Науковий вкник, 2002, вип. 12.1
ДВП тощо), вмiст вшьного формальдегiду в яких перевищуе 10 мг на 100 г абсолютно сухо!' плити (класи Е-2, Е-3 [3]).
Перебуваючи на стадií формування, кнуюча в Украíнi система виробничих зв'язюв пiдприeмств ЛПК в абсолютнiй бшьшосп випадкiв ще не до шнця врахо-вуе зазначенi вище тенденцп. Однак неодноразове декларування Укра'ною проев-ропейського вектора розвитку вимагае якнайшвидшого усвiдомлення рiвня ваго-мостi еколопчних компонентов в усiх елементах економiчних вiдносин, щоби реально, а не лише у теоретичнш площиш стверджувати, що укра'нська модель нащ-онально!' економiки прямуе до европейських та свiтових норм i стандарпв.
Лiтература
1. Бехта П. Вживана деревина - незадiяний резерв сировини. / Деревообробник №2, 2000.
С.1.2.5.
2. Синякевич I. Лiсовий сектор Украши. Як вижити в умовах ринково! економши? / Деревообробник № 3, 2000. С.1-3.
3. Справочник по производству древесностружечных плит / И.А. Отлев, Ц.Б. Штейнберг, Л.С. Отлева, Ю.А. Бова, Н.И. Жуков, П.И. Конаш - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть., 1990, - 384с.
4. Туниця Ю.Ю. Економжа використання лiсосiчних вiдходiв, Ужгород, Карпати. - 1970.
- 88с.
5. Фурдичко О.1. Ефективнiсть ресурсно-виробничого потенцiалу лiсогосподарського комплексу (теорш, методолопя, практика), Львiв, Сви, 1995. - 288 с.
УДК630*52:630*176.23 Доц. П.1. Лакида, д.с.-г.н. -НАУ, м. Кшв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ДОСЛЩЖЕНЬ ПОТОК1В ВУГЛЕЦЮ У Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ УКРА1НИ
Ршення Рамково! конвенцп ООН про змши юпмату, шдписаш крашами учасниками в Pio-де-Жанейро у 1992 р., поставили за мету стабшзувати концентращю парникових га-3iB в атмосферi на рiвнi, який би не дозволив допустити до небезпечного антропогенного впливу на довкшля. Наступнi конференцп сторiн з ще! проблеми, проведенi в Берлш у
1995 р. ("Берлшський мандат"), а особливо в Юото у 1997 р., прийняли Протокол, у якому зафiксованi диферендiйованi цiлi зменшення викидiв та прийнятi юльюсш зобов'язання з обмеження i скорочення викид]в для кра!н учасникiв. Окрiм прямих нацiональних зобов'я-зань Кiотський протокол до Рамково! конвенцп офщшно ухвалив деякi мiжнароднi меха-нiзми, у тому чи^ "мiжнародно'í торгiвлi викидами". Укра!на ратифжувала Конвенпiю у
1996 р., а у 1997 р. стала повноправним учасником Конвенцп.
Petro Lakyda - National Agricultural University of Ukraine
Ecological-economical aspects of carbon fluxes investigation in forest ecosystems of Ukraine
Ukraine supported the decision of the Frame UNO Convention on climate changes (Rio de Janeiro, 1992) and the Protocol (Kyoto, 1997), and ratified the relative documents. Consistent with the above statement, Ukraine took the new commitment to decrease factory carbon waste discharges in the air. Because of the economical crisis in Ukraine in 1990-2000, it is observed essential fall-off of discharges in the air that makes it possible to trade with quotas in international trade by carbon gas ejections in future. Here at, another component of global streams to carbon should be taken into account, namely, their long-term depositing by forest ecosystems. It is calculated, that over 615 mil. tone of carbon has been accumulated in Ukrainian forests, and the average annual increase of carbon accumulation in the forest ecosystems of the country was + 18,2 mil. tone per year within the period of 1988-1996.
