CC BY
47
sed was analyzed. It was found that minimal from the average values of 137Cs specific activity was observed in plywood raw - 63±3'7 Bq/kg, and maximal - in mine upright - 123±15,8 Bq/kg. It was shown that in all kinds of wood production frequency distribution of samples in diapa-zons of 137Сs specific activity was lognormal. It was made a conclusion that exceedings of permissible levels of content of norming radionuclides (137Cs, 90Sr) were observed only in fuel wood, and only on 90Sr.
Keywords: wood production, radioactive contamination, 137Сs, 90Sr, permissible levels.
УДК 630 *[6+83] Астр. О. О. Ференц;
доц. Р.Я. Шндрат, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СУТШСТЬ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВИНИ В Л1СОПИЛЯНН1
Визначено теоретичш шдходи щодо оцшки еколого-еконо]шчно1 ефективност ви-робництва. Обгрунтовано важливiсть комплексного перероблення сировини в люопиль-но-деревообробному виробництвi i визначення його еколоro-економiчноl ефективностi. Вщображено потребу розрахунку показникiв еколого-економiчноl ефективносп.
Ключовi слова: екологiчна ефективнiсть, економiчна ефективнiсть, комплексна переробка, деревина, криза, еколопзацш.
Одним iз прiоритетiв нащональних iнтересiв Украши е екологiчна безпе-ка держави. Ситуация в УкраЫ характеризуеться тим, що наряду з глибокою економiчною кризою в лкопромисловому виробництвi, iснуе криза екологiчна.
Визначення реально!' еколого-економiчноí ефективностi - надзвичайно складна проблема. Соцiальнi, моральнi, еколопчш наслiдки шкоди, заподаяно!' господарською дiяльшстю навколишньому середовищу, не пiддаються кшькк-ному вираженню i не можуть бути ввдображеш в економiчнiй ощнщ. Еколого-економiчна оцiнка ефективностi виробництва характеризуеться тим, що до без-посередньо економiчного ефекту додаеться прогнозований тривалий ефект, який враховуе економiчнi наслiдки вiд змiни навколишнього середовища в осяжному майбутньому. Тому нашим завданням було дослiдження еколого-еко-номiчноí ефективностi комплексного перероблення деревини.
Основою дослщження були працi вичизняних i зарубiжних вчених, якi присвяченi розробленням стратегiй економiчного та екологiчного розвитку, а саме: Ю.Ю. Туницi, 1.М. Синякевича, О.В. Врублевсько!, ЕВ. Хлобистова, Л.Г. Мельника, СВ. Мочерного, М.М. Петрушенка та iнших, в яких визначено сутнiсть еколого-економiчноí ефективностi. Визначення вчених наведено у робота 1.Г. Гурняк [2].
Базою вивчення проблеми комплексного використання деревинних ре-сурсiв були роботи фахiвцiв лково! галузi, присвяченi питаниям органiзацií та розвитку деревообробних виробництв.
Аналiз основних пiдходiв та структура компоненпв еколого-економiчноí ефективностi дае шдстави трактувати, що досягнення еколого-економiчноí ефективносп можливе тiльки за умови об'еднання полiтики контролю держави i виробничо!' дiяльностi пiдприемств чи людини.
