CC BY
29
Листяний покрив молодих рослин рщший, нiж дорослих. При цьому на нижшх гшках форма кожного з трьох черешюв, загострених у верхнiй частинi листюв, рiзна: середнiй - оберненояйцевидний, боковi - скошено-широкояйцевиднi. Ягоди мають синювато-чорний налiт, кулеподiбнi дрiбнi, 6-8 мм у дiаметрi.
Розрiзняють три форми ще1 лiани:
• листки пурпуров1 в молодому BÍuj, прост! або тршчасп, середиш листочок з
1-3 грубими зубцями з кожного боку, боков1 з внутршньо! сторони мають,
як правило, р1вний край;
• листки пурпуров1 протягом всього вегетащйного перюду;
• листки др1бт, довжиною всього 2-3 см.
Лiани цього виду культивуються з 1862 року.
У колишньому СРСР поширений також дiвочий виноград тризагос-трений Вiча - (P. tricuspidata f. Veitchii (Graebn.) Rehd.). Вiд попереднього виду вiдрiзняеться пурпуровим забарвленням листя протягом всьго вегетащйного перюду [2]. Досить стшкий i плодоносить у Львовi та у Закарпатсь-кiй областi, трапляеться у КиевЦ1].
G також декiлька видiв, котрi не набули достатнього поширення, за винятком ботанiчних садiв. Це дiвочий виноград Генрi - P. henryana (Hemsl.) та дiвочий виноград Томсона P. thomsonii (Laws.) Planch.
Лггература
1. Осипова Н.В. Лианы: справочное пособие. - М.: Лесн. пром-сть, 1989. - 159 с.
2. Вертикальное озеленение зданий и сооружений/ Украинский государственный проектный и научно-исследовательский институт по газоснабжению, теплоснабжению и комплексному благоустройству городов и поселков Украины. - К.: Будiвельник, 1980. - 128 с.
3. Колесников А.И. Вертикальное озеленение. - М.: Стройиздат, 1964. - 76 с.
4. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка,1994. - 186 с.
5. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 247 с.
6. Салахитдинова Р.К. Лианы для озеленения города. "Илим", 1977 г. Фрунзе, АН Киргизской ССР, 96 с.
7. Жирнов А.Д., Кучерявий В.П., Жилич 1.К. Досвщ та резерви вертикального озе-лененння на заходi Укра1ни// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми урбоекологи та ф^омелюра-ци. - Львiв: УкрДЛТУ. вип. 1. - 1994. - С. 50.
8. Н.М. Дойко. Використання деревних лiан у ландшафтах дендролопчного парку "Олександрiя" НАН Укра1ни// Наук. вюник УкрДЛТУ: Мюью сади i парки: минуле, сучасне, майбутне. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - 396 с.
9. Wlodyzimierz Seneta. Dendrología. Cz^sc druga. Panstwowe wydawnictwo naukowe. Warszawa, 1987.
10. Drqzewa, krzewy i pn^cza w osiedlach mieszkaniowych Krystyna Pi^tkowska, Józefa Zaleska. Zaklad Wydawnictw CZSR Warszawa 1980.
УДК 581.522 Р.1. Дмитрах - 1н-т екологи Карпат НАН Украти
ПОПУЛЯЦ1ЙНА РВНОМАШТШСТЬ, ОСОБЛИВОСТ1 ПОШИРЕННЯ ТА ОХОРОНА МОНТАННИХ ПРЕДСТАВНИК1В
РОДУ VALERIANA L.
Наведено даш, якi стосуються дослщжень популяцшно'1' pi3HOMaHiTHOCTi мон-танних видiв роду Valeriana L. та специфши ix поширення в рiзних умовах середови-ща. Встановлено, що визначальним Kprn^pieM диференщацп популяцiй та змш ix па-
paMeTpiB е вплив еколого-ценотичних та антропогенних чинникiв. Обгрунтовуеться потреба заходiв охорони щодо збереження дослiджуваних популяцiй.
Ключов1 слова: популяцiя, рiзноманiття, природнi й антропогенш чинники, охорона.
R.I. Dmytrakh
Population diversity, distribution peculiarities and protection of the mountain representatives of the Valeriana L.
