CC BY
20
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Економiчнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences
ISSN 2519-2701 print https://nvlvet.com.ua/index.php/economy
doi: 10.32718/nvlvet-e9311
UDC 167.08:17.72
Features of issues of ethics and morals of the leader
KM. Himiak, B.B. Batuyk
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 10.09.2019 Received in revised form
09.10.2019 Accepted 10.10.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-775-41-22 E-mail: hirniakkm@gmail. com
Hirniak, K.M., & Batuyk, B.B. (2019). Features of issues of ethics and morals of the leader. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences, 21(92), 52-57. doi: 10.32718/nvlvet-e9311
Entrepreneurship is considered as a driving force for the economic development of society. One of the tools of entrepreneurship is the choice of people of a certain type, with certain traits of character, those who will be able to create an innovative approach in the system "ethics - morality - collective - leader - entrepreneurship". Since entrepreneurship is associated with a person with the process of personal professional growth, social adaptation and development through the formation of business ideas, the development of business projects and their implementation in real practice. The social co-operation of different types of human activity made the problem of leadership one of the most recent and, at the same time, constantly topical problems, the solutions of which were constantly changing both in content and form. Therefore, it becomes a task to consider different directions in the scientific study of leadership from the standpoint of modernity, the meaning of the word "ethics" and "morality". The purpose of this research is to provide a holistic analysis of the leader's problems through the prism of ethics and morality in entrepreneurship. The ethical climate in the enterprise is described - the order of behavior in the sphere of business and business contacts is established. Etiquette, when understood as established behavior, helps to avoid mistakes or to look at them in accessible, generally accepted ways. Therefore, the basic function or meaning of the etiquette of a business person can be interpreted as the formation of such rules of conduct that promote understanding of people in the process of communication. The second meaning of the etiquette function is the convenience function, that is, expediency and practicality. Starting with the little things, up to the general rules - etiquette is approximate to the everyday system. A survey was conducted in which 156 respondents were interviewed, the purpose of the survey was to determine who is a leader, and on the basis of this research a model of a leader with ethical and moral leadership qualities was proposed. Therefore, to create moral subordinates of ethical care means to form high moral values, the mechanism of moral self-regulation, protection and interest, moral creativity and comfort, and also to accept the moral experience of the collective, to collection It was suggested that modern management covers moral socialization - self-assimilation of a person's life experience, self-acquisition of social qualities, its adaptation to the environment. The same group of activities includes providing a modern level of technical and technological equipment of the work process, rational organization, regulation and payment of prats, aesthetics of the working environment, active participation in social activity, spiritual environment moral and psychological climate of relationships.
Key words: ethics, morality, leader, leadership, team, management, behavior, organization.
Особливост проблематики етики i мoрaлi лiдерa
K.M. Прняк, Б.Б. Батюк
Львiвcькuй нацюнальнш yнiвеpcumеm веmеpuнаpнoï медuцuнu ma бiomеxнoлoгiй шеш С.З. fжuцькoгo, м. Львiв, Укра'та
