Вплив гуманітарного виховання на саморозвиток особистості студента Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

УДК: 614.253.4:371.59

Т.В. Святенко ВПЛИВ ГУМАН1ТАРНОГО ВИХОВАННЯ НА

САМОРОЗВИТОК ОСОБИСТОСТ1 СТУДЕНТА

Дтпропетровська державна медична академiя

Ключовi слова: студенти, Резюме. Актуальность статьи обусловлена тем, что проблема гума-

гуманiтарне виховання нитарного воспитания в высших учебных заведениях Украины прочно

Key words: students, humanitarian связана с интеграцией нашей страны в Европу. Главным направлением education перестройки отечественной высшей школы является личностно ори-

ентированное образование, то есть персонализация и обучения, и воспитания. Это предусматривает внедрение в учебно-воспитателъный процесс гуманистических взглядов на студента как на свободную духовную личность, которая имеет потребность в саморазвитии. С целью определения влияния гуманитарного воспитания и активной гуманитарной деятельности на саморазвитие личности студента была разработана анкета для анонимного опроса. Проведенное анонимное анкетирование 400 студентов показало, что преимущественное большинство опрошенных уверено, что гуманитарное образование необходимо студенту-медику, а гуманитарные стремления способствуют саморазвитию личности, профессиональному становлению врача и дают позитивные эмоции, что создает социальный оптимизм молодежи. Summary. The actuality of the article is caused by the fact that the problem of humanitarian education in higher educational establistiments of Ukraine is strongly connected with integration of our country into Europe. A mainstream of reorganization of the domestic higher school is personally oriented educution, that is personification both of training and education. It provides introduction into teaching and educational process of humanistic views on a student. To define the influence of humanitarian education and active humanitarian activity on self-development of the student's personality, the questionnaire for anonymous interrogation has been developed. The anonymous questioning of 400 students has shown, that the majority of the interrogated is sure, that humanitarian education is necessary for the medical student and humanitarian aspirations promote self-development of the person, professional coming-to-be of a doctor and give positive emotions which create social optimism.

Шлях Укра!ни до демократичного цившзова-ного суспшьства пов'язаний не тшьки з полггич-ними i економiчними змшами, але, насамперед, i3 загальним piB^M духовного та штелектуаль-ного розвитку кожного громадянина. Головним напрямом перебудови в^чизняно! вищо! школи е особистюно оpiентована освга, тобто персона-лiзацiя i навчання, i виховання. Це передумовлюе впровадження у навчально-виховний процес гу-машстичних поглядiв на студента як на вшьну духовну особистють, що мае потребу у само-розвитку, а також пильну увагу до кожно! шдив> дуальносп.

Зпдно з Концепщею розвитку гумаштарно! сфери Укра!ни [3] ус напрями виховно! роботи належать до гумаштарного виховання. Актуаль-шсть статп зумовлена тим, що проблема гумаштарного виховання у вищих навчальних закладах Укра!ни мщно пов'язана з штегращею нашо!

держави в загальноевропейський цившзований дiм. Приеднання до Болонського процесу потре-буе докоршно! перебудови вищо! медично! осв> ти, в тому чи^ - поглиблення професшного навчання за рахунок скорочення гумаштарних дисциплш, вшськово! шдготовки, фiзичного виховання тощо [2]. Можливост i шляхи ще! перебудови переконливо доводяться мшютром охо-рони здоров'я Укра!ни М.Полiщуком [5]. Двана-дцять pокiв середньо! школи дозволяють прище-пити молодi здоровий спошб життя i викласти гуманiтаpнi базовi дисциплiни, якi закладають свiтогляднi засади i гуманiстичнi цiнностi, фор-мують громадянську та життеву позицiю. Цьому важко заперечити, бо за цим сто!ть багатоpiчний досвiд европейсько! освгги. Але скорочення у навчальних планах гумаштарних наук зовшм не означае скорочення гумаштарного виховання. Навпаки, молодi люди, здебшьшого вiсiмнадця-

тирiчнi, що переступають порiг вищого медич-ного закладу, повиннi закрiпити та збшьшити гуманiтарнi надбання, одержанi у середнш шко-лi, бо процес подорослення душi, саморозвитку i самовизначення особистост у цю пору життя не тiльки тривае, але стае ще iнтенсивнiшим, не можна дозволити, щоб вiн проходив стихiйно.