Presented data were obtained during the investigation of the population diversity of the mountain species of Valeriana L. and the distribution peculiarities in the different environmental conditions. The influence of the ecologic, and anthropogenous factors was established to be the main criterion of the population differentation and the changes of the population parameters. The need of protection measures to preserve the investigated populations is proved.
Keywords: pорulation, biodiversity, natural and anthropogenic factors, protection.
Одшею з важливих проблем у вивченш природних популяцш рослин е розкриття специфжи ix р1зномаштност1 та адаптаци до мшливих умов нав-колишнього середовища. Основою шзнання цих особливостей е виявлення комплексу популяцшних характеристик, зокрема просторовоi структури популяцш та змш ii параметр1в шд впливом р1зних чинниюв середовища. З просторовою оргашзащею пов'язаш так риси популяцш як стабшьшсть, роз-множення та самошдтримання. Проте, штенсивна д1я р1зного роду антропогенних чинниюв вносить значш змши у структурно-функцюнальну оргашза-цда ix популяцш та здатшсть до виживання.
Особливе мюце серед рослинних об'екпв займають види монтанного елементу флори, яю вир1зняються специф1чним поширенням та своерщними еколопчними особливостями. Характерною ix ознакою е м^ацшне поход-ження та проникнення з прських регютв на р1внини, зокрема Розточчя, Опшля, Гологори, Вороняки, Кременецью гори. М1гращя монтанних вид1в на р1внинну частину проходила протягом усього льодовикового перюду [5].
Найчисельшшою е середньоевропейська монтанна група вид1в [6]. Серед них важливе мюце займають представники з родини валер1анових: вале-р1ана цшолиста (Valeriana simplicifolia (Reichenb.) Kabath), бузинолиста (V. sambucifolia Mikan.), трикрила (V.tripteris L.), трансшьванська (V. transsilvani-ca Schur.). Популяци цих вид1в охоплюють значний д1апазон киматично-ге-ограф1чних умов i входять до складу багатьох рослинних угруповань: луч-них, болотних, чагарникових й люових. Вивчення ixнього сучасного поши-рення е актуальним з огляду на виявлення основних рис xорологiчноi законо-мiрностi розподшу популяцiй та належностi до певноi флористичноi територи.
Популяци монтанних видiв Valeriana L. вирiзняються особливим геог-рафiчним поширенням. Валерiана цiлолиста е альпо-карпато-монтанним видом. На територи Украши проходить сxiдна межа поширення цього виду -вiд слабохвилястих рiвнин Малого Полiсся до високогiрноi частини Карпат [3]. Валерiана бузинолиста - европейсько-монтанний вид, популяци якого поширеш у рiзнотрав,i високогiр,я та чагарниково-люових угрупованнях ниж-нix рослинних пояЫв. Валерiана трикрила й трансшьванська е середньоевро-пейським монтанним видом, яю трапляються в чагарниково-лiсовиx угрупованнях як передрiвнинниx, так i гiрськиx районiв.
Зважаючи на особливост поширення популяцiй видiв Valeriana, дос-лiдження проведенi в рiзниx природно-географiчниx районах з урахуванням неоднорщност рiзниx еколого-ценотичних умов ix оселищ як на заповщних дiлянкаx (природний заповщник "Розточчя", нацiональний природний парк "Стшвсью Бескиди", природний заповiдник "Горгани", Карпатський нащ-ональний природний парк тощо), так i на антропогеннотрансформованих. Основна увага придiлялась вивченню популяцiйноi рiзноманiтностi видiв, якою забезпечуеться необхщний рiвень ix життездатностi та адаптащя до мiнливиx умов середовища. З метою вирiзнення популяцiй важливим е виявлення ти-пових ознак ixньоi диференщаци з використанням фенетичного тдходу дос-лiджень [7-9].
На основi проведених дослiджень встановлено, що популяци монтанних видiв Valeriana е неоднотипними за просторовою структурою, мають ро-зiрваний ареал i спорадично локалiзуються в рiзниx частинах рослинно-кль матичних зон. Така розiрванiсть ареалу та iзольованiсть популяцiй, очевидно, вщбулася в час ixньоi м^раци на рiвнини, унаслiдок чого вони були вщок-ремленi однi вщ одних змiненими умовами iснування. Обмежений обмш ге-нетичним матерiалом створив умови диференцшованого розподiлу популяцш. Така розмежованiсть супроводжувалася вiдповiдною адаптащею популя-цiй до конкретних еколопчних умов та формуванням у них вщповщних фе-нетичних ознак.