Рoзглянymo пiдпpueмнuцmвo як рушшну crny eкoнoмiчнoгo poзвumкy cycпiльcmвa. Одншм i3 iнcmpyмeнmiв пiдпpueнuцmвa e вuбip людей пeвнoгo muny, з пeвнuмu pucaмu xapaxmepy, mux, яю зумюшь cmвopumu iннoвaцiйнuй пiдxiд в cucmeмi "em^a - мopaль -кoлeкmuв - лiдep - niдnpueмнuцmвo ". Адже niдnpueмнuцmвo acoцiюemьcя людuнoю з npoцecoм ocoбucmicнoгo npoфeciйнoгo 3poc-
тання, соцiaльноi адаптащЧ та становления через формування бгзнесчдей, розробку бiзнес-проектiв та Чх вттення у реальну практику. Сусптьна кооперащя рiзних видiв людськоЧ дiяльностi зробили проблему лiдерствa одтею з найдавнШих i разом з тим постшно актуальных проблем, вирШення яких постшно змтювалося i за змктом, i за формою. Тому постае завдання розглянути рiзнi напрямки в науковому вивчент лiдерствa з позицш сучaсностi значены слова "етика" та "мораль ". Метою даного досли дження постае цШсний aнaлiз проблем лiдерa через призму етики та морaлi у пiдприемництвi. Описано етичний клшат в тдпри-емствi - встановлений порядок поведтки у сферi бiзнесу й дтових контaктiв. Етикет, якщо розумти його як встановлений порядок поведтки, допомагае уникати помилок чи згладити Чх доступними, загальноприйнятими способами. Тому основну функцю чи сенс етикету дтово'Ч людини можна з 'ясувати як формування таких правил поведтки, що сприяють порозумтню людей у процеЫ спЧлкування. Другою за значенням функщею етикету е функщя зручностi, тобто доцтьтсть i практичтсть. Починаючи з дрiб-ниць, аж до загальних правил - етикет е наближеною до повсякденноЧ системою. Проведено опитування, в якому брало участь 156респондентiв, метою опитування було визначити, Хто вт - лiдер, i на основi даного до^дження запропоновано модель керiв-ника з етичними та моральними лiдерськими якостями. Отже, створювати моралью тдвалини етичного тклування означае формувати висок моральж щнност^ мехатзм моральноЧ саморегулящЧ, зaхищеностi й защкавленост^ моральноЧ творчостi й комфорту, а також сприймати моральний досвiд колективу: моральн стереотипи, оч^вання домагання, традищ'Ч i навички. Подано сучасний менеджмент охоплюе моральну соцiaлiзaцiю - самостшне засвоення людиною життевого досвiду, самонабуття сощальних якостей, ЧЧ адаптащю до навколишнього середовища. До щеЧ ж групи зaходiв входять забезпечення сучасного рiвня техиiко-технологiчного оснащення трудового процесу, ращональна оргатзащя, нормування й оплата пращ, естетика робочоЧ обстановки, активна участь у сощальнт дiяльностi, духовна атмосфера в грут, громадська думка, настроЧ, етичж смаки, духовн цiнностi, морaльно-психологiчний клшат взaемовiдносин.
Ключовi слова: етика, мораль, лiдер, лiдерство, колектив, менеджмент, поведтка, оргатзащя.
Вступ
Щдприемництво - рушшна сила економ1чного ро-звитку суспшьства. Одним i3 шструментш шдприе-ництва е вибiр людей певного типу, з певними рисами характеру, тих, яш зумшть створити шновацшний пщхщ в системi "етика - мораль - колектив - лщер - пщприемництво". Адже щдприемництво асоцшеться людиною з процесом особиспсного професшного зростання, сощально! адаптаци та становлення через формування бiзнес-iдей, розробку бiзнес-проектiв та !х втшення у реальну практику. Сусшльна кооперащя рiзних видiв людсько! дiяльнос-п зробили проблему лщерства одшею з найдавшших i разом з тим постшно актуальних проблем, виршення яких постшно змiнювaлося i за змютом, i за формою. Тому постае завдання розглянути рiзнi напрямки в науковому вивченш лидерства з позицш сучасносп значенш слова "етика" та "мораль". Метою даного дослщження е цшсний aнaлiз проблем лидера через призму етики та морaлi у пщприемнищга.
Етичний ктмат в пiдприемствi - встановлений порядок поведшки у сферi бiзнесу й дшових контакпв. Етикет, якщо розумгги його як встановлений порядок поведшки, допомагае уникати помилок чи згладити !х доступними, загальноприйнятими способами. Тому основну функщю чи сенс етикету дшово! людини можна з'ясувати як формування таких правил поведь нки, що сприяють порозумшню людей у процеа стл-кування. Другою за значенням функщею етикету е функщя зручносл, тобто доцшьшсть i практичшсть. Починаючи з дрiбниць, аж до загальних правил -етикет е наближеним до повсякденно! системи, яка частково формуе лщера.