У Дншропетровськш державнiй медичнiй академи вже декiлька рокiв щовересня проводиться замiрювання загально! культурно! шформова-ност першокурсникiв: амплiтуда розкиду знань

достатньо велика, але в цшому рiвень зали-шаеться низьким. Такий факт шдтверджуе, що у теперiшнiй час звичайна середня школа не дае базово! гумаштарно! освiти та культури. Виршу-вати цю найважливiшу задачу доводиться вищим навчальним закладам, що виховують майбутнiй iнтелект Укра!ни. Ушкальшсть професи лiкаря, яка передбачае i моральнiсть, i благородство ду-ш^ i глибину емоцiй, полягае в тому, що осо-бистiсть лшаря вiдiграе найважливiшу роль у зцшенш хворого.

Таблиця 1

Вплив гумаштарного виховання на саморозвиток особистост1 студента (кшьккть р1зни\ вар1ант1в в1дпов1дей в кожнш з 4 груп опитаних (%)

Що дас студенту-медику гуматтарна осв1чен1сть

Групи студентв поширюс кругоз1р та св1тогляд тдвищус культурний р1вень тдшмас мою профес1йну конкурентноздатшсть не потр1бна, бо забирас час в1д опанування основним фахом не визначився

Iгрупа (п=115) 56,5 52,2 22,6 14,8 0,86

II група (п=78) 57,6 37,1 30,7 16,6 0

III група (п=117) 29,0 65,8 33,3 5,9 1,7

IV група 62,9 45,1 27,4 14,5 1,6

(п=62)

У зв'язку з тим, що змшюються умови фор-мування гумаштарно! освiченостi студента-медика, значно зростае роль позааудиторно! гумаштарно! виховно! роботи викладачiв кафедр, кура-торiв, деканатiв. Суттево шдвищуеться i значен-ня студентських гумаштарних об'еднань "за штересами", як колективiв, що сприяють розвит-ку, створюють пiдстави для особистiсно орiенто-ваного виховання.

Сьогодш все вiдчутнiше спостерiгаеться увага вчених до взаемозв'язку творчого розвитку студента iз забезпеченням атмосфери високо! духов-ностi навчального закладу, що спонукае молодь до наслiдування i бажання творити [2]. Дшпро-петровська медична академiя мае давнi гумаш-тарнi традици i потужний осв^нш i культурний потенцiал науково-викладацького колективу. Ви-ховний процес в академи спираеться на сту-дентське самоврядування як на психолого-педагогiчний зашб виховання у лiкаря адек-ватних часу рис особистостi, в першу чергу вщповщальносп та iнiцiативностi [4].Значне навантаження у виховному процесi несуть сту-дентськi об'еднання "за штересами", якi виправ-довують себе як метод персоналiзацп виховання - в академи е понад сорок студентських об'ед-

нань рiзно! спрямованостi: професшш, суспiльнi, психологiчнi, краезнавчi, художньо-творчi та ш-шi. Багато з них створено за шщативою молодi при активнш пiдтримцi викладачiв. Так, напри-клад, професiйнi благодiйнi волонтерськi об'еднання "Надiя", "Паросток", "Милосердя", Моло-дiжна лiкарська асоцiацiя Днiпропетровщини (МЛАД) стали не тшьки засобом тдвищення якостi фахово! пiдготовки лiкаря, але i методом виховання, що створюе умови для формування морально! звички i особистого усвiдомлення студентом загальнолюдських цiнностей гуманiзму. Крiм того, дiяльнiсть в обставинах, наближених до реалш професи, зумовлюе соцiалiзацiю май-бутнього лшаря.