Валерiана цiлолиста е компонентом торфово-болотних, болотних i луч-но-болотних угруповань з характерними для не1! рослинними угрупованнями Valeriano-Caricetum flava i Caltho-Alnetum. Таю особливост мюцезростань обумовлюють своерiдну еколого-ценотичну приуроченiсть популяцш до спе-цифiчниx умов [1]. Популяци цього виду займають невелик за площею дшян-ки (0,3-1 га) в рiзниx частинах його ареалу. Основними чинниками загрожува-ност популяцiй е невеликi осередки ix оселищ та спорадичшсть розмiщення в них особин. Строкатють популяцiйного рiзноманiття визначаеться неоднорiд-нiстю екологiчниx умов, зокрема впливом едафiчниx i пдролопчних чинникiв. Найбiльший вплив на болотш угруповання мае змiна гiдрологiчного режиму i, як наслiдок, витiснення болотних видiв й мохового покриву та заростання ш-шими видами з сусщшх ценозiв тощо. Враховуючи особливос^ походження, болотнi угруповання е цшними з огляду на те, що в ix складi збереглися уш-кальнi представники флори, якi можуть бути об'ектами у вивченнi формування рослинностi даного регiону. Вони е осередком юнування багатьох рiдкiсниx болотних видiв, зокрема орxiдниx i осокових. Враховуючи специфiчнiсть мiс-цезростань популяцш валерiани цiлолистоi, незначну зайнятiсть ними площ, приурочешсть до своерiдниx болотних локал^ета, важливою умовою е збере-ження та охорона цих видiв i, не тiльки окремих його осередюв, а й болотних ценозiв загалом, як унiкальниx об,ектiв природного ландшафту.
Неоднорщною просторовою структурою та умовами мюцезростання вирiзняються й iншi монтаннi представники валерiан: трикрилоi, трансшь-ванськоi та бузинолистоi. Популяцй' першого виду е характерними для рiз-нотравних лук з участю чагарниковоi та лiсовоi рослинностi, трапляються в
мюцях акумуляци уламкового кам'яного матерiалу на дшянках з невисокою зволоженiстю грунпв й рiзним рiвнем шсоляци. За просторовою структурою вiдносяться до популяцш зi спорадичним i нерiвномiрно-груповим розмщен-ням у них особин. Основними ознаками загрожуваност популяцiй виду е невелика чисельнiсть та агреговашсть особин на незначних площах. Серед чин-никiв впливу, окрiм еколого-ценотичних, необхщно видiлити й антропогеннi (рекреащя, викошування, випас, лiсогосподарська дiяльнiсть). Оселища попу-ляцiй валерiан трансшьвансько! та бузинолисто! тяжiють до вологiших умов i найчастiше трапляються в рiзнотравно-чагарникових угрупованнях вздовж берегiв потокiв та рiчок. Просторова структура популяцiй валерiани трансшьвансько! представлена невеликими лшшними фрагментами з !х переривчас-тим характером. Заселяе волоп й перезволожеш мiсця вздовж джерел та по-токiв на наносних алювiальних грунтах, який постшно вимиваеться текучими водами. Плошд таких дiлянок змiнюються в межах вщ 2-5 до 10-20(50) кв.м. Популяци цього виду мають вузьку еколопчну нiшу, яка зумовлена спе-цифiкою еколого-ценотичних умов вздовж водних систем. Концентращя популяцш виду залежить вiд ступеня вологост^ характеру акумуляци грунту, вiдстанi вщ берега, особливостей рельефу, участi сусщтх угруповань тощо. До чинникiв антропогенного характеру необхщно вiднести вплив рекреацй, вирубування прирiчкових чагарникiв, проганяння на мiлководдi стад свшсь-ких тварин, прокладання дорiг на терасах водних систем, використання пото-кiв та рiчок для трелювання деревини. Угруповання таких приджерельних популяцш вщграють своерщну водоохоронну роль, яка сприяе закршленню берегiв. Це засвiдчуе про необхщшсть запровадження особливо! охорони для цих популяцш та !х рослинних угруповань загалом. Окрiм цього, вид е енде-мом Схiдних Карпат. Зпдно з критерiями охорони, його необхщно занести до категорп вразливих, через загрозу небажаного впливу негативних чинниюв та порушення структурно! цiлiсностi його популяцш.