Табл. Основш тдходи до трактування поняття "еколого-економiчна
ефективтсть "
Автор Змют
Туниця Ю.Ю. 1нтегральний еколого-економiчний ефект природокористування або будь-який iнший господарсько! дiяльностi е алгебра!чною сумою двох рiзних за формою прояву ефектiв, як досягаються з рiзним кро-ком i тiльки в окремих випадках одночасно: традицiйно економiчно-го та еколопчного
Хлобис-тов Е.В. Еколого-економiчна ефективнiсть - це фiлософiя управлiння, яка спонукае бiзнес полiпшувати якiсть навколишнього середовища, от-римуючи при цьому чималу вигоду
Мочер-ний С.В. Еколого-економiчна ефективнiсть - вщношення сумарних економiч-них i екологiчних витрат до штегрального еколого-економiчного ефекту, комплексна оцшка у просторi та чаи взаемодп економiчноí дiяльностi та навколишнього середовища
Врублев-ска О.В. Еколого-економiчний рiвень виробництва е мiрою еколого-економiч-но! ефективностi
Мельник Л. Г. Еколопчна ефективнiсть - створення конкурентоспроможних за цшою товарiв i послуг, як задовольняють потреби людей i шдвищують якiсть життя, одночасно скорочуючи вплив на навколишне середовище
Петрушен-ко М.М. Випуск еколопчно чисто! продукцп та зменшення негативного впли-ву на навколишне середовище забезпечують еколого-економiчну ефективнiсть дiяльностi тдприемства в середньому i довгостроково-му перюдах, яка включае ефективнiсть природокористування, приро-доохоронно! дiяльностi, реалiзацií шновацшних процесiв
Одним iз показникiв ефективностi виробництва е еколого-економiчна ефективнiсть (Е), яку потрiбно розраховувати (у грошовому вираженш) як рiз-ницю мiж загальним економiчним ефектом (Ео) i сумою вартостi використаних природних ресурсiв (Р), еколого-економiчноí шкоди (ЕШ) i вартостi природоза-хисних заходш (З), а саме [3]:
Е = Е0 - (Р + ЕШ + З), (1)
Еколопзащя виробництва дае змогу зберегти i полiпшити навколишне природне середовище. Кiнцевим результатом абсолютно екологiзованого виробництва е продукция безвiдходного виробництва, а узагальнюючим показни-ком еколопчно! оцiнки суспiльного виробництва е варткне вираження продук-цií безвiдходного виробництва [5].
Показниками економiчноí ефективностi застосування сировинних ресур-сiв е: економш первинно! сировини в натуральному i вартiсному вираженнях, економiя трудових i фiнансових ресурсiв на пiдготовку та освоения запаав пер-винно! природно! сировини i будавництво нових потужностей, екологп земель-них ресурсов за рахунок зменшення потреби для складування потенцшних вто-ринних ресурсiв i вiдходiв виробництва, а також потреб у земельних дiлянках для освоення нових ресурсiв.
Досить актуальною стае проблема ушфжацп термiнологií з природокористування, яка вживаеться в науковш, навчальнiй лiтературi та виробничому середовишд. Науково обгрунтована класифiкацiя основних та вторинних ресур-сiв i вiдходiв може стати основою для збирання, оброблення i використання ш-
формацл, для розроблення плашв i програм, спрямованих на пiдвишения ефек-тивностi утмзацп вторинних ресурсов та вiдходiв, розроблення заходш для комплексного використання сировини, удосконалення системи планування но-вих мало- та безвщходних виробництв, бiльш широкого застосування деревин-них ресурсiв. Продукцiя лкоппльно-деревообробного виробництва не е безввд-ходною, але е можливiсть наближення до маловдаодного виробництва. Спри-яти цьому може комплексна переробка деревини.
Комплексне використання деревно! сировини - це найбшьш повне, еко-номiчно виправдане використання деревини, що переробляеться, включаючи вщходи виробництва. Воно характеризуеться випуском продукцц в об'емному i вартiсному вираженнях, вiдиосно об'ему або вартостi перероблювано! сировини. Для оценки комплексного використання сировини використовують об'емний i вартiсний показники.
Об'емний показник К1 - вiдиошения сумарного об'ему пиломатерiалiв, пилопродукцií культурно-побутового призначення i господарського побуту, технолопчно! трiски i вiдходiв, якi використовуються для виробництва пари i електроенергií або реалiзованих на сторону, до об'ему розпилювано! сировини (м3/м3). Вартiсний показник К2 - вiдношения сумарно! вартостi перерахованих складових до вартостi розпилювано! сировини (грн/грн).
Враховуючи наростаючу свiтову тенденцда ресурсозбереження, проблема рацiонального природокористування в УкраЫ стае актуальною, особливо щодо природного використання сировини, яким е деревина. Пошук 11 замшни-юв е прiоритетом у розвитку багатьох краш, тому для Украши, яка неращональ-но i неефективно використовуе свш ресурсний комплекс, потрiбне невщкладне рiшения цiеí проблеми.