MaTepia™ i методи дослщжень
Лидерство - процес нерiвно! взаемодп м1ж суб'ектами, що характеризуеться вщносинами домь нування i пщпорядкування. Вперше теорш лщера-надлюдини розвинув шмецький фiлософ Ф. Нiцше. Вiн обгрунтував необхiднiсть створення вищого бю-лопчного типу - людини - лщера, надлюдини, яка
iгноруе встaновленi мораль, культуру, поттичт цш-ностi. Людина мусить побороти в собi все, що сприяе спокою та лшощам, позбутися повсякденностi, бути вищою за не!, аби стати здатною володгш та керу-вати. На його думку: "Мета людства полягае в його вищих представниках... Людство мае безперестанку працювати, щоб народжувати великих людей - у цьо-му, i н1 в чому iншому, полягае його завдання" (Nicshe, 1990).
Французький соцiолог Г. Тард вважав, що лщер е рушiем суспiльного прогресу, силою, що спонукае та скеровуе розвиток людсько! ютори. Вiн вважав, що б№шють населення не здатна до творчосп, розумiння сутностi iсторичного, полiтичного, сощального роз-витку, тому цю роль виконуе лiдер. "Великий лiдер, -пише Тард, - вища випадковють, вище джерело соць ального розвитку" (Tard, 1999).
За визначенням Д. Лихачова, штелтент - не тшьки iнтелектуaл, людина з високим рiвнем розумового розвитку, а й людина, "що мае розумову порядшсть" (Koteliukh & Larionov, 2015). Тобто штелгентнш людини властиво спiвстaвляти iнтелект з основами моральности впорядковуючи тим самим власну свь домiсть.
Iнтелiгентa людина мислить системно, не вщокре-млюючи прав i обов'язк1в, не розриваючи свободи i вiдповiдaльностi, честi та совюп. Вона користуеться такими критерiями, як об'ективнiсть, критичнiсть, пaнорaмнiсть, цшеспрямованють, дiaлектичнiсть. Вaжливiсть i необхiднiсть виховання якомога бшьшо! кiлькостi людей з ознаками iнтелiгентностi не ви-кликае нi сумнiвiв, нi заперечень. 1нтел^ентшсть - це не масове явище, а важко i скрупульозно вироблений творчою особистiстю сплав ушкальних, надзвичайно важливих для суспшьства якостей, що не можуть бути зведеш до вузького професiонaлiзму та мають з необ-хiднiстю в^^зняти лидера, у тому числi в економiчнiй сферi (Koteliukh & Larionov, 2015).
За теорiею рис лщерства, лщер повинен володiти такими рисами характеру: глибше та мaсштaбнiше мислити, вмгга швидко знаходити вихiд з певних ситуацш тощо. Як1сна перевага - це продуктивнють щей. Людина мусить оволодгга вмiнням уникати,
конфлшлв a в pa3i необхiдностi розв'язувати ïx; впливати на людей, на виршення ïxHix проблем (Tard, 1999).
Найвiдомiшi дослвдники лвдерсько1' поведiнки -Р. Блейк, Р. Лайкерт, К. Левш Д. МакГрегор, Дж. Моутон. У роботах вони вивчали стиль поведшки лiдерiв, який у контекстi управлшня називаеться стилем керiвництвa.
Лвдер мае навчитися ухвалювати рiшення, уникати невипдних ситуaцiй чи, навпаки, створювати випдну сукупнiсть обставин. Вiн повинен умгги, як казав сер В. Черчшль, виносити користь iз найневигвдшших ситуaцiй. Справжнього лiдерa вiдрiзняе особливе мистецтво - перетворювати на своïx союзников при-хованих чи навпъ явних супротивников (Lihachev, 1993).
Навчання та виховання лiдерiв - це й передача знань, досвщу aнaлiзувaти ситуaцiю, розвиток управлшських навичок i виховання вщповвдальностц навчання рiзниx стилiв упрaвлiння; стлкування з людьми, вмiння використовувати рiзнi засоби i прийоми керiвництвa (Prokhorenko et al., 2008).