У вихованнi нащонально! свщомост молодi певну роль вiдiграе ддаче вже багато рокiв студентське об'еднання "Берегиня", члени якого збирають на Дшпропетровщиш, а також в шших регiонах Укра!ни, предмети стародавнього побу-ту. Руками та ентузiазмом молодi в академи створено етнографiчний мш>музей. Найбiльш цiннi експонати передаються мюькому юторич-ному музею. У сшвпращ з робiтниками музею студенти опановують духовну спадщину Укра!-ни, збирають народш пiснi, колядки, звича!, ви-

конують ïx на нетрадицшних практичних занят-тях та у виступах xудожньоï самодiяльностi. Понад десять роюв iснуe клуб спiлкування i саморозвитку "Душа" при псиxофiзiологiчнiй лаборатори ДДМА. Приxильникiв лiтератури i тих, хто випробовуе себе у лтературнш дiяль-ностi, об'еднуе "Лтературна вггальня". У ств-робiтництвi з редакщею багатотиражноï газети академiï "Пульс" працюе студентський прес-клуб: не менш нiж п'ятдесят вiдсоткiв iнформацiï на шпальтах газети - студентська. Регулярно ви-ходять створенi студентами газета "Nota Bene» i журнал "Мумшо", поетичш збiрки молодих авто-рiв "Вiдвертiсть". Проводить мiжвузiвськi тур-шри та бере участь у мiжнародниx турнiраx клуб знавцiв-медикiв "Що? Де? Коли?" Оргашзують вернiсажi сво1'х робгг студентськi iзостудiï та фотостудiï. Команда КВК ДДМА перемагае в ирах i входить до числа сильшших в областi. Успiшно ддать всi iншi гуманiтарнi об'еднання. yd вони мають кураторiв. В умовах виховного процесу, заснованого на студентському само-

врядуванш, педагогiка партнерства виявляе себе як зацiкавлена причетнiсть викладачiв до усiх сфер дiяльностi студентства, але без зайвого шклування i авторитарностi. В академи студенту надаеться широкий вибiр реатзацл власних здiб-ностей, талантiв, сподiвань. Студентський клуб створюе культурне середовище, яке формуе освiченiсть студентiв. Усi культурнi заходи в академи мають виражену осв^ницько-виховну спрямованiсть. Керiвництво академи, профком виявляли защкавлешсть та увагу до художньо! творчостi студентiв: молодi надано можливостей випробувати себе у престижних конкурсах i фестивалях. Таланти медикiв були затребуваш i прикрашали усi значш культурнi поди, що вiдбувалися у мют та областi. Вчителi доводили сво1м учням, що такi прекрасш риси особистостi, як творча обдаровашсть, творча смiливiсть, культура, штелпентшсть, освiченiсть, - важливi якос-т сучасного лiкаря, якi е запорукою професiйних успiхiв i дозволять йому посюти гiдне мiсце у сусшльсга.

I група (n=115) II група (n=78)

ПIнiцiативнiсть

□ Здатжсть брати вiдnовiдальнiсть на себе ■ Готовжсть до самостшно'Г прaцi ИНе визначився

III група (n=117) IV група (n=62)

