CC BY
14
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1
Лггература
1. Генирук С.А. Лiси Украши. - К: Наук. думка, 1992. - 408 с.
2. Москалик Р.Я., Туниця Т.Ю. Лiзинг як фактор сталого розвитку лiсового сектора еко-номши// Регiональна економжа. - 2000, № 2 (16). - С. 184-192.
3. Програма дш "Порядок денний на ХХ1 столiття" / Переклад з англшсько'1: ВГО "Украина". - К.: 1нтелсфера, 2000. - 360 с.
4. Програма дш з подальшого впровадження "Порядку денного на ХХ1 столiття" / Переклад з аиглшсько'1: ВГО "Украина". - К.: 1нтелсфера, 2000. - 58 с.
5. Програма действий. Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. Составитель Майкл Китинг. Публикация Центра "За наше общее будущее". - Женева, 1993. - 70 с.
6. Синякевич 1.М. Економжа люокористування. - Львш, 1999. - 396 с.
7. Стан свпу 2000. Доповщь 1нституту Всесвпнього Спостереження про прогрес до сталого суспшьства/ Л.Браун та шш^ переклад з англшсько'1: ВГО "Украина. Порядок денний на ХХ1 сто-лiття". - К.: 1нтелсфера, 2000. - 312 с.
8. Туниця Т. Еколопчний фактор зовшшньоекожмчно'1 безпеки сталого розвитку// Акту-альнi проблеми мiжнародних вiдносин: Збiрник наукових праць. - К.: ВПЦ "Кшвський уншерси-тет", - 2001, вип. 26. - С.160-164.
9. Туниця Т.Ю. Мiжнародний досвiд екологiчноï сертифжаци лiсiв: роль у формуваннi на-цiональноï лiсовоï полиики сталого розвитку// Науковий вюник. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.1 - С.323-331.
10. Krott M., Tikkanen I., Petrov A., Zheliba B., Sasse V., Rukonina I., Tunytsya T. Legal, Administrative and Policy Strategies for Securing Sustainable Development of the Forest Sector in Belarus, Russia and Ukraine. - INTAS-94-1236, Joensuu, EFI, September 1997, - 163 p.
УДК338.82 Доц. С.О. Козловський, к.е.н.; acnip. А.В. 1вануса - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ВИРОБНИЧИХ ЗВ'ЯЗК1В ПЩПРИСМСТВ Л1СОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАШИ В УМОВАХ ЕКОНОМ1КИ ПЕРЕХ1ДНОГО ПЕР1ОДУ
Висв^лено еколопчш аспекти виробничих зв'язкiв пiдприeмств лiсопромислового комплексу Украши. Зокрема, до них вщносяться: еколопчна сертифшацш лiсiв, переробка вщходш, так звана "екологiзацiя продукцп".
Sergiy Kozlovsky, Andriy Ivanussa - USUFWT
Ecological aspects of Ukrainian timber industry enterprises productive relations at the transition economy conditions
Considered the ecological aspects of the Ukrainian timber industry enterprises productive relations. In particular these aspects are: the forest's ecological certification; waste product's complex utilization; so called "goods ecologization".
Лкопромисловий комплекс Украни на сучасному етап розвитку доцшьно розглядати як складну еколого-економiчну систему, характерною особливктю яко1 е поеднання лкових екосистем як оргатчно1 частини бiосфери, i3 так званою iнду-стрiальною системою, яка, використовуючи лiсовi ресурси, покликана задовольня-ти життево необхвдт потреби суспшьства. Сучасне високоiндустрiальне виробниц-тво при швидких темпах розвитку просто не може кнувати без iнтенсивного вико-ристання природних (зокрема лкових) ресурсов, ят часто виступають центральним об'ектом кнуючо!' у ньому системи виробничих зв'язшв. Саме тому виробничi зв'я-зки слад розглядати не лише як систему вiдносин мiж людьми у процес виробницт-ва i розподшу матерiальних благ, але, перш за все, як систему взаемовщносин мш
2. Проблеми практичного застосування еколого-еконо:шчного вчення
131
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
людьми i навколишшм природним середовищем. Екологозбалансоване, зршнова-жене i3 суспiльними потребами i природними можливостями, функцiонування та-ко1 системи i е одним i3 напрямшв реалiзацií так звано!' ще!' сталого розвитку, яка в останн роки е домiнуючим фактором у свгговому економiко-полiтичному середо-вищi. Нехтування чи недостатне вивчення та розумiння екологiчних аспектав розвитку нащонально!' економiки кра'ни автоматично означае ii самоiзоляцiю, вщо-кремлення вiд свтового сшвтовариства, а отже - це шлях у шкуди.