Розкриття структурно-функцiональних особливостей популяцш, на ос-новi яких можна прогнозувати потенцшш можливостi !х юнування та здат-нiсть протистояти будь-яким змшам середовища, е важливим аспектом роз-робки теоретичних i прикладних питань !х охорони. Неоднорiднiсть еколого-ценотичних умов зумовлюють формування рiзних типiв популяцiй з характер-ними для них адаптивними ознаками. У першу чергу, це стосуеться ознак мор-фолопчно! мшливосл. Змiни основних морфологiчних параметрiв у рiзних еколого-ценотичних умовах валерiани цiлолисто!, зокрема на сфагново-мохо-вих i трав'яно-мохових болотах, а також вологих луках вщбуваються унаслщок неоднорiдностi цих умов, зокрема пдролопчного режиму, структури грунту, вмюту мiнеральних речовин тощо. Адаптацiя популяцш до вщповщних змiн проявляеться у динамiчнiй вiдповiдностi !х морфологiчно! оргашзаци. Найви-щими е параметри морфолопчних показникiв у сприятливiших для росту умовах з помiрним зволоженням та покращеною структурою едафотопу.
Враховуючи неоднорiднiсть умов та переривчастий характер поши-рення дослiджуваних популяцiй у рiзних природно-ландшафтних районах, важливим е вивчення морфолопчних змш i в межах географiчного !х розпо-
дiлу. Порiвняльна характеристика популяцiй з рiзних рослинних угруповань виявила своерщну специфiку 1х еколопчно! структури та вiдповiдну законо-мiрнiсть географiчного розподiлу морфологiчних ознак у рiзних природно-ландшафтних районах, зокрема рiвнинному, передгiрськоиму i високопрно-му (табл. 1).
Табл. 1. Змши морфологiчних ознак Valeriana simplicifolia (Reichenb.) Kabath в pi3Hux клiматично-географiчних регюнах
J3 со % Регюни Морфолопчт ознаки особин
Висота ге-нератив-них паго-нiв, см Товщина основи стебла, см2 Кшьшсть квь т!в на генеративному па-гот, шт. Площа листав генера-тивних па-готв, см2 Площа лис-тюв вегета-тивних па-готв, см2
Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж
1. Рiвнинний (250-300 м н.р.м.) 46,3 ±2,4 51,0 ±3,0 0,81 ±0,4 0,92 ±0,04 445 ±16,4 656 ±12,6 4,90 ±1,0 5,59 ±1,2 3,78 ±0,4 6,23 ±1,0
2. Передпрсь-кий(450-700 м н.р.м.) 33,6 ±2,0 37,5 ±2,7 0,66 ±0,03 0,81 ±0,04 355 ±12,9 470 ±16,4 3,97 ±0,8 4,77 ±0,7 4,10 ±0,6 4,42 ±0,3
3. Високопр-ний (13501450 м н.р.м.) 25,6 ±2,1 29,7 ±2,4 0,43 ±0,02 0,56 ±0,03 208 ±11,5 278 ±12,6 2,19 ±0,3 3,157 ±0,4 2,67 ±1,3 2,32 ±0,2
Примггки: Ч - чоловiчi особини; Ж - жiночi особини
На цьому р1вш дослщжень, особливо важливою е не тшьки лабшьна модифжацшна мшливють ознак, але й стабшьна екотипна. Однотипшсть фе-нетично спорщнених рис проявляеться в таких яюсних ознаках як будова й форма листково! пластинки, зубчастост та ур1заност1 краю листка тощо. Найвиразшше щ ознаки проявляються на меж1 ареалу вид1в. Наприклад, р1в-нинш й передпрсью популяци валер1ани цшолисто! характеризуються значно меншою, тж високопрш зубчаслстю краю листка та бшьшою тенденщею до його округлость Унаслщок пристосувань до вщповщних умов середовища, популяци, як знаходяться в одному природно-географ1чному регюш мають спшьш ознаки, як вщр1зняють !х вщ популяцш з шших регюшв. З'ясовано, що основними чинниками впливу на популяцшну р1зноманптасть е едаф1чш, ценотичш й кшматичш чинники [2]. Встановлено, що стушнь розходження ознак е найвиразшшою у крайшх умовах мюцезростань популяцш, а найпо-д1бшшою - у межах одного природно-географ1чного району. Окр1м умов середовища, важливий вплив на мшливють ознак мае просторова 1золящя популяцш. Однак, найбшьш негативний вплив на структуру популяцш монтан-них вид1в мають чинники антропогенного характеру. Установлено, що в умовах пасовищно-рекреацшного навантаження, найбшьш1 змши у популящях пов'язаш з кшьюсними й лшшними параметрами особин, !