Отже, керiвник лiдер не повинен виявляти особис-тих симпaтiй чи aнтипaтiй, провокувати ситуацп, що можуть призвести до мгжособиспсних ексцесiв (пере-судiв, взаемних випащв, iстерик тощо). Вихований, штелйентний керiвник завжди перший вiтaеться з пвдлеглими. Керiвник-лiдер повинен завжди пам'ятати, що недоброзичливе або образливе слово боляче вражае людину, i вона ще довго через це страждатиме. Саме образа нередко провокуе виник-нення конфл1кту. Керiвник не повинен припускатися грубощiв, принижувати людську пдшсть пiдлеглого, вважають Сергеева Л.М., Кондратьева В.П., Хромей М.Я. (Popovych, 2015).
Отже, поведiнкa лiдерa - найскладшший, при-хований ввд людей бш влади. На кожному щaблi влади, в будь якш ïï лaнцi, мaлiй групi, оргaнiзaцiï, устaновi е сво1' пiрaмiди влади, що керують ними. С^зь е група вiдповiдaльниx керiвникiв, як1 станов-лять aдмiнiстрaцiю, чи апарат влади. Керiвники, як1 очолюють aдмiнiстрaцiю, ведуть за собою тдлеглих, звiдси i походить поняття "лщер" - "той, що веде" чи "той, що йде попереду".
Таблиця 1
Стадп морального розвитку особистих характеристик лщера
Результата та ïx обговорення
У сфер! менеджменту робота, зазвичай стае моральною цшшстю, оскшьки не завжди е джерелом юнування, одним 1з потужних чиннишв формування людсько1 гадносп. 1ндивщуальна етика у професшнш сфер! передбачае також усвщомлення свого профе-сшного обов'язку. Кер1вники пвдприемств несуть вщповщальшсть за реал1зац1ю професшних можливо-стей пращвнишв, 1'хню кар'еру та сощальний статус. Кер1вникам потр1бно знати, яш норми складаються в колектив1. Поряд з цим в практищ свггового менеджменту питанням дшово1" морал1 та етичного ктмату в оргашзацп прид1ляють значну увагу, оск1льки корпоративна етика дозволяе посилити самооргашзацш i самодисциплшу колективу.
Лiдер - це керiвник, який мае владу авторитету, що пов'язаний iз добровшьним визнанням персоналом верховенства лидера. Це людина iнiцiaтивнa, внутрiшньо вшьна та сильна, яка може повести за собою. Щоб стати лщером, потрiбно досягти певного рiвня культури, освiченостi, професiонaлiзму, житте-вого досввду, внутрiшньоï зрiлостi. В основi цього -постшна робота над собою, розвиток власного потен-цiaлу. На думку окремих науковщв (Pryiatelchuk, 2012; Popovych, 2015), лидера не можна створити, оск1льки вiн створюе себе сам.
Впровадження етичних норм у дгяльшсть украш-ських бiзнес компанш може бути ефективним тiльки за умов урахування сучaсноï укрaïнськоï специфiки -фактора корупцiогенностi, недооцiнки впливу етичних чиннишв на усшшшсть бiзнесу, нерозвиненостi багатьох iнститутiв корпоративного управлшня в компаниях i, як наслщок, 1'х неготовностi виходити на новi рубеж! розвитку бiзнесу, зокрема, пов'язаш з впровадженням етичних стандарпв i принцитв кор-порaтивноï соцiaльноï вiдповiдaльностi.
В робот керiвника-лiдера вщображаються його особист риси i манера поведшки. 1ндив1дуальш потреби, родина, релтйш переконання - ва щ фактори формують систему цшностей лщера. Ухвалюючи етично правильш ршення, лщер ор!ентуеться насам-перед на окрем! особистюш характеристики, так1 як власне його впевнешсть у сво1'х силах, розвинуте почуття незалежност Одна з найважливших особистих характеристик лщера - стадия його морального розвитку (табл. 1).
