокоси i пасовища.
Дослщження цих процесш, способiв та характеру випасу тварин дасть змо-гу вщповкти на такi питания: а) ят екологiчнi ефекти спостерiгаються шд час стохастичного випасання тварин на великих площах?; б) як випас, косшня трав впливають на бютичне рiзноманiття?; в) для яких видiв рослин i тварин, а також для яких екосистем випас мае позитивний або негативний вплив?
На основi статистичних даних, порiвняння карт землекористування майже за сто ротв у захiдних регiонах Укра'ни, вид1лено декiлька етап1в випасу худоби:
• 1-й етап - до 50-х роюв минулого столiття. Перевага шдивщуального (сiмейного) утримання худоби з випасом ii на громадських пасовищах та приватних дiлянках. З 1948 до 1950 рр. - оргатзащя колгоств. Утворення великих стад худоби;
• 2-й етап - з 1951 до 1991 рр. Збшьшення колгоспних стад худоби, зменшення Ki-лькоси коней та тварин, яю утримувалися в iндивiдуальнiй власностi;
• 3-й етап - з 1991 р. i дотепер. Цей перюд характеризуется розпадом колективних господарств, рiзким зменшенням чисельностi колективних стад, зростанням кiль-костi худоби в шдивщуальному утриманнi, збiльшенням кiлькостi коней. Збшь-шення площ пасовищ за рахунок не залучених до використання у господарствi з рiзних причин земель.
2. Проблеми практичного застосування еколого-еконо:шчного вчення 135
На основi наших дослiджень було встановлено, що на територií сiльради Верхнiй Лужок (Старосамбiрський р-н, Львiвськоí обл.) на початку 1990 р. площа пасовищ становила 6,9 %, а у кшщ 90-х - 26,6 % ввд загально! площi земель гро-мади. Простежуеться загальна тенденция щодо змiни кiлькостi худоби у господар-ствах с. Верхiй Лужок, залежно вiд форми власностi.
У 80-х рр. колгоспна власнкть (корови) становила 1362 ос., а приватна -546 ос. У 90-х рр. була тенденция до зростання приватного утримання худоби -707 ос. Ц змши пов'язанi з лущащею колгоспiв, розвитком фермерства. Вони призвели до лiквiдацií великих колгоспних стад тварин, ят випасались на значних площах, переважно iз загiнною системою випасу. Зараз ввдбулася певна трансфо-рмацiя у структурi пасовищ, а саме у 80-х рр., за рахунок крутосхилш, економiчно невигiдних для землеробства земель, вiдбулося збiльшення площ пасовищ. Су-часна структура пасовищ, зпдно з розподшом за вшом, е такою: старi пасовища (бшьше нiж 70 роюв) - 10 %; пасовища вiком до 30-ти роюв - 20 %; пасовища вь ком до 10-ти рокш - 60 %; пасовища вжом до 5-ти рокiв - 10 %.
Змiнились i форми випасу тварин. Роздшьна - була характерна до 1950 року, де окремо випасали корiв, овець i коней; загiнна - вiдсутня тепер, була характерна в 60-х роках; змтана - найбшьш поширена; iндивiдуальна - характеризу-еться тим, що одну, а максимум три особини корш випасае пастух, тримаючи !х на прив'язi. Характер перемщення тварин по пасовищу визначае пастух; на прив^ - тварини випасаються у певному мiсцi. Мiсце i час перебування тварин на пасо-вищi визначае господар. Найпоширенiша е зараз змтана форма випасу на великих пасовищах.
Дослiдженнями були охоплеш рiзнi за вiком пасовища, а саме: пасовище 1 (с. Бусовисько) - це гетерогенна за рельефом площа, яка розташована на схилi гори крутизною 15-20°. Пасовище (його основна частина) належить до старих за вь ком (понад 70 ротв). На периферц знаходяться дiлянки землi, якi не обробляють-ся i використовуються як пасовище або як пасовище i сшокк вже понад 10 ротв; пасовище 2 (с. Бусовисько) - це закинута орна земля, на якш 30 ротв тому був посаджений сосновий лк i який вже 20 роюв випасаеться (до 60-х рошв вшцями, а тепер коровами). Пасовище знаходиться на схилi гори крутизною 23°; пасовище 3 (с. Верхнш Лужок) - розташоване на виршнянш площд, складаеться з двох частин: старо! частини вшом понад 40 роюв i 20^чно! закинуто! орно! землi. Це пасовище репрезентуе бiльшiсть пасовищ, яю розташованi у середнiй течií р. Днктер.