2. Проблеми практичного застосування еколого-еконо:шчного вчення
133
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Украша займае 8 мiсце у свiтi за викидами в атмосферу парникових г^в i на И частку припадае коло 2 % свiтових викидш. У зв'язку з цим ш вiдводиться важлива роль у мiжнародних зусиллях зi стабiлiзацií змiн клшату. За даними мiж-народних експерпв, у зв'язку з економiчною кризою, викликаною змiною поль тичноí' системи в УкраМ, протягом 1990-2000 р. спостертаеться iстотне змен-шення викидш вуглецевих газiв i у найближчi 12-15 р. буде знаходитись на бшьш низькому рiвнi, нiж у 1990 р. Враховуючи статус Украши - держави з перехвдною економiкою, вона мае великi потенцшш можливостi для ефективного зменшення викидiв через модернiзацiю промисловостi та впровадження енергоефективних технологiй. Оцiнюючи реальнi перспективи виконання Украшою Кiотського протоколу, нагальним постае питания щодо кшькосп та цiни за квоту, яка може бути продана Захщним европейським крашам. Звiсно, що проблему цши врегулюе ри-нок i наступш мiжнароднi угоди, однак потоки вуглецевих газiв повиннi врахову-ватись не тшьки в односторонньому напряму - промисловi викиди. Надзвичайно важливим е зворотшй потiк вуглецевих газ1в - íхне депонування з атмосфери на-земною та океанською бiотою. З наземних екосистем надзвичайно важлива роль у виртенш цiеí проблеми выводиться лiсовим екосистемам, адже тiльки вони е природним резервуаром депонування вуглецю i забезпечують його довготривалу консервацда.
Лiси в Украí'нi (станом на 01.01.1996 р.) розмщеш на плошд понад 10,8 млн. га iз запасом стовбуровоí' деревини понад 1,7 млрд. м3. З них 9,4 млн. га належать до категорц вкритих лiсовою рослиннктю земель, що становить коло 15,6 % лкистост! За даними наших дослщжень, у лiсах Украши накопичено понад 1237 млн. тон фиомаси, у якiй депоновано понад 615 млн. тон вуглецю. Пере-важна його бшьшкть депонована у хвойних лiсах (87,5 %), якi вiдповiдно е осно-вним бiологiчним регулятором кшматичних та еколопчних процесiв у регiонi. Середня щшьнкть вуглецю на вритих лiсовою рослиннктю землях досить висока i становить 6,5 кг'м -2. За попередшми розрахунками середнiй прирiст рiчного на-копичення вуглецю у лiсових екосистемах краши на промiжку 1988-1996 р. ста-новив коло +18,2 млн. тон у рш. Проведення додаткових експериментальних до-слiджень та одержання даних Лiсового кадастру лiсiв держави дозволить найбли-жчим часом зробити оновлеш прогнознi розрахунки обсяпв накопиченого вуглецю у лiсових екосистемах, його потоюв та впливу на глобальш клiматичнi проце-си та довшлля.
УДК581.524:632.937.2 1.Й. Царик, к.б.н. - 1нститут екологи КарпатНАНУ, Й.В. Царик, д.б.н. -ЛНУ т. Франка, проф. Г. Плахтер - ФШпс-Ушверситет,
Нтеччина
ВИПАСАННЯ ТВАРИН ЯК ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ПРОБЛЕМА
Розглядаються сучасш форми випасу тварин та !х вплив на бiологiчне рiзноманiття. На основi отриманих даних з модельних пасовищ с. Верхнiй Лужок (Старосамбiрський р-н Льв1всько! обл.) зроблено висновок, що екожмчна форма випасу худоби (на великих площах вшьний випас худоби) повинна враховувати перспективи розвитку сшьського го-сподарства у майбутньому i екологiчнi наслщки пасторального впливу.
134
Еколого-економiчне вчення: витоки, проблеми, перспективи