Перша стад1я - попереднш розвиток Друга стад1я - загальний розвиток Виконуе правила, щоб уникнути покарання
Живе вщповщно до очжування ото-чення
Третя стад1я - подальший розвиток Насл!дуе шдив!дуальш принципи добра i справедливост_
Дп служать особистим штересам
Виконуе зобов'язання, як! покладае на нього сощальна система
Усввдомлюе, що цшносп шших людей вщр!зняються вщ його власних, i шукае неординарт розв'язання етичних дилем
Слухняшсть заради самого себе
Дотримуеться закошв
Дотримуеться балансу м!ж особистими та шдиввдуальними штересами_
Стит лщерства: примусовий
авторитарний/ Той, що спрямовуе натхненний, ор!е-нтований на командну працю
Той, що трансформуеться, чи обслуго-вувальний_
Спшьна робота в групах
Пращвники отримують додатков! пов-новаження, беруть участь в управлшш
*Джерело: розроблено на основ! (Popovych, 2015)
Ha cTagii nonepegHboro po3BHTKy nragen uiKaBnaTb HacaMnepeg 3oBHimHi Burogu i noKapaHHa, ag®e nigKo-peHHa Bnagi rpyHTyerbca Ha 3arpo3i HeraTHBHHx Hacnig-KiB y pa3i HenoKopu. B opraHi3auiHHoMy 3MiCTi uin CTagii' BignoBigaroTb KepiBHHKu, ^o BHKopHcroByraTb aBTopuTapHHH hh npuMycoBHH cram KepiBHHUTBa, a TaKo® MeHeg®epu, aKi opiemyraTbca Ha rapaHTii' bhko-HaHHa oKpeMHx 3aBgaHb.
Ha gpyrin cTagii' 3aranbHoro po3BHTKy nragu agamyraTbca go oniKyBaHb no3HTHBHoi' noBegiHKH Koner (pogHHH, gpy3iB, rpoMagu). Haräpa^HM cnoco6oM go-carHeHHa MeTH cTae cninbHa po6oTa b rpynax. AgeKBaT-HimuM craneM nigepcTBa cTae 3aoxoneHHa B3aeMogii' Ta Koonepauii.
Ha cTagii' noganbmoro po3BHTKy, nragu KepyMTbca HacaMnepeg BHyTpimHiMH uiHHocTaMH i HopMaMH, y öaraTbox BunagKax irHopyranu npaBuna i 3aKoHH, ^o BHMararoTb nopymeHHa uux HopM. BHyTpimHi uiHHocTi cTaroTb Ba®nHBimHMH, Hi® HaBiTb icToTHi 3oBHimHi. Ha UboMy BH^oMy piBHi po3BHTKy KepiBHHKH bhkophcto-ByMTb TpaHc^opMauiHHHH hh o6cnyroByBanbHHH crani nigepcTBa, yBara KoHuempyeTbca Ha noTpe6ax nocnigo-
bhhkib i cTHMy^MBaHHi rnmux go caMocTiHHoro mhc-neHHa, po3B'a3aHHa npo6neM, ^o BHHHKaMTb, BuxogaHH 3 npuHuumB Mopani.
noHaTTa "npo^ecifea eTHKa": - cucreMH MopanbHux HopM neBHoi' npo$eciHHoi' gianbHocT (npo^eciftm MopanbHi KogeKcu); - pe^neKcia ^ogo npuHuunoBux i HopMaTHBHHx nigcTaB npo^eciftHoi gianbHocri b c$epi npo^ecift; - gianbHicrb 3 goTpuMaHHa HopM npo^eciÖHoi Mopani (Popovych, 2015).