На всiх пасовищах навантаження не перевищувало 1,2 особини/га. Врахо-вуючи те, що навантаження тварин при стохастичному випасi на площу е нерiв-номiрне, на основi комплексних показниюв (характеру рослинносп - перевага розквiтлих видав, щдльност Грунту, малих за розмiром вiльних вiд рослин дшянок землi, особливостей мiкрорельефу, характеру i часу перемщення худоби) видше-но три зони навантаження на пасовищд: висока, середня i низька.
На основi фггоценотичних дослiджень встановлено, що у зонах низького навантаження рослиннiсть представлена пустирними луками класу ЫаЫо-Са11ипе1еа на збiднiлих частково еродованих суглинистих Грунтах. У зош серед-нього навантаження зосереджеш, головним чином, ксеромезофiльнi лучш угрупо-вання союзiв 'Ыатйо-Оа1[оп шхаИЫ та Супо5ипоп. Крiм них, сюди входять частково гiгромезофiльнi лучно-болотш угруповання союзу А1по-РаЖоп та пгрофшьш
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
лучно-болотш угруповання союзу Calthion. У зош високого навантаження рос-линнкть представлена переважно мезофiльно-лучними угрупованнями союзу Cynosurion, частково пгромезофшьш союзу Alno-Padion та ксеромезофшьш союзу Rubion subatlanticum деревно-чагарниковi ценози, а також пгрофшьш трав'яно-моховi угруповання союзу Calthion. Лучш фiтоценози пасовищ представленi угрупованнями рiзних стадiй пасквально!' дигресií. Юнцевою з них е стадя щшь-нодерновинних бiловусникiв союзу Nardo-Galion saxatilis класу Nardo-Callunetea, якi сформувались на данш територií' в умовах нерационального використання (надмiрного неконтрольованого випасу) на збщшлих кислих грунтах i можуть к-нувати у цьому ж режим довгий час.
Найбагатшi за флористичним рiзноманiттям е старi пасовища, яш розташо-ванi у мкцях з гетерогенним рельефом, на плакорах вiдбуваеться збiднення видового багатства рослин шд час випасу худоби. Ця закономiрнiсть спостерiгаеться i по зонах штенсивносп навантаження. Так, у зош сильного навантаження на одному квадрата 50х50м нараховано у середньому 71 вид рослин, у зош середнього навантаження - 45, а у зош слабкого - 43.
Щкава залежнкть виявлена мiж зонами навантаження i кшькктю квггок рослин на 1м2. У зонах сильного навантаження середня кшьккть квiток е бшь-шою, шж у зонах середнього i слабкого навантажень. На 1 м2 у зош сильного навантаження припадае вщ 8 до 15 квток, середнього навантаження - вiд 5 до 12, слабкого - 4-8 квток.
На основi популяцiйних дослщжень видав рослин Festuca rubra, Nardus stricta, Anthoxantum odoratum, Leucanthemum vulgare, Plantago media, Taraxacum officinalis, Trifolium pratense у зонах з рiзною штенсивнктю навантаження i вжом пасовищ, отримаш такi данi:
• шдикаторами iнтенсивного навантаження на пасовищах виступають популяцн Plantago media, Taraxacum officinalis, Nardus stricta, Leucanthemum vulgare. 1х популяцн представленi особинами Bcix вiкових груп. Для них характерна висока щшьтсть особин (бiльше 2 ос./га);
• при середньому навантаженш щшьтсть популяцiй Plantago media, Taraxacum officinalis знижуеться. Популяци Anthoxantum odoratum стають повночленними i зростае чисельтсть особин генеративно!' групи Trifolium pratense та щшьтсть популяци;
• при низькому навантаженш популяци названих вище видiв мають низьку щшь-нiсть та неповночленнi вiковi спектри.