х фггомасою, пло-щею листково! поверхш, масою шдземних оргашв тощо [4]. Як приклад, можна навести дат щодо змши згаданих показниюв у популящях валер1ани трикрило! на заповщних дшянках та в умовах антропогенного впливу (табл. 2). Отримаш дат свщчать про те, що вплив антропогенних чинниюв призводить до змш шдивщуальних параметр1в та збшьшення частки особин
низького piBM життевость Наприклад, у заповщних умовах загальна фггома-
са генеративних особин становить 0,76 г, а тд впливом антропогенних чин-
ниюв - 0,54 г, маса листюв, вiдповiдно - 0,09 i 0,02 г, площа листкiв - 3,8 i 2 ... . 2,0 см тощо. Подiбнi змiни властивi й iншим показникам, за якими оцшю-
ються динамiчнi тенденцп розвитку особин - темпи росту та формування ок-
ремих репродуктивних оргашв. Порiвняно з умовами заповiдання, довготри-
валий вплив антропогенних чинникiв призводить до порушень структурно!
цiлiсностi популяцш, !х пригнiчення й навiть вимирання.
Табл. 2. Морфометричш показники особин у чочуляц'шх Valeriana tripteris L.
№ з/п Показник Умови мшцезростання
Запов1дн1 Антропогент (випас + витоптування)
1 Загальна фггомаса особин, г 0,76 0,54
2 Маса листав, г 0,09 0,02
3 Маса репродуктивних оргатв 0,04 0,03
4 Маса кореня, г 0,43 0,47
5 Маса стебел, г 0,13 0,17
6 Площа листка, см 19,2 6,7
7 Площа окремого листка, см 3,8 2,0
8 Площа поверхт коршня, см 18,9 22,7
9 Кшьшсть кыток, шт. 208,0 174,5
10 Кшьшсть листав, шт 8,0 6,0
11 Висота стебла, см 47,3 32,6
12 Д1аметр стебла, см 0,3 0,2
13 Кшьшсть метамер1в, шт. 4,0 4,4
14 Довжина метамер1в, шт. 28,9 18,3
15 Площа листав на одиницю фггомаси, см2/г 55,8 10,1
16 Питома поверхня листав, см2/г 7,1 2,5
17 Маса п1дземних орган1в на од. ф1томаси, г/г 0,84 0,68
18 Фотосинтетичне зусилля, г/г 0,18 0,03
Таким чином, дослщжуваш популяци монтанних видiв Valeriana ви-рiзняються особливою специфжою просторового поширення, приуроченiстю до рiзних еколого-ценотичних та клiматично-географiчних умов i, у зв'язку з цим, рiзноманiтним комплексом популяцiйних ознак та особливим !х розподь лом у рiзних рослинних угрупованнях i природно-ландшафтних регiонах. При такiй структурно-функцiональнiй оргашзаци популяцiй актуальною е оргаш-защя монiторингових дослiджень з метою спостереження за станом популяцш видiв та виявленням змш !х параметрiв, зумовлених як умовами природного середовища, так i антропогенними чинниками. Важливою е розробка особли-вих пiдходiв щодо планування охорони популяцiй тих видiв, якi вирiзняються високим ступенем рiзноманiття, а також нетиповими, фенетично ушкальними ознаками та своерiдною репродуктивною системою розмноження ^зностате-вiстю). Зважаючи на щ особливостi, такi популяцi! видiв повиннi охоронятися як резерв щнного генофонду. Урахування цих аспектiв створюе можливостi для прогнозування !х стану в рiзних умовах середовища i, особливо, пiд дiею рiзного роду чинниюв антропогенного характеру. На цих засадах повинш роз-роблятися практичш заходи, спрямованi на збереження природних популяцш дослщжуваних видiв та !х рослинних комплексiв загалом.