OT®e, npo^eciHHa eTHKa - cyKynHicTb npaBun noBe-giHKH neBHoi' couianbHoi rpynu, aKa 3a6e3nenye Mopanb-hhh xapaKTep B3aeMoBigHocuH, 3yMoBneHux npo^ecift-hom gianbHic™, a TaKo® rany3b HayKH, ^o BHBHae cne-UH^iKy npoaBiB Mopani b pi3HHx Bugax gianbHocri, ue po3gin eTHHHoro BHeHHa, ^o BHBHae oco6nHBocri $yHK-uioHyBaHHa Mopani b pi3HHx Bugax npo^eciÖHoi gianb-HocTi. BignoBigHo npo^eciÖHa Mopanb KepiBHHKa-nigepa 3 no3Huin npo^eciHHoi eTHKH - cKnagHa iHTerpaTHBHa npo^eciHHa aKicTb, ^o 3a6e3nenye Bigo6pa®eHHa, ycBi-goMneHHa h aKTyani3auiro npo^eciftHo-MopanbHoi noBe-giHKH ^axiBua nig Hac BHKoHaHHa hhm o6oB'a3KiB (pHc. 1).
npo^ecinHo-npaBoBi MopanbHi HopMH gianb-HocTi KepiBHHKa
npo^eciÖHa eTHKa KepiBHHKa-nigepa
Phc. 1. CipyKTypa cxeMa npo^ecinHoi Mopani KepiBHHKa-nigepa
*P,rn:epeno: no6ygoBaHo Ha ocHoBi (Yaremenko, 2011)
nponoHyeMo ocHoBHi KaTeropii craBneHHa npaqiB-HHKiB, 3oKpeMa:
- cTaBneHHa go oroneHHa: cKpoMHicTb, ropgicTb 3a cbom npo^eciro, noBara, noHyrra rigHocTi i HecTi - y ce6e h rnmux, cyMniHHa, cnpaBegnuBicTb, BHMornuBicTb, npaBguBicTb, nopagHicTb, go6po3HH^HBicTb, nocTiHHa roToBHicTb npuHTH Ha gonoMory;
- cTaB^eHHa go BHKoHaHHa c^y®6oBux o6oB'a3KiB: My®HicTb, BHTpuMKa, cTiHKicTb, pimynicTb, bhmotoh-BicTb, gucuun^iHoBaHicTb, npuHuunoBicTb, cMi^HBicTb, iHiuiaTHBHicTb, HecHicTb, 6e3Kopuc^HBicTb, peTe^bHicTb, BignoBiga^bHicTb;
- cTaB^eHHa go cycni^bcTBa, gep®aBH, Hapogy: naTpioTH3M, BiggaHicTb, BipHicTb o6oB'a3Ky, Bigno-Biga^bHicTb, caMoBiggaHicTb (Hirniak, 2013).
B onuTyBaHHi 6pa^H ynacTb 156 pecnoHgeHTiB, Me-tom onuTyBaHHa 6y^o BH3HaHHTH, "Xto BiH - mgep" i Ha ocHoBi gaHoro gocmg®eHHa 3anponoHyBaTH Moge^b KepiBHHKa 3 eTUHHHMH Ta Mopa^bHHMH nigepcbKUMH aKocTaMH.
3rigHo 3 gaHHMH onuTyBaHHa gna 6i^bmocTi o^icHHx npaqiBHHKiB ciMeHHHH cTaH KepiBHHKa Ta pemrinrncTb 3HaneHHa He MaMTb. OgHaK Ko®eH TpeTin xoTiB 6h npauMBaTH nig KepiBHHUTBoM HonoBiKa, 3 hhx 50% BBa®aMTb, ^o KepiBHHK noBHHe 6yTH cepegHboro BiKy.
Обман кер1вником пщлеглих складае 27%, який е заборонений з морально! точки зору. Конфлшт ште-рес1в е внутршньоособистюним конфлштом кер1в-ника, який виникае через наявшсть у нього корисли-вого прагнення скористатися владою 1з порушенням норм професшно! етики (9%). Головними ознаки конфлшту штересш виступали: загроза об'ективносп посадовця тд час реал1зацп ним посадових обов'язшв; суперечшсть мгж особистим штересом посадовця та штересами шших суб'екттв; можливють завдання шкоди законним штересам шших суб'ектш.