Наявнiсть великих деревинних ресурсов не характеризуе лковий комплекс як розвинену галузь економiки. Особливо це стосуеться Украши, у якiй загальний запас деревно! маси лiсiв становить 1,8 млрд м3. На сьогоднi лкис-тiсть Украши становить 15,7 % ввд територií краíни за оптимально!' 19,0 %. За цим показником Украша належить до краíн з середньою лiсистiстю [1]. Одна з основних проблем в регiонах з достатньою лкосировинною базою полягае в не-рацiональному використаннi деревинних ресурав. Величезна кiлькiсть вiдходiв вiд перероблення деревини та вiдходiв при заготiвлi лiсу, залишаеться невико-ристаним. Якщо всю масу деревини прийняти за 100 %, то на сьогодш лiсова промисловiсть втрачае до 70 % деревно!' маси, яка надходить у вироблення. Це негативно позначаеться на сташ економiки та екологп.
Лiсопильно-деревообробне виробництво продовжуе залишатись не лише одним iз базових у промисловому комплексi Украíни, а й з врахуванням й' сиро-винних ресурсiв та умов регiонального розташування, займае особливе мiсце. Незважаючи на випереджальний рiст виробництва плитних матерiалiв, паперу, попит на традицiйну продукцда лiсопереробления - пиломатерiали, залишають-ся стабшьними у всьому свiтi. Водночас ктотно покращились умови роботи ль сопильних пiдприемств. Продовжуеться iнтеграцiя лкопиляння та iнших галу-зей лкового комплексу краíни, змiнилась вартiсть енергоресурав, стали жорстк1шими екологiчнi вимоги та обмеження. За таких обставин ще бшьш зна-
чимими стають вимоги ефективного використання деревини не тшьки у сферi виробництва, але i в сферi споживання. Об'ективним вiдображенням цього е збiльшення цш на всю продукцiю лiсопиляння та деревооброблення.
Вдосконалення технологií та обладнання за останнi роки велось з ураху-ванням зазначених змiн. У лкопилянш набули значного поширення стрiчкопил-ковi верстати для iндивiдуального розпилювання пиловника як листяних, так i хвойних порiд.
Одночасно з розвитком техшки i технологií лiсопиляння вдоскона-люеться i продукцiя галузi. Переробляеться практично вся нормативно-техшчна документация на продукцда лiсопиляння. Зi введениям в дда ново! нормативно-технiчноí документацп (стандарти, прейскуранти) змiнюеться i вся нормативна база з нормування сировини та матерiалiв. Наведенi змiни, природне старiния iнформацií i нагромадження знову отриманих дослiдних матерiалiв привело до необхвдносп перероблення керiвних матерiалiв з нормування витрат сировини i матерiалiв у виробництвi пилопродукцií.
У лкопильно-деревообробному виробництвi цi кризовi явища посилю-ються не тiльки дефiцитом сировинних ресурсiв, а також катастрофiчним станом основних фондiв, низьким технолопчним та техиiчним рiвнем виробництва, малоефективним використанням деревно!' сировини. Ращональне i ком-плексне використання сировинних ресурсш з метою задоволення внутрiшнiх нацiональних потреб у деревинi та продуктах ц перероблення мае велике еконо-мiчне значення. При цьому техиологií, що забезпечують повну переробку вах компонента деревини, мають вiдповiдати вимогам економiчного, екологiчного та оргашзащйного характеру.
Теоретичнi дослiджения полягають у розвитку нових пiдходiв до вирь шення проблеми комплексного використання деревинних ресурсiв. До науко-вих проблем, яш потребують невiдкладного вирiшения, належить критичний аналiз i розроблення ефективних напрямкiв управлiния матерiальними ресурсами на деревообробних пiдприемствах з урахуванням екологiчного стану навко-лишнього середовища. Це допоможе змiнити тенденцда до нарощування в лко-заготшельному виробництвi заготiвлi деревини i перейти до глибокого перероб-лення та виробництва конкурентоспроможно1 продукцií.
Таким чином, наукова робота з еколого-економiчноí ефективностi комплексного перероблення сировини в лкопильно-деревообробному виробництвi е потрiбною, своечасною, актуальною для розвитку деревооброблення в УкраЫ i проведення едино!' техиологiчноí полiтики в галузi.