□ Комунiкaбельнicть

□ 3дaтнicть до творчого вирiшення проблем ■ Жчого

% 50

45 40 35 30 25 20 15 10 5 0

Рис. 1. Значення гумаштарноТ дiяльностi у становленш мрофесшних рис особистостi

майбутнього лiкаря

Участь молодi у художнш творчостi педагоги використовують як ще один зашб персоналiзащl виховання i пiдтримки особистост студента в 11 духовнiй орieнтащl. Обстановка творчостi, не-формальне спшкування з викладачами у процесi тдготовки до свята (зустрiчi першокурсникiв iз випускниками, факультетськi та загальноакаде-мiчнi "Весни", вечори в гуртожитках i на курсах, iншi культурнi поди) викликають довiру i надають ушкальну можливiсть вплинути на молодь, збудити потяг до духовного життя, укрь пити у свiдомостi сво1й людсько! цiнностi i вiдкрити нову щкаву сторiнку у життi. Людина, якiй цiкаво жити, не може бути байдужою i песимiстичною. Зусилля кафедр в аудиторий та позааудиторнш работi, а також деканатiв у !х повсякденнiй дiяльностi були спрямоваш на формування ново! особистостi лшаря-мислителя, iнтелiгента, людини з пануючим нащональним свiтоглядом, самодостатньо! i адаптовано! до

реальних умов життя. З метою визначення впли-ву гуманiтарного виховання i активно! гумаш-тарно! дiяльностi на саморозвиток особистостi студента нами сумюно з психофiзiологiчною лабораторieю ДДМА було розроблено анкету для аношмного опитування. Слiд пояснити, що тд активною гуманiтарною дiяльнiстю студента розумшося не тiльки членство у студентських гуманiтарних об'еднаннях "за штересами", але i робота у гуманiтарних наукових гуртках, участь у культурних заходах академн, району, мiста, причетнiсть до художньо! самодiяльностi, навiть епiзодична, вщвщування лекцiй та бесiд куль-турно-просв^ницько! спрямованостi, культпохо-ди у театри, музе! та iншi культурнi заходи, юторичш та краeзнавчi екскурсн, зустрiчi з вiдомими дiячами мистецтва i культури. Це пояснювалось студентам до заповнення аношм-но! анкети. Також повщомлялось, що вiдповiдей на питання може бути декiлька за бажанням.

% 70

60 50 40 30 20 10 0

I група (п=115) II група (п=78) IIIгрупа (п=117) IV група (п=62)

ПШдштовхнули до громадськоК дiяльностi

ПСтали стимулом до студентськоК науковоК дiяльностi

ПСтимулювали бiльш успiшне навчання

ПШдвищили доброзичливiсть та iнтерес до людей

НЗробили життя бшьш цшавим

□ Не дали нiчого

ПНе визначився

Рис. 2. Роль гуманiтарних надбань у самовизначенш студента

Анкетування було проведено наприкшщ лютого i на початку березня 2005 року. Всього опи-тано 400 студентiв, яких розподiлили у 4 групи: I

- студенти другого курсу (115 ошб), II - студенти четвертого курсу (106 ошб), III - члени студентських гумаштарних об'еднань (фотостудн, "Ш-

тературно! вггальш", прес-клубу, КВН, "ДушГ', танцювального ансамблю "Еридану", хору ДДМА, Свропейського клубу, клубу знавщв-медикiв "Що? Де? Коли?" та шших, всього 117 осiб), IV - члени Студентсько! ради само-врядування ДДМА (62 особи). До складу кожно! групи увiйшли студенти рiзних факультетiв ака-деми. Результати опитування вщображеш у таб-лицях та рисунках.

Як бачимо з даних таблиц 1, тшьки 14,8% молодшокурсникiв i 16,6% старшокурсниюв вщ-повiли, що гумаштарна освiченiсть не потрiбна студенту-медику, тому що вона забирае час вщ опанування основним фахом. У груш члешв Студентсько! ради академi! кшьюсть подiбних вiдповiдей була такою ж, але у групi членiв сту-дентських гуманiтарних об'еднань знизилась бшьше нiж удвiчi - 5,9(%). Т^ хто визнае, що гуманiтарна освiченiсть потрiбна майбутньому лiкарю, вважають, що вона поширюе кругозiр та св^огляд, пiдвищуе культурний рiвень, пiдiймае !х професiйну конкурентноздатнiсть (33,3%-22,6%). Кшьюсть опитаних, що не визначились з вщповщями, не перевищувала 1,7%.

На рис. 1 графiчно представлена кшьюсть ва-рiантiв вiдповiдей (%) на питання: "Що дала гумаштарна дiяльнiсть особисто Вам у профе-сшному становленнi майбутнього лiкаря?"