1м1дж е показником р1вня дов1ри персоналу до ке-р1вника i критер1ем оцшки ефективносп управлшсь-ко! дiяльностi. Ми дослiдили, що оцшюючи рiвень авторитету керiвникa в колективг авторитету керiв-ника ж1нки - 24%, та 47% - керiвникa чоловша, що е у два рази вищим порiвняно з жшками. Отже, значення показують, що керiвники-чоловiки вiдповiдaють ни-зькому рiвневi авторитету в колективнш роботi, на ввдшну вiд ж1нок.
Про непослiдовнiсть у дiях сввдчать результати дослщження, зпдно з яким 29% керiвникiв общяють одне, а роблять зовсiм шше.
Байдуж1сть до людських проблем (11%) - один з негативних фaкторiв, що визначае негативне ставлен-ня керiвникa до пщлеглих - вщсутшсть уваги та чуй-ностi до людей небажання вирiшувaти !х проблеми та не вмiння спiвпереживaти.
Вщсутшсть пaтрiотизму складае 2%.
Бюрокрaтичнiсть у робот (16%) - прaцiвники скаржаться на формальне ставлення посадових оаб до !хшх проблем.
Непрофесiйнiсть керiвникa, на думку пiдлеглих, становить 30%. Виявлено, що в порiвняннi з чоло-вiкaми, ж1нки вище оцшили рiвень професiйностi свого керiвникa на 7%, що сввдчить про м'який характер ж1нок.
Сварки та конфлшти мiж керiвникaми рiзних рiв-нiв (19%) е фактором, що негативно позначаеться на iмiджi керiвникa - щоденнi конфлiкти мiж керiв-никами, образи, критичнi судження, закиди в бiк сво!х колег та iншi ексцеси. На думку Яремин I.I. (Yaremyn, 2016) причиною тако! поведiнки - е невмiння сшв-працювати на керiвнiй посaдi. Суспшьство втратило вiру в сумлiннiсть виконання керiвникaми сво!х фун-кцiонaльних обов'язшв.
Недобросовiсне виконання сво!х обов'язк1в (17%). Проте у вщповвдях на запитання про рiвень сумлшно-го виконання роботи даними керiвникaми були розбь жностi мгж чоловiкaми та жшками. Зокрема, керiвни-ки-ж1нки вище оцшюються за добросовiсне виконання роботи (82%).
Побудова моделi керiвникa-лiдерa в управлшськш дiяльностi - складний та трудомюткий процес, що потребуе чико визначених дiй. Важливу роль у фор-мувaннi образу керiвникa-лiдерa вщграе колектив, який формуе, видозмiнюе або тдсилюе необхiднi стереотипи в керiвникa i вiдповiдно формуе ставлення керiвникa до п1длеглих та персонале загалом.
Керiвник за будь-яких обставин повинен:
- демонструвати л!дерськ1 якостi та риси характеру, що сформувалися в колективнш свщомосп, нaвiть якщо вони не вiдповiдaють дiйсностi;
- бути дiевим, рiшучим та справедливим, незалеж-но вiд соцiaльного становища людини в суспiльствi;
- бути порядним та чесним (саме щ моральш якос-тi особливо вплинуть на формування позитивного iмiджу в колектив^;
- не допускати в процеа свое! дiяльностi таких негативних явищ, як корупщя, бюрократизм та не-професiонaлiзм.
Також перед керiвникaми рiзних рiвнiв в повсяк-деннш професiйнiй дiяльностi постае непросте завдання: водночас намагатися тклуватися не тшьки про змiст словесного впливу, а й дбайливо ставитися до його форми. Як зазначають в прац (Yaremenko, 2011), одним iз суттевих показник1в людсько! шляхе-тностi е культура мовлення - поняття не пльки лiнг-вiстичне, а й психолопчне, педaгогiчне, естетичне та етичне.
