CC BY
43
УДК 2:37.011.3
Стефаник В.Ю., д.вет.н., Дмитр1в О.Я., к.вет.н., доцент, Кава С.Й., к.вет.н., асистент, Кудла 1.М., к.вет.н, доцент ® Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
МОРАЛЬНО - РЕЛ1Г1ЙНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1 В КОНТЕКСТ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
Морально - релтйне еихоеання студентськог молодг спрямоеане на формуеання у студент1е сттких моральних якостей, потреб, почутт1е, наеичок I зеичок поеедтки на осноег гдеалге, норм I принците морал1 та релгг, участ1 у практичтй дгяльностг.
Мораль та релтя, будучи формами сустльног сегдомостг, як1 предстаеляють сукуптсть принците, еимог, норм I правил, регулюють поеедгнку людини у есгх сферах гг сустльного життя. У моральтй та духоетй поеедтщ особистост1 еияеляеться I зоеншня, I енутршня саморегуляц1я. Тому заедяки моральному та релтйному еихоеанню перебудоеуеться сама людська особисткть егдпоегдно до моральних цтностей, ят егддзеркалюють сустльнг е\дносини, праеила та норми поеедтки людей.
Ключовi слова: еихоеання, молодь, мораль, куратор, релшйтсть.
Правильно оргашзоване нацюнальне виховання формуе повноцшну шдивщуальшсть та особистють, яка високо цшуе свою нацюнальну гщшсть, совкть та честь. Завдяки цьому у молодi формуеться нацюнальний характер та св^огляд. Держава розраховуе на свою нацюнальну ел^у, яка забезпечить збереження та розвиток традицш, яю будуть спричинеш новими щеями духовно! атмосфери та модершзаци сустльства [2,3].
За роки незалежност розроблено ряд нацюнальних та державних програм, спрямованих на посилення нацюнально! складово! в освт.
Головною метою нацюнального виховання е виховання свщомого громадянина, патрюта, формування у молодi духовно! та фiзично! досконалостi, художньо - естетично! культури, високо! культури мiжнацiональних взаемовiдносин, а також вмшня жити у громадянському суспiльствi
У розвинених кра!нах школа та церква е единим бастюном, якi намагаються виховувати пiдростаюче поколiння на засадах ствчуття до ближнього, вiри в добро, тертння.
Бiльшiсть викладачiв вважають, що результатом виховного процесу е формування морально цшсно! людини у всш сукупностi !! духовних якостей.
Моральшсть бере свiй початок в духовност людини. Тому, людина перед нами постае в таких вимiрах - як людина вихована, що знае моральш правила поза сферою вiри, та як людина, котра увiбрала в себе засади на основi вiри.
® Стефаник В.Ю., Дмитр1в О.Я., Кава С.Й., Кудла 1.М., 2011
283
Суспшьство висувае до людини певш моральш вимоги, якi вiдображаються у виглядi вiдповiдних уявлень i понять людини, а система !х становить моральну свiдомiсть людини, яка передбачае стиль И життя, суть щастя та нещастя, вiдданостi та обов'язку [ 1, 7].
У навчально - виховному процес моральна свщомють студентiв виявляеться спочатку у знаннях, життевих щнностях (ще!, iдеали, ставлення, мотиви), а шзшше в духовних ( вiра, краса, справедливiсть, ктина). Моральний вибiр сприяе усвiдомленню кожним його розумових можливостей, нових способiв розв'язку проблем i норм поведшки, та активiзуе внутрiшне iндивiдуальне поле розкриття, творення, самоствердження та самовизначення себе у свт.
Канву морального мислення формують моральнi почуття. Муки совюи, переживання викарбовують моральну свщомють, в основi яко! лежать знання, усвщомлення, оцiнка сво!х та чужих вчинюв. Шлях до вчинку переважно визначають у такiй послiдовностi: життева ситуащя - породжене нею морально - чуттеве переживання - усвщомлення ситуаци i мотивiв поведiнки, вибiр i прийняття рiшень - вольовий стимул - вчинок - постдшове усвщомлення [4].
У життевш практищ всi компоненти, як правило, реалiзуються в едностi. Особливо зростае значення християнського виховання, а саме -дотримання слова, пошана до результату чужо! пращ, самокритичшсть
Молодим спещалктам доводиться постiйно робити вибiр щодо орiентацil на справедливе ставлення до шших чи на врахування власних штереЫв, на агресiю чи альтру!зм, на активнiсть чи пасивнiсть, на любов чи байдужiсть до людей. I це буде залежати вщ рiвня формування в людинi системи моральних цiнностей та морально - релейного свiтогляду.
Тому одне з основних завдань виховного процесу полягае в тому, щоб молоде поколшня вчилося поводитися пщ впливом усвщомлених суспiльно важливих рiшень щодо свого духовного розвитку. Такий образ мети та цшеспрямованост найбiльше буде мобшзувати студентiв. Тому, наскiльки багата та рiзноманiтна духовна система особистостi, залежить чистота i моральнiсть И вчинюв. А плин за течiею агресивно налаштованого суспiльства веде до бездуховности яка стае атрофiею,чи «моральною глухотою», тобто коли людина не вщчувае сорому та докорiв совiстi. При духовнш смертi, людина залишаеться у власнш шкарлупi, вона закрита для етичних, естетичних, релкшних та шших щнностей. При вiдсутностi духовного сенсу в людини виникае порожнеча. Тому важливим у суспшьному життi е навернення до основ морально - релейного св^огляду, оскiльки людина знаходить ушверсальну систему захисту вiд негативних впливiв сьогодення, а також можна в релки вiднайти iстину свободу самовизначення та самоствердження себе у житп.