Данi рис. 1 наочно демонструють, що значен-ня гуманiтарно! дiяльностi у становленш адек-ватних часу рис особистосп лiкаря вище ощню-ють студенти третьо! та четверто! груп - члени гумаштарних об'еднань i Студентсько! ради са-моврядування ДДМА. У першш групi показники значущостi гумаштарно! дiяльностi для профе-сiйного становлення лiкаря були дещо нижче, збшьшилась кiлькiсть негативних вiдповiдей, а також тих, хто не визначився. Це помггшше у груш першокурсниюв i вiддзеркалюе !х вагання в ощнщ гуманiтарно! дiяльностi. Щодо конкрет-них рис особистостi, то бiльшiсть опитаних ушх груп вiддае перевагу комушкабельност i готов-ностi до самостшно! працi.

На рис. 2 наведена кшьюсть рiзних варiантiв вiдповiдей (у %) на питання: "Що надали гума-нiтарнi надбання вам у вашому студентському життi?"

Данi рис. 2 тдтверджують, що гуманiтарнi надбання вщграють бiльш вагому роль у само-визначеннi студентiв третьо! та четверто! груп у порiвняннi з першими двома групами. Це цшком зрозумшо тому, що члени гумаштарних об'еднань i Студентсько! ради в значнш мiрi скла-дають студентську елiту академi!. Знаменно, що ус опитанi стверджують, що в першу чергу гу-манiтарнi надбання сприяють соцiальному опти-мiзму i гуманiзму молодi.

% 80п

706050403020100

Порада куратора

Порада Порада друзiв Власна iнiцiатива

викладача або батькiв

□ I група (п=115^ □ II група (п=78) ПШ група (п=117) И1У група (п=62)

Рис. 3. Спонукальна причина, що шдштовхнула студента до гумаштарноТ дiяльностi

З даних рис. 3 видно, що абсолютну бiльшiсть опитаних до гумаштарно! дiяльностi спонукала власна iнiцiатива. Досить скромною виглядае роль батькiв у прийнятп цього неабиякого для молодо! людини рiшення i зовсiм незначною -кураторiв та викладачiв. Такий факт можна ощ-нювати подвшно: з одного боку, вiн свщчить про самостiйнiсть молодого поколiння, а з другого -це вади виховного процесу, як i т вiдсотки опитаних, що вважають гумаштарну освiченiсть непотрiбною майбутньому лiкарю. Щоб з'ясу-вати причини, якi перешкоджають студенту зай-нятися гуманiтарною дiяльнiстю, було проведено анкетування перших двох груп (молодшо-курсники та старшокурсники). Оскiльки члени третьо! та четверто! груп високо цiнують гумаш-тарну дiяльнiсть i активно здiйснюють !!, вони з цього приводу не опитувалися. Результати анкетування представлеш у таблицi 2. Згiдно з да-ними таблицi 2, тшьки 8,6-14,1% опитуваних не займаються гумаштарною дiяльнiстю завдяки вiдсутностi бажання. У бшьшосп бракуе часу або перешкоджае навчальна завантаженiсть.

Таблиця 2

Причини, що перешкоджають студентам

взяти участь у гумаштариш д1яльност1 (%)

Групи студентш Ввдсут-н1сть бажання Ввдсут-н1сть часу Навчальна переван-таже-шсть Ввдсут-н1сть шформа-ци про кнуван-ня такоТ можли-вост1

Iгрупа (п=115) 8,6 64,3 41,7 12,2

II група (п=78) 14,1 57,6 33,3 26,9

На рис. 4 вщображеш вiдповiдi студенев на питання: "Чи сприяе участь у студентських гума-нiтарних об'еднаннях i гуманiтарна дiяльнiсть взагалi саморозвитку особистосп, чи перешкоджае професшному навчанню?"