Перед Укра'ною, як державою iз перехдаою економшою, де, як правило, панують економiчнi прiоритети, а екологiчнi принципи лише часто декларуються, але рiдко реатзовуються, у сучасних умовах постають два шляхи розвитку:
• регресивний, коли еколопчш питання будуть вiдсунутi на заднш план, що з часом призведе до повного розриву Bcix економiчних вiдносин з iншими, перш за все розвинутими, крашами свиу, або повернення до "радянськоГ системи виробницт-ва, коли виготовлялась окремо продукц1я для внутрiшнього ринку i "покращена" на експорт;
• прогресивний, коли еколопчш фактори займуть належне !м прiоритетне мiсце, а уи ланки нацiональноí економiки вiдповiдатимуть вимогам мiжнародних еколого-економiчних стандартiв.
Повертаючись до системи виробничих зв'язкiв лкопромислового комплексу (ЛПК), необхiдно окреслити основш тенденцii, якi визначають ii екологiчнi ас-пекти у контекста розвитку свггового ринку лiсопродукцii:
1. Все бшьш домiнуюча роль так звано!' еколопчно'' сертифiкацii лiсiв, що здiйснюеться за програмами Лково! управлiнськоi ради (FSC), Мiжнародноi ор-ганiзацii iз стандартизацii (ISO) та нащональними програмами. Так, ще у 1997 ро-цi екологiчною сертифжащею було охоплено 2.9 млн. га. лк1в рiзних форм влас-носп в 54 кра'нах рiзних континенпв [2, с. 3]. У недалекому майбутньому шдпри-емства через об'ективш обставини просто не зможуть вступати мiж собою у виро-бничi зв'язки, не маючи сертифжату чи вiдповiдного товарного знаку, який би за-свiдчував, що деревина чи лкопродукщя виготовлена з деревини, вирощено!' у ль сах iз сталим лiсокористуванням.
2. Швидке розширення програм iз так званого комплексного використання лiсових ресурсш, зокрема вiдходiв. Саме тут найбiльш органiчно поеднуються економiчнi та екологiчнi цiлi. yd вщходи деревного походження за 1х специфiкою можна подшити на три групи:
• так звана вживана деревина (вироби iз завершеним строком прямо! експлуатацп);
• так зват лiсосiчнi вщходи;
• вiдходи, що утворились у процесi оброки деревини.
yd вiдходи, що належать до зазначених вище груп, завдяки сучасним тех-нологiчним можливостям (механiчна, хiмiчна, бiологiчна переробка тощо) можуть бути широко залучеш у систему виробничих зв'язкш. Бiльш того, у багатьох ви-падках вони просто формують ii' новi рiвнi, а, отже, е так званими системоутво-рюючими факторами. В Украiнi щорiчно у процес переробки деревини утворю-еться близько 7 млн. м3 вiдходiв, бшьша частина яких (бiльше нж 3 млн. м3) вико-ристовуеться неефективно або зовс1м не входить у господарський обк [5, с.11].
3. Широка екологiзацiя продукцп, тобто якнайменш екологiчно шкiдливе ii виробництво, експлуатащя та утилiзацiя. Так, бшьшкть свiтових виробникiв меб-лiв вже давно вiдмовились вiд використання клеених матерiалiв (фанера, ДСтП,
132
Еколого-eKOHOMiHHe вчення: витоки, проблеми, перспективи
Науковий вгёник, 2002, вип. 12.1
ДВП тощо), вмкт вшьного формальдегiду в яких перевищуе 10 мг на 100 г абсолютно сухо!' плити (класи Е-2, Е-3 [3]).