Основними напрямами виховання у нащональнш системi освiти е:
Патрютичне виховання - формування патрiотичних почутпв означае вироблення високого iдеалу служшня народовi, готовнiсть до геро!чного подвигу в iм'я процвiтання украшсько! держави. Воно покликане формувати громадянина - патрюта, сприяти глибокому розумiнню громадянського
обов'язку, готовност у будь - який час стати на захист батьювщини, оволодiвати вшськово - техшчними знаннями, спонукати до фiзичного вдосконалення, а також вивчати геро1чш сторшки ктори та бойовi традици украшського народу.
Правове виховання - формування правовое' культури - прищеплення поваги до прав i свобод людини i громадянина, Конституци, державних символiв (Герба, Прапора, Гiмну); знання i дотримання у поведiнцi законiв Украши; активна протидiя особам, що порушують закони, завдають збиткiв державi, зазiхають на територiальну цiлiснiсть i незалежшсть Укра1ни.
Моральне виховання - розвиток та прищеплення моральних почуттiв, переконань та потреби поводити себе згщно з моральними нормами, що дшть у суспiльствi; опанування духовно1 культури людства, наци; наслщування кращих моральних зразюв свое1 родини, укра1нського народу, загальнолюдських моральних цiнностей.
Весь процес виховання передбачае художньо - естетичну освiченiсть та виховашсть особистостi. Виховуючи у молодi естетичнi погляди, смаки, яю грунтуються на народнiй естетищ та на кращих надбаннях цившзаци, нацiональне виховання передбачае вироблення умшь власноруч примножувати культурно - мистецьке надбання народу, вiдчувати i вщтворювати прекрасне у повсякденному життi.
У «концепци виховання дiтей та молодi у нацiональнiй системi осв^и» вказано, що вищi навчальнi заклади мають «здшснювати пiдготовку нацюнально1 штелкенци, сприяти оновленню i збагаченню iнтелектуального генофонду наци, вихованню И духовно1 ел^и, примножувати культурний потенцiал, який забезпечить високу ефектившсть дiяльностi майбутнiх спещашспв». Данi досягнення можуть здiйснюватись шляхом залучення студентсько1 молодi до рiзноманiтних видiв творчо1 дiяльностi: культурно -просв^ницько1, громадсько1, науково - дослщно1, оздоровчо - спортивно1, правоохоронно1; через збагачення естетичного досвщу молодi.
Виховання у вищш школi забезпечуе формування особистост майбутнього спецiалiста, його самосвщомоси, встановлення зв'язку поколiнь, збереження 1'х культурних надбань та накопичення власного досвщу на основi напрацьованого попередниками. Кожен педагог мае знати, що не можна залишати поза увагою жодного вихованця, оскшьки лише цшеспрямований вплив на людину дае бажаш результати. Скерування на шдивщуальш особливостi кожного студента - одна з найважливших функцiй кураторiв та викладачiв. До того ж, суттевим для 1'х реального спiвробiтництва е встановлення демократичного стилю спшкування.
Випускник вузу повинен бути творчою особистктю, з прагненням самовдосконалення та самотзнання, високим рiвнем духовностi.
Висновки.
Кожен керiвник виховного процесу, куратор постае як людина, що здатна до творчих перетворень, орiентацil у нетипових ситуащях, добору форм, методiв виховного впливу вщповщно до потреб молодiжного колективу. Вiн
повинен усвщомлювати власну шдивщуальшсть, вмшня впливати на свщомють шших людей та прогнозувати результати.
Виходячи з вище названого, можемо визначити певну мету та завдання виховання у вищих навчальних закладах.
Отже, метою виховання е:
вироблення поваги до державно! символжи, Конституци Укра!ни; скерування молодi на набуття соцiального досвщу; сприяння досягненню нею вiдчуття доброзичливих мiжнацiональних взаемин у майбутнiй професшнш дiяльностi;
розвиток у студентiв духовно!, правово!, художньо - естетично!, еколопчно! культури.
Дана мета виховання потребуе планомiрно! роботи професорсько -викладацького складу в цiлому та кураторiв зокрема над розвитком у молодого поколшня особистих рис з нацюнально - культурних та суспшьних позицш.
Л1тература
1. Кiсiлев А.Ф. «Вибiр». - Педагогiка. - 2008.- №9 - С.22.
2. Кiсiлев А.Ф. «Вибiр». - Педагогiка. - 2008.- №9 - С.23.
3. Колесшкова 1.А. «Виховання до духовностi i моральностi в епоху глобальних змш».- Педагогiка.- 2008.- №9. -С.25.
4. Мороз О.О. Навчальний процес у вищш школi.- К., 2001.
5. Основи практично! психологи / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелева та ш.: Пщручник. - Вид.2-ге, стереотип. - К.:Либщь,2001. - 536 с.
6. Нжандров Н.Д. «Духовнi цiнностi та виховання в сучаснш Росi!». -Педагогка. - 2008. - №9. - С.3.
7. Фiцула М.М. Педагопка вищо! школи: навч. посiб. - К.: «Академвидав», 2006. - 352 с. (Альма - матер).
Summary
Moral and religious education of youth students is aimed at forming of the persistent moral qualities, needs, feelings, skills and habits of behavior based on the ideals, norm and principles of morality and participate of religion in practice.
Morality and religion as forms of social consciousness, which represent a totality of principles, requirements, norms and rules, regulate human behavior in all spheres of social life. In the moral and spiritual behavior of the individual is both external and internal self - regulation. So, actually, due to moral and religious education the human person rebuilt itself according to the moral values that reflect the social relations, rules and norms of behavior.