Лiтература
1. Геник Я.В. Основнi причини знелiснення та деградащя лiсiв в Украiнi : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. / Я.В. Геник. - Львш : Вид-во "Друкарськ куншти". - 2010. - 16-21 с.
2. Гурняк 1.Г. Дослiдження еколого-екожмчно! ефективностi дшльноста деревообробних тд-приемств Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - Львш, 2013. - 21 с.
3. Кндрат Р.Я. Органiзацiя виробництва деревообробних шдприемств : навч. поабн. / Р.Я. Кондрат. - Львш : Вид. дiм "Панорама", 2002. - 160 с.
4. Матвеев М.Е. Еколого-екожмчш основи комплексного використання ресурсов низько-яюсно! та уживано! деревини та деревинних вiдходiв : дис. ... канд. екон. наук / М.Е. Матвеев. -Львш, 2001. - 209 с.
5. Туниця Ю.Ю. Екологiчна економжа та ринок / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 120 с.
6. Туниця Ю.Ю. Еконошчш проблеми комплексного використання i охорони природних pecypciB / Ю.Ю. Туниця. - âbîb : Вид-во "Вища шк.", 1976. - 215 с.
Ференц О.О., Киндрат Р.Я. Сущность эколого-экономической эффективности комплексного использования древесины в лесопилении
Определены теоретические подходы к оценке эколого-экономической эффективности производства. Обоснована важность комплексной переработки сырья в лесопиль-но-деревообрабатывающем производстве и определение его эколого-экономической эффективности. Отражена необходимость расчета показателей эколого-экономической эффективности.
Ключевые слова: экологическая эффективность, экономическая эффективность, комплексная переработка, древесина, кризис, экологизация.
Ferents O.O., KindratR.Ya. Essence of ecological and economic efficiency integrated use of wood in the sawmill
Theoretical approaches to the assessment of environmental and economic efficiency. Substantiates the importance of comprehensive processing of raw materials in sawmills, woodworking industries and determine its environmental and economic effectiveness. Displaying necessity of calculating the environmental and economic performance.
Keywords: ecological efficiency, economic efficiency, complex processing, wood, crisis, ecologization.
УДК 678.023 Ст. викл. У.В. Хром'як, канд. техн. наук -
Львiвський ДУ безпеки життeдiяльностi
ПРОБЛЕМИ I НАПРЯМИ УТИЛ1ЗАЦН ТВЕРДИХ В1ДХОД1В ПЛАСТМАС
Розглянуто основш напрямки вторинного перероблення та утилiзащl шшмерних матерiалiв. Проаналiзовано низку проблем, яю виникають шд час використання вто-ринно! пошмерно! сировини, а саме: оргашзащя збирання, сортування та первинне об-роблення шшмерних вiдходiв, що особливо стосуеться змшаних, яю переважно е выходами побутового використання. Проаналiзовано змшу властивостей шшстиролу (ударна в'язкiсть, мщшсть при розтягу, молекулярна маса, показник текучостi розпла-ву) у процеи багаторазового перероблення.
Ключовi слова: вщходи пластмас, стадн перероблення, властивостi, утил1защя, га-лузi застосування.
Промисловiсть полшерних матерiалiв розвиваеться високими темпами. Починаючи з 70-х роюв ХХ ст. виробництво полiмерiв подвоюеться кожнi 5 роив. Причому термопластичнi полiмери становлять приблизно 70 % ввд загаль-но! кiлькостi пластмас, що виробляються. Одним iз супутнiх ефекпв бурхливо-го розвитку полiмерних матерiалiв е одночасне збшьшення кiлькостi полшерних вiдходiв. Тобто вiдходи полiмерiв перетворилися в серйозне джерело заб-руднення навколишнього середовища [1 ].
За ощнками фахiвцiв, у структурi полшерних вiдходiв 34 % становить полiетилен (плiвка, пивнi ящики, в^а, пiддони та iншi вироби), 20,4 % - поль етилентерефталат (пляшки вiд рiзноманiтних напоíв та шших рiдин), 17 % - ла-мiнований папiр, 13,6 % - полiвiнiлхлорид (труби, плавка, панелi), 7,6 % - по-лiстирол (корпуси електронно! апаратури, одноразовий посуд), 7,4 % - полшро-