% 70

60

50

40

30

20

10

А * *

ш* Ж 1 ^^^ \ 1

' \\ * ^- /Ч V \

ч / > * * ч у

г ж" * - -

Сприяе Дае широкий Формуе культуру Пщвищуе оц1нку Надае

саморозвитку \ вибф реалюацп м1жособист1сного та впевнен1сть у позитивних самовизначенню власних сп1лкування соб1 емоц1й

у житп здЮностей \

вподобань

Перешкоджае Не визначився

— - I група — - II група

III група

■IV група

Рис. 4. Сприяння участ1 в студентських гумаштарних об'еднаннях 1 гумаштарноТ д1яльност1

саморозвитку особистост1

0

Що стосуеться ефективностi рiзних форм сво!х прихильникiв i взагалi молодь не вщдала позааудиторно! роботи, гуманiтарно! виховно! перевагу жоднiй над iншими (рис. 5). роботи викладачiв i кураторiв, то усi форми мали

група група група

Не визначився

<-Усi форми неефективнi

-Ж-Участь у студентських творчих розвиваючих гуманiтарних об'еднаннях

. . -Х- - - Iсторiчнi та краeзнавчi екскурсй ™™Д _ Зустрiчi з в1домими дiячами мистецтва i культури

-■-В1дв1дування разом iз викладачами театрiв, музеш та культурно-художнiх закладiв

Ф Лекцц та бес1ди культурно-просвггницько! спрямованостi

Рис. 5. Поршня. и>на ефектившсть рпних форм позааудиторно!" виховноТ роботи викладачiв i кураторiв

У таблиц 3 приведенi вiдповiдi студентiв що-до питання вiдносно !х особистих досягнень на момент анкетування. Пщ досягненням у громад-ськiй дiяльностi розумiлися посади старости групи, курсу, гуртожитку, громадського декана, голови студентського об'еднання, члена Студ-ради ДДМА, депутата мюько! молодiжно! ради та шш. Досягнення у студентськiй науковш дiяльностi - це членство у наукових гуртках, виступи на конференщях, надрукованi працi та iншi.

Даш таблиц 3 свiдчать, що показники особистих досягнень найбшьш вагомi були в 4-iй групi, що закономiрно, бо молодь обирае у Сту-дентську раду академi! кращих сво!х представ-никiв. На другому мющ 3-я група - члени гумаштарних об'еднань, а за устхами у худо-жнiй творчостi вони випереджають усi групи. Цей факт ще раз демонструе позитивну роль ак-

тивно! гуманiтарно! дiяльностi i гуманiтарно! освiченостi студентства.

Щоб дiзнатися про думки майбутнiх лiкарiв щодо необхiдностi позааудиторно! гуманiтарно! роботи викладачiв i кураторiв та викладання гуманiтарних наук, таке питання було поставлено при аношмному анкетуванш 4 названих груп студентiв. Вщповщ опитаних представленi на рис. 6.

Як бачимо з даних рис. 6, понад 70,0% сту-дентiв усiх груп на вказане питання вщповши "так". Кшькють позитивних вiдповiдей вище всього була в груш члешв гуманiтарних студентських об'еднань (77,7%). На другому мющ мо-лодшокурсники (73,9%), i це ще раз пiдтверджуе, що у вчорашшх школярiв е потреба в гумаш-тарному навчаннi та вихованш i середня школа повинна бшьш кардинально вирiшувати цю проблему. Порiвняно висока кiлькiсть позитивних вщповщей була i в груш члешв Студентсько!