Лiтература
1. Брадк G.M. Рослинний покрив бол1т УРСР// Рослиннють УРСР. Болота. - К.: Наук. думка, 1973. - С. 15-102.
2. Дмитрах Р.1. Еколого-популяцшна р1зномаштнють Valeriana siplicifolia (Reichenb.) Kabath у Карпатах// Вюник Льв1в. ун-ту. Сер1я бюл., 2002, вип. 31. - С. 95-99.
3. Дмитрах P.I. Valeriana simplicifolia (Reichenb.) Kabath в Укра!ш: поширення, так-соном1я, морфолопя// Вюник Льв1в. ун-ту. Сер1я бюл., вип. 29, 2002. - С. 46-51.
4. Дмитрах P.I. Змши внутр1шньопопуляцшно! структури р1зностатевих вид1в рос-лин тд впливом антропогенних фактор1в// Наук. вюник Ужгород. нац. ун-ту, Сер1я бюл., N 10, 2001. - С. 35-37.
5. Козий Г.В. История флоры и растительности Украинских Карпат// Флора и фауна Карпат. - М.: Изд-во АН СССР, 1963. - С. 5-15.
6. Малиновський К.А. Рослиннють високопр'я Укра!нських Карпат. - К.: Наук. думка, 1980. - 277 с.
7. Тимофеев-Ресовский Н.А., Яблоков А.В., Глотов Н.В. Очерк учения о популяциях. - М.: Наука, 1973. - 278 с.
8. Яблоков А.В. Состояние исследований и некоторые проблемы фенетики// Фенети-ка популяций. - М.: Наука, 1982. - С. 3-13.
9. Яблоков А.В., Юсуфов А.Г. Эволюционное учение. - М.: Высш. школа, 1989. - 335 с.
УДК 502.7+581.55(477) 1нж. Д.П. Воронцов1; М.1. Коханець2; Л.1. МЫкта3
УГРУПОВАННЯ "ЗЕЛЕНО1 КНИГИ" У НАЦ1ОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
Наведено даш про мюцезнаходження та ф1тоценотичну структуру 4 синтаксо-шв рщкюних рослинних угруповань НПП "Скол1вськ1 Бескиди", занесених до "Зеленой книги Украинской ССР" (1987).
Ключовi слова: Зелена книга, синтаксон, раритети.
D.P. Vorontsov, M.I. Kochanets, L.I. Milkina
The plant communities of the "Green Data Book" of the National Nature Park "Skolivski Beskydy"
The data on localities and phytocoenotic structure of 4 rare plant communities synta-xa which are included to the "Green Data Book of Ukrainian SSR" (1987) within "Skolivski Beskydy" national nature park are given.
Keywords: "Green Data Book", syntaxa, rare plants.
1нвентаризащя рщюсних, зникаючих i типових рослинних угруповань е частиною i передумовою оргашзаци охорони раршепв бiорiзноманiггя шляхом функцюнального зонування територи нацюнальних парюв i визна-чення природоохоронного режиму для кожного типу фiтоценозiв. При цьому, у першу чергу, необхщно брати до уваги наявшсть на територи заповщного об'екту рщюсних угруповань, що мають загальнодержавне синфгтосозолопч-не значення. Насамперед, такими е ценози, що включеш до "Зеленой книги Украинской ССР" [5]. Проведення необхщних заходiв щодо !х iнвентаризацi! та охорони сприятиме збереженню ценотично! рiзноманiтностi не тiльки
1 1нститут екологЦ Карпат НАНУ
2 директор НПП "Скол1всьш Бескиди"
3 ст. наук. ствроб., д-р. бюл. наук - НПП "Скол1вськ1 Бескиди"