На основi наших дослiджень ми отримали такi результати:
• 1. Найбшьш ефективним для збереження бiотичного рiзноманiття е вiльний випас худоби на великих площах.
• 2. Пд пасовища доцшьно вiдводити гетерогеннi за рельефом i рослиннiстю тери-тори.
• 3. Орт земл^ якi тимчасово не використовуються, можуть бути переведенi у па-совищно-сiнокiснi упддя (пiсля косшня трав - випас худоби).
• 4. Загшна система випасу призводить до збщнення видового рiзноманiття.
• 5. Наявшсть рiзних зон навантаження на пасовищах, яке зумовлюеться у першу чергу особливостями перемiщення тварин, тдвищуе гетерогеннiсть умов юнуван-ня для автотрофних i гетеротрофних органiзмiв.
• 6. Виходячи iз даних щодо перемiщення худоби на пасовишД, конфiгурацiя пасовищ повинна бути рiзною, а !х площа такою, щоб на один гектар плошД припадало до 1 особини велико! рогато! худоби.
• 7. 1ндикаторами стану пасовищ, iнтенсивностi ix використання можуть бути по-
пуляцп таких видiв рослин Festuca rubra, Nardus striata, Anthoxantum odoratum,
Leucanthemum vulgare, Plantago media, Taraxacum officinalis, Trifolium pratense.
Отримаш нами результати також можуть бути шдставою для eKOHOMi4HOi ощнки ефективносп сучасних форм випасу худоби у передлрськш зош Зах1дно! Украши. На нашу думку, економiчна оцiнка випасання худоби повинна базува-тись на екологiчних даних щодо впливу випасу на бютичне рiзноманiття та перспективу розвитку сшьського господарства в Украíнi у майбутньому. Сiльське гос-подарство в УкраЫ працюе зараз без суттевих державних субсидiй. Проте не слвд забувати, що такий стан не може тривати довго, у всякому разi не у той час, коли Украша шукае вихвд на мiжнародний ринок, особливо краши 6С. Може виявити-ся, що сучасш форми випасу е економiчно невипдними, але екологiчно дощльни-ми. Тому шд час розробки комплексних програм природоощадливого землекори-стування необидно буде передбачати рiзнi варiанти економiчноí шдтримки сшь-ськогосподарського виробництва продукцií, особливо пасовищно!' господарки на великих територiях.
Робота виконана у рамках сшльного украíнсько-нiмецького проекту " Днк-тер" шд егiдою ЮНЕСКО.
Лiтература
1. Одум Ю. Экология. - М.: Мир, 1986. - Т. 1. - 328 с.
2. Царик Й.В. Стратегш виживання популяций рослин у мшливих умовах середовища. До-слiдження басейново! екосистеми Верхнього Днiстра. Збiрник наукових праць. - Львш, 2000. -С.102-111.
3. Anderson P. (Андерсон П.), Fadford E. (Фадфорд Е) (1994): Changes in vegetation following reduction in grazing pressure on the National Trusts Kinder Estate, Peak District, Derbysrire, England. - Biological Conservation, 69: 55-63.
4. Fleischer T. (Флейшер Т.) (1994): Ecological costs of livestock grazing in western northern America. - Conservation biology, 8 (3): 629-644.
5. Plachter H. (Плахтер Г.), Schmidt J. (Шмщт Й.) (1995): Die Kalkmagerrasen Südwestdeutschlands als Modell für den Schuty und die Entwicklunganthropo - zoogener Lebensräume. - Beih. Veröff. Naturschuty Landschaftspflege Bad. - Würt., 83: 13-30.
УДК630.3.001.12/18 Доц. О. А. Стиратвський1, к.т.н. - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИБОРУ ТЕХНОЛОГИ I ТЕХН1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Л1СОТРАНСПОРТУ
Приведено характеристики природно-ресурсного потенщалу лгав, сучасш умови менеджменту люу i мережу люових дорн у регюш украшських Карпат. Запропонованi ме-тоди надають можливiсть проведення оценки рiвня i економiчноl доцiльностi технолопч-них операцiй i технiчних пiдходiв до транспортування лiсу з точки зору зменшення негативного впливу на довкшля.
1 кафедра лгёових машин i дорiг