ради ДДМА, до яко1' входять студенти рiзних кyрсiв, найнижчий цей показник - y груш стар-шокурсниюв (бб,б%), що, iмовiрно, зyмовлено частковим витисканням гумаштарних штерешв зростаючими професшними iнтересaми. Цiкaво, що у груш старшокурсниюв спостерiгaвся най-бiльший вщсоток тих, хто не визначився з вщповщдю, - 20,1%, в той час коли в шших групах кшьюсть тих, хто не визначився, не пере-вищувала б,0%. Цей факт демонструе коливання стaршокyрсникiв вщносно необхiдностi гyмaнi-тарного виховання i навчання

Таким чином, проведене аношмне анкету-вання 400 студенев довело, що переважна бшь-шють опитаних впевнена, що гyмaнiтaрнa освiче-нiсть потрiбнa студенту-медику, а гумаштарш надбання сприяють саморозвитку особистостi, професюнальному становленню лiкaря i надають позитивних емоцiй, що створюе соцiaльний оп-тимiзм молодi.

%8G

7G- — 6G- — 6G- — 4G- — 3G- — 2G- — 1G-I-G

I гpyпa (п=11б)

□ïaK

II Tpyna (n=78)

III гpyпa (n=117)

IV Tp^a (n=62)

I Hi ОНе визнaчились

Рис. б. Вiдпoвiдi cтyдeнтiв 4 oпитaниx груп щодо нeoбxiднocтi пoзaayдитoрнoï гyмaнiтaрнoï роботи виклaдaчiв i кyрaтoрiв тa виклaдaння гyмaнiтaрниx нayк

Таблиця 3

Особист! дocягнeння cтyдeнтiв om-iraKi-ix груп na мoмeнт aнкeтyвaння (%)

Особисп дocягнeння Kiлькicть вiдпoвiдeй зaлeжнo ввд групи oпитaниx

Iгрyпa II грyпa III груга IV грyпa

(n=115) (n=78) (n=117) (п=б2)

I Iait'iaiiiiii Ma 48,7 34,б 53,8 74,1

"ввдмшно" i "дoбрe"

Дocягнeння у 0,5 0,8 27,4 58,0

грoмaдcькш дiяльнocтi

Дocягнeння у 27,0 21,7 27,3 40,3

cтyдeнтcькш нayкoвiй

дiяльнocтi

ycnix у xyдoжнш 1б,5 12,8 47,9 19,2

твoрчocтi

Учacть у мiжнaрoдниx 2,б 0 9,4 4,8

зв'язкax

ЩДСУМОК

Aнaлiзyючи результати aнонiмного анке-тування, можна зробити висновок, що гума-нiтaрне виховання значно впливае на свщомють i саморозвиток майбутнього лшаря. Успiшнa твор-ча реaлiзaцiя у гyмaнiтaрнiй дiяльностi будь-яко-го напрямку тдтримуе у молодi

СПИСОК Л!ТЕРАТУРИ

1. Вища медична освгга i Болонський процес: (Навч.-метод. та шформ.-доввдков1 матер1али наради-семшару для наук.-пед. пращвнишв, астрантш, мап-стр1в). Ч.1. I МОЗ Укрaïни, Нац. мед. ун-т 1м. О.О. Бо-гомольця. - К., 2005. -70с.

2. Войновська М.К. Дослщження м1сця i рол емоцiйно-почyттевоï сфери у формуванш творчоï особистосп шдлггка II Педагопка i психолопя. Фор-мування творчоï особистосп: проблеми i пошуки: (Зб. наук. праць).- К., Запор1жжя, 2003.- Вип.28.-С.175-187.

власну гiднiсть, самоповагу i стае одшею з мо-тивaцiй до yспiшного навчання, громадсько1' та науково1' роботи. Студент усвщомлюе, що вiн у змозi досягнути бiльшого i в нaвчaннi, i в професи.

сфери

3. Концепщя розвитку гyмaнiтaрноï Украши I НАН Украни. - К., 2000. - 40с.

4. Перцева Т.О., Святенко Т.В. Студентське са-моврядування як психолого-педагопчний зас1б виховання у лжаря адекватних часу рис особистосп II Мед. перспективи. - 2004. - №3. - С.4-10.

5. Полщук М.Е. Шдготовка висококвал1ф1ко-ваних фах1вщв - першочергове завдання медичноï галуз1 II Ваше здоров'я. - 2005. - № б. - С.3