Менеджери пiдприемствa мають в1дкрито i впев-нено п1дтримувати норми морально! поведшки. При-хильнiсть моральним цшностям слiд декларувати пiд час вистутв, у директивах. Особливу роль вщграють дi! менеджменту, якщо керiвництво приносить мораль в жертву нетривалим штересам, в оргашзацп миттево поширюються чутки. Подaльшi клятви в прихильнос-п моральним идеалам мaрнi. Отже, поведшка керiв-ника лiдерa задае тон усш оргaнiзaцi!.
Висновки
Отже, створювати моральш пщвалини етичного пiклувaння означае формувати висок1 морaльнi цiнно-сп, мехaнiзм морально! сaморегуляцi!, зaхищеностi й защкавленосп, морально! творчостi й комфорту, а також сприймати моральний досвщ колективу: морaльнi стереотипи, очiкувaння й домагання, тради-цi! i навички.
Сучасний менеджмент охоплюе моральну сощ-aлiзaцiю - сaмостiйне засвоення людиною життевого досвiду, самонабуття соцiaльних якостей, !! адаптац1ю до навколишнього середовища. До ще! ж групи захо-дiв належить забезпечення сучасного рiвня технiко-технологiчного оснащення трудового процесу, рaцiонaльнa оргaнiзaцiя, нормування й оплата пращ, естетика робочо! обстановки, активна участь у сощ-aльнiй дiяльностi, духовна атмосфера в групi, громадська думка, настро!, етичнi смаки, духовш цiнностi, морaльно-психологiчний клiмaт взaемовiд-носин.
References
Hirniak, K.M. (2013). Dilovyi etyket v systemi upravlin-nia personalom. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsio-nalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta bio-tekhnolohii im. Gzhytskoho, 15(2), 57-62. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_2_11 (in Ukrainian).
Koteliukh, M.O., & Larionov, S.O. (2015). Shliakhy empirychnoho doslidzhennia profesiinoi morali
pratsivnyka orhaniv vnutrishnikh sprav. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, 3(46), 143-149 (in Ukrainian).
Kovalska, L.L. (2017). Intelektualnyi kapital yak chynnyk rozvytku pidpryiemnytskoi maisternosti. Ekonomich-nyi forum, 2, 101-105. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ecfor_2017_2_19 (in Ukrainian).
Lihachev, D.S. (1993). Pis'mo v redakciju. "Novyj mir", 2, 39 (in Russian).
Nicshe, F. (1990). Tak govoril Zaratustra. Kn. dlja vseh i ni dlja kogo. Fridrih Nicshe. M.: SP "Inter-buk" (in Russian).
Popovych, M.V. (2015). Vlada i moral. Visn. NAN Ukrainy, 5, 22-24. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/ 123456789/82662 (in Ukrainian).
Prokhorenko, T.H., Zborovska, O.P., & Nosyrieva, H.A. (2008). Liderstvo yak forma samostverdzhennia osobystosti v malii hrupi. Visnyk Mizhnarodnoho
Slovianskoho universytetu: ukrainskyi naukovo te-oretychnyi zhurnal. Yuvilenyi vypusk, 12-18 (in Ukrainian).
Pryiatelchuk, A.O. (2012). Lider i liderstvo: biznes-poshuky shliakhiv vdoskonalennia kultury i morali. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H.S. Skovorody. Filosofiia, 39, 3-15. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_filos_2012_39_3 (in Ukrainian).
Tard, G. (1999). Mnenie i tolpa. Psihologija tolp. M.: Institut psihologii RAN (in Russian).
Yaremenko, P.S. (2011). Etychni aspekty v diialnosti pratsivnyka OVS Ukrainy. K.: Libra (in Ukrainian).
Yaremyn, I.I. (2016). Aspekty etychnykh pravyl povedinky publichnykh sluzhbovtsiv: navchalno-metodychnyi posibnyk. Ivano-Frankivsk: IFOTsPPK (in Ukrainian).