Перебуваючи на стадií формування, кнуюча в Украíнi система виробничих зв'язюв пiдприeмств ЛПК в абсолютнiй бшьшосп випадкiв ще не до шнця врахо-вуе зазначенi вище тенденцп. Однак неодноразове декларування Укра'ною проев-ропейського вектора розвитку вимагае якнайшвидшого усвiдомлення рiвня ваго-мостi еколопчних компонентов в усiх елементах економiчних вiдносин, щоби реально, а не лише у теоретичнш площиш стверджувати, що укра'нська модель нащ-онально!' економiки прямуе до европейських та свiтових норм i стандарпв.
Лiтература
1. Бехта П. Вживана деревина - незадiяний резерв сировини. / Деревообробник №2, 2000.
С.1.2.5.
2. Синякевич I. Лiсовий сектор Украши. Як вижити в умовах ринково! економши? / Деревообробник № 3, 2000. С.1-3.
3. Справочник по производству древесностружечных плит / И.А. Отлев, Ц.Б. Штейнберг, Л.С. Отлева, Ю.А. Бова, Н.И. Жуков, П.И. Конаш - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть., 1990, - 384с.
4. Туниця Ю.Ю. Економжа використання лiсосiчних вiдходiв, Ужгород, Карпати. - 1970.
- 88с.
5. Фурдичко О.1. Ефективнiсть ресурсно-виробничого потенцiалу лiсогосподарського комплексу (теорш, методолопя, практика), Львiв, Сви, 1995. - 288 с.
УДК630*52:630*176.23 Доц. П.1. Лакида, д.с.-г.н. -НАУ, м. Кшв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ДОСЛЩЖЕНЬ ПОТОК1В ВУГЛЕЦЮ У Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ УКРА1НИ
Ршення Рамково! конвенцп ООН про змши юпмату, шдписаш крашами учасниками в Pio-де-Жанейро у 1992 р., поставили за мету стабшзувати концентращю парникових га-3iB в атмосферi на рiвнi, який би не дозволив допустити до небезпечного антропогенного впливу на довкшля. Наступнi конференцп сторiн з ще! проблеми, проведенi в Берлш у
1995 р. ("Берлшський мандат"), а особливо в Юото у 1997 р., прийняли Протокол, у якому зафiксованi диферендiйованi цiлi зменшення викидiв та прийнятi юльюсш зобов'язання з обмеження i скорочення викидгв для кра!н учасникiв. Окрiм прямих нацiональних зобов'я-зань Кiотський протокол до Рамково! конвенцп офщшно ухвалив деякi мiжнароднi меха-нiзми, у тому чи^ "мiжнародно'í торгiвлi викидами". Укра!на ратифжувала Конвенпiю у
1996 р., а у 1997 р. стала повноправним учасником Конвенцп.
Petro Lakyda - National Agricultural University of Ukraine
Ecological-economical aspects of carbon fluxes investigation in forest ecosystems of Ukraine
Ukraine supported the decision of the Frame UNO Convention on climate changes (Rio de Janeiro, 1992) and the Protocol (Kyoto, 1997), and ratified the relative documents. Consistent with the above statement, Ukraine took the new commitment to decrease factory carbon waste discharges in the air. Because of the economical crisis in Ukraine in 1990-2000, it is observed essential fall-off of discharges in the air that makes it possible to trade with quotas in international trade by carbon gas ejections in future. Here at, another component of global streams to carbon should be taken into account, namely, their long-term depositing by forest ecosystems. It is calculated, that over 615 mil. tone of carbon has been accumulated in Ukrainian forests, and the average annual increase of carbon accumulation in the forest ecosystems of the country was + 18,2 mil. tone per year within the period of 1988-1996.
2. Проблеми практичного застосування еколого-економiчного вчення
133
